CC BY
20
ГУМАН1ТАРНА ОСВ1ТА В СИСТЕМ1 ВИЩО1 ШКОЛИ
HUMANITARIAN EDUCATION IN HIGHER SCHOOL
Дзера М.М., к. i. н., доктор фшософи, © професор кафедри фшософи та пол^ологи
Льегеського нацюнального утеерситету еетеринарног медицины та бютехнологт iм. С.З.Гжицького Плазова Т.1., к. i. н., доцент кафедри полггологи Нацюнального утеерситету„ Льеiеська полтехтка"
Д1ЯЛЬН1СТЬ РОЗВ1ДУВАЛЬНОГО В1ДД1ЛУ УКРАШСЬКОГО ПАРТИЗАНСЬКО-ПОВСТАНСЬКОГО ШТАБУ
У датй статтi еисетлено процес формуеання та дiяльнiсть розеiдуеального еiддiлу Украгнського Партизансько-Поестанського Штабу -органу упраелтня партизанським та поестанським рухом е быьшоеицькт Украгт е перюд перебуеання украгнського уряду е емкрацп на територп Польщi.
Ключовi слова: розеiдуеальний еiддiл, Украгнський Партизансько-Поестанський Штаб, поестанський рух, уряд УНР, етськоео-полтична стратегiя.
Актуальшсть теми та постановка проблеми. Завершальний етап визвольних змагань, що припадае на 1920-1921 рр., привертае до себе особливий штерес. ПередуЫм тому, що дана проблематика в ктори Украши завжди була забороненою темою. 1з проголошенням незалежност з початку 90-х роюв ХХ ст. украшсью науковцi щораз бiльше звертаються до дослщження та аналiзу тих подш. Особливий iнтерес у вчених викликае не лише цiлi та завдання УНР в боротьбi за державшсть, а й сама структура вшськових пiдроздiлiв, 1хня дiяльнiсть. Зокрема, щкавою для дослiдження е дiяльнiсть розвщувального вiддiлу Укра1нського Партизансько-Повстанського Штабу у 1921 рощ.
Мета дослщження полягае у висв^ленш дiяльностi розвiдувального вщдшу Укра1нського Партизансько-Повстанського Штабу, а саме - з'ясувати оргашзацшний устрiй, функци, форми, методи та напрямки дiяльностi одше! iз спецслужб УНР.
© Дзера М.М., Плазова Т.1., 2009
355
Сучасний стан розробки проблеми. Дослщжуючи дiяльнiсть УППШ, треба мати на уваз^ що в силу низки суспшьно-пол^ичних, iдейно-теоретичних та, вреши, iсторичних чинникiв, пов'язаних з трапчними наслiдками його дiяльностi, в украшськш кторюграфи вона часто мала заангажований характер, бо формувалася зусиллями двох протилежних дослщницьких таборiв. Один з них представляли кторики, що ч^ко орieнтувалися на державницьку концепцш нащонально-визвольно1 боротьби украшського народу в перюд 1917-1921 рр., обгрунтовували закономiрнiсть И продовження у будь-яких формах; шший репрезентували iсторики, якi працювали в умовах радянського режиму i основну увагу звертали на його апологетику, поборювали i засуджували усе, що не вкладалося в рамки защеолопзовано! науки. Вiдтак i весь повстанський рух в Укра1ш початку 20-х рр. ХХ ст., спроби його керiвних структур, яким й був УППШ, вщновити УНР розглядали з точки зору 1х протистояння радянськш владi, яка вважалася единим правомочним представником широких трудових верств украшського народу. Зрозумiло, що така конфронтащя мiж обома таборами кториюв та полiтикiв не могла сприяти повнощнному та об'ективному дослiдженню дано! проблеми.
Виклад основного матер1алу. У ачш 1921 р., за сприянням польських вшськових властей та згщно рiшення вищих урядових i вшськових iнституцiй УНР, у Тарновi при Головнш Командi Арми УНР було створено Украшський Партизансько-Повстанський Штаб (УППШ). Його керiвником С.Петлюра призначив командуючого 4-! Кшвсько1 дивiзil Арми УНР генерал-хорунжого Ю.Тютюнника [1, с.38]. За пропозищею начальника Генерального Штабу Армп УНР генерал-хорунжого В.Петрiва, Штаб безпосередньо тдпорядковувася Головному Отаману С.Петлюрi - головнокомандувачу всiх укра1нських регулярних та повстанських вiйськ. [2, арк.46] На той час основним завданням Штабу було налагодження зв'язку з чисельними повстанськими оргашзащями та партизанськими загонами, що дiяли на окупованiй територи Украши.
Для пiдготовки та обговорення вЫх вiйськових законопроектiв у лютому 1921 р. було створено Вищу Вшськову Раду. Очолив И колишнiй професор росшського генштабу генерал Арми УНР М.Юнаков [3, арк.23]. Як представника вщ дшчо1 арми 16 лютого до Ради з правом виршального голосу було обрано Ю.Тютюнника, а 23 лютого Головний Отаман доручив йому здшснити практичш заходи щодо формування апарату Штабу та налагодження його роботи.[4, с.58] До березня 1921 р. Штаб працював як таемна установа i одним iз першочергових його завдань було формування на територи Укра1ни партизанських загошв та повстанських органiзацiй. На кшець березня органiзацiя Штабу, завдяки активнш допомозi 2-го вiддiлу Генштабу Вшська Польського, очолюваного полковником 1.Матушевським, була завершена. [5, с.22]
Упродовж весни 1921 року УППШ, у складi 7 чоловж, перебував у Тарнов^ таемно проводячи роботу з представниками украшських повстанських оргашзацш i зв'язкiвцями партизанських загошв, як прибували з-за кордону.
356
Спочатку на Штаб покладалося завдання координаци повстансько! боротьби на частиш Правобережно! Укра!ни, що обмежувалася на пiвднi лiнieю Рибниця -Вапнярка - Христишвка - Черкаси. Розширенню масштабiв роботи Штабу з часом почала заважати велика вщстань до кордону, тому за допомогою польсько! сторони його апарат 22 червня 1921 р. пере!хав до Львова. Спочатку вш розташувався в центрi мiста у готелi „Свропейський", а потiм на околищ мiста - у примiщеннi колишнього санаторiю „Кисельки" [6, арк.1].
Перемщення Штабу до Львова було проведено без дотримання умов констраци, що звичайно, завдало шкоди його дiяльностi. Як пiзнiше писав Ю.Тютюнник „через якийсь тиждень уся обслуга та адмшктращя готелю знали, що в юмнатах готелю розташувався „Штаб Тютюнника". Швидко до готелю стали прибувати рiжнi бiженцi з Укра!ни i просили показати !м штаб або мене самого. З'явилися й комерсанти, що разом iз нами емкрували з Подшля.. .Вони теж прочули про штаб..л пропонували сво! послуги для „визволення Укра!ни" [7, с.58-59]. Незважаючи на те, що згодом Штаб таки перенесено на передмютя Львова, його перебування у мют не становило таемнищ.
У другiй половиш травня Ю.Тютюнник у рапортi на iм'я Головного Отамана запропонував докоршно переглянути план оргашзаци повстання в Укра!ш i для цього пропонував створити едине керiвництво, оскiльки „справа цшо! оргашзаци знаходиться в такому сташ, що в не! по рiзних галузях працюють: 1) Партизансько-Повстанський Штаб; 2) Мшктерство Внутрiшнiх Справ; 3) Мшстерство Шляхiв; 4) МЫстерство Пошт i Телеграфiв; 5) Мшктерство Преси i Пропаганди" [8, арк.1]. Вш також радив утворити в Штабi 4 вiддiли, якi б вщали вiйськовими, полiтичними, економiчними справами та транспортом.
Завданнями цих вщдшв Штабу були б: вшськового - координацiя дiяльностi кнуючих повстанських груп з метою уникнення окремих вистутв; утворення нових повстанських груп; керування вама повстанськими групами в Укра!ш для ведення единих бойових дiй в певному райош; розвiдницька дiяльнiсть; полiтичного - широка аптащя серед населення Укра!ни для тдтримки всiх повстанських виступiв; шформування населення про дiяльнiсть уряду УНР; шформування закордонно! преси про поди в Укра!ш; консолiдацiя всiх антибшьшовицьких полiтичних сил в Укра!нi з метою тдтримки майбутшх акцiй Арми УНР; економiчного - органiзацiя та об'еднання селянських кооперативiв та спшок в Укра!нi з метою матерiально! допомоги повстанському руховi; транспортного керування - тдготовка та органiзацiя залiзничникiв, телеграфних та поштових службовцiв для допомоги загальному повстанню з метою припинення руху та зв'язку в районах, зайнятих бшьшовиками, та його вщновлення - в районах, захоплених повстанцями.
Шсля завершення органiзацi! Штабу на початку л^а 1921 р. вш складався з трьох вщдшв - „керувань або референтур": пол^ично!, цивiльно! та вiйськово!, при чому двi першi референтури перебували в сташ оргашзацшно!
357
розбудови. Референтури очолювали помiчники начальника Штабу [6, арк.101]. Виконуючим обов'язки помiчника начальника Штабу по вшськовш референтурi було призначено полковника М.Пересаду-Суходольського [9, арк.15]. Згодом цю посаду обiйняв полковник Й.Добротворський [10, с.32]. Iншi двi ваканси начальникiв референтур влiтку 1921 р. залишалися вакантними [9, арк.15].
Дiяльнiсть референтури вiйськового керування зосереджувалася на оргашзаци, пiдготовцi та проведеннi в Укрш'ш збройного антибiльшовицького повстання. Саме на цю референтуру припадала левова частка вЫе1 роботи i тшьки вона мала розгалужену структуру, яка складалася з трьох вiддiлiв: 1 -оргашзацшного; 2 - шформацшного; 3 - оперативного [11, арк.76]. Вiддiли, в свою чергу, подшялися на пiдвiддiли та секци.
Перший вщдш об'еднував свою працю по оргашзаци та облку партизанських загошв, повстанських груп та районiв, яю перебували на теренi Украши. Займався добором кадрiв керiвництва груп та райошв, вiв облiк мiських повстанських ком^еив (повстанкомiв). Дуже вiдповiдальним напрямком роботи цього вщдшу була оргашзащя прикордонних контрольно-пропускних пунктiв з мережею пщпункив, якi слугували для полегшення перетину кордону розвiдниками та кур'ерами повстанцiв. Очолював 1-ий вщдш-сотник Штабу (згодом пiдполковник) С.Скорнякiв [12, арк.17].
Третiй вiддiл розробляв вс бойовi операци i оперативнi завдання для партизанських формувань, готував проекти наказiв повстанським загонам. Начальником третього вщдшу на початку лгга 1921 року було тимчасово призначено пщполковника Б.Сшпрьова.
А, саме, другий вщдш займався збиранням вщомостей стосовно чисельноси, озброення та пересування частин бшьшовицько! арми; нагромаджував данi про економiчне та полiтичне становище в Укрш'ш. Виконання цих завдань досягалося влаштуванням розвiдницьких пунктiв у межах Украши, а також Дону, Кубанi i Криму з органiзацieю боротьби проти бшьшовицько1 агентури. Крiм цього, 2-ий вiддiл, на пiдставi вивчення i аналiзу укра1нсько1, европейсько! та радянсько! преси висвiтлював для урядових i вiйськових органiв УНР погляди держав на нацюнальний партизансько-повстанський рух. Вiддiл складався з трьох секцш: офензиви (розвiдки), дефензиви (контррозвiдки) i преси [13, арк.113].
Секцiя офензиви збирала i систематизувала всi вщомост про ворога, його сили та пол^ичне життя. Вона складалася з двох частин: евщенцшно! (вела облж сил ворога, картотеку i розвщку на теренi бшьшовицько1 Украши) та оргашзацшно! (входили паспортне бюро, пщвщдши агентури та вишколу) [13, арк.114].
Передбачалося, що секцiя дефензиви iз розширенням Штабу реорганiзуеться в перспективу у вiдповiдний апарат для боротьби з ворожими шпигунами.
358
Секщя преси теж мала б розвивати свою роботу з поширенням обсягу дiяльностi Штабу i проводити анал^ичний огляд свое!, закордонно! та ворожо! преси в цшях бшьш детально! розвiдки. 2-ий вiддiл очолював начальник Розвiдчо! управи Генерального Штабу Арми УНР тдполковник О.Кузьмшський [14, арк.22].
Керiвниками секцш та ланок в розвiдувальному вщдш були: офензиви -сотник Гриневич, агентури - поручник Михайлик, паспортного бюро -поручник Рогозинський, дефензиви - тдполковник Очеретько, секци преси -поручник 1вашв. За станом на вересень 1921 р. у 2-му вщдш працювало 7 офiцерiв певна кшькють допомiжного персоналу.
Важливим елементом розвiдувально! iнфраструктури Партизансько-Повстанського Штабу були контрольш (розвiдувальнi) пункти в прикордонних мiсцевостях - Рiвному,Дубно, Корцi, Тернополi Кременцi тощо [15, с.162]. Вони займалися розвiдкою у вщповщних смугах, переправляли через кордон агентуру, приймали кур'ерiв, що прибували з вiдомостями вiд розвiдок повстанських формувань, опитували осiб, котрi при!хали з територi! УСРР. Поза сумшвом, обсяг та достовiрнiсть iнформацi!, котра ставала надбанням УППШ, вирiшальним чином залежали вiд роботи розвiдувальних ланок повстанських формувань в Укра!ш.
Уявлення про поточну оперативну дiяльнiсть 2-го вщдшу дае звiт про роботу цього пщроздшу за вересень 1921 р. У розпорядження контрольно-пропускних пункив було направлено чотирьох розвщниюв, на територiю УСРР було заслано трьох розвщниюв та двох кур'ерiв для зв'язку з повстанською розвщкою. За даний перiод було допитано 12 оЫб, що прибули з УСРР, здобуто 8 радянських вшськових докуменив та ряд iнших матерiалiв. Вiд контрольно-пропускних пунктiв надшшло загалом 16 розвiдзвiтiв [16, арк. 184].
Вщдш намагався добитися вщ розвщниюв та агентури суворого дотримання правил констраци. Увага зверталась на необхщшсть застосування паролiв, вiдгукiв, псевдонiмiв, шифрiв. В документi УППШ пщ назвою „Головт засади констращ!" наголошувалось, що розвiдник повинен iнформувати тшьки певне, суворо обмежене коло оЫб i лише в тiй частит, що !х стосуеться; бути обережним у розмовах i „навт доброму знайомому не говорити без необхщност про службовi справи", а також знищувати всi чернетки донесень та шших службових документiв [17, арк. 173].
Про обсяги та змкт розвщувально! iнформацi!, котра цiкавила УППШ та командування Арми УНР, а також вищi державт установи ДЦ УНР, дають уявлення розвiдувально-агентурнi донесення та звгги, котрi складалися у вщдш. Особлива увага придшялася збору та впорядкуванню вiдомостей про охорону кордону й сили Червоно! арми в прикордоннш смузi. Так, у щомюячних звiтах йшлося про дислокацш та передислокацiю бiльшовицьких вiйськ, !хне бойове постачання, змiни в чисельноси, кiлькiсть хворих, переозброення, характер пол^ико-виховно! роботи серед особового складу, хщ
359
хлiбозаготiвель тощо. Але, напевно, найбшьш повш вщомосп про становище в УСРР та И силовi структури мiстилися в пояснювальних записках до карт, на ям наносилась оперативна обстановка на територiях потенцiйних бойових дiй в р^ розгортання антирадянського повстання.
Як бачимо, розвщувальний вiддiл працював в силу сво!х можливостей того часу. Надбана ним iнформацiя дозволяла готувати ведення бойових дш на територи УСРР, виробляти пропагандистську лшш з урахуванням настро!в мiсцевого населення, передбачати можливу протидiю з боку органiв безпеки при проведенш роботи в Укрш'ш.
Окрiм того, на розвiдувальний вщдш було покладено ще одне важливе завдання - пiдбiр та тдготовка кадрiв розвiдникiв та керiвникiв розвщувальних ланок повстанських з'еднань та формувань. Для цих цшей було оргашзовано „Курси iнформацiйних старшин", також розроблялась програма навчання спещалкив техшчно! розвщки - фотографiв, радiорозвiдникiв тощо [18, арк. 657].
Висновки. Одним з провщних напрямiв дiяльностi УППШ була розвщувальна робота на територи УСРР, котра здшснювалась вiдповiдними пiдроздiлами Штабу та повстанськими угрупуваннями, а також антирадянським пщпшлям. Вона була спрямована в першу чергу на здобуття рiзноплановоl шформаци про дислокованi в Укра1ш сили Червоно! арми, органи державно! безпеки УСРР, стан охорони державного кордону, пол^ичну та економiчну ситуацш в кра!ш. Йшло вивчення територи Радянсько! Украши як майбутнього театру збройного повстання, що дозволяло встановити ч^ю завдання для бойових дш Арми УНР у разi И переходу через польсько-радянський кордон.
Л1тература.
1. Тютюнник Ю. З поляками проти Вкраши. - Харкiв, 1924. - 104с.
2. Центральний Державний архiв вищих органiв влади та управлшня Украши (ЦДАВОВУ). Ф.1075, оп.2, спр.482.
3. ЦДАВОВУ. Ф.3361, оп.1, спр.15.
4. Шатайло О. Генерал Юрко Тютюнник. - Львiв, 2000. - 140с.
5. Верига В. Листопадовий рейд. - К., 1995. - 190с.
6. ЦДАВОВУ. Ф.2297, оп.1, спр. 29.
7. Федорко В. Спогади з чаав визвольно! боротьби 1917-1921 рр. -Мельборн, 1973. - 24 с.
8. Центральний державний кторичний архiв у Львовi (ТТДТА у Львовi). Ф.ВК^ м/ф 68845.
9. ЦДАВОВУ. Ф.2297, оп.1, спр. 15.
10. Герчашвський Д. Вигнати окупанта. - Мюнхен, 1963. - 143 с.
11. ЦДАВОВУ. Ф.1429, оп.2, спр. 113.
12. ЦДАВОВУ. Ф.4, оп.1, спр. 947.
13. ЦД1А у Львова М/ф 68848.
360
14. ЦДАВОВУ. Ф.2297, оп. 1, спр. 7.
15. Антисоветская интервенция и ее крах. 1917-1922. - М.: Политиздат, 1987. - 208 с.
16. ЦД1А у Львова М/ф 68863.
17. ЦД1А у Львова М/ф 68854.
18. ЦД1А у Львов1. М/ф 68865.
Summary Dzera M. M., Plazova T.I.
THE ACTIVITY OF THE INTELLIGENCE SECTION OF UKRAINIAN PARTISAN-INSURGENCY STAFF
In this article the process of formation and the activity of the intelligence section of Ukrainian Partisan-Insurgency Staff - the body of partisan and insurgent movement in Bolshevik Ukraine during exile of Ukrainian Government in Poland is elucidated in this work.
Key words: intelligence section Ukrainian Partisan-Insurgency Staff, insurgent movement, UPR government, military-political strategy.
Стаття надшшла до редакцИ 2.09.2009
361
