CC BY
48
Стаття надiйшла до редакцп 18.10.2015
E. Manyakina
RELIGIOUS PRINCIPLES OF SOCIAL LIFE OF GERMAN COLONISTS OF THE NORTH AZOV SEA REGION
The article deals with religious principles of social life of German colonists of the North Azov Sea region at the end of the XVIII - the 1-st quarter of the XX century. Attention is paid to the characteristics of main features of the spiritual life of the German-speaking population.
It is indicated that religious life of the German population in the North Azov Sea region was represented by almost all Christian denominations, including the original one, such as Mennonites. The life of this neighborhood in a limited area leads to the conclusion that the population of the region abided religious tolerance, protecting the right of every person to worship according to their own religious preferences. The emergence and spread of many religions in the region caused cultural and religious factors. Not only customs and moral criteria, especially among Mennonites, were the leading social factor the impact of which was strengthened by stratification among the owners of rural residents. In addition, the Mennonites increasingly struggled between the secular and spiritual elders, who reflected on the integrity of their society. It was under the influence of these circumstances in terms of rapid industrial development in the second half of the nineteenth century. There was a movement for the preservation of social equality among the former colonists. And if the desire of social justice among the Ukrainian peasantry acquired a bright political orientation, in the Mennonites environment it had a religious connotation. In practice, many religious movements were perceived by the majority of the colonists in line with spiritual awakening. So special attention was given to Protestants and Mennonites upbringing and education.
Key words: German colonists, religious life, Catholics, Protestants, Mennonites, confession, consistory.
УДК 930.2:327(477)''1649/1658''
Ю. М. Школьченко, Ю. М. Кочина
Д1ЛОВОДСТВО ЗОВШШНЬОПОЛГГИЧНО! Д1ЯЛЬНОСТ1 ГЕТЬМАНЩИНИ В 1649-1658 РОКАХ
У cmammi розглядаються питания оргатзацИ та особливост1 дшоводства зовншньополтичног dimbHOcmi Гетьманщит в 1649-1658 рр. nid керiвництвом Богдана Хмельницького та 1вана Виговського.
Аналiзуeться дiяльнiсть Генеральной втськовог канцеляри як базовой установи щодо життeдiяльностi та ефективностi системи мiжнародного дшоводства i дипломатичного документування в Гетьманськт Украш, визначаються nосадовi обов 'язки гг пращвнитв. Даеться характеристика видовим ознакам та особливостям козацьких документiв дипломатичного характеру.
Клю^о^^ слова: Гетьманщина, гетьман, Генеральна втськова канцелярiя, зовншньополтичне дшоводство, посли, nисарi, nерекладачi, товмачi, документи дипломатичного характеру,видовi ознаки документiв.
Посилення нацiонального, сощального, економiчного i духовного гнiту, якого зазнавав украшськш народ вiд Речi Посполито'! в останнiй чвертi першо'1 половинiXVIIст. пiдносило його рiшучiсть до боротьби за свое визволення, апогеем яко'1 стала Нащонально-визвольна вiйна 1648-1658 рр. Вона не тшьки сприяла формуванню укра1нсько'1 державностi, а й загалом змшила полiтичну картину Схщно! Свропи [12].
Пiсля проголошення Гетьманщини украшсью лiдери Богдан Хмельницький та 1ван Виговський протягом 1649-1658 рр. активно налагоджували канали мiжнародних зв'язюв з Рiччю Посполитою, Московським царством, Османською iмперiею, Кримським ханством, Швещею та iншими кранами. Про це свщчать численнi документи у т. ч. таю важливi актовi джерела як мiжнароднi договори, укладенi Гетьманщиною з Рiччю Посполитою (Зборiвський (1649), Бшоцерювський (1651), Гадяцький (1658), Московським царством («Березневi статп» (1654),угода про вшьне плавання на Чорному морi з Османською iмперiею (1650), украшсько-кримське порозумiння пiд Озерною (1655) [14, с. 90-98].
Ретельна тдготовка мiжнародних договорiв та дипломатична активнiсть Гетьманщини були б неможливими без офщшного мiждержавного листування. На перiод 1649-1658 рр. припадае 348 докумешив цього видового складу. Серед них особисто тдписаними Богданом Хмельницьким - 245, 1ваном Виговським - 26, козацькою старшиною вищого рангу - 47 [10, с. 120].
Крiм мiжнародних договорiв та мiждержавного листування, комплекс дипломатичноi документацп Гетьманщини складали дипломатичш шструкцп, записи дипломатичних переговорiв та посольсью звiти i донесення.
Важливе мiсце в iерархii дипломатично'!' служби Гетьманщини в 1649-1658 рр. належало Генеральнш вшськовш канцелярп (далi - ГВК), яка на чолi з генеральним писарем виконувала майже всю п поточну роботу [15, с.136-141]. Враховуючи досвiд Речi Посполито1 та Московського царства ГВК створила ушкальну на той час систему зовшшньопол^ичного дшоводства, яка дозволила козацькiй Укршш виступати суб'ектом зовшшньо'! полiтики в Сврот, не поступаючись кранам, яю були, на той час, лщерами в дипломатп.
Не е перебшьшенням, що у майбутньому мiжнародне дшоводство Гетьманщини 1649-1658 рр. стало фундаментом для оргашзацп украшського дипломатичного документування у складному процес нацiонального державотворення, а це, в свою чергу, i обумовило актуальнiсть статтi.
У процес 11 пiдготовки були використаш джерела з оргашзацп мiжнародноi дiяльностi Гетьманщини, якi зберiгаються у ЦД1А Украши в м. Киевi (фонд «Генеральнох вшськово'! канцелярп») [22]; документи, опублшоваш у збiрниках: «Джерела з юторп Нацiонально-визвольноi вiйни украшського народу 16481658 рр.» [4; 5], «Воссоединение Украины с Россией. Документы и материалы» [2], «Ушверсали Богдана Хмельницького (1648-1657)» [20], «Ушверсали Украшських гетьмашв вiд I. Виговського до I. Самойловича (1657-1687)» [21], «Дшова документащя Гетьманщини XVIII ст.» [3].
Iсторiографiя проблеми представлена працями В. М. Горобця, I. П. Крип'якевича, Н. О. Лемш, Ю. А. Мицика, I. О. Овая, Ю. I. Палехи, В. В. Панашенка, М. Б. Парахiна, П. М Саса, В. А. Смолiя, Т. В. Чухлiба, Ф. П. Шевченка, Д. I. Яворницького.
Дипломатiя Запорозькоi Сiчi та Гетьманщини всебiчно аналiзуеться у фундаментальнiй колективнiй монографи «Iсторiя украiнського козацтва»: (том 1, роздш 6 «Мiжнароднi вiдносини та дипломат1я»[6, с. 353-426]; том 2, роздш 22 «Писемш
джерела з юторп украшського козацтва» [7, с. 562-574].
Документному забезпеченню зовшшньопол^ично'1 дiяльностi украшського козацтва тд час Нацюнально-визвольно'1 вшни присвячена i спецiальна розвiдка Ю. М. Нiкольченка i Ю. М. Кочиноi [13].
Разом з тим,необхщно звернути увагу на той факт, що з багатьох об'ективних i суб'ективних причин серед джерел вщсутш прямi документальнi свiдчення щодо безпосередньо'1 дiяльностi Генерально'1 вшськово'1 канцелярп Гетьманщини в 16491658 рр. у сегмент мiжнародного дiловодства. Цей факт вже багато роюв змушуе досшдниюв проблеми традицiйно використовувати не тшьки актовi, а й наративнi джерела.
Зважаючи на те, що у Гетьманщит ГВК вела справи мiжнародного характеру, то i роль генерального писаря в полгтичному життi Украiни була значною. Вiн володiв правом очолювати посольства, особисто брати участь у дипломатичних перемовинах, зус^чати послiв i супроводжувати 1'х тд час аудiенщi у гетьмана. Проте, найважлившою дипломатичною функцieю ГВК була тдготовка проектiв договорiв з шшими державами, якi подавалися на розгляд гетьману у виглядi окремих статей, яю пiсля узгодження з'еднувалися в единий документ [21, с. 71].
Джерела свщчать, що в ачш 1651 р., коли 1ван Виговський очолював ГВК, вона складалася з 12 писарiв, окрема група з яких (вщ трьох до п'яти) виконували функцп з мiжнародного дшоводства. Вони, зважаючи на свiй досвщ та обiзнанiсть у веденнi дипломатичних справ, досить часто вводилися до складу рiзних посольств. Писарi ГВК, залучен до перемовин з шоземними державами, вiльно володiли iноземними мовами -кримсько-татарською, латинською, молдавською, тмецькою, польською, росiйською, турецькою тощо. Це зумовило 1хне використання як професшних перекладачiв [23, с. 71].
Прикладом слугуе дiяльнiсть перекладачем ГВК 1вана Нечая, який у 1650 р. був спещально направлений до Бахчисараю для досконального вивчення кримсько-татарсько'1 мови [24, с. 102].
У посольсга Семена Савича до Москви в 1651 р. писарем i перекладачем був автор Львiвського л^опису Михайло Гунашевський, якого у записщ до Богдана Хмельницького в 1650 р. за високий професiоналiзм щодо складання дипломатичних документив вiдзначив росшський посол: «Дана пара (соболей) Семену, потписку, что живет у писаря Ивана Выговского» [1, с. 267].
На посаду канцеляриста до ГВК брали освiчених юнаюв, яю знали кшька мов, логiку, математику тощо. У канцелярп вони удосконалювали свш фаховий рiвень, набували практичнi знання з юриспруденцп та вiйськовоi теорп, оскiльки 1'м доводилося не лише вести дшоводство, а й брати участь у виршенш дипломатичних справ [18].
Канцеляристи вшськово'1 канцелярii входили до складу посольств Гетьманщини до зарубiжних краш. Так, 1ван Виговський - генеральний писар в урядi Богдана Хмельницького, двiчi очолював козацью посольства до Трансiльванii i Молдавп та делегацiю Гетьманщини на перемовинах з урядовцями Речi Посполито'1 у 1653 р. щодо укладання перемир'я тд Жванцем. У посольсга Федора Вешняка до Варшави в 1649р. писарем був 1ван Петрушенко. У посольсга Герасима Яцкевича до Варшави в 1652 р. -Федiр Конельський та ш.
Окрема група канцеляриспв ГВК Гетьманщини безпосередньо виконувала функцп перекладачiв. Це - так зваш товмачi та перекладачi. Серед товмачiв можна виокремити вiйськових та рядових. Вiйськовi товмачi перебували на службi у полкових канцелярiях, де 1'х використовували для потреб контррозвiдки пiд час бойових дiй. 1нша
категорiя товмачiв забезпечувала потреби посольств Гетьманщини до шших кра'н на постiйнiй та тимчасовш основi [25, с. 146].
Перекладач^ на вiдмiну вiд товмачiв, займалися письмовими перекладами. До сфери 'хньо! дiяльностi входив переклад документiв, що надходили безпосередньо до Гетьманщини [15, с. 138].
Найбшьш активними дипломатичш стосунки Гетьманщини були за чаав гетьманування Богдана Хмельницького (1649-1657). Зважаючи на зовшшньополггичну ситуащю гетьман особисто визначав до яко'1 кра'ни мають вщправлятися дипломатичнi посольства, 1'хшй склад, розмiр матерiального забезпечення; надавав козацьким дипломатам усш настанови, письмовi шструкцп та листи [19, с. 17].
Письмовi шструкцп послам твердо увшшли до практики украХнсько!' дипломатично'! служби. На думку академша Ф.П. Шевченка, шструкцп козацьким дипломатам за формою i характером вiдрiзнялися вiд сурових монарших наказiв, що в той час отримували росшсью посли, де до дрiбниць регламентувалися !'хш дп. Гетьман залишав сво'Хм дипломатам можливють пiд час перемовин дiяти за обставинами, виявляти Ыщативу i гнучюсть на користь iнтересiв Гетьмансько!' Укра'Хни [24].
Поруч з iнструкцiями набув поширення ще один вид дипломатичного документа, який отримав назву «лист» i за допомогою якого здшснювався постшний зв'язок гетьманського уряду з посольствами [6, с. 353].
У серединi XVII ст. писарi та канцеляристи тд час складання текстiв дипломатичних докуменпв користувалися переважно термiнологiею, характерною для тогочасно'1 украХнсько!' писемно'1 мови. Наявш в нiй давнi традицп сягали до дiлових документiв русько-литовсько'1 актово'1 мови з латино-польськими елементами. У вах староукра'нських писемних пам'ятках вживалися стереотипш звороти i штампи, як надавали документам специфiчного канцелярсько-дiлового забарвлення [16, с. 27].
На вщмшу вщ рукописних книг, папiр документсв не лiнiювався. Тому розмiщення тексту на аркушi паперу залежало вщ навичок та фаху писаря, а також вщ розмiру тексту. Бшьш досвiдченими писарями дотримувалась певна симетрiя - з обох бокiв невелик поля, однакова вiдстань мiж рядками, iнодi зверху залишалась частина аркуша для заголовку. Зовнiшнiй вигляд документа залежав вщ його змiсту i призначення.
У мiжнародному дiловодствi ГВК використовувала особливi форми документа -стовпець (стовп, стовпик) - сувш з пщклеених один до одного вузьких листiв паперу завширшки 15-17 см. Важливi акти - мiжнароднi договори (трактати) могли мати особливо велию розмiри. Складовi частини стовпа називалися поставами. Таку ж назву отримали й самi мiсця склеювання листiв. Текст в стовпцях писався тшьки з одного боку, зворотнш бiк використовувався лише для пом^ок та резолюцiй. Документи в мющ склеювання завжди скрiплювалися пiдписом гетьмана i печаткою. На мiсцi печатки мiж аркушами паперу наливали сургуч, а по^м ставили печатку, внаслщок чого аркушi склеювалися. На останнш сторiнцi зазначалася адреса, куди вщправлявся документ. Особливо важливi гетьманськi листи дипломатичного характеру писали на розгорнутому аркушi паперу [16, с. 45].
Разом з тим, скоропис, що застосовувався писарями ГВК в мiжнародному дшоводсга, за характером i темпами свого розвитку значно вiдрiзнявся вщ письма пам'яток лггератури чи рукопиав релiгiйного змiсту [16, с. 34].
Для пщготовки дипломатичних документiв з друго!' половини XVII ст. ГВК вже використовувала втизняний папiр. Його виготовляли з ганчiр'я, а чорнило робили з солей залiза i дубильних речовин. Поеднання залiзистого чорнила i ганчiркового паперу робило текст особливо стшким, вiн майже не вицв^ав.
1нструментами письма служило гусяче, iнодi павине перо, яке заточувалося особливим способом спецiальним ножем. З появою так званого скоропису (зображення округлих букв i використання графiчних скорочень слiв i частин сшв з винесенням 1х над рядком листа) вшьно читати таю тексти стало доволi складно, були потрiбнi знання i навички.
Письмо дипломатично'1 документацп вiдзначалося рiзноманiтнiстю форм i почеркiв. Тут зустрiчаються численнi зразки звичайного i парадного письма. Норми звичайного письма в XVII ст. постшно використовувала бшьшють населення украшських земель, а для пiдготовки парадного - писар повинен був мати не тшьки гарт навички в кал^афп, а й вмiння скласти документ, у текст! якого обов'язково присутн елементи художшх прийомiв та декоратившсть.
Бiльшiсть рядових документiв дипломатичного характеру Гетьманщини 16491658 рр. - шструкцп, посольська документацiя тощо, написаш звичайним письмом. А особливо важливi - мiжнароднi договори, листи гетьмана до монархiв, пiдготовленi парадним письмом [16, с. 35]. Зпдно з адресатом добирався i стиль листа, особливо у випадках, коли гетьмани (Богдан Хмельницький та 1ван Виговський) особисто зверталися до монархiв Речi Посполито'1, Московського царства, Османсько'1 iмперii, Кримського ханства [9, с. 148].
Переяславський вибiр Богдана Хмельницького та встановлення росшського протекторату в Гетьманщиш з березня 1654 р. суттево вплинули на рiзнi сфери п дiяльностi: полiтичну, вiйськову, мiжнародну, економiчну i соцiальну [8]. Не оминули вони i дiловодства, спричинивши вироблення специфiчних виразiв дiлового стилю украшсько'1 мови того часу. У багатьох документах дипломатичного характеру пом^но поступове звшьнення укра'1нсько'1 писемно'1 мови вщ латино-польсько'1 конструкцп i перехщ 11 на народно-розмовну основу. Невщ'емною частиною канцелярських штампiв ставали окремi вирази i слова росшсько! мови. Вони iнодi вживались при викладi змiсту актiв поряд iз спшьними за значенням словами укршнсько! мови [16, с. 28].
З Гетьмансько! Украши до рiзних росiйських установ та окремих державних дiячiв надходили листи, написаш тогочасною украшською мовою, яку в Росп називали «белорусским письмом». Характер мови i графiчнi особливостi письма вимагали 1хнього перекладу росшською, що обов'язково позначалося у тексп: «список с листа белорусского писма». Вiдомо, що такi перекладачi були в Москвi в Посольському приказi та прикордонних з Гетьманщиною воеводствах. У свою чергу, ГВК у штат серед писарiв i канцеляриспв тримала фахiвцiв з росшського письма.
Важливе значення у зовшшньопол^ичному дiловодствi мали реквiзити документв [13, с. 107]. На листах в обов'язковому порядку вказувалась дата його пщпису, яка починалася словом «дан», «дат», «писан», «дгялося», мюце написання документа позначалося, наприклад, «в Чигиринг», «з Чигирина». Власноручний тдпис гетьмана знаходився з лiвого боку документа, наприклад, «Богдан Хмельницький, гетьман рукою власною». На деяких листах мш ще стояти i тдпис генерального писаря, наприклад 1вана Виговського - «1оан Виговський, генеральний писар войсковий».
Документа дипломатичного характеру отримували додатковi ре^зити: тестацгю - листи свщюв або власноручш пщписи свщюв, яю брали участь у видачi документа, що вказувало на його автентичшсть та апрекацгю - тдсумок документа. Документи, що надсилалися до Росп та Молдавп, датувалися за старим стилем, а до Речi Посполито!, Венецп й iнших кра^'н - переважно за новим, григорiанським,стилем
Для прикладу роздшимо на формальнi ре^зити лист Богдана Хмельницького вiд 23 березня 1653 р. Боярину 1лш Милославському щодо сприяння послам Гетьманськоi
Укра'ни Кiндрату Бурляю та Силуяну Мужиловському, якi 1'дуть до Москви (збережена оригiнальнiсть тексту) [2, с. 259]:
- гнвокацгя:«Божиею милостию...»;
- гнскрипцгя:«Великого государя царя и великого князя Алексея Михайловича всеа Русии самодержца и многих государств государя и облаадателю его царского величества боярину ближнему Илье Даниловичю Милославському...»;
- гнтитуляция:«Богдан Хмельнитцкий, гетман Войска Запорожского, и все Войско Запорожское ниско челом бьют»;
Стилютична конструкщя «челом бьет» означала звертання до високопоставлено!' особи та була присутня в багатьох листах.
- нарацгя: «Понеже посланников наших Кондрата Дмитриева сына Бурляя да Силуяна Мужиловського с товарыщи к его царскому величеству, царю православному, посылаем о нужных некоторых делех смиренно просим, чтоб еси за нас причиною к его царскому величеству быти изволил во всех трех делех, о чем ни будь предреченные послы наши его царскому величеству и тебе бити челом будут. Таковое жалованье, так его царскому величеству, как и тебе, господину нашему, прямыми услугами нашими на всяко время отслуговати будем, которой ся и ныне прилежно вручаем.»;
- датум:«Дан с Чигирина 23-го дня месяца марта лета 1653-го»;
- субскрипцгя: «Твоей милости всего добра желательные слуги Богдан Хмельницкой, гетман с Войском Запорожским».
До утворення ГВК на початку Нацюнально-визвольно!' вшни, дипломатичш листи та проекти договорiв складав особисто Богдан Хмельницький за допомогою вшськового суддi (друга тсля гетьмана старшинська посада на Оч^ та вшськового писаря, який очолював ачову канцеляр^. Шзшше документи складав вже безпосередньо вшськовий писар вщ iменi гетьмана та товариства [9,с. 90-91].
В шструкщях посольствам Гетьманщини, тдготовлених у ГВК i погоджених з гетьманом, була визначена його конкретна мета та порядок денний перемовин. Особлива увага придшялась проекту кшцевого документа, прийняття якого повинно було задовольнити обидвi сторони. Це порiвняно стисш тексти, де у формi тез окреслювалася загальна позищя уряду, тактична лшя диплома™. Та частина шструкцш, яка мютила умови порозумшня i мала бути переданою представникам шшо'! сторони, окреслюеться як «кондицИ». У кондищях викладалися умови пропоновано!' угоди.
Також важливою групою документсв е записи дипломатичних перемовин. Ц документи збереглися нерiвномiрно. Ниш не вщомий жоден запис перемовин, створений на територп Гетьманщини. Водночас збереглося чимало запиав перемовин та шших матерiалiв щодо перебування укра'нських посольств у Москв^ особливо у 1653-1654 рр.
Серед запиав Посольського приказу про дипломатичш перемови низ Гетьманською Укра'ною можна вирiзнити чотири спорщнеш пiдгрупи [11, с. 121]:
- записи проекту прийому посольств;
- записи про прийоми посольств, що вщбулися;
- записи промов поошв;
- записи процесу перемовин.
Записи проекту прийому посольств мютять у собi сти^ зауваження про час i порядок майбутнього прийому украХнського посольства та вщомосп щодо складу укра'нсько!' делегацп на перемовинах. Наводяться проекти протокольних привiтань з обох сторiн, в^ально'! та прощально!' промов укра'нсько!' сторони. ^ документи подають загальну схему прийому посольства Гетьманщини. Вони мають лакошчш
нотатки у декшька рядюв, якi засвiдчують факт прийому посольства, вказують на його дату й окремi деталi церемонiального характеру.
До вказаних проекпв дуже близью за формою i змiстом джерела друго'1 пiдгрупи, в яких фшсувалися обставини дипломатичних прийомiв.
Документи третьо'1 пiдгрупи складають записи промови украшських послiв, поданi ними представникам росшсько! сторони письмово пiсля завершення прийому.
До четверто'1 групи вiдноситься загальний протокольний запис самого процесу перемовин. Сучасною мовою це звучить як «розшифровка стенограми». На вщмшу вщ трьох попереднiх груп - четверта розлога i детальна. Тут вщображеш з протокольною точнiстю промови дипломатв, обмiн реплiками мiж сторонами, описувалися дп послiв, 1хня поведiнка, загальна обстановка, в якiй проходили перемовини. Церемошя прийому посольства Гетьманщини завершувалася обов'язковою аудiенцiю у царя [11, с. 121122].
Що стосуеться посольських звiтiв до уряду Гетьманщини, то вони дшшли до наших чаав з великими втратами. Збереглися звгти украiнських послiв до Кримського ханства Михайла Богаченька та Лукаша Пухальського вiд 26 жовтня 1654 р., адресоваш Богдану Хмельницькому. Цей ушкальний документ дае уявлення про ситуацш в Криму, окреслюе мету, хщ i результати посольства. Зв^и украiнських дипломат1в гетьманщини представленi також двома донесеннями Павла Яненка та Андрiя Кульки Богдану i Тимофш Хмельницьким вiд 14 травня 1651 р. [7, с. 573].
Зв^ украшських дипломатв за формою нагадуе розгорнутий лист. Саме така форма посольських звтв була характерна для дипломатл Речi Посполитiй в XVII ст. Пюля повернення на батьювщину посли повиннi були скласти стисш звiти щодо результатiв свое'1 мюп для 1хнього внесення у так зваш посольськi книги. Проте часто зв^и приймалися королем в уснш формi.
У багатьох випадках форма гетьманських посольських звтв також наслщувала i росiйську традицiю обов'язкового зв^у в письмовiй формi всiма без винятку керiвниками найважливiших посольств. I тшьки гiнцi та кур'ери могли доповщати безпосередньо гетьману або iншiм членам уряду про результати виконання ними дипломатичних доручень в уснш формь
До дипломатичних документв необхщно вiднести також донесення, якi стосуються рiзних подiй Нацюнально-визвольно! вiйни у 1649-1658 рр., вони мали тдтримувати регулярний оперативний зв'язок мiж послами та урядом Гетьманщини. Обов'язком по^в було своечасне шформування про хщ виконання дипломатичноi мiсii, новини вшськового та полiтичного змiсту. Крiм того, посли доповщали щодо виникнення певних ускладнень та нових обставин, яю вимагали додаткових шструкцш i роз'яснень.
Прикладом е два оперативш донесення украшських дипломатв Павла Яненка та Андрiя Кульки вiд 14 травня 1651 р. безпосередньо Богдану Хмельницькому та його сину Тимофш напередодш Бересте^^ битви [7, с. 572-573].
Багатовекторшсть мiжнародноi дiяльностi Гетьманськоi Украши 1649-1658 рр. викликала необхiднiсть закршлення результатiв зовнiшньополiтичних акцiй системою мiжнародних документiв, якими регулювалися П мiждержавнi вiдносини.
Таким чином, з самого початку проголошення Гетьманщини ва зусилля уряду на чолi з Богданом Хмельницьким були спрямоваш на визнання мiжнародною спiльнотою П статусу суверенноi держави, а також на завершення процесу об'еднання вах укр^'^ських етшчних земель. Виходячи з цих позицш, укр^'^ський гетьман розпочав встановлення тюних полiтичних зв'язкiв iз сусiднiми державами з метою оргашзаци вiйськово-полiтичноi коалщп проти Речi Посполито'1.
В цих умовах дипломатичне дшоводство посiдало важливе мюце мiсце у дiяльностi ГВК в 1649-1658 рр. За дорученням гетьмана i шд керiвництвом генерального писаря тут складалися листи до урядiв шших держав, велося мiжнародне листування. Повноваження кожного канцеляриста, писаря, посланця, товмача, перекладача та шших фахiвцiв були ч^ко регламентоваш. Це свщчить про розвинену форму оргашзацп дшоводства зовшшньопол^ично'1 дiяльностi Гетьманщини [17, с. 8].
Необхщно визнати, що система мiжнародного дiловодства i документування, вироблена в адмшютративних структурах Гетьманщини протягом 1649-1658 рр., стала фундаментом в процес формування сучасно'1 украшсько'1 системи дшоводства зовшшньопол^ично'1 дiяльностi [13].
Список використано1 л1тератури
1. Бантыш-Каменский Д. М. История Малой России от водворения славян в сей стране до уничтожения гетманства / Д. М. Бантыш-Каменский. - Кшв : Час, 1993. -656 с. ; Bantysh-Kamenskiy D. M. Istoriya Maloy Rossii ot vodvoreniya slavyan v sey strane do unichtozheniya getmanstva / D. M. Bantysh-Kamenskiy. - Kyiv : Chas, 1993. - 656 s.
2. Воссоединение Украины с Россией: документы и материалы в 3 т. / под ред. П. П. Гудзенко, А. К. Василенко, А. Л. Сидорова - Москва : Издательство Академии наук СССР, 1953. - Том 2. - 558 с.; Том 3. - 646 с. ; Vossoedinenie Ukrainy s Rossiey: dokumenty i materialy v 3 t. / pod red. P. P. Gudzenko, A. K. Vasilenko, A. L. Sidorova -Moskva : Izdatelstvo Akademii nauk SSSR, 1953. - Tom 2. - 558 s.; Tom 3. - 646 s.
3. Дшова документащя Гетьманщини XVIII ст.: зб. докум. / упоряд. В. М. Горобець. - Кшв : Наук. думка, 1993. - 392 с. ; Dilova dokumentatsiia Hetmanshchyny XVIII st.: zb. dokum. / uporiad. V. M. Horobets. - Kyiv : Nauk. dumka, 1993. - 392 s.
4. Джерела з юторп Нащонально-визвольно'1 вшни украшського народу. Т. I : (1648-1649 рр.) / упоряд. Ю. Мицик. - Кшв : 1нститут украшсько'1 археографп та джерелознавства iм. М. С. Грушевського НАН Украши; Канадський шститут украшських студш (Едмонтон), 2012. - 679 с. ; Dzherela z istorii Natsionalno-vyzvolnoi viiny ukrainskoho narodu. T. I : (1648-1649 rr.) / uporiad. Yu. Mytsyk. - Kyiv : Instytut ukrainskoi arkheohrafii ta dzhereloznavstva im. M. S. Hrushevskoho NAN Ukrainy; Kanadskyi instytut ukrainskykh studii (Edmonton), 2012. - 679 s.
5. Джерела з юторп Нащонально-визвольно'1 вшни украшського народу. Т. 2 : (1650-1651 рр.) / упоряд. Ю. Мицик. - Кшв : 1нститут украшсько'1 археографп та джерелознавства iм. М. С. Грушевського НАН Украши; Канадський шститут украшських студш (Едмонтон), 2012. - 703 с. ; Dzherela z istorii Natsionalno-vyzvolnoi viiny ukrainskoho narodu. T. 2 : (1650-1651 rr.) / uporiad. Yu. Mytsyk. - Kyiv : Instytut ukrainskoi arkheohrafii ta dzhereloznavstva im. M. S. Hrushevskoho NAN Ukrainy; Kanadskyi instytut ukrainskykh studii (Edmonton), 2012. - 703 s.
6. Iсторiя украшського козацтва : нариси у 2-х т. / редкол. : В. Смолш та ш. - Кшв : Киево-Могилянська академiя, 2006. - Т.1. - 800 с. ; Istoriia ukrainskoho kozatstva : narysy u 2-kh t. / redkol. : V. Smolii ta in. - Kyiv : Kyievo-Mohylianska akademiia, 2006. - T.1. -800 s.
7. Iсторiя украшського козацтва : нариси у 2-х т. / редкол. : В. Смолш та ш. - Кшв : Киево-Могилянська академiя, 2007. - Т.2. - 724 с. ; Istoriia ukrainskoho kozatstva : narysy u 2-kh t. / redkol. : V. Smolii ta in. - Kyiv : Kyievo-Mohylianska akademiia, 2007. - T.2. -724 s.
8. Горобець В. М. Переяславський вибiр Богдана Хмельницького 1654 року
/ В. М. Горобець // Переяславська рада 1654 року (Iсторiографiя та дослщження) / редкол. П. Сохань та íh. - Кшв : Смолоскип, 2003. - С. 745-763 ; Horobets V. M. Pereiaslavskyi vybir Bohdana Khmelnytskoho 1654 roku / V. M. Horobets // Pereiaslavska rada 1654 roku (Istoriohrafiia ta doslidzhennia) / redkol. P. Sokhan ta in. - Kyiv : Smoloskyp, 2003. -S. 745-763
9. Крип'якевич I. П. Богдан Хмельницький / I. П. Крип'якевич. - Львiв : Св^, 1990. - 408 с. ; Krypiakevych I. P. Bohdan Khmelnytskyi / I. P. Krypiakevych. - Lviv : Svit, 1990. - 408 s.
10. Мицик Ю. А. Джерела з юторп Нацюнально-визвольно'1' вiйни украшського народу середини XVII ст. / Ю. А. Мицик. - Дншропетровськ : Дншро, 1996. - 262 с. ; Mytsyk Yu. A. Dzherela z istorii Natsionalno-vyzvolnoi viiny ukrainskoho narodu seredyny XVII st. / Yu. A. Mytsyk. - Dnipropetrovsk : Dnipro, 1996. - 262 s.
11. Мицик Ю. А. До видання Украшського Дипломатарш XVI-XVIII ст. / Ю. А. Мицик // Проблеми юторюграфп та джерелознавства юторп Украши. -Днiпропетровськ, 1991. - С. 119-129 ; Mytsyk Yu. A. Do vydannia Ukrainskoho Dyplomatariiu XVI-XVIII st. / Yu. A. Mytsyk // Problemy istoriohrafii ta dzhereloznavstva istorii Ukrainy. - Dnipropetrovsk, 1991. - S. 119-129
12. Мицик Ю. А. Нащонально-визвольна вшна украшського народу середини XVII ст. у першоджерелах / Ю. А. Мицик // Украшський юторичний журнал. - 1998. - № 6. -С. 103-105 ; Mytsyk Yu. A. Natsionalno-vyzvolna viina ukrainskoho narodu seredyny XVII st. u pershodzherelakh / Yu. A. Mytsyk // Ukrainskyi istorychnyi zhurnal. - 1998. - № 6. - S. 103-105
13. Ккольченко Ю. М. Документне забезпечення зовшшньопол^ично'1' дiяльностi украшського козацтва шд час Нацюнально-визвольно'1' вшни 1648-1658 рокiв / Ю. М. Нiкольченко, Ю. М. Кочина // Вюник Марiупольського державного ушверситету. Серiя : Фiлософiя, культурологiя, соцюлопя. - 2014. - Вип. 7. - С. 100-110 ; Nikolchenko Yu. M. Dokumentne zabezpechennia zovnishnopolitychnoi diialnosti ukrainskoho kozatstva pid chas Natsionalno-vyzvolnoi viiny 1648-1658 rokiv / Yu. M. Nikolchenko, Yu. M. Kochyna // Visnyk Mariupolskoho derzhavnoho universytetu. Seriia : Filosofiia, kulturolohiia, sotsiolohiia. - 2014. - Vyp. 7. - S. 100-110
14. Овсш I. О. Зовшшня полггика Украши (вщ давшх часiв до 1944 року) : навч. поаб. / I. О. Овсш. - Кшв : Либщь, 1999. - 240 с. ; Ovsii I. O. Zovnishnia polityka Ukrainy (vid davnikh chasiv do 1944 roku) : navch. posib. / I. O. Ovsii. - Kyiv : Lybid, 1999. - 240 s.
15. Палеха Ю. I. Iсторiя дшоводства (документознавчий аспект) : навч. поабник / Ю. I. Палеха, Н. О. Лемш. - Кшв : Лiра, 2011. - 328 с. ; Palekha Yu. I. Istoriia dilovodstva (dokumentoznavchyi aspekt) : navch. posibnyk / Yu. I. Palekha, N. O. Lemish. - Kyiv : Lira, 2011. - 328 s.
16. Панашенко В. В. Палеографiя украшського скоропису друго'1' пол. XVII ст. (на матерiалах Лiвобережноi Украши) / В. В. Панашенко. - Кшв : Наук. думка, 1974. -111 с. ; Panashenko V. V. Paleohrafiia ukrainskoho skoropysu druhoi pol. XVII st. (na materialakh Livoberezhnoi Ukrainy) / V. V. Panashenko. - Kyiv : Nauk. dumka, 1974. -111 s.
17. Парахша М. Б. Мiжнароднi вщносини i дипломатя украшського козацтва: першi роки становлення та функцюнування / М. Б. Парахша // Плея: науковий вюник. Збiрник наукових праць: кторичш науки. Фшософсью науки. Пол^ичш науки. - 2013. - № 77. - С. 7-9 ; Parakhina M. B. Mizhnarodni vidnosyny i dyplomatiia ukrainskoho kozatstva: pershi roky stanovlennia ta funktsionuvannia / M. B. Parakhina // Hileia: naukovyi visnyk. Zbirnyk naukovykh prats: Istorychni nauky. Filosofski nauky. Politychni nauky. -2013. - № 77. - S. 7-9
18. Сас П. BrncbKOBi канцеляристи в УкраЫ XVIII ст.: засади ел1тарно'1 свiдомостi / П. Сас // Украшська козацька держава : витоки та шляхи юторичного розвитку. - Кшв : 1нститут юторп Украши НАНУкраши, 2000. - Випуск 7. - С. 226-237 ; Sas P. Viiskovi kantseliarysty v Ukraini XVIII st.: zasady elitarnoi svidomosti / P. Sas // Ukrainska kozatska derzhava : Vytoky ta shliakhy istorychnoho rozvytku. - Kyiv : Instytut istorii Ukrainy NANUkrainy, 2000. - Vypusk 7. - S. 226-237
19. Смолш В. А. Украшська нащональна револющя XVII ст. (1648-1676 рр.) / В. А. Смолш, В. С. Степанков. - Кшв : Киево-Могилянська академiя, 2009. - 447 с. ; Smolii V. A. Ukrainska natsionalna revoliutsiia XVII st. (1648-1676 rr.) / V. A. Smolii, V. S. Stepankov. - Kyiv : Kyievo-Mohylianska akademiia, 2009. - 447 s.
20. Ушверсали Б. Хмельницького 1648-1657 роюв / упоряд. I. Крип'якевич, I. Бутичта ш. - Кшв : Альтернативи, 1998. - 382 с.: ш. ; Universaly B. Khmelnytskoho 1648-1657 rokiv / uporiad. I. Krypiakevych, I. Butychta in. - Kyiv : Alternatyvy, 1998. -382 s.: il.
21. Ушверсали Украшських гетьмашв вщ I. Виговського до I. Самойловича (16571687) / уклад. I. Бутич, В. Ринсевич та ш. - Львiв : Наукове товариство ïm. Т. Шевченка, 2004. - 1087 с. ; Universaly Ukrainskykh hetmaniv vid I. Vyhovskoho do I. Samoilovycha (1657-1687) / uklad. I. Butych, V. Rynsevych ta in. - Lviv : Naukove tovarystvo im. T. Shevchenka, 2004. - 1087 s.
22. Центральний державний юторичний арxiвУкраïни в м. Киевь - Ф. 91. Генеральна вшськова канцелярiя. [Електронний ресурс]. - Режим доступа : archives.gov.ua.; Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy v m. Kyievi. - F. 91. Generalna viiskova kantseliaria. [Electronnyi resurs]. Rezhym dostypa: archives.gov.ua.
23. Чухлiб Т. В. Оргашзащя дипломатично'1' служби Украшсько'1' козацько'1' держави в серединi XVII ст. / Т. В. Чухлiб // Украшська козацька держава: витоки та шляхи юторичного розвитку : матер. 8-х Всеукр. ютор. читань. - Черкаси: РВВ ЧДУ, 2001. - С. 67-72 ; Chukhlib T. V. Orhanizatsiia dyplomatychnoi sluzhby Ukrainskoi kozatskoi derzhavy v seredyni XVII st. / T. V. Chukhlib // Ukrainska kozatska derzhava: vytoky ta shliakhy istorychnoho rozvytku : mater. 8-kh Vseukr. istor. chytan. - Cherkasy: RVV ChDU, 2001. - S. 67-72
24. Шевченко Ф. П. Дипломатична служба на Укрш'ш шд час Визвольно'1' вшни 1648-1654рр. / Ф. П. Шевченко // кторичш джерела та ïx використання. - Кшв : Наукова думка, 1964. - Вип. 1. - С. 81-112 ; Shevchenko F. P. Dyplomatychna sluzhba na Ukraini pid chas Vyzvolnoi viiny 1648-1654rr. / F. P. Shevchenko // Istorychni dzherela ta yikh vykorystannia. - Kyiv : Naukova dumka, 1964. - Vyp. 1. - S. 81-112
25. Яворницький Д. I. Iсторiя запорiзькиx козаюв у 3-х т. / Д. I. Яворницький. -Львiв : Свгг, 1990. - Т. 1. - 319 с.: ш. ; Yavornytskyi D. I. Istoriia zaporizkykh kozakiv u 3-kh t. / D. I. Yavornytskyi. - Lviv : Svit, 1990. - T. 1. - 319 s.: il.
Стаття надшшла до редакцп 19.10.2015
Y. M. Nikolchenko, Y. M. Kochina
FOREIGN POLICY DOCUMENTATION OF HET'MANSHCHINA
(1649-1658)
The article deals with the problems of organization and with the peculiarities of the foreign policy documentation of Het'manshchina (1649-1658) under the guidance of Bohdan Khmelnyts'ky and Ivan Vygovs'ky. The article proposes the analysis of the activities of the
General Army Chancellery which establishes the effective systems of the international and diplomatic documentation in Het'mans'ka Ukraine. The official duties of its employees are also defined in the article. The types and the peculiarities of Cossack diplomatic documents are characterized by the authors.
The strengthening of the national, social, economic, and cultural oppression of Ukrainian people in Rech Pospolyta in the middle of the XVII century led to the National-liberation war (1648-1658). This war was not only the most important event in the history of Ukraine but it changed the policy of the Eastern Europe.
Having proclaimed Het'manshchina, Ukrainian leaders Bohdan Khmelnyts'ky and Ivan Vygovs'ky were actively establishing diplomatic relations with Rech Pospolyta, the kingdom of Moscow, the Ottoman Empire, the Crimean Khanate, Sweden and other countries. This fact affirmed by the documentary evidence of Het'manshchina relations with Rech Pospolyta, namely such treaties as Zboriivs'ky (1649), Bilotserkovs'ky (1651), Hadyats'ky (1658), with the kingdom of Moscow («The March articles" (1654)), with Ottoman Empire (the treaty about free sailing in the Black Sea (1650)), the Ukrainian-Crimean treaty in Ozerna (1655).
The inter-state correspondence would be impossible without the careful preparation of international treaties and the diplomatic activity of Het'manshchina. In 1649-1658 such correspondence numbered 348 documents.
Besides international treaties and the inter-state correspondence, the complex of the diplomatic documentation of Het'manshchina included diplomatic instructions, the records of diplomatic negotiations, ambassadorial accounts and reports.
The General Army Chancellery had an important place in the hierarchy of the diplomatic service of Het'manshchina in 1649-1658 and executed almost all the work. Taking into account the experience of Rech Pospolyta and the kingdom of Moscow, the General Army Chancellery made the unique system of foreign policy documentation, which permitted Cossack Ukraine to be the equal member of the foreign policy in the Europe.
The system of the international documentation of Het'manshchina (1649-1658) has become the foundation in the formation of the Ukrainian system of the foreign policy documentation.
Key words: Het'manshchina, het'man, General Army Chancellery, foreign policy documentation, ambassadors, clerks, interpreters, diplomatic documents, the signs of documents.
УДК 378(100)"312"(045)
I. Г. Онщенко
СУЧАСНИЙ СВ1ТОВИЙ ОСВ1ТН1Й ПРОСТЕР: ТЕНДЕНЦП РОЗВИТКУ
В cmammi розглядаються основт тенденци розвитку свтового освтнього простору в умовах глобалiзацiï. Проаналiзовано документи ЮНЕСКО, щодо стану нацюнальних систем освти та необхiдностi ïx модершзаци. Визначено декшька титв регютв за ознакою взаемного зближення i взаемоди освтшх систем. Наведет основт моделi освтшх систем сучасностi.
Ключовi слова: освтнт nростiр, моделi освти, нацюнальш системи освти, ЮНЕСКО, стратегiя розвитку освти.
