CC BY
5Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 24 (63). № 1. 2011 г. С. 218-224.
ТРИБУНА МОЛОДОГО УЧЕНОГО
УДК 343.112
ОСОБЛИВОСТ1 ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВАХ ПРО Д1ЯННЯ НЕОСУДНИХ ОС1Б У СУД1 ПЕРШО1 ШСТАНЦП
Артеменко О. С.
Нацюнальна академш внутрiшнiх справ, м. Кшв, Украша
Статтю присвячено дослщженню специфiчних рис розгляду справ про сустльно небезпечнi д-яння неосудних осiб у судi першо! шстанцп, визначенню особливостей доказування по данш категорп справ на ц1й стади, розгляду особливостей провадження в судi у справах про застосування примусових заходш медичного характеру.
Ключовi слова: примусовi заходи медичного характеру, неосудна особа, суд першо! шстанцп, доказування.
Одшею з актуальних проблем кримшального судочинства е питания досудово-го розслщування у справах про сустльно иебезпечиi д1яння ос1б, визнаних иеосудиими, а також судового розгляду таких справ. У справах ще! категорп компетеитиi правоохороииi оргаии, суд зобов'язаш провести швидке, повие, об'ективие та всебь чие дослiджеиия вшх обставии, звериувши особливу увагу иа забезпечення охороии прав i законних iитересiв осiб, якi ско!ли таю дiяння. У силу свого психiчного стаиу цi особи позбавлеиi можливосп подбати про це.
Слiд зазиачити, що питания, пов'язаиi з дiяннями иеосудиих, е предметом ви-вчеиия спещалюпв рiзиих галузей зиаиь (кримшального права, кримшального про-цесу, кримшалютики, судово! психiатрil тощо). Рiшеиия багатьох з цих питаиь ви-магае комплексного тдходу. Так, окремi аспекти питаиь, пов'язаиих iз кримiиаль-иим судочииством у справах про дiяння, скоеш иеосудиими, i про застосування до иих примусових заходiв медичного характеру розглядалися такими вчеиими як ции С. С., Галаган О. I., Дергай Б. I., Ельюнд П. С., Зелшсон Е. С., Овчиншко-ва А. П., Портнов В. П., Протченко Б. А. та шшими. У !х дослщженнях основну увагу придiлено загальним положениям, що стосуються розслщування та судового розгляду у справах про дiяння ошб, визнаних иеосудиими. Тому цший ряд важливих теоретичних i практичних положень, пов'язаиих iз судовим розглядом справ про сустльно небезпечш дiяння неосудних осiб, у достатнш мiрi не дослiдженi i отри-мують рiзне рiзночитання в теорп кримiнального процесу i в практищ. Зокрема, не отримало достатнього дослщження питания про особливостi доказування у таких справах у судi першо! шстанцп.
Все вищевикладене зумовило доцшьшсть обрання теми науково! статтi та акту-альнiсть !! дослiдження. Автор, не претендуючи на вичерпне висвгглення всього комплексу питаиь ще! велико! теми, зупиняеться на тих, яю представляються йому найбiльш актуальними в теоретичному та практичному вщношенш.
Стаття мае на мет дослщити специфiчнi риси розгляду справ про суспшьно не-безпечш дiяння неосудних осiб у судi першо! шстанци, визначити особливостi дока-зування по данiй категори справ на цш стади з тим, щоб з урахуванням певних прогалин в теоретичнш розробцi проблеми та прогалин кримшально-процесуального законодавства розробити та обгрунтувати рекомендаци щодо вдосконалення дiяль-ностi суду iз розгляду дано! категори дiянь.
Розгляд у судi справ про застосування примусових заходiв медичного характеру пов'язаний з певними складностями, головною причиною яких е недостатня уре-гульовашсть провадження справ дано! категори у чинному законодавсга, оскшьки воно не враховуе повною мiрою особливостi справ про дiяння неосудних чи недiез-датних осiб, внаслiдок чого не забезпечуе реальних гарантiй захисту !х iнтересiв.
На вiдмiну вiд досудового слщства, яке мае здiйснюватися за загальними правилами (з дотриманням низки додаткових гарантiй захисту психiчно хворих осiб) i вiдхилятися вщ нормального ходу розслiдування тiльки тсля його закiнчення, провадження в судi першо! шстанци мае особливий характер з моменту надходження справи про застосування примусових заходiв медичного характеру до суду [1, с. 197].
Характерною рисою даного виду судового процесу е неможливють його завер-шення винесенням вироку i застосуванням до особи заходiв кримшально! вщповща-льностi. У разi визнання особи неосудною питання про вщповщальшсть може бути вирiшено тiльки негативно. Разом з тим у цьому процес пiдлягае вирiшенню питання про застосування примусових заходiв медичного характеру, яю не являють собою форму реалiзацil кримшально! вщповщальносп, але е заходами державного примусу, що iстотно зачiпають права особи. Це вимагае суворого дотримання прав людини в кримiнальному судочинствi [2, с. 107].
У кримшально-процесуальному кодекс (КПК) Укра!ни третiй роздiл повшстю присвячений провадженню справ у сущ першо! iнстанцi!. Але у цьому роздш закрi-плений загальний порядок такого провадження. У той же час судовому проваджен-ню в справах про застосування примусових заходiв медичного характеру присвяче-но всього три статп кодексу, якi мiстяться у шостому роздiлi КПК Укра!ни «Застосування примусових заходiв медичного характеру» (ст.ст. 419-421).
Згщно зi ст. 419 КПК Укра!ни справи, що надшшли до суду вiд прокурора в порядку, передбаченому статтею 418 зазначеного кодексу, суддя, якщо погодиться з постановою слщчого, вносить безпосередньо в судове засщання. Розгляд зазначених справ провадиться у вщкритому судовому засiданнi з обов'язковою участю прокурора та захисника за правилами, передбаченими главами 25 i 26 КПК Укра!ни.
Участь особи, щодо яко! розглядаеться справа, не е обов'язковою i може мати мюце лише в тому раз^ якщо цьому не перешкоджае характер !! захворювання.
В судовому засщанш допитуються свiдки та перевiряються докази, що дово-дять або спростовують вчинення даною особою суспiльно небезпечного дiяння, а також перевiряються iншi обставини, якi мають iстотне значення для вирiшення питання про застосування примусових заходiв медичного характеру. В необхщних ви-падках в судове засщання викликаеться експерт.
Якщо особа, щодо яко! розглядаеться справа, викликана в судове засщання, суд вислухуе !! пояснення, а потiм висновок експерта. Пюля закiнчення судового слщст-ва висловлюе свою думку прокурор, поим захисник.
Оскшьки КПК Укра!ни детально не закршлюе порядок провадження у справах про суспшьно небезпечнi дiяння осiб, визнаних неосудними, у судi першо! iнстанцi!, Пленум Верховного Суду Укра!ни у сво!й постановi надав певш роз'яснення [3].
Отже, внесення в судове засщання справи, яка надшшла до суду вщ прокурора в порядку, передбаченому ст. 418 КПК Укра!ни, мае оформлятися згщно зi ст. 419 КПК Укра!ни вiдповiдною постановою суддi, - якщо вш погодиться з постановою слщчого. У разi незгоди внаслiдок допущення пiд час досудового слiдства таких порушень вимог КПК Укра!ни, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду, суддя своею постановою вщповщно до ст. 246 КПК Укра!ни направляе справу на додаткове розслщування. Зазначенi питання розглядаються су-ддею одноособово з обов'язковою участю прокурора i з повщомленням захисника. При цьому в разi потреби ведеться протокол судового засщання.
У постановi про внесення в судове засщання справи про застосування примусо-вих заходiв медичного характеру суддя зобов'язаний виршити питання, що стосу-ються пiдготовки справи до судового розгляду, зокрема про:
1) день i мюце слухання справи в судовому засщанш;
2) необхщшсть !! розгляду в закритому чи вщкритому судовому засiданнi;
3) вручення особ^ якщо цьому не перешкоджае характер !! захворювання, або !! представнику (законному представнику чи захиснику) копи постанови слщчо-го;
4) виклик у судове засщання прокурора i захисника;
5) список ошб, яю пiдлягають виклику й допиту в судовому засщанш;
6) витребування додаткових доказiв;
7) можливiсть участi в судовому засщанш особи, щодо яко! розглядаеться справа (запит суду до лшарсько-консультативно! комюи щодо спроможност особи перебувати в судовому засщанш);
8) необхщшсть виклику в судове засщання експерта.
Суди повинш забезпечувати участь у судовому засщанш захисника та особи, щодо яко! виршуеться питання про застосування примусових заходiв медичного характеру (за винятком випадюв, коли цьому перешкоджае характер !! захворювання), або ж отримувати письмову вщмову в разi !! небажання бути присутньою. Така вимога випливае iз норм деяких законодавчих акпв, зокрема ст. 419 КПК Укра!ни, ст.ст. 3, 25 Закону «Про психiатричну допомогу» вiд 22 лютого 2000 р., а також п. 5 принципу 18 додатка до Резолюци Генерально! Асамбле! ООН вщ 18 лютого 1992 р. № 46/119 «Захист осiб iз психiчними захворюваннями та полiпшення психiатрично! допомоги», якими передбачено, що пащент i його представник мають право бути присутшми на будь-якому слуханш, брати в ньому участь та бути вислуханими.
Особ^ щодо яко! порушуеться питання про застосування примусових заходiв медичного характеру, необхiдно вручати кошю постанови слiдчого та роз'яснювати процесуальш права, передбаченi ст. 263 КПК, виходячи з принципу презумпци пси-хiчного здоров'я людини. У разi участi особи в судовому засщанш при розглядi
справи суду належить опитувати !! про обставини вчинення суспшьно небезпечного дiяння та давати вщповщну оцiнку цим показаниям з урахуванням шших зiбраних у справi доказiв.
У деяких випадках вважаемо доцшьним, щоб суди висновки судово-психiатричних експертиз у справах про застосування примусових заходiв медичного характеру заслуховували в закритих судових засщаннях, оскшьки вiдомостi про стан психiчного здоров'я особи i надання псииатрично! допомоги вважаються кон-фiденцiйними (!х передання без згоди ще! особи можливе лише при провадженш дiзнання, досудового слiдства або судового розгляду i тiльки за письмовим запитом особи, яка провадить дiзнання, слщчого, прокурора та суду).
Судам належить суворо додержувати вимоги ст. 419 КПК про обов'язкову участь прокурора i захисника в судовому засщанш у справах про застосування примусових заходiв медичного характеру. Необидно наголосити, що шд час прова-дження у справах зазначено! категори основною метою захисника е сприяння вияв-ленню всiх обставин, що вщображають права й iнтереси неосудних ошб, оскiльки обвинувачення як такого у таких справах не юнуе.
Вщповщно до ст. 420 КПК заслухавши думку прокурора i захисника, суд вихо-дить у нарадчу кiмнату для винесення ухвали, де виршуе такi питания:
1) чи мало мюце суспiльно небезпечне дiяння, з приводу якого порушена справа;
2) чи вчинено це дiяння особою, щодо яко! розглядаеться справа;
3) чи вчинила особа зазначене дiяння в станi неосудносп або обмежено! осуд-ностi, чи захворша вона пiсля вчинення злочину на психiчну хворобу, яка виключае застосування покарання;
4) чи стд застосувати до ще! особи заходи медичного характеру i якщо слiд, то яю саме.
В кримiнально-процесуальнiй лiтературi юнуе думка, що шд час шдготовчих дiй у справах зазначено! категори суд повинен з'ясувати наступи питания:
1) чи тдсудна справа цьому суду;
2) чи проводилося досудове слщство у справi;
3) чи скоений злочин особою у сташ неосудносп або особою, яка захвор> ла на психiчну хворобу шсля скоення злочину;
4) чи немае обставин для закриття або зупинення провадження у справi;
5) чи дшсно особа, щодо яко! йде провадження про призначення примусових заходiв медичного характеру, мае психiчнi недолiки, якими доказами був вста-новлений цей факт;
6) чи проводилася судово-псих1атрична експертиза (амбулаторна або ста-цiонарна);
7) чи своечасно був допущений до справи захисник, чи брав вш участь при проведенш слщчих дiй iз тдзахисним;
8) чи допущенi до справи законш представники, чи була можливють гара-нтувати реалiзацiю !'хнiх прав;
9) чи було своечасно та правильно проведено ознайомлення iз матерiалами кримiнально! справи;
10) якщо були заявлеш клопотання, чи правильно вони виршеш;
11) чи було вручено копи постанови про застосування примусових заходiв медичного характеру захиснику, законному представниковi та особ^ щодо яко! здшснюеться провадження;
12) чи правильно складено постанову про направлення справи до суду для застосування примусових заходiв медичного характеру [4, с. 147-148].
Вважаемо, що наведений перелш питань бшьш повно вiдображае специфшу провадження у справах про злочинш дiяння неосудних осiб у судi першо! iнстанцi!.
Успiх судового розгляду справ про застосування примусових заходiв медичного характеру значною мiрою залежить вiд правильностi порядку дослщження дока-зiв. Якщо в судовому розглядi бере участь особа, щодо яко! порушена справа, то доцшьно спочатку вислухати !! пояснення по справь Це дозволить зробити висно-вок, як ця особа може брати участь у судовому розгщщ i здшснювати захист сво!х прав та штерешв. Допит особи розглядувано! категорi! буде проведено успiшно, якщо суд буде знати i вмшо використовувати особливостi психiчного складу допиту-ваного. Важливо встановити психолопчний контакт з такою особою. Тон допиту психiчних хворих мае бути спокшним. Нi в якому разi не повиннi мати мiсця емо-цiйна напруга, окрики, намагання звинуватити цю особу в непослiдовностi. При вмшому веденнi допиту показання таких ошб багато в чому допоможуть установити обставини справи. У цьому зв'язку вбачаеться правильною точка зору Ель-юнд П. С. , на думку яко! вщмову вщ використання пояснення душевно хворих ошб як джерела доказiв не можна вважати правильною [5, с. 66].
Не менш важливим е допит потерпшо! особи та ушх внесених до списку ошб, якi шдлягають виклику до суду як свщки. Як найбiльш поширений вид доказiв показання свiдкiв можуть охопити рiзний спектр питань. У судовому розглядi справ про застосування примусових заходiв медичного характеру за допомогою показань свщюв можна встановити не тшьки обставини, що характеризують подда суспiльно небезпечного дiяння i вчинення останнього саме даною особою, але й обставини, що вказують на псиичний стан ще! особи тд час i пiсля вчинення дiяння. Щоб мати повну уяву про психiчний стан особи, доцiльно допитати в судовому засщанш зна-йомих, товаришiв по службi, лiкаря-психiатра, якщо особа зверталась рашше за на-данням !й психiатрично! допомоги. Свщчення цих осiб багато в чому можуть сприя-ти встановленню обставин, необхщних для правильного вирiшення справи.
У встановленш обставин, що мають значення для виршення справи про застосування примусового заходу медичного характеру, суттеве значення мае оцшка ви-сновку експерта. При цьому слщ перевiрити: чи мае вш вiдповiдну спецiальну освi-ту i досвiд роботи; чи не вийшов вш за межi свое! компетенцн; чи дотримувалися процесуальнi норми тд час призначення i проведення експертизи; наскiльки науко-во обгрунтовано висновок i чи вiдповiдае вiн матерiалам справи; чи повно i всебiчно проведено експертне дослiдження. Часто мають мюце випадки, коли перед експер-тами ставиться питання про неосудшсть особи. При цьому залишають поза увагою, що висновок про неосудшсть знаходиться за межами компетенцн експерта-психiатра [2, с. 120].
Таким чином, суд, прокурор i захисник повинш вжити вшх заходiв для того, щоб в процес судового слiдства були встановлеш всi психопатологiчнi та патопси-хологiчнi особливостi особистостi пiдсудного. Залежно вiд поставленого дiагнозу необидна присутнють психолога чи психiатра, якi зможуть не тшьки обгрунтувати наявнiсть психiчних аномалiй, але показати !х глибину i течiю, розкрити особливос-т прояву, дати розгорнуту психопатологiчну характеристику шдсудного [6, с. 368].
У справах про застосування примусових заходiв медичного характеру не про-водяться судовi дебати. Пiсля закiнчення судового слщства суд заслуховуе прокурора i захисника з питань, що пiдлягають вирiшенню в судовому засщанш.
Вiдповiдно до ст. 421 КПК суд по розглядуванш категорi! справ може винести одну з названих нижче ухвал, а суддя — постанову:
1) про звшьнення особи вщ кримiнально! вiдповiдальностi i про застосування
примусового заходу медичного характеру;
2) про звшьнення особи вщ покарання i про застосування примусового заходу медичного характеру;
3) про повернення справи для проведения додаткового розслщування i подаль-шого направлення справи в загальному порядку;
4) про закриття справи, якщо особа за характером i ступенем небезпечностi вчиненого дiяння та за сво!м психiчним станом не е небезпечною для суспшьства i само! себе, а також якщо юнують обставини, передбаченi ст. 6 КПК Укра!ни.
Ми погоджуемося iз Шаренко С. Л., що постанову (ухвалу) суду можна вважа-ти законною i обгрунтованою, якщо вона втшена у встановлену законом процесуа-льну форму, мiстить ус необхiднi реквiзити, ухвалена суддею, який не шдлягае вщ-воду по данш кримiнальнiй справi. Отже, тд законнiстю постанови слiд розумiти дотримання кримiнально-процесуальних законiв при розслiдуваннi, розгщщ справи та при винесеннi постанови (ухвали), а також правильне застосування кримшально-го та шших закошв при вирiшеннi питания про квалiфiкацiю злочину, вщшкодуван-ня збиткiв, спричинених злочином, про необхiднiсть застосування примусових за-ходiв медичного характеру, а також про вид цих засобiв.
Пщ обгрунтованiстю постанови (ухвали) треба розум^и вирiшення всiх питань, передбачених ст. 420 КПК, про яю йшлося рашше. Таким чином, обгрунтовашсть постанови (ухвали) суду в справах розглядувано! категорi! - це така !! властивiсть, при якiй висновок суду про подда злочину, про виншсть чи невиннiсть особи у вчи-неннi злочину, при визначенш необхiдностi застосування примусових заходiв медичного характеру, а також виршенш вшх iнших питань, пов'язаних з розглядом кри-мiнально! справи, з вiрогiднiстю випливають з повноти зiбраних доказiв, дослiдже-них судом у процесi судового розгляду [2, с. 129-130].
Таким чином, постанова (ухвала) суду - важливе процесуальне ршення суду першо! iнстанцi!, результат уше! попередньо! до винесення постанови дiяльностi, процесу доказування, акт правосуддя. I саме цей процесуальний акт е воображениям ставлення держави до тих чи шших протизаконних дш неосудних осiб та до самих неосудних ошб, якi !х вчинили, даеться вщ iменi держави правова i моральна оцiнка суспiльно-небезпечним дiянням та особи пiдсудного.
Список лггератури
1. Якимович Ю. К. Уголовное судопроизводство: система производств и стадий / Ю. К. Якимович // Актуальные вопросы правоведения в период совершенствования соц.общества. -Томск, 1989. - С. 197-198.
2. Шаренко С. Л. Кримшально-процесуальш проблеми застосування примусових заход1в медич-ного характеру: дис. .. .канд. юрид. наук: 12.00.09 / С. Л. Шаренко. - Харюв, 1999. - 175 с.
3. Про практику застосування судами примусових заход1в медичного характеру та примусового лжування: Постанова Пленуму Верховного Суду Украши ввд 3 червня 2005 р. № 7 [Електронний ресурс] // 1нформацшний сервер Верховного суду Украши. - Режим доступу:
http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/0/57FFD7A0A934BD56C32570310031F59B?OpenDocument& CollapseView&RestrictToCategory=57FFD7A0A934BD56C32570310031F59B
4. Гасанова В. Производство о применении принудительных мер медицинского характера: дис. .канд. юрид. наук: 12.00.09 / В. Ш. Гасанова. - Нижний Новгород, 2006. - 228 с.
5. Элькинд П. С. Расследование и судебное рассмотрение дел о невменяемых / П. С. Элькинд. -М.: Госюриздат, 1952. - 110 с.
6. Татьянина Л. Г. Процессуальные проблемы производства по уголовным делам с участием лиц, имеющих психические недостатки (вопросы теории и практики): дис. .доктора юрид. наук: 12.00.09 / Л. Г. Татьянина. - Ижевск, 2003. - 560 с.
Артеменко А. С. Особенности доказывания по делам о деяниях невменяемых лиц в суде первой инстанции / А. С. Артеменко// Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия : Юридические науки. - 2010. - Т. 24 (63). № 1. 2011. - С. 218-224.
Статья посвящена исследованию специфических черт рассмотрения дел об общественно опасных деяниях невменяемых лиц в суде первой инстанции, определению особенностей доказывания по данной категории дел на этой стадии, рассмотрению особенностей производства в суде по делам о применении принудительных мер медицинского характера.
Ключевые слова: принудительные меры медицинского характера, невменяемый, суд первой инстанции, доказывание.
Artemenko O. Features of proof in cases of acts of insane people in the court of first instance / O. Artemenko// Scientific Notes of Tavrida National V. I. Vernadsky University. - Series : Juridical sciences. - 2011. - Vol. 24 (63). № 1. 2011. - Р. 218-224.
The article investigates the specific features of cases of socially dangerous acts insane persons in the court of first instance, to determine peculiarities of proof on these cases at this stage, considering the features of proceedings in court in cases involving the use of coercive measures of medical nature.
Keywords: compulsory medical measures, a person without condemnation, the trial court, evidence.
Поступила в редакцию 10.05.2011 г.
