CC BY
244
УДК 343.137 Ю. В. Лисюк,
канд. юрид. наук, доцент Одеський державний утверситет внутр1шн1х справ, м. Одеса
СУТШСТЪ I ЗНАЧЕННЯ ШДГОТОВЧОГО ПРОВАДЖЕННЯ У КРИМШАЛЬНОМУ ПРОЦЕС1: НАЦЮНАЛЪНИЙ I МТЖНАРОДНО-ПРАВОВИЙ
АСПЕКТ
Стаття присвячена розгляду питань стадп пiдготовчого провадження у кримшальному процесi. Надана характеристика його сутносп як окремо! стадп кримiнального провадження. Визначено значення тдготовчого провадження тд час судового провадження у першш шстанцп. Проведено окремий аналiз нацюнального й мiжнародного законодавства, що стосуеться дано! проблеми.
Ключов1 слова: тдготовче провадження, судове провадження, стадiя, кримшальне провадження, кримiнальний процес.
Захист прав i свобод людини в будь-якш сферi дiяльностi держави, на нашу думку, е найважлившим принципом, через призму якого створюеться едина система правового контролю й забезпечуються пошук i втшення нового прогресивного законодавства в царит прав людини вщповщно до сучасного стану полiтичних, правових, сощальних та економiчних умов розвитку держави.
Укра!на впевнено крокуе до досягнення мети щодо отримання вищого статусу правово! держави, яка мае у своему розпорядженн нове, прогресивне законодавство, постшно здiйснюе пошуки i втiлюе новi сучаснi методи, спрямоваш на дотримання й захист прав i свобод людини. Одним з таких крокiв було створення сучасного Кримшального процесуального кодексу Украши, який вщповщае всiм мiжнародним стандартам у сферi прав людини. Однак поряд iз цим Кодексом iснуе багато шших проблем у цiй цариш, зокрема, завершення досудового розслiдування й передача матерiалiв до суду.
Виршення судом питань щодо притягнення чи непритягнення до вщповщальносп осiб становить собою доволi великий пласт ще! проблематики, який потребуе невiдкладного розв'язання. У цьому розрiзi первинним напрямком е одна зi стадiй кримшального провадження, зокрема тдготовче, тд час судового провадження в першш шстанцп.
Особливого значення набувають питання щодо визначення сутносп i значення тдготовчого провадження у процес судового провадження в першш шстанцп як окремо! стадп кримшального провадження.
Дослщження рiзних питань щодо здiйснення кримiнального провадження, в тому чист питань судового провадження, неодноразово привертало увагу багатьох науковщв, серед яких передусiм заслуговують на увагу працi таких учених, як Ю. П. Аленiн, О. М. Бандурка, С. М. Блаж1вський, М. П. Водько, Ю. М. Грошевий, Т. В. Корчева, В. Т. Маляренко, М. М. Михеенко, В. В. Назаров, В. Т. Нор, В. Я. Тацш, В. М. Тертишник, В. М. Трофименко, А. Р. Туманянц, П. В. Цимбал, В. П. Шибшо, О. Г. Шило, М. С. Шумило та ш. Але разом iз тим питання тдготовчого провадження у кримшальному процес в розрiзi нового Кримшального процесуального кодексу Украши не е достатньо висв^леними i потребують подальших наукових розробок.
Мета статп полягае у визначеннi сутностi тдготовчого провадження у кримшальному процеа та його значення у судовому проваджент в першш шстанцп.
Нормами ст. 21 Основного Закону держави - Конституцп Украши (далi -Конститущя) визначено, що ва люди е вшьними й рiвними у сво!й гiдностi та правах. Права
i свободи людини е невiдчужуваними й непорушними. Згiдно з положеннями ст. 27 Конституцп кожен мае право захищати свое життя i здоров'я, життя i здоров'я iнших людей вщ протиправних посягань [4].
Стаття 55 Конституцп чiтко передбачае, що права та свободи людини i громадянина захищаються судом. Кожному гарантуеться право на оскарження в судi ршень, дiй чи бездiяльностi органiв державноi влади, органiв мюцевого самоврядування, посадових i службових оаб. Кожен мае право звертатися за захистом сво'1х прав до Уповноваженого Верховноi Ради Украши з прав людини. Кожен мае право тсля використання всiх нацiональних засобiв правового захисту звертатися за захистом сво'1'х прав i свобод до вщповщних мiжнародних судових установ чи оргашв мiжнародних органiзацiй, членом або учасником яких е Украша. Кожен мае право будь-якими не забороненими законом засобами захищати сво'1 права i свободи вщ порушень i протиправних посягань [4].
Положенням ст. 8 Загально'1' деклараци прав людини, прийнято'1' i проголошено'1' резолюцiею 217 А (Ш) Генерально'1' Асамбле ООН вiд 10 грудня 1948 р., передбачено, що кожна людина мае право на ефективне поновлення у правах компетентними нацiональними судами у випадках порушення 11 основних прав, наданих 1й конституцiею або законом. Положення ст. 10 ще! Деклараци чiтко регламентують, що кожна людина для визначення и прав та обов'язюв i для встановлення обгрунтованосп пред'явленого 1й кримiнального звинувачення на пiдставi повно'1 рiвностi мае право на те, щоб и справа була розглянута прилюдно i з додержанням усiх вимог справедливостi незалежним i безстороннiм судом.
Згiдно зi ст. 11 цього мiжнародно-правового документа кожна людина, обвинувачена у вчиненш злочину, мае право вважатися невинною, поки и виннiсть не буде встановлена в законному порядку шляхом прилюдного судового розгляду, при якому 1й мають бути забезпечеш вс можливосп для захисту [2]. З огляду на вказаш положення Загальноi деклараци прав людини зазначимо, що вони ч^ко регулюють порядок звернення людини за захистом сво'х прав i свобод у судi. Однак завжди залишаеться iмовiрнiсть того, що людина за певних умов може залишитися не захищеною в повному обсязь
Нормативними положеннями ст. 6 Конвенци про захист прав людини i основоположних свобод вiд 4 листопада 1950 р., ратифiкованоi Законом Украши вiд 17 липня 1997 р. за № 475/97-ВР, передбачено, що кожен мае право на справедливий i публiчний розгляд його справи впродовж окресленого законом розумного строку незалежним i безстороншм судом, який виршить спiр щодо його прав та обов'язюв цивiльного характеру або встановить обгрунтовашсть будь-якого висунутого проти нього кримшального обвинувачення.
Судове ршення проголошуеться публiчно, але преса й публша можуть бути не допущен в зал засiдань протягом усього судового розгляду або його частини в штересах морал^ громадського порядку чи нацiональноi безпеки в демократичному суспшьсга, якщо того вимагають штереси неповнолiтнiх або захист приватного життя сторш, або (тiею мiрою, що визнана судом суворо необхщною) коли за особливих обставин публiчнiсть розгляду може зашкодити iнтересам правосуддя.
Кожен обвинувачений у вчиненш кримшального правопорушення вважаеться невинуватим, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Кожний такий обвинувачений мае щонайменше таю права:
- бути негайно й детально пошформованим зрозумшою для нього мовою про характер i причини обвинувачення, висунутого проти нього;
- мати час i можливосп, необхщш для пiдготовки свого захисту;
- захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатшх кошпв для оплати юридично'1 допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають штереси правосуддя;
- допитувати свщюв обвинувачення або вимагати, щоб ïx допитали, а також вимагати виклику й допиту свщюв захисту на тих самих умовах, що i свщюв обвинувачення;
- якщо особа не розумie використовуваноï в судi мови, або не розмовляе нею, вона вправi одержувати безоплатну допомогу перекладача [3].
Положення ст. 2 Мiжнародного пакту про громадянсью i пол^ичт права вщ 16 грудня 1966 р., ратифшованого Указом Президп Верховно'' Ради Украшсько'' РСР вiд 19 жовтня 1973 р., № 2148-VIII, передбачають, що кожна держава, яка бере участь у цьому Паки, зобов'язуеться:
- забезпечити всякш особ^ права i свободи яко'', визнанi в цьому Пак™, порушено, ефективний засiб правового захисту, навггь коли це порушення було вчинене особами, якi дiяли як особи офiцiйнi;
- забезпечити, щоб право на правовий захист для будь-яко'' особи, яка його потребуе, встановлювалося судовими, адмшютративними, законодавчими або будь-яким шшими компетентними органами, передбаченими правовою системою держави, i розвивати можливостi судового захисту;
- забезпечити застосування компетентною владою засобiв правового захисту, коли вони надаються [7].
Низка статей шших мiжнародниx документiв теж ч^ко регламентують порядок звернення до суду за захистом прав i свобод людини в разi 'х порушень. Однак 'х норми розпочинають свою дш тiльки пiсля використання вах нацiональниx засобiв правового захисту, що свщчить про можливiсть людини в будь-якому випадку вщстоювати сво'' законш права в мiжнародному правовому поль Як свiдчить практика, все бшьше украшщв, вичерпавши всi можливостi свого захисту в кра'ш, звертаються до Свропейського суду з прав людини як до останньо'' шстанцп, причому бшьшють з них дiйсно отримують ршення на свою користь. За даними статистики, Укра'на входить до п'ят1рки держав, вiд яких до Свропейського суду з прав людини надходить велика кшьюсть заяв, з яких 60 % звернень украшщв стосуються захисту права на справедливий суд [1].
На нашу думку, на сьогодш сфера кримшального провадження в Укрш'ш займае одне з основоположних мюць серед уах галузей права, оскшьки ця галузь охоплюе найважливiшi фундаментальнi цiнностi людини - права, свободи, життя i здоров'я. Тому особливо'' актуальносп набувають питання щодо розгляду судом цих категорш справ, зокрема, пiд час тдготовчого провадження в судовому провадженн по першш шстанцп у кримшальному процесс
Основним завданням Кримшального процесуального кодексу Украши (далi -Кодекс) е захист особи вщ кримшальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних iнтересiв учасникiв кримiнального провадження. Жодна особа не повинна зазнати необгрунтованого процесуального примусу, а до кожного учасника кримшального провадження мае бути застосована належна правова процедура [5].
За нормами ст. 314 Кодексу тдготовче судове засщання належить до категорп судового провадження по першш шстанцп. Шсля отримання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заxодiв медичного або виховного характеру або клопотання про звшьнення вщ кримшально'' вщповщальносп суд не пiзнiше 5-ти дшв з дня 'х надходження призначае тдготовче судове засщання, в яке викликае учасниюв судового провадження.
Згщно з ч. 2 ще'' статп Кодексу пiдготовче судове засiдання вщбуваеться за участю прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпшого, його представника й законного представника, цившьного позивача, його представника й законного представника, цившьного вщповщача та його представника згiдно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду. Шсля виконання вимог, передбачених статтями 342-345 Кодексу, головуючий з'ясовуе в учасниюв судового провадження 'х думку щодо можливосп призначення судового розгляду.
Частина 3 ст. 314 Кодексy передбачае, що в пщготовчому судовому засщанш суд мае право прийняти таю ршення:
- затвердити угоду або вщмовити в ïï затвердженнi i повернути кримiнальне провадження прокyроровi для продовження досудового розслiдyвання в порядку, передбаченому статтями 468-415 даного Кодексу;
- закрити провадження y випадку встановлення пщстав, передбачениx пунктами 48 ч. 1 першо'1 або ч. 2-ю ст. 284 цього Кодексу;
- повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примyсовиx заxодiв медичного або виxовного xарактерy прокуроров^ якщо вони не вiдповiдають вимогам даного Кодексу;
- направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примyсовиx заxодiв медичного або виxовного xарактерy до вiдповiдного суду для визначення пщсудносп y випадку встановлення непщсудност кримiнального провадження;
- призначити судовий розгляд на пiдставi обвинувального акта, клопотання про застосування примyсовиx заxодiв медичного або виxовного xарактерy [б].
Частиною 4 ст. 314 Кодексу визначено, що yxвала про повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусовж заxодiв медичного або виxовного xарактерy можуть бути оскарженi в апеляцшному порядку [5].
Слiд зазначити, що в пщготовчому провадженш не виршуеться питання про доведенiсть вини обвинуваченого, осюльки це прерогатива суду тд час судового розгляду. Завданням цього провадження е процесуальне й оргашзацшне забезпечення проведення судового розгляду [6]. Однак юнуе ймовiрнiсть про використання норми ч. 3 ст. 314 Кодексу iз зовсiм протилежною метою, тому постшно виникатиме питання чи не буде використовувати посадова особа свш правовий статус y власниx iнтересаx? З нашого погляду, все часпше стае зрозyмiлим, що це залежатиме тшьки вiд посадовця (в даному випадку вiд судд^ й вiдповiдно, вiд особи, яка може бути притягнута до вщповщальносп, а вже потiм вiд за^плен^ норм права.
Згiдно з нормами ст. 315 Кодексу виршення питань, пов'язаниx з пiдготовкою до судового розгляду, вщбуваеться, якщо пiд час пщготовчого судового засiдання не будуть встановленi пiдстави для прийняття ршень, передбачениx пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314, суд здшснюе пщготовку до судового розгляду.
Норми ч. 2 ст. 315 указують, що з метою пщготовки до судового розгляду суд:
- визначае дату й мюце проведення судового розгляду;
- з'ясовуе, y вщкритому чи закритому судовому засiданнi необxiдно здшснювати судовий розгляд;
- з'ясовуе питання про склад оаб, якi братимуть участь y судовому розглядi;
- розглядае клопотання учасниюв судового провадження про здшснення судового виклику певниx осiб до суду для допиту й витребування певниx речей чи докуменпв;
- вчиняе iншi ди, необxiднi для пiдготовки до судового розгляду [б].
Частиною 3 ще'1 статп передбачено, що пiд час пщготовчого судового засщання суд за клопотанням учасниюв судового провадження мае право обрати, змшити чи скасувати заxоди забезпечення кримiнального провадження, в тому чист запобiжний заxiд, обраний щодо обвинуваченого. При розглядi такиx клопотань суд додержуеться правил, передбачениx розд. II цього Кодексу. За вщсутносп зазначениx клопотань сторiн кримшального провадження застосування заxодiв забезпечення кримшального провадження, обраниx пiд час досудового розслщування, вважаеться продовженим [8].
Як вбачаеться, ця норма ст. 315 Кодексу не буде виконуватися належним чином, осюльки iснye сyмнiв щодо того, що суддя або людина яка будь-яким чином заiнтересована в юнцевому результат проведення пiдготовчого провадження, не буде прагнути xоча б змшити запобiжний заxiд з метою забезпечити to6í можливiсть вирiшити питання на свою користь, притому що людина, яка постраждала, може й не дочекатися вщновлення сво'1'x прав або притягнення винно'1 особи до вщповщальносп.
Як визначають норми ст. 316 Кодексу, закшчення пщготовчого провадження i призначення судового розгляду вщбуваеться пiсля завершення пiдготовки до судового розгляду, тсля чого суд постановляв ухвалу про призначення останнього. Судовий розгляд мае бути призначений не тзшше 10-ти дтв з дня постановлення ухвали про його призначення [5].
^iM цього, у ст. 317 Кодексу йдеться про матерiали кримшального провадження i про процедуру ознайомлення з вщповщними матерiалами справи. Так, документи, iншi матерiали, наданi суду тд час судового провадження його учасниками, судовi рiшення та iншi документи й матерiали, що мають значення для цього кримшального провадження, долучаються до обвинувального акта, про застосування примусових заходiв медичного або виховного характеру, клопотання про звшьнення вщ кримшально'1 вiдповiдальностi i е матерiалами кримiнального провадження (кримiнальною справою). У ч. 2 ще'' статт зазначаеться, що тсля призначення справи до судового розгляду головуючий повинен забезпечити учасникам судового провадження можлив^ь ознайомитися з матерiалами кримшального провадження, якщо вони про це заявлять клопотання. Пщ час ознайомлення учасники судового провадження мають право робити з матерiалiв необхщт виписки або копи. Згiдно з ч. 3 ст. 317 Кодексу матерiали про застосування заходiв безпеки стосовно оаб, якi беруть участь у кримшальному судочинствi, для ознайомлення не надаються [5].
Таким чином, розгляд основних мiжнародно-правових актiв у галузi прав людини й окремих норм нащонального законодавства дозволив дшти висновку, що пiдготовче провадження мае особливе значення для подальшого судового розгляду, оскшьки воно вiдповiдае на запитання, чи буде в подальшому судовий розгляд справи, чи взагалi вона буде припинена на цш стади кримiнального провадження.
Проаналiзувавши прюритетш мiжнароднi стандарти у сферi захисту прав людини й окремi норми в^чизняного законодавства в галузi кримшального процесу, можемо пщсумувати, що Кримшальним процесуальним кодексом Украши дiйсно визначено порядок проведення пщготовчого провадження як категори судового провадження в першш шстанци. Бiльше того, з нашого погляду, на данiй стади закладаються пiдвалини подальшого судового провадження, що пщкреслюе значення провадження пiдготовчого.
Потребують особливо'' уваги питання щодо положень ч. 3 ст. 314 цього Кодексу: чи не буде це пщставою для того, щоб посадовi особи, яю мають певний правовий статус, та отримавши матерiали кримшального провадження, мали можливють впливати на ситуащю з проведення пiдготовчого провадження.
На наше переконання, норма ст. 315 Кодексу не буде виконуватися належним чином у частит захисту людини, права яко'' були порушеш, оскшьки посадова особа може в пщготовчому провадженш змшити запобiжний захщ, тим самим наразити людину, права яко'' були порушенi, на небезпеку щодо ймовiрностi повторення проти не'' чергового правопорушення.
Список ттератури: 1. Свропейський суд з прав людини. [Електрон. ресурс]. -Режим доступу:
http://www.echr.coe.int/Pages/home.aspx?p=reports&c=#n1347956867932_pointer. 2. Загальна декларащя прав людини // Офш. вiсн. Украши. - 2008. - № 93. 3. Конвенщя про захист прав людини i основоположних свобод // Уряд. кур'ер. - 2010. - № 215. 4. Конститущя Украши: прийнята на V сеси Верхов. Ради Украши вщ 28.06.1996 р. // Вщом. Верхов. Ради Украши. - 1996. - № 30. - Ст. 141. 5. Кримшальний процесуальний кодекс Украши: Закон Украши вщ 13.04.2012 р. // Голос Украши. - 2012. - 19.05. (№ 90 - 91). 6. Кримшальний процесуальний кодекс: наук.-практ. коментар. - [У 2-х т. - Т. 1] / О. М. Бандурка, С. М. Блаж1вський, С. П. Бурдоль [та im]; за заг. ред. В. Я. Тащя, В. П. Пшонки, А. В. Портнова. - X. : Право, 2012. - 768 с. 7. Мiжнародний пакт про громадянсью i пол^ичш права вщ 16.12.196 р. [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/
laws/show/995_043. 8. Молдован А. В. Кримшальний процес Украши: навч. noci6. / А. В. Молдован, С. М. Мельник. - 2013. - 367 с.
СУЩНОСТЬ И ЗНАЧЕНИЕ ПОДГОТОВИТЕЛЬНОГО ПРОИЗВОДСТВА В УГОЛОВНОМ ПРОЦЕССЕ: НАЦИОНАЛЬНЫЙ И МЕЖДУНАРОДНО-ПРАВОВОЙ АСПЕКТ Лысюк Ю. В.
Статья посвящена рассмотрению вопросов стадии подготовительного производства в уголовном процессе. Представлена характеристика его сущности как отдельной стадии уголовного производства. Определено значение подготовительного производства в ходе судебного производства в первой инстанции. Проведен отдельный анализ национального и международного законодательства, что касается данной проблемы.
Ключевые слова: подготовительное производство, судебное производство, стадия, уголовное производство, уголовный процесс.
THE ESSENCE AND SIGNIFICANCE OF THE PREPARATORY PROCESS IN THE CRIMINAL PROCEEDINGS: A NATIONAL AND INTERNATIONAL LEGAL ASPECTS Lysiuk I. V.
The article is devoted to the issues of the preparatory stages of production in the criminal process. The characteristic of a preparatory essence of production as a separate stage of the criminal proceedings. Determine the value of production in the course of preparatory proceedings in the first instance. Conducted a separate analysis of national and international legislation regarding this issue.
Key words: preparatory proceedings, judicial proceedings, stage, criminal proceedings, the criminal process.
Надтшла доредакцИ 29.10.2013 р.
