CC BY
62
УДК: 619: 614: 638.15
Мус1енко В.М., канд. вет. наук, доцент, © Кистерна О.С., асистент, лкар ветеринарно! медицини, Муаенко О.В., старший викладач (Lesya sumy2008@ukr.net) Сумський нацюнальний аграрный утеерситет
ОСОБЛИВОСТ1 Д1АГНОСТИКИ ОСНОВНИХ 1НФЕКЦ1ЙНИХ ХВОРОБ БДЖ1Л В СУЧАСНИХ УМОВАХ ВЕДЕННЯ БДЖ1ЛЬНИЦТВА
У статт1 наеодяться дат етзоотичног оцтки осноених тфекцтних хвороб медоносних бджт на територп Сумськог област1. Пропонуються схеми покращення якост1 д1агностики тфекцтних хвороб медоносних бджт е умоеах змшаного переб1гу.
Ключовi слова: бджоли, змшаний переб1г, грибкоег, бактер1альШ тфекцп.
Актуальшсть проблеми. В сучасних умовах ведення бджшьництва юнують певш питання, виршення яких може покращити якють дiагностики i контроль шфекцшних хвороб медоносних бджiл, розповсюджених в зош Швшчно-Схщно! Укра!ни. Так, недотримання законодавчо! бази у галузi бджшьництва, вщсутшсть паспортизаци пасiк, соцiальних гарантш i пiдтримки бджолярiв, недостатнiй ветеринарно-саштарний контроль продуктiв бджiльництва, безвiдповiдальне ставлення окремих бджолярiв до iнфекцiйних хвороб на пасжах сприяють розповсюдженню шфекцшних хвороб. У свою чергу, попршення еколопчних умов, зменшення кiлькостi ентомофшьних рослин, недостатнiсть кобальту, мiдi, йоду в грунтах значно змшили природну резистентшсть медоносно! бджоли [2,3].
В результат цього iнфекцiйнi захворювання медоносних бджш до сих пiр завдають значних збиткiв державним i приватним бджологосподарствам, а основш iнфекцiйнi хвороби розплоду бджш змшюють класичний прояв, перебiгають у змiшанiй або скритш формi, що ускладнюе дiагностику хвороб медоносних бджш [5].
Тому, на нашу думку, зменшити розповсюдження хвороб медоносних бджш можна своечасною ретельною дiагностикою хвороб розплоду у бджолоЫм'ях з ознаками ураження, в ослаблених сiм'ях, що погано перезимували, мають низьку продуктивнiсть i можуть бути джерелом шфекци. Також потрiбно оцiнювати кожний патологiчний матерiал, вiдiбраний вiд бджiл як об'ект одночасного дослщження на грибковi та бактерiальнi шфекцп [6].
Заеданиями наших дослщжень було: 1. Вивчити етзоотичну ситуацiю iнфекцiйних хвороб бджiл за результатами рiчних звiтiв обласно! державно! ветеринарно! лаборатори м. Сум.
© Муаенко В.М., Кистерна О.С., Муаенко О.В., 2009 202
2. Провести незалежш лабораторш дослщження бджологосподарств pÍ3HOi' форми власност на предмет виявлення шфекцшних хвороб розплоду медоносних бджiл, видшити особливостi !х перебiгу.
3. Удосконалити схему дiагностики iнфекцiйних хвороб розплоду медоносних бджш у зв'язку 3Í змiшаним i скритим перебiгом.
Методика дослщжень. Робота проводилась з 2000 по 2008 роки на навчальнш паЫщ СНАУ, кафедрi терапи, фармакологи та клЫчно! дiагностики та окремих приватних i державних бджологосподарствах Сумсько! области
Об'екти дослiджень: рiчнi зв^и Сумсько! державно! ветеринарно! лаборатори, медоносш бджоли (Apis melifaera), бджолосiм'!, вулики, патолопчний матерiал (розплiд бджiл, перга, живi та загиблi бджоли), вдабраний вiд сiмей з ознаками ураження та без них.
Методи та схема дослщжень: збiр, порiвняння, аналiз звiтiв лаборатори з 2001 по 2008, в яких зафжсовано кiлькiсть проведених за рiк проб, хвороби бджш, яю дослiджували. Власш дослiдження - огляд бджолосiмей 10 рiзних господарств Сумсько! областi впродовж останшх 8 рокiв. 1з кожно! пасiки вiдбирали матерiал вiд 10% Ымей по десять проб iз кожного виду дослiджуваного матерiалу та мертвi бджоли, дiлянки стшьниюв, змиви з
вуликiв, перга) у Ым'ях з клiнiчним i субклмчним перебiгом. Особлива увага надавалася захворюванням розплоду медоносних бджiл: гнильцi, аскосфероз, аспергильоз, для яких останшм часом характерний змшаний перебiг [1,2,3,4].
Слщ зазначити, що для патологiчного матерiалу, який вiдбирають бджолярi самостiйно при пiдозрi на iнфекцiйнi хвороби медоносних бджш, в супровщнш вказуеться конкретне захворювання, яке пiдозрюють. Згiдно з чим i обираеться схема дослщження в лаборатори. Такий пiдхiд до юнуючих змiшаних форм iнфекцiйних хвороб медоносних бджш може призвести до невиявлення скритих або змшаних шфекцш. Тому лабораторш дослщження патматерiалу, який ми вщбирали вiд уражених бджолоЫмей, проводили комплексно - кожну пробу патматерiалу перевiряли одночасно на грибкову i бактерiальну iнфекцiю згiдно з затвердженими шструкщями з дослiджень на аскосфероз, аспергильоз та гнильщ [6].
Результати дослщжень. Статистична обробка рiчних звтв, журналiв дослiджень державно! ветеринарно! лаборатори м. Сум показала, що впродовж останшх роюв залишаеться актуальною потреба дiагностики бактерiальних, паразитарних, грибкових хвороб бджiл. Збережена тенденцiя дослщжень за роками на варооз, гнильщ, гафнюз, колiбактерiоз, протеаз. Щодо дослщження грибкових хвороб розплоду, то !х кшькють зменшуеться. Змiшанi iнфекцi! взагалi не дiагностуються.
Також значна кшьккть проб, що опрацьовуються лабораторiею кожного року, надходять вщ незначно! кшькост iз усiх iснуючих державних i приватних бджологосподарств(5-7 %). Саме тому, за результатами звтв лабораторш, складно реально ощнити захворювашсть на шфекцшш хвороби бджiл в Сумськiй области
203
Рисунок 1.
Динамика виявлення позитивних проб iз патолоНчного мате|малу, надкланих вiд бджоло господарств СумськоУ областi за 2000 - 2008 роки
200 150 100 550
СО
г ¡«0
° о. 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008роки л с
—♦— Варооз —■— Гнильцi амер. — Гнильц европ.
Бактер. Iншi —*— Грибковi
Як видно на рисунку 1, збер^аеться тенденцiя щодо загального зменшення виявлення рiзних шфекцш бджiл. Виявлення окремих бактерiальних шфекцшних (гнильцi, септiцiмiя, сальмонельоз, протеаз) i вароозу зберiгаeться, у подальшому - знижуеться. Рiзко зменшилася динамiка позитивних проб щодо грибкових шфекцш. Також спостер^аеться взаемозв'язок мiж бактерiальними, грибковими хворобами i вароозом. Так при збшьшенш, наприклад, вароозу, частiше дiагностували iншi шфекци.
Аналiзуючи звiти, вiдмiчали: „виключити бактерiальнi шфекци ",-дослщження проводяться 3 днi. Хоча патолопчний матерiал може мiстити спори грибiв, - дослiдження 10 днiв, що зумовлено змiшаним перебiгом iнфекцiй. Це потрiбно враховувати в умовах сучасного переб^у iнфекцiйних хвороб бджiл при дослщженш в лабораторiях, а на паЫках - проводити ретельний контроль за слабкими, низькопродуктивними ам'ями, розглядати 1х як можливих носив шфекцш.
Таким чином, частка основних шфекцшних хвороб бджш у 2000-2007 роках, згщно зi звiтами лаборатори складала: вароозна iнвазiя - 24 %, грибковi шфекци - 16 %, гнильщ та бактерiальнi шфекци - 5-6 % вщповщно.
Для того, щоб оцiнити ситуацiю щодо шфекцшних хвороб серед бджологосподарств област^ яю не звертаються з метою дiагностики до лабораторiй, ми провели власш дослiдження 10 бджологосподарств Сумсько! области
На нашу думку, для ефективно! дiагностики слiд дослiджувати, перш за все, Ым'1 iз клiнiчними ознаками, а також вибiрково - низькопродуктивш Ым'1, що погано перенесли зиму, й т^ що хворiли хоча б на одну шфекцш впродовж року. Результати власних дослщжень тдтвердили наявшсть на територи областi тих же шфекцшних хвороб, що i за зв^ами лабораторiй. Рiзниця полягае в тому, що збудники даних захворювань виявляли не тшьки в клмчно хворих сiм'ях, матерiал вщ яких надсилали до лаборатори, а i в ослаблених,
204
низькопродуктивних i, навт, у Ым'ях середньо! сили. Збшьшення виявлення збудникiв спостерiгалася при aKmBi3a^i бджiл у певнi перiоди (таблиця 1).
Таблиця 1
№ Хвороби 2000 -2008 юки, середш показники
Перюд спостереження весняна рев1з1я перед медо-збором тсля медо-Збору осшня рев1з1я „+" % ввд 100 проб
1. Паразитарш (вароатоз), стутнь ураження > 4 % на ¡маго 100 12 100 13 1 Is 00 I 0 100 38 20,25
2. X -а Ч S3 'а (D ^ w Америк. гнилець 100/- 100/18 100/9 100/- 6,75
Свроп. гнилець 100/- 100/22 100/8 100/- 7,5
3. Грибковг - аскосфероз 100/- 100/43 100/30 100/- 18,25
4 - аспергильоз 100/2 100/4 100/- 100/- 2,0
Аналiз результат власних дослiджень (таблиця 1) показав, що варооз, залишаеться стiйкою шфекщею, з характерною тенденцieю росту навесш та восени. Дане захворювання активiзуеться частiше на фонi ослаблення бджолоЫмей пiсля зимiвлi. Вiдомо, що ra^i порушують покрови бджiл, вiдкриваючi ворота шфекцп. Так, у сiм'ях бджiл, де виявляли варооз, надалi частше дiагностували гнильцевi хвороби. А Ым'1, якi пiсля зимiвлi були в незадовшьному станi, вражалися на сальмонельоз, протеаз та iншi кишковi шфекцп. Ранньою весною цi захворювання виникають на фонi загально! ослабленостi Ымей, переповненням кишечнику пiсля зимiвлi. В подальшому вони проявлялися при недотриманш зоотехнiчних правил, наприклад, вiдсутностi води на пасщ, що спонукае бджш шукати ii в мiсцях, де можуть бути джерела шфекцп.
Поширенню захворюваност грибкових iнфекцiй сприяли бшьш вологi клiматичнi умови наприкiнцi весни, на початку л^а. Пiсля медозбору у пробах бджш часто дiагностували бактерп Paenibacillus larvae subsp. larve, незважаючи на те, що Ым'1 пасiки ранiше лiкували. Iмовiрно, вщбулося повторне зараження при контактi бджш тд час медозбору або залишилися спори у Ым'1. Вiдмiчаеться залежшсть, що Ым'1, де спостерiгали грибкровi шфекцп, частiше вражалися гнильцями.
Пiдтвердилася напруженiсть ситуацп за грибковими хворобами. Виявляли збшьшення аскосферозу наприкшщ весни, i впродовж всього лгга. Дiагностували асоцiативний переб^ Ascosphaera apis, Aspergillus flavus, Aspergillus niger та Ascosphaera apis, Bacillus orpheus, Bacillus paraalvei. Спори грибiв цих збудникiв частiше виявляли в ам'ях, якi ранiше були уражеш вароозом або гнильцями.
205
При порiвняннi результат власних дослщжень iз лабораторними, виявили прюритетш для Сумсько! област шфекцшш хвороби бджiл: варооз, аспергильоз, гнильщ; в меншому ступенi - iншi бактерiальнi хвороби (сальмонельоз, гафнiоз, протеаз, септщемiя).
Кiлькiсть виявлених збудникiв основних шфекцш бджш була бшьшою, в порiвняно з лабораторними, внаслiдок комплексно! дiагностики патологiчного матерiалу сiмей з клмчним i субклiнiчним перебiгом.
Цжавим е той факт, що в останш роки зменшилась кiлькiсть надходження матерiалу з пасiк, а отже, i захворюванiсть бджiл, згiдно зi звiтами, зменшилася. На нашу думку, це не пов'язано зi зменшенням iнфекцiйних хвороб у бджологосподарствах, а вказуе на зменшення кiлькостi паак, а також на неможливiсть проведення офiцiйних лабораторних дослiджень внаслiдок ускладнення перебiгу iнфекцiйних хвороб бджiл, що переб^ають у змiшанiй та скритш формах.
Висновки.
1. Згiдно з офщшними звiтами 2000 - 2008 роюв ветеринарно! обласно! лабораторi! м. Суми, напружешсть за основними шфекцшними хворобами бджiл, в цiлому, зменшуеться. Прiоритетними дослiдженнями хвороб медоносних бджш, що проводяться лабораторiею ветеринарно! медицини м. Суми, е: дiагностика гнильщв, гафнiозу, септицемi!, протеазу, вароозу, акарапщозу та грибкових iнфекцiй. Зооантропонозне захворювання -аспергильоз - дослiдження не зареестровували.
2. При комплекснiй дiагностицi окремих пасiк Сумсько! областi, встановлена тенденщя щодо збiльшення кiлькостi хворих з субклмчним або змiшаним переб^ом iнфекцiйних хвороб бджiл.
3. Зменшення етзоотичного напруження. Розходження в ощнках напруженост епiзоотично! ситуацi! (згiдно зi звiтами i власними дослiдженнями) щодо шфекцшних хвороб медоносних бджш пов'язане з багатьма причинами: вщсутшсть комплексного пщходу щодо дiагностики змiшаних шфекцш хвороб медоносних бджш, небажання або неможливкть проводити лабораторш дослiдження на предмет своечасного виявлення захворювання, вщсутшсть досконало! законодавчо! бази, яка б змогла контролювати виконання ветеринарно-санiтарних правил на пасжах та проводити офщшну реестрацiю i паспортизацiю. Все це в комплекс змогло б забезпечити покращення епiзоотологiчно! ситуацi! стосовно розповсюдження iнфекцiйних хвороб бджiл на територи Сумсько! области як i Укра!ни.
4. Комплекстсть I диференщащя лабораторних дослгджень. Серед особливостей дiагностики основних шфекцшних хвороб медоносних бджш на територи Сумсько! област слщ вщзначити змiшаний перебiг аскосферозу та аспергильозу, аскосферозу та гнильщв, аспегшьозу та гнильщв. На фош вароозно! швази частiше нашаровуеться аскосфероз. Тому при встановленш дiагнозу слiд комплексно проводити лабораторш дослщження, особливу увагу придшяти неблагополучним бджолоЫм'ям.
5. Удосконалити схему спостереження на пасщ. Своечасне виявлення хворих амей можливе тiльки при постшному, ретельному обстеженнi бджологосподарств на предмет виявлення неблагополучних сiмей на будь-яке
206
захворювання. Особливу увагу призначати Ым'ям, що повшьно розвиваються, погано перенесли зимiвлю.
6. Комплексна д1агностика. Ввести додаткове дослщження ycix проб патологiчного матерiалу, вiдiбраних у бджш, з обов'язковим дослiдженням змшано! аскосферозно - аспергельозно - бактерiально! шфекцп, як це, наприклад, проводять при варооз^ дослiджуючи бджiл одночасно i на можливу iншу паразитарну хворобу - акаратдоз.
Перспективи подальших досл1джень у даному напрямку. Подальше проведення дослiджень у даному напрямку допоможе удосконалити схему комплексно! дiагностики iнфекцiйних хвороб медоносних бджiл i рекомендувати змiни та доповнення стосовно дiагностики хвороб медоносних бджiл в умовах ветеринарних лабораторiй.
Висвiтлити особливост перебiгу iнфекцiйних хвороб медоносних бджш в умовах Сумсько! областi, правила вщбору i пересилки патологiчного матерiалу в методичних вказiвках для практичного користування бджолярами i ветеринарними лжарями, з метою пiдвищення !х свщомоси, щодо потреби покращення або стабшзаци епiзоотологiчного становища стосовно iнфекцiйних хвороб медоносних бджш.
Л1тература
1. Домбровський О.Б., Ярчук Б.М., Тирсш Р.В. та ш. Практикум з питань бджшьництва та хвороб бджiл.- Бша Церква,2002.-248 с.
2. Головко В.О., Руденко СВ., Злотiн О.З., Кириченко 1.О. Хвороби та шкiдники свшських комах. - Харкiв: ЧП Гребенюк, м. Слов'янськ, 2005., - 353 С.
3. Гробов О.Ф., Лихотин А.К. Болезни и вредители пчёл. - "2-е изд. перераб. и доп. - М.: Мир, 2003. - 288 с., ил.
4. Гробов О.Ф., Смирнов А.М., Попов Е.Т. Болезни и вредители медоносных пчёл: Справочник. - М.: Агропромиздат, 1987-с.52-264.
5. Руденко £.В. Етзоотолопчний мониторинг. Вароозна iнвазiя, як векторний фактор при змшаних шфекцшних хворобах розплоду бджш. // Ветеринарна медицина Укра!ни. - 2003. - № 3. - С. 12-14.
6. Руденко £.В. Комплексна система ветеринарно-саштарних заходiв з профшактика змiшаних заразних хвороб бджш на паЫках Укра!ни. // Ветеринарна медицина Укра!ни. - 2003. - № 1. - С. 12-14.
Summary
Musienko V.M., Kisterna O.S., Musienko O.V.
The particularities of the diagnostics of the main infectious diseases bee in modern condition of conduct beekeeping. The epyzootolege estimations of the main infectious diseases of the honeybees on territory Sumy regions happen to in article. The schemes are offered on improvement quality diagnosticses of the infectious diseases of the honeybees in condition of the mixed current.
The keywords: bee, mixed current, fungous, bacterial infections.
Стаття надшшла до редакцИ 4.04.2009
207
