CC BY
56
УДК 619: 614.4.: 638.15
Галатюк О.С., д.вет.н., професор, Кистерна О.С., лкар вет. мед. пошукач MycieHKO О.В., к. вет. н., в.о. доцента © (E-mail: halatyuk@mail.ru, Lesya sumy2008@ukr.net) ННЦ Чнститут бджтъныцтва iм.П.1.Прокоповича", м. Кыгв,
Сумсъкий нацюналъный аграрныйутверсытет, м. Сумы, Украта
ЗНАЧЕНИЯ ОЦ1НКИ ЕП1300Т0Л0Г1ЧН0Г0 ПРОФ1ЛЮ МЕДОНОСНИХ БДЖ1Л П1ВН1ЧН0-СХ1ДН01УКРА1НИ
Галатюк О.С, Кистерна О.С., Мусгенко О.В. Значения оцтки етзоотолог1чного профтю медоносных бджт Швшчно-СмдногУкрати. У cmammi розглянута залежтстъ розвитку аграрного сектору Сумсъког та Черншвсъко! областей eid життездатност1 бджолосгмеи та етзоотичного напруження. Вивчена динамжа зменшення бджолос\мей Сумсъког област1 протягом остантх 9 poKie. Проведене прогнозування збыъшення npodyKmuenocmi врожайност1 основных агрокультур за Hanenocmi достатнъог млъкостг здоровых бджолосгмеы. Наведет дат мотторынгу тфекцшных хвороб бджт за 11 роме в Сумсъмы та Черншвсъкш областях та вывчет особлывост1 етзоотолог1чного профшю основных тфекцшных хвороб медоносных бдж1л цых терыторш. Проведено анал1з та пор1вняння розповсюдження заразных хвороб бджт на пастах сум1жных областей з урахуванням особлывостей переб1гу етзоотычного процесу. Обгрунтована потреба загалъного мотторынгу тфекцшных хвороб медоносных бджт, в тому чысл1 розплоду, з метою розробкы ефектывног сыстемы оздоровления паст та збереження власного захысного потенщалу жыттездатност1 бджолосгмей Швтчно-Схгдног Украты.
Ключов1 слова: медоност бджолы, бджтъныцтво, врожайтстъ, етзоотычный процес, етзоотолог1чный профтъ, тфекщйт хворобы бджт та розплоду, жыттездаттстъ бджт.
УДК 619: 614.4.: 638.15
Галатюк А.Е., Кистерная А.С., Мусиенко А.В.
Сумскойнацыоналъныйаграрныйуныверсытет, г. Сумы, Украына
ЗНАЧЕНИЕ ОЦЕНКИ ЭПИЗООТОЛОГИЧЕСКОГО ПРОФИЛЯ
МЕДОНОСНЫХ ПЧЕЛ СЕВЕРО-ВОСТОЧНОЙ УКРАИНЫ
В статье рассмотрена завысымостъ развытыя аграрного сектора Сумской ы Черныговской областей от жызнеспособносты пчелосемей ы эпызоотыческого напряженыя. Изучена дынамыка уменъшеныя пчелосемей Сумской областы на протяженыы последных 9 лет. Проведено прогнозырованые увелыченыя урожайносты основных агрокультур пры налычыы достаточного колычества здоровых пчелосемей. Наведены данные моныторынга ынфекцыонных болезней пчел за 11 лет в Сумской ы Черныговской областях. Изучены особенносты эпызоотологыческого профыля основных ынфекцыонных болезней медоносных пчел этых террыторый. Проведен аналыз ы сравненые
© Галатюк O.G., Кистерна О.С., Муаенко О.В., 2014
79
распространения заразных болезней пчел на пасеках смежных областей с учетом особенностей течения эпизоотического процесса. Обоснована необходимость общего мониторинга инфекционных болезней медоносных пчел, в том числе расплода, с целью разработки эффективной системы оздоровления пасек и сохранения собственного защитного потенциала жизнеспособности пчелосемей Северо-Восточной Украины.
Ключевые слова: медоносные пчелы, пчеловодство, урожайность, эпизоотический процесс, эпизоотологический профиль, инфекционные болезни пчел ирасплода, жизнеспособность пчел.
UDC 619: 614.4.: 638.15
Galatyuk A., Kisternaya A., Musienko A.
Sumy National Agrarian University, Sumy, Ukraine.
THE ASSESSMENT OF EPIZOOTIC PROFILE HONEYBEES NORTHEAST OF UKRAINE
The article describes the dependence of the agricultural sector Sumy and Chernihiv regions on the viability of bee colonies and epizootic strain. The dynamics of reduction of bee colonies Sumy region for the past 9 years was studied. Forecasting an increase in yield of major agricultures in the presence of a sufficient number of healthy bee colonies was conducted. By the data monitoring of infectious diseases of bees for 11 years in Sumy and Chernihiv regions was imposed. The epizootic profile of major communicable diseases of honey bees these territories was peculiarities. The analysis and comparison of the spread of contagious diseases of bees in apiaries adjacent areas, taking into account peculiarities of epizootic process. The necessity of the overall monitoring of infectious diseases of honey bees, including brood, in order to develop an effective system of rehabilitation and preservation of their own apiaries protective potential viability of bee colonies of the North-East of Ukraine.
Key words: honey bees, beekeeping, productivity, epizootic process epizootological profile infectious diseases of bees and brood, bees viability.
Вступ. Стан бджшьництва Украши умовно визначае функцюнальшсть аграрного сектору в цшому. Пов'язуються так1 проблеми, як отримання яюсних продукт1в бджшьництва, ix експорт, пщвищення врожайност1 ентомофшьних сшьськогосподарських культур, можливкть налагодження економ1чних, наукових зв'язюв у свт. Для ефективного взаемозв'язку цих питань важливим е вивчення особливостей юнування бджш на певних територ1ях Украши [2,3].
Так, бджолоЫм'! Чершпвсько! та Сумсько! областей мають великий природний генетичний потенщал Полюся та Лкостепу, особливост1 якого пов'язаш з р1знотрав'ям лково! мкцевост1, пор1вняно меншою кшькктю забруднюючих пщприемств, великою площею земель для вирощування сшьськогосподарських культур, врожайшсть яких можна пщвищити при запиленш бджолами. Для збереження такого корисного сощально-бюлопчного сшвкнування бджолоамей потр1бно ретельно контролювати можлив1 небезпеки для життездатност1 бджш [4,7].
80
Одшею ¿з причин, що згубно впливае на стан бджшьництва, залишаються шфекцшш хвороби бджш. Незважаючи на вивчений негативний вплив хвороб на пасках та розроблеш системи ветеринарно-саштарного захисту, кнуе потреба постшного проведения етзоотолопчного мошторингу заразних хвороб бджш. Мошторинг залежить вщ природно-географ1чних, бюлопчних, сощально-економ1чних фактор1в, як1 постшно змшюеться регулювання яких утруднене [1,3,5,6].
Контроль за переб1гом \ прогнозуванням ешзоотично! ситуацп в бджологосподарствах, розробка системи оздоровчих заход1в для збереження бджш, на нашу думку, е бшьш перспективним пщходом для боротьби з хворобами. Тому завданням наших дослщжень було вивчення та пор1вняння етзоотолопчного профшю шфекцшних хвороб бджш Сумсько! та Чершпвсько! областей; пошук можливостей посилити корисш м1жвидов1 взаемозв'язки, яю б сприяли розвитку бджолоамей з високим захисним потенщалом.
Матер1ал 1 методи. Матер1алами дослщжень слугували зв1ти управлшня статистики та регюнальних лабораторш ветеринарно! медицини Сумсько! та Чершпвсько! областей. Використовували методи збору, анал1зу та пор1вняння звтв з 2001 по 2014 роки для визначення етзоотолопчного профшю на паЫках даних територш протягом останшх 5 (Чершпвська, Сумська) та 11 (Сумська) роюв.
Результати дослщження. За даними Головного управлшня статистики, у Сумськш област1 з 2005 по 2013 роки загальна кшьккть бджолоЫмей зменшилась на 77% (рис.1).
Рис. 1. Динамжа зменшення кшькосл бджолиних имей по Сумсько1 облает! з 2005 по 2013 роки
81
При цьому площ1 поЫв1в основних культур, як1 можуть ефективно запилювати бджоли, залишаються однаковими або нав1ть збшьшуються. Регрес кшькост1 бджолоЫмей на фош збшьшення площ1 окремих сшьськогосиодарських культур демонструе недооцшення можливостей шдвищення 1х врожайност1 за рахунок залучення бджолоамей (рис. 2).
200000
150000
100000
50000
0
10000 8000 6000 4000 2000
■Пошви гречки, га Пос1ви соняшнику, га
Кшк. бджол. с1м. по Сумськш облает^ штук
И
о &
=8
8 £ Ч о
Рис. 2. Кшьккть бджолоимей та агрокультур, урожайшсть яких може збшьшуватися при запиленш бджолами
Причини зменшення бджолоамей мають р1зновекторний характер, на фош його окремо видшяються шфекцшш хвороби бджш, особливо хвороби розилоду, що значно виливають на ветеринарно-саштарний стан иаЫк, гальмуючи достатнш I своечасний розвиток бджолоЫмей. Особливо актуальним це е для пас1к Сумсько! та Чершпвсько! областей, де розвиток Ымей може затримуватися внаслщок менш сприятливих кл1матичних умов иор1вняно з шшими територ1ями Укра!ни, де наявне бшьше р1зномашття ириродно! кормово! бази для бджш.
Проведен! мошторингов1 дослщження звтв лабораторш Сумсько! област1 показали наявшсть на пасжах карантинного захворювання американським гнильцем в межах 0,07-1,39% протягом 11 роюв. Свроиейський гнилець виявлений на иасжах Сумсько! облает! в межах 0,07-1,64% та 1,64% (за 5 та 11 роюв), Чершпвсько! - 0,07-0,79% (за 5 роюв). Домшуючими хворобами за останш 5 роюв в Сумськш та Чершпвськш областях були вщиовщно: варооз 4,12-8,34% та 2,39%; ноземоз 2,63-4,24% та 1,95%, аме&аз 0,23-0,12% та 1,10% вщиовщно. Ураження гафнюзом в Сумськш облает! становило 4,97-6,56%, а в Чершпвськш це захворювання не д1агностували. Особливютю було те, що в Чершпвськш облает! виявлеш мшолопчш захворювання: аскосферозом (4,45%) та асиергшьозом (5,64%). Аспергшьоз е небезиечним I для людини. У Сумськш облает! таких хвороб не зареестрували (табл.1).
82
Таблиця 1
Загальна та часткова вага виявлених ¡нфекцшних хвороб медоносних
Роки дослщжень Ам. гнил Евр. гн. Аскосф Асперг Гафн. ю "ц о Сальм Септиц. Варооз Нозем 1(3 <и < Акарапз Браулз
Даш за 11 роюв даш по Сумськш облает!
2003 - 2013 роки Сумська область 3 - ■ 40 «о 40 40 ,0 2 5 со ,0 со 00 2, 2 ,0 0 г-, ,0 2 со 00^
Даш за 5 роюв по Сумськш та Чершпвськш областях
2009 - 2013 роки Сумська обл. о, о, - ■ С- ■ с* ,0 2 ^ 3 40, ,2 3 С* ,0 ■ ■
2009 - 2013 роки Чершпвська обл. ■ 9 ,0 5 ,5 ■ ■ ■ 9 со ,2 5 9, 0 ■ ■
Загальна вага вс1х позитивно виявлених шфекцшних хвороб бджш по Сумськш област1 за останш 5 роюв склала 12,33 %, а по Чершпвськш 16,32%. 1з них хвороби розплоду становили вщповщно: 0,14% та 10,88% без врахування вароозу.
Оцшюючи небезпеку вщ наявност1 заразних хвороб бджш на сум1жних територ1ях Сумсько! та Чершпвсько! областей, !х контакт при запиленш рослин, перегрупуванш Ымей, залишаеться великий ризик розповсюдження хвороб. Кшьюсш показники ешзоотолопчного мошторингу по даному регюну свщчать про незнание ураження бджолоамей на особливо небезпечш гнильцев1 та шш1 хвороби. Але, враховуючи тюну залежшсть переб1гу ешзоотичного процесу при хворобах бджш вщ р1зних фактор1в, вважаемо, що ситуащя щодо заразних хвороб все ж залишаеться напруженою та завжди кнуе загроза спалах1в шфекцш на пашках. Наявшсть вертикального та горизонтального шляху передач! шфекцш бджолами, обмежену повномасштабну д1агностику та паспортизацш паЫк (для чого потр1бно проводити певш дослщження бджолоамей) сприяе заражению бджш, нав1ть при незначному ураженш
Особливу увагу потр1бно придшяти хворобам розплоду, тому що вони е найбшьш небезпечш для бджолоЫмей, особливо весною на початку розвитку, бо знижують 1х життездатшсть. Частка хвороб розплоду по Сумськш та Чершпвськш областях за 5 роюв склала 2% (переважно гнильщ) та 66% (переважно мшолопчш) захворювання (рис. 3,4). Наявшсть клща вароа, що виснажуе бджш, харчуючись !х гемол1мфою, на пааках обох областей (Сумська 33%, Чершпвська 15%), пщтверджуе постшну присутшсть даного захворювання на вЫх територ1ях та потребуе проведения вщповщних регулярних ветеринарних обробок. Присутшсть таких захворювань як ноземоз, гафнюз, амеб1аз свщчить про порушення умов утримання на р1зних стад1ях технолопчного процесу. Вони ослаблюють ф1зюлопчш бар'ери кишечнику бджш, ¿мунш мехашзми самозахисту та сприяють появ1 шших хвороб окремо або в змшаному перебку, що утруднюе проведения ветеринарно-саштарних заход1в у бджологосподарствах та створюються труднощ1 для д1агностики.
83
Сумська областьза 5 ромв
з 2009 по 2013_^еР-гни ' Амеб|аз
2%
Европ.
111Й&
Аскосф.
л 0%
Асперг. 0% Гафн. 40%
Варооз] Септиц.
33% 2%
- Амер.гнил.
И Европ.
гнил. К Аскосф.
■ Асперг.
Гафн.
— Септиц.
Чернтвська область за 5 ромв Амеизни-.л
з 2009 по 2°1з РР. Амеб.аз '
Ноземоз 7% 5%
12%
Варооз 15%
Септиц Гафн 0% 0%
Аскосф. 27%
Асперг. 34%
Рис. 3,4. ЕшзоотолоНчний профшь ¡нфекцшних хвороб бджш СумськоУ та ЧершНвськоУ областей з 2009 по 2013 роки, %
Таким чином, оброблеш результата свщчать про присутшсть неблагополучних осередюв шфекцшних хвороб бджш на територ1ях Сумсько! та Чершпвсько! областей. За останш 5 роюв у Сумськш област1 найбшьш поширеними заразними хворобами були варооз, гафнюз, ноземоз, септицем1я, зустр1чалися поодиною випадки гнильщв. У Чершпвськш облает^ в цей перюд, найбшьш поширеними заразними хворобами були аспергильоз, аскосфероз, варооз, нозематоз, амеб1аз та европейський гнилець. Тобто, дв1 област1 стацюнарно неблагополучш щодо вароозу та ноземозу, сумюний переб1г яких знижуе резистентшсть бджолиних с1мей та сприяе розвитку \ розповсюдженню шфекцшних хвороб.
Пор1вняння звтв двох областей дае привод критично ставитися до реалш ешзоотичного стану бджолиних господарств. На нашу думку, це пов'язано з невиконанням умов ветеринарного контролю на пасшах та !х паспортизаци, нерацюнальним л1куванням с1мей та проведения д1агностики хвороб без залучення спещалют1в, сощальш, економ1чш та шш1 причини.
Висновки.
1. Для шдвищення врожайност1 ентомофшьних та шших рослинних культур Швшчно-Схщно! Украши доцшьно збшьшити кшьккть бджолоамей.
2. Особливост1 природно-еколопчних умов Полюся та Лкостепу (наявшсть р1знотрав'я люово! мкцевост1, менше еколопчне навантаження вщ
84
пщприемств, велим площ1 земель для агрокультур) слщ розглядати як перспективу для збереження та розвитку природньо-генетичного потенщалу життездатних медоносних бджш та прояв синерпзму.
3. Згщно з зв1тами ветеринарних лабораторш на територп Сумсько! (за останн! 11 та 5 роюв) та Чершпвсько! (5 роюв) областей рееструвалися вщповщно: американський 1,93-0,07%, (-); европейський гнильщ 1,64-0,07% та 0,79%; варооз 8,34-4,12% та 2,39%; ноземоз 4,24-2,63% та 1,95%; амеб1аз 0,120,23% та 1,10%; поодиною випадки септицемп. Мколопчш шфекцп аскосфероз 4,45%, аспергильоз 5,64% реестрували лише наЧершпвщиш
4. Вивчення ешзоотолопчного профшю шфекцшних хвороб бджш Сумсько! та Чершпвсько! областей допоможе контролювати та прогнозувати еп!зоотичну ситуацш. Отриман! дан! дозволять розробити схеми проф!лактики та оздоровления в!д заразних хвороб на сум!жних територ!ях, як! б в першу чергу впливали на п!двищення життездатност! бджолос!мей украшських автентичних територ!й.
Перспективи подальших дослщжень. Розробити планов! проф!лактичн! та оздоровч! заходи з урахуванням результат!в етзоотолопчного мон!торингу naciK Сумсько! таЧерн!г!всько! областей.
Л1тература
1. Галатюк О.С. Хвороби бдж!л та основи бдж!льництва: навч. noci6. / О. С. Галатюк. - 2-ге вид., виправл. i доповн. - Житомир: Пол!сся, 2010. - 342 с.
2. Головко В.О. Хвороби та шкщники свшських комах /В.О.Головко, С.В. Руденко та iH. - Харк!в: 2005.- 353 с.
3. Руденко Е. В. Основы ветеринарной санитарии на пасеках / Евгений Владимирович Руденко. - X.: «НТМТ», 2012. - 163 с.
4. Калашникова М. В. Эколого-адаптационные особенности пчел в условиях юга Тюменской области : автореф. дис. на соиск. науч. степени канд. биол. наук : спец. 06.02.04. «экология (биология)» / М. В.Калашникова; -Тюмень. : - 2013. - 19 с.
5. Glinsk Z., Jaros J. Infection and immunity in the honey bee Apis mellifera //Apiacta, 2001, 36 (1), 12 - 24.
6. Kanbar G., Engels W. Ultrastructure and bacterial infection of wounds in honey bee (Apis mellifera) pupae punctured by Varroa mites // Received: 12 November 2002/ Accepted: 13 November 2002/Published online: 27 March 2003.
7. Sawsan S. El Mohandes; Emad A. Nafea and Asmaa M. Fawzy. Effect of different feeding diets on the haemolymph of the newly emergedhoneybee workers Apis mellifera L. // Egypt. Acad. J. biolog. Sci., 3 (1): 213 - 22 0 (2010) A. Entomology/ www.eajbs.eg.net.
Рецензент - к.с.-г..н., доцент Ковальський Ю.В.
85
