CC BY
19
НАУКОВИЙ В1СНИК
\ »nui; и.,1. к. .1.1 |t«»t*hJ*f »
HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMeHi C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2518-7554 print doi: 10.15421/nvlvet8375
ISSN 2518-1327 online http://nvlvet.com.ua/
UDC 619:616.98:636.2-631
Monitoring the epizoetic situation on mixed infectious diseases in bees in Northern Eastern region of Ukraine
D.O. Kisil, T.I. Fotina
Sumy National Agrarian University, Sumy, Ukraine
Article info
Received 07.02.2018 Received in revised form
06.03.2018 Accepted 12.03.2018
Sumy National Agrarian University, Gerasim Kondratiev Str., 160, Sumy, 40000, Ukraine. Tel.: +38-066-543-38-27 E-mail: Dima_kisill@meta.ua
Kisil, D.O., & Fotina, T.I. (2018). Monitoring the epizoetic situation on mixed infectious diseases in bees in Northern Eastern region of Ukraine. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 20(83), 381-384. doi: 10.15421/nvlvet8375
In most countries of the world, infectious diseases of bees are an important problem for beekeeping, as they lead to a decrease and decrease in the number of bee colonies, a negative impact on the environment, a decrease in the yield of entomophilic crops and the overall productivity of the industry as a whole. According to data from statistical reporting and scientific publications, American and European flocks, ascospheros are registered in apiaries almost all over the world: in Western and Eastern Europe, North and Central America, Canada, Australia and New Zealand, Africa, in the CIS countries. The change in the epizootic situation in bee-keeping is associated with the widespread spread of the varioise invasion, which causes a steady increase in the incidence of bee infestation by infectious diseases, so the effect of this invasion on the intensity of the epizootic process requires constant monitoring research. Among the topical tasks of the veterinary support of the beekeeping industry in the improvement of the system of antiepizootic measures, the differential diagnosis of infectious diseases of the breeding pedigree in the mixed forms of their manifestation was very important. The difficulty in making the correct diagnosis in mixed forms of the course of infectious diseases leads to inadequate and untimely conduct of treatment and preventive measures, and as a consequence, to the weakening and death of bees. In this regard, the development of an epizootiological monitoring system aimed at recording and evaluating changes in the epizootic state of apiaries, the identification of sources and reservoirs ofpathogens, the motive forces of the epizootic process and the forms of the disease, and the organization of a system of effective preventive, medical and veterinary-sanitary measures on the apiaries. In the period of economic transformations in the agrarian-industrial complex there was a lack of breeding of beekeeping farms and apiaries, a system of management of the industry and a form of ownership changed, all this created a qualitatively new environment of the bee colony and contributed to the evolution of the epizootic process in infectious diseases - the development of mixed infections. In connection with this, there was a need to improve the system of epidemiological surveillance in beekeepers and to introduce a more effective comprehensive system of measures for the prevention and control of infectious diseases of the breeding bee, in particular, American rot, varrosis and other contagious diseases of bees.
Key words: monitoring, infectious diseases, epizootic situation, american fester, hafniosis, septicemia, european falcon, paraglittle, bee family, apiary.
Мoнiтoринг em3oora4Hoï ситуацп щoдo змшаних шфекцшних xBopo6 бджш у nÍBHÍ4Ho-Cx^HoMy perioHi Украши
ДО. Юсшь, TI. Фотша
Сум^шй нaцioнaльнuй aгрaрнuй унiверcumеm, м. Сумu, yKfama
В cmammi нaведенi резульmamu дaнux втчення еniзoomuчнoï cumya^ï щoдo змiшaнux тфекцшнш xвoрoб бджш у гocnoдaрcm-вax Пiвнiчнo-Сxiднoму регют y^amu 3a перюд 2011-2017рoкiв. В^влет нaйбiльш рoзnoвcюдженi тфекцшт xвoрoбu медoнocнux бджт в дaнoму регют. Прoведенuй aнaлiз лaбoрamoрнux дocлiджень xвoрoб медoнocнux бджш в умoвax Пiвнiчнo-Сxiднoму регю-ну, зoкремa нл бджoлuнux гocnoдaрcmвax Чернiгiвcькoï ma Сум^^г oблacmей, щo нaдaвaлucя регioнaльнuмu лaбoрamoрiямu веmе-рuнaрнoï медuцuнu oблacmей. Haxiu 6улл вuкoрucmaнa меmoдuкa збoру, aнaлiзу a maкoж noрiвняння звimiв з 2011 no 2017 рoкu
Scientific Messenger LNUVMB, 2018, vol. 20, no 83
381
включно, для статистичного визначення ешзоотичног ситуацп в даному рег1от. Представлен дат до^дження тфекцтних хвороб бджт на nротязi 7 ро^в в Черншвсьтй та Сумськт областях починаючи з 2011 року по 2017 рт. Проаналiзовано розпо-всюдження тфекцтних хвороб бджт в межах району. ОбТрунтована потреба в удосконаленн епiзоотологiчного можторингу та бажаному того проведенж в межах до^джуваного нами регюну.
Ключев1 слова: Можторинг, тфекцЫм хвороби, етзоотична ситуащя, американський гнилець, гафтоз, септицемiя, европей-ський гнилець, парагнилець, бджолин ^м 'г, паста.
Вступ
Медоносш бджоли ввдом1 нам як корисш для до-вшлля 1 людини комахи, яш вщграють ключову роль в запиленш диких та альськогосподарських рослини (Vishchur et а1., 2016). Окр1м того, що медоносна бджола е джерелом доходу, вона все часпше розгля-даеться як бюшдикатор якосп навколишнього сере-довища, в який вона входить (Kova1skyi et а1., 2018). Ц сощальт комахи мають високий стушнь свое! оргашзаци. Через !хню актившсть запилювання рос-лин вони вццграють ключову роль у екологп, у шдт-римц б1ор1зноман1ття, а саме вирощування Альськогосподарських культур та дикорослих рослин. 1х еко-ном1чне значения також чгтко проявляеться, коли, наприклад, ми розглядаемо виробництво меду на р1вш держави чи свпу ^'к^, 1992). Медоносн бджоли е одними з найважливших та основних учаснишв про-цесу запилення рослинних культур ^Мепко and Опепко, 2001). На даному ступеш розвитку бджшьни-цтво як галузь аграрного виробництва в нашш краМ займаеться не лише розведенням бджолиних амей та отриманням продукпв бджолиного походження, а й використанням бдж1л в запиленн1 р1зних рослинних культур, що сприяе штенсифшацп землеробства в сшьському господарств1 ^Мепко and Опепко, 2001). В наш час бджшьницьке господарство не може юну-вати без високого р1вня сили бджолиних амей. Сила Ам'! залежить в1д багатьох фактор1в та обов'язшв бджоляра. Серед цих фактор1в, одне з м1сць займае здоров'я дорослих бдж1л та розплоду . Здоров1 бджоли це запорука усшшно! зим1вл1 бджолино! ам'!, швидкого нарощування в весняний перюд, показники високого р1вня репродуктивно! функцп матки та в подальшому вихщ здорового потомства 1 гарна про-дуктившсть в перюд основного медозбору ^Мепко. 2003). Але запорукою цього виступають шфекцшт хвороби бдж1л, як1 гальмують розвиток бджолино! ам'!, або взагал1 призводять до летального результату Г! юнування (Grobov аМ Popov, 1997; Rudenko, 2003; Luchko, 2012). Опираючись на ш дащ ми можемо зазначити що основним важливим етапом у розвитку бджшьництва е перюличт л1кувально-проф1лактичн1 заходи на пайках проти шфекцшних хвороб бджш (Berezovskyi and Panchev, 2012). Тому нами був за-пропонований ешзоотичний мониторинг хвороб бдж1л змшано! форми у П1вн1чно - Захвдному репот Укра-!ни.
Метою нашого дослщження е анал1з ешзоотолоп-чного мониторингу щодо шфекцшних хвороб бдж1л змшано! форми в П1вн1чно-Сх1дному репот Укра!ни, зокрема в Чершпвськш та Сумськш областях.
Матерiал i методи дослвджень
Матер1алами наших дослвджень були звгти управ-лшня статистики та репональних лабораторш ветери-нарно! медицини Чершпвсько! та Сумсько! областей. Використовували методи збору, анал1зу та порiвияния звтв з 2011 по 2017 роки включно для визначення ешзоотично! ситуацп на пайках даних територiй на перюд протягом останнiх 7 рошв.
Результата та 1х обговорення
Була вивчена етзоотична ситуа^ у Швшчно -Схвдному регiонi Укра!ни ввдносно бактерiальних хвороб 6дж1л.
Проведенi нами дослщження на 18 пайках (щорь чно) вказували на те, що офщшш статистичнi данi не вщображали 1стинного епiзоотичного стану в 6дж1ль-ництв1, так як ввдбувалося постшне збiльшення шль-кост1 прояву бактер!альних хвороб розплоду 6дж1л. Данi представлет в таблиц 1.
Наведенi дат сввдчать про широке поширення ш-фекцiйних захворювань 6дж1л у Сумськш та Чершпв-ськ1й областях Укра!ни.
1з даних таблицi 1 видно, що протягом останшх рок1в спостерйаеться тенденцiя до зниження к1лькост1 хворих бджолиних имей на американський гнилець ввд 45,8% у 2011 до 13,8% у 2017 рощ, шд час збшь-шення випадшв парагнильцю 1з 12,5% у 2011 до 38,9% у 2017 рощ.
На цьому фон слад ввдмгтити й достатньо високий р!вень септицеми, який був максимальний у 2017 рощ - 48,3%. Були зареестроваш випадки гафнiозу у 2016 та 2017 роках - 13,1 та 13,8% вщповвдно, европейский гнилець було зареестровано у 2012 та 2013 рощ, а також у 2016 та 2017 роках на р!вш 4,5-8,7%.
Ддагноз на захворювання було поставлено на щдс-тав! епiзоотологiчних, клшчних та лабораторних дослiджень фахiвцями районих лабораторiй ветерина-рно! медицини.
п1д час дослвдження бджолиних амей у господар-ствах р1зних форм власностi Сумсько! та Чершпвсько! областей з'ясовували превалентшсть, iндекс епi-зоотичност1 й шльшсть неблагополучних за iнфекцiй-ними хворобами пасш, з метою встановлення р1вня напруженостi епiзоотично!' ситуацi!.
п1д час дослвдження iндексу епiзоотичностi бак-терiальних форм iнфекцiйних хвороб 6дж1л, було виявлено коливання цього показника в1д 0,5 до 0,86 у р1зних господарствах.
Але, враховуючи ц1 даш, важко дати реальну оц1-нку епiзоотичнiй ситуацi!', тому розраховували превалентшсть р1зних форм прояву шфекцшних хвороб. I! визначали, враховуючи специфiчнi ознаки iнфекцiй-них хвороб, яш були виявленi п1д час огляду бджоло-
Scientific Messenger LNUVMB, 2018, vo1. 20, по 83
382
ciмeи. bcíx випaдкax iндeкc eпiзooтичнocтi пepeвищyвaв
Бyлo вcтaнoвлeнo кoливaння ^eB^em'TOOTi в1д 38 пoкaзник 0,5, щo вкaзye нa зaгocтpeнy eпiзooтнчнy дo 90 клiнiчнo xbophx бджoлиниx ciмeй. При цьoмy, y cитyaцiю. Дят пpeдcтaвлeнi в тaблицi 2.
Таблиця 1
Рeзyльтaти вивчeння eпiзooтoлoгiчнoгo cтaнy пaciк Сум^то!' тa Чepнiгiвcькoï oблacтeИ y 2011-2017 pp.
XBOPO6H бджiл 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017
Aмepикaнcький Kiлькicть внпaдкiв 11 6 4 10 3 5 4
гинлсдь Зaxвopювaиicть, % 45,8 27,3 22,2 38,5 18,75 21,7 13,8
Юльюсть внпaдкiв 3 4 5 7 5 4 7
Пapaгннлeць
3axBopK>Bamc[b, % 12,5 18,2 17,2 26,9 31,25 17,4 38,9
Юльюсть внпaдкiв 10 9 6 5 8 9 14
Ceптицeмiя
3axBopK>Bamc[b, % 41,7 40,9 33,3 19,2 50,0 39,1 48,3
GвpoпeИcькнИ Kiлькicть внтдк1в - 1 1 - - 2 2
гаилсць 3axBopK>Bamc[b, % - 4,5 5,6 - - 8,7 6,9
Kiлькicть внпaдкiв - - - - - 3 4
Гaфиioз
3axBopK>Bamc[b, % - - - - - 13,1 13,8
Таблиця 2
Шкезники нaпpyжeнocтi eпiзooтнчнoï cmyarnï щoдo змiшaниx iнфeкцiИниx xbopo6 в oкpeмиx peгioнax Пiвнiчнo-Cxiднoï Укpaïни
Oблacть, pafe^ rocrn^apcrBo Юльюсть нeблaгoпo-лучнж nacix y patom Пpeвaлeвaитиicть m 100 бджoлociмeИ Iндeкc eniзooтичиocтi
Cyмcькa, Лебединский, ФГ «Квита» 4 40,8 2/4 = 0,5
Cyмcькa, Kpacнoпiльcький, ФГ «Глибис» 3 3 70,4 3/5 = 0,6
2 38,4 6/7 = 0,86
2 90,0 2/4 = 0,5
Чepиiгiвcькa, Бaxмaцький, TOB «Бaтypинcькe» 4 70,0 63,3 3/5 = 0,6 5/7 = 0,71
Висновки
Aнaлiз звiтiв peгioнaльниx вeтepинapниx лaбopa-тopiИ Чepнiгiвcькoï тa Cyмcькoï oблacтeй cвiдчить npo тe, щo шиpoкo poзпoвcюджeними нa тepитopiï oблac-тeй iнфeкцiИними xвopoбaми e тaкi як: Aмepикaнcь-кнИ гнилeць, GвpoпeИcькнИ rarae^, Пpaгнилeць, Cиптицeмiя тa Гaфнioз, яш в бiльшocтi випвдшв ^o-пквють нa виcoкoмy piвнi eпiзooтiï. Ha тepитopiï o6ox oблacтeИ зapeecтpoвaнi 18 те блaгoпoлyчниx пaciк щoдo iнфeкцiйниx xbopo6 бдж1л. Haтoмicть, ввдмгги-мo щo, в дocлiджeннi iнфeкцiИниx xbopo6 Aмepикaн-cькнИ гнилeць знизивcя ввд 45,8% в 2011 poцi, дo 13,8% в 2017 poцi в ЧepнiгiвcькiИ тa CyмcькiИ oблacтяx. Toдi як Пapaгнилeць peecтpyвaвcя нa дocить виcoкoмy
Scientific Messenger LNUVMB, 2018, vol. 20, no 83
383
piBffl ввд 12,5% в 2011 pom i дo 38,9% в 2017 poцi вiдпoвiднo. Cиптицeмiя вiдмiчaлacя y мaкcимaльнoмy знaчeнню нa piBm в 48,3% y 2017 pom. Гaфнioз мaв пooдинoкi випадки, в 2016 porni - 13,1% тa 13,8% в 2017poцi. GвpoпeИcькнИ rarae^ peecтpyвaли нa piвнi 4,5% в 2012 pom, 5,6% в 2013 pom, 8,7% в 2016 pom тa 6,9% в 2017 pom. Taкoж вiдмiтимo щo, дaниИ peri-oн e блaгoпoлyчниИ щoдo тaкиx xbopo6 бдж1л як: Caльмoнeльoз, Bipycний пapaлiч, Пpaтиф, Пopoшкo-пoдiбниИ po3raiA тa Acкocфepoз. Пpoвeдeння кoжнoгo poEy eпiзooтoлoгiчнoгo мoнiтopингy iнфeкцiИниx xbopo6 нa пaciкax дae змoгy бaчити тa кoнтpoлювaти eпiзooтнчнy cитyaцiю i дae пiдcтaви для нoвиx yдo-cкoнaлeниx пiдxoдiв щoдo лiкyвaльнo - пpoфiлaктич-ниx зaxoдiв мeдoнocниx бджш ^и iнфeкцiИниx xbo-
робах р1зно1 етюлогп. Таким чином на п1дстав1 ви-вчення шфекцшних хвороб бджш змшано! форми в даному регют, ми можемо проанал1зувати ешзоотич-не становище, т в подальшому розробляти та впрова-джувати методику профшактики та л1кування н бджо-линих господарствах при даних хворобах.
Перспективи подальших дослгджень. В подальшому, слвдуючим кроком плануется розробка плано-вих лшувально - профшактичних заход1в на п1дстав1 результата етзоотичного мониторингу бджолиних господарств в Швшчно - Схщному регюш.
References
Berezovskyi, A.B., & Panchev, I.I. (2012). Nozematoz -yak problemna khvoroba bdzholosimei. Ukrainskyi pasichnyk 9, 22-24 (in Ukrainian). Es'kov, E.K. (1992). Jekologija medonostnoj pchely.
Kolos (in Russian). Grobov, O.F., & Popov, E.G. (1997). Bolezni i vrediteli medonosnyh pchel. Moskva: Agropromizdat (in Russian).
Kovalskyi, Yu., Gucol, A., Gutyj, B., Sobolev, O., Ko-valska, L., & Mironovych, A. (2018). Features of his-tolism and hystogenesis in the vital temperature range in the organism of honey bee (Apis mellifera L.) in the postembrional period. Ukrainian Journal of Ecology, 8(2), 301-307. doi: 10.15421/2018_342.
Luchko, M.A. (2012). Bolezni rasploda pchel. Veterinari-ja. 6, 9-14 (in Russian).
Rudenko, E.V. (2003). Alternative method of control of infections bee's brood diseases. Apiacta. 38, 93-97. https://www.apimondia.com/apiacta/articles/2003/rud enko_1.pdf.
Rudenko, Ye.V., & Onenko, V.I. (2001). Prysadybne bdzhilnytstvo: Biblioteka veterynarnoi medytsyny. K. (in Ukrainian).
Vishchur, V.Y., Saranchuk, I.I., Gutyj, B.V. (2016). Fatty acid content of honeycombs depending on the level of technogenic loading on the environment. Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology, ecology. 24(1), 182-187. doi: 10.15421/011622.
Scientific Messenger LNUVMB, 2018, vol. 20, no 83
384
