CC BY
36
£УДК 638.19:638.1:633.31
Ковальський Ю.В., к.с.-г.н., доцент кафедри технологи виробництва продукци
дрiбного тваринництва Кирил1в Я.1., д.с.-г.н., член кор. УААН, професор зав. кафедрою технологи виробництва продукци дрiбного тваринництва Лъвшсъкий нацюналъний ушверситет ветеринарног медицины та бютехнологш ¡мет
С.З. Гжицъкого Ковальська Л.М., м.н.с. © 1нститут бюлогп тварин УААН
ДИНАМ1КА ЗАГАЛЬНИХ Л1П1Д1В ТА IX КЛАС1В ПРИ Л1КУВАНН1 АСКОСФЕРОЗУ МЕДОНОСНИХ БДЖ1Л
У статт1 наводятъся розширею даш щодо змти класв лтдв при л1куванш аскосферозу медоносних бджт препаратом ¡затизон. Встановлено, що у хворих комах вмкт загалъних лтдв зменшуетъся в 1,3-1,7 раза. При цъому кглъкгстъ фосфолгпгдгв в 1,3-1,4 раза е вищою портняно з здоровими бджолами (Р<0,001). Застосування препарату ¡затизон в^новлюе вмкт загалъних лтШв у м'язовт тканин. Однак тсля зникнення клшчних ознак хвороби вмкт загалъних лтШв в черевц не в^новлюетъся.
Ключов¡ слова: медоносш бджоли, лШди, класи лтдв, аскосфероз, ¡затизон.
Вступ. Аскосфероз бджш (вапняний розплщ, перицистоз) хвороба
трутневих, бджолиних i маточних личинок та 1х лялечок.
Рис. 1. Мум1ф1коваш личинки медоносних бджш уражених
Ascosphera apis
Збудником хвороби е гриб аскосфера (Ascosphera apis). При ураженш 34 денних личинок вони гинуть перетворюючись в мумiфiкованi трупи, як за зовшшшм виглядом нагадують кусочки крейди (рис.1). Патогенез захворювання, який описаний у сучаснш лiтературi не розкривае повшстю змш
© Ковальський Ю.В., Кирил1в Я.1., Ковальська Л.М., 2010
93
яю наступають в результат! хвороби [2, 3]. Це стосуеться зокрема вмюту лшвдв та сшввщношення !х класiв у деяких тканинах медоносних бджiл. Пасiчники щовесни при оглядi гнiзда фiксують ознаки аскосферозу медоносних бджш [1, 6]. Проте, при л^ванш вiдомим препаратом iзатизон недостатньо вивченi бiохiмiчнi змши якi вiдбуваються в органiзмi. 1заизон - препарат, який представляе собою маслянисту рщину, темно-жовтого кольору, пркою на смак, з1 специф1чним запахом (патент Украши № 1786, 29.10.93), до його складу входять препарати, яю застосовувались I застосовуються як самостшш засоби в медичнш практищ в Укра!ш та шших крашах: метисазон (марборан), диметилсульфоксид, пол1етиленгл1коль (твш) з молекулярною масою 400. Препарат затверджений в Укра!ш у ветеринара для попередження i лiкування вiрусних i мiкробно-вiрусних захворювань птахiв, домашшх i сiльськогосподарських тварин, хутрових звiрiв i бджiл. У настановi по застосуванню вказано, що це комплексний, противiрусний, антибактерiальний, антигрибковий i iмуномодулюючий препарат, який мае широкий спектр дп, забезпечуючи високий лiкувально-профiлактичний, протизапальний i антигiстамiнний ефекти, пiдвищуе резистентшсть органiзму тварин. При аерозольному застосуванш препарат легко проникае через бюлопчш бар'ери, блокуе репродукцiю вiрусiв, пригшчуе розмноження патогенних мiкроорганiзмiв.
Метою роботи було вивчення динамiки загальних лшвдв та !х класiв в личинках та деяких тканинах медоносних бджш при застосуванш лжарського препарату iзатизон.
Метер1али та методи дослщжень. Матерiалом для дослiджень служили груднi м'язи, тканини черевця та голови, личинки уражених аскосферозом та клмчно здорових медоносних бджш. Вiдбiр проб проводили у другш та третiй декадах травня в умовах господарства, яке розмщено в Стрийському районi. Контролем служили клмчно здоровi бджоли. Л^вання хворих бджiл проводили шляхом додавання до цукрового сиропу iзатизону у сшввщношенш 100:1. Пiд час л^вання через кожнi 7 днiв, бджолина ам'я в годiвницi отримувала по 0,5 л цукрового сиропу. Поряд з цим бджоли оброблялись аерозольно пульверизатором. 1х скроплювали розчином iзатизону у розрахунку 10 мл розчину на вуличку бджiл.
Результати власних дослщжень. Велика кiлькiсть опадiв та зниження середньодобово! температури повiтря весною стали передумовою виникнення аскосферозу у 1,6 % уае! кiлькостi бджолиних амей господарства. Поряд з цим, розвитку захворювання сприяв голод, який виник на фош несприятливих факторiв умов зовнiшнього середовища [5]. Рисунок 2 вщображае вмiст загальних лшвдв у деяких тканинах медоносних бджш внаслщок ураження !х аскосферозом. Найбiльшi змiни спостерiгаються в черевному вщдш. Кiлькiсть загальних лiпiдiв тут зменшуеться в 1,7 раза. При цьому у вЫх тканинах вiдбуваеться зменшення депонування загальних лiпiдiв. Пiсля першо! даванки лiкувального сиропу спостерiгаеться покращення загального стану внаслiдок
94
збшьшення в органiзмi вмюту лшвдв. У найбшьш близьких до клiнiчно здорових бджiл проходять процеси в м'язовш тканинi.
4,5 4
Клiн.здоровi Хворi Через 7 дн. Через 14 дн.
а Тканини голови и Грудн1 мязи ш Тканини черевця
Рис. 2. Вмпст загальних л1шд1в у деяких тканинах бджiл при л1куванш бджш вiд аскосферозу, мг/г матерiалу(M±m, п=100)
На 14 день лiкування рiзниця вмiсту лiпiдiв тут складае лише 2,9 %. Внаслщок застосування iзатизону при оглядi гнiзда клiнiчних ознак ураження шфекщею не виявлено. Оскшьки при аскосферозi бджiл тривалiсть життя скорочуеться, можна припустити що у черевщ вiдбуваються незворотнi процеси внаслщок яких нагромадження лiпiдiв вiдбуваеться дуже повiльно. Вражаеться жирове тiло i при цьому до кiнця життя вмшт загальних лiпiдiв у тканинах черевця залишаеться на одному рiвнi.
У загальнiй кiлькостi лiпiдiв у тканинах медоносних бджш виявлеш наступш класи: фосфолiпiди, моно- i диацилглщероли, вiльний та естерифiкований холестерол, неетерифжоваш жирнi кислоти (табл. 1).
Таблиця 1
Стввщношення клаив л1шд1в у тканиш голови при лiкуваннi аскосферозу бджш, ^ % (М±т, п=100)_
Класи лшвдв Клшчно здоров1 Хвор1 Через 7 дн. Через 14 дн.
Фосфолшди 18,38±0,39 27,49±0,37*** 19,26±0,53 17,36±0,96
Моно- 1 диацилглщероли 18,38±0,39 17,36±0,96 21,62±1,54 10,34±0,77**
В1льний холестерол 8,21±0,73 14,28±0,60** 9,97±0,47 11,16±0,66*
НЕЖК 8,61±0,32 6,05±0,53* 12,33±0,39** 16,38±0,74***
Триацилглщероли 35,12±0,81 13,87±0,99*** 20,24±0,69*** 14,94±0,55***
Естерифжований холестерол 12,27±0,38 14,84±1,98 16,55±2,24 29,79±1,34***
Примтка тут I надал1: в1ропдт р1знищ у показниках хворих бджш пор1вняно до ктшчно здорових (*-Р<0,05; **-Р<0,01; ***-Р<0,001)
У хворих бджш у тканиш голови суттево (Р<0,001) зростае вмiст фосфолiпiдiв. У клмчно здорових бджiл його вмют у 1,4 раза нижчий. Поряд з
95
цим тенденщя до зростання у хворих бджш виявлена i у вмют вiльного холестеролу. Його кiлькiсть також е нижчою у здорових бджiл - у 1,7 раза (Р<0,01).
Бджоли уражеш аскосферозом не можуть у повнш мiрi виконувати функцп з вирощування розплоду. Про це свiдчать даш спiввiдношення триацилглiцеролiв у тканинi голови хворих бджш. 1х кiлькiсть у 2,5 раза е нижчою (Р<0,001) по вщношенню до здорових бджш.
Ураження м'язово! тканини iнфекцiею супроводжуеться зростанням вмiсту естерифiкованого холестеролу. Жорстюсть тканин вiдбуваеться на фонi пониженого вмшту фосфолiпiдiв у тканинах голови та черевця. У хворих бджш його вмют у 2,1 раза е вищим порiвняно з клмчно здоровими комахами (Р<0,001). Через 14 дшв лукiвання у м'язах його кшьюсть часткового знижуеться.
Найменшi змiни в м'язах стосуються вмiсту моно- i диацилглiцеролiв, хоч у хворих !х кiлькiсть буула нижча на 3,48 % (табл. 2).
Таблиця 2
Сшввщношення клапв лтЫв у грудних м'язах
Класи тщдш Клш1чно здоров1 Хвор1 Через 7 дшв Через 14 дшв
Фосфолшвди 32,06±0,82 29,53±1,13 29,55±1,00 29,24±0,45*
Моно- 1 диацилглщероли 27,53±1,02 23,4±0,89* 23,03±1,05* 24,25±1,39
Вшьний холестерол 11,26±0,61 14,74±0,49* 12,25±0,76 5,23±0,40**
НЕЖК 5,73±0,53 3,47±0,20* 8,51±0,29* 10,15±1,25*
Триацилглщероли 13,55±0,95 8,50±0,63* 7,72±0,33** 14,18±0,46
Естерифжований холестерол 9,64±0,93 20,33±0,37** * 18,91±1,43** 16,92±1,42*
Про ураження м'язово! тканини свщчать данi вмiсту триацилглiцеролiв. У хворих бджш !х кiлькiсть в 1,6 раза е нижчою. Пщвищення !х рiвня до фiзiологiчноl норми зафiксовано тiльки пiсля 14 дня л^вання. В iнтервалi 7-14 дшв кшьюсть триацилглiцеролiв зростае практично в 2 рази.
Ан^зуючи данi табл.3, можна зауважити характерш змiни щодо вмiсту фосфолiпiдiв у тканинi черевця. Зокрема !х кiлькiсть у хворих бджiл в 1,3 раза бшьша, порiвняно з клiнiчно здоровими бджолами (Р<0,001).
З усiх вiддiлiв бджоли черевце вважаеться найбшьшим вiддiлом тша. У здорових бджiл влiтку його маса становить 60-70% маси тша комахи.
96
Таблиця 3
Сшввщношення клане лтЫв у тканиш черевця
при лiкуваннi аскосферозу бджiл, % (M±m. n=100)_
Класи лшщв Клшчно здоров1 Хвор1 Через 7 дшв Через 14 дшв
Фосфолшди 16,78±0,61 23,06±0,65** 12,52±1,51 23,16±1,78*
Моно- i диацилглщероли 39,86±1,6 32,01±1,80* 25,17±1,28** 34,27±0,86*
В1льний холестерол 8,19±0,55 5,67±0,66* 13,48±1,34* 5,17±0,99**
НЕЖК 5,91±0,73 6,26±0,73 9,82±1,76 8,46±1,17*
Триацилглщероли 15,50±0,51 10,43±1,13* 10,19±1,14* 22,11±1,81*
Естерифжований холестерол 13,73±2,35 22,57±1,46* 28,78±2,20** 6,8±0,72*
Основною ключною ознакою при аскосфероз1 бджш е штенсивш процеси дегщратаци, що вщбуваються у личинковш стади розвитку. Зменшення вмюту води у тканинах вщбуваеться до повно! загибел1 оргашзму. Личинки висихають до тако! м1ри, що перетворюються на субстанщю яка нагадуе кусочки вапна чи крейди. В ¡магшальнш стади у бджш вшом 6-12 дшв очевидно також вщбуваються аналопчш процеси, оскшьки в1дом1 гщрофобш властивост фосфолшвдв. Як у м'язевш тканиш, так i в тканиш черевця хворих бджш зростае вмют естерифiкованогох холестеролу. У хворих бджш його кiлькiсть збiльшуеться в 1,6 раза. Зменшення вмюту загальних лшвдв супроводжуеться зниженням триацилглiцеролiв у 1,5 раза. Очевидно, у тканинах хворих бджш понижений вмют енергетичного запасу. Внаслщок ураження жирового тiла протягом першого тижня лiкування, вмiст триацилглiцеролiв залишаеться практично на одному рiвнi.
Висновок. У бджiл хворих на аскосфероз, в залежност вiд виду тканини, вщбуваються зменшення вмюту загальних лшвдв в 1,3-1,7 раза. При цьому можливе лiкування комах препаратом iзатизон. Однак в тканинi черевця бджш, до юнця життя, депонування лiпiдiв не вiдбуваеться.
Лiтература
1.Вербицький П. I. Сучасний стан та особливост застосування нових високоефективних препараив у бджiльництвi // П.1. Вербицький, В.П. Лисенко. Украшський пасiчник. — 2009. - №7. - С.33-36
2.Галатюк O.G. Хвороби бджiл та основи бджшьництва. . - Житомир «Полкся». - 2006. - 287 с.
3.Гробов О.Ф., Смирнов А.М., Попов Е.Т. Болезни и вредители пчел.-М.:Агропромиздат, 1987. - 335 с.
4.Кононский А.И. Биохимия животных. - К.: Вища шк., 1980. - 431 с.
5.Хука Н. Семь стрессовых факторов возникновения аскосфероза // Пчеловодный весник. - 2002. - № 7(11). - С. 7.
97
6.Waring A., Waring C. Get Started in Beekeeping. - Teach Yourself. -London NW, 2010. - 222 p.
Summary
Kovalskyy Y., Kyryliv J., Kovalska L.
DYNAMICS OF GENERAL AND THEIR CLASSES UNDER TREATMENT OF ASKOSPHEROS IN MELLIFEROUS BEES
In the article there are given data concerning changes in lipid classes during treatment of askospheros in bees with izatyzon. Contaminated insects contained 1,31,7 times less of general lipids. Phospholipids were 1,3-1,4 times more compared with healthy bees. Izatyzon renews general lipid content in muscular tissue. But after disappearing of clinical signs the content of general lipids is not renewed.
Key words: melliferous bees, lipids, classes of lipids, askospheros, izatyzon.
Cmammx nadiumna dopeda^i'i 8.09.2010
98
