CC BY
29
HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMem C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.15421/nvlvet8340 http://nvlvet.com.ua/
UDC 638.111.1
Development of apiculture in the Zhytomyr region
M.I. Kryvda
Zhytomyr National Agroecological University, Zhytomyr, Ukraine
Article info
Received 26.01.2018 Received in revised form
05.03.2018 Accepted 08.03.2018
Zhytomyr National Agroecological University, Staryi bulvar str., 7, Zhytomyr, 10002, Ukraine. Tel.: +38-099-232-81-09 E-mail: kryvda. znaeu@gmail. com
Kryvda, M.I. (2018). Development of apiculture in the Zhytomyr region. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 20(83), 208-211. doi: 10.15421/nvlvet8340
Ukraine is compelling in looking for ways for its agriculture products in new markets, like European or Asian, in today's realities. One of the agriculture branches, which is promising in looking for new markets, is considered beekeeping. This industry provides high-quality, nutritious, biologically active products and also allows to enter Ukrainian farmers in the international markets. Beekeeping is not only the direction of agricultural industry, but long time respected industry. UN organization says that beekeeping can be a key element to problem solving the global food crisis. Honey is a product that is one of the first to enter the level of trade relations. Currently, the global honey market is considered not only as maximal globalized as possible, but also one, wich often suffers to falsifications, therefore the control of the quality and safety of beekeeping products is the key to the success of the aforementioned industry. The purpose of this article was to analyze the development of beekeeping in the Zhytomyr region. Zhytomyr region, in some its areas, can make the honey production like a business card. The studying and comparison of information about beekeeping development was carried out in the context of the districts on the basis of statistical data from the Main Directorate of Veterinary Medicine of the State Service of Ukraine for Food Safety and Consumer Protection in the Zhytomyr region. In the article presented the analysis of the information about the number of apiaries and the number of api-families, which was registered in the different districts of the Zhytomyr region. The vast majority of the apiaries are privately owned in Zhytomyr region. Only less than 1% percent of the apiaries are in the public sector. This case is complicating the quality control of products. We estimated the middle size of the apiary. These intents were based on the number of the bee-families and numerous of bee-gardens in the regions of the Zhytomyr region. The percentage of apiaries certification was determined, which was a marker of quality and safety of the beekeeping products held in these farms. This index reaches 100% in some regions. Laboratory tests of detecting bee-diseases showed predominantly a positive epizootic situation in regional bee-farms.
Key words: Zhytomyr Polissya, development of beekeeping, apiaries, bee-families, statistic analyze.
Розвиток бджшьництва в Житомирськш обласп
М.1. Кривда
Житомирський нацюнальний агроекологiчний ун1верситет, м. Житомир, Украгна
Украта в сучасних реалiях шукае шляхи освоення - часто нових для себе европейських та свтових, зокрема азiатських, ринтв. Одним iз напрямтв сшьського господарства, що е перспективним в цьому напрямку, по праву вважаеться бджшьництво. Ця галузь не лише забезпечуе населення Украгни високоятсними, поживними, бiологiчно активними продуктами, але й дозволяе втчи-зняним виробникам вийти на мiжнароднi ринки. Варто пам 'ятати, що бджшьництво - це не лише напрямок сшьськогосподарсь-кого виробництва, що за свiдченнями ООН, здатен бути ключовим елементом у виршент свтовог кризи продовольства, а й з давтх-давен було шанованим промислом. Мед е продуктом, що одним з найпершим вийшов нарiвень торг1вельних вiдносин. Наразi свтовий ринок меду вважаеться не лише максимально глобалiзованим, а й таким, що найчастше потерпае вiд фальсифтацш, тому контроль за ямстю та безпечтстю продукцп бджшьництва е ключем до у^ху вищеназваног галузi. Метою даног статтi став аналгз розвитку бджшьництва на територп Житомирськог област1 адже Житомирщина може в певних районах зробити виробництво меду своею вiзитiвкою. До^дження та ствставлення даних здтснено в розрiзi райотв на пiдставi статистичних даних, наданих Головним управлтням Держпродспоживслужби Украгни в Житомирськш области В статтi проаналiзовано тфо-рмащю щодо кiлькостi пасж та кiлькостi сшей, зареестрованих в районах области Переважна бшьш^ть паЫк областi перебу-вае в приватнш власностi, а вiдсоток паст в юридичному секторi не досягае i 1%, що ускладнюе контроль якостi продукцИ. Та-
Scientific Messenger LNUVMB, 2018, vol. 20, no 83 208
кож оцтено середнш розмiр пасши (розраховано на пiдставi наявностi даних щодо кiлькостi смей та паст в район). Визначено вiдсоток паспортизацп паст, що дае можливкть бути впевненим у якостi продуктiв бджшьництва, ят одержують в цих госпо-дарствах. Цей показник в деяких районах сягае 100%. Даш щодо лабораторних до^джень, спрямованих на виявлення ряду захво-рювань бджш, засвiдчуе переважно позитивну ешзоотичну ситуащю в бджологосподарствах областi.
Ключовг слова: Житомирське Полкся, розвиток бджшьництва, пасти, бджолосм 'Ч, статистичний аналiз.
Вступ
Галузь бджшьництва у вс часи високо цшувалась як на побутово-споживчому, так 1 на держаному р1в-нях. Навиъ на етат так званого, «дикого» бдж1льниц-тва та бортництва дана галузь не лише виршувала продовольчо-харчов1 проблеми населення певного поселення (регюну), а й дозволяла налагоджувати первинно економ1чш вшносини. Так, за свщченнями лгтописщв, податковий зб1р у часи феодального устрою Кшвсько! Рус включав в себе таи обов'язков1 пункти, як мед 1 вюк, а штереси бортнишв охороняли-ся на законодавчому р1вш в багатьох тогочасних державах (покарання за псування борт1в визначеш у «Ру-ськ1й ПравдЬ>, «Литовському статут!») 2000; Kapshшk е! а1., 2017). Згодом бдж1льництво насть льки глибоко увшшло у культурно-побутове життя украшщв, що стало частиною свгтоглядно-обрядового комплексу традицшного юнування населення (Мо\тщ, 2011).
В наш час розвиток галуз1 бдж1льництва забезпе-чуе не лише очевидш первинно харчов1 та торпвельш позитивш ефекти, а й ряд шших. Недаремно 21 груд-ня 2017 року оргашзашя об'еднаних нацш (ООН) поряд 1з затвердженням Десятир1ччя амейних фер-мерських господарств встановила Всесвишй день бдж1л (20 травня) (ProdovoГstvennaja..., 2017). Це додатково засвщчуе, що розвиток дано! галуз1, а та-кож внутршньодержавна та м1жнародна стандартиза-ц1я якосп продукци бдж1льництва нараз1 мае надзви-чайну актуальшсть. Контроль якосп меду та шших продукпв бдж1льництва мае надзвичайну нагальшсть, особливо зважаючи на те, що з вироблених 1,4 млн. тон меду у световому масштаб! близько 400 тис. тон йде на експорт. Це свщчить про те, що ринок меду е одним з найб1льш глобал1зованих риншв продовольс-тва. Поряд з цим експерти зазначають, що мед е одним з найб1льш часто фальсифшованих продукпв харчування (Lazarieva е! а1., 2015).
Актуальшсть теми. Американськими дослшни-ками встановлено, що бджолозапилення не лише сприяе пвдвищенню врожайносп сшьськогосподарсь-ких культур, а й безпосередньо впливае на яшсть плод1в, збшьшуючи !хню натуральну вагу. До того ж бджоли доа залишаються в багатьох випадках гарантами бюр1зноманитя в територ1альному масштаба Дослщження вчених США свщчать про те, що ко-ристь ввд запилення бджолами ентомофшьних культур в 150 раз1в перевищуе вартють продукци бджшьництва (К1ай е! а1., 2013; Мтепко and Odnosшm. 2017).
Продовольча та сшьськогосподарська оргашзашя об'еднаних нацш наголошуе, що бджоли, як одш з основних запилювач1в рослин, забезпечують продо-вольчу безпеку, адже вони не лише сприяють розм-ноженню флори та забезпечують кормовою базою
тваринницький комплекс альського господарства, а й стають сигнал1заторами попередження еколопчних ризик1в, вшображаючи проблеми здоров'я мюцевих екосистем (КМ: е! а1., 2013; Kova1ska е! а1., 2016; PшdovoГstvennaja..., 2017).
Бджолиний мед - це надзвичайно складний приро-дний коктейль з понад чотирьохсот р1зних компонента. Варто зазначити, що х1м1чний склад меду непо-стшний 1 залежить ввд виду медонос1в, а також грунту, на якому вони виростають; територ1ально-географ1чного мюця збору нектару, часу, що пройшов ввд збору нектару до вилучення меду з1 спльнишв; строк1в зберйання меду (Lazarieva е! а1., 2015; ^а№а ег а1., 2016).
£ сво! особливосп й у Житомирсько! обласл. Вся територ1я област1 розмщена на Укра!нському криста-л1чному щип, що утворюе Придшпровську височину. Саме таке положення обумовлюе меншу, пор1вняно з шшими частинами зони мшаних лю1в, заболочешсть. Бшьш1сть райошв лежать в зош Житомирського По-люся, але 6 1з 24 райошв обласп - в шшш ф1зико-ктматичнш зош - л1состеповш. Географ1чне положення 1 природш умови л1состепово! зони Укра!ни позитивно сприяють розвитку бдж1льництва завдяки р1зномашттю природно! рослинносп, яка е важливим кормовим ресурсом для бджш (Shamro е! а1., 2017).
Мета I завдання дослгдження. Оцшити стушнь розвитку бджшьництва в Житомирськш обласп. Для досягнення поставлено! мети слад розв'язати кшька завдань. По-перше, оц1нити загальну кшьшсть пас1к та бджолиних с1мей в области Проанал1зувати к1ль-к1сть та розм1р пас1к в районах, виявити законом1рно-ст1 розвитку бдж1льництва з ф1зико-географ1чним районуванням област1. Оц1нити р1вень паспортизацИ пас1к област1 у розр1з1 район1в як запоруку ветеринар-но-саштарно! безпеки виробництва продукцй' бдж1ль-ництва.
Матерiал та методи досл1джень
В статп наведено дан1 щодо к1лькост1 бджолоа-мей, пас1к в Житомирськ1й обласп, !х паспортизацй'. Ц1 дан1 базуються на щор1чнш зв1тност1, яка була надана Головним управл1нням Держпродспоживслу-жби в Житомирськш област1 у вшповвдь на персона-льний запит (вшповвдь на запит № 02-01/431 вш 22.01.2018 р.).
Результати та 1х обговорення
Житомирська область за економ1ко-географ1чним районуванням належить до столичного району, разом з цим розм1щена в зош люостепу та переважно м1ша-них л1ав. Кристал1чний щит, на якому розмщена переважна б1льш1сть територй' обласп, обумовлюе
Зс1епй£к Messenger LNUVMB, 2018, vo1. 20, по 83
209
меншу заболочешсть репону 1 створюе сприятлив1 умови для розвитку бджшьництва.
Загальна к1льк1сть пайк на територи обласп пере-вищуе 3 тисяч1 (3022 господарства). При цьому лише 931 паска (30,81%) е паспортизованою. Варто зазна-чити, що Житомирська область характеризуеться переважанням бджологосподарств приватного сектору (3000 господарств).
Пасши, що перебувають у суспшьному власносп, розмщеш в Андрушшвському, Любарському, Пош-льнянському, Ружинському, Ромашвському (зона л1состепу), Хорош1вському та Пулинському (зона мшаних л1йв) районах, але складають лише 0,7% (22 одинищ) вщ загально! кшькосп бджологосподарств в обласп. Розм1р таких пайк коливаеться вщ 30 (Рома-швський район) до 179 бджолоймей (Радомишльсь-кий район). Найбшьша к1льк1сть пайк юридичного сектору розмщена в Ружинському райош - 8 оди-ниць, - загальною чисельнютю 800 бджолоймей (рис. 1).
Як вже зазначалось, приватш пайки переважають в Житомирськш обласп (99,3% вш загально! кшькос-т1) 1 розкидаш по вйй И територи. Беззаперечну першить серед райошв обласп за кшьшстю пайк тримае Андруш1вський район (633 пайки). Зважаючи на за-гальну к1льк1сть бджолоймей (2100), варто зауважи-ти, що це маленьш приватш господарства: середнш
Найбшьша кшьшсть бджолоймей, за даними Головного управлшня Держпродспоживслужби в Житомирськш обласп, зареестровано в територ1ально най-бшьшому райош в обласп - Овруцькому (4910 ймей), а також у Ружинському та Бердич1вському районах (3638 та 3300 ймей вщповщно). Натомюгь розраху-нок величини одного середнього господарства показав, що розм1р пайк в цих районах коливаеться в межах 15,44 (Овруцький район), 42,8 (Ружинський район), 14,6 (Бердич1вський район). Тож не можна видь лити один з райошв обласп або ф1зико-географ1чну зону як флагмана в розвитку бджшьництва в обласп
розм1р одного такого господарства в середньому складае 3,318 ймей (рис. 2).
Радомишльський Н.-Волинський Ромашвський Ружинський Попiльнянський Любарський Андрушiвський
□ ктькють пасiк □ Кiлькiсть бджолоймей
Рис. 1. Кшьшсть пайк та бджолоймей ймей в юридичнш власносп в Житомирськш обласп
Анал1з величини пайк не дозволив видшити певну зону, що можна назвати зоною з максимально сприят-ливими умовами. Найбшьш1 за розм1ром пайки (в середньому 54,635-57,381 ймей) - в1дпов1дно в £мь льчинському (зона мшаних л1йв) та Любарському райош (зона л1состепу). Загальна кшьшсть ймей в цих районах складае 2410 одиниць в 42 пайках (Любарський район) та 2841 бджолойм'я в 52 господарствах (£мшьчинський район).
Паспортизащя пайк - це процес видач1 документу, що засвщчуе ветеринарно-санггарний стан пайки, незалежно вщ форми И власносп Паспорт пайки е основним документом бджологосподарства. Паспор-тизац1я дозволяе не лише проводити обл1к пайк, а й опис характеристик господарства, а також засвщчува-ти результати ешзоотичного обстеження, лаборатор-них дослщжень 1 проведення лшувально-профшактичних та санггарних заход1в 1 обробок. Най-вищий вщсоток паспортизаци серед господарств обласп - в Барашвському (зона Житомирського Полю-ся), Ружинському, Любарському, Чудшвському райо-
Андрушюський
■ Овруцький Брусилюський 1Бердич!вський Чернях!вський
■ Жи~омирський 1Баран1Вський Малинський Народи цький
■ Корзртенський Лугинський Ружинський Пугинський Ромэшеський
■ Олевський
■ен!льчинський
Н.-Волинський
■ КорЗСТИШ1ВСЬКИЙ Любарський ЧуДН!ВСЬКИЙ Радомишльський Поптьнянський н.Житомир
«Хорош ¡вський
2786
I Овру цький Ружинський Берди1ивський
I ЁМЫЬЧИНСЬКИЙ
I Житомирський Ромашвський Любарський
I Андруилвський Пул инський Чернях1вський Мал инський Н -Волинський Барашвський Радом иштьський Ерусил1вський Коростенський Коростичлвський Народицький Чудшвський Олевський Лугинський Пошльнянський Хорочлвський м. Житомир
А. Б.
Рис. 2. А. - кшьшсть пайк в районах; Б - кшьшсть бджолоймей на пайках в районах обласп
т-"
-п-?п80
^30
ГГ8-
^□146
ггч-
1110
] □ 800
Scientific Messenger LNUVMB, 2018, уо1. 20, по 83 210
нах (люостепова Зона) та mîctî Житомира Тут вшсо-ток паспортизацп пас1к сягае 100%. В шших районах обласп к1льк1сть паспортизованих пас1к значно pi3-ниться i коливаеться в широких межах. Так в Корос-тенському, Брусилiвському, Малинському, Лугинсь-кому районах цей показник - на рiвнi 7-8%, натомiсть в Житомирському сягае 82% ввд загально1 кiлькостi пасiк в районi. Загальнообласна паспортизацiя пасiк, що належать юридичним особам, значно переважае рiвень паспортизацп пасш приватного сектору: 95,5% проти 31%.
Щодо епiзоотичного контролю стану галузi в об-ластi, то в програму монiторингу iнфекцiйних та шва-зiйних хвороб бдж1л входять дослвдження на нозематоз, варооз, акаратдоз, а також европейський гни-лець. Лабораторнi дослiдження проводить Житомир-ська регiональна державна лабораторiя ветеринарно1 медицини. За результатами лабораторних дослщжень в 2016-2017 роках виявлено поодинош позитивнi випадки дослщжень на вищезазначеш захворювання. Вiдсоток позитивних випадк1в складае 0,01-0,08% вiд загально1 кiлькостi дослщжених проб за вiдповiдний перiод. Даш лабораторних дослщжень засвщчують позитивну ешзоотичну ситуацш в бджологосподарс-твах Житомирсько1 областi.
Висновки
Бдж1льництво в Житомирськш обласп в переваж-нiй бшьшосп розвиваеться за рахунок пасiк приватного сектору (3000 господарств) рiзного розмiру. Кiлькiсть пасiк, що перебувае у суспшьнш власностi, мiститься, переважно у зош люостепу, але 1хня шль-кiсть наразi перебувае на рiвнi 0,7% вщ загально1 кшькосп господарств в областi (22 пааки). Але пас-портизацiя цих паак в областi знаходиться на рiвнi 95,5%. Розмiр приватних бджологосподарств, вщпо-вщно до статистичних даних, коливаеться вщ 3 до 42 бжолоамей (розраховано за вiдношенням загально1 кшькосп амей до кiлькостi пасiк в райош).
Вiдсоток паспортизацiï пасiк, що засвщчують 1х ветеринарно-санiтарний стан, в межах обласп значно рiзниться. Так, в Барашвському, Ружинському, Лю-барському, Чуднiвському районах та MicTi Житомирi цей показник сягае 100%, тимчасом як в Коростенсь-кому райош - на рiвнi 7%.
Лабораторш дослiдження на нозематоз, варооз, акаратдоз, европейський гнилець вказують на зага-лом позитивну ешзоотолопчну ситуацш в обласп стосовно цих хвороб, виявляючи поодинош випадки на пааках обласп.
Перспективи подальших дослгджень. Визначення ступеня розвитку бдж1льництва в Укрш'ш, особливос-Ti ведення даноï галузi альського господарства в рiз-
hhx perioHax yKpainn, a TaKO® BHBneHHa oco6^hboc-
Ten, moeri Ta 6e3neHHOcri npogyKmï 6g®№HHUTBa.
References
Skurativskyi, V. (2000). Kukhol medu. Lviv (in Ukrainian).
Kapshuk, V.Yu., Kopytsia, O.V., Shvatskyi, A.O., Shcheibakov, O.V., & Bondarenko, O.M. (2017). Iz istorii vitchyznianoho bdzhilnytstva. Aktualni pytannia tekhnolohii produktsii tvarynnytstva. II vseukrainska naukovo-praktychna internet konferentsiia. Poltava. Rezhym dostupu: www.pdaa.edu.ua (in Ukrainian).
Movna, U. (2011). Bdzhilnytstvo yak fenomen ukrainskoi obriadovoi kultury v etnohrafichnykh studiiakh. Narodoznavchi zoshyty. 1(97), 66-77. Rezhym dostupu: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NaZo_2011_1_7 (in Ukrainian).
Prodovol'stvennaja i sel'skohozjajstvennaja organizacija obedinennyh nacij. FAO privetstvuet rezoljucii OON, posvjashhennye semejnym fermerskim hozjajstvam, pchelam, verbljudovym i rybolovstvu (2017). Jel-ektronnyj resurs. Jelektronnye dannye. Rezhim dostu-pa: www.fao.org/news/story/ru/item/1073859/icode. (in Russian).
Lazarieva, L.M., Kovtun, V.A., Shtanhret, L.I., Shapoval, Zh.V., & Koval, O.S. (2015). Rezultaty vyvchennia yakosti medu z riznykh medonosiv Pivdennoho ta Pivnichnoho rehioniv Ukrainy. Problemy zooinzhenerii ta veterynarnoi medytsyny. 30(2), 256259 (in Ukrainian).
Klatt, B.K., Holzschuh, A., Westphal, C., Clough, Y., Smit, I., Pawelzik, E., & Tscharntke, T. (2013). Bee pollination improves crop quality, shelf life and commercial value. Proceedings of the royal society B. Biological sciences. 281(1775), 1-8 doi: 10.1098/rspb.2013.2440.
Iefimenko, T.M., & Odnosum, H.V. (2017). Nahalni problemy bdzhilnytstva v Ukraini. Bdzhilnytstvo Ukrainy. 2, 55-64. Rezhym dostupu: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bdjukr_2017_2_10 (in
Ukrainian).
Kovalska, M.L., Fedorchuk, R.S., Kovalchuk, I.I., & Romaniv, L.I (2016). Mineralnyi ta lipidnyi sklad produktsii bdzhilnytstva ta yii yakist za umov tradytsiinoho ta orhanichnoho vyrobnytstva v zoni Polissia. Biolohiia tvaryn. 18(1), 40-45. doi: 10.15407/animbiol18.01.040 (in Ukrainian).
Shamro, M.O., Koshova, L.M., & Kulynych, I.M. (2017). Pidvyshchennia znachushchosti luk i pasovyshch dlia bdzhilnytstva za rakhunok pidsivu medonosnykh roslyn. Bdzhilnytstvo Ukrainy. 2, 178-182. Rezhym dostupu: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bdjukr_2017_2_24 (in Ukrainian).
Scientific Messenger LNUVMB, 2018, vol. 20, no 83 211
