CC BY
19
мембран эритроцитов и, как следствие, деградация их липидного бислоя, о чем свидетельствует уменьшение легкоокисляемых фосфолипидных фракций и увеличение важкоокисляемых. Более выраженные изменения в организме больных выявляются при пролиферативной форме ретинопатии. Предложенный фармакотерапевтический комплекс (препарат пептида дель-сна, анти-УБОБ-препарат, тиоктовая кислота) не только существенно улучшает офтальмологический статус больных различными формами диабетической ретинопатии, но и в значительной степени восстанавливает у них липидный обмен.
Ключевые слова: диабетическая ретинопатия, обмен липидов, пептид дельта-сна, анти-УБОБ препарат, тиоктовая кислота.
Стаття надшшла 07.03.2017 р.
bilayer that witnesses dropping easily-oxidative phospholipids fractions and raising of heavily-oxidative ones. More pronounced changes in the patients' organism have been found at proliferative retinopathy form. The proposed pharmacotherapeutical complex (delta-sleep peptide, anti-VEGF agent, thioctic acid) not only significantly improves the status of ophthalmologic patients with various forms of diabetic retinopathy, but also largely restores their lipid metabolism.
Key words: diabetic retinopathy, lipids metabolism, delta-sleep peptide, anti-VEGF agent, thioctic acid.
Рецензент Бобирьов В.М.
УДК 616.34-007.272-07
ОСОБЛИВОСТ1 Д1АГНОСТИКИ ГОСТРО1 НЕПРОХ1ДНОСТ1 КИШЕЧНИКА
Серед гостро! х!рурпчно'1 патологи гостра кишкова непрохщшсть продовжуе займати одне з провщних мюць. Недостатня шформатившсть дiагностичних критерп'в синдрому непрохщносп на раншх стадiях може призвести до дiагностичних помилок та зволкання з проведенням оперативного втручання. У робой проаналiзованi тшчш, лабораторно-шструментальш методи обстеження при гострш кишковш непрохщносп непухлинного походження. Доведено високу дiагностичну ефектившсть ультразвукового дослiдження при кишковш непрохщносп на етапi формування у порiвняннi зi традицiйним рентгенологiчним методом.
Ключов! слова: гостра непрохщшсть кишечника, ультразвукове дослщження, рентгенолопчне дослщження.
Робота е фрагментом НДР «Оптимiзацiя дiагностики, л^валъно! тактики та профилактики гостроI хiрургiчноí патологи та и ускладненъ», № державноI реестраци 011би005024.
Одне з провщних мюць у структур! гостро! х1рург1чно! патологи черевно! порожнини займае гостра кишкова непрохщшсть (ГКН). Вона характеризуеться р!зномаштнютю клшчних прояв1в, а результаты II лшування, не дивлячись на усшхи медицини, не задовольняють науковщв та практичних лшар!в [1, 4, 5]. Д1агностичш помилки та зволшання з виконанням оперативного втручання пов'язаш з вщсутшстю високошформативних д1агностичних метод!в виявлення кишково! непрохщносн на початковому еташ II розвитку [2, 3, 6].
Метою роботи було визначити шляхом анатзу шформативносн ктшко-шструментальних д1агностичних метод!в ефектившсть д!агностики гостроI кишковоI непрохщносн на еташ II формування.
Матерiал та методи дослiдження. Проведено анатз результанв х!рурпчного лшування 112 хворих на ГКН непухлинного походження. Жшок серед них було 88 (78,5%), чоловшв - 24 (21,5%). Вш хворих був у межах вщ 21 до 83 роюв. У 79 (70,5%) пащенпв виявлена р!зномаштна супутня патолопя серцево-судинноI системи, шлунково-кишкового тракту та ендокринноI системи. Тривалють захворювання у 32 (28,6%) випадках була до 6 годин, вщ 6 до 12 годин - у 37 (33%) хворих, вщ 12 до 24 годин - 19 (17%), шзшше 24 годин - 24 (21,4%). У стадп гострого порушення пасажу по кишечнику поступило 69 (61,6%) пащенпв, у стадп гемодинам!чних розлад!в стшки кишки та II бриж - 19 (17%) ! у стадп полiорганноI недостатносн - 24 (21,4%) хворих. У 86 (76,8%) пащенпв визначена злукова кишкова непрохщшсть (ЗКН), у 17 (15,2%) випадках - завороти р!зних вщдшв кишечника, у 9 (8%) - защемлен! грижь Алгоритм д!агностичних заход!в при ктшчних ознаках ГКН включав: клшчне обстеження, загальш лабораторш анал!зи, оглядову рентгенографда та ультразвукове дослщження (УЗД) черевноI порожнини.
Результати дослщження та Тх обговорення. У обстежених хворих клшчш ознаки ГКН залежали вщ тривалосн захворювання, р!вня перепони у просвт кишечника, вщ ступеню втягнення кишковоI бриж! у патолопчний процес. В той же час, ктшчна симптоматика не залежала вщ форми кишковоI непрохщносн. Так, больов! вщчуття спостерпались у вшх хворих, але 1'х штенсивнють та локал!защя р!знились в залежносп вщ форми та стадiI хвороби (вщ вираженого переймопод!бного до постшного пом!рного).
81
Вщсутшсть (затримка) вщходження газiв та акту дефекацп була у 106 (94,6%) хворих, у 4 (3,6%) пацieнтiв спостериались iмперативнi випорожнення. Практично всi хворi пред'являли скарги на нудоту та блювоту. Об'ективними клiнiчними ознаками ГКН у обстежених хворих були: вiзуально помiтне здуття живота у 97 (86,6%) випадках, у 31 (27,7%) з них - виражена асиметрiя живота; перкуторно тимпанiт визначався в ушх пацieнтiв; аускультативно змiни перистальтики кишечника були у 104 (93%) випадках, у 29 (26%) хворих - шум плескоту в мезогастри. З симптомами перитошту було госпiталiзовано 25 (22,3%) пащеипв.
Змши лабораторних показниюв у кровi та сечi при обстеженнi хворих на ГКН свщчили про ступiнь порушення функщонування органiв та систем !х оргашзму та визначали обсяг та характер !х медикаментозно! корекци.
Оглядова рентгенографiя органiв черевно! порожнини була виконана вшм 112 госпiталiзованим хворим. Провщними дiагностичними критерiями ГКН вважались: чашi Клойбера - у 54 (62,8%) випадках ЗКН та у 21 (80,8%) при странгуляци; тотальний або сегментарний пневматоз тонко! кишки у 65 (58%) хворих на ЗКН та у 9 (35%) на странгуляцшну непрохщшсть; тонкокишковi арки визначались у 26(30,2%) спостереженнях при злуковш непрохщност та у 11 (42,3%) при странгуляци. У бшьшост випадкiв беззаперечнi рентгенологiчнi ознаки непрохвдност визначались у пацieнтiв з анамнезом захворювання, тривалiшим за 12 годин. В той же час, при оглядовш рентгенографи вшьно! рiдини у черевнш порожнинi не було виявлено в жодному спостереженнi.
Сонографiю черевно! порожнини проведено у 99 (88,4%) госпiталiзованих хворих. У 95 (96%) з них визначався симптом "секвестраци рщини" у просвт кишки з маятникоподiбними рухами вмiсту. Iнфiльтрацiя стшки кишки привiдного вiддiлу зi збшьшенням !! дiаметру - у 91 (92%) пащента. У 21 (21,2%) хворих виявлено вшьну рiдину у черевнш порожниш, що пiдтверджувало розвиток перитошту. Для контролю ефективносп триваючого консервативного лiкування 53 хворим повторно виконувалось УЗД. Про негативну динамшу свiдчили: розширення просвiту петель кишок, збшьшення висоти складок Керкринга та поява вшьно! рiдини у черевнш порожниш.
Екстрене оперативне втручання 25 хворим на ГКН було виконане за наявносп перитошту при госпiталiзацi!, шшим 87 пацiентам - через негативну динамшу вiд консервативно! терапи та прогресування непрохiдностi або розвиток перитошту.
Клшчним симптомами негативно! динамши або прогресування непрохiдностi кишечника, що потребувало виконання оперативного втручання, вважали погiршення загального стану хворого, збереження або шдсилення больового синдрому, негативна динамша при аускультацi! живота, вщсутшсть ознак вiдновлення пасажу вмiсту кишечника. Необхвдшсть в екстреному оперативному втручанш сонографiчно була визначена у 48 (90,6%) пащеипв, в той час як негативна динамша на фош консервативного лiкування пiд час рентгенографи (-скопи) у виглядi збiльшення кшькост чи розмiрiв чаш Клойбера та появи попереково! викресленостi в кишкових арках дiагностована у 55 (65,5%) хворих. Дiагноз непрохiдностi кишечника у вшх обстежених пацiентiв пiд час оперативного втручання був шдтверджений. Об'ем операци визначався рiвнем макроскопiчних змш у «зацiкавлених» вiддiлах кишки та виявленими патологiчними чинниками, що викликали непрохщшсть. Причину ГКН лшвщували шляхом розшчення злук, лiквiдацiею защемлення петель кишечника або розправленням завороту кишки.
Протягом перюду спостереження пiсля оперативного втручання померло 7 (6,3%) пащеипв, серед них вщ перитонiту - один хворий, вщ тромбоемболi! легенево! артерi! - один та вщ супутньо! серцево-судинно! недостатностi - п'ять хворих.
1. На еташ формування гостро! непрохiдностi кишечника виключно клiнiчнi ознаки захворювання не можуть вважатись надшними дiагностичними критерiями та визначати подальшу лiкувальну тактику.
2. Ультразвуковий метод дослщження у порiвняннi з рентгенологiчним мае бшьшу iнформативнiсть при виявленнi раншх ознак кишково! непрохiдностi i повинен бшьш активно застосовуватись на практищ.
1. Antonyuk S. M. Diagnostika ostroy neprohodimosti kishechnika / S. M. Antonyuk, P. F. Golovnya, N. V. Sviridov [i dr.] // Klinichna hirurgiya. - 1998. - No.5. - S.15-16.
2. Liulka O. M. Diahnostychni kryterii hostroi neprokhidnosti kyshechnyka nepukhlynnoho pokhodzhennia / O.M. Liulka // Visnyk problem biolohii i medytsyny. - 2014. - Vyp. 3, Tom 2 (111). - S.179-182.
3. Solovev I. E. Neposredstvennyie i otdalennyie rezultatyi lecheniya bolnyih obturiruyuschim rakom obodochnoy kishki / I.E. Solovev, P.Ya. Chumak, A.Ya. Kuznetsov [i dr.] // Problemi ekologiyi ta meditsini. - 2001. - T.5, No.5. - S.14-16.
4. Tamm T. I. Diahnostyka i taktyka likuvannia khvorykh na hostru kyshkovu neprokhidnist. Navchalnyi posibnyk / T. I. Tamm, O. Ya. Bardiuk, O. B. Datsenko [ta in.]. - Kharkiv.2003. - 124 s.
5. Chekmazov I. A. Spaechnaya bolezn bryushinyi / I. A. Chekmazov // - M.: GEOTAR-Media, - 2008. - 160 s.
6. Bisset R.A.L. Differential Diagnosis in Abdominal Ultrasound / R.A.L. Bisset, A. N. Khan // - Bailliere Tindall. - London. -1990. -254 p.
ОСОБЕННОСТИ ДИАГНОСТИКИ ОСТРОЙ НЕПРОХОДИМОСТИ КИШЕЧНИКА Люлька А. Н., Ляховский В. И., Ковалёв А. П., Кравцив Н.
И., Немченко И. И., Дудченко М. А.
Среди острой хирургической патологии острая кишечная непроходимость продолжает занимать одно из ведущих мест. Недостаточная информативность диагностических критериев синдрома непроходимости на ранних стадиях может привести к диагностическим ошибкам и несвоевременному выполнению оперативного вмешательства. В работе проведен анализ клинических, лабораторно-инструментальных методов обследования при острой непроходимости кишечника неопухолевого генеза. Доказана высокая диагностическая эффективность ультразвукового исследования при кишечной непроходимости на этапе её формирования в сравнении с традиционым рентгенологическим методом.
Ключевые слова: острая непроходимость кишечника, ультразвуковое исследование, рентгенологическое исследование.
Стаття надшшла 20.02.2017 р.
FEATURES OF DIAGNOSTICS OF ACUTE
INTESTINAL OBSTRUCTION Liulka A.N., Lyakhovskiy V.I., Kovaliov O.P., Kravtsiv M.I., Nemchenko I.I., Dudchenko M.A.
Acute intestinal obstruction takes one of the leading places in the structure of acute surgical pathology of the abdominal cavity. The absence of highly informative criteria of obstruction detection at an early stage of development leads to diagnostic errors and late surgical intervention. Diagnostic algorithm included physical examination, laboratory general clinical and biochemical analyzes, X-ray and ultrasound of the abdomen. Ultrasound method has advantages over currently leading radiological method in the detection of obstruction signs, in determining the dynamics of the disease due to greater information content and safety for patients.
Key words: acute intestinal obstruction, ultrasound, X-ray.
Рецензент Шейко В.Д.
УДК 612.31-053.6:572.54
РЕГРЕС1ЙН1 МОДЕЛ1 ШДИЫДУАЛЬНИХ Л1Н1ЙНИХ РОЗМ1Р1В НЕОБХ1ДНИХ ДЛЯ
ПОБУДОВИ КОРЕКТНО1 ФОРМИ ЗУБНО1 ДУГИ В ЮНАК1В-МЕЗОЦЕФАЛ1В В ЗАЛЕЖНОСТ1 В1Д ОСОБЛИВОСТЕЙ ОДОНТОМЕТРИЧНИХ I КЕФАЛОМЕТРИЧНИХ
ПОКАЗНИК1В
В статт описан математичш модел1 шдивщуальних лшшних розм1р1в необхщних для побудови коректно! форми зубно! дуги в залежност вщ особливостей одонтометричних 1 кефалометричних показниюв. 1з 18 можливих лшшних розм1р1в необхщних для побудови коректно! форми зубно! дуги в юнаюв-мезоцефал!в з ортогнатичним прикусом в залежност вщ особливостей одонтометричних 1 кефалометричних показниюв побудовано 17 достов1рних моделей з коефщентом детермшацн вщ 0,806 до 0,980. До побудованих моделей ¡з коефщентом детермшацн бшьше 0,6 бшьш часто входять розм1ри зуб1в (56,3 %, з яких 10,3 % приходиться верхш р!зщ, 10,3 % - на нижш р!зщ, 4,6 % -на верхш ¡кла, 8,0 % - на нижш ¡кла, 8,0 % - на верхш мал! кутш зуби, 13,8 % - на нижш мал! кутш зуби, 1,1 % - на верхш перш! велики кутш зуби), шж кефалометричш показники (43,7 %). Серед розм!р!в верхшх ! нижшх р!зщв, ¡кйв, малих та перших великих кутшх зуб!в до моделей найбшьш часто входять наступи! показники: мезюдистальш розм!ри коронки зуб!в (13,8 %, з яких 5,7 % на верхнш щелет); довжина зуб!в (10,3 %, з яких 3,4 % на верхнш щелет); прис!нково-язиков! розм!ри (9,2 %, з яких 3,4 % на верхнш щелет) та ширина дентинно-емалево! меж! у мезюдистальному напрямку (9,2 %, з яких 4,6 % на верхнш щелет). Серед кефалометричних показниюв до моделей найбшьш часто входять: середня ширина обличчя (5,7 %); м!жочноямкова ширина (5,7 %); вщстань м!ж наз!он та простион (3,4 %).
Ключовi слова: юнаки з ортогнатичним прикусом, регресшний анал!з, одонтометричн! ! кефалометричн! показники, кранютип, побудова коректно! форми зубно! дуги.
Публжащя е фрагментом НДР «Мехашзми впливу хвороботворних факторiв на стоматологiчний статус оЫб iз соматичною nатологiею, шляхи 1х корекци та блокування», № державноI реестраци: 0115и001138.
Розмiри i форма дентальних дуг зумовлюють як функцюнальшсть, так i естетичшсть оклюзi! та е важливими факторами, якi визначають результат ортодонтичного лшування i його стабiльнiсть [10]. Крiм загальних правил ортодонтичних машпуляцш, обов'язковим е урахування естетичного критерiя для протезування, вiдомого пiд назвою «трiада Нельсона». Згiдно з даними цього автора, зуби i зубш дуги зазвичай вiдповiдають формi обличчя [7, 10]. Хоча, навт при урахуванш типу обличчя, вiдмiчаеться значна модифшащя iндивiдуально! форми зубних дуг патента в ходi ортодонтичного лшування та, як результат - виникнення рецидивiв зубощелепних
