CC BY
13
Актуальн проблеми сучасно! медицини
32. Ханичева Н.М., Гуляева Н.В., Жданова И.В. и др. Тип 33. Циммерман Я.С., Циммерман И.Я. Депрессивный синд-поведения и активность супероксиддисмутазы в голо- ром в гастроэнтерологии: диагностика и лечение // Клин.
вном мозге у крыс // Бюл. экспер. биол. и медицины - мед. - 2007. - №5. - С. 15-23.
1986. - №12. - С. 603-645. 34. Kohler T., Kuhnt K., Richter R. The role of event stress in the
pathogenesis of duodenal ulcer. Stress Med. - 1998. - Vol. 14 (2). - P.121-124.
Реферат
БИОХИМИЧЕСКИЕ МЕХАНИЗМЫ ТИПА РЕАГИРОВАНИЯ И ИНДИВИДУАЛЬНОЙ СТРЕССОУСТОЙЧИВОСТИ ОРГАНИЗМА Омельченко О.Е.
Ключевые слова: острый стресс, индивидуальная стрессоустойчивость, слизистая оболочка желудка, слизистый барьер желудка.
В работе приведены обобщающие данные, касающиеся биохимических механизмов, которые определяют тип реагирования и индивидуальную стрессоустойчивость организма. Подчеркнуто, что типологические особенности реагирования на стрессорные факторы зависят от медиаторного баланса центральных структур нервной системы, соотношения тонусов отделов вегетативной нервной системы и метаболических изменений в жизненно важных органах. Доказана связь типа реагирования нервной системы со степенью повреждения слизистой оболочки желудка (ульцерогенез, нарушение состава и защитной функции слизистого барьера) на фоне острого эмоционального стресса.
Summary
BIOCHEMICAL MECHANISMS OF THE REACTION TYPE AND THE INDIVIDUAL ORGANISM STRESS RESISTANCE Omelchenko O.
Key words: acute stress, individual stress resistance, gastric mucosa, gastric mucose barrier.
This article represents generalized data referring to biochemical mechanisms, which determine reacting type and individual stress resistance of the organism. It is pointed out that typological particularities of reaction to stress factors depend on neurohumor balance of the central nervous structures, correlation of vegetative nervous system sections tone and metabolic changes in vital organs. Close correlation between the type of nervous system reaction and the level of the gastric mucosa damaging (ulcerogenesis, violation of composition and protective function of the mucose barrier) under the acute emotional stress has been proved in the article.
УДК: 616.341:616.428:611.428:611.428-089 МОДЕЛЮВАННЯ КИШК0В01 НЕПР0Х1ДН0СТ1 Швторак В.1., Булько М.П., Бурков М.В.
Пропонуетъся можливжтъ виконання моделг кишковог непрохгдностг по зактченню тсляопера-цшного перюду. Запропонований пристрй для моделювання кишковог непрохгдностг, який спрощуе операцю, скорочуе час оперативного втручання в три рази, виключае ускладнення, пов'язат з операц{ею, так як розрив стгнки кишки, нагноення рани г перитотт; негативно не вiдображаeтъся на змн моторног функцп травног трубки в тсляоперацтний пергод, дае мож-ливгстъ створити моделъ кишковог непрохгдностг в потргбний час тсля операцп.
Ключов1 слова: гостра кишкова непрохщнють, моделювання, ускладнення, пюляоперацмний перюд.
Вступ
Незважаючи на сучасы досягнення х1рургп та ¡нтенсивноТ терапи, летальнють при гострш киш-ковш непрохщносп (ГКН) непухлинноТ етюлогп до тепер1шнього часу досягае високих показниш летальносл [Саенко В.Ф.]. Незважаючи на про-грес, який був досягнутий протягом останшх ро-ш, результати комплексного лкування цього важкого захворювання не можуть задовольнити клшщиспв, осктьки пюляоперацшна летальнють залишаеться високою та сягае 25 - 35 % \ не мае тенденци до зменшення. [Л1гоненко О.В. та ¡н., 2005]. Це спонукае вчених до бтьш поглиблено-го вивчення патогенезу та тактики лкування ГКН.
Одне з найскладыших \ маловивчених питань вчення про ¡нтоксикац1ю - проблема локального вогнища як первинного джерела токсин1в \ реал1-
зац1| ¡нтоксикаци на р1вн1 орган1зму, тобто вщпо-в1д1 вс1х кл1тинних, тканинних \ органних систем. Вивчення патогенезу ГКН неможливо без ство-рення модели найб1льш близькоТ до природноТ патологи. Для моделювання гостроТ кишковоТ непрохщносп використовуеться створення мо-дел1 обтурацшноТ непрох1дност1 шляхом повного розс1чення тонко! кишки з наступною ¡нваг1нац1-ею к1нц1в кишки в кисетний шов. Багато досл1д-ник1в створювали модель обтураци перев'язки кишки [П1вторак В.1., Монастирський В.М.], вико-ристовуючи для перев'язки р1зномаштний мате-р1ал: шовк, марлю, апоневроз та ¡н. Проте ц1 способи моделювання не дають можливост1 спостер1гати розвиток захворювання, виключи-вши д1ю операц1йно1 травми, наркотичних речо-вин, кр1м того часто виникае порушення ц1л1сно-ст1 кишки за рахунок тискутонкоТ л1гатури.
* Стаття е фрагментом науково-docnidHoi роботи кафедри оперативно! xipypsii та топограф!чно( анатомп Вшницького национального медичного университету ¡м. M.I. Пирогова МОЗ УкраГни "Особливост! компенсаторно-пристосувальних процессе е организм! при захворюваннях opaaHie черевноТ порожнини, малого тазу та шнко-експериментальне обфунтування нових способов xipypai4Hoao л1кування" (№ державноГреестрацп: 0106U006045).
Том 9, Випуск 2
105
BtCHHK Украгнсъког медичног стожатологЬчног академИ'
Найбтьш близьким за техшчними параметрами е cnociö, де використовуеться пристрш для виникнення непрох1дност1 пторичного вщдту шлунка, який складаеться ¡з гумовоТ манжети з трубкою, що вмщуеться в спец1ально пщготов-лене ложе м1ж слизово-пщслизовим i серозно-м'язовим шарами (див. A.C. СРСР №940205, G 09 В 23/28, 1982). При використанш даного пристрою виявились наступи! недолги:
- манжета роздуваеться piBHOMipHO в yci сто-рони i пошкоджуе при цьому шари стшки органа, розташоваш 30BHi вщ манжетки, та и серозно-м'язовий шар;
- потр1бна контрапертура для виведення гумовоТ трубки пристрою, що може стати воротами для проникнення м1крофлори в черевну порожнину i виникнення перитошту;
- гумова трубка на rnKipi викликае мюцеве по-дразнення у тварин, в зв'язку з чим вони по-стшно пробують и витягнути або вщкусити, що потребуе спец1ального утримання тварин i спец1альних захисних пристосувань;
- nifl час введения манжетки в стшку органа пошкоджуються шари, що впливае негативно на функцюнування даноТ зони травноТ трубки в пюляоперацшному nepiofli;
- введения манжетки м1ж слизово-пщслизовим i серозно-м'язовим шаром травноТ трубки не ттьки травматичне, але i потребуе навиюв виконання; пошкодження слизовоТ поеднано з розвитком перитоыту на фунт1 недостат-HOCTi шв1в, що приводить до загибел1 тварин.
Мета даного дослщження - пщвищення якост1 виконання модел1 ГКН пюля закшчення пюля-операцшного nepiofly.
Матер1али та методи досл1дження.
При проведены дослав дотримувалися осно-вних правил належноТ лабораторноТ практики GLP (1981), закону УкраТни № 3447-IV «Про за-хист тварин в1д жорстокого поводження» вщ 21 лютого 2006 року. Тварини утримувались в ста-ндартних умовах в1варш. Експериментальш оперативн1 втручання проводилися nifl загаль-ним знеболюванням з виконанням правил асептики. Перед операщею BciM собакам проводили премедикацш - вводили внутр1шньом'язово: розчин анальгшу 50% 2,0, розчин атропшу сульфату 0,1% (0,02 мг/кг), розчин амшазину 2,5% 1,0, розчин димедролу 1% (1 мг/кг). Через 30 хвилин пюля премедикацп внутр1шньоплевраль-но в обласп заднього кута право!' лопатки вводили св1жоприготований 2% розчин тюпенталу натрш з розрахунку 1,5 мл на 1 кг маси тварини (30-40 мг/кг).
Нами проведен! дослщи на 10 безпородних собаках , яких роздтили на 2 групи. Тваринам 1 групи (5 собак) робили модель високоТ кишковоТ непрох1дност1 пюля закшчення пюляоперацшно-го nepiofly за вщомим способом (див. A.C. СРСР №940205, G09 B23/28, 1982). Пюля доступу вер-XHiM серединним розр1зом, вщступивши 30 см
вщ початку порожньоТ кишки, розакпи стшку кишки до пщслизового шару, пюля чого тупим шляхом вщшаровували пщслизову вщ серозно-м'язового шару. В пщготовлене ложе помютили гумову манжету, розм1ром 2,0х 3,0см, з трубкою. Розр1з зашивали серозно-м'язовими швами, ф1к-суючи гумову трубку, яка йде вщ манжети. Вико-нували контрапертуру в черевнш стшц1, через яку проводили гумову трубку. Навколо трубки кишку пщшили до пар1етальноТ очеревини. Зашивали черевну стшку наглухо. Бтя мюця вихо-ду трубки прибинтовували захисний зааб до че-ревноТ стшки. По закшченню пюляоперацшного перюду за допомогою тонометра накачували пов1тря в манжету через гумову трубку \ пе-рев'язували останню.
Тваринам 2 групи (5 собак) виконували модель високоТ кишковоТ непрохщносп з використанням запропонованого пристрою. Безпороды собаки не отримувала харчування протягом 12 годин. Внутр1шньом'язово вводили 4 мл тизерцину \ 1,6 мл димедролу. Пот1м, через 30 хвилин, вводили внутр1шньоплеврально 800 мг тюпенталу на-трш. Пюля попередньоТ обробки шк1ри черевноТ стшки нижче мечопод1бного вщростка виконували серединний розр1з шмри розм1ром 5 см. По-шарово розкривали черевну порожнину. Вщсту-пивши 30 см вщ початку порожньоТ кишки, в без-судиннш зош бриж1 порожньоТ кишки виконували отв1р д1аметром 2 см. Пщготовлювали до роботи пристрш, для чого пщпружинену притискаючу пластину фксували за допомогою фксуючого пристрою. В отв1р бриж1 вводили кришку стерильного пристрою таким чином, щоб кишка роз-ташувалась в прор1з1 пристрою. Кришку закри-вали. Пристрш пом1щали в черевну порожнину \ пщшивали и основу до внутр1шньоТ поверхш че-ревноТ стшки. Операцшну рану пошарово зашивали наглухо.
Результати та 1х обговорення.
Мета дослщження досягаеться при викорис-танш запропонованого пристрою, що знаходить-ся в корпуа та вм1щуе пщпружинену пластину з фксуючими засобами, яка вивтьнюеться при введены в магштне поле.
Пристрш (рис. 1) зроблено ¡з д1електричного ¡нертного для оргашзму матер1алу у вигляд1 по-рожнистого корпуса 1, що складаеться ¡з основи 2 \ отвору 3. В корпуа 1 пристрою е отв1р 4, який виконаний з можлив1стю обмеження \ перетво-рення в отв1р при допомоз1 кришки 5, рухомо прикр1плен1й на корпус! 1 при допомоз1 шарн1ра
6. В отвор1 4 корпуса 1 е притискаюча пластинка
7, закр1плена на шаршр1 8. В д1агонально проти-лежному кут1 на шарн1р1 9 закршлено ф1ксуючий пристр1й 10, який складаеться ¡з з1гнутоТ пщ ку-том 45° пластини 11, з'еднаний довгим к1нцем 12 ¡з зал1зною пластиною13. Короткий к1нець 14 пластини 11 знаходиться б1ля шарн1ра 9 \ виконаний з можливютю фксаци притискаючоТ пластини 7 у випадку зближення останньоТ з пласти-
Актуальт проблемы сучасно!" медицины
ною 11. 0тв1р 4 обмежений вщ порожнини 15 при допомоз1 бокових стЫок 16 таким чином, що юнець 12 фксуючого пристрою 10 знаходиться в порожниы 15 корпуса 1, а короткий юнець 14 \ притискаюча пластина 7 поза порожниною 15 корпуса 1.
2 11 ю 9
Рис. 1. Загальний вигляд пристрою з введеною кишкою (позначення втексл).
Для моделювання кишковоТ непрохщност1 ви-користовуеться пристрш наступним чином. Перед операц1ею юнець 12 пластини 11 зближують
3 притискаючою пластиною 7, завдяки чому вщ-буваеться и фксац1я. Пюля лапаротомп, в отв1р
4 стерильного пристрою вкладаеться кишка. Ви-конуеться отв1р в зон де вщсуты судини брижк Кришка 5 проводиться через отв1р в бриж1 кишки \ обмежують прор1зь 4 (утворюючи юльце, в середин! якого знаходиться кишка). Пристрш вводиться в черевну порожнину \ основою 2 фксу-еться до ТТ стшки шляхом пщшивання через отв1р 3 (рис. 3). По заюнчены пюляоперацшного перюду до черевноТ стшки живота, де фасовано пристрш, пщводиться електромагыт. Зал1зна пластинка 13, попадаючи в магытне поле, при-тягуеться до електромагыту, захоплюючи за собою довгий юнець 12 фксуючого пристрою 10, при цьому виникае поворот останнього на шар-и\р\ 9 \ короткий юнець 14 зюковзуе з притискаю-чоТ пластини 7. Пщпружинена притискаюча пластина 7 рухаеться по напрямку до кришки 5, що приводить до стискання кишки \ перекривання ТТ просв1ту, виникае кишкова непрохщысть (рис. 2).
Рис.2 - вигляд пристрою при внесены його в магштне поле (позначення втексл).
Рис.3 - вигляд пристрою ¡з сторони основи (позначення в тексл).
В тсляоперацшному перюд1 тварини утриму-вались на звичайному рацюы в1вар1ю. Пюляопе-рацшний перюд проткав без ускладнень. Рана зажила первинним натягом. Шви зымали на 7-8 день. Через 8 дыв тсля операцп до шюри черевноТ стшки, де до внутршньоТ поверхы пщшито пристрш, пщвели електромагыт.
Через добу тсля включения електромагыту (тсля спрацювання пристрою) стан тварин був середньоТ важкост1, що проявлялось адинам1ею, вщмовою вщ \ж\. Собаки лише пили воду. 1з дру-гоТ доби загальний стан тварин прогресивно по-пршуеться, часто виникае блювота. 3 четвертоТ доби кожний прийом води супроводжувався про-тягом 1,5-2 годин блювотою. Загальний стан тварин продовжував попршуватися. На п'яту добу спостер1галось виражене здуття живота, ади-нам1я. На шосту-сьому добу - агональний стан.
На розтиы в черевнш порожниы ексудату, як правило немае. Злуковий процес в зон пристрою виражений незначно у вигляд1 площинних утворень. Привщна петля тонкоТ кишки роздута. Жовчний м1хур застшно збтьшений. В просвт тонкоТ кишки багато газ1в \ рщини темного ко-льору. Печнка дрябла. 1нш1 органи макроскотч-них змн не мають. Вщдти тонкоТ кишки нижче накладення пристрою порожы.
Результати дослав (табл. 1.) показали, що при виконаны модел1 кишковоТ непрохщност1 по заюнченню пюляоперацшного перюду викорис-тання запропонованого пристрою мае ряд пере -ваг. Так, при створены модел1 кишковоТ непрох1 -дност1 тваринам другоТ групи не потр1бно спец1 -ального утримання; тривалють операцп в них була в 3 рази менша, ыж у тварин першоТ групи (Р<0,05); функцюнальна здатысть тонкоТ кишки до моменту створення непрохщност1 не змшена, осюльки перистальтика кишки в тсляоперацш-ний перюд (вщ моменту укладання кишки в про-р\з пристрою до перетискання органа) ыяких по-рушень не зазнае, що пщтверджено рентгеноло-пчним дослщженням.
У тварин першоТ групи вкладання манжетки в ложе м1ж пщслизовою \ серозно-м'язовим шарами техычно важко виконуються, особливо на то-нкш кишц1. Пщ час операцп подт шар1в кишки при створены ложа в 3 випадках привело до пошкодження слизовоТ \ розтину просв1ту кишки, що дал1 привело до розвитку перитоыту. В тсляоперацшному перюд1 в 5 випадках виникли
Том 9, Выпуск 2
107
BÎCHHK Украгнсъког медичног' cm оматолог in ног' академИ'
явища адинам1чноТ' непрохщносп, яка обумов-лена парезом кишшника в результат! пошко-дження спнки кишки або перитоштом. Наявнють контрапертури для виведення гумовоТ' трубки
привело до нагноення рани в 3 собак i виник-ненню перитошту (в 3-х випадках). При розду-ванн1 манжети пюля закшчення пюляоперацшно-го nepiofly у 1 собаки виник розрив спнки кишки.
Таблиця 1.
Результаты docniôie по створенню модели високо/'кишково/'непрох/дност/по зактченню пюляоперацшного nepiody .
Пристрш, ЯКИЙ використовува-вся прооперовано тварин Спостер1гались ускладнення (ктькють випадив) створена повно-цЫна модель тривалють опера-цп' (хв.) Утримання тварин
При опера-цтх В пюляоперацмному nepiofli По зашчены пюляоперацшного перюду
роз-криття npocei-ту кишки перито- HiT Нагноення рани Адинамь чна не-npoxifl- HiCTb загибель до ство-рення модел1 Розрив CTiHKH кишки
Гумова манжета з трубкою 5 1 3 3 5 2 1 2 42,2+5, 8 Захис-ний пристрш
Запропонова-ний пристрш 5 - 1 - - - - 5 14,1+6, 1 зви-чайне
Переб1г кишковоТ непрохщносп, створено!' у тварин першоТ \ другоТ груп, вкладаеться в кпшн чну картину високоТ гостроТ обтурацшноТ кишковоТ непрохщносп, що проявилась адинам1ею, блювотою, вщмовою вщ прийому Тж та ¡ншими симптомами.
Розвиток кишковоТ непрохщносп у тварин було пщтверджено на розтиш загиблих тварин.
Висновки
Використання запропонованого пристрою для моделювання кишковоТ непрохщносп:
1. дало можливють спростити операцш, оскть-ки не потребуе розшарування спнки травноТ трубки; скоротити час оперативного втручан-ня в три рази;
2. виключити ускладнення, пов'язаы з операцн ею, так1 як розрив спнки кишки, нагноення рани \ перитошт;
3. негативно не вщображаеться на змш1 мотор-ноТ функци травноТ трубки в пюляоперацшний перюд;
4. збтьшуеться процент ефективного використання тварин в дослщах з 30% до 94,4%;
5. не потребуе контрапертури для проведения ке-руючого елемента пристрою, що виключае спец1альне утримання тварин \ нагноення рани;
6. дае можливють створити модель кишковоТ непрохщносп в потр1бний час пюля операц^'.
Перспективним, на нашу думку, буде використання даноТ модел1 для кл1н1ко-експериментального обфунтування анестез1о-лог1чного та детоксикац1йного забезпечення xi-рург1чного л1кування ГКН.
Л1тература
1. Декпарац1йний патент на винахщ № 7963 УкраТна, МПК7 A61B17/12, G 01 N1/40 Пристр1й для моделювання кишковоТ HenpoxiflHOCTi / ГПвторак B.I., Булько М.П., Бурков М.В., Богачук С.Г.; заявник та патентовласник В1нниць-кий нац1ональний медичний уншерситет ¡м. M.I. Пирого-ва. - № 20041210613, Заявл. 23.12.2004. Опубл. 15.07.2005. Бюл.№ 7.-3c.
2. Л1гоненко О.В. Зм1ни показник1в гомеостазу при гостр1й тонкокишков1й HenpoxiflHOCTi в експеримент1 / О.В.Л1гоненко, Р.П.1ванов, 1.0.Чорна [та ¡н.] // Шпитальна xipyprm. - 2005. - № 1. - С. 107-110.
3. ГПвторак B.I. Вплив ентеродетоксикац1Т на ультраструктуру альвеолоцитш 2-го типу та альвеолярних макрофа-riB при xipyprHHM корекцГ| високоТ гостроТ обтурац1йно1' кишковоТ HenpoxiflHOCTi в експеримент1 / В.I.ГПвторак, В.М.Монастирський // Bîchhk морфологГ|. - 2006. - Т.12, №2. - С. 181-184.
4. Саенко В.Ф. Причины септических осложнений при обту-рационной непроходимости ободочной кишки и их профилактика / В.Ф.Саенко, Л.С.Белянский, А.А.Стасенко [и др.] // Матерели XX з'1'зду xipypriB Укра'ши. - Терноп1ль: Укрмедкнига. - 2002. - Том 1. - С.325-326.
Реферат
МОДЕЛИРОВАНИЕ КИШЕЧНОЙ НЕПРОХОДИМОСТИ Пивторак В.И., Булько Н.П., Бурков Н.В.
Ключевыеслова: острая кишечная непроходимость, моделирование, осложнения, послеоперационный период.
Предлагается возможность выполнения модели кишечной непроходимости по окончанию послеоперационного периода. Предложено устройство для моделирования кишечной непроходимости, которое упрощает операцию, сокращает время оперативного вмешательства в три раза, исключает осложнения, связанные с операцией, такие как разрыв стенки кишки, нагноения раны и перитонит; негативно не отображается на изменении моторной функции пищеварительной трубки в послеоперационный период, дает возможность создать модель кишечной непроходимости в нужное время после операции.
Summary
MODEL OF ACUTE BOWEL OBSTRUCTION Pivtorak V.I., Bul'ko M.P., Burkov M.V.
Keywords: acute bowel obstruction, model, complication, postoperative period.
The paper describes the possibility to implement the model of acute bowel obstruction after the postoperative period. There was offered the device is for designing of acute bowel obstruction, which simplifies the surgical intervention, shortens its time in three times, excludes complications, which may be caused by the surgery such as rupture of bowel walls, suppuration of the wound and peritonitis. The device produces no effect on the change of motor function of digestive tube during postoperative period, enables to create the model of acute bowel obstruction at the proper time after an operation.
