CC BY
17
Лктуи.п.н i проблеми сучасно!" медицини
Реферат
ИНДИВИДУАЛЬНЫЙ ПОДХОД В ПОДБОРЕ МЕСТНЫХ ГИПОТЕНЗИВНЫХ СРЕДСТВ ДЛЯ ЛЕЧЕНИЯ ПЕРВИЧНОЙ ОТКРМТОУГОЛЬНОЙ ГЛАУКОМЫ Шспелюк Г.Г., Шепелюк Г. С.
Ключевые слова: открытоугольная глаукома, местная гипотензивная терапия
Местные гипотензивные препараты для лечения пациэитов с первичной открытоугольной глаукомой следует подбирать индивидуально, контролируя динамику внутриглазного давления с помощью бесконтактной тонометри уже после их нервуй иистиляции.
Summary
INDIVIDUAL APPROACH IN SELECTING LOCAL HYPOTENSIVE DRUGS IN THERAPY OF PRIMARY OPEN-ANGLE GLAUCOMA Shepeluk H.H.
Key words: open-angle glaucoma, local hypotensive therapy.
Local hypotensive drugs for the therapy of primary open-angle glaucoma should be selected taking into account individual characteristics, and by controlling the dynamics of intraocular pressure by contactless tonometry even just their first installation.
УДК 616.381 - 002 - 089.168 - 08
Шейко В.Д., Ситтк Д.А., Крижановський O.A. Белтсъкий I.B. Л1КУВАННЯ ХВОРИХ 13 П1СЛЯ0ПЕРАЦ1ЙНИМ ПЕРИТ0Н1Т0М ТА ПОКАЗНИКИ ТЯЖК0СТ1 IX СТАНУ
Вищий державний навчальний заклад Украши "Украшська медична стоматолопчна академия", м. Полтава
Мета роботи - вивчення тяжкост{ стану хворих з тсляоперацшним перитоттом, розробка комплексного nidxody до íx лшування. Проанал{зовано результаты лшування 143 хворих з тсляоперацшним перитоттом, ят лшувалися в xipypziuuux стащонарах лшаренъ м. Полтава з 1995 по 2008 рр. Bík хворих вгд 19 до 88 poKie. Проанал{зоват основт причини виникнення тсляопера-цшного nepumouimy. Досл{джена тактика лшування даног категори хворих. Тяжкгсть стану хворих визначалася за шкалою APACHE II та Мангеймсъким тдексом nepumouimy. Проведений nopiвнялънuй anajiÍ3 etßeKmueuocmi pi3Hux cnocoöie санаци черевног порожнини при програмова-них втручаннях. ЕЯдеолапароскотчт санаци при 4ÍmKux показаниях можуть бути ефективною альтернативою релапаротомп.
Ключов1 слова: пюляоперацмний перитожт, лапаротомт, черевна порожнина.
Вступ
Одыею з найбтьш важливих проблем ургент-но'Г х1рургм та ¡нтенсивноТ терапи до тепершньо-го часу залишаеться лкування пюляоперацшно-го перитошту (ПП). Летальнють при цьому за-хворюваны не мае тенденци до зниження та ко-ливаеться, за даними останшх рош, вщ 19 до 70% [1, 2, 3]. У зв'язку з цим важливою проблемою пщвищення ефективносп лкування ПП яв-ляеться об'ектив1зац1я та уыфша^я лкувальноТ тактики у шсляоперацшному перюд1 [3, 7, 8]. Не-обхщною умовою для цього е можливють про-гнозування та раннього виявлення основних процеав, яю визначають тяжкють переб^у за-хворювання та безпосередньо впливають на йо-го результат, що дозволить обфунтовано видн ляти групи ризику ускпадненого переб^у захво-рювання та ¡ндивщуал1зувати лкувально-д1агностичну тактику [4, 6]. Розробка та впрова-дження цтеспрямованого клшко-лабораторного мошторингу в трупах ризику, який забезпечуе своечасне виявлення виникаючих ускладнень, дозволить, в свою чергу, забезпечити проведения в шсляоперацшному перюд1 етюлопчно на-правленого та патоф1зиолопчно обумовленого
лкування ПП, спрямованого з позицш доказовоТ медицини.
Мета дослщження - вивчення тяжкосп стану хворих з ПП, розробка комплексного пщходу до |'х лкування.
Матср1али та методи дгкипджснни
Проанал1зовано результати лкування 143 хворих з ПП, як1 лкувалися в х1рурпчних стащонарах 1-о'|' МКЛ, 2-о'|' МКЛ м. Полтава та ПОКЛ ¡м. М.В.Скшфосовського з 1995 по 2008 рр., у вщ1 вщ 19 до 88 рош. Чоловшв було 66 (46,2%), жь нок 77 (53,8%). У строки до 12 годин з моменту захворювання госштал1зовано 34 хворих, до 24 годин - 81, шзшше ыж через 24 годин - 28. ПП виник шсля операцш з приводу гостроТ кишковоТ непрохщносп у 34 (23,8%) хворих, на печшЩ та жовчних шляхах 34 (23,8%), з приводу операцш на шлунку та дванадцятипалш кишц1 27 (19,1%), на товстш та прямш кишках 20 (14,3%), з приводу гостроТ пнеколопчноТ патологи 10 ( 7,1%), ре-цидивуючих перфорацш тонко'Г кишки 8 (5,6%), ¡нш1 10 (7,1%). Причиною ПП були: неспромож-нють шв1в кукси дванадцятипалоТ кишки - 5 (3,5 %) хворих, пщткання жовч1 в черевну порожнину
* Дана робота е фрагментом науково-дослЮно)' роботи "Порушення гомеостазу орган1зму при xipypzi4Hiü патологи, прогнозування i корек-ц/я виявлених порушень, оптимаацш diazHocmuKU iлжувально'1 тактики" № 105V007095.
liiC. I II IIi' ВДНЗУ «Украгнсъка жедична стожатологЬчна акадежШ»
- у 14 (9,8 %), множинш абсцеси черевноТ поро-жнини - у 21 (14,7%), пщд1афрагмальш абсцеси
- у 7 (4,9%), прогресуючий перитонит - у 42 (29,4%), перфораци гострих виразок ШКТ - у 12 (8,4%), неспроможнють lubíb м1жкишкового анастомозу - у 24 (16,8%), повторний мезентер1аль-ний тромбоз - у 18 (12,6%).
Тяжкють стану хворих з перитоштом оцшюва-ли за шкалою APACHE II та Мангеймським ¡нде-ксом перитон1ту. Тяжкють стану за шкалою APACHE II гпеля госп1тал1заци до xipypriHHoro стацюнару до 9 бал1в, у середньому (8,3 ± 0,7) було вщзначено у 38 (26,6%) хворих, до 17 ба-л1в, у середньому (16,2 ± 0,4) бала - у 52 (36,4%), до 19 бал1в, у середньому (18,1 ± 0,3) бала - у 53 (37%). Мангеймський ¡ндекс перито-шту до 21 бал1в вщзначений у 27 (18,9%) хворих, вщ 21 до 29 бал1в - у 94 (65,7%), бтьше н1ж 29 бал1в - у 22 (15,4%) хворих з дифузним та роз-литим перитоштом.
Результати дгкипдженни
Ус1м патентам було виконане традицшне опе-ративне втручання з вщкритого лапаротомного доступу, по можливост1 - л1квщац1ею джерела перитон1ту, санац1ею та дренуванням черевноТ порожнини. Дв1ч1 санацш черевноТ порожнини виконували у 96 (67,1%) хворих, трич1 - у 18 (12,6%), чотири рази - у 17 (11,9%), бтьше чо-тирьох - у 12 (8,4%). Показаниями до проведения програмованоТ' релапаротомп були: розлитий каловий перитошт, множинш абсцеси черевноТ порожнини, розлитий жовчний перитошт, необ-хщнють динам1чного контролю пюля оперативного втручання з приводу мезентер1ального тромбозу, прогресуючий перитошт, рецидивуюч1 перфорацП' I1IKT.
У бшьшосп спостережень за даними бактерю-лопчного дослщження вмюту черевноТ порожнини виявляли асоц1аци м1кроорган1зм1в (Enterobacter spp., S. faecalis, E. coli, S. aureus); у пац1ент1в з розлитим гншним перитон1том, roeni-тал1зованих ni3HÍLue н1ж через 12 год вщ початку захворювання, виявляли переважно анаеробну мкрофлору (В. fragilis, Peptostreptococcus, Proteus). Показник тяжкосп стану у таких хворих за шкалою APACHE II (18,6 ± 0,2) бала, Мангеймський ¡ндекс перитошту - (25,2 ± 0,5) бала, що евщчить про виражеш ознаки ¡нтоксикацп. Таким хворим для програмованих санацш черевноТ' порожнини накладалася лапаростома за орипнальною методикою [5 ], та проводилися програмоваш санаци.
У 12 хворих (8,4%) для ранньоТ' д1агностики внутр1шньочеревних уекпаднень та проведения динам1чних санацш черевноТ порожнини викори-стовувалася вщеолапароскошчна санац1я. За даними л1тератури застосування лапароскошч-них санацш дозволяе в 95-100% своечасно д1аг-ностувати ранн1 пюляоперацшн1 ускладнення та знизити летальнють на 10-15% [1]. Серед недо-л1к1в цього методу можливо вщм1тити неможли-вють адекватно'! санацГ! черевноТ порожнини при
високому ступеш бактер1альноТ' контамшацП', погана в1зуал1зац1я при парал1тичнш дилатацП' кишечника та неможливютю виконання назоштес-тинальноТ' ¡нтубаци.
-
Для динам1чних санацшних лапароскопш черевноТ' порожнини формували стабтьний порт за власною методикою. Порт формуеться окре-мим проколом передньоТ' черевноТ стшки пщ час лапаротомГ! по зовн1шньому краю прямого м'язу живота на р1вш пупка з протилежного боку вщ серединноТ' лшГ| вщносно зони, яка пщлягае са-нацм. Через прокол проводиться пол1хпорвшто-ва (ПВХ) трубка д1аметром 0,5 см, другий кшець якоТ' виводиться через дренажний отв1р у здух-виннш дтянц1 назовш. Це забезпечуе введения троакара через прямий м'яз живота, минаючи лапаротомну рану, що покращить герметизм порту при санаци та загоення ран черевноТ стшки, зменшить в1рогщнють нагноення, евентерацп та дозволить попередити розвиток шеляопера-цшноТ' вентральноТ' грижк
Переб1г захворювання був тяжким, екстрааб-домшальн1 ускладнення виникли у 92 (64,3%) хворих.
Померло 54 (37,8%) хворих. Причиною смерт1 у хворих були розвиток ¡нфекцшно-токсичного шоку та прогресуючоТ' полюрганноТ' недостатностк
Висновки
1. 1нтегральш шкали-системи бальноТ' оцшки тяжкосп розповсюдженого перитон1ту у сп1ввщ-ношенш з наявними у хворих критер1ями синдрому системно'!' запальноТ' вщповщ1 та сепсису дозволяють прогнозувати переб1г захворювання та ймов1рнють розвитку ускладнень.
2. Лапароскошя являеться ун1версальним, ви-сокошформативним методом ранньоТ д1агности-ки ПП. Вщеолапароскоп1чш санацГ! при ч1тких показаниях можуть бути альтернативою релапаротоми в тих юпшках, яю володшть даними методами лкування.
Л1тсратура
1. Соболев. В.Е. Возможности лапароскопии в диагностике и лечении ранних послеоперационных внутрибрюшных осложнений / В.Е. Соболев. // Эндоскопическая хирургия. - 2007. - №4. -С.53-57.
Лктуи.п.н i проблемы сучасно!' медицины
Шаповальянц С.Г. Диагностика интраабдоминальных инфекционных осложнений после неотложных операций на органах брюшной полости / С.Г.Шаповальянц, А.А.Линденберг, М.Т. Таймаскина [ и др.] // Анналы хирургии. - 2007. - №2. - С.71 -77.
Хрипун А.И. Программированные релапаротомии в лечении острой окклюзии верхней брыжеечной артерии / X А.И.рипун, С. Н.Шурыгин, А. Б. Миронков [и др. ] // Хирургия. Журнал им. Н.И. Пирогова. - 2009. - №12. - С. 34-39.
Перцов В.И. Программированая этапная санация брюшной полости в хирургии перитонита в сочетании с полиорганной недостаточностью / В.И.Перцов, А.И.Рылов, Н.С.Кравец [та ¡нш.] // Клш1чна х1рурпя. - 2004,- №11-12,- С.82-83.
Пат. № 38959 Укра'ша, МПК А61В17/00. Cnoci6 закриття черев-ноТ стшки при лапаростомм / Шейко В.Д., Ситшк Д.А. ; заявник та патентовласник Вищий державний навчальний заклад Укра'ши "Укра'шська медична стоматолопчна академ1я", м. Полтава. - № и 2008 11004; заявл. 09.09.2008; опубл. 26.01.2009. - Бюл. № 2. Damianov D. Postoperative peritonitis / D.Damianov, A.AIeksandrova, D.Nedin // Khirurgiia (Sofiia). - 1996. - V.49, №2. -P21-23.
Slutzki S. The laparoscopic second-look for ischemic bowel disease / S. Slutzki // Surg Endosc. - 1996. - №10. - P.729-731. Hamzaoglu I. Can laparoscopy be performed safely early after laparotomy? / I.Hamzaoglu, K.Saribeyoglu [et al.]. // Surg Aparosc Endosc Tech. - 2000. - V .10, №6. - P.379-381.
Реферат
ЛЕЧЕНИЕ БОЛЬНЫХ С ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫМ ПЕРИТОНИТОМ И ПОКАЗАТЕЛИ ТЯЖЕСТИ ИХ СОСТОЯНИЯ
Шейко В.Д., СытникД.А., Крыжановский А.А., Белинский И.В.
Ключевые слова: послеоперационный перитонит, лакаротомия, брюшная полость.
Цель работы - изучение тяжести состояния больных с послеоперационным перитонитом, разработка комплексного подхода к их лечению. Проанализированы результаты лечения 143 больных с послеоперационным перитонитом, которые лечились в хирургических стационарах больниц г. Полтава с 1995 по 2008 гг. Возраст больных от 19 до 88 лет. Проанализированы основные причины возникновения послеоперационного перитонита. Исследована тактика лечения данной категории больных. Тяжесть состояния больных определялась по шкале APACHE II и Мангеймскому индексу перитонита. Проведен сравнительный анализ эффективности разных способов санации брюшной полости при программированных вмешательствах. Видеолапароскопические санации при четких показаниях могут быть эффективной альтернативой релапаротомии.
Summary
TREATMENT OF PATIENTS WITH POSTOPERATIVE PERITONITIS AND FACTORS INDICATING SEVERITY OF THEIR CONDITION
Sheyko V.D., Sytnik D.A., Kryzhanovsky A.A., Belinsky I.V.
The work was aimed to study the severity of condition in patients with postoperative peritonitis, do develop the complex approach to their treatment. There have been evaluated the outcomes of the treatment of 143 patients with postoperative peritonitis who were treated at the surgical departments of the hospitals of Poltava from 1995 to 2008. Patients' age ranged from 19-88. The main causes of postoperative peritonitis has been much examined as well as the tactics of their treatment. The severity of the patients' condition was evaluated according to the APAChe II scale and Manheim index of the peritonitis. Comparative analysis as for the effectiveness of the different methods in abdominal sanation under planned surgical interventions has been carried out as well. Exactly indicated videolaparoscopic sanation may be an effective alternative of relaparotomy.
