CC BY
23
всiляко закршити й розвинути отриманi досягнення, надавши im рис незво-ротност й стало! тенденцп у кожнiй rpyni аналiзованих районiв.
Л1тература
1. Статистичний щс^чник Львiвськol oбластi за 2009 piK / Головне управлшня статистики у Львiвськiй обласп, 2010. - Ч. I. - 521 с.
2. Статистичний щopiчник Львiвськol oбластi за 2009 рж / Головне yпpавлiння статистики у Львiвськiй oбластi, 2010. - Ч. II. - 282 с.
3. Офщшний сайт Головного управлшня статистики у Львiвськiй обласп. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.stat.lviv.ua>.
Громьяк Т.Д. Демографическая ситуация и расселение сельского населения Львовщины
Рассмотрены уровень и динамика показателей, отражающих демографическую ситуацию и расселение сельского населения Львовской области, осуществлено разделение районов области на группы по основным характеристикам расселения.
Ключевые слова: демографическая ситуация, рождаемость, смертность, естественный прирост, расселение, сельская местность, сельское население.
Gromyak T.D. The demographic situation and the resettlement of the rural population of Lviv region
Examined the level and dynamics of indicators of the demographic situation and the resettlement of the rural population of Lviv region, carried on division of areas of the main characteristics of the settlement.
Keywords: Demographic situation, fertility, mortality, natural growth, resettlement, rural areas, rural population.
УДК 336.145 Докторант Н.В. Кузьминчук, канд. екон. наук -
НТУ "Харшвський полШехтчний шститут "
ОСОБЛИВОСТ1 ДЕМОГРАФ1ЧНО1 СИТУАЦП ТА ПЕНС1ЙНА РЕФОРМА В УКРА1Ш
Проведено аналiз сучасних св^ових демографiчних тенденцш порiвняно з де-мографiчною ситуащею як в Укршш, так i у Харгавсыкому регюш. Показано, що еко-номiчна ситуащя в Укршш е причиною загострення проблеми старшня наци i пов'язано! з нею необхщшстю збiльшення актуалiзацil на утримання людей похилого вжу. Дослiдження розподiлу населення за вжом i за статтю доводять доцшышсты проведення пенсшно! реформи.
Ключовг слова: демографiя, демографiчна криза, розподiл населення за вжом, розподiл населення за статтю, пенсшний вiк, дефiцит бюджету.
Постановка проблеми. У сучасному суспшыстт пенсшна система вь д1грае значну сощалыну та економ1чну ролы 1 потребуе постшно! уваги з боку держави. Сустлыний добробут та яюсты життя населення значною м1рою виз-начаетыся пенсшним забезпеченням людей похилого в1ку та впевнешстю у зав-трашныому дт ос1б, як працююты. В Украш юнуе тенденщя переважання кшыкосп пенсюнер1в над працездатним населениям, а отже, тягар на працю-ючих 1з забезпечення пенсюнер1в збшышуетыся з кожним роком. Тепер на 88 пенсюнер1в припадае 100 ошб, що сплачуюты пенсшш внески, а за прогнозами аналггиюв у 2025 р. кожний пращвник утримуватиме одного пенсюнера [3].
До того ж величезш пенсшш видатки, дефщит Пенсiйного фонду (ПФ) протягом останшх роюв, низький рiвень пенсш, вщсутшсть чiткого взаемозв'язку мiж сплаченими пенсшними вiдрахуваннями працiвника i його пеншею, негативний демографiчний прогноз - це лише окремi ознаки "хво-робливого" стану вичизняно! пенсшно! системи. Дточа солiдарна пенсiйна система надто залежна вiд демографiчноl ситуацп. В Укра!ш вiк виходу гро-мадян на пению е одним з найнижчих у свт. Вщповщно частка пенсiонерiв у структурi населення iстотно перевищуе цей показник бiльшостi европейсь-ких кра1н. Отже, негативний вплив на стан пенсшного страхування мае су-часна демографiчна ситуацiя та "старшня наци". Збiльшення частки осiб пенсшного вжу призводить до тдвищення обсягiв споживання суспiльних ре-суршв на соцiальне забезпечення у старость В умовах обмеженост таких ре-сурсiв поширюеться бiднiсть та поглиблюеться соцiальна нерiвнiсть за вiком. Тому в перспективi вiд успiху в розробщ та практичному запровадженнi одного з кроюв пенсшно! реформи щодо збiльшення пенсiйного вiку залежить добробут як окремого громадянина, так i населення кра1ни загалом.
Негативно впливае на пенсшну систему i макроекономiчна ситуацiя в Украшь Враховуючи те, що розмiр страхових внесюв безпосередньо залежить вiд величини фонду оплати пращ, загалом низький рiвень заробггаих плат призводить до недостатнього обсягу надходжень до ПФ. Потрiбно вщ-значити, що загальний фонд заробггао! плати в кра!ш становить 490 млрд грн, при цьому приблизно 50 млрд знаходяться в тiнi [11]. Незадовiльне мак-роекономiчне становище зумовлюе низький рiвень надходжень i до державного бюджету Укра1ни, що унеможливлюе достатне покриття дефщиту ПФ за рахунок державних кошпв. Так, у 2010 р. з Державного бюджету на покриття дефщиту бюджету ПФ Укра1ни спрямовано майже 27 млрд грн, або 14 % вщ рiчноl потреби в коштах [3].
Проблеми старшня наци та збшьшення навантаження на працюючих як наслщок сучасних демографiчних процесiв е спiльними для багатьох роз-винених кра1н. Так, з 2000 по 2050 рр. оч^еться подвоення вщсотка людей похилого вжу, тобто кiлькiсть людей вжом вiд 60 рокiв i старше зросте вщ 10 % до 22 %, i цей показник стане рiвним кiлькостi дiтей вжом вiд 0 до 14 роюв [9]. Як наслiдок демографiчного такого переходу - вщ високо1 наро-джуваностi та високо1 смертностi до низько! народжуваностi та високо1 три-валостi життя - вперше в юторп люди похилого вiку i молодь будуть склада-ти рiвнi частки суспiльства. Отже, постае питання про необхщнють вживання заходiв, яю допомогли б створити умови для забезпечення гщних умов життя для вшх верств суспiльства. Останнi 25 роюв цим проблемам придшяеться значна увага на мiжнародних конференцiях, яю проводяться пiд егiдою ООН i присвяченi питанням народонаселення [5]. Основою для виршення цих пи-тань е концепщя "Суспiльство для людей будь-якого вжу" [9]. Згiдно з щею концепцiею, суспiльство повинно забезпечити можливють реалiзацil зв'язкiв поколiнь, !х взаемних внескiв один в одне, спшьне використання результатiв такого поеднання. Головним е те, що люди похилого вжу завдяки набуванню поглиблених знань i вмшь здатнi зробити значний внесок у процес подальшо-го розвитку економiки. Визнання !х здатностi брати активну участь у самов-
досконаленнi й цим самим сприяти шдвищенню людського потенцiалу необ-хiдно враховувати тд час формування економiчних i сощальних програм ycix рiвнiв.
Анал1з останшх досл1джень i публ1кац1й. Демографiчнi проблеми Украши активно обговорюються у наукових колах з початку 90-х роюв. ХХ ст. Найповшше вони висвилеш у працях таких вiтчизняних учених, як: Ф. Заставний, Е. Лiбанова, М. Романюк, Г. Старостенко, В. Стешенко, О. Топчiев, О. Шаблш та iн. Теоретичнi аспекти проблеми фшансового забез-печення пенсiйноï системи дослщжувало багато науковщв, серед яких: В. Во-ротш, П. Гаман, Л. Ддавська, Л. Головко, М. Корецький, В. Мартиненко, О. Мачульська, О. Мордвшов, Б. Надточiй, С. Юрш та iн. Проте сьогодш де-мографiчна ситyацiя в Украш та свт потребуе подальшого глибокого вив-чення для прийняття управлшських рiшень щодо зменшення ïï негативного впливу на життезабезпечення сустльства загалом i на систему пенсшного за-безпечення зокрема.
Проблеми з пенсшним забезпеченням, посилення навантаження на систему охорони здоров'я та сощальну сферу, дисбаланс трудових ресуршв -все це не повний перелж негативних наслщюв демографiчноï кризи в укра-ïнськомy суспшьст, яка спостерiгаеться з 90-х роюв ХХ ст. Як вщзна-чае Е.М. Лiбанова у роботi [4], в умовах демографiчного постарiння населення, навиь за умов полшшення економiчноï ситyацiï, податковi надходження в бюджет можуть не надто збшьшуватися. З огляду на подальше поглиблення економiчних перетворень iснyе необхiднiсть глибокого наукового осмислен-ня динамiки демографiчних процесiв, що впливають на структуру населення i яю, своею чергою, визначають спiввiдношення мiж людьми працездатного i похилого вжу. Це пов'язано з визначенням напрямiв державного регулюван-ня у сферi пенсiйного забезпечення з метою задоволення потреб населення будь-якого в^ на пдному рiвнi.
Метою статтi е дослiдження структури населення Харювського регь ону на сучасному етапi та прогнозування змш, якi можуть вiдбyватись протя-гом найближчих п'яти роюв, i ïх зв'язок з можливостями формування збалан-сованого бюджету на рiвнi мюцевого самоврядування.
Основнi результати дослiдження. Украша витрачае на пенсiйне забезпечення надзвичайно високу частку ВВП, i ця частка постшно зростае. Так, у 2007 р. видатки на пенсшне забезпечення становили 13,9 % ВВП, 2008 р. - 15,8 %, а в 2009 р. - понад 18 % ВВП. У 2010 р. пенсшш видатки перевищать 17 % ВВП [13], тод^ як у США - 5 %, Латвп - 5,7 %, Румунп -7 %, Словаччиш - 8 %, Росп - 9,5 %, Нiмеччинi - 12,8 % [3]. Рiзке зростання видатюв призвело до того, що ПФ не мае достатньо кошпв для виплати пен-сiй. I цей дефщит щороку зростае. Це, своею чергою, зумовлюе необхщнють постшних трансферiв iз держбюджету для покриття цього дефщиту. Так, у 2007 р. ПФ отримав iз держбюджету 18,7 млрд грн, у 2008-33,7 млрд, 2009 р. - 40,2, у 2010-му - 60,0 млрд грн [13].
Ситуащя ютотно ускладнюеться негативними демографiчними проце-сами в Украш. Так, у 1991 р. в Украш проживало 51,8 млн ошб, у 1999-му -
49,9, а станом на 1 шчня 2010 р. - лише 45,96 млн оиб [13]. Населення Укра-1ни стрiмко скорочуегься i старie. За даними Всеукра1нського перепису населення [2], що наведенi в табл. 1, видно, що навiгь за 12 роюв спiввiдношення кiлькосгi молодi га людей похилого вiку помiнялось мiсцями (у бiк сгарiння населення), а загальний вiдсогок працездагних людей зменшився.
Табл. 1. Вжовий склад населення УкраТни
Вк Кшьюсть постшного населення, %
2001 р. 1989 р.
Молодше працездатного 18,1 24,2
Працездатне 58,0 57,4
Старше працездатного 23,8 18,2
Аналопчш процеси вщбуваюгься i в Харкiвськiй обласгi. Так, прогя-гом осганнiх двох десягирiч кiлькiсгь населення в регiонi скорочуегься. Як-що спочатку це скорочення вщбувалось повiльно га, певною мiрою, компен-сувалось додагним сальдо мкрацп, го у 1994 р. цей процес значно приско-рився, i гiльки за 1995 р. Харювський регiон вграгив 53,8 тис. населення (рис. 1). 1нгенсивнюгь окремих складових, що визначаюгь демографiчнi процеси у Харювському регiонi, наведено на рис. 2.
а)а)(йст)Жа>а)315оооооооо&т_
Рис. 1. Динамжа втрат населення Харккського регюну
Втрати населення зумовлеш кшькома причинами. По-перше, зросла смергнiсгь, скорогилась середня гривалюгь жигтя, яка оч^егься при наро-дженнi людини (ця тенденщя суперечигь загальнiй генденцп, яка пригаманна розвиненим кра1нам). По-друге, зменшилась народжуванiсгь, i це зменшення гаке ютотне, що, незважаючи на високу смергнiсгь, вiдносна кiлькiсгь людей похилого в^ зросгае, як це видно з табл. 1. По-греге, на кшьюсть населення впливають мiграцiйнi процеси. Для Харювського регiону 1х вектор й штен-сивнiсгь посгiйно змшююгься. Якщо до 2000 р. спосгершалось вiд'емне сальдо м^ацп, го, починаючи з 2000 р., мае мюце зросгання кiлькосгi людей, що при1здять до регiону.
Рис. 2. Ытенсившсть демографiчних процеав у Харшвському регюш
Отже, Укра1на, як i бшьшють розвинених кра1н, стикаеться з проблемою дефщиту ПФ. З одного боку, скорочуеться кшьюсть працездатного насе-лення завдяки вiдрахуванням вщ доходiв якого здiйснюеться наповнення ПФ. З шшого боку, зростае кшьюсть людей похилого вжу, вiдповiдно збшь-шуеться витратна частина бюджету на пенсшне забезпечення. Якщо розгля-дати цю проблему в перспективi, то вона буде ще бiльше застоюватись, ос-кшьки населення кра1ни старiе. Вiдповiдно, дефiцит ПФ постiйно зростатиме. Отже, сучасна пенсшна система стае тягарем для розвитку держави, осюльки 11 тиск на державнi фшанси, працюючих громадян i бiзнес е надмiрним. Так, дефiцит ПФ - це не просто брак кошпв. Уряд змушуе законослухняних плат-ниюв податкiв двiчi сплачувати кошти на утримання непрацюючих громадян. Уперше - як сплату на вш види пенсшних зборiв та нарахувань на зарплату, а вдруге - через мехашзм покриття дефщиту ПФ [6]. В Укра1ш державному ПФ бракуе власних грошей для виконання пенсшних зобов'язань. Так, дефь цит ПФ у 2010 р. становив 34,4 млрд грн.
Головним завданням пенсшно! системи кра1ни е створення умов для пдного забезпечення потреб людей похилого вжу вiдповiдно до особистого внеску кожного. Окрiм цього, сучасно побудована пенсшна система може i мае бути основним джерелом довготермшових фшансових ресурсiв кра1ни.
Одним iз запобiжних заходiв такому зростанню бшьшють кра1н свiту вважають пiдвищення пенсшного вiку. Окрiм цього, свiтова економiчна криза також змусила кра1ни переглянути сво1 пенсiйнi системи стосовно тдви-щення пенсiйного вiку. Як свщчать данi [6, 8, 10, 13], багато як кра1ни свггу, враховуючи очiкувану глобальну демографiчну кризу, уже тдвищили пен-сiйний вж i продовжують поступово його тдвищувати. При цьому застосо-вуються рiзноманiтнi заходи стимулювання бiльш пiзнього виходу на пенсiю: обмеження розмiру виплати при виходi на пенсiю у бшьш ранньому за стан-дартний вж, вищий коефiцiент стажу або збшьшення величини пенсшно1 виплати за роки тсля досягнення стандартного пенсшного вжу. Звичайно,
можливюгь одночасного одержання пенсп га заробiгноï плати не передба-чаегься [7].
Окремi краïни заздалегiдь визначаюгь сграгегiю тдвищення пенсшно-го вiкy. Наприклад, Есготя 2010-го оголосила про насгyпний егап тдвищення пенсшного вiкy з 2017 р. (ниш пенсшний вж y гамгешнiх чоловiкiв -63 роки, y жшок - 60,5, хоча до 1991 р. чоловжи виходили на пеншю y вщ 60 рокiв, жiнки - y 55 роюв). Пенсiйний вiк жшок продовжyе посгупово тд-вищувагися i до 2016-го сгановигиме 63 роки, гобго чоловжи i жшки виходи-гимугь на пенсiю в однаковому вiцi. У Нiмеччинi з 1 шчня 2012 р. гакож бyде пiдвищyвагися загальновсгановлений пенсiйний вiк щороку на один мiсяць до досягнення герм^ 66 рокiв у 2023-му, а починаючи з 1 шчня 2023 р. - на два мюящ до досягнення 67 роюв у 2029-му [8]. У Чехи до 2028 р. i в Угорщиш до 2017 р. пенсшний вж зросге до 65 роюв як для чоловтв, гак i для жшок. В Есгонп - до 63 роюв для жшок до 2016 р., i 65 роюв як для чоловтв, гак i для жшок вщ 2017 до 2026 рр. Румушя тдвищуе вж для чоловтв до 65-ти i для жшок до 60 роюв до 2015 р., а Азербайджан - до 63 роюв для чоловтв i 60-ти для жшок, починаючи з 2010-го. Словаччина тдвищуе вж для жшок до 62 роюв до 2015-го, а Biрменiя - до 63 роюв з 2011-го. У Лагвп з 2012 р. ска-совують дотермшовий вихщ на пеншю [13]. I хоч основна причина необхщ-носп такого кроку - прогресуючий процес старшня населення, саме зростан-ня очiкyваноï тривалосп жиггя дае вс пiдсгави для обгрунтованого прийняггя подiбних рiшень. Огже, абсолютно в ушх краïнах свiгy, зокрема в Свропейсь-кому Cоюзi, реформа пенсшного законодавсгва передбачае подовження пенсшного вжу, тдвищення вимог, як сгимулювагимугь людей довше працюва-ги, а гакож запровадження накопичувальних пенсшних схем.
Cьогоднi Украïна мае найменший в усьому свiгi пенсiйний вж. Так, чоловiки маюгь право виходиги на пеншю у 60 роюв, а жшки - у 55 роюв. У середньому за кожш 10 роюв, яю вiдпрацювала украшська жiнка, вона пере-бувае на пенсп 7,1 роки. У Bеликiй Британп цей гермiн сгановигь в середньому 5,8 роки, у Имеччиш - 4,6 роки, у CШA - 3,8 роки [1]. Bодночас укра-ïнськi чоловiки у середньому за кожш 10 вщпрацьованих роюв перебуваюгь на пенсп 3,5 роки, гобго стшьки же, сюльки й в шших краïнах.
За рiвнем економiчноï акгивносгi спосгерiгаегься значне вщставання yкраïнських жiнок вiд жшок захщноевропейських краïн у вiкових групах 2029 рокiв, що пов'язане з народжуванням га вихованням дией, га 50-59 рокiв, що обумовлено рiзницею у пенсiйномy вiцi жшок рiзник краïн. Огже, низь-кий пенсшний вж yкраïнських жiнок певною мiрою можна розглядаги як ген-дерну нерiвнiсть пiд час ïх влашгування на роботу в передпенсшному вiцi.
Дослiдимо динамiкy розподiлy населення Харювського регiонy за вi-ком i за сгаггю (табл. 2), при побyдовi я^ автор границею працездагного вь ку для чоловтв вважав 60 рокiв, а для жшок - 55 роюв.
З табл. 2 видно, що вщносна юльюсть населення непрацездагного в^ прогягом осганнього десятирiччя у Харкiвськомy регюш зросгае, що вiдповi-дае загальнш генденцiï в межах те тшьки краïни, але i Cвiгy. Прогягом цього
часу зростае i вiдносна кiлькiсть працездатного населення, але цей процес не буде тривалим, оскшьки зменшуеться частка непрацездатно! молод^ яка через декшька рокiв повинна прийти на замшу старшому поколiнню. Потрiбно зазначити, що вже у 2009 р. намггилась тенденцiя зменшення кiлькостi працездатного (за вшом) населення. Це обумовлено тим, що кшьюсть ошб, що дорослшають i переходять у той вж, коли вони вже можуть працювати i пра-цюють, поступово зменшуеться i не замiнюе повнютю ту частку пращвниюв, якi набувають пенсiйного вiку. Отже, процес старшня населення регiону прискорюеться, збiльшуеться кшьюсть утриманцiв. Вщповщно, iснуе об'ек-тивна необхщшсть у збiльшеннi пенсiйного вжу з одного боку, i заохочуван-нi збiльшення народжуваностi з шшого.
Табл. 2. Динамжа розподту населення за в 'гковими категорiями
Роки Молодь непрацездатного вжу, % Чоловши 1 жшки працездатного вжу, % Чоловжи 1 жшки непрацездатного вжу, %
2000 23,77 52,32 23,91
2001 23,16 52,99 23,85
2002 22,53 53,24 24,07
2003 21,90 54,13 23,97
2004 21,12 54,98 23,90
2005 20,46 55,54 24,00
2006 19,85 56,12 24,03
2007 19,25 56,49 24,25
2008 18,73 56,80 24,47
2009 18,39 56,89 24,72
2010 18,13 56,75 25,12
Джерело: Розрахував автор за даними Головного управлшня статистики у Хар-ювськш област [12].
Для наочностi на рис. 3 наведено розподши населення Харювського регiону за вiком у 2000 та у 2010 рр.
ЕИковий ромжок Рис. 3. Розподт населення Харшвського релону за вжом
Що стосуеться розподiлу за статтю, то його можна прошюструвати нас-тупною дiаграмою (рис. 4), де наведено вщношення кiлькостi чоловiкiв певно-го в^ до кiлькостi жiнок того ж в^. Так, до 35 роюв кiлькiсть чоловiкiв трохи бшьша за кiлькiсть жiнок, але у похилому вiцi частка жiнок переважае i у вiковiй категорп понад 65 роюв жшок майже вдвiчi бiльше, нiж чоловiкiв.
' Я — ГГ О тг С С-.
л 5 Д Л —
Ч О VI О О О О *Л О
н ^ ^ т V; VI »с
ЕИков1 прсмжки
Рис. 4. Розподл населення за статтю на рiзних вшових промжках
Отже, перехщ до нових вжових меж сприятиме поповненню працез-датного населення у вщ 55-60 рокiв майже на третину. Пiдвищення пен-сшного вiку змусить людину бiльше уваги придшяти своему професiйному росту, а набування досв^ та вмiнь зробить таке зростання бшьш ефектив-ним. Отже, змши пенсiйного вiку сприятимуть не тiльки збiльшенню юлькос-п, але й пiдвищенню якостi трудових ресуршв.
Висновки. Дослiдження демографiчноl ситуацп у Харкiвському регь онi на сучасному етапi та перспективи 11 розвитку свiдчать про неспромож-шсть наявно1 кiлькостi працездатного населення здшснювати наповнення бюджету в повному обсязь Причинами актуалiзацil демографiчноl ситуацп у регюш е зменшення народжуваностi й одночасне зростання смертносп населення. Ц тенденцп е спiльними для Укра1ни загалом, отже, дефiцит Пен-сiйного фонду не може бути поповненим за рахунок перерозпод^ кошпв у межах кра1ни i в перспективi поступове старiння нацп ще бiльше актуалiзуе цю проблему. Одним iз шляхiв 11 вирiшення можна вважати подовження пен-сiйного в^. Насамперед це стосуеться пенсiйного в^ жiнок. Створення од-накових умов для виходу на пенсiю за вжом сприятиме не тiльки збшьшенню працiвникiв у вiковiй категорп вщ 55 до 60 рокiв, але i сприятиме створенню для жшок умов бшьш повнш 1х сощальнш реалiзацil. Перспективою подаль-ших розвщок е побудова кiлькiсного зв'язку мiж змiнами у кiлькостi населення працездатного вжу i можливiстю наповнення Пенсшного фонду в разi збе-реження солщарно1 пенсшно1 системи.
Л1тература
1. В Украине наименьший пенсионный возраст в мире. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.novayavolna.com/? p=news&id=1753
2. Возрастной состав населения. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www. sf.ukrstat.gov.ua/perepis2.htm.
3. Головне управлшня Пенсшного фонду Укра1ни в Запортзькш обласп. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zpfu.gov.ua/index.php? Lev=pfureform
4. Комплексний демографiчний прогноз Укра1ни на перiод до 2050 р. (колектив автс^в) / за ред. чл.-кор. НАНУ, д-р екон. наук, проф. Е.М. Лбаново!. - К. : Укра!нський центр сощ-альних реформ, 2006. - 138 с.
5. Копенгагенская декларация о социальном развитии. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.un.org/ru/documents/decl_conv/declarations/copdecl.shtml
6. Литвин В. Комплексна пенсшна реформа - перспективна кра!на / В. Литвин // Голос Укра!ни. - 16 лютого 2011 року. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.chairman. rada.gov.ua/chairman7/control/uk/publish/article; jsessi-onid=8597453DD362A1C9B7B20FC 104AAE7BD? art_id=58928&cat_id=49317
7. Людський розвиток регiонiв Укра!ни: аналiз та прогноз : монографiя / за ред. Е.М. Л> баново!. - К. : 1н-т демографп та сощальних дослiджень НАН Укра!ни, 2007. - 367 с.
8. Морозова Л. Без реформ добробуту не буде / Л. Морозова // Пенсшний кур'ер. 15 лип-ня 2011 р., № 28 (426). - С. 3. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.pension.ki-ev.ua/files/pc_n28_15jul2011_ngoryuk.pdf
9. ООН и вопросы старения. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www. un.org/russian/esa/social/ageing/
10. Пенсшне забезпечення: мiжнародний досвщ. Проект розвитку фшансового сектору. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.pension.kiev.ua/files/pensprovision_internatio nal_experience_feb2011_ua.pdf
11. Ттпко С. Украшщ отримують у конвертах до 50 млрд. грн. заробггних плат / С. Ti-гiпко. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.pension.ukrinform.ua/
12. Харгавська область у 2009 рощ (статистичний щорiчник) / за ред. О.С. Никифорова. - Харюв : Головне управлшня статистики у Харгавськш обласп, 2010. - 1 електрон. опт. диск (CD-ROM): кольор.; 12 см. - Назва з титул. екрану.
13. Холод Н. Почему в Украине нужно повышать пенсионный возраст? Аргументы из международного опыта / Н. Холод // Украинская правда. - Четверг, 30 декабря 2010. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.pravda.com.ua/rus/articles/2010/12/30/ 5731865/.
Кузьминчук Н.В. Особенности демографической ситуации и пенсионная реформа в Украине
Проведен анализ современных мировых демографических тенденций в сравнении с демографической ситуацией как в Украине, так и в Харьковском регионе. Показано, что экономическая ситуация в Украине является причиной обострения проблемы старения нации и связанной с ней необходимостью увеличения отчислений на содержание людей преклонных лет. Исследование распределения населения по возрасту и по полу доказывают целесообразность проведения пенсионной реформы.
Ключевые слова: демография, демографический кризис, распределение населения по возрасту, распределение населения за статью, пенсионный возраст, дефицит бюджета.
KuzmynchukN.V. Features of demographic situation and pension reform in Ukraine
The analysis of modern world demographic tendencies is conducted by comparison to a demographic situation both in Ukraine and in the Kharkiv region. It is shown that an economic situation in Ukraine is reason of intensifying of problem of senescence of nation and necessity of increase of withholdings related to its on maintenance of people years old. Research of distribution of population on age and on sex prove expediency of carrying out pension reform.
Keywords: demography, demographic crisis, distribution of population on age, distribution of population for the sex, retirement age, deficit of budget.
