CC BY
73
УДК314:911.373 Асист. Т.Д. Гром'як -Львьвський нацюнальний
аграрний утверситет
ДЕМОГРАФ1ЧНА СИТУАЦ1Я ТА РОЗСЕЛЕННЯ С1ЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ ЛЬВ1ВЩИНИ
Розглянуто рiвень та динамiку показнигав, що вiдображають демографiчну си-туащю i розселення сiльського населення Львiвськоl областi, здiйснено подiл районiв област на групи за основними характеристиками розселення.
Ключовг слова: демографiчна ситуащя, народжуванiсть, смертнiсть, природний прирiст, розселення, сшьська мiсцевiсть, сiльське населення.
Постановка проблеми. Людина е суб'ектом ушх змш, як вщбувають-ся у суспшьствь Змщнення економжи, шдвищення р1вня сощально-економ1ч-ного розвитку територш тощо здшснюються на благо людини 1 завдяки лю-диш, завдяки 11 пращ, творчим зд1бностям, бажанням. Таким чином, людина, 11 життя, штереси, спод1вання стоять в центр1 сощально-економ1чних перет-ворень у краш, зокрема й на сета. Тому демограф1чна ситуащя та розселення е важливою ланкою у вивченш практично вшх питань суспшьного життя.
Анал1з останшх досл1джень 1 публ1кац1й. Демограф1чш аспекти розвитку суспшьства вивчали так! науковщ, як: О. Богуцький, О. Варецька, I. Гнибщенко, В. Д1есперов, О. Здоровцов, Е. Л1банова, М. Мадж, С. Пирожков, В. Пюкунов, О. Позняк, О. Шпикуляк, К. Якуба та шш. Питання суп, структури, особливостей формування та функцюнування розселення в Укра-1Ш дослщжували таю науковщ, як: Г. Ашшмова, Я. Бондаренко, В. Вал1в, Т. Дагаева, В. Джаман, А. Доценко, В. Загороднш, О. Заставецька, Б. Заста-вецький, Ф. Заставний, П. Коваленко, С. Ковальов, М. Ковтонюк, В. Ковтун, О. Константинов, Л. Корецький, К. Космачов, О. Краснопольський, Д. Криса-нов, О. Мшц, С. Мохначук, О. Назаревський, М. Петрига, Ю. Пггюренко, В. Покшишевський, А. Степаненко, О. Топч1ев, М. Фащевський, Г. Фтомов, Б. Хорев, О. Шаблш, Л. Шепотько та шш1
Мета роботи - охарактеризувати демограф1чну ситуащю та основш параметри розселення сшьського населення Льв1всько! область
Виклад основного матер1алу дослвдження. Щодо об'екта нашого дослщження - сшьсько! мюцевосп Льв1всько! обласп, то протягом 19962010 рр. спостер1галось поступове зниження чисельност всього населення Льв1вщини. Причому до 2003 р. зниження чисельносп сшьського населення було дещо меншим, шж у мюьких жител1в, а в 2003 р. вщбувся стрибок гра-фтв ланцюгових темтв зростання 1 чисельшсть селян стала знижуватись на-багато швидше, шж городян. Хоча сам1 по соб1 темпи зниження чисельност сшьського населення впродовж 2006-2010 рр. втрачали свою потужшсть. Таким чином, у 2010 р., пор1вняно з 2009 р., чисельшсть сшьського населення Льв1всько! обласл знизилась лише на 0,41 %.
Загалом чисельшсть населення Льв1всько! област знизилась на 203,6 тис. ошб або на 7,40 %>, зокрема чисельшсть мюького населення в об-ласп скоротилась на 126,4 тис. ошб або 7,55 %>, а сшьського - на 77,2 тис. ошб або 7,16 %. Така ситуащя призвела до перерозпод1лу населення Льв1в-щини за територ1альною ознакою, тобто до поступового зменшення частки
сiльського населення та вщповщного зростання частки мюького населення, або пiдвищення рiвня урбашзацп областi. Протягом 1996-2010 рр. частка сшьського населення у структурi населення обласп спочатку мала тенденцiю до збшьшення, у 2002 р. питома вага селян у структурi населення Львiвщини була рекордною (40,7 %), а далi вона почала поступово знижуватись i у 2010 р. вже становила 39,3 %.
Поряд iз загальним зниженням чисельностi населення Львiвщини, як мiського, так i сiльського, вiдбуваeться скорочення людностi сш. Так, протягом дослiджуваного перюду середня люднiсть сiл скоротилась у вшх районах областi. Найбiльш вщчутно це проявилось у Перемишлянському (14,53 %) та Жидачiвському районах (11,92 %). Лише у наближеному до Львова Пустоми-тiвському районi середня люднють села зросла на 37 ошб (4,04 %).
Показники середньо! людностi села та вiдстанi мiж селами характери-зують розселення, а воно своею чергою тiсно пов'язане та певною мiрою виз-начае характер територiального розмiщення об'ектiв виробничо! та сощально! iнфраструктури. Тип розселення у сшьськш мiсцевостi Львiвськоl обласп можна охарактеризувати у табл. 1.
Табл. 1. Розподт райошв Львiвськоí областг на групи за середньою люднктю сл та вiдстанню мж ними, 2010 р.
Район Середня людтсть села, оиб № групи Ц Середня ввд-стань мпж селами, м № тдгрупи | Район Середня людтсть села, оиб уп л г № Середня ввд-стань мпж селами, м к п у р Й Й %
Брод1вський 541 1 3433 1 Перемишлянсь-кий 347 1 3248 1
Буський 346 1 3392 1 Пустомит1вський 952 2 3002 1
Городоцький 381 2 3260 1 Радех1вський 524 2 4072
Дрогобицький 591 2 3071 1 Самб1рський 548 2 2954 1
Жидачшський 920 1 4037 Скол1вський 646 2 5268
Жовювський 377 1 2969 1 Сокальський 590 2 3943 1
Золоч1вський 443 1 2844 1 Старосамб1рсь-кий 551 2 3364 1
Камянко-Бузький 392 1 3202 1 Стрийський 852 2 3397 1
Миколашський 463 2 3402 1 Туркшський 644 2 4284
Мостиський 807 1 3441 1 Яворшський 503 2 3420 1
Джерело: власш розрахунки та [1-3].
За показниками середньо! людносп за загальноприйнятою класифжа-щею села подшяються на малi (до 500 осiб), середнi (вщ 500 до 1000 осiб) та велик (понад 1000 осiб). У Львiвськiй областi районiв з великими селами не-мае, зi середшми налiчуеться 12 районiв, а малих - 8.
За середньою вщстанню мiж селами райони Львiвщини можна роздь лити таким чином: х = (хтах - хтт) /2 = (5268 - 2772) /2 = 4020(м)
Отже, райони, в яких вщстань мiж селами менша нiж 4020 м, вщнесе-мо до I групи (з бшьшою щiльнiстю сiл), а райони з вщстанню мiж селами
понад 4020 м - у II групу (з нижчою щшьшстю сiл). Загалом за двома проана-лiзованими ознаками райони Львiвщини можна подiлити на три групи, ос-кiльки жоден район област не потрапив до IV групи, що повинна об'еднувати малi села, не надто щшьно розмiщенi мiж собою (табл. 2).
Табл. 2. Групи райотв Львiвськоí областi за середньою людтстю сл
та вiдстанню мiж ними, 2010
Мал1 села щшьно розмщеш м1ж собою Середш села щшьно розмщеш м1ж собою
Брод1вський Городоцький
Буський Микола1вський
Жидач1вський Пустомиттвський
Жовювський Самб1рський
Золоч1вський Сокальський
Камянко-Бузький Старосамб1рський
Мостиський Стрийський
Перемишляиський Явор1вський
Середш села не надто щшьно розмщеш м1ж собою
Дрогобицький
Радех1вський
Скол1вський
Турювський
Географiчне розмщення тишв розселення у сшьськш мюцевосп Львiвськоl областi вщобразимо за допомогою картограми (рис.).
Умовн1 позначен ня: мал! села, шыьно розм1щен! М1Ж сооою; - середн1 села. щшьно розмиден] М1ж собою,
Щ - серед[п села, не надто иилыю ршшщеш М1ж сооою.
Рис. Типи розселення у сшьськш мкцевосШ Львiвськоí област
Отриманий розподш вщображае залежнiсть розселення вiд рельефу територп та природно-економiчних зон, як е визначальним чинником для розмщення тдприемств основно1 галузi сiльських територш - аграрно1. Таким чином, до I типу розселення потрапили райони, яю розташоваш на висо-чинах (200-300 м н. р. м.) переважно у зош Полюся i частково в Лiсостепу. До II типу розселення належать райони, котрi розташоваш на височинах (200-500 м н. р. м.), i майже рiвномiрно розташованi у зош Люостепу та Пе-редкарпаття, а найменш чисельна III група складаеться з районiв, що розмь щеш переважно в Укра1нських Карпатах. Значний вплив на змщ чисельностi населення мае природний та мехашчний рух населення. Природний рух насе-
лення характеризуешься насамперед коефiцiентами народжуваностi, смер-тност та природного приросту.
У сшьськш мюцевосп Львiвськоl областi протягом 2003-2009 рр. спостершалось чiтке зростання народжуваносп (2,8 пункти), дуже неодноз-начш змiни смертностi на цiй територп (лише починаючи з 2007 р., коефь цiент смертностi почав знижуватись, i у 2009 р. проти 2007 р. вш знизився на 1,0 пункти). Внаслщок перевищення коефщента смертностi над коефь цiентом народжуваност у сiльськiй мiсцевостi Львiвщини вщбувалось при-родне скорочення населення протягом усього дослщжуваного перiоду. Воно не мае чггко видшено! тенденцп, але впродовж 2007-2009 рр. внаслiдок зни-ження смертностi селян коефiцiент !х природного зниження у Львiвськiй об-ластi дещо (2,5 пункти) зменшився. Щодо типiв розселення, то райони III групи вiдзначались протягом 2003-2009 рр. найнижчим природним спадом населення, а у райошв I групи коефщент природного приросту населення був найменшим.
Сощальш програми виплати матерiальноl допомоги матерям за наро-дження дитини, вщсутшсть робочих мiсць, традицп, бiльша покора рель гiйним заборонам на аборт сприяють тому, що у сiльськiй мiсцевостi на 1000 жшок народжуеться майже на 10 дией бiльше, нiж у мюьких поселен-нях. До того ж i в сiльськiй мiсцевостi, i в мiських поселеннях народжува-нють мае тенденцiю до зростання.
Стосовно вжових характеристик матерiв, то в ушх поселеннях Львiвськоl областi жшки народжують переважно у вiцi 20-24 роки. Хоча в ос-танш роки матерi дещо постаршали: на 36,34 % у сшьськш мюцевосп зросла юльюсть народжених на 1000 матерiв у вiцi 25-29 роюв; на 42,97 % - у вщ 30-34 роки; на 52,00 % - у вщ 35-39 роюв. Загалом, у селах народжують бшьше жiнки вiком до 30 роюв, а в мютах - старшi 30 рокiв.
Мабуть, сам спошб життя у мiстах i селах дещо вiдрiзняеться: горо-дянки для початку хочуть знайти роботу, влаштувати свш побут, а вже тодi народжувати дiтей, а сшьсью жительки на перше мiсце ставлять шм'ю, до-машнiй затишок, який вони не уявляють без дией. Народжуванiсть також значно залежить вщ сiмейного стану жiнок, адже у нас ще iснують такi перепони, як осуд близьких чи знайомих, заборона церкви, навпъ лиературш традицп, що стримують народжуванють поза шлюбом.
На Львiвщинi у сшьськш мюцевосп розпадаеться кожен третш, а де-коли i четвертий шлюб. При цьому розлучень в окремi роки бiльше то в райошв I групи (з малими селами щшьно розмщеними мiж собою), то II групи (з середшми селами щшьно розмщеними мiж собою), то в III групи (з се-реднiми селами, не надто щшьно розмщеними мiж собою). Також протягом аналiзованого перiоду (2003-2008 рр.) у райошв I групи намггалась позитивна тенденщя до збшьшення юлькосп шлюбiв на одне розлучення, а районiв II та III груп навпаки кiлькiсть розлучень зростае. Протягом 2003-2009 рр. помо-лодшав вж померлих у сiльськiй мюцевосп Львiвщини. Так, зросла частка померлих чоловтв вiком 45-49, 50-54 та 70 роюв i старшi, а жшок - 0-4, 3034, 40-44, 50-54 та 70 роюв i старшг
Причини смерт найрiзноманiтнiшi. У Львiвськiй областi i в мiських поселеннях, i в сшьськш мiсцевостi найпоширенiшими причинами смерт е хвороби системи кровообiгу (62,89 % у мюьких поселеннях та 67,60 % у сшьськш мюцевосп серед уах причин), новоутворення (15,15 % та 9,36 % вщповщно), а серед чоловтв ще видшяються травми, отруення та деякi iншi наслiдки ди зовнiшнiх чинникiв (8,61 % та 9,24 %). Щодо окремих вжових груп, то молодшi працездатного вiку i чоловiки, i жiнки помирають переваж-но вщ окремих станiв, що виникають в пренатальному перiодi (38,12 % у мюьких поселеннях та 33,99 % у сшьськш мюцевосп), природжених вад роз-витку, деформацп та хромосомних аномалш (27,63 % та 22,88 %), вщ травм, отруень та деяких шших наслiдкiв ди зовшшшх чинникiв (10,50 % та 16,34 %), а дiвчатка у сшьськш мюцевосп ще помирають вiд шфекцшних та паразитарних хвороб (11,27 %).
Аналiз причин смертей осiб працездатного вжу пiдтверджуе, що погана еколопя, напружений графiк роботи, порушення режиму харчування, до-сить ютотно впливають на переважання частки новоутворень та хвороб орга-нiв травлення серед причин смертей у мюьких жителiв обох статей. Зате нездоровий спошб життя на селi спричиняе переважання на цiй територп зовшш-нiх, часто насильницьких, причин смертей (травм, отруень та деяких шших наслщюв дп зовнiшнiх чинникiв), а також через хвороби системи кровооб^.
Крiм природного руху, на змшу чисельностi населення значний вплив мае мехашчний рух населення. Внаслщок перемiщення змiнюеться структура населення на територп як вибуття, так i прибуття м^анпв. Найбiльш спри-ятливою е ситуащя у районах II групи, в яких прибуття переважае над вибут-тям, окрiм цього, позитивне сальдо мирацп зросло у 2009 р. порiвняно з
2008 р. На противагу цьому у районах I групи переважае вибуття населення з ще! територп, хоча у 2009 р. ситуащя дещо покращилась: негативне сальдо м^ацп зменшилось проти 2008 р. на 0,3 пункта.
Узагальненою кшьюсною характеристикою вжово! структури населення, яка показуе навантаження на суспшьство та економжу невиробничим населенням, е демографiчне навантаження. Негативш процеси у природному та мехашчному русi населення сшьсько! мюцевосп Львiвськоl областi стали причиною високого демографiчного навантаження, причому в ушх аналiзова-них групах районiв навантаження особами, старшими працездатного вжу, ви-ще, нiж навантаження особами молодше працездатного вжу, яке досi змен-шуеться. Це ще раз шдтверджуе переважання в складi сiльського населення ошб пенсiйного вiку.
Мабуть, внаслщок зростання народжуваностi у сiльськiй мюцевосп Львiвщини намiтився процес зниження демографiчного навантаження, причому у вшх групах районiв за розселенням вдаилення цього показника у
2009 р. проти 2003 р. становило приблизно 15,5 %.
Висновки. Таким чином, у сшьськш мюцевосп Львiвськоl областi на-мiтились незначнi позитивш зрушення у вiдтвореннi населення, але вш проб-леми демографiчноl кризи, яю нагромаджувались не один десяток роюв, ви-рiшити за кшька рокiв неможливо. Тому на сьогодш е актуальним завданням
всiляко закршити й розвинути отриманi досягнення, надавши 1м рис незво-ротност й стало1 тенденцп у кожнiй rpyni аналiзованих районiв.
Л1тература
1. Статистичний щор1чник Льв1всько1 обласп за 2009 piK / Головне управлшня статистики у Львiвськiй обласп, 2010. - Ч. I. - 521 с.
2. Статистичний щоpiчник Львiвськоl областi за 2009 рж / Головне yпpавлiння статистики у Львiвськiй областi, 2010. - Ч. II. - 282 с.
3. Офщшний сайт Головного управлшня статистики у Львiвськiй обласп. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.stat.lviv.ua>.
Громьяк Т.Д. Демографическая ситуация и расселение сельского населения Львовщины
Рассмотрены уровень и динамика показателей, отражающих демографическую ситуацию и расселение сельского населения Львовской области, осуществлено разделение районов области на группы по основным характеристикам расселения.
Ключевые слова: демографическая ситуация, рождаемость, смертность, естественный прирост, расселение, сельская местность, сельское население.
Gromyak T.D. The demographic situation and the resettlement of the rural population of Lviv region
Examined the level and dynamics of indicators of the demographic situation and the resettlement of the rural population of Lviv region, carried on division of areas of the main characteristics of the settlement.
Keywords: Demographic situation, fertility, mortality, natural growth, resettlement, rural areas, rural population.
УДК 336.145 Докторант Н.В. Кузьминчук, канд. екон. наук -
НТУ "Хартвський полтттехтчний тститут "
ОСОБЛИВОСТ1 ДЕМОГРАФ1ЧНО1 СИТУАЦП ТА ПЕНС1ЙНА РЕФОРМА В УКРА1Н1
Проведено анал1з сучасних св1тових демограф1чних тенденцш пор1вняно з де-мограф1чною ситуащею як в Укра1ш, так 1 у Харгавському регюш. Показано, що еко-ном1чна ситуащя в Укра1ш е причиною загострення проблеми старшня наци 1 пов'язано! з нею необхщшстю збшьшення актуал1заци на утримання людей похилого вжу. Дослщження розпод1лу населення за вжом 1 за статтю доводять доцшьшсть проведення пенсшно! реформи.
Ключовг слова: демограф1я, демограф1чна криза, розподш населення за вжом, розподш населення за статтю, пенсшний вж, дефщит бюджету.
Постановка проблеми. У сучасному суспшылга пенсiйна система вь дiграе значну соцiальну та економiчну роль i потребуе постшно1 уваги з боку держави. Суспшьний добробут та якють життя населення значною мiрою виз-начаеться пенсiйним забезпеченням людей похилого в^ та впевненiстю у зав-трашньому днi осiб, якi працюють. В Украш iснуе тенденцiя переважання кшькосп пенсiонерiв над працездатним населенням, а отже, тягар на працю-ючих iз забезпечення пенсiонерiв збшьшуеться з кожним роком. Тепер на 88 пенсiонерiв припадае 100 ошб, що сплачують пенсiйнi внески, а за прогнозами аналггиюв у 2025 р. кожний пращвник утримуватиме одного пенсiонера [3].
