CC BY
132
- шформацшш потоки повинш бути органiзованi виходячи з юнуючих потреб пiдприeмства й характеризуватися: адресшстю (вказiвкою споживачiв шформацп, вiдповiдальних за збiр, обробку, передачу, зберiгання);
-регламентом передачi шформацп, утримуванням i обсягом передано! шформацп.
Таким чином, дослщженням iснуючих методик аналiзу iнформацiйного середовища пiдприeмства, його складу й структури дозволили зробити важливi для подальшого дослiдження висновки.
Висновки. Запропонована класифiкацiя видiв шформацп, що утворюе iнформацiйнi потоки автотранспортного тдприемства, сформульованi вимоги до шформацп, що визначають рiвень 11 якостi.
Розроблена принципова схема формування шформацшних потоков автотранспортного пiдприeмства й систематизована !хня класифiкацiя, як основа моделювання стратеги пiдприeмства.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Будрина Е.В. Проблемы формирования и управление развитием регионального рынка транспортных услуг. Текст/ Е.В. Будрина - Санкт-Петербург: Спбгиэу, 2002. - 276с.
2. Зайцев Е. И. Информационные технологии в управлении эксплуатационной эффективностью автотранспорта. Текст/ Е. И. Зайцев- Спб.: Спб. ГИЭА, 1998. - 227 с.
3. Бережной В. И. и др. Логистика автомобильного транспорта: концепция, методы, модели. / В. И. Бережной, Е. В. Бережная, В. С. Лукинский, И. А. Цвиринько. — М.: Финансы и статистика, 2004.
4. Гончаров В.В.Руководство для высшего управленческого персонала в XXI веке. В 4-х томах. Т.1-4 2006. Твердый переплет. 3264 с.
5. Информационные технологи в бизнесе [Текст]: энциклопедия / ред. М. Желена ; пер. А. Железниченко, И. Клюева, А. Ларичева. - СПб. : Питер, 2002. - 1120 с. -(Бизнес-класс).
Аннотация. С yчетом тpебовaний к инфоpмaции, которые определяют ypовень ее кaчеcтвa, предложенияя клaccификaция инфоpмaционныx потоков и принцип^льнои cxемa ж фоpмиpовaния
Ключевые слова: инфоpмaционные теxнологии, кляссификоция инфоpмaционныx потоков, тадежность информяции, yпpaвленчеcкие решения.
Summary. Taking into account requirements to information, which determine level of its quality, offered classification of informative streams and of principle chart of their forming
Keywords: informational technologies, classification of informational flows, reliability of information, management decisions.
Рецензент д.е.н., npофeсоp У^ДАЗТ Колесников О.В. Експертредакцшног колегп к.е.н., доцент У^ДАЗТЯкименко Н.В.
УДК 336.233
ВПЛИВ П1ДВИЩЕННЯ ПЕНС1ЙНОГО В1КУ НА Ф1НАНСОВИЙ
СТАН ПЕНС1ЙНОГО ФОНДУ
Коваленко С. О., к.е.н., ст. викладач (Х1Ф УДУФМТ)
До^джено одну з головних проблем реформування пенсшног системи Украши як пiдвищення пенсшного вку, визначено вплив пiдвищення пенсшного вiку на фiнансовий стан пенсшног системи, запропоновано заходи щодо розв 'язання цiei проблеми на сучасному етат проведення пенсшног реформи.
Ключов1 слова: пенсгйна система, пенсгйний вгк, Пенсшний фонд Украгни, пенсгя, реформування.
Постановка проблеми: Одним з головних забезпечення пдного життя населення, особливо завдань сощально! политики держави е пе! його частини, яка досягла пенсшного вшу.
© Kовaленко С.О.
BiciiiiK екрнрмжи транспррту i пррмислрврст! № 33, 2011
Пенсшна система залежить вш багатьох чинник1в, зокрема вiд стану ринку пращ, рiвня i динамiки заробггно1 плати, дieвостi сощально1, податково1, баншвсько1, щново1 та iнших складових полiтики держави.
Реформування пенсшно1 системи -складний, багатогранний i комплексний процес, який мае iстотно змшити баланс полiтичних, економiчних та сощальних iнтересiв населения, систему державних фшанав, функцiонування ринк1в працi та катталу.
Метою реформування пенсшно1 системи е забезпечення належного рiвня життя людей похилого вжу на засадах сощально1 справедливостi, гармонiзацiя вiдносин мiж поколшнями та сприяння економiчному зростанню.
Пенсiйний вж е одним з ключових питань реформування пенсшного забезпечення. Вiн виступае iндикатором ступеню фшансово1 стабiльностi пенсшно1 системи, сощально1 справедливостi у сустльстш [6].
Нажаль, Укра1ну, як й iншi кра1ни свiту, не обминае проблема старшня населення, вона призводить до систематичного погiршення спiввiдношення мiж населенням працездатного та непрацездатного вжу. Отже, виникае проблема забезпечення пдного рiвня життя для нинiшнiх та i майбутнiх пенсiонерiв, заохочення працюючих сплачувати пенсiйнi внески, створити для бюджету можливють фiнансувати звичайнi видатки на охорону здоров'я, освiту, нащональну безпеку та iншi.
Анал1з останнгх до^джень i публЫацш: Дослщженням проблем впливу тдвищення пенсiйного вiку на фшансовий стан пенсшно1 системи присвячено працi науковцiв: Мальованого М. [2], В. Мельничука[3], М. Свенчiцкi [4,5], I. Шклярсько1 [6] та шших. Разом з тим окремi питання стосовно опрацювання напрямiв подальшого розвитку системи пенсшного забезпечення; удосконалення управлшня системою пенсшного страхування в Украшц пiдвищення пенсiйного вiку та його впливу на фшансовий стан Пенсшного фонду та ВВП залишаються недостатньо вивченими i потребують подальшого дослщжения.
Формування цтей статтк дослiдження проблем, пов'язаних з реалiзацiею реформування пенсшно1 системи в Укра1ш та зниження демографiчного навантаження на пенсiйну систему, зменшення навантаження на платник1в податшв, а також забезпечення надiйного, постшного та реального розмiру пенсiй тепершшм та майбутнiм пенсiонерам в Укра1ш.
Виклад основного матерiалу до^дження: Пенсшне страхування е однiею з основних форм сощального захисту осiб, як втратили працездатнiсть через досягнення пенсшного вжу,
виступае як сукупнiсть особливих вшносин мiж його учасниками з приводу розпод^ споживання мiж перюдом економiчноl активностi i непрацездатностi, тобто мiж працюючими та пенсiонерами.
Пенсшна система краши мае забезпечити громадян гiдним доходом у старостi вшповшно до особистого вкладу кожного протягом перiоду його економiчноl активностi. Одночасно на макрорiвнi вона повинна сприяти економiчному розвитку держави через внесок у стабшьшсть, рiвномiрний та адекватний податковий тиск, акумулювання й iнвестувания довгострокових фiнансових ресурсiв у економiку краши [3].
Основною проблемою попршення демографiчноl ситуацп в Укра1ш е старшня населення, про що свщчить збшьшення частки осiб похилого вiку та змша спiввiдношень мiж поколiниями. За перюд з 1959 до 2001 року за даними перепису населення сшввщношення оаб пенсiйного вiку i населення працездатного вiку збiльшилося майже вдвiчi (з 22,7 до 41,1 вщсотка). За прогнозом 1нституту демографп та соцiальних дослiджень Нацiональноl академп наук, протягом 2010-2025 рок1в це сшввщношення досягне 50 вiдсоткiв, а до 2050 року - 76 вщсотшв[1].
Водночас, якщо пенсiйний вж залишиться без змiн, к1льк1сть населення пенсшного вжу збiльшиться з 11,7 млн. у 2009 рощ до 14 млн. у 2050-му. Фактична шльшсть платнишв внеск1в е набагато меншою, нiж к1льк1сть працездатних, а шльшсть пенсiонерiв — бiльшою, шж к1льк1сть осiб у непрацездатному вщ. У 2009 роцi на 100 оаб, яш сплачували пенсiйнi внески, припадало 88 оаб, яш отримували пенсiю. У 2025-му припадатиме вже 100 пенсiонерiв на 100 платнишв пенсшних внеск1в, а у 2050-му — 125 пенсiонерiв на 100 оаб, яш сплачують пенсiйнi внески[5].
Сьогоднi пiдвищения розмiру пенсiй можливо або у разi збiльшения надходжень вiд сплати пенсiйних внеск1в, або в разi збiльшения чисельностi пращвнишв, як1 сплачують страховi внески до Пенсшного фонду. Таке сшввщношення прямо пропорцшно залежить вiд виходу на пенаю[6].
Пiдвищення пенсiйного вiку забезпечуе збiльшення кiлькостi платник1в внеск1в, а отже -збшьшення обсяпв надходжень до Пенсшного фонду та обсягу створеного ВВП. Водночас, зменшення шлькосп пенсiонерiв за вiком дасть змогу скоротити видатки Пенсшного фонду на виплату пенсш або тдвищити розмiри призначених пенсiй.
Отже, збiльшити вiдношення чисельносп працюючих до чисельностi пенсiонерiв можна або шляхом збiльшення пенсiйного вжу, або стимулювання бiльш пiзнього виходу на пенсш через збшьшення розмiру пенсп в разi вiдстрочення часу виходу на пенсш[5].
В1сник економжи транспорту 1 промисловост1 № 33, 2011
Слад пiдкреслити, що сьогодш чисельнiсть платник1в внеск1в на пенсшне страхування становить 15,2 млн. оаб, а чисельнiсть пенсiонерiв - 13,8 млн., тобто переачний платник внесшв фiнансуе 90,8 вiдсотка середньо! пенси, а в окремих регiонах — i бiльше. При цьому частка пенсшних видатк1в у валовому внутршньому продуктi кра!ни вже становить близько 17 вщсотшв [1].
Крiм цього, варто вщмгтити, що з 2004 року зростання пенсiй вiдбувалося непропорцшно зростанню заробгтно! плати: так, наприклад, у 2005 роцi середня пеная зросла на 175%, тодi як середня зарплата - лише на 125 вщсотшв. При цьому за весь перюд пiсля 2004 р. не було здшснено жодних заходiв, спрямованих на збiльшення власних надходжень пенсшно! системи, окрiм деякого тдвищення розмiру пенсiйного внеску для роботодавщв та к1лькох спроб змусити тдприемщв - фiзичних осiб сплачувати хоча б мшмальний пенсiйний внесок [2].
Серед основних проблем пенсшно! системи Украши е й той факт, що коефщент замщення сьогоднi становить 50%, тобто при виходi на пенсш людина втрачае половину свого заробгтку.
Вибiр оптимального варiанту реформування чинно! меж1 пенсiйного вiку мае враховувати прюритети загально! стратегi! сощально-економiчних реформувань, тобто не лише завдання пенсiйно! реформи, а й реформ в шших сферах, зокрема реструктуризацп виробництва i зайнятостi, модершзацп системи охорони здоров'я тощо.
Ми роздмемо думку окремих вчених i практиков та вважаемо необхiдним передуам пiдвищити пенсiйний вiк для жшок до рiвня, встановленого для чоловшв, - 60 рок1в. При цьому, необхщно зазначити, що в Укра!т не iснуе жодних об'ективних фiзiологiчних, економiчних чи соцiальних пiдстав для утримання нижчо! меж1 пенсiйного вшу для жшок. Нижча межа пенсшного в^ та, вiдповiдно, коротша тривалють стажу зумовлюють нижчий розмiр пенсш у жшок. Особливо це стало помгтно тсля пiдвищення у 2008 р. величини оцiнки одного року страхового стажу з 1% до 1,35%. Ниш середнш розмiр пенси жшок становить лише 67% пенси чоловшв, тодi як спiввiдношення середтх розмiрiв зарплати ж1нок i чоловшв становить 75% [2].
Тобто нижча межа пенсшного вшу для жшок е не просто необгрунтованою пшьгою, а ще й зумовлюе !хню бiднiсть у старостi. Встановлення однакового пенсшного вшу сприятиме не лише вирiвнюванню розмiрiв пенсiй ж1нок i чоловiкiв (!х спiввiдношення буде адекватним гендерному спiввiдношенню в оплатi пращ), а й загалом -тдвищенню доходiв людей похилого вiку, адже жшки становлять майже 70% пенсiонерiв за вiком.
Вiдтак, встановлення единого порогу пенсшного вшу та необхщного страхового стажу для жшок та чоловшв потрiбне не тiльки для полшшення фiнансово! ситуацi! в Пенсшному фондi,а й для забезпечення реально! рiвностi у трудових i пенсшних правах, розширення можливостей щодо розвитку та реалiзацi! людського (в тому чи^ трудового) потенцiалу населення Укра!ни.
Таким чином, пiдвищення пенсiйного вшу дае змогу наростити обсяги зайнятосп i виробництва. За умови незмшно! продуктивностi працi кожен вiдсоток збшьшення кiлькостi зайнятого населення по праву може вважатися внеском у створення додаткового ВВП. Позитивний ефект тдвищення пенсшного вшу для державного бюджету полягатиме у збшьшенш шлькосп платнишв податшв та надходжень вiд податку з доходiв фiзичних осiб до бюджету кра!ни, економiю бюджетних коштiв на видатках, пов'язаних з рiзного роду пшьгами для пенсiонерiв, зокрема на безкоштовний про!зд у мiському та примюькому транспортi. Важливе значення матиме також тдтримка показник1в тривалостi страхового стажу [4].
Висновки: Результати аналiзу здшснених заходiв з реформування пенсшно! системи сввдчать про необхщшсть коригування процесiв подальшого проведення пенсшно! реформи з урахуванням набутого досвщу та соцiально-економiчного становища в кра!т При цьому, подальше реформування пенсшно! системи повинно здшснюватися за такими напрямами: розширення бази справляння страхових внеск1в; полiпшення фiнансового стану Пенсшного фонду Укра!ни; забезпечення середньо- та довгостроково! стабiльностi пенсiйно! системи з поступовим переходом до посилення ролi накопичувальних складових частин пенсшно! системи як фактору диверсифшаци джерел доходiв; забезпечення належного рiвня замщення заробгтно! плати пенсiею та мобшзаци довгострокових iнвестицiйних ресурсiв, необхiдних для модершзацп вичизняно! економiки.
Таким чином, тдвищення пенсшного вшу дасть змогу на довгий час послабити вплив демографiчного тиску на пенсiйну систему. Ефект вщ цього може бути вiдчутний одразу пiсля запровадження i тому цей захщ набувае особливого значення в перюд кризи. Вщмшшстю пiдвищення вшу вщ iнших заходiв е простота реалiзацi! та мiнiмальний органiзацiйний супровщ.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Про схвалення Концепцi! подальшого проведення пенсiйно! реформи: Розпорядження Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни вщ 14.10.2009. №1224-
Ысник економ1ки транспорту 1 промисловост1 № 33, 2011
р.[електронний ресурс] - Режим
достyпy:www.pfu.gov.ua
2. Мальований М.1. Фiнансово-демографiчнi аспекти пiдвищення пенсiйного вжу в Укра!ш / М. I. Мальований // 36ipHm наукових праць Уманського Державного аграрного ушверситету (частина 2 - економжа). -Умань, 2008.[електронний ресурс] - Режим доступу: udau.edu.ua/library.php?pid=381
3. Мельничук В. Тенденщ! розвитку пенсшно! системи Укра!ни / В. Мельничук// Фшанси Укра!ни. -2010.-№4.-с.66-76
4. Свенчщш М, Ткаченко Л., Чапко I. Демографiчнi та фiнансовi передумови пенсшно! реформи в Укра!ш: прогноз -2050. / М. Свенчщш, Л. Ткаченко, I. Чапко - К.: Аналггично-дорадчий центр Блакитно! стачки, 2010.-72 с.
5. Свенчщш М. Виправлення пенсшно! системи/ М. Свенчщш // Дзеркало тижня.-2010.-№17(797)
6. Шклярська I. Шдвищення пенсiйного вiкy: «за» i «проти»/ I. Шклярська : [електронний ресурс] - Режим доступу: http://forinsurer.com/public/03/10/04/751
Аннотация. Исследована одна из основных проблем реформирования системы пенсионного обеспечения как повышение пенсионного возраста, определено влияние повышения пенсионного возраста на финансовое состояние пенсионной системы, предложены пути решения данной проблемы на современном этапе проведения пенсионной реформы.
Ключевые слова: пенсионная система, пенсионный возраст, Пенсионный фонд Украины, пенсия, реформирование.
Summary. One of the main problems of pension system reforming such as retirement age raise is analized, retirement age raise influence on financial condition of pension system is determined, solutions of the given problem at the present stage of pension system reforming are offered.
Keywords: pension system, retirement age, Pension fund of Ukraine, pension, reforming.
Рецензент к.е.н., доцент Х1Ф УДУФМТ Пенська 1.О. Експертредакцшног колегп к.е.н., доцент УкрДАЗТНазаренко 1.Л.
УДК 336.74
ГРОШОВО-КРЕДИТНА ПОЛ1ТИКА: ПОДАЛЬШЕ УДОСКОНАЛЕННЯ ВИЗНАЧЕННЯ
КоковЫЫа О.О., к.е.н., ст. викладач (УкрДАЗТ)
У cmammi проаналгзоваш iснуючi визначення грошово-кредитноХ nолiтики як складовоХ частини економiчноi полimики краХни, та на пiдсmaвi цього сформульовано авторське визначення даного поняття.
Ключовi слова: грошово-кредитна полтика, грошовий об1г, грошовий оборот, НБУ.
Постановка проблеми та ïï зв'язки з науковими та практичними завданнями.
Сучасний етап розвитку eKOHOMÎKn Украши висувае hobî вимоги до eKOHOMi4HOÏ политики держави, для задоволення яких необхщно перенести акценти i3 орiентацiï нацiональноï e^^Mi^ на зовшшш ринки на активiзацiю та стимулювання розвитку внутршнього ринку. Для забезпечення сталого соцiально-eкономiчного розвитку грошово-кредитна политика
Нащонального банку Украши, як складова частина
© Коковiхiна О.О.
економiчно! политики кра!ни, мае забезпечити вщповщне монетарне тдгрунтя в виглядi щново! стабшьносп та низько! шфлящ! у довгостроковому перюдг
Анал1з останнгх до^джень i публшацш та видтення невиршених частин загальног проблеми. На сьогодш юнуе чимало рiзноманiтних спроб надати комплексне визначення грошово-кредитнш полгшщ. Так в табл. 1 наведено аналiз юнуючих на сьогодшшнш день визначень ще! категорп.
Вкник економ1ки транспорту i промисловост1 № 33, 2011
