CC BY
220
ництва, шляхом встановлення необидного обсягу каш-тальних вкладень для досягнення запланованого концевого результату роботи шдприемства.
Таким чином, за результатами дослщження можна зробити висновок, що дощльно розглядати шновацп як впроваджеш в процеа виробництва нововведения у ви-гляд1 шновацшних продукпв 1 технологш з метою ско-рочення витрат ресурав шдприемства та шдвищення ефективност! його функцюнування, а ресурсозбережен-ня як процес зниження витрат вах вид1в виробничих ресурав (матер!альних, трудових, фшансових, кашта-льних та ш.), що забезпечуе зростання ефективносп виробництва, шляхом найбшьш ращонального !х викори-стання за рахунок оновлення техшко-технолопчно! ба-зи та прогресивного розвитку шдприемства.
Кр1м того, встановлеш чинники шновацшно! д1я-льносл, що являють собою р1вень витрат за напрямами шновацшно! д1яльносп 1 впливають на ресурсомют-шсть та ефектившсть виробництва, дозволяють сфор-мувати систему показнишв витрат ресурав виробництва 1 витрат на шновацп, моделювати та прогнозувати взаемодш виробничо! 1 шновацшно! д1яльност1 шдприемства на основ! щльових функцш, а також оптим1зува-ти отримаш результати. Що, у свою чергу, дае змогу створення мехашзму управлшня шновацшною д!яльш-стю, яка забезпечуе процес ресурсозбереження 1 сприяе полшшенню результата роботи шдприемства.
Список джерел
1. Чухно А. Науково-технолопчний розвиток як об'ект досль дження еволюцшно! економ1чно1 теори // Економжа Укра-1ни. - 2008. - № 1.- С. 12-23.
2. Твисс Б. Управление научно-техническими нововведениями. - М: Экономика, 1999. - 316 с.
3. Санто Б. Инновация как средство экономического развития: Пер. с венг. / под ред. Б.В. Сазонова. - М: Прогресс, 2007. - 214 с.
4. Еконмчна енциклопедiя / Шд ред. Мочерного. -Тернопшь: Академiя, 2001. - Т. 1. - 864 с.
5. Ильенкова С.Д. Экономика и статистика фирм: монография / С.Д. Ильенкова, В.Е. Адамов, Т.П. Сиротина. - М.: Финансы и статистика. - 2002. - 258с.
6. Шумпетер Й. Теория экономического развития. - М.: Прогресс, 1992. - 211 с.
7. Веснин В.А. Стратегическое управление. - М.: ТК Велби, Изд-во: «Проспект». - 2006. - 328 с.
8. Громов Н.Н. Менеджмент на транспорте. - М.: Академия, 2003. - 328 с.
9. Papadaskalopoulos A. The Innovation strategy in urban centres // A. Papadaskalopoulos, A. Tasopoulos, M. Chistofakis. - Jornal of European economy. - 2003. - №3. - P. 307-325.
10. Василенко В.О. Креативне управлшня розвитком соцiально-економiчних систем: монографш. - К.: Освгга Украши, 2010. - 772 с.
11. Пригожин А.И. Нововведения: стимулы и препятствия (социальные проблемы инноватики) - М.: Политиздат, 1999. - С. 270-275.
12. Завлин П.Н. Инновационный менеджмент / П.Н. Завлин,
A.К. Казанцев, Л.Э. Миндели. - М., 2008. - 396 с.
13. Морозова Г.И. Инновационный менеджмент / Г.И. Морозова, Н.И. Морозова. - СПб: ИД Питер, 2007. - 460 с.
14. Макаров В.Л. Инновационный менеджмент в России. /
B. Макаров, А. Варшавский. - М.: Наука, 2004. - 410 с.
15. Борисов А.Б. Большой экономический словарь. - М.: ЗАО «Книжный мир», 2009. - 860 с.
16. Електронний ресурс. - Wiktionary: mathematical model. Режим доступу: http: // en.wiktionary.org/wiki/ mathematical model.
17. Ткаченко В.А. Философия оперативного управления виртуальным предприятием: монография / В.А. Ткаченко, Б.И. Холод и др.; Под ред. Ткаченко В.А. - Дн-ск: МОНОЛИТ, 2010. - 448 с.
А. Бережна
академж АЕН Украти м. Полтава
ПРОБЛЕМИ Ф1НАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПЕНС1ЙНОГО ФОНДУ УКРА1НИ
Становлення Украши як сощально! держави вима-гае перебудови вае! системи сощального захисту. Ос-новними засадами тако! перебудови е те, що людина, и життя та здоров'я визнаються найвищою сощальною, а громадяни мають право на сощальний захист (ст. 3, 46 Конституцп Украши) [1]. Пенсшне страхування поадае значне м1сце в систем! сощального страхування як за сво!м значенням у матер1альному забезпеченш пенсю-нер1в, так 1 за обсягами фшансових ресурав. Проблема реформування наявно! пенсшно! системи актуальна не перший рш. На державному р1вш задеклароваш основш напрями пенсшно! реформи, зокрема, створення трирь внево! системи пенсшного забезпечення, яка грунтуеть-ся на поеднанш принцишв солщарно! та накопичуваль-но! систем пенсшного забезпечення.
Актуальшсть теми визначаеться необхвдшстю пог-либленого вивчення проблемних питань у сфер! пенсшного забезпечення з метою створення надшно! 1 адекватно! ринковим умовам системи сощального захисту для населення, яке втратило працездатшсть, з ураху-ванням наявних тенденцш фшансового забезпечення та збалансування ресурав бюджету пенсшного фонду. Метою роботи е дослщження проблемних питань у сфер! пенсшного забезпечення Укра!ни ,а саме форму-вання фшансових ресурав достатшх для виконання вь дповщних сощальних зобов'язань та формування тео-ретичних 1 практичних рекомендацш щодо можливих шлях1в виршення даних проблем.
Перехвд до ринково! системи господарювання не су-проводжувався в Укра!т диверсифшащею системи фшан-сування сощально! сфери. Головним джерелом витрат був та залишаеться держбюджет. Мтж тим, досввд висвгглив суттев1 проблеми у бюджетному фшансувант сощально! сфери в Укра!т: недостатт розмри фшансування, непо-слвдовтсть та фрагментартсть фшансування, неефектив-на структура фшансування, слабка сощальна спрямова-тсть. Постала нагальна потреба у вщтш старих правил виконання сощальних зобов'язань. Причиною невдач ре-формувань, з одного боку, е певний консерватизм бшьшо! частини сустльства, яка звикла до споживацького ввдно-шення до держави, з шшого - не достатньо виважена схема обгрунтування пропозицш стосовно вщмши або реор-гатзащ! тих чи шших зобов'язань держави.
Зпдно з Конститущею Укра!ни та 1ншими законо-давчими актами соц1альн1 зобов'язання держави в рин-ков1й економ1ц1 являють собою доходи у грошовш або натуральнш форм1, як! отримуе населення з централ1зо-ваних ф1нансових фонд1в, насамперед з Державного бюджету, Пенсшного фонду тощо. Загальна класиф1кац1я сощальних зобов'язань держави [5] наведена на рис. 1.
Зменшення сощальних зобов'язань у раз1 нестач1 кошт1в можна здшснювати шляхом переходу до адресно! системи реал!защ! частини з них або ввдмши для високо-дохщних груп населення. В умовах недофшансування соц!альних зобов'язань держави постае питання про !х нев!дпов!дн!сть реальним фшансовим можливостям, ! як
За джерелом фшансування
За
обов'язковгстю виконання
Сощальш зобов'язання держави
-ч
У
Перша група -сощальш зобов'язання, що фшансуються на основ1страхових принцитв
Друга група -сощальш зобов'язання, що не носять страхового характеру [ фшансуються з бюджету
V
V
Страхов1 виплати на користь можливого рецитента здшснюються шшим страхувальником роботодавщ (до 39% на-рахованого заробгтку)
Можливим рецитентом е сам страхувальник -наймаш пращвники (3% в1д зарплати)
-ч
V
-ч
V
з Державного бюджету
з мгсцевих бюджета
безумовш зобов'язання щодо виплати у в1дпов1дносп до дтачого законодавства сощальних трансферов
умовш зобов'язання затверджу-ються бюджетами на рж [ не мають систематичного характеру
Державш трудов1 пенси, пенси по швалщносп, пеней у зв'язку з втратою го-дувальника, пеней за вислугу роюв
Допомоги з тимчасово! непрацездатносп
Допомоги по безробптю
Сощальний захист та сощальне забезпечення
Освгта та охорона здоров'я
Духовний 1 ф1зичний розвиток
державш пенси, допомоги по безробггтю, виплати, пов'язаш з нещасним випадком на виробнищв
безпосередт зобов'язання перед юридич-ними особами
опосередковаш зобов'язання перед ф1зичними особами
Рис. 1. Класифжащя сощальних зобов'язань держави
наслщок, необхадносл згортання або вщмши конкретних сощальних програм. Реструктуризащя сощальних зобов'язань держави е найб1льш дискусшним питанням ре-формування системи сощальних зобов'язань держави. Змютовно вш полягае насамперед у ввдшш частини сощальних зобов'язань що не фшансуються зовам або не-достатньо фшансуються. Слщ вщмггати, що такий варь ант зменшення сощальних зобов'язань держави носити-ме характер «сощального дефолту» 1 скорше за все буде негативно сприйматися сустльством.
Правове регулювання у сфер1 пенайного забезпечення можна визначити як форму регулювання суспшь-них вщносин у цш сфер1, за допомогою яко! поведшка учасник1в цих вщносин приводиться у вщповщшсть до вимог, що мютяться у нормах права. Що стосуеться за-конодавчо! та нормативно-правово! бази пенайного забезпечення, то зпдно з1 ст. 46 Конституцп Укра!ни гро-мадяни Укра!ни мають право на сощальний захист, що передбачае право на забезпечення !х у раз1 повно!, част-ково! або тимчасово! втрати працездатносп, втрати го-дувальника, безробптя з незалежних вщ них обставин, а також у старост та в шших випадках, передбачених законом [1]. Це право гарантуеться загальнообов'язковим державним пенсшним страхуванням за рахунок страхових внесюв громадян, шдприемств, установ та оргатза-цш, а також бюджетних та шших джерел сощального забезпечення. Саме ця норма Конституци е правовою основою системи загальнообов'язкового державного пенайного страхування, частиною якого е пенсшне стра-хування. Сьогодт питання пенайного забезпечення в Укра!ш регулюеться бшьш шж двадцятьма законами Укра!ни, як1 встановлюють спещальт умови пенайного забезпечення окремих категорш оаб.
Дшча структура системи пенайного забезпечення в УкраМ (рис. 2) мае наступи р1вш [2, 3]:
Солiдарна система
----\ \
Загальнообов'язкове державне пенсшне страхування
----!-----!----
Накопичувальна система
----1 \
Накопичувальне пенсшне забезпечення
-=1-----!=-
Система недержавного пенсшного страхування
Рис. 2. Структура системи пенсшного забезпечення в Украгт
- Перший р1вень - солщарна система загальнообо в'я-зкового державного пенсшного страхування, що базуеться на засадах солщарносп 1 субсидування та здшснення виплати пенсш 1 надання сощальних послуг за рахунок кош-т1в ПФУ на умовах та в порядку, передбачених законом.
- Другий р1вень - накопичувальна система загальнообов'язкового державного пенсшного страхування, що базуеться на засадах накопичення кошт1в застрахо-ваних оаб у Накопичувальному фонд1 та здшснення фшансування витрат на оплату договор1в страхування
дов1чних пенсш 1 одноразових виплат на умовах та в порядку, передбачених законом.
- Третш р1вень - система недержавного пенсшного забезпечення, що базуеться на засадах добровшьно! уча-сп громадян, роботодавщв та !х об'еднань у формувант пенсшних накопичень з метою отримання громадянами пенсшних виплат на умовах та в порядку, передбачених законодавством про недержавне пенсшне забезпечення.
Перший та другий р!вш системи пенсшного забезпечення в Укра!ш становлять систему загальнообов'яз-кового державного пенсшного страхування. Другий та третш р1вш системи пенсшного забезпечення в Укра!'ш становлять систему накопичувального пенайного забезпечення. Громадяни Укра!ни можуть бути учасни-ками та отримувати пенсшш виплати одночасно з р1з-них р!вшв системи пенсшного забезпечення в Укра!ш.
Головною функщею системи пенайного страхування е формування у спещальних страхових фондах фь нансових ресурав, необхвдних для задоволення матер1а-льних 1 сощальних потреб учаснишв страхово! системи в раз! настання вщповщних сощальних ризишв. Зпдно до цього основними завданнями системи пенайного забезпечення е: створення та забезпечення функцюнування страхових шститупв; акумуляця у страхових фондах необхщних фшансових ресурав через щльов1 платеж (страхов! внески) страхувальнишв, тобто оаб, як1 спря-мовують (вщкладають) частину власних кошпв (доходу) на користь оаб, яю потребують захисту вщ страхових ризик1в (застрахован! особи); розподш ресурав страхових фонд1в м1ж застрахованими особами в раз! виник-нення страхового ризику (настання страхового випадку) у вигляд1 страхових виплат - пенсш; регулювання вщно-син м1ж учасниками страхово! системи страховиком, страхувальниками та застрахованими особами.
Принцип солщарносп, на основ! якого побудована сучасна система пенсшного забезпечення в Укра!т, поля-гае в тому, що кошти, з!брат в!д застрахованих ос!б, яю не досягли пенс!йного в!ку (та акумульоват у Пенс!йному фонд! Украши), розподшяються не м!ж ними, а м!ж тими громадянами, як! в поточний момент мають право отримувати пенсш. Такий п!дх!д виправдовуеться сощальною необх!дн!стю, але при його застосувант з'являеться роз-рив м!ж пенсшними платежами та пенс!йними виплатами для кожно! застраховано! особи. Тому вщсутня економч-на зац!кавлен!сть у здшснент платеж!в в таку пенс!йну систему як для самого робгтника, так ! для роботодавця. Саме цей фактор сприяв виникненню т!ньовпх схем виплати дохода. Конкретний розм!р пенс!!' в так!й систем! значною м!рою визначаеться макроеконом!чними ! демо-граф!чними факторами. Сума ж пенсшних платеж!в в конкретний момент часу залежить в!д величини бази для нарахування пенс!йних внеск!в, яка, у свою чергу, визначаеться розмром доход!в працюючих громадян до опода-ткування. При цьому скорочення юлькосп працездатного населення для забезпечення незмшного р!вня пенс!й мае компенсуватись вщповщним зростанням зароб!тно! плати та шших дохода громадян, з яких сплачуються внески.
Пенс!йний фонд, на який покладено обов'язки забезпечення коштами сол!дарно! частини загальнообов'язко-вого державного сощального страхування, мае бути максимально самоокупним [6, 30-31]. Однак незважаючи на !стотне зростання дохода Пенсшного фонду кошив про-тягом останн!х рок!в хрон!чно не вистачае. На сьогодт у сфер! нацюнальних ф!нанс!в солгдарна пенс!йна система е другою за обсягом шсля державного бюджету системою акумулювання та розподшу кошт!в. Деф!цит Пенс!йного фонду Укра!ни покриваеться за рахунок бюджету, тому ризики незбалансованосп бюджету Пенс!йного фонду стають ризиками Державного бюджету Укра!ни.
Пенс!йний фонд Укра!ни з метою забезпечення фшансування вщповщних соц!альних зобов'язань дер-
жави (або видатшв фонду) моб!л!зуе власш та передан! доходи (Рис. 3). Власш доходи Пенсшного фонду - це надходження в форм! обов'язкових та добровшьних внесшв п!дприемств, установ та громадян, доходи в!д фшансових санкц!й та комерц!йно! д!яльност! фонду.
Рис.3. Структура доход1в Пенсшного фонду Украти
До переданих дохода вщносяться кошти, що переда-ються в фонд з державного та мюцевого бюджепв, а також з державних щльових фонд!в. Переважна частина доход!в Пенс!йного фонду - це власш доходи, в структур! власних надходжень бшьше 80% припадае на обо-в'язков! внески суб'екпв п!дприемницько! д!яльност! [4, 143-144]. Це встановлеш законодавством Укра!ни в!д-рахування п!дприемств, бюджетних та громадських установ та ф!зичних ос!б-п!дприемц!в до Пенсшного фонду. 1х величина залежить в!д суми витрат на оплату прац!, що виплачуються прац!вникам (основна та дода-ткова зарплата, компенсац!йн! виплати та ш).
Обов'язков! внески громадян - це вщрахування в!д заробггао! плати, що виплачуеться прац!вникам, як! за-лучаються до роботи суб'ектами щдприемницько! д!я-льност!, а також ф!зичних ос!б, як! працюють на умовах трудового договору (контракту). Надходження до Пенсшного фонду у вигляд! регресивних вимог - це доходи, як! одержуе фонд на основ! вимог до боржнишв, що не виконали сво! зобов'язання в минул! перюди. У ви-падках невиконання обов'язкових внеск!в та шших зобов'язань перед фондом зпдно !з чинним законодавством кер!вництво Пенсшного Фонду мае право наклада-ти штрафи на порушнишв. Тод! мають м!сце надходження вщ ф!нансових санкц!й. Доходи вщ комерц!йно! та !нвестиц!йно! д!яльност! включають надходження нарахован! на !нвестиц!!' в цшш папери, депозити в ко-мерц!йних банках, па! в господарських товариствах, доходи в!д проведения лотерей, консультативно! д!яль-ност! тощо. Передан! фонду кошти - це ресурси, як! пе-редаються Пенс!йному фонду з метою забезпечення пенсшних та пов'язаних з ними виплат, що фшансуються за рахунок бюджетних кошпв. До них, зокрема, вщно-
Обов'язков1 внески громадян
Кошти мгсцевих бюджета
сяться кошти державного бюджету, Фонду захисту громадян та потерпших вiд наслiдкiв Чорнобильсько! катастрофи, мюцевих бюджетiв, Фонду загальнообов'я-зкового державного сощального страхування УкраТни на випадок безробiття та iншi. Передача таких кошпв Пенсiйному фонду Укра!ни зумовлена тим, що мобш-зацiя доходiв для забезпечення зазначених витрат проводиться державними установами, а !х виконавцем е Пенсiйний фонд. Такий порядок передбачено законо-давством УкраТни з метою оргашзащ! бiльш ефективно-го пенсiйного обслуговування. Так, кошти державного бюджету передаються фонду для забезпечення виплати пенсш вiйськовослужбовцям. Фонд Чорнобиля перехо-вуе частину сво!х доходiв з метою забезпечення пенсшних виплат громадянам, що постраждали внаслвдок Чорнобильсько! катастрофи.
Власнi надходження мають бути основою форму-вання бюджету Пенсшного фонду. За аналiзований перь од !х частка у загальнш структурi доходiв планувалась на рiвнi 80,37%, 73,19%, 68,92%, 76,0%, 77,7%, 75,8% вад-пов!дно у 2006-2012 р. Фактично становила у 2010-2011 роках - 65%, 70,5%. Значну частку у структурi доходно! частини бюджету Пенсшного фонду Укра!ни становлять кошти Державного бюджету Укра!ни. Загальна частка дотацiй з Державного бюджету у структурi надходжень Пенсiйного фонду Укра!ни плануеться на рiвнi 15,48%, 26,03%, 28,03%, 23,7%, 23,0%, 21%, 22,7% у ввдповадних перюдах 2006-2012 рр. Фактично становила у 2010-2011 роках - 34,9%, 29,5%. При цьому не враховуються кошти Державного бюджету, що використовуються на покриття поточного дефщиту ПФУ. Тенденщя змши частки влас-них надходжень Пенсiйного фонду Укра!ни та дотацiй з Державного бюджету в загальному обсязi фшансових ресурсiв, що використовуються для пенсшного забезпечення (рис. 4), е небезпечною.
100 80
2007 2008 2009 2010 2011 "" власш надходження ПФУ
профшансовано за рахунок дотаци з державного бюджету (та складае 11,2% вiд видатково! частини державного бюджету на ввдповвдний рiк). В 2009 р. дефщит бюджету ПФУ планувався в обсязi 13 млрд. грн. (профiнансовано за рахунок Державного бюджету 18 млрд. грн., складае 6% видатково! частини держбюджету). В 2010 р. дефщит ПФУ планувався в обсязi 26,6 млрд. грн., профшансовано з Державного бюджету в обсязi 38 млрд. грн. (що складае 12,5% бюджетних видатшв). В 2011 р. дефщит ПФУ планувався в обсязi 17,75 млрд. грн., профшансовано з Державного бюджету в обсязi 13,2 млрд. грн. (що складае 3,9% бюджетних видатшв).
Ефектившсть функцюнування Пенсшного фонду (показник самозабезпечення) ощнюють, обчисливши сшввщношення власних надходжень Пенсшного фонду та кошпв, витрачених на фшансування виплат пенсiй, допомоги та шших видатшв:
Е =
Е власн их н адходжен ьПФУ
Евиплаченихпенсш, допомог татшихвидатшв
Обчисливши спiввiдношення, у динамiцi (20062011 рр.) маемо значення 0,72; 0,73; 0,68; 0,70; 0,62; 0,66 грн. власних надходжень Пенсшного фонду Укра!-ни на 1 грн. пенсшних виплат, що свщчить про неспро-можшсть Пенсiйного фонду фiнансувати за рахунок власних надходжень виплату пенсш, допомоги у пов-ному обсязi та зростання залежностi вiд шших джерел надходження коштiв.
Важливим е показник пенсшного навантаження, що визначаеться сшввщношенням бази для визначення страхових внеск1в (загального фонду оплати пращ) та кошпв, витрачених на фшансування виплат пенсш, допомоги та шших видатшв:
ФОП
К„„ =
Е
пенсшних виплат
кошти Державного бюджету Украши
Рис. 4. Змта частки власних надходжень та кошт1в Державного бюджету у структур джерел форму-вання доход{в Пенайного фонду Украгни
За аналiзований перюд власш надходження Пенсшного фонду Укра!ни зросли майже в 2,5 рази, кошти з держбюджету в 2,55 разiв. Однак структурш змши е бшьш показовими, так частка власних доходiв ПФУ зменшилася на 3,5% (або на 9,5%), однак, майже у 1,5 рази зросла частка кошпв Державного бюджету Укра!-ни у структурi надходжень Пенсшного фонду.
Збалансування доходно! та видатково! частини бюджету Пенсшного фонду Укра!ни вщбуваеться за рахунок кошпв, наданих Державним бюджетом Укра!ни як у формi дотацiй на покриття дефiциту фонду, так i у формi короткострокових бюджетних (казначейських) позичок на покриття тимчасових касових розривiв. За даними офiцiйного сайту Пенсшного фонду Укра!ни внаслщок законодавчого обмеження джерел надходжень до бюджету Пенсiйного фонду та незадов№но! плалжно! дис-циплiни страхувальник1в у 2004 р. ним недоотримаш 1,1 млрд. доходiв, а за 2005 р. - 1,3 млрд. грн. Дефщит Пенсшного фонду Укра!ни у 2006 р. - 7,3 млрд. грн., який
За дослвджуваний перюд (2006-2011 рр.) маемо на-ступну динамшу коефiцiенту пенсiйного навантаження -0,31; 0,3; 0,26; 0,28; 0,26; 0,29 грн./грн. (на 1 грн. випла-чено! пенсi! припадае 0,29 грн. фонду оплати пращ).
Серед основних причин фшансово! незбалансова-носп Пенсiйного фонду можна видiлити там:
- тiньова заробiтна плата та зайнятють;
- поширення пiльг щодо сплати пенсiйних внеск1в, дострокового виходу на пенсiю та переваг для певних категорш щодо обчислення розмiрiв пенсiй;
- заборгованiсть iз внесшв на загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування шдприемств, установ i органiзацiй;
- постшне збiльшення розмiрiв пенсiйних виплат незалежно вiд фактично! сплати страхових внесшв;
- шдвищення розмiру пенси за вiком до рiвня прожи-ткового мiнiмуму для осiб, що втратили працездатнiсть, що не узгоджено iз зростанням заробiтно! плати та реаль-ними фiнансовими можливостями Пенсшного фонду;
- низький рiвень оплати пращ, виплата заробггно! плати в натуральнш формi та заборгованiсть з Г! випла-ти звужують базу нарахування пенсiйних внеск1в;
- вщсутшсть зв'язку мiж розмiром пенсi! та стра-ховими внесками впродовж трудово! дiяльностi;
- демографiчнi змiни у структурi населення, зумо-вленi постшним зниженням народжуваностi та зростанням смертносп, процесом мiграцi!;
- неналежний розвиток накопичувального пенсiй-ного забезпечення тощо.
Порiвняемо законодавчо встановленi розмiри про-житкового мiнiмуму, мiнiмально! пенси та заробггао! плати, середнього розмiру мiсячно! пенсi! (рис. 5). За перюд 2006-2012 рр. встановлений законодавством ро-змiр прожиткового мiнiмуму збшьшився в 3,13 разiв.
60
0
2006
2012
Паралельно зростанню даного показника вщбулося збь льшення мiнiмального розмiру пенсií за вiком в 2,5 рази. Значно швидшими темпами ввдбулося зростання ро-змiру середньомюячно! пенсií - в 3,44 рази, збшьшено мiнiмальний розмiр заробiтноí плати в 3,24 рази, середнш розмiр заробiтноí плати збiльшено майже втричi. Тобто, пiдвищення рiвня пенсшного забезпечення вщ-буваеться темпами, не адекватними зростанню зароби-но! плати. В результат виникають диспропорцií у бю-джетi Пенсiйного фонду, дефщит якого покриваеться за рахунок державного бюджету.
3000 2500 2000 1500 1000 500 0
кп
Tri
Ш
ш
а
2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012
□ встановлений po3Mip мжмально! заробггао! плати
□ встановлений po3Mip мжмально! пенси за вжом
□ встановлений po3Mip прожитового мiнiмуму для oci6, що втратили працездатнiсть
□ середнш розмiр мюячно! пеней
□ середнш розмiр заробггао! плати
Рис.5. Динамка встановлених розмргв мттальног заробт-ног плати, пеней, прожиткОвого мшмуму для оаб, що втратили працездаттсть та розм{р1в середньомкячног
пеней, заро&тног плати в Украгт у 2006-2012 рр.
Солщарна пенсшна система, основним принципом яко1 е утримання контингенту neHcioHepiB наступним поколiнням працюючих, може бути надiйною i ефекти-вною лише за умови розширеного вщтворення поко-лiнь. Головним чинником поширення накопичувальних пенсiйних систем е демографiчнi тенденци, зокрема звужений режим вщтворення та зростання тривалостi життя, що е ключовим чинником подальшого старiння населення та зростання демографiчного навантаження на населення працездатного вшу, а отже, зростання пе-нсшних видатк1в у майбутньому. При цьому рiвень ефективностi розвитку пенсшно1 системи, 11 конкретнi характеристики визначаються переважно нацiональною соцiально-економiчною моделлю, зокрема оргашзащею ринку працi, наявнiстю традицiй сощального дiалогу в краш тощо [7, с. 24-25].
Загалом процес старшня населення можна оцшювати як позитивну тенденщю, що виявляеться за достатньо ви-сокого ступеня соц1ального розвитку i е свщченням дося-гнень людства щодо зниження смертност та збшьшення тривалост життя. Проблема полягае в тому, що в Укрш'т цей процес розвиваеться надзвичайно швидко i переважно за рахунок зниження народжуваносп, але не супроводжу-еться стшкими тенденщями щодо збiльшення тривалостi життя (особливо у працездатному вiцi). Нинi Украша мае катастрофiчну демографiчну ситуащю та проблеми стосо-вно забезпечення державними пенс1ями украшських гро-мадян. Украша займае 113 мiсце в свт за тривалiстю життя, а за показниками народжуваносп - одне з остантх м1сць у £врот. За даними 1нституту демографiчних дос-лвджень НАН Укра1ни до 2055 р. чисельшсть населення за оптимiстичним прогнозом зменшиться на третину, за пе-симiстичним - удвiчi. Чисельнiсть населення буде скоро-чуватися не зважаючи на зростання народжуваност1, а в структурi населення зменшиться частина людей працезда-
тного вжу. Як наслвдок, будемо мати збiльшення навантаження пенсюнер1в на працездатне населення.
За даними Державного комггету статистики Укра1-ни в останнi роки с^мкими темпами в1дбуваеться зме-ншення чисельносп населення нашо! держави. Так, станом на 01.01.2001 р. чисельшсть населення Украши становила 48,9 млн. чол. Станом на 1 счня 2012 року шльшсть жителiв Укра1ни становить 45,6 млн. чол., а чисельшсть пенсiонерiв складае 13,7 млн. чол., що становить 30% всього населення Украши, тодi як критич-ний показник - 18%. Щодо сшввщношення пенсiонерiв та зайнятого населення, то станом на 01.06.2011 р. 14 млн. працюючих утримували 13,76 млн. пенсiонерiв, станом на 01.01.2012р. - 10,4 млн. працюючих утримували 13,4 млн. пенсiонерiв, тобто в середиш 2011 року один працюючий утримував одного пенсюнера, а в к1н-цi року десять працюючих утримували 13 пенсiонерiв [8, 9]. За прогнозними розрахунками iнституту демо-графiчних дослiджень НАН Украши в найближчi калька рошв чисельнiсть пенсiонерiв буде стабiльною i навiть трохи зменшиться, але починаючи приблизно з 2015 року почне стшко зростати, до 2040 р. загальна чисель-нiсть населення нашо! краши зменшиться втричi, в свою чергу, майже на 40% зменшиться чисельшсть населення працездатного в^. При цьому шльшсть пенсь онерiв Укра1ни збiльшиться на 25%, що сввдчить про старiння нацй' досить швидкими темпами та зростання демографiчного навантаження на зайняте населення.
Проблема старшня нацй' та постшного зменшення чисельностi населення - це глобальна проблема. Политика держави в боротьбi з демографiчною кризою мусить бути комплексною: удосконалення органiзацiйного i нормативно-правового механiзмiв та реалiзацil комплексу заходiв, спрямованих на збереження i змiцнення здоров'я населення Укра!ни; формування нових ц1нностей та орь ентацiй суспiльства й держави; формування сощально! та особист1сно1 мотивацй' до збереження та змщнення здоров'я; здшснення комплексу заходiв, спрямованих на зростання народжуваносп в краíнi.
Що стосуеться сфери пенсшного забезпечення, то враховуючи макроекономiчну та демографiчну ситуаци в краíнi, необх1дно визначити стратепю подальшого розвитку пенсiйноl системи з метою забезпечення 1! фшансово! стабшьносп, посилення страхових принци-пiв у солщарнш системi, запровадження накопичуваль-но1 системи загальнообов'язкового державного пенсiй-ного страхування та подальшого розвитку добровшьно-го недержавного пенсiйного забезпечення.
Пенсшна реформа, розпочата в 2004 рощ та акти-вiзована в 2010-2012 рр. спрямована на полiпшення ма-терiального становища осiб пенсiйного вшу з урахуван-ням фiнансових можливостей держави та збалансова-ностi бюджету пенсшного фонду. Цш реформування пенсшно1 системи наведенi на рис. 6, 7.
Рис. 6. Цш реформування пенайноь системи Украгни
3500
Пщвищення довфи населення до пенсшно! системи, забезпечення сощально! справедливост шляхом дотримання страхових принцишв у функцюнування солщарно! системи, запровад-ження накопичувально! системи пенсшного страхування
Пенсiйна реформа
1 г + 4
Розширення бази сплати страхових внесюв, збшьшення питомо! ваги внескiв застрахованих ос16, поступове зменшення наванта-ження на роботодавщв щодо сплати страхових внесюв
Фшансова стабiлiзацiя пенсiйноl системи
1 г
+ 4
Удосконалення сощально-економiчних вщносин в кра!ш Розвиток державно! пенсшно'! системи з урахування особливо- стеи краши, м1жнародного досвщу реформування системи сощального страхування i рекомендац1И М1жнародно! оргашзацп прац1
Рис. 7. Пенайна реформа як тструмент удосконалення сощально-економчних в{дносин в Украгт
Пенсшне страхування посщае значне мюце в системi сошального захисту громадян, однак в остант роки зберь гаеться стала тенденщя щодо зростання ризик1в недостат-нього фiнансування пенсiйних програм. Основною причиною цього е незбалансованiсть бюджету Пенсшного фонду Укра!ни, що стало насадком постшного зниження народжуваносп, зростання смертности мираци та вщповь дно високого пенсiйного навантаження на роботодавщв. Низький рiвень задекларовано! заробино! плати та тшьова зайнялсть значно! частини працездатного населення також уповiльнюють вдосконалення солвдарно! системи i усклад-нюють формування бюджету Пенсiйного фонду Укра!ни. Дефщит Пенсiйного фонду покриваеться за рахунок дота-ц1й з Державного бюджету Укра!ни, внаслвдок чого зростае ризик збереження самостшносп Пенсшного фонду, що в майбутньому може призвести до включення пенсiйних ви-плат до статей видаткiв Державного бюджету Укра!ни.
На нашу думку, на даному етапi доцiльним е здш-снення наступних заходiв:
- розширення бази нарахувань страхових внеск1в за рахунок легал1зацп доходiв та шдвищення рiвня за-робггао! плати (через оформлення трудових вщносин, посилення рол1 соцiального дiалогу пiд час установлен-ня рiвня доходу, з якого справляються внески на зага-льнообов'язкове державне пенсiйне страхування, ско-рочення неповно! зайнятостi та безробiття);
- поетапного впровадження паритетно! сплати страхових внесюв страхувальниками та застрахованими особами;
- створення та мониторинг державного реестру со-цiального страхування;
- виключення можливосп ухвалення ршень про пе-
регляд po3MipiB пенсш без врахування реальних можливо-стей бюджету Пенсшного фонду та вщповщних актуар-них розрахунк1в (фiнансовий аналз коротко- i довгостро-кових насладив функцюнування системи загальноо-бов'язкового державного пенсшного страхування, що метить прогноз фшансових потоков, оцiнку фшансових зо-бов'язань, довгостроковий прогноз стану та стабшьносп системи, докладний аналiз коротко- i довгострокових фь нансових насладив будь-яких змiн у цш системi);
- поетапне падвищення вартосп одного року страхового стажу застраховано! особи шд час обчислення розмiру пенсп;
- створення кадрового потенщалу на пвдприемствах;
- перегляд пенсшного в1ку вiдповiдно до зростання тривалосп життя (пiдвищення пенсiйного вшу сприя-тиме частковому подоланню дефщиту фонду, змен-шення навантаження на платнишв внеск1в, також забез-печенню рiвностi трудових, пенсiйних прав громадян незалежно вiд статi).
Подальший ефективний розвиток пенсшно!' системи Укра!ни можливий лише за умови поеднання прин-ципiв солидарно! та накопичувально! систем пенсiйного забезпечення. Трирiвнева пенсшна система дозволить розподiлити мiж трьома !'!' складовими ризики, пов'язанi iз змiнами в демографiчнiй ситуацп (до чого 61льш чут-лива солщарна система) та з коливаннями в економщ i на ринку капiталiв (що бiльше вщчуваеться у накопи-чувальнiй системi). Такий розподiл ризишв дозволить зробити пенсiйну систему бшьш фiнансово збалансова-ною та стшкою, що застрахуе працiвникiв в1д зниження загального рiвня доходiв пiсля виходу на пенсiю i е принципово важливим та вигiдним для громадян.
Список джерел
1. Конститущя Укра!ни вiд 28 червня 1996 р. // [Електронний ресурс]. Режим доступу: http: www.rada.gov.ua
2. Закон Укра!ни «Про загальнообов'язкове державне пенсш-не страхування" вщ 09.07.2003 №1058-IV // [Електронний ресурс]. Режим доступу: http: www.rada.gov.ua.
3. Закон Укра!ни «Про пенсшне забезпечення» вщ 05.11.1991 №1788-ХП iз змiнами та доповненнями // [Електронний ресурс]. Режим доступу: http: www.rada.gov.ua
4. Базилевич В.Д. Державш фшанси. Навчальний посiбник /
B.Д. Базилевич, Л.О. Баластрик, за ред Базилевича. - К.: Атiка, 2004. - 368 с.
5. Чечетов М.В. Бюджетний менеджмент: Навчальний поаб-ник / М.В. Чечетов, Н.Ф. Чечетова, А.Ю. Бережна. В 2-х ч. Ч. 2. - Х.: ВД «1НЖЕК», 2004. - 448 с.
6. Науюж тдходи до реформування пенсшно! системи в Украш та кра!нах Свропейського Союзу / 1.Ф. Гнибiденко, А.О. Непокульчицький // Проблеми науки. - 2006. - №4. -
C. 30-37.
7. Шляхи подальшого реформування пенсшно! системи Укра!ни / Л. Ткаченко // Вюник пенсшного Фонду Украгни. - 2008. - №8. - C. 24-26.
8. Офщшний веб-сайт Пенсшного фонду Украши. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http: www.pfu.gov.ua.
9. Офщшний веб-сайт Державного комитету статистики Украши. [Ел. ресурс]. Режим доступу: http:www.ukrstat.gov.ua.
В. Борейко
академж АЕН Украти м. Р1вне
МОЖЛИВ1СТЬ ПОеДНАННЯ В СУЧАСНИХ ЕКОНОМ1КАХ 1ДЕЙ КЕЙНС1АНСТВА ТА МОНЕТАРИЗМУ
Шсля глибоко! фiнансово-економiчноl кризи 2008- роки знаходиться у фазi стагнацй' i перспективи для ви-2009 рок1в нацюнальна економiка Украши ось уже три ходу iз не!, поки що, не спостертаеться. В цих умовах
