CC BY
170
7. International Convention on the Simplification and Harmonization of Customs Procedures,World Customs Organization. Bruxelles, 2008
8. Kyoto Convention. GeneralAnnex. Guidelines. Chapter 6. CustomsControl
9. Post Clearance Audit. Trade Facilitation. Implementation Guide. Available at: http://tfig.unece.org/contents/post-clearance-audit.htm (accessed 18.03.2017)
10.Poverty Reduction and Economic Management Network. The World Bank. Washington, DC, 2013. 11.Strategic Trade ControlEnforcement (STCE). Implementation Guide. World Customs Organization, 2013. 12. Ukraine. Second Review under the Extended Fund Facility and Requests for Waivers of Non-Observance
of Performance Criteria, Rephasing of Access and Financing AssurancesReview - Press Release; Staff Report; and Statement by theExecutive Director for Ukraine. IMF Country Report No. 16/319. IMF, 2016. 151 p.
References
1. Mytnyj kodeks Ukrai'ny. Vidomosti Verhovnoi' Rady Ukrai'ny (VVR), 2012, №44-45, № 46-47, № 48, st.552.
2. Customs blueprints. Pathways to better customs. Directorate General for Taxation and Customs Union. Luxembourg: Publications Office of the European Union, 2015. 140 с.
3. Customs Post Clearance Audit Strategy. Final Report. USAID/Caucasus, 2011.
4. EU-Ukraine Association Agreement. Title IV: Trade and Trade-related Matters. 356 р.
5. Guidelines for Post-Clearance Audit (PCA). Volume 1. World Customs Organization, 2012.
6. ICC Customs Guidelines (revised version June 2012). Prepared by the ICC Commission on Customs and Trade Facilitation. No. 103-6/12.
7. International Convention on the Simplification and Harmonization of Customs Procedures,World Customs Organization. Bruxelles, 2008
8. Kyoto Convention. General Annex. Guidelines. Chapter 6. Customs Control
9. Post Clearance Audit. Trade Facilitation. Implementation Guide. : http://tfig.unece.org/contents/post-clearance-audit.htm
10.Poverty Reduction and Economic Management Network. The World Bank. Washington, DC, 2013. 11.Strategic Trade Control Enforcement (STCE). Implementation Guide. World Customs Organization, 2013. 12. Ukraine. Second Review under the Extended Fund Facility and Requests for Waivers of Non-Observance
of Performance Criteria, Rephasing of Access and Financing Assurances Review - Press Release; Staff Report; and Statement by the Executive Director for Ukraine. IMF Country Report No. 16/319. IMF, 2016. 151 p.
ДАНI ПРО АВТОРА
Соколовська Олена Василiвна, к.е.н., с.н.с., провщний науковий ствроб^ник вщдту дослщження проблем податкового та митного аудиту Науково-дослщного центру проблем оподаткування та фшансового права НД1 фюкальноТ пол^ики Державно! фюкальноТ служби УкраТни вул. Ушверситетська, 31, м. 1ршнь, КиТвська обл., УкраТ'на, 08201 e-mail: elena.lukyanenko@gmail.com
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Соколовская Елена Васильевна, к.э.н., с.н.с., ведущий научный сотрудник отдела исследования проблем налогового и таможенного аудита Научно-исследовательского центра проблем налогообложения и финансового права НИИ фискальной политики Государственной фискальной службы Украины ул. Университетская, 31, г. Ирпень, Киевская обл., Украина, 08201 e-mail: elena.lukyanenko@gmail.com
DATA ABOUT THE AUTHOR
Olena Sokolovska, Cand. Sci. (Econ.), Senior Researcher, Leading Researcher, Department of investigation of problems of tax and customs audit, Research Institute of Fiscal Policy, State Fiscal Service of Ukraine Universystetska str., 31, Irpin, Ukraine, 08201 e-mail: elena.lukyanenko@gmail.com
УДК 368.914
СУЧАСН1 ТЕНДЕНЦП РОЗВИТКУ ЗАРУБ1ЖНИХ ПЕНС1ЙНИХ СИСТЕМ
Трошна В.Б.
Предмет досл'1дження - пена'йн!' системи заруб'жних кран.
Метою досл'1дження е виявлення законом'рностей у процес змн сучасних зарубiжних пенсшних моделей.
Методи досл 'дження. У статт/ застосовано сукупнсть наукових метод'т наукового досл'дження, у тому числ'1 анализу та порiвняння - при вивченн зарубжного досв/'ду управлння пенсйним забезпеченням; теоретичного узагальнення, системний та структурний методи - при визначенн сучасних законом'рностей у процесах реформування пенсйних систем.
Результати роботи. На основi аналiзу пенсйних моделей, як використовуються захiдними кранами на сучасному етап цивлзацйного розвитку визначено загальн тенденцУ у процесах реформування пенайних систем, що обумовлен демогрaфiчними, економiчними та полтичними чинниками. Це, зокрема, здйснення ндексацУУ пенсй спввдносно з можливостями бюджету кра'Уни; плaномiрне пдвищення пенсйного вiку з урахуванням параметр '¡в здоров'я сучасних пенсюнерiв за результатами вдповдних досл'джень, а також з урахуванням параметрв зростаючих значень тривало^ життя в кран, гнучке визначення пероду дожиття; фнансування гарантованих державою пенсй за рахунок загальних податкв; пдвищення рол!' та участ/ самого працвника у формуванн майбутньоУ пенс/У, закрплення прав власност/ на сформован накопичення за прац вником; формування культури пенс йних накопичень як передумова для розвитку добровльних форм накопичення; прив'язка трудового стажу до розмiру гарантованих державою виплат та н. Дослджено досвд кран, як займають провдне мсце у рейтингу за ндексом стшкост'! пенсйних систем. Встановлено, що пенсйн!' модел'!, як поеднують державну пенсю (забезпечуе мiнiмaльно необхiдний р'вень життя) / сильну накопичувальну складову е найбльш стйкими у протидУ факторам ризику у сфер! пенсйного забезпечення.
Галузь застосування результат¡в. Результати цього досл'дження можуть бути застосован у практиц реформування вiтчизняноУ модел i пенсшноТ системи.
Висновки. Анал'з пенсйних систем зарубжних краУн та тенденцй Ух розвитку пдтверджуе необх'дн'ють реформування нацональних моделей пенсйного забезпечення населення з урахуванням ступеню розвитку економки, пенсйноУ системи та стану УУ '¡нститут'т, але загальними зaкономiрностями проведення таких реформ е реструктуризаця державного пенсйного забезпечення у нaпрямi скорочення витрат держави на пенсйну систему (зокрема, виплата мiнiмaльного розмiру пенсй державою з бюджету за рахунок податкових надходжень); розвиток накопичувально'У пенсйноУ системи / недержавних пенсйних фонд'т; приватизаця, при необх'дност'!, окремих частин пенсйних програм, надання можливост/ диверсифкованого '¡нвестування юнуючих цльових фонд'в або створення нових; змна бази для нарахування розмiру пенсй, враховуючи тенденцю до зменшення зайнятих у автоматизованому виробництв .
Ключов'1 слова: пенсйна система, пенсйн!' системи зарубжних краУн, реформування пенсйноУ системи, '¡ндекс стшкост'! пенсйних систем.
СОВРЕМЕННЫЕ ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ ЗАРУБЕЖНЫХ ПЕНСИОННЫХ СИСТЕМ
Тропина В.Б.
Предмет исследования - пенсионные системы зарубежных стран.
Целью исследования является определение закономерностей в процессе изменений современных зарубежных пенсионных моделей.
Методы исследования. В статье применена совокупность научных методов научного исследования, в том числе анализа и сравнения - при изучении зарубежного опыта управления пенсионным обеспечением; теоретического обобщения, системный и структурный методы - при определении современных закономерностей в процессах реформирования пенсионных систем.
Результаты работы. На основе анализа пенсионных моделей, которые используются западными странами на современном этапе цивилизационного развития определены общие тенденции в процессах реформирования пенсионных систем, обусловленные демографическими, экономическими и политическими факторами. Это, в частности, осуществление индексации пенсий соизмеримо с возможностями бюджета страны; планомерное повышение пенсионного возраста с учетом параметров здоровья современных пенсионеров по результатам соответствующих исследований, а также с учетом параметров растущих значений продолжительности жизни в стране, гибкое определение периода дожития; финансирование гарантированных государством пенсий за счет общих налогов; повышение роли и участия самого работника в формировании будущей пенсии, закрепление прав собственности на сформированные накопления за работником; формирование культуры пенсионных накоплений как предпосылка для развития добровольных форм накопления; привязка трудового стажа к размерам гарантированных государством выплат. Исследован опыт стран, которые занимают ведущее место в рейтинге по индексу устойчивости пенсионных систем. Установлено, что пенсионные модели, которые совмещают государственную пенсию (обеспечивает минимально необходимый уровень жизни) и сильную накопительную составляющую являются наиболее устойчивыми в противодействии факторам риска в сфере пенсионного обеспечения.
Область применения результатов. Результаты этого исследования могут быть применены в практике реформирования отечественной модели пенсионной системы.
Выводы. Анализ пенсионных систем зарубежных стран и тенденций их развития подтверждает необходимость реформирования национальных моделей пенсионного обеспечения с учетом степени развития экономики, пенсионной системы и состояния ее институтов, но общими закономерностями проведения таких реформ является реструктуризация государственного пенсионного обеспечения в направлении сокращения расходов государства на пенсионную систему (в частности, выплата минимального размера пенсий государством из бюджета за счет налоговых
поступлений); развитие накопительной пенсионной системы и негосударственных пенсионных фондов; приватизация, при необходимости, отдельных частей пенсионных программ, предоставление возможности диверсифицированного инвестирования существующих целевых фондов или создания новых; изменение базы для начисления размера пенсий, учитывая тенденцию к уменьшению занятых в автоматизированном производстве.
Ключевые слова: пенсионная система, пенсионные системы зарубежных стран, реформирование пенсионной системы, индекс устойчивости пенсионных систем.
MODERN TRENDS OF FOREIGN PENSION SYSTEMS' DEVELOPMENT
Tropina V.B.
Subject of research - pension systems of foreign countries.
Aim of research is to determine regularities in the process changing of modern foreign pension models.
Methods of research. Author applied set of scientific methods of research, inter alia analysis and comparison - while studying foreign experience of pension provision; theoretical synthesis, systemic and structural methods - while determining contemporary tendencies in the process of reforming pension systems.
Results of research. Grounding on the analysis of the pension models used by western countries at the contemporary stage of civilization development, general tendencies in the processes of reforming of pension systems caused by demographic, economic and political factors are defined. For instance they are:, carrying out of the indexation of pensions in correlation with possibilities of country's budget; planned increase of retirement age taking into account parameters of health of pensioners, according to the results of relevant studies, and taking into account increasing figures of lifetime in the country, flexible definition of the period of living out; funding of state-guaranteed pensions in expense of general taxes; increasing of role and participation of the employee in composition of his/her future of pensions, stipulation of ownership rights on the generated savings for the employee; creation of a culture of pension savings as prerequisite for the development of voluntary forms of accumulation; correlation of record of service with the size of state-guaranteed payments. Experience of countries that occupy leading place in the rank of index of sustainability of pension systems is investigated. It is established that pension models combining state pension (which provides minimum essential standard of living) and strong accumulation part are the most resistant to the risk factors in the sphere of pension provision.
Application of results. Results of this study can be applied in the practice of reform of national pension systems.
Conclusions. Analysis of pension systems in foreign countries and trends of their development confirms the necessity of reforming national models of pension provision, taking into account the degree of development of the economy, pension system and the state of its institutions, but general patterns of these reforms are: restructuring of state pension provision in the direction of reducing state expenditures on the pension system (in particular, payment of minimum pensions by the state from the budget in account of tax revenues); development of cumulative pension system and private pension funds; if necessary privatization of separate parts of pension programs, provision of possibility of diversified investment for available trust or create new ones; changing of the base of pensions calculation, taking into account downward trend in employment in automated production.
Keywords: pension system, pension systems of foreign countries, reforming of pension system, pension sustainability index.
Актуальшсть. УкраТна все ще знаходиться в пошуках досконалоТ моделi управлшня пенсшним забезпеченням громадян. Сьогодшшня Т'Т пенсшна модель мае своТ особливост i ТТ' не можна безпосередньо вщнести до зразш захщних систем. Ми використовуемо комбшовану систему, що поеднуе накопичувальний i розподтьний елемент, що неодноразово пщкреслювалося мiжнародними експертами як Т'Т переваги.
УкраТн необхщно розум^и i застосовувати успений досвщ побудови пенсшних систем в захщних краТнах, пристосовуючи його до своТх особливостей, а також етапу розвитку економки, сусптьства в цтому i пенсшноТ системи. Водночас у свт у сферi пенсшного забезпечення вщбуваються процеси, як притаманн уам краТнам, де функцюнують системи со^ального захисту населення, що суттево збтьшують державы витрати на пенсшш системи. Вони формують певн закономiрностi, тенденцп, ям потрiбно враховувати при здшснеш змш у системi пенсшного забезпечення.
Ступнь дослщження дано! проблеми вченими. Зарубiжний досвщ державного управлшня пенсшним забезпеченням населення е предметом багатьох наукових праць. Зокрема, це роботи вп"чизняних вчених: Боголiб Т. [1], Бондарука I. [2], Кириленко О. [3], ЛiбановоТ Е. [4], Мiрошниченко I. [5], Петрушки О. [6], Ртпи М. [7] та ш, а також прац класиш економiчноТ науки У. Беверщжа, К. Еклунда, Л. Ерхарда, Дж. М. Кейнса, Г. Мюрдаля, Д. Ркардо, , П. Самуельсона, А. Смп~а та ш. Проте, незважаючи на значну ктькють наукових праць з ^еТ проблематики, вона залишаеться актуальною через постшы змши, що вщбуваються у сферi пенсшного забезпечення внаслщок економiчних, полп"ичних та демографiчних фактов впливу.
Метою дослщження е виявлення закономiрностей у процеа змш сучасних зарубiжних пенсшних моделей.
Завдання дослщження: здшснити аналiз пенсшних моделей, що застосовуються в зарубiжних краТнах; дослщити систему пенсшного забезпечення краТн з найвищим шдексом стшкосп пенсшноТ системи; з'ясувати сучасш загальн тенденци у процесах модершзаци пенсшних систем зарубiжних краТн для Тх урахування при здшсненш подальших реформ в^чизняноТ моделi пенсшного забезпечення населення.
Методи дослщження. У CTaTTi застосовано cyKynHicTb наукових методiв наукового дослiдження, у тому чи^ аналiзу та порiвняння - при вивченн зарубiжного досвiду управлшня пенсiйним забезпеченням; теоретичного узагальнення, системний та структурний методи - при визначенн сучасних закономiрностей у процесах реформування пенсшних систем.
Результати дослщження. Вщомо, що пенсiйнi моделi, ям використовуються захiдними кражами, традицiйно подтяють умовно на два типи: побудоваш у вiдповiдностi до моделi Беверщжа (англосаксонсько'О i Бiсмарка (континентально'1).
Модель Беверщжа в тому чи шшому виглядi використовують Великобританiя, США, Канада, Голландiя та iн. Вона передбачае гарантоване державою надання мiнiмального i заздалегщь обумовленого пенсiйного забезпечення всього населення. Як правило, мае мюце спе^альний (соцiальний, пенсiйний) податок, базова пеная вiд держави нiяк не пов'язана з рiвнем життя i доходом людини, тому набули поширення додатковi режими пенсiйного забезпечення, побудоваш за накопичувальним принципом.
У Великобританп м^мальна базова пенсiя формуеться за рахунок внесш роботодавця i самого пра^вника, цi внески йдуть на виплати поточних зобов'язань держави. Базова пеная залежить вщ стажу, ïï рiвень iндексуеться державою у вщповщност з iнфляцiею. Професiйна пенсiя (формуеться у фондах роботодавцем) i персональна пеная (самостшно накопичуе пра^вник) не е обов'язковими в чистому виглядк Добровтьш накопичення досить розвиненi, осктьки держава гарантуе лише мiнiмальну пенаю.
У Кaнaдi е три рiвня: базова пенсiя фiнансуеться iз загальних фондiв держави, обов'язкова формуеться за рахунок податку на доходи фiзичних оаб та рiвних вiдрaхувaнь за рахунок роботодавця i використовуеться на поточш пенсшш зобов'язання за розподтьчим принципом, третя частина - добровтьна (професiйнi пенсiï i привaтнi накопичення).
У США функцюнують як державы, так i приваты пенсшш системи. Американц можуть формувати три пенсй: державну, приватну i колективну за мюцем роботи та шдивщуальну (особистий пенсшний рахунок). Державна програма охоплюе всiх зайнятих в економiцi i побудована за розподтьчим принципом, забезпечуючи м^мальну пенсiю. Нaкопичувaльнi системи подтяються на держaвнi (для працюючих у державному секторi економiки) i приваты (додaтковi пенсiйнi системи у приватному секторi економiки за мiсцем роботи). Програми з визначеними виплатами фшансуються за рахунок вщрахувань роботодaвцiв. Пщприемц та прaцiвники в рiвних частках, як правило, фшансують програми iз встановленими внесками. Учасники, що мають персональний рахунок у пенсiйному фонд^ мають право вибору мiж рiзними iнвестицiйними програмами, якi пропонуються керуючими компашями. Американець може вiдкрити свш особистий пенсiйний рахунок у банку, пайовому фонд^ стрaховiй компaнiï. Щорiчнi внески на особистi рахунки обмежеш лiмiтом, сплата подaткiв проводиться ттьки при зняттi з рахунку або його закритп.
У моделi пенсшного забезпечення Японiï домiнуе державне со^альне забезпечення, що фiнaнсуеться з бюджету. На бaзовi пенсiï мають право ва мешкaнцi, незалежно вiд рiвня доходiв i роду дiяльностi. Додатково до базовоТ нaймaнi прaцiвники отримують державы i профеайы (фiнaнсуються рiвнознaчними внесками роботодaвцiв i прaцiвникiв) пенсй'. У рaзi виходу на пенсю ранше загальновстановленого вiку, громадянин отримуе ïï в обмеженому розмiрi. Для тих, хто продовжуе працювати - пеная зростае щороку. Багатьом японцям державно!' пенсiï не вистачае, i Тм доводиться працювати пiсля виходу на пенсiю, або вести власне господарство.
1зра'|'ль називають «крашою двох пенсш», де мае мiсце дворiвневa пенсiйнa система. При виходi на пенаю громадянин отримуе державну щомюячну виплату незалежно вщ стажу роботи. Доповнюють ïï накопичення, зробленi роботодавцем.
Моделi пенсiйноï системи, побудовaнi за аналопею з моделлю Беверiджa, забезпечують м^мальш гaрaнтiï вiд держави, що грають лише роль захисту вщ бщностк У цих системах досягнення бажаних пaрaметрiв пенсiйного забезпечення залежить вщ учaстi прaцiвникiв у додаткових програмах, розвиток яких завжди залежить вщ стiйкостi економiки краТни та рiвня соцiaльно-економiчноï стaбiльностi держави. У той же час, вони не створюють важкого тягаря для держави i не сприяють розвитку утриманства i байдужост в питаннях особистих швестицш, формуючи активну громадянську позицш майбутшх пенсiонерiв i вщповщальнють за свое власне майбутне.
Модель Бюмарка, яку використовують Ымеччина, lтaлiя, Авс^я, Фрaнцiя, Бельгiя, Грецiя, передбачае фшансування за рахунок внескiв працюючих, пропорцшно розподiляються мiж краТнами, що мають право на пенаю. Також юнують режими додаткового пенсiйного забезпечення, але вони не дуже розвинеш. Для ^еТ моделi характерним зрiвняльний принцип формування пенсш, со^альне утриманство, зниження штересу до заощаджень. Як правило, мае мюце також монопольне становище держави, яке маневруе умовами виплат i розмiром пенсш.
У Ымеччиш пенсшна система заснована на принцип солщарносп поколiнь, прaцюючi платять в держфонд, звщки потiм й сaмi отримують пенсiю. Половину внеску сплачуе роботодавець, пiд час служби в армп або декретноТ вiдпустки внески платить держава. Розмiр призначеноТ пенсй залежить вщ вiку виходу на пенаю, стажу, розмiру зарплати, пенсй та шших iндивiдуaльних коефiцiентiв формули розрахунку. На сьогодшшнш день державну пенаю доповнюе виробнича пенсiя вщ пiдприемств та особистi пенсiйнi плани.
У Францп пенсiï також в бтьшосп своТй розподiльнi, внески також розподтеш мiж прaцiвникaми i роботодавцем, особи втьних професiй внески повнютю сплачують сaмостiйно. 1снуе жорстка прив'язка пенсш до стажу.
У чистому виглядi цi моделi практично не юнували. Кожна кража мае сво''' iндивiдуальнi риси пенсiйноï системи. В цтому, як демонструють вищенаведенi приклади, пенсшш системи краж CBiTy поеднують у co6i два основних елементи: накопичувальний та розподтьчий, кожен з яких мае сво' плюси i мжуси.
Розподiльна система пенсiй в бтьшш мiрi забезпечуе захищенiсть людей з низькими доходами, крiм того розподтьчий мехашзм спрацьовуе досить швидко, так як пенсп виплачуються за рахунок платежiв нинi працюючих громадян. Розвинеш кражи зiткнулися з проблемою старшня населення. Тому в тому чи шшому виглядi було введено накопичувальний елемент, який не схильний до впливу демографiчних факторiв. При цьому накопичувальш пенсiйнi системи в^зняються бiльшим ступенем ризику в умовах нестабтьно''' економiчноï ситуацiï в краМ для накопичення потрiбно бiльш тривалий строк, протягом якого шфля^я знецшюе пенсiйнi заощадження. У той же час у разi розподiльноï системи шфля^я також е негативним фактором, так як ждекса^я стае фшансовим тягарем держави. Мабуть тому системи, побудоваш за накопичувальною або розподтьно''' моделi, в чистому виглядi в свт зустрiчаються рiдко, в основному використовуються комбiнованi варiанти, в яких домжуючу роль вiдiграе одна з моделей. Розподтьна система гарантуе певний м^мальний рiвень життя пенсiонерам, бажаний рiвень пенсiй досягаеться за рахунок використання страхових (накопичувальних) механiзмiв, ям у кражах ОЕСР з високим рiвнем доходу (Швецiя, Швейцарiя та ш.) е обов'язковими або наполовину обов'язковими. Варто зазначити, що в бшьшосп розвинених краж сукупний розмiр внескiв, якi сплачуються у пенсшну систему, вище, нiж в Укра'ш, а навантаження на роботодавця нижче.
Для бiльшостi краж, що з^кнулися з демографiчними труднощами, очевидною необхщнютю виявилося пiдвищення пенсiйного вiку, незважаючи на те, що це досить складний пол^ичний процес. Наприклад, в Укра'ш поступове пщвищення пенсiйного вку для ж1нок з 55 до 60 рош розпочали в 2011 р. ^м того, у цьому ж роц вирiс пенсiйний вк для чоловiкiв, якi претендують на спецпенсп. А в 2015 р. почали збтьшувати вiк виходу на заслужений вщпочинок для жiнок, ям претендують на пiльговi виплати.
Рiзна i структура вкладень пенсiйних кош^в у пенсiйних системах рiзних краж. Кражи, що розвиваються, вiддають перевагу бтьш консервативним i менш ризикових шструмен^в, таких як облiгацiï, в той час як розвинеш кражи бтьш активно швестують в акци та жвестицшш па'.
Ряд кра'н (наприклад, Нова Зеландiя) для зниження навантаження на пенсшну систему виключають з не'' високодохщних громадян, пропонуючи 'м самостiйно подбати про свое доходи пюля закiнчення трудово'' дiяльностi. Цей досвiд може бути покладений в основу пропозицiй щодо реформування пенсшно''' системи Укра'ни.
Реформування пенсшно''' системи характерно не ттьки для Укра'ни. Бiльшiсть розвинених у соцiально-економiчному вiдношеннi держав (США, Францiя, Ымеччина, lталiя, lспанiя та iн.) тшли по шляху поступового реформування пенсшно''' системи. У жоднш краïнi св^у немае iдеальноï пенсiйноï системи, вс вiдчувають тi чи iншi труднощк Однак можливо застосовувати окремi практики, що виявилися усшшними в ходi 'х реалiзацiï в тiй чи шшш краïнi. Так, з вищезазначеного варто звернути увагу на наступш тенденци' у практицi зарубiжних краж:
- iндексацiя пенсiй повинна здшснюватися спiввiдносно з можливостями бюджету кражи. Вже сьогодш ми зiткнулися з проблемами пенсшно''' системи, пов'язаними з неспiвмiрними нарощуванням зобов'язань, не пщкртленими реальними можливостями системи;
- планомiрне пщвищення пенсшного вку з урахуванням параметрiв здоров'я сучасних пенсiонерiв за результатами вщповщних дослiджень, а також з урахуванням параметрiв зростаючих значень тривалост життя в кра''ш, гнучке визначення перюду дожиття;
- фжансування гарантованих державою пенсiй за рахунок загальних податш.
На мiй погляд, з часом ми змушеш будемо рухатися в цьому напрямi i поступово йти вщ страхових внесш. Цьому буде сприяти не ттьки демографiя, але й автоматизацiя виробництва, яка об'ективно зменшуе частку оплати пра^ у структурi виробничих витрат i водночас збтьшуе прибуток - базу для сплати податш до бюджету. Вщомий фiзик Стiвен Хошг вважае, що зростаючий рiвень автоматизацп повнiстю позбавить роботи людей середнього класу i призведе до серйозних змш. «Автоматиза^я заводiв i фабрик, що вщбуваеться в даний момент, вже призводить до зниження ктькосп робочих мюць i вiдмови вщ традицiйного виробництва». Згiдно зi звп"ом компанiï Citibank i Оксфордського ушверситету, 47% робочих мiсць в США - в ризику автоматизации Для Великобританп ця цифра - 35%, для краж Оргашзаци економiчного ствробпшицтва i розвитку (60% свiтового ВВП) - 57%, для Китаю - 77% робочих мюць [8]. Вже сьогодш пенсшна система Укра'ни, як i шших кра'н, непрацездатна без трансферов з державного бюджету, i, враховуючи тенденци розвитку ситуаци, ця залежнють буде лише зростати, якщо параметри юнуючо''' системи не будуть переглянуп;
- пiдвищення тарифiв внесмв, якi сплачуються у пенсiйну систему. У бтьшосп кра'н свiту загальний тариф внесш, ям сплачуються у систему, вище, шж у УкраМ У той же час в умовах юнуючо' економiчноï ситуацiï, неприпустимо збтьшення навантаження на бiзнес, тому що ттьки запустивши процеси розвитку економки, ми маемо реальний шанс вийти зi складно'' ситуаци у пенсшнш системк В цьому св^ варто розглядати пiдвищення тарифiв за рахунок учасп самих працiвникiв (розподту страхово'' навантаження мiж працiвником та роботодавцем), що i демонструе досвщ зарубiжних краж, де розвиненi практики спiввимiрноï сплати внескiв у пенсшну систему пра^вником i роботодавцем;
- пщвищення ролi та участi самого пра^вника у формуваннi майбутньо'' пенси, закрiплення прав власностi на сформоваш накопичення за працiвником.
Врахування загальних тенденцм у процесах реформування пенайних систем зарубiжних краТн дозволить забезпечити бтьшу залученiсть самих працiвникiв у процеси швестування та прийняття важливих рiшень у питаннях формування пенсп, що, в свою чергу, сприятиме формуванню культури пенсiйних накопичень i в перспективi зробить можливим створення передумов для розвитку добровтьних форм накопичення;
- введення кваздобровольных форм участ працiвника i роботодавця у формуванн пенсiйних накопичень;
- прив'язка трудового стажу до розмiру гарантованих державою виплат.
^м того, варто розвиватися у напрямi пiдвищення ефективност iнвестування. Сучаснi тенденцп пов'язанi iз застосуванням досвiду розвинених краТн в частит питань iнвестування: розширенням перелку iнструментiв для iнвестування, скороченням частки умовно безризикових шструмен^в, збiльшенням частки дозволених шструмен^в, якi дозволяють використовувати накопичення в якост довгого швестицшного ресурсу, що сприяе розвитку нацюнальноТ економiки пiд контролем регулятора, розвитком у напрямi використання принципiв вщповщального iнвестора i фiдуцiарноТ вiдповiдальностi.
В шдеш стiйкостi пенсiйних систем за даними дослщження Allianz Global Investors (Allianz GI) у сферi мiжнародних пенсiйних систем австралiйська посiла перше мюце серед 50 краТн, що увшшли до цього дослiдження [табл. 1]. УкраТна у цьому рейтингу представлена не була. Але, враховуючи те, що при обчисленн шдексу стiйкостi пенсiйноТ системи враховуються демографiчнi показники, пенсiйна модель i державне фшансування пенсiйноТ системи, можна впевнено говорити про низький рiвень стшкосп пенсшноТ моделi в нашiй краТн та про необхiднiсть ТТ кардинальних змш. У зв'язку з високим рейтингом стшкосп пенсшноТ системи Австрали е сенс бiльш детально зупинитися на розглядi сучасних тенденцiй у ТТ розвитку.
Таблиця 1. М^це окремих краж зв iндексом стiйкостi пенсiйних систем, бал
Краша Мiсце у рейтингу Бал
Австралiя 1 7,90
Швецiя 2 7,72
Нова Зеландiя 3 7,67
Норвегiя 4 7,65
США 8 7,30
Латвiя 9 7,28
Мексика 20 6,59
Ымеччина 25 6,39
Туреччина 33 6,04
Францiя 38 5,94
lспанiя 40 5,90
ПАР 42 5,83
Китай 45 5,70
lндiя 47 5,65
Япошя 48 5,54
Бразилiя 49 5,43
ТаТланд 50 4,95
Джерело: складено за [9].
Австралшська система [10] фунтуеться на поeднаннi державно!' i приватно''' пенсп. Державна фiнансуeться з бюджету на розподтьних принципах, не вимагае стажу роботи i забезпечуе м^мальш гаранти захисту вiд бщностк Виплачуеться кожному громадянину Австрали, який досяг пенсшного вiку. Розмiр виплат ранжируваний залежно вщ умов 1''' отримання, в тому числ^ вщ того, е пенсiонер одинаком або становить амейну пару. Пенсiйнi нормативи регулярно переглядаються залежно вiд зростання цш. До пенси додаються рiзнi пiльги (безкоштовний про'зд, лiки). Розмiр державно!' пенси залежить вiд доходiв i власностi громадянина. При наявносл досить високого доходу, або високого розмiру вартостi власностi (або поеднання зазначених параметрiв) розмiр пенси зменшуеться, аж до вiдмови вiд виплат. Недержавна пеная теж вважаеться доходом.
Таким чином держава зымае з себе вщповщальнють за пенсiйне забезпечення громадян, ям в змозi забезпечити себе самостшно, i не обтяжуе пенсiйну систему зобов'язаннями по вщношенню до багатих громадян. Австралiя, як i багато iнших кра'н, швидко старiе, i в перспективi скорочення державних пенсш -неминучий наслщок. Тому в краМ велике значення надаеться розвитку дiяльностi приватних пенсшних фондiв, якi вже кiлька десятилпъ працюючi громадяни роблять внески в обов'язковому порядку. У бтьшосп випадш роботодавець зобов'язаний вносити рiвнозначну суму. Пенайы фонди - приватнi установи, але 'х дiяльнiсть досить жорстко регламентуеться i контролюеться. Австралiйцi мають право вибору пенсiйного фонду, але часто залишаються у фондах, ям колись встановили постiйнi зв'язки з Тхыми компанiями-роботодавцями (ранiше, до внесення змЫ у законодавство, компанп мали постшы угоди з фондами, як в бiльшостi випадкiв мали одного вкладника, який одночасно був i власником фонду). Якщо людина шчого не вибрала, накопичення за замовчуванням переводяться до фонду з максимально простим Ывестицшним планом.
Пенсiйнi фонди зобов'язан пропонувати сво!'м вкладникам на bm6îp кiлька iнвестицiйних стратегiй, що в^зняються ступенем ризику та прибутковютю. Пенсiйний фонд, на вiдмiну вщ iнших фiнансових органiзацiй, мае ряд податкових птьг, що дае йому переваги: австралieць, який бажае накопичити на старють, вибере саме пенсшний фонд.
Таким чином, в Австрали фактично працюе три складових: перша виплачуеться державою за рахунок збору податш, друга - недержавними пенсшними фондами за рахунок вщрахувань самих громадян, третя частина - добровтьна (майбутнш пенсiонер може робити добровтьш вiдрахування). Пенсiйний вiк у чоловшв i жiнок - 65 ромв, скористатися заощадженнями можна вже у 55. Плануеться збтьшення меж пенсшного вку до 67 рокiв до 2023 року. Кожен австралiець мае свш приватний пенсiйний план, згщно з яким роботодавець вiдраховуе в недержавн пенсiйнi фонди внески, що становлять як м^мум 9,5% зарплати пра^вника (плануеться збiльшення до 12%). Роботодавець звтьняеться вiд перерахування внесш, якщо зарплата працiвника виявиться менше мiнiмально встановлено!' величини, або якщо протягом року пра^вник вже зiбрав встановлену суму. Прибутковiсть приватних пенсшних фондiв в Австралiï досить висока за досить невисоко!' iнфляцiï.
Австралшц продовжують залежати вiд державних пенсш, розмiр накопичень у пенсiйних фондах недостатньо великий (позначаеться вплив рашше дшчих лiберальних законiв i бтьш низьких норм вiдрахування). Отримавши право на отримання грошей з урахуванням вку, громадянин отриману суму (частше всього у виглядi одноразово!' виплати) волiе витрачати на вирiшення нагальних проблем, залишаючись на майбутне лише з державно!' м^мальною пенсiею. Тим не менш, у майбутньому жителi Австрали' зможуть пiдходити до пенсшного вку з вiдносно бiльш значним обсягом накопичень, i на загальносв^овому ™i пенсiйна система Австрали' виглядае зразком для наслщування.
Як вже зазначалося, ключовим фактором, що визначае рiвень стiйкостi пенсiйноï системи у дослщженш Allianz GI е рiвень навантаження пенсiйно!' системи на держбюджет. Тому дворiвнева пенсiйна система Австрали', поеднуючи державну пенсiю, що забезпечуе м^мально необхiдний рiвень життя, i розвинену систему приватних пенсшних фондiв, найменше потребуе реформування. Слiдом за Австралiею йдуть Швецiя, Норвегiя та Нщерланди. Запорукою стабiльно!' пенсiйноï системи цих захщноевропейських кра!'н е сильна накопичувальна складова. 1стотним фактором тут е вщносна стабiльнiсть державних фшанав, вiдсутнiсть яко!' в Укра!'ш складае основну перешкоду для запровадження другого та третього рiвнiв пенсшно!' системи.
Проведене у статп дослiдження щодо тенденцш у розвитку систем пенсшного забезпечення населення в зарубiжних кра!'нах дозволило дiйти висновку, що останым часом бiльшiсть кра!'н зiткнулися iз серйозними соцiальними проблемами, що загрожують кризою державних фiнансiв, одним з найгосщших елементiв яко!' е система пенсшного забезпечення населення. Осктьки н солiдарна, нi накопичувальна система не виршуе тиску з боку старшчого населення i фiнансовi можливостi не вщповщають вимогам фiнансування, весь час зростае потреба для !'х забезпечення. Тому закономiрною стае необхiднiсть реформування державних пенсшних систем, що передбачае збтьшення пенсшного вку, або вку в якому надаеться право на одержання пенси', приватизацш окремих частин пенсшних програм, надання можливосп диверсифкованого iнвестування iснуючих цiльових фондiв, змшу бази для нарахування розмiру допомоги (наприклад, збiльшення кiлькостi вiдпрацьованих роюв, що враховуеться при нарахуваннi допомоги). Одночасно уряди приймають ще ряд заходiв i, зокрема, частково згортаються iншi соцiальнi програми (допомога по безробггтю та iн.).
Висновки. Враховуючи економiчну, соцiальну i демографiчну ситуацш в Укра!'ш, варто уважно вивчити досвщ кра!'н, якi зiткнулися з загальносв^овими проблемами у сферi пенсшного забезпечення. Аналiз пенсiйних систем зарубiжних кра!'н та тенденцiй !'х розвитку пщтверджуе необхiднiсть реформування нацiональних моделей пенсшного забезпечення населення з урахуванням ступеню розвитку економки, пенсшно!' системи та стану ïï шститу^в, але загальними закономiрностями проведення таких реформ (у тому чи^ i в Укра!'ш) е реструктуризацiя державного пенсшного забезпечення у напрямi скорочення витрат держави на пенсшну систему (зокрема, виплата м^мального розмiру пенсiй державою з бюджету за рахунок податкових надходжень); розвиток накопичувально!' пенсшно!' системи (для УкраТни - фактичне запровадження) i недержавних пенсшних фондiв; приватиза^я, при необхщносп, окремих частин пенсшних програм, надання можливосп диверсифiкованого швестування юнуючих цiльових фондiв або створення нових; змша бази для нарахування розмiру пенсiй, враховуючи тенденцiю до зменшення зайнятих у автоматизованому виробництвк
Список використаних джерел
1. Богол'б Т.М. Фнансування д'яльностi та пенс'шне забезпечення професорсько-викладацького складу ВНЗ США / Т.М. Богол'б//Економiчний вюникун'верситету. 2009. - Випуск № 14. - С. 150-155.
2. Бондарук 1.С. Заруб'жний досв'д органзацИ систем пенсшного забезпечення [Електронний ресурс] / 1.С. Бондарук. - Режим доступу: http://dspace.udpu.org.ua:8080/jspui/handle/6789/2121.
3. Кириленко О. П. Захист пенс'йних накопичень у контекстi iнвестиц!'йно'У д'яльност'! недержавних пенсшних фонд'!в / О. П. Кириленко, Г.1. Козак // Фнанси Укра'Уни - 2012. - № 2. - С. 38-49.
4. Лiбанoва Е.М. Соц'альн!' проблеми модершзацИ укра'Унсько'У економ'ки / Е. М. Лiбанoва // Демoграфiя та соцальна економка. - 2012 - № 1. - С. 5-22.
5. Мiрошниченко 1.С. Сучаснi проблеми пен^йного забезпечення: зарубiжний досв'д та вiтчизнянi реалУ /1. С. М'рошниченко // Облк i фнанси. - 2012. - № 4 (58) - С. 45-49.
6. Петрушка О. В. Досв'д реформування пенсйних систем зарубжних краУн та його використання в УкраУн/О.В.Петрушка, Ю.В.Бант //Наука й економiка. -.2015. - № 1 (37). - С. 19-27.
7. Рiппа М.Б. Порiвняльна характеристика св/'тових систем пенсшного забезпечення i страхування /М.Б. Рппа //Свт фiнансiв. -2007. - No1(10). - С.35-45.
8. Почему половина Земли потеряет работу через 30 лет и как с этим справиться? [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.segodnya.ua/life/stories/pochemu-polovina-zemli-poteryaet-rabotu-cherez-30-let-i-kak-s-etim-spravitsya-797292.html.
9. Pension Sustainability Index [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://projectm-online.com/app/uploads/pension-sustainability-index-2014.pdf.
10.Австралийская пенсионная система [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://australia-world.ru/zakonodatelstvo-avstrali/avstraliiskaja-pensionnaja-sistema.html.
References
1. Bogolib, T.M. (2009), Finansuvannia diialnosti ta pensiine zabezpechennia profesorsko-vykladatskogo skladu VNZ SShA [Funding of activityand provision of pensions of the teaching staff of universities in the United States], Ekonomichnyi visnyk universitetu, vol. 14, pp. 150-155.
2. Bondaruk I.S. (2013), Zarubizhnyi dosvid organizatsii system pensiinogo zabezpechennia [Foreign experience of organization of pension provision]: http://dspace.udpu.org.ua-.8080/jspui/handle/6789/2121.
3. Kyrylenko, O.P., Kozak, G.I. (2012), Zakhyst pensiinykh zabezpechen u konteksti investytsiinoi diialnosti nederzhavnykh pensiinykh fondiv [Protection of pension savings in the context of investment activity of private pension funds], Finansy Ukrainy, vol. 2, pp. 38-49.
4. Libanova, E.M. (2012), Sotsialni priblemy modernizatsii ukrainskoi ekonomiky [Social problems of modernization of the Ukrainian economy], Demografia ta sotsialna ekonomika, vol. 1, pp. 5-22.
5. Miroshnychenko, I.S. (2012), Suchasni problem pensiinogo zabezpechennia: zarubizhnyi dosvid ta vitchyzniani realii [Modern problems of pension provision: international experience and domestic realities], Oblik i finansy, vol. 4(58), pp. 45-49.
6. Petrushka, O.V., Banit, Y.V. (2015), Dosvidreformuvannia pensiinykh system zarubizhnykh krain ta yogo vykorystannia v Ukraini [Experience of pension systems reforming of foreign countries and its application in Ukraine], Nauka I ekonomika, vol. 1(37), pp. 19-27.
7. Rippa, M.B. (2007), Porivnialna kharakterystyka svitovykh system pensiinogo zabezpechennia I strakhuvannia [Comparative characteristic of the world pension and insurance systems], Svit finansiv, vol. 1(10), pp. 35-45.
8. Pochemu polovina Zemli poterjaet rabotu cherez 30 let i kak s jetim spravit'sja? [Why half of the Earth will lose their jobs in 30 years and how to overcome this?]: http://www.segodnya.ua/life/stories/pochemu-polovina-zemli-poteryaet-rabotu-cherez-30-let-i-kak-s-etim-spravitsya-797292.html.
9. Pension Sustainability Index : http://projectm-online.com/app/uploads/pension-sustainability-index-2014.pdf.
10.Avstralijskaja pensionnaja sistema [Australian pension system]: http://australia-world.ru/zakonodatelstvo-avstrali/avstraliiskaja-pensionnaja-sistema.html.
ДАН1 ПРО АВТОРА
Трошна Валентина Борисвна, доктор економiчних наук, професор кафедри фшанав, банмвськоТ справи i страхування,
ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ iменi Григорiя Сковороди» e-mail: tropina@ukr.net
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Тропина Валентина Борисовна, доктор экономических наук, профессор кафедры финансов, банковского дела и страхования,
ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий ГПУ имени Григория Сковороды» e-mail: tropina@ukr.net
DATA ABOUT THE AUTHOR
Tropina Valentine, doctor of economic sciences, professor of the Department of Finance, banking and insurance,
SHEE «Pereyaslav-Khmelnytskiy SPU after Gryegoriy Skovoroda» e-mail: tropina@ukr.net
