CC BY
316. Заслужена А. А. Суб'ективний образ про-фесшного майбутнього студенпв гумаштарного профшю. Сучасний стан та перспективи розвитку системи освии Укра!ни (до 100-рiччя ДВНЗ «До-нецький нацiональний технiчний ушверситет»): ма-терiали Всеукрансько! науково-практично! штер-нет-конференци з мiжнародною участю (м. Покровськ, 25 травня 2021 року). Покровськ: ДВНЗ «ДонНТУ», 2021. С. 13-17.
7. Зеер Э.Ф. (2005). Психология профессий: учебн. пособие [3- е изд., перераб. и доп.]. М.: Академический Проект, Фонд «Мир».
8. Коломинський Н.Л. Методолопчш засади професшно! тдготовки практичного психолога. Практична психолопя та сощальна робота. 2003. №4. С.8-13.
9. Шнейдер Л.Б., Вольнова Г.В., Зыкова М.Н. Психологическое консультирование. Учебное пособие для студентов высших учебных заведений. Серия "Серебряная сова". М.: Ижица, 2002. 224 с.
10. Арзуманян С.С. Психологические особенности формирования я-концепции студентов лингвистического вуза : дис. ... канд. псих. наук : 19.00.07 / ФГБОУ ВПО «Пятигорский государственный лингвистический университет». Пятигорск, 2013. 240 с.
11. Ковалгина Ю. Е. Модель формирования профессиональной Я-концепции будущих учителей в дистанционном обучении. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/model-formirovaniya-professionalnoy-ya-kontseptsii-buduschih-uchiteley-v-distantsionnom-obuchenii
PERSONAL ATTITUDES OF MEDICAL STUDENTS TO DISTANCE LEARNING
Pototska I.,
Pirogov National Medical University, Vinnitsia (Ukraine) PhD in Psychological Sciences, assistant professor of the Department of Medical Psychology and Psychiatry with the course of postgraduate education, Vinnytsia
Rybinska V.,
Pirogov National Medical University, Vinnitsia (Ukraine) PhD in Medical Sciences, assistant of the Department of Medical Psychology and Psychiatry
with the course of postgraduate education, Vinnytsia
Matsko N.,
Pirogov National Medical University, Vinnitsia (Ukraine) Assistant of the Department of Medical Psychology and Psychiatry with the course of postgraduate education, Vinnytsia
Savenko A.
Pirogov National Medical University, Vinnitsia (Ukraine) Student of the Department of Medical Psychology and Psychiatry with the course of postgraduate education, Vinnytsia
ОСОБИСТ1СНЕ СТАВЛЕННЯ СТУДЕНТ1В МЕДИЧНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ДО
ДИСТАНЦ1ЙНОГО НАВЧАННЯ
Потоцька 1.С.,
Вгнницький нацюнальний медичний унгверситет ¡м. М.1. Пирогова, Втниця (Украта) К.психол.н., доцент кафедри медичног психологИ та психгатрИ з курсом тслядипломно! освти, Вгнниця Рибшська В.А.,
Вгнницький нацюнальний медичний унгверситет ¡м. М.1. Пирогова, Вгнниця (Украта) К.мед.н., асистент кафедри медичног психологИ та психгатрИ з курсом тслядипломно! освти, Вгнниця
Мацько Н.Г.,
Вгнницький нацюнальний медичний унгверситет Iм. М.1. Пирогова, Втниця (Украта)
Асистент кафедри медичног психологИ та психгатрИ з курсом тслядипломно! освти, Вгнниця
Савенко А.А.
Вгнницький нацюнальний медичний унгверситет Iм. М.1. Пирогова, Втниця (Украта)
Студентка кафедри медичног психологИ та психгатрИ з курсом тслядипломно! освти, Вгнниця
Abstract
The article presents the results of a survey of medical students on their attitude to distance learning, which was introduced in universities in connection with the pandemic COVID-19. The analysis of application of distance learning in medical higher educational institution is carried out. The strengths and weaknesses of stationary (fulltime) and distance learning are described.
Анотащя
У стати представлеш результати опитування студенпв медичного вищого навчального закладу щодо ix ставлення до дистанцшного навчання, яке було впроваджене у ВНЗ у зв'язку i3 пандемieю COVID-19. Проведено аналiз застосування дистанцiйного навчання у медичному вищому навчальному закладi. Опи-суються сильш та слабкi сторони стацюнарного (очного) та дистанцiйного навчання.
Keywords: distance learning, inpatient training, formation of a professional medical worker, advantages and disadvantages of distance learning.
Ключовi слова: дисганцшне навчання, стацюнарне навчання, формування професшного медичного пращвника, переваги та недолiки дистанцшного навчання.
Пандемiя COVID-19, що заволодша свiтом у 2020 роцi, унеможливила ефективну дiяльнiсть усiх краш свиу в усiх галузях - економiчний, духовнiй, соцiальнiй i, звичайно, освинш З 12 березня 2020 року б№шють ВНЗ Украши оперативно перейшли на дистанцiйну форму навчання. Хоча дистанцшна форма навчання у нашш краiнi не е новою та впро-ваджуеться з 2002 року на програмнш платформi MOODLE, б№шють навчальних закладiв не були готовi до повного переходу на не!. У наказi МОН Украiни ввд 25.04.13 р. N0 466 «Про затвердження Положення про дистанцiйне навчання» зазначено, що «метою дистанцшного навчання е надання освь тнiх послуг шляхом застосування у навчаннi сучас-них iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй за певними освггшми або освiтньо-квалiфiкацiйними рiвнями ввдповщно до державних стандартiв освии» [4].
Станом на сьогодш, опублiковано безлiч нау-кових робi [1,3,6] та проведено наукових конфере-нцiй [5] щодо особливостей впровадження дистанцшного навчання у вищих навчальних закладах, його наслщюв, особливостей, переваг та недолЫв. Успiшнiсть викладання дистанцiйно залежить вiд досвiду такого роду роботи, техшчних можливос-тей викладачiв та педагогiчноi обдарованостi ви-кладачiв [2].
Одне можна стверджувати точно, що викла-дання у вищiй шкoлi вже школи не буде таким як
до повного впровадження дистанцшного навчання, воно зазнае значних коректив та нововведень, яш, як позитивний досвщ були освоеш пiд час впровадження дистанцшного навчання.
Метою даного дослщження було дослвдити особистiсне ставлення до дистанцшного навчання студенпв Вшницького нацiонального медичного унiверситету iM. М.1. Пирогова (ВНМУ). Задля до-сягнення мети було поставлено наступнi завдання: перше - виявити «сильш» та «слабш» сторони ста-цiонарноi та дистанцшно! форм навчання у вищому навчальному закладi (ВНЗ), та друге - дiзнатися про особливостi роботи професорсько-викладацького складу при дистанцiйному та очному навчанш сту-дентiв.
У дослвдженш прийняло участь 328 студенпв усiх курсiв та усiх спещальностей Найбiльше опи-таних навчалися на медичному факультет №1 за спещальшстю "Медицина". Задля проведення дос-лвдження було створено авторську анкету у Google форм^ яка була розмщена на сторiнцi кафедри ме-дичноi' психологй' та психiатрii' у Facebook. Опитування було анонiмним, що дало змогу студентам давати правдивi вiдповiдi.
На рисунку 1 представлеш результати опитування студенпв, щодо ix ставлення до дистанцшного навчання в ушверситеп.
Рис.1. BidcomKoee вiдображення ставлення cmydeHmie до дистанцшного навчання у медичному ВНЗ
Як видно з результапв на даному слайд^ чверть опитаних студенпв мають нейтральне ставлення до дистанцшного навчання, тобто вони не ввдчувають особливого дискомфорту. 25% мае не-гативне ставлення до викладання дисциплш диста-нцшно. А 17.7% вкрай негативне ставлення. Було помiчено, що студенти старших курсiв навчання
б№ш негативно ставляться до впровадження дистанцшного навчання через ввдсутшсгь можливосп отримання практичних навичок у клшщг
Далi ми дослiджували позитивнi сторони впровадження дистанцшного навчання у медичному ВНЗ. Результати представлеш у таблиц 1.
Таблиця 1.
Позитивш фактори дистанцшного навчання
Фактор К-ть студенев К-ть у вщсотках
Ввдсутшсть пере1здв мiж корпусами 70 21,4
Вiльний час 67 20,5
Шчого позитивного 55 16,8
Перебування дома 44 13,4
Збереження здоров'я 37 11,3
Економiя грошей 26 7,8
Змiни в оргашзаци навчання 25 7,6
Все влаштовуе 4 1,2
16.8% студенпв вщзначили, що немае шчого позитивного у дисганцшному HaB4aHHi i лише 1,2% вщповши, що !х влаштовуе все.
Найб№ш позитивним, на думку студентiв, у дисганцшному навчанш е вiдсутнiсть пере1здв з одного корпусу в шший. Наступним переважаючим фактором е наявнють вiльного часу, що дае змогу працювати паралельно i3 навчанням.
Можливють як1сно та регулярно харчуватися, можливють займатися вихованням власних дiтей, в тому чи^ здiйснювати грудне вигодовування, про-водити бiльше часу з рщними — усi цi вщповщ студентiв ми вiднесли до такого фактору як "пере-бування дома", адже 13,4% студентiв ввдзначили це як позитивний фактор.
Збереження власного життя та здоров'я, проти-дiя поширенню COVID-19, ввдзначили, як позити-вне 11,3% студентiв. Адже саме студенти медики розумiють та шнують к1льк1сть зусиль, як1 здiйснюе медичний персонал задля подолання пандеми та збереження людського життя.
Незначна шлькють студентiв (7,8%) вщзна-чили, що при такому навчанш вони економлять ко-шти на пере!зди, оренду житла та одяг.
При дослщженш негативних сторiн в дистан-цшному навчаннi, що представленi у таблиц 2, ми виявили, що б№ше третини студентiв вказали на ввдсутшсть можливостi набувати професiйнi меди-чш навички та формувати професiйнi вмшня як ос-новний недолiк дистанцшного навчання.
Таблиця 2.
Негативш фактори дистанцiйного навчання
Фактор Юлькють студентiв Кшькють у %
Вщсутнють медично! практики 112 34,2
Низька якють навчання 66 20,1
Техшчш причини 53 16,1
Вщсутнють сощальних контактiв 44 13,4
Нiчого позитивного 26 7,9
Абсолютно все 21 6,4
Низька обiзнанiсгь викладачiв 6 1,9
20% ввдзначили значне погiршення якосп навчання студентiв. Вони вщзначають, що викладачi почали гiрше пояснювати матерiал, з'явилася необ-хiднiсть самостшно засвоювати велику к1льк1сть матерiалу. Також до даного фактору ми ввднесли недоотримання графiку проведення пар виклада-чами, що, як вiдмiчають студенти, вплинуло на зни-ження у них мотиваци до навчання.
Таю фактори як "Техшчш причини" та "Ни-зька обiзнанiсть викладачiв" було дуже важко ввд-рiзнити мгж собою, адже цi фактори. До низько! обь знаностi викладачiв ми ввднесли не використання викладачами запропонованих унiверситетом платформ (microsoft teams та google meet) або нешдго-товлешсть викладачiв проводити пари дистан-
цiйно. Щд технiчними причинами ми розумiемо пе-ребо! з штернетом та вiдсутнiсть технiчних засобiв у студенпв.
Людина е соцiальною ютотою, що потребуе живого спiлкування та сощально! взаемоди, це шд-тверджують отриманi нами результати, адже 13,4% студенпв назвали "вщсутшсть соцiальних контак-тiв" найнегативнiшою стороною дистанцiйного на-вчання.
Категоричними у сво!х ввдповвдях були 6,4 % опитаних, що заявили про власне абсолютне нега-тивне ставлення до дистанцшного навчання та 7,9%, що шчого негативного в цьому не бачать.
Наступним етапом ми опитали студенпв щодо позитивних та негативних сторш стацюнарного навчання, результати предствлено у таблицях 3 та 4.
Таблиця 3.
Позитивш фактори стацюнарного (очного) навчання за результатами суб'ективного оцiнювання сту-_денпв ВНМУ_
Фактор Юлькють студенпв К-ть у %
Живе стлкування 134 40,8
Наявшсть медично! практики 113 34,5
Яшсть навчання 48 14,6
Все позитивне 21 6,4
Шчого позитивного 12 3,7
На першому MicTi по значимостi було видшено такий фактор як живе людське cпiлкування. Другим у рейтингу е наявнicть медично! практики як "сильно!" сторони, адже це сприяе формуванню клшч-ного мислення, профеciйних навичок та умiнь.
Щд як1стю навчання студенти розумiли наяв-нiсть чiткого розкладу, краще сприйняття навчаль-ного матерiалу, контроль, що сприяе бiльшiй дис-циплiнованостi та яшсшшому засвоенню знань.
Таблиця 4.
Негативш фактори стацiонарного (очного)
Фактор Юлькють cтудентiв Кшьшсть у %
Шчого поганого 109 33,2
Пере1'зди мiж корпусами 73 22,3
Оргашзащя навчання 68 20,7
Ризик захвории 27 8,2
Недостатньо ввдпочинку 23 7,2
Наявнiсть лекцiй 14 4,2
Ставлення викладачiв 14 4,2
Третина опитаних студенпв вказали що не ба-чать нiчого негативного у стацюнарному навчаннi. До речi, жоден студент не обрав повне незадово-лення очним навчанням. Деяк1 з них вказували, що саме у порiвняннi з негативними сторонами диста-нцшного навчання негативнi сторони очного шве-люються i стають непомггними.
Пересування мiж корпусами у будь яку пору року, у переповненому транспорт з пересадками вiдмiчено студентами на 2 мющ.
20,7% студенпв вказують на такий недолiк як оргашзащя навчального процесу: невдало складе-ний графiк, пiзне за часом завершення навчання; ве-лике навантаження матерiалом, який е неактуаль-ним або застаршим для вивчення; бшьша трива-лiсть пар у порiвняннi з дистанцiйним навчанням; значно складне вщпрацювання пропущених пар та шше.
Недолiком очного навчання в умовах пандемп е ризик захворiти та поширювати iнфекцiю, про що i заявили 8,2% опитаних.
Частка студенпв наголошують, що при стацю-нарному навчанш у них категорично не вистачае
часу на яшсний сон, повнощнне харчування, ввдпо-чинок та фiзичне i психiчне вiдновлення, що приз-водить до виснаження.
4,2% визначають як недолж наявнiсть лекцiй, вони наголошують на можливосп самостiйного оволодiння матерiалом.
Така ж шльшсть студентiв вважае, що негати-вне ставлення до студента, неповага то нього як до особистосп, зверхне ставлення, що призводять до стресiв, конфлiктностi та психiчного виснаження також е негативною стороною живого спшкування студента з викладачем.
На початку впровадження дистанцiйного навчання у вищш школi, поширювалась думка, що навантаження на студенпв значно збшьшиться, i 1м доведеться велику к1льк1сть часу витрачати на са-мошдготовку. Тому нами було сформовано пи-тання "з власного досввду, за впровадження яко! форми навчання ваше навантаження (тдготовка до практичних занять) було бiльшим?". Результати представлеш на рисунку 2.
Рис.2. Результати самооцгнювання студентами власног навантаженостг при тдготовцг до практичних
занять у %
Як видно з результапв, зусиль на тдготовку при дисганцшному навчанш за десятибальною студентами стало витрачатися значно менше, про шкалою, де 1 — дуже низька якють а 10 — дуже
що стверджують майже 75% опитаних.
Наступним етапом ми просили студенпв оць ннти якють засвоення ними знань при очному та
висока. Результати представлено на рисунку 3.
Рис. 3. Результати самооцтювання студентами якостг засвоення знань при дистанцшному та при ста-
цюнарному навчаннi по 10-ти бальнш шкал!
Представлеш результати яскраво демонстру- роботи професорсько-викладацького складу в умо-ють, що самi студенти розумшть i наголошують на вах дистанцшного та стацюнарного навчаннях за тому, що засвоення знань у них вщбуваеться значно десятибальною шкалою, де 1 — дуже погана, а 10
краще при очному навчанш.
На рисунку 4 представлено порiвняння результапв суб'ективного ошнювання студентами якосп
— максимально хороша.
Рис.4. Результати оцтювання студентами якостi роботи професорсько-викладацького складу при ста-
цюнарному та дистанцшному навчаннi
При вивчеш основних недолтв в робоп ви-кладачiв при диcтанцiйному навчанш, представле-них у таблицi 5, було виявлено, що майже третина cтудентiв не вiдмiчають нiяких недолшв в роботi.
24% опитаних ввдзначили технiчну некомпетент-нicть, пояснюючи це невмшням викладачiв корис-туватися навчальною платформою i комп'ютером взагалi.
Таблиця 5.
Результати суб'ективного оцiнювання основних недолiкiв в робот професорсько-викладацького
Фактор Юлъшсть у %
Немае недолтв 30,2
Техшчна некомпетентнiсть 23,9
Час проведення пар 17,5
Неяшсно поданий матерiал 14,9
Ставлення викладачiв 4,9
Вiдсутнiсть пар 4,5
Необ'ективне ощнювання 4,1
"Незручний та нечпкий час проведения пар" важко вщнести лише до недолiкiв в робоп виклада-чiв, адже керiвництво ушверситету дало розпоря-дження проводити пари у рiзний та зручний для студенпв та викладачiв час, адже навчальна платформа не змогла забезпечити одночасне дистан-цiйне навчання уах студентiв унiверситету. Зi сто-рони викладачiв цей недолiк проявлявся в таких формах як: проведения пар в дуже шзнш час та створенш психолопчно! напруги при постшному очiкуваннi та неможливостi оргашзувати свiй вшь-ний час.
14,9% студенпв зазначили, пониження якостi проведення занять. Деяк1 викладачi не пояснювали матерiал, швидко опитували, намагались як умога швидше завершити пару або вичитати навчальний предмет, давали виключно письмовi завдання без обговорення.
Таблиця 6.
Результати суб'ективного ощнювання основних недолтв в робот професорсько-викладацького
4.9% вщзначили погане ставлення викладачiв як небажання розумiти причини вiдсутностi студенпв на парi через проблеми з шдключенням до на-вчально! платформи. Зверхне ставлення до студента.
4,5% опитаних стверджують, що недолжом ди-станцiйного навчання е не проведення пар виклада-чами взагал^ з рiзних причин.
Зросла необ'ектившсть оцiнювання, адже ви-кладачi почали ставити б№ш позитивнi оцiнки, на що скаржаться студенти з високим рiвнем устшно-стi. Iншi наголошують на ускладненнi процесу довести рiвень власних знань та умшь
Основнi недолiки в роботi професорсько-викладацького складу при очному навчанш представлен в таблицi 6.
Фактор Юлъшсть у %
Немае недолтв 57,2
Неяшсно поданий матерiал 15,1
Ставлення викладачiв 9,9
Вщсутшсть пар 8,2
Недостатньо практики 6,1
Необ'ективне ощнювання 3,5
Про ввдсутшсть недол1к1в заявило 57,2% опитаних студенпв. Такий високий ввдсоток негатив-них ввдповвдей ми пов'язуемо з тим, що студенти так стверджують по причиш власного негативного ставлення до дистанцшного навчання в умовах по-рiвняння двох форм навчання.
Шд неяк1сно поданим матерiалом 15% студен-тiв мають на увазi некомпетентнicть викладачiв, небажання пояснювати матерiал та навчати студенпв.
Негативне ставлення викладачiв до студенпв як недолш заявляють 9,9% опитаних. Це проявля-еться у виокремленш окремих cтудентiв, тдвище-нш вимогливоcтi викладачiв не лише до знань а i до особиспсних якостей cтудентiв.
П1д "вiдсутнiстю пар" 8,2 % студенпв розу-мши вiд неможливостi викладача працювати зi студентами на клiнiчних кафедрах у зв'язку iз великою завантажешстю до сидiння "у пiдвалi в очщувант упродовж 90 хвилин".
Частка студенпв заявляють про недолши в проведеш практичних занять з ними у виглядi доступу до лiжка хворого. Незначна к1льк1сть студенпв наголошують на необ'ективне ощнювання знань викладачами.
Останне запитання до студенпв звучало насту-пним чином - "Яка з форм навчання, на вашу думку, е бшьш результативна, або така, яка сприяе форму-ванню висококвалiфiкованого спещалюта?". Результати представлен на рисунку 5.
Рис.5. Результати опитування студентiв на запитання «Яка з форм навчання, на вашу думку, e бшьш результативна, або така, яка сприяе формуванню висококвалiфiкованого спецiалiста?» у %
Резyльтaти зaсвiдчyють, що 62,6 % опитyвaниx ввaжaють, що гайбшьш резyльтaтивним нaвчaнням e стaцiонaрне - очне нaвчaння.
Висновки. Aбсолютнa бiльшiсть стyдентiв га-голошують нa ефективностi стaцiонaрного нaв-чaння в медичному вищому нaвчaльномy зaклaдi, розумшть знaчимiсть формyвaння у мaйбyтнього лiкaря прaктичниx нaвичок, що здобyвaються "у ль жкa" xворого; цiнять знaчимiсть живого стлку-вaния виклaдaчa зi студентом тa потребують викга-дaния досвiдченими, висококвaлiфiковaними спець aлiстaми, як1 будуть вести професшш дискусй' зi стyдентaми тa вiдiгрaють вaжливy роль у форму-вaннi сyчaсного медичного прaцiвникa.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Brammer S., Clark T. COVID-19 and Management Education: Reflections on Challenges, Opportunities, and Potential Futures // British Journal of Management. - 2020. - Vol. 31. - Р. 453-456.
2. Потоц^ 1.С. Змют тa стрyктyрa педaгогiчноï обдaровaностi мaйбyтнього вчителя I I.С.Потоцькa II Проблеми зaгaльноï тa педaгогiчноï
психологи [Зб. наук. пр. 1нституту психологи iменi Г.С.Костюка НАПНУ]. - T.XIV. - ч.1. - К., 2012. -С.275-282.
3. Потоцька 1.С., Рисинець Т.П., Лойко Л.С., Лойко £.£. Вплив карантинних заходiв на емоцшне благополуччя студентсько! молодi. Sciences of Europe. VOL 3, No 70 (2021). - P. 63-68.
4. Про затвердження Положення про ди-станцшне на-вчання : наказ МОН Укра!ни вiд 25.04.13 р. No 466. - Ре-жим доступу : https://osvita.ua/legislation/Dist_osv/2999/.
5. Тези доповщей навчально-методично! кон-ференцii «Актуальш проблеми якюно! пiдготовки медичних фахiвцiв в умовах глобального конкурентного середовища», 12 лютого 2020 р. Вшниць-кий нацiональний медичний ушверситет iм. М.1. Пирогова, 2020. - 265с.
6. Теренда Н.О., Теренда О.А., Горiшний М.1., Панчишин Н.Я. особливосп дистанцiйного навчання студенпв в умовах пандемii covid-19 (за результатами анкетування). Медична освгга, (4), 2020. - С. 57-60.
FEATURES OF THE EMOTIONAL SPHERE IN CODEPENDENT WOMEN
Shapovalov V.,
Undergraduate, Department of Developmental Psychology and Education, Pushkin Leningrad State University, Saint Petersburg
Golenishcheva E.
PhD in Psychology, Associate Professor, Department of Developmental Psychology and Education, Pushkin Leningrad State University,
Saint Petersburg
ОСОБЕННОСТИ ЭМОЦИОНАЛЬНОЙ СФЕРЫ У СОЗАВИСИМЫХ ЖЕНЩИН
Шаповалов В.В.,
Магистрант, кафедра психологии развития и образования, Ленинградский Государственный Университет им. А.С. Пушкина, Санкт-Петербург
Голенищева Е.Л.
Кандидат психологических наук, доцент, кафедра психологии развития и образования, Ленинградский Государственный Университет им. А. С. Пушкина, Санкт-Петербург
Abstract
In order to study the codependent women's characteristics of emotional sphere within the context of the need to ensure self-help skills and overcoming the grave impediments of women codependency realized survey among adult population of Saint Petersburg and Leningrad region (women between the age 18-50).
