CC BY
14полнение заданий существенно сократилось. Сравнивая результаты первичного и повторного диагностического исследования, можем сделать вывод, что положительная динамика наблюдалась у абсолютного большинства детей и только у одного ребенка обнаружен низкий уровень. Снижение числа допущенных ошибок позволяет говорить об эффективности проведенной работы по развитию произвольного внимания.
Проведенное нами исследование показало, что в контрольной группе уровневые показатели развития произвольного внимания у детей практически не изменились: у 68,75% детей определен высокий уровень, у 31,25% - средний уровень; низкий уровень не обнаружен.
Таким образом, результаты опытно-экспериментальной работы позволяют сделать вывод об эффективности проведенной коррекционно-разви-вающей работы по развитию произвольного внимания у детей подготовительной к школе группы с общим недоразвитием речи.
Список литературы
1. Альманах психологических тестов. - Издание 2-е. - Москва: КСП, 1996. - 400 с.
2. Коротовских Т.В., Пяшкур Ю.С. Формирование внимания как одно из условий преодоления нарушений фонематических процессов у детей
старшего дошкольного возраста с ОНР // Российский психологический журнал. - 2016. - Т. 13. - № 2. - С. 10-23.
3. Мартыновская И.А., Шорохова М.В. Исследование состояния произвольного внимания у детей старшего дошкольного возраста с общим недоразвитием речи // Научно-методический электронный журнал «Концепт». - 2018. - № 7 (июль). -URL: http://e-koncept.ru/2018/182014.htm.
4. Нищева Н.В. Система коррекционной работы в логопедической группе для детей с общим недоразвитием речи: пособие. - СПб.: Детство-Пресс, 2005. - 525 с.
5. Пахомова Н.А. Развитие произвольного внимания у первоклассников в зависимости от условий обучения: автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07 / Нижегор. гос. пед. ун-т. - Нижний Новгород, 2002. - 24 с.
6. Сафонова Н.М. Анализ формирования механизмов произвольного внимания у дошкольников: автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07 / Психол. ин-т Рос. акад. образования. - Москва, 2001. -22 с.
7. Филичева Т.Б., Чиркина Г.В. Устранение общего недоразвития речи у детей дошкольного возраста: практич. пособие. - М.: Айрис-пресс: Айрис-Дидактика, 2004. - 209 с.
САМООЦ1НКА САМОСТ1ЙНО1 ПОДГОТОВКИ СТУДЕНТ1В ВИПУСКНИХ КУРС1В З ДИСЦИПЛ1НИ «ПЕД1АТР1Я, ДИТЯЧ1 ШФЕКЦП» ЩД ЧАС ДИСТАНЦ1ЙНОГО НАВЧАННЯ
Тарнавська С.1.
к.мед.н., доц. кафедри nediampii та дитячих iнфекцiйних хвороб Буковинського державного медич-
ного унiверситету Шахова О. О.
к.мед.н., ас. кафедри педiатрii та дитячих iнфекцiйних хвороб Буковинського державного медич-
ного унiверситету
SELF-ASSESSMENT OF INDEPENDENT TRAINING OF STUDENTS OF GRADUATE COURSES IN THE DISCIPLINE "PEDIATRICS, CHILDREN'S INFECTIONS" DURING DISTANCE LEARNING
Tarnavska S.
PhD, Associate Professor of Department of Pediatrics and Children Infectious Diseases Bukovinian State Medical University
Shakhova O.
PhD, Associate Professor of Department of Pediatrics and Children Infectious Diseases Bukovinian State Medical University
Анотащя
В статп наведеш результати аношмного анкетування студенпв 5-го та 6-го курав медичних факуль-тепв, як1 стосувалися оцшки дистанцшного навчання очима студенпв, методики дистанцшного навчання, вщношення студенпв до навчання та самооцшки самостшно! тдготовки студенпв з дисциплши «педiат-рiя, дитячi шфекцп».
Abstract
The article presents the results of an anonymous questionnaire of 5th and 6th year medical students, which concerned the students' assessment of distance learning, distance learning methods, students' attitudes to learning and self-assessment of students' self-training in Pediatrics, pediatric infections.
Ключов1 слова: дистанцшне навчання, самостшна тдготовка, педiатрiя, дитячi шфекцп.
Keywords: distance learning, self-training, Pediatrics, pediatric infections.
Вступ. Наразi водбуваються глобальш змiни в системi медично! освгга, як1 пов'язанi iз пандемieю СОУГО19 в Укра!ш та свiтi. В уах вищих медичних навчальних закладах водбувся перехiд на дистан-цшну форму навчання, при як1й доставка шформа-ци до студентiв вщбуваеться в iнтерактивному ре-жимi iз застосуванням шформацшно-комушкацш-них технологiй [1].
Поява дистанцшно! освiти не випадковОсть - це закономiрний етап розвитку й адаптаци освiти до сучасних умов шформацшного суспiльства. У всьому свiтi дистанцiйна освiта давно займае свою соцiально-значущу нiшу [4], забезпечуе постiйний контакт та iнтенсивний обмш iнформацiею мiж слухачем та викладачем (тьютором), при цьому ефективнiсть навчання залежить вод затосування рь зномаштних прийомiв подачi ново! шформацп та впровадженням сучасних iнформацiйних техноло-гш [2].
Дистанцiйна освiта змiнюе роль викладача, який пiд час освггаього процесу виступае скорiш за все як тьютор, наставник, який координуе шзнава-льний процес студентiв [3]. Найефектившше така спiвпраця досягаеться за рахунок активного зворо-тнього зв'язку, який дозволяе постiйно вдоскона-лювати та оновлювати курс навчальних дисциплш, подвищуе пiзнавальну та творчу дiяльнiсть студен-тiв.
1нтерактивна взаемодiя у процеа роботи надае можливiсть студентам бшьше можливостей для са-мостшного засвоення ново! шформацп [5]. Под час практичного заняття, яке проводиться дистанцшно, студенти активно обговорюють новий матерiал, на-вчаються проводити аналiз та синтез ново! шформацп, проводять розбiр клiнiчних випадк1в iз застосуванням кейс-методик на базi вiртуальних пащен-тiв, отримуючi новi навики, як1 дозволять !м вдосконалити сво! професiйнi вмiння та в подаль-шому застосувати !х на практищ. Вмiння виршу-вати проблемш ситуацп ставлять студента перед необхщшстю вибору в процесi прийняття ршення, що формуе не тiльки його волю, а й мислення.
Самоосвгга впродовж життя е важливою скла-довою у пiдготовцi медичних фахiвцiв. Форму-вання навичок самостшно! навчально!, науково!, професшно! дiяльностi, здатностi приймати на себе вiдповiдальнiсть, самостiйно виршити проблему, знаходити конструктивнi рiшення, виход iз кризово! ситуацп назвичайно актуальш для лiкаря. Водночас успiшна самотдготовка вимагае самоконтролю, са-мооргашзацп та арсеналу нових знань i вмшь.
Мотивацiйна спрямованiсть у навчаннi студента особливо значуща в структурi професшно! ком-петенцп випускника особливо под час дистанцш-ного навчання. Найсильшшш мотивувальний фактор - подготовка до подальшо! ефективно! професшно! дiяльностi. Правильна органiзацiя самостшно! роботи студентiв в умовах дистанцшного навчання дае можливiсть покращити !хню теорети-чну пiдготовку, розвивати клшчне мислення та вмiння працювати. Створення умов для самостшно! науково! роботи, защкавлешсть спецiальнiстю ак-тивiзують тзнавальну творчу дiяльнiсть, сприяють
в подальшому формуванню професшно! направле-ностi.
Мета дослщження. Метою роботи було оць нити самостiйну подготовку студентiв випускних курсiв з дисциплiни «педОатр1я, дитячi шфекцп» под час дистанцiйного навчання очима студенпв.
Матер1ал та методи дослщження. На базi ка-федри педОатрп та дитячих iнфекцiйних хвороб Бу-ковинського державного медичного ушверситету проводилась оцiнка ефективностi тдготовки 93 студенпв 5-6 курсу спецiальностi «шкувальна справа» з дисциплши «педОатр1я, дитяч iнфекцiйнi хвороби», як1 навчалися дистанцшно. Встановлено, що 66,7% респондентов навчались на бюжетнш фо-рмО навчання, 33,3% студенпв - на контрактной фо-рмО навчання. Серед когорти опитаних - 77,4% жь ночо! стап, 22,6% чоловОчо! стал.
Вивчення дисциплши «педОатр1я, дитячО шфекцп» на 6 кура спещальносп «лшувальна справа» -модуль №4 «ПедОатрОя» проводили за окремими змОстовими модулями: пульмонолопя, кардюлог1я, нефролопя, неонатолопя, гастроентеролопя, амбу-латорно-полОклшчна допомога дитячому насе-ленню. Загальна тривалють циклу навчання для студенпв 6 курсу становила - 20 дшв (106 академь чних годин).
Вивчення дисциплши «педОатр1я, дитячО шфекцп» на 5 кура спещальносп «лшувальна справа» -модуль №2 та модуль№3 проводили за окремими змОстовими модулями: пульмонолопя, гематолопя, неонатолопя, дитяч шфекцшш хвороби. Загальна тривалють циклу навчання для студенпв 5 курсу становила - 16 дшв (80 академОчних годин).
Уам студентам проводили аношмне анкету-вання за допомогою анкети, яка мютила 30 запи-тання, як1 стосувалися дистанцшного навчання, методики дистанцшного навчання, водношення студенпв до навчання, самоподготовки студенпв, усвщомлення професшно! актуальносп набутих знань та якосп надбання професшних вмшь та на-вичок.
Результати дослщження. Результата аношм-ного анкетування показали, що 58,1% студенпв сподобалось дистанцшне навчання, 23,7% - негативно ставляться до онлайн форми навчання, 18,3% респондентов не визначились щодо дощльносп дистанцшно! форми освгга.
Подальший аналОз дозволив встановити, що 76,4% студенпв надали перевагу наступному роз-подОлу ствводношенню дистанцшного та очного навчання: 60% - дистанцшне навчання, 40% - очне, практичне навчання. При цьому 55,9% бажали за-лишити тривалють онлайн заняття як е згодно роз-кладу, 41,9% студенпв вважали за потрОбне змен-шити тривалють практичного зайняття в онлайн-формап.
Опиташ респонденти також визначились щодо можливостей самостшно! шзнавально! д1яльносп при шдготовщ до практичних занять з педОатрп тд час дистанцшного навчання. Так, 75,3% опитаних водмггали, що не мають утруднень та !м вистачае часу для пОдготовки. Водночас 24,7% студенпв вымогали брак часу для саморозвитку та достатньо!
подготовки до занять. При цьому думки респоденпв щодо того, що перебування вдома сприяе актив1за-ци самонавчанню розд1лилися майже пор1вну: 51,6% ввдзначили це позитивно, 48,4% - вислови-лися негативно.
Подальший проведений анал1з щодо оцшки вмшь самостшно! тзнавально! д1яльност1 показав, що 29% студенпв навчилися усвщомлювати навча-льний матер1ал та вид1ляти в ньому головне, 14% -вмшть сприймати та систематизувати навчальний матер1ал. Майже третина респонденпв (31,2%) ефе-ктивно працювали з електронними ресурсами, а ко-жен десятий студент (9,7%) позитивно оцшив вмшня користуватись навчальною лпературою. Лише 5,4% опитанних при шдготовщ до практичного заняття використовують лише матер1али серверу дистанцшного навчання MOODL. Водночас необхщшсть здшснювати самоконтроль у навчаль-нш д1яльносп ввдзначили 8,6% опитаних та лише 2,2% студенпв мають навики виршення проблем-них шзнавальних задач, що вказуе на необхвдшсть формування додаткових практичних навичок та компетенцш тд час очного навчання.
При визначенш утруднень тд час онлайн-нав-чання третина (36,6%) опитаних ввдзначили надмь рний обсяг навчального матер1алу, 18,3% студенпв серед перешкод устшному дистанцшному на-вчанню вбачають особисту неоргашзовашсть. Через необхвдшсть поеднувати навчання та роботу 18,3% студенпв мають перешкоди щодо навчання, 4,3% ввдзначають невдалий розклад онлайн-нав-чання. Надм1рне навантаження пвд час застосу-вання гаджепв, амейш обставини ввдзначили 4,3% респонденпв.
При оцшщ часу, необхвдного для п1дготовки до заняття встановлено, що третиш студенпв (32,3%) достатньо 1-2 год тдготовки до практичного заняття з пед1атрп, 29% опитаних витрачають 2-3 год для тдготовки, 31,2% прид1лять бвдьше 3 год на тдготовку до заняття, а 7,5% студентам достатньо до 1 год для самостшно! тдготовки до пе-д1атри.
При цьому дв1 третини опитаних (75,3%) вка-зуть, що мають середнш р1вень мотивацшно! пвдго-товки до практичних занять з пед1атри, 16,1% респондента ввдм1чають високий р1вень самопвдгото-вки та майже кожен десятий студент (8,6%) зазначае низьку мотиващю до самонавчання, що можливо пов'язано з невизначешстю свое! подаль-шо! професшно! д1яльносл.
При шдготовщ до занять студенти частше за-стосовували електронш подручники шж друковаш: 74,2% та 48,4% ввдповвдно. 58,1% студенпв використовують штернет-ресурси а 18,4% опитаних на-дають перевагу р1зномаштним дистанцшним курсам для шдвищення ефективносп самопвдготовки з пед1атри. 33,3% респонденпв вважають необхвд-ним залучення ввдеоресурав для оптим1заци над-бання та в1зуал1зацп ново! шформацп. Кожен п'ятий студент (17,2%) в якост1 самооцшки викори-стовуе тестовий контроль та лише кожен десятий (8,6%) використовуе б1блютечш ресурси для тдго-товки до практичного заняття.
Результати анкетування показали, за думкою 41,9% студенпв самостшна робота необхвдна при вивченш будь-яко! дисципл1ни, 47,3% зазначили, що самоосвгга важлива для самореал1зацп у профе-сшнш д1яльност1. 54,8% опитаних вказали, що основною умовою устшно! самостшно1 роботи е !! оргашзовашсть, систематичшсть та плановють. 43% респонденпв впевнеш, що самостшна робота сприяе формуванню самостшносл, гтщативносп, дисциплшованосп, точносп, почуття ввдповвдаль-ност1. Важливють освгги протягом усього життя як важливий чинник устшного працевлаштування та власного саморозвитку ввдмпили 57% студенпв. Водночас майже 9,7% студенпв вважають, що до-статньо виконувати завдання на заняттях та не дуже люблять працювати самостшно.
Проведений анал1з показав, що 53,8% студенпв випускних курс1в у сво!й майбутнш професп приваблюе реал1защя власних штерес1в, нахил1в та зд1бностей, а 23,7% вказують на можливють стати самостшною та незалежною особистютю. Майже 6,5% респоденпв вважають, що майбутня спещаль-шсть надасть !м можливють самоствердження як фах1вця, набути ваги у сустльсга, отримати мате-р1альну незалежшсть.
При цьому майже половина опитаних (49,5%) вважають свш р1вень пошформованосп про майбу-тню професш як достатньо високий, але без власного практичного досввду, 21,5% студенпв ввдмь тили, що мають теоретичний та практичний досввд в данш обласп, та кожен третш респондент (28%) зазначае, що волод1е лише переважно теоретич-ними знаннями.
Отримаш дат ствпадають 1з результатами ус-тшносп опитаних студенпв. Так, частка студенпв, яш навчаються на «ввдмшно» склала 14%, результата «добре та ввдмшно» демонстрували 34,4% студенпв, «добре та задов1льно» зазначили 48,4% респонденпв, навчалися лише «задовшьно» 3,2% опитаних.
Таким чином, застосування онлайн-навчання як одше! з можливих форм дистанцшно! освпи 1з залученням дистанцшних технологш навчання е одним з крошв виршення проблеми щодо оргашза-цп осв1тнього процесу в пер1од пандемИ COVID-19, що мае сво! переваги та недол1ки. Результати опи-тування студент1в показали, що окрем1 елементи дистанц1йно! форми навчання можуть бути запро-вадженим в майбутньому, оск1льки дозволяють набути певного р1вня теоретичних знань при достат-н1й самоорган1зацИ студенпв, наявносп навик1в самоподготовки, оргашзованосп, систематичност1 у набутт1 знань. Важливють самоп1дготовки та само-осв1ти протягом усього життя як чинника усшш-ного саморозвитку ввдмггали б1льше половини опитаних студенпв. Застосування електронних п1друч-ник1в, 1нтернет ресурс1в, дистанцшних курс1в, водеоматерал1в е п1дгрунтям устшного онлайн навчання, якому надають перевагу все б1льше студен-т1в вищих медичних навчальних заклад1в. Актив-ний зворотн1й зв'язок з викладачем дозволяе усп1-шн1ше досягти бажаних результат1в. Водночас недостатн1сть формування професшних навик1в та
компетенцш тд час дистанцшного навчання е сут-тевим недолжом у пiдготовцi майбутнiх медиков.
Висновки.
1. Застосування дистанцiйних технологiй навчання е актуальним та перспективним засобом отримання ново! шформацп, що дозволяе розши-рити можливостi сучасно! медично! освiти.
2. Перевагою дистанцшно! форми навчання е доступнiсть в отриманш чггко! структуровано! ш-формаци, активний зворотнiй зв'язок з викладачем, набуття нових знань, проведення аналiзу та синтезу ново! шформацп, тдвищення професiйних вмiнь у вирiшеннi проблемних клiнiчних ситуацiй.
3. Самоосвiта - важливий чинник подальшо! самореалiзацil у професшнш дiяльностi.
Список лiтератури
1. Аряев М.Л., Каплша Л.£., Сеньшвська Л.1., Павлова В.В. Перший досввд дистанцiйного навчання в медичних вузах Укра!ни в умовах COVID-
19-карантину// Здоров'я дитини. 2020. 15(3). С. 195199.
2. Гончарова Н.Г., Юрсанова О.В., Светлиць-кий А.О. Реал1зац1я моделей дистанцшного навчання у вищих медичних навчальних закладах // Актуальные вопросы фармацевтической и медицинской науки и практики. - 2014. 1 (14). С. 93-96.
3. Скрипник Л.М. Дистанцшна медична освгга: сучасш реали та проблеми// Медична освпа. 2012. №2 (18). С. 116-118.
4. Jiang Z., Wu H., Cheng H. Twelve tips for teaching medical students online under COVID-19 // Medical education online. 2021. 26 (1). P. 1854-1866.
5. Kaur S., Bir M., Chandran D.S., Deepak K.K. Adaptive strategies to conduct participant-centric structured virtual group discussions for postgraduate students in the wake of the COVID-19 pandemic //Advances in physiology education. 2021. 45 (1). P. 37-43.
МУЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ У ПРОЦЕС1 ВИВЧЕННЯ СПЕЦ1АЛЬНИХ ДИСЦИПЛ1Н ЩД ЧАС ФАХОВО1 П1ДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х ХОРЕОГРАФ1В
Чжан Сяо
Сумський державний педагоггчний унгверситет 1мет А. С. Макаренка, астрант спецгальностг 011 OceimHi, педагоггчт науки
MUSIC EDUCATION IN THE PROCESS OF STUDYING SPECIAL DISCIPLINES DURING PROFESSIONAL TRAINING OF FUTURE CHOREOGRAPHERS
Djan Syao
Sumy State A.S. Makarenko Pedagogical University, graduate student specialty 011 Educational, pedagogical sciences
Анотащя
В цш статп розглянуто особливосп музичного виховання у процес вивчення спещальних дисциплш пiд час фахово! пiдготовки майбутнiх хореографiв. Також у робоп розглянуто актуальнi проблеми музичного виховання хореографiв, показанi роль i мiсце циклу спецiальних музичних дисциплiн у навчально-освiтньому процеа, окреслено мету i головнi завдання музичного виховання, виршення яких залежить вiд таких методiв, як послщовшсть, наступнiсть i системнiсть. У статп зачiпаються деякi питання музично-шструментально! пiдготовки майбутнiх хореографiв, аналiзуються форми i способи формування певних навичок, що сприяють розвитку музикальностi майбутшх хореографiв.
Abstract
This article considers the features of music education in the study of special disciplines during the professional training of future choreographers. This article is devoted to the topical problems of the music education of choreographic institutions students. The article illustrates the role and the place of various special music subjects in the educational process, it also shows the main goals and tasks of a musical education identifies the objectives and main tasks of musical education, which solution heavily depends on such methods as consistency, succession and systematic. The article touches upon several issues of the musical and instrumental training of the future ballet artists; and provides an analysis of different forms and ways of elaborating the necessary skills, which would contribute to the musicality of ballet dancers.
Ключовi слова: музичне виховання, проблеми шдготовки фахiвцiв, спещальш дисциплши, тдго-товка хореографiв, музикальшсть хореографiв, музична культура.
Keywords: music education, problems of training specialists, special disciplines, training of choreographers, musicality of choreographers, musical culture.
