CC BY
303. Землянская Е. Обучение в сотрудничестве: групповая работа учащихся и учителя // Лучшие страницы педагогической прессы. — 2003. — № 1.
4. Зимняя И.А. Педагогическая психология. -Ростов-на-Дону: Феникс, 1997. - 480 с.
5. Каплан Н.И. Народное декоративно-прикладное искусство Крайнего Севера и Дальнего Востока. М.: Просвещение, 1980. - 125 с.
6. Психология и педагогика / Сост. А.А. Раду-гин. — М.: Центр, 2005. — 256 с.
7. Рубцов В.В. Организация и развитие совместных действий у детей в процессе обучения. -М.: 1987.
8. Сабитов Ш. Концепция школы сотрудничества: идеи, пути реализации, алгоритм создания // Директор школы. — 2003. — № 2.
9. Цукерман Г.А. Совместная учебная деятельность как основа формирования умения учиться. - М.: 1992.
10. Лысенкова С.Н. Педагогика сотрудничества [Электронный ресурс] URL: http://army.lv/ru/Pedagogika-
sotrudnichestva/1620/3737 (дата обращения: 28.05.2020).
11. Педагогика сотрудничества [Электронный ресурс] Психологический взгляд URL: http://psyvision. ru/help/pedagogika/43-ped-tech20/492-ped-tech15 (дата обращения: 29.05.2020).
12. Овчинникова Ю.М. Педагогика сотрудничества как образовательная технология и её реализация в практической деятельности педагога [Электронный ресурс] URL: https://nsportal.ru/nachalnaya-shkola/obshchepedagogicheskie-tekhnologü/2020/01/24/(дата обраще-ния:30.05.2020). - Заглавие с экрана.
ДИСТАНЦ1ЙНЕ НАВЧАННЯ ЯК 1ННОВАЦ1ЙНА ФОРМА ОСВ1ТИ ДЛЯ СТУДЕНТ1В
МЕДИЧНИХ УН1ВЕРСИТЕТ1В
Новиченко С.Д.
Вищий навчальний державний заклад Украши «Буковинський державний медичний утверситет» к.мед.н., асистент кафедри фармакологи
DISTANCE LEARNING AS AN INNOVATIVE FORM OF EDUCATION FOR STUDENTS OF
MEDICAL UNIVERSITIES
Novychenko S.
Higher State Educational Establishment of Ukraine "Bucovinian State Medical University " PhD, assistant, Department of Pharmacology
Анотащя
В статп розглянута актуальшсть дистанцшно! освгги, юторичш аспекти його становлення, необ-хвдшсть запровадження. Автор описуе особливосп такого виду навчання для студенпв медичних ушвер-ситепв пвд час запровадження карантинних заходiв шд час спалаху Covid-19. Розглянуто та акцентовано увагу на позитивн аспекти та недолiки, а також детально описано технологи дистанцшного навчання.
Abstract
In this article the relevance of distance education, historical aspetsof its formation, the need of implementation. The author describe the features of this type of studying for medical students during the quarantine measures during the Covid-19 outbreak. The attention to the positive and negative aspects consider and accentuated, and the technologies of distance learning described in details.
Ключов1 слова: дистанцшне навчання, дистанцшна освгга, технологи дистанцшного навчання.
Keywords: distance learning, distance education, distance learning technologies.
Наслщком розвитку шформатизацп сусшль-ства та суттеве поглиблення процеав упро-вадження шформацшних технологш в освггню практику стала поява дистанцшного навчання як найбшьш перспективно!, гумашстично!, штеграль-но! i орiентованоi на iндивiдуалiзацiю форми освiтнього процесу[1], а в поточному рощ долучи-лась ще епiдемiологiчна обстановка в свт через Соvid-19.За даними ЮНЕСКО електронне навчання одного студента втричi дешевше за тра-дицiйне. Одразу ж виникае питання, а як можна студента медичного ушверситету навчати ди-станцiйно?
Теоретичнi обгрунтування дистанцiйноi форми навчання заснованi на методолопчних працях С. Архангельського, Ю. Бабанського, С. Гончаренка, Н. Тализшо! та iнших викладачiв-ме-тодистiв, психолопв Б. Ананьева, Г. Балла, М. Данилова, яш аналiзували процес дистанцiйного навчання як шдивщуатзащю особистiсно орiентов-ного навчання.
1сторично дистанцiйне навчання iснуе з 1840 року, коли англiець 1саак Штман запропонував навчання для студенпв Англii через телеграф. 1нтен-сившше такий вид навчання почав розвиватись з 70 рошв ХХ столитя. Першим навчальним закладом,
який почав повноцшно функцюнувати в подiбному форматi - Це Ввдкритий Унiверситет Великобритании]. Сьогодш майже кожен унiверситет мае вщповщне в^шення для дистанцiйних студентiв, i значно бiльша ix концентрацiя спостертаеться в приватних закладах. В нашш краíнi дистанцiйне навчання запроваджено Положениям про ди-станцiйну освiту МОН Украши та затверджено наказом № 466 ввд 25.04.2013 року. Саме цей документ дае визначення поняттю «дистанц^те навчання» - це iндивiдуалiзований процес передання та засвоення знань, умiнь, навичок i способiв тзна-вально! дiяльностi людини, який вiдбуваеться за опосередкованоí взаемоди ввддалених один вiд одного учаснишв у спецiалiзованому середовищi, яке створене на основi сучасних психолого-педа-гогiчниx та iнформацiйно-комунiкацiйниx техно-логш.
Дистанцiйне навчання е новою формою ор-гашзацд освiти, що грунтуеться на використаннi як кращих традицшних методiв отримання знань, так i нових iнформацiйниx та телекомунiкацiйниx тех-нологiй, а також на принципах самоосвгги. Воно призначене для широких верств населення неза-лежно вiд вшу, матерiального забезпечення, мiсця проживання та стану здоров'я. Дистанцшне навчання дае змогу впроваджувати iнтерактивнi технологи викладання матерiалу, здобувати повноцшну вищу освiту або шдвищувати кватфшащю i мае такi переваги, як гнучшсть, актуальнiсть, зручнiсть, модульнiсть, економiчна ефективнiсть, штерактив-нiсть, вiдсутнiсть географiчниx кордонiв для здо-буття освгга[3].
В усьому свiтi дистанцiйне навчання здшснюеться за допомогою рiзноманiтниx техно-логiй. 1снуе три види подачi шформаци: телевiзiйно - супутниковi, мережевi та кейс-технологи. В процес дистанцiйного навчання використовуються всi види технологш в рiзнiй пропорци, але останнiм часом мережевi технологи випсняють iншi. Це не дивно. Адже вони е швидк1сними, оперативними, простими у використаннi. У нас е можливють працювати в Google Hangout Meet, Zoom та шших вщео зустрiчаx[4].
Протягом останнix десятилтть дистанцiйна освiта стала глобальним явищем освиньо! та шфор-мацшно! культури. Попри це до нишшнього часу дистанцшна форма освiти не використовувалась широко в освiтньому процесi медичних ушверси-тетiв. I саме «карантин» активiзував цю проблему. Також, саме «карантин» показав реальне поло-ження та впровадження скорих заxодiв по вияв-ленню недоробок в процес дистанцiйного навчання. Завдяки вчасно прийнятим рiшенням та заходам впровадження та налагодження процесу нав-чання - ця проблема вирiшена та запрацювала в короткий термiн часу.
Для студенев медичних унiверситетiв такий вид навчання е особливим та незвичним. Пiд час спалаху епвдемп коронавiрусу, всi навчальнi за-клади кра!ни перейшли на дистаицiйну форму нав-чання. Основне завдання запровадженого ди-
стаицшного навчання полягало в виконаиш студентами iндивiдуальних навчальних планiв та в опа-нуваиш вiдповiдних освiтнiх програм за допомогою сучасних шформацшно-комушкацшних технологш. В вищому навчальному закладi Украши «Бу-ковинському державному медичному
ушверситеп», кафедрi фармакологи, зокрема, прак-тичш заняття проводились згiдно i3 затвердженим розкладом у виглядi вебiнарiв на платформi вiдео конференцiй Google Hangout Meet, в режимi реального часу. Вебшари проводились з використанням iнтерактивних заходiв, вiдео-та аудiо режимiв, трансляци навчальних презентацiй та вщеома-терiалiв, шляхом проведения дискусiй та опиту-вань, що дозволило максимально наблизити он-лайн-навчания до умов очно! освггньо! дiяльностi. Як правило, кшьшсть студентiв в групi в медичних ушверситетах складае 11-12 чоловiк, що е зручним для оцiнювания знань. Заняття розпочиналось з об-говорення теми практичного заняття. При вивченш фармакологи надзвичайно важливим питаииям е засвоення групово! належиостi, мехашзму дИ лiкiв, клiнiчного застосувания та побiчнi ефекти основ-них представнишв лiкарських засобiв. Студенти охоче долучались до роботи на заияттi та дискуту-вали, доповнюючи вiдповiдi сво!х одногрупник1в. Остаинi 15-20 хвилин практичного заияття ввдводи-лось для проведения тестувания iндивiдуально в системi дистаицшного навчания Moodle та Cahoots. Активно використовувався асинхронний режим ди-стаицшно! освiти. Платформа вiддаленого навчаинi Мудл забезпечуе доступ студентам до навчально-методичних матерiалiв, у тому числ щодо опа-нуваиия лекцiйного матерiалу, навчального вiдео контенту, а також дае можливють проведения кон-трольних тестуваиь як одного з елемеипв оцiнюваиия знаиь здобувачiв вищо! медично! освiти та !х навчания. Ввдповщно до рекомендацiй МОН Укра1ни дозволено проведения екзаме-нацiйно - залжових сесiй, як1 за графiком припали на перюд заборони вiдвiдування ушверситету, ди-стаицiйно в синхронному режимi з використаиням ввдео зв'язку та обов'язковою надшною щенти-фiкацiею студеипв. На кафедрi фармакологи цей процес складаеться з трьох етапiв: прийом практич-них навичок, комп'ютерний тестовий контроль за базою «Крок-1» та теоретично! частини. Практичш навички з фармакологи - це юпит з фармако-логiчних препаратiв (близько 130). Наступний крок - це тестовий контроль. За обмеженням в час (20 хвилин - 60 теслв) вс студенти складають одно-часно. Тшьки за умови позитивного оцiнюваиия по-переднiх двох завдань студент мае можливють здати теоретичну подготовку, яка включае кла-сифiкацiю, основнi фармаколопчш ефекти, фарма-кодинамiку, детальний мехашзм ди, клiнiчне за-стосуваиня, побiчнi ефекти основних груп фарма-колопчних препаратiв.
Слiд зазначити, що студенти усшшно засво1ли курс фармакологiю, про що свщчать хорошi резуль-тати заключного модульного контролю. Система дистаицшного навчаиня стимулюе до самостiйного опрацювання тем практичних занять, формуе
вщповщальшсть та мотивуе до вдалого складання заключного модульного контролю.
При дистанцшному навчанш змiнюеться роль i вимоги до викладачiв. Лекцii складають лише не-велику частину навчального процесу[5]. Основне завдання - зорiентувати студентiв на творчий по-шук iнформацii, умшня самостiйно набувати необ-хiднi знання i застосовувати !х у виршенш прак-тичних завдань з використанням сучасних техно-логiй. Викладачi дистанцшних курсiв повиннi мати унiверсальну подготовку - володiти сучасними пе-дагопчними та iнформацiйними технологiями, бути психолопчно готовими до роботи зi студентами у новому навчально-шзнавальному середо-вищi. Завдяки таким засобам дистанцшного нав-чання, як дискусiйнi форуми, електронш обгово-рення засвоеного матерiалу створюеться нове нав-чальне середовище, в якому студенти почувають себе невщ'емною частиною колективу, що посилюе мотивацш до навчання. У свою чергу, викладачi повиннi володiти методами створення i пiдтримки такого навчального середовища, розробляти стратеги активноi взаемодii мiж учасниками навчального процесу, пiдвищувати творчу активнiсть сту-дентiв i власну квалiфiкацiю.
Широкий доступ студенпв до освiтнiх ре-сурсiв, не обмеженi часом та ввдстанню можливостi працювати з електронними варiантами програмно-методичного забезпечення по тим чи шшим дисци-плшам формують ввдповвдний рiвень предметного дiалогу «викладач-студент». У зв'язку iз цим, новою функщею викладача е пошук дiалогових ко-мунiкацiй, що пвдвищують мотивацш навчання, сприяють розвитку пiзнавальних iнтересiв сту-дентiв[6].
Головною перевагою дистанцшно! освiти е и екстериторiальнiсть (тобто немае прив'язки до певно! територii). Це надало нам змогу проводити практичнi заняття та прийом екзаменацшно-залшо-вих сесiй у студенпв - громадян 1ндп, Сгипту, Сирii, Алжиру та iн. кра!н, яких евакуювали з Укра!ни в зв'язку з поширенням ешдемп коро-навiрусу. Крiм того, дистанцiйне навчання пропо-нуе оновленнi знання, останш теорп, що забезпечу-ють свiтовi iнформацiйнi ресурси. В навчальний процес нових технологiй навчання значно шдвищуе вiдповiдальнiсть викладача за як1сть навчально-ме-тодичних матерiалiв, змiст яких потребуе постiйного поновлення i вдосконалення, а досввд традицiйноi оргашзацп навчального процесу -адаптацп до ново! системи комушкацш м1ж викла-дачем i студентом[7]. Застосування автоматизова-них систем контролю знань, консультування i навчання за допомогою комп'ютерних технологш доз-воляе iстотно скоротити витрати часу викладача на етапах контролю знань, зняти перенапругу та нервознiсть студенпв в процесi навчання та складання юпипв, зробити процес навчання б№ш яс-кравим i привабливим. За таких умов викладач ви-ступае не тiльки розробником електронного варiанту навчально-методичного забезпечення свое!' дисциплши, а i керiвником пiзнавальних про-
цесiв[8]. Оперативний зворотнiй зв'язок iз студентами здшснюеться за допомогою результата тесто-во! перевiрки знань, що не тшьки дае шформацш про успiшнiсть i рiвень досягнень кожного окрем-ого студента, а i ставить перед викладачем новi ме-тодичнi задачi. Для переважно! бiльшостi викла-дачiв, що спещатзуються з дисциплiн, не пов'яза-них з шформацшними технологiями, актуальною залишаеться проблема розробки технiчних та про-грамних засобiв, а також адаптащя традицiйних освiтнiх ресурсiв до нових технологш.
Отже, перевагами дистанцшно! технологи навчання е: доступшсть до бшьшого обсягу матерiалу через бiблiотеки мереж; можливiсть роз'яснення незрозумiлих тем як викладачем, так i шшими студентами (проведения вiдео конференцш, електрон-них обговорень тощо) [8].
Головним завданням дистанцiйного навчання е розвиток творчих та штелектуальних здiбностей людини за допомогою вiдкритого та вшьного вико-ристання всiх освгтшх ресурсiв та програм, доступ-них в штернеп. А оск1льки 1нтернет - це свiтова iн-формацшна мережа, то вона може бути одним iз за-собiв дистанцшного навчання[9]. Актуальнiсть теми дистанцiйного навчання полягае в тому, що результати суспшьного прогресу сьогоднi кон-центруються в iнформацiйнiй сферi. Дистанцiйна форма освпи дае можливiсть для створення само-освiти, самонавчання, загального обмшу iнфор-мацiею, незалежно в1д просторових пояав. Само-стiйне придбання знань, здатшсть до пiзнавально!' дiяльностi лежать в основi творчих процесiв: самонавчання та самоосвгга [10]. Самонавчання та само-освiта нацiлюють на об'ективне тзнання дiйсностi, на самотзнання, самоорганiзацiю, самовизначення - це процеси, що е показниками зрiлостi особи-стостi. Тому самоосвiта е засобом особистого самовизначення, формування i реалiзацiю стратегi!' життя, оск1льки сприяе розвитку рiзних сфер осо-бистосп (iнтелектуальноi, вольово!, емоцiйно!', мо-тивацшно!) i базових якостей людини (цшеспрямо-ваностi, органiзованостi, працьовитостi, сили вол^ наполегливостi тощо).
Позитивнi аспекти дистанцшно! освiти.
1. Свобода та гнучшсть графiку навчального процесу. Студент сам собi створюе комфортнi умови навчання. Все залежить в1д його здiбностей та органiзованостi та бажання здобувати освпу.
2. Iидивiдуальний пiдхiд та iндивiдуальний темп навчання. Це дае можливють прослухати лекц1ю рiвно спльки раз, ск1льки це необхiдно.
3. Доступшсть освгти в будь якш точцi свiту.
4. Збiльшення кшькосп студентiв, оск1льки люди з обмеженими можливостями здоров'я мо-жуть реалiзувати свое право на освiту.
Дистанцшна освiта мае сво! «мiиуси».
1. Незважаючи на очевидну перевагу у ви-глядi iидивiдуального темпу освпи, такий пiдхiд пiдходить тiльки для оргашзованих та високодис-циплiнованих студенпв. Виключаеться вплив на успiшнiсть. Працюючi студенти пiсля важкого трудового дня не зможуть успiшно виконати нав-чальну програму.
2. Втрачаеться комушкативний пвдхщ до нав-чання, обмеження сшлкування з одногрупниками та однокурсниками та викладачами[11].
Застосування сучасних комп'ютерних i телеко-мунiкацiйних технологiй в навчальному процесi не тiльки створюе умови для б№ш ефективно! само-стшно! роботи студентiв, сприяе iндивiдуалiзацil процесу подготовки фахiвцiв, а i суттево змiнюе форми i змiст комушкацш м1ж викладачем i студентом. За допомогою комп'ютерних технологш, незважаючи на незмiннi тенденцй' до зменшення аудиторних годин, прямий i зворотнш зв'язок «викладач-студент» стае бiльш штенсивним i ак-тивним.
Дистанцiйна освiта шсля вимушеного карантину набирае оберпв, майбутне - за такою формою здобування освiти. Це стосуеться вищо! освiти. Це хороша альтернатива очному навчанню, але тiльки в тих галузях, де можна самостiйно навчатись. Медичш унiверситети не можуть повшстю перейти на таку форму навчання, aдже становлення лiкарiв вiдбуваеться б™ лiжка хворого. Тiльки теоретичнi дисциплши на перших курсах можуть комбшувати очне та дистанцiйне навчання. Воно сприяе шдви-щенню самоосвiти та оргашзованосп студентiв.
Список лiтератури
1. Ахмад 1.М. Навчання в дистанцшнш i змiшанiй формi студентiв ВНЗ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://interconf.fl.kpi.ua/node/1067.
2. Бурлука О.В. самоосвиа особистостi як спосiб формування стратеги життя. Фiлософiя № 3(51), 2018. - с.98-109.
3. Воронкин А.С. Предварительные итоги опроса «Дистанционное образование сегодня» [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://tdo.at.ua/news/do/2011-06-23-36.
4. Воронин О.С. Оргашзащя дистанцшних технологiй навчання на основi комп'ютерних ш-формацшних систем вищих навчальних закладiв
Украни [Електронний ресурс]. - Режим доступу:
http://www.nbuv.gov.ua/ejournals/vsunud/20096E/09
vosnzu.htm.
5. Дистанцiйна освгга в кра!нах свiту: що, де i як? [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.chasipodii.net/mp/article/1369/
6. Дистанцшна освгга: плюси та мiнуси [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.osvita.org.ua/distance/articles/18/.
7. Лавриненко, Л.М Освиа в реальносп сьогодення - дистанцшне навчання. Матерiали кон-ференцiй, Луцьк 2020, 25-28. https://doi.org/10.36074/10.04.2020.v1.01
8. Маркозов Д.О. Дистанцшне навчання як шновацшна форма освгга [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://www.rusnauka.com/24_PNR_2009/Pedagogica/ 50819.doc.htm.
9. Моiсeeва Ю.Ю. Дистанцiйне навчання: ш-новацiйна форма вищо! освгга [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ea.donntu.edu.ua:8080/jspui/ bitstream/123456789/7639/1/1.pdf.
10. Толочко В.М. Проблемш аспекти ди-станцшно! форми освiти та можливосп И викори-стання в УкраГш [Електронний ресурс]. - Режим доступу:
http://www.provisor.com.ua/archive/2009/N11/padfo_ 119^.
11. Шуневич Б.1. Тенденцii розвитку ди-станцiйного навчання у зарубiжнiй вищш школi [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journalsЛTZN/em7/content/08sЫshf.htm.
12. Толочко В.М. Проблемш аспекти ди-станцшно! форми освiти та можливостi Г! викори-стання в Украiнi [Електронний ресурс]. - Режим доступу:
http://www.provisor.com.ua/archive/2009/N11/padfo_ 119^.
ОСОБЛИВОСТ1 ДИРИГЕНТСЬКО-XOPOBOÏ ПОДГОТОВКИ СТУДЕНТ1В ВИЩИХ ПЕДАГОГ1ЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАД1В В УМОВАХ ОНЛАЙН НАВЧАННЯ
Чинчева Л.В.
доцент кафедри теори та методики oceimu, хорового cniey i диригування
НПУ iM. М. Драгоманова
FEATURES OF CONDUCTING AND CHORAL TRAINING OF STUDENTS OF HIGHER PEDAGOGICAL EDUCATIONAL INSTITUTIONS IN THE CONDITIONS OF ONLINE TRAINING
Chyncheva L.
associate professor of the department of theory and methods of refreshment, choral singing and conducting
NPU im. M. Dragomanov
Анотащя
У статп розглядаються особливосп диригентсько-хорово1 пвдготовки майбутшх y4^^iB музичного мистецтва в умовах онлайн навчання. Був зроблений аналiз науково! лггератури щодо дослщницько! теми та пвдкреслено, що стосовно онлайн навчання майбутшх yчителiв музичного мистецтва, тема не достатньо висвгтлена. У результат аналiзy дослвдницько! теми, було виокремлено позитивш та негативнi моменти онлайн навчання.
