CC BY
26
Ыфекцюшсту в1д 1нших спец1ал1ст1в AW [' у r_L>' r rnj г
To Infectiologist from Other Experts Инфектология
УДК 616-053.13/.3-036.88:618.3-008.87 Аусс МАРВАН
Кафедра акушерства та пнекологИ № 2 Донецького национального медичного университету ¡м. М. Горького
ОСОБЛИВОСТ УМОВНО-ПАТОГЕННО1 М^РОФЛОРИ ПА^еНТОК iЗ ПЕРИНАТАЛЬНИМИ ВТРАТАМИ
Резюме. Актуальнсть проблеми дагностики умовно-патогенних мiкроорганiзмiв урогентального тракту не пдлягае сумн'1ву в даний час. Мета даного досл^ення — вивчення умовно-патогенноI мiкрофло-ри в пащенток '¡з перинатальними втратами в I триместр'1. Пд спостереженням перебували 184 вагiтнi з перинатальними втратами вком 19-34 роки: 110 ваптних, обстежених / пролiкованих за розробленою схемою (основна група); 74 — за загальноприйнятою (група порiвняння). Контрольну групу становили 30 умовно здорових ваптних.
Для б'юценозу п'хви характерна динамiчнiсть, у мiкробних асоДаДях iз часом виникають природнi або вимушенi зсуви в клькост й наявност окремих мiкроорганiзмiв. Але в ряд/ випадюв ц коливання мають патолопчний характер / заюнчуються не мимовльним вдновленням, а, навпаки, розвитком клiнiчно ви-раженого захворювання, що може прогнозувати наявнсть L.plantarum у клькост близько 6 • 107КУО/мл. Ключовi слова: умовно-патогенна мiкрофлора, перинатальнi втрати.
Актуальшсть проблеми дiагностики умовно-пато-генних мiкроорганiзмiв урогештального тракту не шд-лягае сумшву в даний час. Можливосп сучасно! ПЛР-лаборатори (ПЛР — полiмеразна ланцюгова реакщя) дозволяють проводити багатофакторш, кшьюсш до-слщження з виявленням ДНК рiзних мкрооргашз-мiв в отриманих зразках. Дослщження бюценозу урогештального тракту жшок за допомогою методу ПЛР у режимi реального часу дае можливють контролювати процес лшування й вiдновлення нормально! флори урогештального тракту, що е дуже важливим для роз-витку бiотичних процешв у ньому. Крiм того, можли-ва юльюсна оцiнка лактобацил та виявлення сшввщ-ношення мiж нормофлорою й умовно-патогенними мiкроорганiзмами [3, 4, 8, 12].
Збудниками до- та шсляпологово! шфекци можуть бути мшрооргашзми. Багато з них становлять звичайну флору статевих шляхiв жшки. Збудниками шсляпологово! шфекци можуть бути також патогенш оргашзми, якi передаються статевим шляхом (гонококк та хла-мщц) [5, 9, 10, 13].
Найчастше збудниками пiсляпологового сепсису стають анаеробнi грампозитивнi коки, вони не вiдрiз-няються особливою вiрулентнiстю. Часто шфекцш викликають одразу декiлька !х видiв, у таких випад-ках взаемно посилюеться !х зростання i вiрулентнiсть. Анаеробнi грамнегативнi палички, особливо бактеро!-ди, зустрiчаються рiдше, але сприяють розвиток тяжко! iнфекцi!. Наприклад, iнфекцiя, викликана Bacteroides fragilis, може не реагувати на застосування антибюти-ыв й призвести до розвитку тазового тромбофлебiту, септично! легенево! емболи, ендотоксичного шоку й тазового абсцесу [6].
Найпоширешшим збудником акушерсько! септи-цемй' е E.coli. До потенцшно високовiрулентних пато-генних MiKpoopraHi3MiB належить стрептокок групи В, вш здатен вщеплюватися в плiднi оболонки, виклика-ючи внутрiшньоутробну iнфекцiю, а iнодi й загибель плода [1, 2, 7, 11].
Мета даного дослщження — вивчення умовно-па-тогенно! мшрофлори в пацiенток i3 перинатальними втратами в I триместрь
Методи досл^дження
Пiд спостереженням перебували 184 вагiтнi з перинатальними втратами вшэм 19—34 роки. Основну групу становили 110 ваптних, обстежених i пролшованих за розробленою схемою, групу порiвняння — 74 вагiтнi, обстеженi й пролшоваш за загальноприйнятою схемою. Контрольну групу становили 30 умовно здорових ваптних. Основна група була розподтена на тдгрупи:
I — 35 пащенток з антенатальними втратами в анам-незi, якi отримували лiкування до настання вагiтностi;
II — жшки, як1 отримували л^вання в першому три-местрi (45 пащенток), III — у другому тримесщ (30 пащенток).
Застосування методу ктьысно! полiмеразно! лан-цюгово! реакцй' з тестовим набором реагенпв «Фе-мофлор» у режимi реального часу забезпечило кшь-кiсну ощнку мiкробiоценозу пiхви вагiтно!. Кiлькiсна ощнка мiкробiоценозу скорочуе термiн дiагностики з 5—7 дiб до 2—3 годин, дозволяе вибрати точну, ощад-
© Аусс Марван, 2014 © «Актуальна шфектология», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
ливу та безпечну для оргашзму ваптно! антимiкробну терапiю. Точнють ранньо! дiагностики зростае бiльше нiж удвiчi, про що свiдчить показник перинатально! смертност пiсля призначено! за ii результатами пато-генетично! терапи: вiн знижуеться з 30 % (вiдомий спо-сiб-прототип) до 12 %.
Статистична обробка даних проведена на персональному комп'ютерi методами варiацiйними статистики й рангово! кореляци з використанням стандартного пакета прикладних програм для Windows XP. Вiрогiдна рiзниця параметричних показниюв ощнюва-лася за допомогою t-критерiю Стьюдента, значимють рiзницi часток оцiнювалась методом кутового перетво-рення Фiшера.
Результати та обговорення
Спочатку було прийнято вважати, що шхва здорово! жшки репродуктивного вiку населена переважно Lactobacillus acidophilus, але сучаснi знання про склад шхвово! мiкрофлори роблять це уявлення занад-то простим. Шхвова мiкрофлора в нормi представлена чотирма домшуючими типами лактобактерiй:
L.crispatus, Ljensinii, L.gasseri, L.iners, L.iners, яы, як виявилося, здатн1 проявляти довол1 агресивн1 власти-вост1, вкрай нетипов1 для нормально! м1крофлори, !х наявшсть може розглядатися як перех1дний або вщ-носний нормоценоз. Наявн1сть L.crispatus свщчить про абсолютний нормоценоз, a L.plantarum — про розвиток шфекци.
Анал1з м1крофлори пологових шлях1в у вагггних в обстежених групах показав розб1жнють l! видового складу (табл. 1).
Так, факультативш анаеробн1 мкрооргашзми, зо-крема Streptococcus spp., Staphylococcus spp. i Enterobacter, зустр1чалися в пащенток I i II шдгруп, також у них були виявлеш G.vaginalis i Candida (абсолютний показник 104—106), що свщчило про аеробнiй дисбiоз. У жшок III пiдгрупи й групи порiвняння вищеперерахованi показники вiрогiдно перевищували даш I та II пiдгруп при абсолютному показнику 105—107, що свщчило про змiшаний дисбюз. У контрольнiй групi, на вщмшу вiд основно! й групи порiвняння, показники мшрофло-ри свiдчили про стабтьшсть мiкробiоценозу статевих шляхiв цих жшок.
Таблиця 1. Кшьюсть м1кроорган1зм1в та види лактобацил у пологовому канат в обстежених пац1енток у I триместр! ваптност (%)
Мшрооргашзми (абсолютний показник > 104) Основна група, n = 110 Група порiвняння, n = 74 Контрольна група, n = 30
1 пщгрупа, n = 35 II пiдгрупа, n = 45 III пщгрупа, n = 30
1 2 3 4 5 6
Факультативш анаеробн! м1кроорган1зми
Streptococcus spp. 8,57*, "■ п 10,10* 17,78*, п, |, 11 25,68* 3,33
Staphylococcus spp. 3,33" 5,71 8,89*, 1 8,11* 3,33
Enterobacter spp. 3,33" 5,71* 8,89*, 1 9,46* 0,00
Анаеробш м'кроорган'зми
G.vaginalis spp. 11,43*, п 17,78*, п, 1 20,00*, 1 24,86* 0,00
Дрiжджоподiбнi гриби
Candida 11,49*, п 22,22*, 1 23,33*, 1 25,68* 3,33
Lactobacillis spp. 35,70*, п 22,23*, п, 1 17,34*, |, 11 15,32* 93,30
L.crispatus 21,42*, п 8,67*, 1 6,76*, 1 5,97* 55,98
L.jenseni 8,93*, п 6,00* 1,56*, 1 1,38* 23,33
L.gasseri 5,36* 1,33* 1,04* 0,92* 14,00
L.iners 0,00 1,78 1,39 1,23 0,00
L.plantarum 0,00п 4,45 6,59*, 1 5,82* 0,00
Candida
102-104 11,43*, п 22,22*, 1 23,33* 25,68* 3,33
104-106 8,57*, п 15,56*, п, 1 13,33*, п, 1 25,68* 0,00
lg КУО/мл 12,18 ± 0,30* 11,42 ± 0,29* 10,93 ± 0,28*, 1 11,32 ± 0,25* 2,48
G.vaginalis
102-104 11,43* 17,78*, п, 1 20,00*, п, 1 14,86* 0,00
104-106 5,71п 6,67*, п 10,00*, |, 11 20,27* 0,00
lg КУО/мл 7,74 ± 0,34*, 11 14,18 ± 0,26* 10,56 ± 0,31*, 1 11,40 ± 0,22* 0,00
Продовження табл.
1 2 3 4 5 6
Lactobacillus
102-104 25,71*, п 22,22*, п 13,33*, ', 11 17,57* 6,67
104-106 20,00*, п 17,78*, п 6,67*, ^ 11 8,11* 0,00
lg КУО/мл 11,48 ± 0,20* 13,19 ± 0,25* 10,68 ± 0,31*, 11 13,47 ± 0,27* 7,17 ± 0,24
S.epidermidis
102-104 8,57*, п 17,78*, 1 10,00|, 11 25,68 6,67
104-106 8,57*, п 8,89* 6,67п 12,16 0,00
lg КУО/мл 14,11 ± 0,52*, п 1 ± 0,57* 13,26 ± 0,44*, 11 17,90 ± 0,68* 3,30 ± 0,25
St.saprophytics
102-104 5,71п 6,67 6,67 9,46 3,33
104-106 2,88 4,44* 0,00п 5,41 0,00
lg КУО/мл 9,08 ± 0,29* 8,38 ± 0,32*, п 7,33 ± 0,28*, п, 1 11,93 ± 0,35* 3,48
St.aureus
102-104 5,71* 8,89* 3,33п, 11 8,11 3,33
104-106 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
lg КУО/мл 10,10 ± 0,28* 10,25 ± 0,35* 10,48* 10,40 ± 0,44* 2,48
S.agalactiae
102-104 5,71*, п 8,89*, п 6,67п 14,86 3,33
104-106 2,88 4,44* 3,33 5,41 0,00
lg КУО/мл 12,32 ± 0,41* 9,81 ± 0,28*, п 12,30 ± 0,31*, 11 12,78 ± 0,25* 3,48
E.faecalis
102-104 8,57*, п 11,11* 3,33п, |, 11 14,86 3,33
104-106 0,00 0,00 0,00 0,00 0
lg КУО/мл 3,72 ± 0,25* 3,77 ± 0,19* 3,00 3,63 ± 0,17* 2,48
S.pyogenes
102-104 8,57*, п 8,89*, п 6,67 14,86 3,33
104-106 2,88 4,44* 0,00п 2,70 0
lg КУО/мл 7,21 ± 0,36*, п 8,21 ± 0,41* 7,30 ± 0,32*, п 9,25 ± 0,28* 3,30
Corynebacterium
102-104 8,57*, п 11,11* 16,67|, 11 14,86 3,33
104-106 5,71*, п 8,89*, п 13,33*, 1 12,16* 0
lg КУО/мл 13,10 ± 0,47*, п 13,18 ± 0,35*, п 12,79 ± 0,30*, п 8,69 ± 0,25* 2,48
E.coli
102-104 11,43* 15,56*, 1 13,33* 14,86* 0
104-106 5,71*, п 6,67*, п 6,67*, п 9,46* 0
lg КУО/мл 11,75 ± 0,40* 11,50 ± 0,42* 13,63 ± 0,50*, п 10,78 ± 0,33* 0
Enterobacter
102-104 5,71 8,89*, 1 9,11" 9,46* 3,33
104-106 5,71 6,67* 3,33 8,11* 0
lg КУО/мл 10,87 ± 0,35* 12,10 ± 0,44* 12,65 ± 0,55*, 1 11,11 ± 0,32* 2,48
Примтки: * — р1зниця з контрольною групою в1рогщна при р < 0,05;п — р1зниця з групою пор1вняння в1рогщна при р < 0,05;" — рзниця з вщповщною п'щгрупою в1рогщна при р < 0,05.
Таблиця 2. Частота знайдення вогнищ бактер'альноi ¡нфекци в р1зних бютопах в обстежених пац1енток у I триместр! ваптност
Бютопи Основна група, n = 110 Група порiвняння, n = 74 Контрольна група, n = 30
n % n % n %
Пряма кишка 77 70,00* 36 48,65* 3 10,00
Порожнина рота 49 44,55* 34 45,95* 3 10,00
Порожнина носа 37 33,64* 26 35,14* 3 10,00
Кон'юнктива 30 27,27* 20 27,03* 0 0,00
3iB 42 38,18* 24 32,43* 3 10,00
Сечовивщы шляхи 42 38,18* 24 32,43* 2 6,67
Примтки: мж основною i групою пор1вняння не виявлено в1рогщно значущоi р1зниц1 (р > 0,05); * — в'щ-мнност порiвняно з контрольною групою вiрогiднi при р < 0,05.
Вщносно видового складу лактобацил у пашен-ток порТвнюваних груп доцшьно вщмгтити, що в I шдгруш та в контрольны rpyni у жодно! жш-ки не було знайдено L.iners i L.plantarum. У жшок контрольно! групи в спектрТ лактобацил переважа-ли L.crispatus, що свщчило про абсолютну норму. У жшок I шдгрупи L.crispatus становили 21,42 %, L.jenseni — 8,93 % i L.gasseri — 5,36 % при абсолютному показнику 104—105.
Якщо в I шдгруш L.plantarum не було знайдено, то у жшок II, III шдгруп i групи порiвняння таких випадшв було вщповщно 4,45; 6,59 i 5,82 %, що свщчило про можливий розвиток шфекцшно-го процесу в поеднанш зi Streptococcus spp. (10,00; 17,78 i 25,68 % вщповщно) i Staphylococcus spp. (5,71; 8,89 i 8,11 % вщповщно), а також G.vaginalis (17,78; 20,00 i 24,86 % вщповщно) i Candida (22,22; 23,33 i 25,68 % вщповщно) при абсолютному показнику 105—106.
У вшх ваптних проводилися мшробюлопчш до-слiдження вщокремлюваного пiхви, прямо! кишки, порожнини носа, кон'юнктиви, зiва, ротово! рiдини й сечовивщних шляхгв, завдяки чому було доведено на-явнiсть бактерiально! шфекщ! (табл. 2).
У пацiенток як основно!, так i групи порiвняння в 100 % випадкiв була шфшована пiхва, у 77 (70,00 %) i 36 (48,65 %) пащенток вiдповiдно — пряма кишка, а також зiв i сечовивщш шляхи — 42 (38,18 %) на 24 (32,43 %) пащентки вщповщно. Бiльшiсть !х мали яысь вогнища iнфекцi!. У жшок контрольно! групи взагалi рiдше виявлялися такт вогнища (р < 0,05), i тльки у 4 iз них (13,33 %) — у шхвь
У сироватш кровТ циркулюють комбшац!! анти-генiв рТзних мiкроорганiзмiв, i в першу чергу це анти-гени грампозитивних коыв (стафiлококiв та стрепто-коыв). У груш порТвняння в пацiенток майже вдвТчТ частше (р < 0,05) знаходили аналопчш антигени тих самих коыв.
Мкробюценоз пологових шляхгв у жшок, яы отри-мували передгравiдарну подготовку, не вщповщав нор-мТ, але потенцшно патогеннi мiкроорганiзми зустрТча-лися у меншо! ктькосп ваптних.
Подальшiй аналiз мiкрофлори пологових шляхгв показав, що Г! було властиве видове pi3HOMaHirra у Bcix групах вагirних: зусщчалися й rранзиrорнi, i резидента, i поrенцiйно-паrогеннi мiкроорганiзми. Бiльш ретельний аналiз показав, що обсiменiннiсrь статевих шляхiв рiзними мiкроорганiзмами найвищою була в груш порiвняння. Особливо це стосуеться таких по-rенцiйно патогенних агенпв, як S.aureus, S.agalactiae, S.рyogenes i G.vaginalis.
Кшьысна характеристика мшрофлори пологових шляхiв у жшок репродуктивного вшу (контрольна група) вiдрiзнялися вщ подiбних показниив основно! групи та групи порiвняння, й оrриманi даш свiдчаrь про динамiчну сrабiльнiсrь мшробюценозу пологових шляхiв у осiб ще! групи.
У бiльшосri пацiенrок I групи виавалися транзи-rорнi мшрооргашзми (що не е представниками нормально! мшрофлори) та поrенцiйно патогенш агенти (S.pyogenes, S.aureus, G.vaginalis). У груш порiвнян-ня частоти виявлення аналопчних предсrавникiв мiкросвirу були практично схожими й рiзко вiдрiз-нялися вщ даних показникiв, що характеризуюсь мiкробiоценоз статевих шляхiв пацiенrок контрольно! групи.
Треба зазначити, що таи потенцшно патогенш агенти, як S.aureus, S.agalactiae, S.pyogenes, Candida, G.vaginalis, частше знаходили в ошб, яи не отримували передгравщарно! пiдгоrовки (II пiдгрупа).
Треба враховувати, що в жшок у шхи домшують чотири види лактобацил (L.crispatus, L.jenseni, L.gasseri або L.iners, L.plantarum), кожен iз яких ранiше належав до сукупного виду L.acidophienis. У груш контролю пе-реважали L.crispatus, що вщповщало абсолюrнiй нормi. У I груш Lxrispatus вишвалися у концентраци 4 • 10б КУО/мл, L.iners — 5 • 104 КУО/мл, L^lantarum — 3 • 107 КУО/мл, що свщчило на користь вщносного нор-моценозу. Аналопчш даш були вiдмiченi у II i III шдгру-пах, але у II було вишяно 4« 107 КУО/мл L.plantarum, а в III — 5 • 107 КУО/мл, що свiдчило про можливють роз-витку iнфекцi! в разi поеднання iз S.aureus, S.agalactiae, S.piogenes. У груш порiвняння показники не вiдрiзня-лися вiд II групи (р > 0,05).
Висновки
Для бiоценозу пiхви характерна динамiчнiсть, у мiкробних асоцiацiях i3 часом виникають природнi або вимушенi зсуви в юлькосп та наявностi окремих мшро-органiзмiв. Але в рядi випадтв цi коливання мають па-тологiчний характер i заинчуються не мимовтьним вiдновленням, а, навпаки, розвитком клiнiчно вира-женого захворювання, що може передвiщати наявнiсть L.plantarum у юлькосп близько 6 • 107 КУО/мл.
Список лiтератури
1. Корекця дисбютичних порушень мжрооюценозу nixeu у вагтних/ О.М. Борис, В.В. Суменко, М.Н. Шалько [та iH.]// Здоровье женщины. — 2010. — № 6. — С. 52-58.
2. Порiвняльний кыьшсний аналз nоказникiв мжробю-ценозу рiзних бiологiчних середовищ у жнок з eipycm-бак-терiальною та бактерiальною етiологieю запальних процеав гетталт/ 1.Б. Вовк, О.О. Ревенько, О.Ю. Борисюк [та т.]// Здоровье женщины. — 2005. — № 3. — С. 79-82.
3. Доброхотова Ю.Э. Гормональный статус и микробиоценоз влагалища/Ю.Э. Доброхотова, Н.Г. Затикян//Акушерство, гинекология и репродукция. — 2008. — № 3. — С. 7-9.
4. Особливостi вагнального мжробюценозу у вагтних та його корекця в разi дисбютичних зсувiв / I.A. Жабченко, Т. С. Черненко, Ю.В. Невишна, М.В. Похитун // Здоровье женщины. — 2011. — № 4. — С. 87-89.
5. Микробиоценоз влагалища у беременных перед родами / М.К. Меджидова, А.Е. Донников, A.A. Балушкина, В.Л. Тю-тюнник // Вопросы гинекологии, акушерства и перинатоло-гии. — 2012. — Т. 11, № 2. — С. 34-43.
6. Мусаева З.М. Микробиоценоз влагалища и его коррекция /З.М. Мусаева//Проблемы женского здоровья. — 2008. — Т. 3, № 3. — С. 43-53.
7. Склярова В.О. Ендоекологiя тхви жнки за фiзiологiчних умов та порушень мжробюценозу/В.О. Склярова//Експери-ментальна та клiнiчна фiзiологiя i бiохiмiя. — 2009. — № 2. — С. 83-88.
8. Федорова Ж.П. Роль условно-патогенной микрофлоры и микробных ассоциаций в инфицировании родовых путей / Ж.П. Федорова, Н.К. Минуллина // Казанский медицинский журнал. — 2011. — № 1. — С. 112-116.
9. Хепатрауд Апполнер. Мкробюценоз тхви при загрозi переривання вагiтностi i його корекщя: Автореф. дис... канд. мед. наук: спец. 14.01.01 / Хепатрауд Апполнер. — Одеса, 2005. — 18 с.
10. Donders G. Aerobic vaginitis in pregnancy / G. Donders, G. Bellen, D. Rezeberga // BJOG. — 2011. — Vol. 118, № 10. — P. 1163-1170.
11. Effect of basal hormone profile on the formation of the vaginal bacterial cenosis in women / Y.A. Rybas, R.A. Bustamante, E.G. Kravtsov[etal.]//Bull. Exp. Biol. Med. — 2012. — Vol. 153, № 3. — P. 354-356.
12. Kovachev S. Vaginal ecosystem / S. Kovachev // Akush. Ginekol. (Sofia). — 2011. — Vol. 50, № 3. — P. 41-49.
13. Subtle perturbations of genital microflora alter mucosal immunity among low- risk pregnant women / B.L. Anderson, S. Cu-Uvin, C.A. Raker [et al.]//Acta Obstet. Gynecol. Scand. — 2011. — Vol. 90, № 5. — P. 510-515.
Отримано 16.10.14 Ш
Аусси Марван
Кафедра акушерства и гинекологии № 2
Донецкого национального медицинского университета
им. М. Горького
ОСОБЕННОСТИ УСЛОВНО-ПАТОГЕННОЙ МИКРОФЛОРЫ ПАЦИЕНТОК С ПЕРИНАТАЛЬНЫМИ ПОТЕРЯМИ Резюме. Актуальность проблемы диагностики условно-патогенных микроорганизмов урогенитального тракта в настоящее время не подлежит сомнению. Цель данного исследования — изучение условно-патогенной микрофлоры у пациенток с перинатальными потерями в I триместре. Под наблюдением находились 184 беременных с перинатальными потерями в возрасте 19—34 лет: 110 беременных, обследованных и пролеченных по разработанной схеме (основная группа), 74 — по общепринятой (группа сравнения). Контрольную группу составили 30 условно здоровых беременных.
Для биоценоза влагалища характерна динамичность, в микробных ассоциациях со временем возникают естественные или вынужденные сдвиги в количестве и наличии отдельных микроорганизмов. Но в ряде случаев эти колебания носят патологический характер и заканчиваются не непроизвольным восстановлением, а, наоборот, развитием клинически выраженного заболевания, которое может предсказывать наличие Ь.р1аШагит в количестве около 6 • 107 КУО/мл.
Ключевые слова: условно-патогенная микрофлора, перинатальные потери.
Aussi Marvan
Department of Obstetrics and Gynecology № 2
of Donetsk National Medical University named after M. Horkyi,
Donetsk, Ukraine
FEATURES OF OPPORTUNISTIC PATHOGENIC MICROFLORA IN PATIENTS WITH PERINATAL LOSSES Summary. At present, there is no doubt in the urgency of the problem in the diagnosis ofopportunistic pathogenic microorganisms of urogenital tract. The purpose of the research is the study of opportunistic pathogenic microflora in patients with perinatal loss in the I trimester. The study involved 184 pregnant women with perinatal loss at the age of 19—34 years: 110 pregnant women who were examined and treated by the developed scheme (study group); 74 — according to the standard (comparison group) one. The control group consisted of 30 apparently healthy pregnant women.
Dynamism is typical for vaginal biocenosis; naturally or forced changes in the amount and availability of individual microorganisms arise in microbial associations with time. But in some cases, these fluctuations are pathological and end not in spontaneous recovery, but, on the contrary, in the development of clinically apparent disease, which can predict the presence of L.plantarum at about 6 • 107 CFU/ml. Key words: opportunistic pathogenic microflora, perinatal losses.
