CC BY
34
УДК 616-053.13/.3-036.88:618.3-092 Ауса МАРВАН
Кафедра акушерства та пнекологИ № 2 Донецького национального медичного университету ¡м. М. Горького
ОСОБЛИВОСТ ДЕЯКИХ ГОРМОНАЛЬНИХ ПОКАЗНИЮВ ПА^еНТОК i3 ПЕРИНАТАЛЬНИМИ ВТРАТАМИ
Резюме. Наявнсть змiшаноi урогентально'!' iнфекцii пд час ваптност сприяе порушенням в органiзмi матерг. змiнi системи гемостазу, депреси iмунноi вдповщ, iндукцiiавто'мунних процеав, наслдком чого е зниження стйкост\ до iнфекцiйних агенлв / пдсилення патолопчного впливу на плд, що значно пдви-щуе ризик розвитку порушень адаптаци у новонародженого. Метою даного дослiдження було вивчення деяких показниюв гомеостазу в па^енток iз перинатальними втратами в анамнезi. Пд спостереженням перебували 184 ваптних iз перинатальними втратами вком 19-34 роки. Основну групу становили 110 ваптних, обстежених / пролiкованих за розробленою схемою, групу порiвняння — 74 вагiтнi, обстеженi й пролiкованi за загальноприйнятою схемою. Контрольну групу становили 30 умовно здорових ваптних. Вивчення гормонального статусу проводилося за допомогою визначення естр 'юлу, прогестерону, кортизолу, плацентарного лактогену радЮiмунним методом за допомогою готових комерцйних наборiв ЕЗА-ЮЕ-Боппд (Франтя) за запропонованими iнструкцiями. Результати досл^ення дозволили зроби-ти висновок, що при початкових формах фетоплацентарно'1'недостатност показники ферментно'1'актив-ност можуть стати прогностичними маркерами П порушення. Несприятливий фон, обумовлений iнфек-цею, негативно впливае на адекватну продук^ю гормонiв та ферменлв. Ключовi слова: гомеостаз, перинатальнi втрати.
International journal of endocrinology
Эндокринологу от других специалистов
/To Endocrinologist from Other Experts/
Одним iз найважливших завдань сучасного акушерства е доклшчна дiагностика порушень стану плода. Виявлення затримки розвитку плода, недостатносп фетоплацентарно! системи в багатьох випадках дозво-ляе провести коригуючу тератю, а в деяких жшок — i дострокове розродження, щоб отримати життездатно-го новонародженого [3, 7, 10].
Наявнють змшано! урогештально! шфекци тд час ваптносп сприяе порушенням в органiзмi матерк змш системи гемостазу, депреси iмунноl вщповщ, шдукци автоiмунних процешв, наслщком чого е зниження стш-косп до шфекцшних агенпв i пдсилення патолопчного впливу на плщ, що значно пдвищуе ризик розвитку порушень адаптаци в новонародженого [1, 2, 4, 5, 11].
Гормональна дiагностика найбтьш зручна й вiро-пдна, осктьки вщображае стан плода з раншх термМв ваптносп, дозволяе проводити динамiчне спостере-ження та е досить точною. Цей вид дiагностики стану плода став можливим пiсля виявлення тюно! взаемоди комплексно! ендокринно! системи «плацента — плщ». Завдяки устхам акушерсько! ендокринологи встанов-лено, що з раншх термшв вагiтностi формуеться й надалi функцiонуе протягом вше! ваптносп особлива ендокринна система фетоплацентарного комплексу, яка забезпечуе кореляцш складних адаптацiйних взае-мовiдносин оргашзму матерi й плода [6—9, 12].
Метою дослщження було вивчення деяких показ-никiв гомеостазу в пащенток i3 перинатальними втратами в анамнезь
Матерiали i методи
Пщ спостереженням перебували 184 вагiтнi з перинатальними втратами вшом 19—34 роки. Основну групу становили 110 ваптних, обстежених i пролшэваних за розробленою схемою, групу поршняння — 74 вагггш, обстежеш й пролiкованi за загальноприйнятою схемою. Контрольну групу становили 30 умовно здорових ваптних.
Вивчення гормонального статусу проводилося за допомогою визначення естрюлу, прогестерону, кортизолу, плацентарного лактогену радЫмунним методом за допомогою комерцшних наборiв ESA-IRE-Soring (Франщя) за запропонованими шструкщями. Умют iмуноглобулiнiв A та G у сироватш кровi визначався турбометричним методом комерцiйним набором ре-активiв (Москва), у цервiкальному raroi — методом радiарноl iмунодифузil на гелi за G. Manchini (1965) у модифшаци Д. Стефанi та ствавт. (1978). Умiст АлАТ i АсАТ визначали на бiохiмiчному фантомi 1904+ (США) за спецiальною методикою.
© Ауса Марван, 2014
© «Мжнародний ен,докрииолог1чиий журнал», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
Эндокринологу от других специалистов /To Endocrinologist from Other Experts/
iE!
Таблиця 1. Деяк показники п1хвовоУ рдини та 'муноглобул'ш'в у церв1кальному слизi в обстежених пащенток до л '1кування в I триместрi (г/л, М ± m)
Показники Основна група, n =110 Група порiвняння, n = 74 Контрольна група, n = 30
Альбумин 2,20 ± 0,10 2,50 ± 0,10* 1,80 ± 0,10
IgA 0,05 ± 0,01 0,05 ± 0,01 0,06 ± 0,01
IgG 0,33 ± 0,07 0,42 ± 0,06 0,27 ± 0,05
Примтка: * — розб'жност'! пор1вняно з контрольною групою в1рогщн1 при р < 0,05.
Таблиця 2. Умст гормон1в фетоплацентарного комплексу в обстежених пащенток у I триместр!
(нмоль/л, М ± m)
Показники Основна група, n = 110 Група порiвняння, n = 74 Контрольна група, n = 30
Естрiол 16,70 ± 1,40** 11,40 ± 1,00* 17,30 ± 1,20
Прогестерон 104,50 ± 2,70* 100,60 ± 1,90* 138,20 ± 1,90
Кортизол 521,30 ± 1,90*, ** 598,40 ± 1,70* 368,70 ± 11,90
Плацентарний лактоген 28,00 ± 1,70*, ** 21,90 ± 1,80* 39,50 ± 2,10
Примтки: * — розб'жностi пор1вняно з контрольною групою вiрогiднi при р < 0,05; ** — розб'жностi з групою порiвняння вiрогiднi при р < 0,05.
Статистична обробка даних проведена на персональному KOMn'Krepi методами варiацшно! статистики й рангово! кореляци з використанням стандартного пакета прикладних програм для Windows XP. Вiрогiд-на рiзниця параметричних показниыв оцшювалася за допомогою t-критерш Стьюдента, значущють рiзницi ощнювалась методом кутового перетворення Фшера.
Результати та обговорення
Вивчення бiохiмiчного складу тхвово! рiдини в першому тримесщ вагiтностi показало вiрогiдне збть-шення концентраций альбумшу в групi порiвняння — 2,50 ± 0,10 г/л (у контрольнш групi — 1,80 ± 0,10 г/л, р < 0,05) (табл. 1).
Умiст IgG у цервiкальному слизi в пащенток гру-пи порiвняння також був вiрогiдно високим (0,42 ± ± 0,06 г/л i 0,27 ± 0,05 г/л вiдповiдно, р<0,05).
Отже, в результата проведених дослщжень вста-новлено, що мiкроекосистема пiхви у ваптних — складна бiологiчна система, що характеризуеться колошзацшною, неспецифiчною резистентнютю, а також бiохiмiчними характеристиками, що вщобра-жають функцiональну активнiсть системи «ештелш — мiкрофлора — шхвова рщина».
Вивчення цих параметрiв у разi дисбiотичних захво-рювань шхви дозволяе конкретизувати деяю патофiзiо-лопчш механiзми та мае дiагностичне значення. До-цiльно вщзначити, що бiохiмiчне дослiдження тхвово! рщини дае важливу iнформацiю щодо функционального стану мшроекосистеми пiхви. Але дiагностичнi можли-восп аналiзу ще! бюлопчно! рщини зовшм не вичерпанi, тому подальший пошук методов дiагностики та прогно-зування патолопчних станiв пiд час ваптносл видаеться дуже перспективним, що е суттевим резервом у знижен-нi материнсько! та дитячо! захворюваностi й смертностi.
Пiд час дослщження гормонiв фетоплацентарного комплексу в першому триместр^ тобто при постановщ
на облiк i до лшування, виявлено, що рiвень естрiолу в пащенток групи порiвняння був вiрогiдно нижчим, нiж у контрольнiй груш (р < 0,05).
Що стосуеться рiвня прогестерону, слщ вщзначи-ти його вiрогiдне зниження в пащенток основно! й групи порiвняння щодо контрольно! групи (104,50 ± ± 2,70 нмоль/л, 100,60 ± 1,90 нмоль/л проти 138,20 ± ± 1,90 нмоль/л вiдповiдно, р < 0,05). Така ж тенденщя спостерналася й пiд час дослiдження плацентарного лактогену (28,00 ± 1,70 нмоль/л, 21,90 ± 1,80 нмоль/л проти 39,50 ± 2,10 нмоль/л вiдповiдно). Стосовно показника кортизолу слiд вщзначити його вiрогiдне збiльшення в пащенток основно! та групи порiвняння (521,30 ± 1,90 нмоль/л i 598,40 ± 1,70 нмоль/л вщпо-вщно, у контрольнiй групi — 368,70 ± 11,90 нмоль/л, р < 0,05).
У жiнок основно! та групи порiвняння вщзна-чаеться вiрогiдне зниження вiдносно пацiенток групи контролю iмуноглобулiнiв Ig А, G, М, що, ймовiрно, пов'язано з тривалим впливом iнфекцiйного агенту.
Так, умют IgА у сироватцi крови був максимально зниженим у пащенток групи порiвняння й становив 0,69 ± 0,01 г/л, в основнш груш — 0,76 ± 0,02 г/л, тодi як у контрольнiй груш цей показник дорiвнював 1,02 ± ± 0,04 г/л (р < 0,05). Аналогiчна тенденцiя простежу-валася й для iмуноглобулiнiв класiв G i М: максималь-не зниження в груш порiвняння та незначно вищi (але вiрогiдно зниженi щодо контролю) показники в основнш груш.
Отже, отримаш даш свщчили про формування по-рушення фетоплацентарного комплексу й необхщшсть проведення комплексу профшактичних заходiв.
Вивчення активностi ферментав АсАТ i АлАТ iз по-дальшим зiставленням iз результатами гормональних дослiджень е дуже iнформативним iз погляду дiагно-стики фетоплацентарно! недостатност при бактерiаль-нiй та вiруснiй iнфекцi!.
Эндокринологу от других специалистов /To Endocrinologist from Other Experts/ Таблиця 3. Умст ¡муноглобул1н1в у сироватц кров1 в обстежених пац1енток у I триместр! (г/л, М ± m)
Показники, що вивчаються Основна група, n = 110 Група порiвняння, n = 74 Контрольна група, n = 30
igA 0,76 ± 0,02*, ** 0,69 ± 0,01* 1,02 ± 0,04
igG 7,60 ± 0,15*, ** 7,00 ± 0,17* 9,22 ± 0,38
igM 0,74 ± 0,01*, ** 0,71 ± 0,01* 0,84 ± 0,03
Примтки: * — розб'жност пор1вняно з контрольною групою в1рогщн1 при р < 0,05; ** — розб'жност'! з групою порiвняння в1рогщн1 при р < 0,05.
Таблиця 4. Вм'1ст АлАТ, АсАТ у ж1нок пор1внюваних груп у I триместр! (МО/л, М ± m)
Групи АлАТ АсАТ
Основна, n = 110 21,10 ± 0,10*, ** 17,00 ± 0,10*, **
Порюняння, n = 74 22,90 ± 0,10* 24,40 ± 0,10*
Контрольна, n = 30 17,00 ± 0,10 15,00 ± 0,10
Примтки: * — розб'жностi пор1вняно з контрольною групою вiрогiднi при р < 0,05; ** — розб'жностi з групою порiвняння вiрогiднi при р < 0,05.
Показники АлАТ були Bipor^HO шдвищеними в основнш та rpyni пор1вняння (21,0 ± 0,10 МО/л i 22,90 ± 0,10 МО/л вщповщно) вщносно контрольно! групи (17,00 ± 0,10 МО/л) (р < 0,05).
Показник АсАТ у пащенток групи ropiBMHM був вipoгiдна шдвищеним в 1,5 раза вщносно показни-ка в контрольнш гpупi (22,70 ± 0,10 МО/л та 15,00 ± ± 0,10 МО/л вщповщно, р < 0,05).
Важливу роль у розвитку шфекцшного процесу вщграе пpигнiчення локального iмунiтету, що прояв-ляеться зниженням концентрацй' секреторного iмунo-глoбулiну А, активнoстi АлАТ i АсАТ, а також альбумiну.
Вщповщно до концепцй' екoлoгiчнo! нiшi статевi шляхи вагiтнo! жшки можна уявити як сукупнють дiлянoк декiлькoх титв, що включать плоский ет-телш пiхви, цилiндpичний епiтелiй шийки матки та ушкальне середовище цеpвiкальних залоз. Цi дiлянки характеризуються певними бioхiмiчними та фiзичними властивостями, у зв'язку з чим кожнш iз них властива дещо вiдмiнна вiд шших пoпуляцiя мiкpoopганiзмiв.
Висновки
При початкових формах фетоплацентарно! недо-статнoстi показники ферментно! активнoстi можуть стати прогностичними маркерами !! порушення.
Несприятливий фон, обумовлений шфекщею, негативно впливае на адекватну пpoдукцiю гopмoнiв та ферментав.
Список лiтератури
1. Воробйова I.I. Стан iMynimemy та oco6nmocmi мкро-бюценозу пологових шляхiв у жток i3 загрозою передчасних nологiв / I.I. Воробйова, СЛ. Могыевська, А.А. Живецька-Де-нисова// Здоровье женщины. — 2011. — № 9. — С. 91-95.
2. Вовк 1.Б. Порiвняльнiй киьмсний аналiз nоказникiв мжробюценозу рiзних бiологiчних середовищ у жток з вiру-сно-бактерiальною та бактерiальною етiологieю запальних процеав генталш / 1.Б. Вовк, О.О. Ревенько, О.Ю. Борисюк [та rn.]// Здоровье женщины. — 2005. — № 3. — С. 79-81.
3. Доброхотова Ю.Э. Гормональный статус и микробиоценоз влагалища / Ю.Э. Доброхотова, Н.Г. Затикян // Акушерство, гинекология и репродукция. — 2008. — № 3. — С. 7-9.
4. Потатуркина-Нестерова Н.И. Изменение показателей имму норе активности у женщин с нарушением микробиоценоза влагалища при метаболическом синдроме / Н.И. Потатуркина-Нестерова, О.И. Ивандеева, И.С. Немо-ва // Фундаментальные исследования. — 2012. — № 5—2. — С. 334-337.
5. Микробиоценоз влагалища у беременных перед родами / М.К. Меджидова, А.Е. Донников, А.А. Балушкина, В.Л. Тю-тюнник // Вопросы гинекологии, акушерства и перинатоло-гии. — 2012. — Т. 11, № 2. — С. 34-43.
6. Мусаева З.М. Микробиоценоз влагалища и его коррекция /З.М. Мусаева//Проблемы женского здоровья. — 2008. — Т. 3, № 3. — С. 43-53.
7. Склярова В.О. Ендоекологiя тхви жшки за фiзiологiчних умов та порушень мжробюценозу / В.О. Склярова // Експерим. та клтч. фiзiологiя i бiохiмiя. — 2009. — № 2. — С. 83-88.
8. Федорова Ж.П. Роль условно-патогенной микрофлоры микробных ассоциаций в инфицировании родовых путей / Ж.П. Федорова, Н.К. Минуллина // Казанский медицинский журнал. — 2011. — № 1. — С. 112-116.
9. Хепаграуд Апполтер. Мтробюценоз тхви при загрозi переривання вагiтностi i його корекця: Автереф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Хепатрауд Апполшер; Одес.держ. мед. ун-т. — Одеса, 2005. — 18 с.
10. Effect of basal hormone profile on the formation of the vaginal bacterial cenosis in women / Y.A. Rvbas, R.A. Bustamante, E.G. Kravtsov \etal.]//Bull. Exp. Biol. Med. — 2012. — Vol. 153, № 3. — P. 354-356.
11. Kovachev S. Vaginal ecosystem / S. Kovachev // Akush. Ginecol (Sofia). — 2011. — Vol. 50, № 3. — P. 41-49.
12. Subtle perturbations of genital microflora alter mucosal immunity among low-risk pregnant women / B.L. Anderson, S. Cu-Uvin, C.A. Raker [et al.]//Acta Obstet. Gynecol. Scand. — 2011. — Vol. 90, № 5. — P. 510-515.
Отримано 10.09.14 U
Эндокринологу от других специалистов /To Endocrinologist from Other Experts/
Аусси Марван
Кафедра акушерства и гинекологии № 2 Донецкого национального медицинского университета им. М. Горького
ОСОБЕННОСТИ НЕКОТОРЫХ ПОКАЗАТЕЛЕЙ ГОМЕОСТАЗА ПАЦИЕНТОК С ПЕРИНАТАЛЬНЫМИ ПОТЕРЯМИ
Резюме. Наличие смешанной урогенитальной инфекции во время беременности способствует нарушениям в организме матери: изменению системы гемостаза, депрессии иммунного ответа, индукции аутоиммунных процессов, следствием чего является снижение стойкости к инфекционным агентам и усиление патологического влияния на плод, которое значительно повышает риск развития нарушений адаптации у новорожденного. Целью данного исследования было изучение некоторых показателей гомеостаза у пациенток с перинатальными потерями в анамнезе. Под наблюдением находились 184 беременных с перинатальными потерями в возрасте 19—34 лет. Основную группу составили 110 беременных, обследованных и пролеченных по разработанной схеме, группу сравнения — 74 беременных, обследованных и пролеченных по общепринятой схеме. Контрольную группу составили 30 условно здоровых беременных. Изучение гормонального статуса проводилось с помощью определения эстриола, прогестерона, кортизола, плацентного лактогена радиоиммунным методом с помощью готовых коммерческих наборов ESA-IRE-Soring (Франция) по предлагаемым инструкциям. Результаты исследования позволили сделать вывод, что при начальных формах фетоплацен-тарной недостаточности показатели ферментной активности могут стать прогностическими маркерами ее нарушения. Неблагоприятный фон, обусловленный инфекцией, негативно влияет на адекватную продукцию гормонов и ферментов.
Ключевые слова: гомеостаз, перинатальные потери.
Aussi Marvan
Department of Obstetrics and Gynecology № 2of Donetsk National Medical University named after M. Gorky, Donetsk, Ukraine
FEATURES OF SOME HORMONAL PARAMETERS IN PATIENTS WITH PERINATAL LOSSES
Summary. The presence of mixed urogenital infections during pregnancy leads to violations in mother's body: changes of homeostasis, depression of the immune response, induction of the autoimmune processes resulting in reduced resistance to infectious agents and enhancement of pathological effects on the fetus, which greatly increases the risk of adjustment disorders in a newborn. The objective of this study was to investigate some indicators of homeostasis in patients with a history ofperinatal losses.184 pregnant women with perinatal losses at the age of 19—34 years were under observation. Study group consisted of110 pregnant women examined and treated according to the developed scheme, comparison group — of 74 pregnant women examined and treated according to a standard scheme. Control group made up 30 apparently healthy pregnant women. The study of hormonal status was carried out by determining estriol, progesterone, cortisol, placental lactogen using radioimmunoassay method by means of commercial kits ESA-IRE-Soring (France) as per proposed instructions. The results of the study allowed us to make the conclusion that at the initial forms of fetoplacental insufficiency, values of the enzymes activity may be prognostic markers of its violation. Adverse background due to infection affects the adequate production of hormones and enzymes.
Key words: homeostasis, perinatal losses.
