CC BY
35
УДК 618.2:612.018]-054.73 https://doi.Org/10.26641/2307-0404.2019.2.170146
I.A. Жабченко1 ОСОБЛИВОСТ1 ГОРМОНАЛЬНО? ФУНКЦП
НГ■ КоРнкць2, у ВАГ1ТНИХ - ПЕРЕМ1ЩЕНИХ ОС1Б
С.В. Тертична-Телюк
ДУ «1нститут педгатрИ, акушерства i ггнекологИ м. акад. О.М. Лук 'яново!
Нацюнально! академНмедичних наук Укра!ни» 1
вiддiлення патологИ вагiтностi та пологiв
вул. П. Майбороди, 8, Ки!в, 04050, Укра'та
ДЗ «Луганський державний медичний утверситет» 2
медичний факультет
кафедра акушерства та гiнекологii
вул. Будiвельникiв, 32, Рубiжне, 93012, Укра'та
SI "IPAG the name of acad. H.M. Lukyanova NAMS of Ukraine " 1
Department of pathology of pregnancy and childbirth
P. Mayboroda str., 8, Kyiv, 04050, Ukraine
e-mail: izhab@ukr.net
SI "Lugansk State Medical University" 2
faculty of medicine
Department of obstetrics and gynecology Budivelnykiv str., 32, Rubizhne, 93012, Ukraine e-mail: kornietsnellia@gmail.com e-mail: svetlana.tertichnaya@gmail.com
Цитування: Медичт перспективы. 2019. Т. 24, № 2. С. 52-58 Cited: Medicniperspektivi. 2019;24(2):52-58
Ключовi слова: вагттсть, стрес-асоцтоват гормони, гормони фетоплацентарного комплексу, вагтт -перемiщенi особи
Ключевые слова: беременность, стресс - ассоциированные гормоны, гормоны фетоплацентарного комплекса, беременные женщины - перемещенные лица
Key words: pregnancy, stress-associated hormones, hormones of the fetoplacental complex, pregnant women -displaced persons
Реферат. Особенности гормональной функции у беременных - перемещенных лиц. Жабченко И.А., Корниец Н.Г., Тертычная-Телюк С.В. Гармоничное и стабильное психоэмоциональное состояние беременных женщин является важным условием успешного течения беременности, развития плода и физиологических родов. Люди сталкиваются с различными проблемами, связанными с психическим здоровьем, которые варьируют от психоэмоционального стресса до психических расстройств. Важными факторами, определяющими течение беременности, являются психоэмоциональное состояние беременных и фетоплацентарный комплекс. Среди последствий сильного стресса во время беременности - головокружение, тахикардия, дрожание конечностей, повышенное артериальное давление, немотивированное повышение нервозности и тревоги, расстройство сна, депрессия, которые приводят к ухудшению общего состояния будущей матери. Целью исследования было определение изменений в выработке плацентарных гормонов и гормонов, связанных с перенесенным стрессом, у беременных женщин - перемещенных лиц. Для проведения исследования было случайным образом взято динамическое проспективное клинико-параклиническое обследование 96 беременных женщин (основная группа) и 39 беременных женщин (контрольная группа), постоянно проживавших на контролируемой Украиной территории в сроке гестации после 22 недель. Концентрация гормонов стресса (кортизол и пролактин) и плаценты (эстрадиол, прогестерон, плацентарный лактоген) в сыворотке крови определялась с помощью твердофазного иммуноанализа. Наблюдалась повышенная концентрация эстрадиола и относительное снижение прогестерона и плацентарного лактогена, смещение эстроген-прогестеронового равновесия в сторону относительной гиперэстрогении; увеличение концентрации стресс - ассоциированных гормонов. Выявленные гормональные и метаболические нарушения у беременных женщин из числа внутренне перемещенных лиц являются биохимическими маркерами дисфункции плаценты, что свидетельствует о целесообразности комплексной предконцепционной подготовки с привлечением психолога и включением в программу дородового наблюдения таких женщин профилактических мер в виде долговременной поддержки прогестероном во время беременности.
Abstract. Features of hormonal function in pregnant women - displaced persons. Zhabchenko I.A., Korniets N.G., Tertychna-Telyuk S.V. Harmonious and stable psycho-emotional state of pregnant women is an important condition of successful pregnancy course, fetal development and physiological childbirth. People are facing
МЕДИЧН1ПЕРСПЕКТИВИ / MEDICNIPERSPEKTIVI
various problems related to mental health that vary from psycho-emotional stress to the mental disorders. Important factors that determine the physiology of pregnancy are the psycho-emotional state of the pregnant and fetoplacental complex. Among the consequences of severe stress during pregnancy is dizziness, tachycardia, trembling of limbs, elevated arterial pressure, unmotivated increase in nervousness and anxiety, sleep disorder, depression that lead to worsening of general condition of a future mother. The purpose of the study was to determine changes in the production of placental hormones and stress-associated hormones in pregnant women - displaced persons. To carry out the study, a randomised dynamic prospective clinical-paraclinical examination of 96 pregnant women (the main group) -displaced persons and 39 pregnant women (control group), who lived permanently in the territory of Ukraine under control, with gestation period after 22 weeks was used. Concentration of stress-associated (cortisol and prolactin) and placental (estradiol, progesterone, placental lactogen) hormones in serum was determined by solid-phase immunoassay. Increased estradiol concentrations and relative reductions in progesterone and placental lactogen, displacement of estrogen-progesterone equilibrium toward relative hyperestrogeny, increase in the concentration of stress-associated hormones were observed. The revealed hormonal and metabolic disorders in pregnant women, internally displaced persons, are biochemical markers of placental dysfunction, which testifies to the expediency of a comprehensive preconceptional preparation with the involvement of a psychologist and inclusion of preventive measures in the form of long-term progesterone support during pregnancy in the program of antenatal observation of such women.
Збереження здоров'я та життя матерi та ново-народженого е основним завданням у галузi охорони здоров'я держави. Сучасш сощально-економiчнi умови, еколопчш проблеми, тривале перебування в умовах стресу внаслщок вшсько-вого конфлшту на сходi Укра!ни негативно вщ-биваються на показниках здоров'я ваптних, породшь, !х дггей, формуючи несприятливу медико-демографiчну ситуащю в кра!ш. Саме тому актуальним напрямком сучасного акушерства в Укра!ш е профшактика акушерських ускладнень, яю е причиною материнсько! за-хворюваност та високого рiвня перинатально! смертности народження немовлят з екстремально низькою вагою ^ як наслщок, зростання показни-юв захворюваносп та швалщност з дитинства.
Одну з провщних ролей при ваптносп вцц-грае, звичайно, плацента, адже саме вона тдтримуе фiзiологiчну рiвновагу мiж навколиш-шм середовищем, матiр'ю та внутршньоутроб-ною дитиною [13]. Таким чином, лише фiзiоло-гiчний рiвень гормонiв плаценти забезпечуе необхщш умови для iмплантаци, нормального розвитку плода та своечасного розродження. Останнiми роками значно зросла кшьюсть дослiджень, присвячених вивченню впливу довготривалого стресу на гормонопродукуючу функщю плаценти. Беззаперечним е факт наяв-ностi дисбалансу плацентарних гормонiв, пору-шень кровообiгу в матково-плацентарному та плацентарно-фетальному русл^ патологiчних змiн у плацент [1, 4, 10, 11]. Негативш емоци, тривала напруга, страх, депреая, якi зазнали вагiтнi - перемщеш особи (ВПО), значно шдви-щують ризик акушерських ускладнень [1, 6], зокрема плацентарно! дисфункци (56,65%), прееклампси (46,3%), невиношування (10,9%) i недоношування (16,6%) вагiтностi. Отже, психо-емоцiйне навантаження, яке викликае депресда,
втому, порушення сну та тдвищуе збудженiсть, стимулюе й активну негативну вщповщь з боку плаценти. Новонароджеш вiд жшок, що пiд час ваптносп перебували в станi хрошчного стресу, частiше в дитинствi та в дорослому вщ хворiють на серцево-судинш захворювання, цукровий дiабет та психiчнi розлади [11].
З ще! причини питання вивчення психоемо-цшного стану вагiтних та його вплив на розвиток ваптносп в жшок, як перебувають у зонi вшсь-ково! агреси, привернуло до себе нашу увагу.
Метою дослщження стало визначення змш у продукци гормошв плаценти i стрес-асоцшо-ваних гормошв у ваптних - перемщених ошб для подальшого удосконалення програми антенатального спостереження.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Для досягнення поставлено! мети проведено динамiчне проспективне клшко-параклшчне обстеження 96 ваптних (основна група) -перемщених ошб (ВПО) у термш гестацi! тсля 22 тижнiв, якi знаходилися на лшуванш й роз-родженнi в пологовому вщдшенш ЦБМЛ м. Рубiжне та перинатальному центрi м. Северо-донецьк Лугансько! областi. Контрольну групу склали 39 вагiтних жiнок-мешканок шдконтроль-них Укра!нi територiй, узятi в довшьному порядку проспективного дослiдження.
Ушм вагiтним проведено комплексне клшко-лабораторне та спещальне акушерське обстеження в повнш вiдповiдностi до стандарив якостi Наказу МОЗ Укра!ни ид 15.07.2011 р. № 417 [7]. Концентращю стрес-асоцiйованих (кортизол i пролактин) та плацентарних (естрадiол, прогестерон, плацентарний лактоген) гормошв у сироватщ кровi визначали методом твердофазного iмуноферментного аналiзу за допомогою тест-систем Кортизол-1ФА, Пролактин-1ФА, Естрадiол-IФА (виробництво ООО ХЕМА, Роая),
19/ Том XXIV/ 2
53
Стерощ1ФА-прогестерон (ООО Компашя Алкор Бю, Росiя), DRG hPL (DRG, USA) на апарат Lazurite c ПО DS Matrix 1.23 (Dynex technologies, USA) у клшшо^агностичному ^rnpi Фарм-6ioTecT (м. Рубiжне). Статистичну обробку отри-маних результатiв проводили за допомогою методiв описово! та варiацшно! статистики з використанням критерда Стьюдента та методу кутового перетворення Фiшера [8]. Обчислення отриманих результата здшснювали на персональному комп'ютерi з використанням лщензш-них програм Statistica for Windows i Microsoft Excel 7.0. Розбiжностi визначали як достовiрнi при p<0,05.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
За вiком, амейним i соцiальним станом вагiтнi дослщжуваних груп були однорiдними, що в подальшому дозволило судити про розбiжностi, що пов'язанi зi станом внутршньо перемщено! особи.
З точки зору сучасних дослщжень [5, 9, 14], гшерестрогешя, яка призводить до активацн гiпоталамус-гiпофiз-наднирниково! системи на тлi персистуючого стресу та викликае стиму-лящю нейронiв, що секретують кортикотрошн-рилiзiнг-гормон чи норадреналiн, негативно впливае на стушнь тривоги, пiдсилюе збудження та безсоння, поглиблюе змiни психоемоцiйного стану i його наслiдки [5, 9, 11, 14].
Одну з головних ролей у фiзiологiчному пере-б^у та збереженнi вагiтностi вiдiграе прогестерон, який е протектором ваптностг Саме вш блокуе а-адренергичну стимулящю, зменшуе кiлькiсть рецепторiв до окситоцину, прямо впливае на внутршньокттинну концентращю кальцiю, синтез простагландину F2а та рецеп-торiв до нього, тдсилююе b-адренергiчний токолiтичний ефект при ваНтшси. Регулюючи активнiсть ферментiв D-3b-гiдроксистеро!д-дегщрогенази та 3Ь-стеро!дсульфатази, що беруть участь у метаболiзмi стеро!дiв, прогесте-
Як свiдчать результати проведених дослiджень, у другому триместрi вагiтностi вщ-сутня достовiрна рiзниця в концентрацi! естра-дiолу (Е2) у вагiтних обох дослщжуваних груп. Так, середнш вмют естрадiолу у вагiтних основно! групи становив 15,02±1,2 нмоль/л, контрольно! - 14,43±0,88 нмоль/л. В^м, у динамiцi спосте-реження вщбувалося прогресуюче збiльшення концентрацi! естрадiолу в третьому триместр^ i вагiтнi обох груп мали концентрацiю Е2, яка вщповщала межам гестацiйно! норми. Водночас у ваптних-перемщених осiб середня концен-трацiя Е2 на 12,28% перевищувала аналогiчний показник у групi контролю i сягала 17,65±0,46 нмоль/л (15,72±0,85 нмоль/л - контрольна група; р<0,05). Цi змiни свiдчили про напруження гормонопродукуючо! функцi! плаценти i роз-глядалися нами як одна з ознак початково! стадi! плацентарно! дисфункцп (табл. 1).
Таблиця 1
i ваг1тност1
1,46* 0,85
рон контролюе рiвень естрогенiв у мiометрi!; метабол^ ПГ (5а-прегненалон), зв'язуючись з GABA - рецепторами, впливае на ГАМК-ерпчш структури головного мозку, забезпечуючи нейропротекторний та анксиолiтичний ефекти i визначаючи психоемоцiйний статус вагiтно! [5, 11]. Фiзiологiчний рiвень ПГ мае позитивний вплив на ультраструктурну оргашзащю мiометрiя, бо пригнiчуе в ньому розвиток координованого скорочення гладеньком'язових волоконець матки.
Щц впливом довготривалого стресу в орга-нiзмi вагiтно! вщбуваетъся змiщення витрат попередникiв стеро!дних гормошв у бiк бiосинтезу глюкокортико!дiв, що призводить до розвитку та реалiзацi! ктшчних ефектiв про-гестероново! недостатносп [5, 11].
Як свщчать результати проведених дослщжень, у вагiтних обох груп середш показники вмiсту прогестерону вщповщають гестацiйнiй нормi. Водночас у ваптних основно! групи вже в другому триместрi вагiтностi вiдбуваеться
Середш концентрацп естрад1олу в сироватц1 кров1 ваг1тних основно!' та контрольно! груп у 2 i 3 триместрах (M±m)
Естрад1ол, нмоль/л
22 — 23 тижт ваг1тност1
32 — 33 тижн
Основна група, (n=96) Контрольна група, (n = 39)
15,02±1,2 14,43±0,88
17,65± 15,72±
Примiтка. * - рiзниця статистично вiрогiдна порiвняно з контрольною групою, р<0,05
МЕДИЧН1ПЕРСПЕКТИВИ / ЫЕЫСМ РЕЯХРЕКШТ
достовфне зниження концентраци цього гормону до 165,24±14,71 нмоль/л (група контролю -219,96±16,63нмоль/л; р<0,05), що на 24,9% нижче, шж у ваптних контрольно! групи. У динамщ! ваптносп в жшок основно! групи штенсивнють процешв бюсинтезу прогестерону була зниже-ною. Про це свщчить середнш показник його
концентраци, який у третьому триместр1 ваптносп становив 200,91±5,22 нмоль/л (контрольна група - 250,55±17,93 нмоль/л; р<0,05), що вщ-повщае нижнш меж середньогестацшно! норми, але на 19,81% нижче, шж у ваптних жшок групи контролю (табл. 2).
Таблиця 2
Середш концентраци прогестерону в сироватц1 кров1 ваг1тних основно!' та контрольно!' груп у 2 1 3 триместрах (М±т)
Прогестерон, нмоль/л
22 — 23 тижт ваптносп 32 - 33 тижн1 ваг1тност1
Основна група, (п=96) 165,24±14,71 * 200,91±5,22*
Контрольна група, (п = 39) 219,96±16,63 250,55±17,93
Прим1тка. * - р1зниця статистично в1рогщна пор1вняно з контрольною групою, р<0,05
Отримаш нами результати можуть свщчити про персистуючий вщносний дефщит цього гормону, який вщграе одну з провщних ролей у процес пролонгування ваптносп { народження зр1-лого новонародженого. Саме тому вщносний дефь цит прогестерону е одним з д!агностичних критерий початкових стадш плацентарно! дисфункцп.
Специф1чним маркером плацентарно! дисфункцп е плацентарний лактоген (ПЛ), який мае суто плацентарне походження [12], тому дослщженню динамши концентраци саме цього гормону нами прид1лялася особлива увага. Як вщомо, розвинена плацента синтезуе приблизно 1 грам ПЛ на добу, невелика частина якого над-ходить до системи кровооб1гу плода. Цей гормон е необхщним для регуляци обмшних процешв, яю вщбуваються м1ж оргашзмом матер! та плода, який зростае внутршньоутробно. Спшьно з пролактином ПЛ активуе процеси шдготовки молочних залоз ваптно! до лактаци, а також
шдтримуе функщю жовтого тша, забезпечуючи прогресуючий синтез ПГ. Таким чином, недо-статнш р1вень ПЛ вважаеться патолопчним станом, при якому порушуеться постачання до плоду важливих поживних речовин { кисню [12, 13].
Пщ час проведення наших дослщжень вста-новлено, що середня концентращя ПЛ у ваптних основно! групи в динамщ! ваптносп вщповщае межам гестацшно! норми (4,92±0,56 мг/л - у другому та 5,05±0,33 мг/л - у третьому триместр!), проте щ показники е на 27,9% ! 28,0% нижчими, н!ж у груп! контролю (у другому триместр! - 6,82±1,67 мг/л; р<0,05; у третьому -7,01±0,57 мг/л; р<0,05). Саме вагггним основно! групи притаманне значне виснаження компенса-торно-пристосувальних можливостей плаценти з розвитком таких порушень, як синдром затримки росту плода, екстремально ранш ! ранн! перед-часн! пологи (табл. 3).
Таблиця 3
Середш концентращ! плацентарного лактогену в сироватщ кров1 ваг1тних основно!' та контрольно!' груп у 2 1 3 триместрах (М±т)
Плацентарний лактоген, мг/л
22 — 23 тижт вагпносп 32 — 33 тижн1 ваг1тност1
Основна група, (п=96) 4,92±0,72 * 6,82±0,65
Контрольна група, (п = 39) 5,05±0,33* 7,01±0,57
Примака. * - р1зннця статистично в1рогщна пор1вняно з контрольною групою, р<0,05
19/ Том XXIV/ 2
55
Таким чином, отримаш даш щодо ПЛ серед обстежених груп ваптних вщповщають загальнiй тенденцi!, яка також вщдзеркалюе стан напру-женост гормонопродукуючо! функцi! плаценти, притаманний початковим стащям плацентарно! дисфункцi!.
Концентрацiя кортизолу (К) у сироватщ кровi ваптних основно! групи за результатами проведених дослщжень у динамщ ваптносп в 2223 тижнi дорiвнювала 229,46±15,93 нг/мл, що на 5,5% вище верхньо! меж фiзiологiчно! норми та майже на 43,4% перевищуе аналогiчний показник у групi контролю (160,0±14,99 нг/мл; р<0,05). За
даними 1.А. Жабченко та спiвав. (2016) [2], при тд-вищеннi концентрацп кортизолу в плазмi кровi втричi його концентрацiя в мiометрi! зростае в дев'ять разiв, отже, бшышсть ускладнень на тлi хронiчного стресу тд час вагiтностi доцiльно пов'язувати з порушенням продукцi! саме цього гормону. Концентращя К у сироватщ кровi жшок основно! групи протягом вагггносп прогре-сивно зростала та в 32-33 тижт становила 233,19±7,26 нг/мл, що перевищуе верхню межу фiзiологiчно! норми на 7,3% i на 17,9% - серед-ньогестацшний показник у групi контролю (197,86±612,14 нг/мл; р<0,05) (табл. 4).
Таблиця 4
Середн1 концентрацп кортизолу в кров1 ваг1тних основно!' та контрольно! груп у 2 1 3 триместрах (М±т)
Кортизол, нг/мл
22 — 23 тижт ваптносп 32 — 33 тижт ваптносп
Основна група, (п=96) 229,46±15,93 * 233,19±7,26 *
Контрольна група, (п = 39) 160,0±14,99 197,86±12,14
Прим1тка: * - р1зниця статистично в1ропдна пор1вняно з контрольною групою, р<0,05
Таким чином, у ваптних основно! групи перебп гестацп вiдбуваеться на тлi значного тдвищення концентрацi! К, що е бiохiмiчним пiдrрунтям персистуючого стресу в жшок цiе! групи. Пiдвищення концентрацп саме К запускае мехашзм функщональних змiн у системi ппо-камп-гiпоталамус-гiпофiз-наднирниковi залози, внаслiдок чого зростае артерiальний тиск, пiдвищуеться ризик формування шсулшорезис-тентностi плода. За даними С.1. Жук та спiвав. (2017) [3], юнуе система «програмування плода» - машфестащя вже в дорослому вщ порушень, якi мали мiсце тд час внутрiшньо-утробного стану плода, адже висока концентра-цiя К сприяе змiнi кiлькостi стеро!дних рецепто-
рiв у нейроендокриннiй системi ненароджено! дитини, внаслщок чого зростае бiосинтез гормону на дда будь-якого збудника ззовш в май-бутньому. Таким чином, формуеться «хибне коло», яке е причиною стшкого пiдвищення базального та стрес-шдукованого вмiсту глюко-кортикоадв у майбутньому в доросло! людини. Вплив глюкокортикоадв на плiд змшюе екс-пресiю генiв, якi вщповщають за метаболiзм глюкози та лшщв у печiнцi, що в дорослому вщ пiдвищуе можливiсть метаболiчних порушень у вигщщ гiперлiпiдемi!, порушення толерантносп до глюкози та гiперглiкемi! [3, 11].
Водночас у ваптних основно! групи вщбува-лося зростання концентрацп пролактину (ПРЛ).
Таблиця 5
Середш концентращ!' пролактину в кров1 ваптних основно!' та контрольно!' груп у 2 1 3 триместрах (М±т)
Пролактин, нг/мл
22 — 23 тижт ваптносп 32 - 33 тижн1 ваг1тност1
Основна група, (п=96) Контрольна група, (п = 39) 326,31±11,29 * 271,16±7,13 400,42±5,35* 362,28±6,28
Примака. * - р1зннця статистично в1рогщна пор1вняно з контрольною групою, р<0,05
МЕДИЧН1ПЕРСПЕКТИВИ / MEDICNIPERSPEKTIVI
Вже в II триместрi вмют цього гормону перевищував верхню межу гестацшно! норми на 13,3% (326,31±11,29 нг/мл), а порiвняно з показ-ником цього гормону у ваптних контрольно! групи (271,16±7,13 нг/мл, р<0,05) - на 20,3%. У III тримес^ концентрацiя ПРЛ в обох групах вщповщала межам норми, але в основнш групi цей показник на 10,5% був вищим (400,42±5,35 нг/мл i 362,28±6,28 нг/мл; р<0,05 вщповщно (табл. 5)).
Таким чином, наявшсть постiйного довготри-валого стресу, шдвищено! концентраци ПРЛ i К у ваптних з числа ВПО е безумовною. При цьому роль гшерпролактинеми в патогенезi недостатностi жовтого тша на раншх термiнах гестацп та пов'язано! з нею загрози переривання ваптносп не викликае сумнiву. Таким чином, гiперпролактинемiя також сприяе прогресуванню плацентарно! дисфункцп, що супроводжуеться дисбалансом плацентарних гормошв, порушен-нями кровооб^у в матково-плацентарному та плацентарно-фетальному руст, патологiчними
зм!нами в плацент! [4, 10] з розвитком плаценто-асоцшованих гестац!йних ускладнень.
П1ДСУМОК
Таким чином, для ваптних з групи перем> щених ос!б е характерною:
1. Плацентарна дисфункщя з порушенням балансу основних гормон!в плаценти: тдви-щення концентрац!!' естрад!олу та в!дносне зниження прогестерону ! плацентарного лакто-гену, зсув естроген-прогестероново! р!вноваги в бш в!дносно! г!перестроген!!.
2. П!двищення концентрац!! стрес-асоцшо-ваних гормон!в - кортизолу та пролактину.
3. Виявлен! гормонально-метабол!чш пору-шення у ваг!тних з числа внутршньо перем> щених ошб е б!ох!м!чними маркерами плацентарно! дисфункцп, що свщчать про доцшьшсть комплексно! преконцепц!йно! п!дготовки !з залученням психолога та включення до програми антенатального спостереження таких ж!нок про-ф!лактичних заход!в у вигляд! довготривало! прогестероново! п!дтримки п!д час ваптностг
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Астахов В. М., Бацилева О. В., Пузь И. В. Психологическое сопровождение беременных в современных условиях. Здоровье женщины. 2014. Т. 90, № 4. С. 58-61.
2. Жабченко I. А., Олешко В. Ф., Бондарен-ко О. М., Сюдмак О. Р. Особливосп гормонального гомеостазу ваптних !з функцюнальним порушенням обтурацшно! функци шийки матки. Репродуктивна ендокринологiя. 2016. Т. 31, № 5. С. 85-89. DOI: https://doi.org/10.18370/2309-4117.2016.31.85-89
3. Жук С. I., Щуревська О. Д. Стрес-програму-вання плода. Здоровье женщины. 2017. Т. 117, № 1. С. 116-119.
4. Ларина А. А., Григорян О. Р., Андреева Е. Н., Дзеранова Л. К. Гиперпролактинемия и беременность: обзор литературы. Проблемы репродукции. 2013. № 3. С. 13-17.
5. Малгожата Зыгмунт, Яцек Сапа Прогестерон -новый взгляд на давно известное лекарство. Репродуктивна ендокринологiя. 2017. Т. 33, № 1. С. 17-25. DOI: https://doi.org/10.18370/2309-4117.2017.33.17-25
6. Мальгина Г. Б., Ветчанина Е. Г., Пронина Т. А. Перинатальные проблемы, связанные с психоэмоциональным стрессом при беременности, и их коррекция. Перинатальная психология и медицина: материалы Всерос. конф. с междунар. участием (Иваново). 2001. С. 35-38.
7. Методичш рекомендацп щодо надання амбу-латорно! акушерсько-пнеколопчно! допомоги: наказ МОЗ Укра!ни ввд 15.07.2011 р. № 417. Ки!в, 2011.
8. Москаленко В. Ф. Бюстатистика. Ки!в, 2009. 184 с.
9. 8 тривожних сигналiв високого естрогену. 2018. URL: https://ukr.media/medicine/379194/
10. Себко Т. В., Хейдар Л. А., Конеева С. С. Гиперпролактинемия. Рос. медицинский журнал. 2016. Т. 22, № 5. С. 250-259.
11. Татарчук Т. Ф. Стресс и репродуктивная функция женщины. Междунар. эндокринолог. журнал. 2006. Т. 5, № 3. URL: http://www.mif-ua.com/archive/artide/2107
12. Тришкин А. Г. Информативность определения плацентарного лактогена и свободного эстриола для диагностики хронической плацентарной недостаточности. Журнал акушерства и женских болезней. 2011. Вып. LX. № 2. С. 63-67.
13. Тришкин А. Г., Новикова О. Н., Артымук Н. В., Ушакова Г. А. Гормонально-метаболические особенности фетоплацентарного комплекса при задержке роста плода. Мать и дитя в Кузбассе. 2012. Спецвып. 1. C. 59-63.
14. Zielniok Katarzyna, Gajewska Malgorzata, Motyl Tomasz. Molecular actions of 17p-estradiol and progesterone and their relationship with cellular signaling pathways. Postepy Hig Med Dosw. 2014. N 68. Р. 777792. DOI: https://doi.org/10.5604/17322693.1108390
19/ Том XXIV/ 2
57
REFERENCES
1. Astahov VM, Bacyleva OV, Puz IV. [Psychological support of pregnant women in modern conditions]. Zdorove zhenschiny. 2014;4(90):58-61. Russian.
2. Zhabchenko IA, Oleshko VF, Bondarenko OM, Syudmak OR. [Features of hormonal homeostasis in pregnant women with functional disorder of the obstructive function of the cervix]. Reproduktivnaya endokrino-logiya. 2016;5(31):85-89. Ukrainian.
doi: https://doi.org/10.18370/2309-4117.2016.31.85-89.
3. Zhuk SI, Shurevskaya OD. [Stress fetal programming]. Zdorovie zhenschiny. 2017;1(117):116-9. Ukrainian.
4. Larina AA, Grigoryan OR, Andreeva EN, Dzera-nova LK. [Hyperprolactinemia and pregnancy - review of literature]. Problemyi reproduktsii. 2013;3:13-17. Russian.
5. Malgozhata Zyigmunt, Yatsek Sapa. [Progesterone - a new look at an old drug]. Reproduktivnaya endokrinologiya. 2017;1(33):17-25. Russian.
doi: https://doi.org/10.18370/2309-4117.2017.33.17-25.
6. Malgina GB, Vetchanina EG, Pronina TA. [Perinatal problems associated with psychoemotional stress during pregnancy and their correction]. Materials of the All-Russian Conference with international participation «Perinatalnaya psihologiya i meditsina», Ivanovo, 2001;35-38. Russian.
7. [Order of the Ministry of Health of Ukraine dated July 15, 2011 N 417 "Methodological recommendations
for the provision of ambulatory obstetric and gynecological care"]. Kyiv; 2011. Ukrainian.
8. Moskalenko VF. [Biostatistika]. Kyiv. 2009;184. Ukrainian.
9. 8 disturbances of high estrogen. Available from: https://ukr.media/medicine/379194/. Ukrainian.
10. Sebko TV, Heydar LA, Koneeva SS. [Hyperprolactinemia]. Rossiyskiy meditsinskiy zhurnal. 2016;22(5):250-9. Russian.
11. Tatarchuk TF. [Stress and reproductive function of women]. Mezhdunarodnyi endokrinologicheskiy zhur-nal. 2006;3(5). Russian.
12. Trishkin AG. [The information content of the determination of placental lactogen and free estriol for the diagnosis of chronic placental insufficiency]. Zhurnal akusherstva i zhenskih bolezney. 2011;LX(2):63-67. Russian.
13. Trishkin AG, Novikova ON, Artymuk NV, Usha-kova GA, Kiprina ES, Bikmetova ES. [Hormonal and metabolic characteristics of fetoplacental complex in women with fetal growth retardation]. Mat i ditya v Kuz-basse (Spetsvyipusk 1). 2012;59-63. Russian.
14. Katarzyna Zielniok, Malgorzata Gajewska, To-masz Motyl. Molecular actions of 17p-estradiol and progesterone and their relationship with cellular signaling pathways. Postepy Hig Med Dosw. 2014;68:777-92. doi: https://doi.org/10.5604/17322693.1108390
CraTra Haginm^a go pegaKmi' 15.03.2019
♦
