CC BY
58
Огляд
Review
УДК 616.211/.232-022.7-02-036.1-053.2 БОГУЦЬКА Н.К.
Вищий державний навчальний заклад Укра'ни «Буковинський державний медичний унверситет»
ОСОБЛИВОСТ ПЕРЕБ^У ГОСТРИХ ЫФЕКЦМНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ВЕРХЫХ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХiВ У ДИТЯЧОМУ В|Ц| (ОГЛЯД ЛiТЕРАТУРИ)
Резюме. Описано особливост етюлогПта клiHi4Horo nepe6iry гострихреспiраторнихiнфекцiйниxзахво-рювань верхнихдихальних шляхiв у дтей пор':вняно з дорослими, о^нено особливост ix клiнiчних проявiв, диферен^ально!д1агностики, тактики ведення та ускладнень удитячому вiцi.
Ключовi слова: гостр'1 iнфекцiйнi захворювання верхних дихальних шляxiв, дти, ет'олопя, клiнiчнi прояви.
Ресшраторш шфекци щорiчно зумовлюють бгльше половини Bcix випадтв гострих захворювань серед дь тей [20]. Найчастше серед цих захворювань — звичай-на застуда — гостре ресшраторне захворювання (ГРЗ) верхнiх дихальних шляхов, переважно вГрусно! етю-логй'. Будь-яы респiраторнi мiкроорганiзми можуть викликати захворювання верхшх дихальних шляхiв, що майже не рiзняться за клiнiчною симптоматикою (закладешсть носа, ринiт, вiдсугнiсть вираженого фа-рингiту та невисока або вгдсутня лихоманка) [17]. Дiти особливо сприйнятливi до цих захворювань внаслгдок обмеженостi набутого iмунiтету проти багатьох збудни-кiв, недостатнiх гiгieнiчних навичок та частого тюного контакту з оточенням — хворими або ношями шфек-цiйних збудникiв [22].
Риновiруси, коронавiруси, ресшраторно-синцить альний вiрус (РСВ), вiруси грипу, парагрипу, людський метапневмовiрус, аденовiруси, ентеровiруси — загсом бтьше шж 200 вiрусiв можуть викликати подiбнi симп-томи. Зрiдка (менше нiж у 10 % випадыв) ГРЗ спри-чиняють бактерй', мтэплазми, грибки, найпростiшi, може вiдбутися кошфшування. У дiтей ГРЗ трапля-ються частiше у зв'язку з нетривалютю iмунiтету тс-ля перенесеного захворювання та великою кшьыстю рiзних серотитв вiрусiв [19]. Незважаючи на невелику ктьысть рiзних серотипiв, повторне шфГкування часто спричиняеться зараженням РСВ, вiрусами парагрипу, людським метапневмовiрусом та коронавiрусами, проти яких iмунiтет нетривкий [16]. Велика кiлькiсть серотитв вiрусiв грипу, рино-, адено- та ентеровiрусiв також е причиною решфкувань, хоча серотипспеци-фiчний iмунiтет проти цих збудниыв здебiльшого е тривким (табл. 1). Взаeмодiя коронавiрусiв та оргашз-му не дослiджена глибоко, але багато з них викликають принаймнi нетривалий iмунний захист. Ресшраторш вiруси виробляють рiзнi механiзми уникнення Гмунно-го захисту органiзму. Вiруси грипу змiнюють поверхне-вi антигени та уподiбнюються рiзним серотипам.
Загалом риновiруси вiдповiдальнi принаймнi за 50 % ушх застудних захворювань у дггей i дорослих, на-самперед коронавiруси, РСВ, вiруси грипу, парагрипу, людський метапневмовiрус, аденовiруси, ЕСНО-вГру-си, вiруси Коксакi. На вiдмiну вгд дорослих в етюлопч-ному спектрi ГРЗ у дитячому вiцi ютотно частiше спо-стерiгаються бокавiруси та Moraxella catarrhalis, а також кошфшування рiзними вiрусами [8].
Деякi вiруси зумовлюють характернi клiнiчнi ознаки. Зокрема, РСВ переважно викликае бронхю-лгт у дiтей до 2 роыв, вiрус грипу — респiраторне захворювання з високою лихоманкою, аденовГру-си — фарингокон'юнктивальну лихоманку, вiруси парагрипу — круп у дггей раннього вшу, ентеровiруси — рiзнi захворювання, зокрема й асептичний меншпт та герпангшу [13, 20].
ГРЗ спостерiгаються цглорГчно, але частiше в осш-ньо-весняний перiод. У дггей молодшого вГку за рГк за-звичай констатують 6—7 епiзодiв ГРЗ, однак у 10—15 % дггей — щонайменше 12 iнфекцiйних захворювань на рк: [17]. З кожним роком дорослiшання частота захворювань зменшуеться на 2—3 епiзоди [18]. У дитячих ви-ховних закладах у перший рГк вiдвiдування дти хворшть удвГчГ частiше порГвняно з тими, ят виховуються лише вдома, але з часом щ показники вирГвнюються [15].
Перший тк захворюваност в дiтей вiдбуваeться у вщ 6—12 мю., значно зростае захворювашсть тсля початку вiдвiдування дошкГльних закладiв. ПорГвняно з дорослими в секретах шфшованих дiтей мютиться бiльше вГрушв та в дитинст притаманне тривалше вь русоносшство [21].
Адреса для листування з автором: Богуцька НаталГя Казимир1вна E-mail: [email protected]
© Богуцька Н.К., 2016 © «Актуальна шфектолопя», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
Таблиця 1. Загальна характеристика небактер'альних збудникв ГРЗ
Тип iMyHHöi вiдповiдi Bipy^ Серотипи (важливi щодо ресшратор-них симптомiв) Тип нуклеТновоТ кислоти PiK описання
Нетривалий серотип-специфiчний iMyHiTeT (повторне Ыф^ван-ня тим же серотипом часте) Респiраторно-синцитiальний вiрус 1 (A, B) РНК 1956
Вiруси парагрипу 5 (1-3) РНК 1953
Коронавiруси 5 РНК 1965
Людський метапневмовiрус 1 (Д, В) РНК 2001
Мiкоплазма пневмони 1 ДНК+РНК 1944
Тривалий серотип-специфiчний iмунiтет (повторне Ыф^ван-ня тим же серотипом трапляеться рщко) Риновiруси > 100 РНК 1960-^
Дценовiруси 57 (1-3, 5-7, 14, 21) ДНК 1953
Вiруси грипу 3 (A, B, C; змЫа пщтипу Д) РНК 1933-49
ЕСНО-вiруси 31 (11, 20, 25) РНК 1950-^
Вiруси Коксакi групи Д 24 (21) РНК 1948
Вiруси Коксаю групи В 6 (4,5) РНК 1948
Невiдомий Бокавiруси 4 (1) ДНК 2005
Етдем!я ГРЗ зазвичай починаеться восени, у ве-ресш, з pi3Koro зростання захворюваност на нежить (риновiруси), у жовтш та листопадi домiнуе Bipyc па-рагрипу. Взимку починаються шфекцшш спалахи, зумовленi РСВ та коронавiрусами. Наприкiнцi зими домiнуе грип. Навесш знову починають переважати риновiруснi шфекцй, аденовiрус впродовж усього цьо-го перюду приблизно з однаковою частотою спричи-няе респiраторнi захворювання, як i людський мета-пневмовiрус (однак юнують пiки в груднi та лютому). Ентеровiруснi ГРЗ здебiльшого вiдмiчаються влiтку та на початку осеш [13].
Приблизну причину захворювання можна встано-вити, оцiнюючи так! чинники, як вш, сезон, попереднi захворювання. Наприклад, у вщ до 3 роив найчасть шими та найтяжчими за переб^ом е в!русш шфекцй', викликаш РСВ, в!русом парагрипу. З вшом захворювання перебiгають !з менш вираженими ознаками. Фактори, що тдвищують сприйнятливють до ГРЗ: пасивне палшня, публ!чний транспорт, iмуносупресiя р!зного генезу, хрошчний стрес, муковюцидоз, алергш-не запалення, назальний полшоз, цитарна дискiнезiя, носшство стрептокока групи А, штравершя тощо [10].
В!руси, що викликають ГРЗ, можуть поширювати-ся др!бними часточками (< 5 мкм у дiаметрi), що по-трапляють у дихальш шляхи шгаляцшним шляхом, великими аерозольними часточками (краплями > 10 мкм в д!аметр!), що затримуються на слизових (носа, кон'юнктиви), а також при контакт!. Потрапляння РСВ або ринов!рушв на слизову рота не призводить до шфшування. Небезпечними щодо поширення шфекцй е чхання, видування носа, потискання рук, контактне перенесення шфекцй' з рук на слизову носа та очей. Основш мехашзми зараження ринов!русами та РСВ — контактний (з рук на слизову носа чи кон'юнктиви) або крапельний (через велик! аерозольш часточки). Вь
рус грипу, коронав!руси найлегше поширюються др!б-ними аерозольними часточками. При ураженш слизо-во! носа в!руси грипу та аденов!руси руйнують ештелш, тод! як коронав!рус 229Е, ринов!руси та РСВ не викликають под!бних змш [13, 20].
Ринов!руси належать до родини шкорнав!рушв, що включае й ентеров!руси. Це РНК-в!руси д!аметром 15— 50 нм. 1нактивуються впродовж 3—4 год у середовищ! при р!вш pH 3. Переважно ринов!руси знаходять у назальному секрет!. Дуже специф!чш вимоги до видтен-ня в!рушв обмежують !х !золяцш. Так, окрем! сероти-пи ростуть лише на культур! людського назального чи трахеального ештелш. Швидких тестав на виявлення антигену ринов!русу не юнуе.
Ринов!рус шокулюеться в слизову носа або кон'юнктиву. У процеш шокуляци в!руси долають фь зичний, мехашчний бар'ери, множинш захисш меха-шзми мюцевого назофарингеального гуморального та клггинного !муштету, субоптимальний р!вень якого, як
1 хрошчне запалення (наприклад, алергшне), спричи-няють шдвищену сприйнятливють дггей та тривалший переб!г ешзод!в ГРЗ у них. Реплшащя в!русу впродовж
2 дшв ушкоджуе ештелш та призводить до зростання назально! секрецй' !з шдвищеним вмютом бтка. Муко-цшарна дисфункщя тривае впродовж гостро! фази хво-роби, хоча може в!дм!чатись i впродовж тижшв шсля одужання. В!рем!я трапляеться р!дко. Максимальний синтез штерферошв спостертають на 3-5-й день хво-роби, специф!чш нейтрал!зукш антитта синтезують-ся максимально на 14-21-й день, секреторш — через 1-2 тижш шсля них. В!русне ушкодження назального ештелш асоцшеться !з гострою запальною вщповщдю оргашзму — вивтьнюеться велика кшьтсть запальних цитокшв (1Л-8, -1-бета, -6, брадикшш) та в!дбуваеть-ся накопичення запальних клггин у слизовш оболон-щ. Симптоми хвороби значною м!рою визначаються
саме цими мехашзмами [7, 16]. 1нфтьтращя слизово! носа нейтрофГлами призводить до змши кольору но-сових видГлень: збГльшення ктькосп нейтрофшв зу-мовлюе змшу кольору видглень вГд бГлого до жовтого, збГльшення активност мГелопероксидази та шших ферментав — зелеш видГлення. Часто у неускладнених випадках у запальний процес залучаеться слизова на-вколоносових пазух, однак швидко вГдбуваеться i зво-ротний процес. Транзиторш змши параназальних си-нушв констатують комп'ютерною томографГею у 80 % пащентав Гз неускладненими ГРЗ [2, 7].
Здебгльшого ГРЗ супроводжуються основними кль шчними симптомами — видГленнями з носа та назальною обструкщею, водночас прояви системного ушко-дження (лихоманка, мГалги) вГдсутш або незначш. КлшГчш симптоми з'являються в середньому через 1—3 дш пГсля шфГкування. ПершГ ознаки — бГль або дертя в горлГ, пГсля чого приеднуються закладешсть носа та ринорея. Зазвичай бГль у горлГ швидко минае, на 2— 3-й день домшуючими е назальш прояви [4]. Утрудне-не носове дихання зумовлюе порушення сну, почуття втоми та дратГвливють. Кашель спостерГгаеться при 30 % ГРЗ i з'являеться пГсля появи ришту [3]. ВГруси грипу, РСВ, аденовГруси частГше за рино- та коронавь руси викликають загальну симптоматику — шдвищен-ня температури тощо. У дГтей зазвичай застуда тривае
близько 1 тижня, у 10 % випадыв — до 2 тижшв. ФГзи-кальш змши стосуються лише верхнГх дихальних шля-хГв. ЗбГльшення назальних видГлень, змши кольору та консистенцГ! назального секрету — типовГ прояви пе-ребГгу хвороби, що здебГльшого не свГдчать про синусит або бактерГальну суперГнфекцГю. Обстеження по-рожнини носа виявляе набряки, еритематознГ носовГ раковини, дГагностичне значення тако! знахГдки низь-ке [4]. КлГнГчнГ прояви ГРЗ верхнГх дихальних шляхов у дГтей характеризуються особливостями в зютавленш Гз застудою в дорослих (табл. 2).
Найголовшшим завданням дГагностики ГРЗ е ди-ференщальна дГагностика Гз бГльш серйозними за ба-нальну застуду захворюваннями [12] (табл. 3).
Звичайш лабораторнГ дослГдження не е корисни-ми в дГагностицГ застуди. Мазок з носа на еозинофГли дГагностично значущий щодо алергшного ринГту. Пе-реважання полГморфноядерних лейкоцитГв у секре-тГ з носа — ознака вГрусного ринГту, що не вказуе на бактерГальну суперГнфекцГю. ВГруснГ збудники можна визначити вГрусологГчними методами на культурГ кль тин (РСВ, вГруси грипу, парагрипу, аденовГруси, ри-новГруси), виявленням антигену (РСВ, вГруси грипу, парагрипу, аденовГруси), полГмеразною ланцюговою реакщею (рино-, коронавГруси, бокавГруси, людський метапневмовГрус) або серологГчно (коронавГруси, люд-
Таблиця 2. Характеры! кл1н1чн1 ознаки ГРЗ верхн1х дихальних шлях1в у дтей та дорослих
Ознаки ГРЗ Доро^ Д^и до 6 pOKiB
Частота 2-4 рази на piK Раз на мюяць (вересень — квiтень)
Лихоманка Рщко Часто впродовж перших 3 дыв
Назальна симптоматика Закладенiсть носу Видтення з носа piзного кольору
Тривалють 5-7 дыв 14 дыв
Збтьшення передньошийних лiм-фовузлiв Рiдко Часто
Ускладнення Бактеpiйний синусит Сеpеднiй отит
Таблиця 3. Захворювання, под'бш до ГРЗ
Хвороба Диференцiйнi ознаки
Алергшний pинiт Основнi симптоми — чхання та свербшня. Назальна еозиноф^я. Сезоннiсть. Сiмейний анамнез
Стоpоннiй предмет носа Унтатеральы гнiйнi видiлення. Кров у назальному секрет
Синусит Головний, фасцiапьний бiпь, перюрб^альний набряк. Тривапiсть видiпень iз носа або кашлю бтьше нiж 10-14 дыв
Кашлюк Початок iз постiйного або пароксизмального кашлю
Вроджений сифiлiс Постшы видiпення з носа з початком у першi три тижн життя
Вазомоторний риыт Постiйнi назальн прояви без лихоманки та болю в горлi
Рефлюкс-лаpингiт Хронiчний парингiт, охриплють, вiдчуття клубка в горпi, персистувальне прокашлювання, дисфагiя, поганий запах iз рота
Психогенний кашель Сухий кашель сталого характеру, що може посилюватися в стресових ситуащях, зникае пiд час сну, протикашльове пiкування неефективне
Туберкульоз Тривалий кашель, втрата ваги/анорекая, лихоманка, нiчна ттливють, кровохаркання, бiпь у грудях
ський MeTanHeBMOBipyc) [20]. Однак застосування цих методiв не рекомендуеться у випадку звичайного ГРЗ, осктьки етiологiчний дiагноз необхiдний лише за потреби вибору специфiчного противiрусного лiкування. Назофарингеальнi бактерiологiчнi дослТдження необ-хiднi, якщо е пТдозра на групу A Streptococcus, Bordetella pertussis або назальну дифтерiю. Видтлення iнших бак-терiй здебiльшого не свТдчить про бактерiйну назальну шфекцш, видiленi збудники не обов'язково е етюло-гiчним чинником синуситу [14].
Серед ймовiрних ускладнень ГРЗ зневоднення вщмь чаеться переважно в дтгей. У 5—30 % дтгей найчастшим ускладненням ГРЗ е середнiй отит, особливо за умови вiдвiдування дошкТльних закладiв, тодi як у дорослих це ускладнення спостерiгаеться з частотою до 2 % випад-ив. Симптоматичне лiкування не запобiгае розвитку се-реднього отиту. Залучення слизово! приносових пазух до запалення при застущ — один iз патогенетичних етатв розвитку хвороби, однак в 0,5—2 % дорослих, хворих на ГРЗ верхн1х дихальних шляхов, та в 5—13 % дтгей все ж можливим ускладненням е гострий бактерiйний синусит [1]. Якщо видтення з носа та кашель тривають до-вше 10—14 дшв або приеднуються iншi прояви — лихоманка, лицевий бтль або набряк, необидно зашдозрити синусит. Загострення бронх1ально! астми нечасте, але потенцшно небезпечне ускладнення застуди. Бакте-ршна пневмонiя — ртдтсне ускладнення, часлше спо-стерiгаються носова кровотеча, евстахит, кон'юнктивiт, фарингiт. Часте необгрунтоване призначення антибю-тик1в при ГРЗ призводить до зростання антибютикоре-зистентностi серед патогенних респраторних бактерiй. Антибiотикотерапiя показана лише при вториннш бак-терiальнiй iнфекцii — синуситi або гострому середньо-му отитi [5]. Здебтльшого гострi риносинусити, навiть легк1 та середньотяжы бактерiйнi, минають без лку-вання антибiотиками [1, 6]. Персистування проявiв ри-носинуситу без полшшення впродовж 10 днiв i бтльше, вираженi прояви або !х попршання впродовж 3—4 днiв i бтьше — ймовiрне показання до антибютикотерапи (курсом 5—7 днiв для дорослих та 10—14 дшв для дтгей препаратом першо! лши, наприклад амоксицилшом/ клавуланатом, дiевим проти найiмовiрнiших патоге-нiв: Streptococcus pneumoniae, H. influenzae та Moraxella catarrhalis) [1, 2]. Шсля перенесеного ГРЗ спостертаеть-ся супершфекщя нижнiх дихальних шляхiв Streptococcus pneumoniae, Staphylococcus aureus, H. influenzae або Streptococcus pyogenes, а меншгококова супершфекщя частше ускладнюе перенесений грип [9]. Кашель тс-ля перенесеного ГРЗ може персистувати впродовж 3—8 тижшв, iнодi його причиною е синдром «постназально! краплЬ>. За гшертрофи мигдалик1в ГРЗ у дтгей може ускладнюватися синдромом сонних апное. Зртдка ГРЗ може ускладнюватись енцефалттом, менiнгiтом або вну-трiшньочерепним крововиливом, нечасто вiдмiчаються лiмфаденiт, мюзит, перикардит, синдром Пена — Барре, у дитячому вод за умови застосування астрину може виникати синдром Рейя [13].
Застосування х1мю- або специфТчно! Тмунопрофь лактики при вТрусних ГРЗ, окрТм грипу, е ртдтсним.
Щеплення або хiмiопрофiлакгика грипу ефективнi, однак грип спричиняе незначну частку bcíx ГРЗ. Застудi найефективнiше можна запобiгти, розiрвавши ланцюг передачi вiрусу рiзними шляхами (носiння захисних масок, часте миття рук, вiроциднi засоби для рук тощо) [11].
Список лператури
1. Anon J.B. Antimicrobial treatment guidelines for acute bacterial rhinosinusitis / J.B. Anon, M.R. Jacobs, M.D. Poole et al. // Otolaryngol. Head Neck Surg. — 2004. — Vol. 130, № 6. — P. 794-796.
2. Chow A.W. IDSA clinical practice guideline for acute bacterial rhinosinusitis in children and adults / A.W. Chow, M.S. Benninger, I. Brook et al. // Clin. Infect. Dis. — 2012. — Vol. 54, № 8. — P. 72-112. — doi: 10.1093/cid/cir1043.
3. Irwin R.S. Diagnosis and management of cough executive summary: ACCP evidence-based clinical practice guidelines / R.S. Irwin, M.H. Baumann, D.C. Bolser et al. // Chest. — 2006. — Vol. 129 (1 Suppl.). — P. 1-23. — doi: 10.1378/chest.129.1_ suppl.1S.
4. Knight A. The differential diagnosis of rhinorrhea / A. Knight // J. Allergy Clin. Immunol. — 1995. — Vol. 95. — P. 1080-1083.
5. Kenealy Т. Antibiotics for the common cold and acute purulent rhinitis / T. Kenealy, B. Arroll// Cochrane Database Syst. Rev. — 2013. — Vol. 4, 6. — doi:10.1002/14651858.CD000247. pub3.
6. Little P. Delayed antibiotic prescribing strategies for respiratory tract infections in primary care: pragmatic, factorial, randomised controlled trial/P. Little, M. Moore, J. Kelly et al. // BMJ. — 2014. — Vol. 348. — P. 1606. — doi: http://dx.doi. org/10.1136/bmj.g1606.
7. Meltzer E.O. Rhinosinusitis: developing guidance for clinical trials/E.O. Meltzer, D.L. Hamilos, J.A. Hadley et al. // Otolaryngol. Head Neck Surg. — 2006. — Vol. 135. — P. 31-80.
8. Meriluoto M. Association of human bocavirus 1 infection with respiratory disease in childhood follow-up study, Finland / M. Meriluoto, L. Hedman, L. Tanner et al. // Emerg. Infect. Dis. — 2012. — Vol. 18, № 2. — P. 264-271. — doi: 10.3201/ eid1802.111293.
9. Murphy T.F. Microbial interactions in the respiratory tract/ T.F. Murphy, L.O. Bakaletz, P.R. Smeesters//Pediatr. Infect. Dis. J. — 2009. — Vol. 28 (10 Suppl.). — P. 121-126. — doi: 10.1097/ INF.0b013e3181b6d7ec.
10. Pettigrew M.M. Microbial interactions during upper respiratory tract infections / M.M. Pettigrew, J.F. Gent, K. Revai et al. // Emerg. Infect. Dis. — 2008. — Vol. 14, № 10. — P. 15841591. — doi: 10.3201/eid1410.080119.
11. Sandora T.J. A randomized, controlled trial of a multifaceted intervention including alcohol-based hand sanitizer and hand-hygiene education to reduce illness transmission in the home /T.J. Sandora, E.M. Taveras, M. Shih et al. // Pediatrics. — 2005. — Vol. 116. — P. 587-594.
12. Schwartz S.R. Clinical practice guideline: hoarseness (dysphonia) / S.R. Schwartz, S.M. Cohen, S.H. Dailey et al. // Otolaryngol. Head Neck Surg. — 2009. — Vol. 141 (3 Suppl 2). — P. 1-31. — doi: 10.1016/j.otohns.2009.06.744.
13. Snellman L. Diagnosis and treatment of respiratory illness in children and adults/L. Snellman, W. Adams, G. Anderson et al. —
Bloomington (MN): Institute for Clinical Systems Improvement (ICSI), 2013. — 86p.
14. Wald E.R. Clinical practice guideline for the diagnosis and management of acute bacterial sinusitis in children aged 1 to 18 years/E.R. Wald, K.E. Applegate, C. Bordley et al. //Pediatrics. — 2013. - Vol. 132, № 1. - P. 262-280.
15. Wald E.R. Upper respiratory tract infections in young children: duration of and frequency of complications / E.R. Wald, N. Guerra, C.Byers // Pediatrics. — 1991. — Vol. 87, № 2. — P. 129-133.
16. Wallace D.V. The diagnosis and management of rhinitis: an updated practice parameter / D.V. Wallace, M.S. Dykewicz, D.I. Bernstein et al. // J. Allergy Clin. Immunol. — 2008. — Vol. 122. — P. 1-84. — doi: 10.1016/j.jaci.2008.06.003.
17. Адаптована клтчна настанова, заснована на доказал. Грип та гострi рестраторт тфекци //Актуальна тфекто-логiя. — 2014. — № 3(4). — С. 123-191.
Богуцкая Н.К.
Высшее государственное учебное заведение Украины «Буковинский государственный медицинский университет»
ОСОБЕННОСТИ ТЕЧЕНИЯ ОСТРЫХ ИНФЕКЦИОННЫХ ЗАБОЛЕВАНИЙ ВЕРХНИХ ДЫХАТЕЛЬНЫХ ПУТЕЙ В ДЕТСКОМ ВОЗРАСТЕ (ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ)
Резюме. Описаны особенности этиологии и клинического течения острых респираторных инфекционных заболеваний верхних дыхательных путей у детей по сравнению со взрослыми, оценены особенности их клинических проявлений, дифференциальной диагностики, тактики ведения и осложнений в детском возрасте.
Ключевые слова: острые инфекционные заболевания верхних дыхательных путей, дети, этиология, клинические проявления.
18. Альбицкий В.Ю. Часто болеющие дети/ В.Ю. Альбиц-кий, И.А. Камаев, М.Л. Огнева. — Нижний Новгород: Изд-во Нижегородской государственной медицинской академии, 2003. — 180 с.
19. Воробьева В.А. Новые подходы в профилактике и лечении острых респираторных вирусных заболеваний у детей / В.А. Воробьева, Е.А. Азова. — Ремедиум Приволжье, 2010. — № 5. — С. 28-29.
20. Острые респираторные заболевания у детей: лечение и профилактика / Научно-практическая программа. Союз педиатров России. — М., 2004. — 73 с.
21. Реабилитация часто болеющих детей: Учеб-метод. пособие / И.В. Василевский. — Минск: БелМАПО, 2006. — 44 с.
22. Романцов М.Г. Часто болеющие дети: современная фармакотерапия: Руководство для врачей / М.Г. Романцов, Ф.И. Ершов. — М.: ГЭОТАР-Медиа, 2006. — 191 с.
Отримано 05.02.16 Ш
Bohutska N.K.
Higher State Educational Institution of Ukraine «Bukovinian State Medical University», Chernivtsi, Ukraine
PECULIARITIES OF ACUTE INFECTIOUS DISEASES OF THE UPPER RESPIRATORY TRACT IN CHILDHOOD (REVIEW OF LITERATURE)
Summary. The article describes the features of the etiology and clinical course of acute infectious diseases of the upper respiratory tract in children compared with adults, evaluates the peculiarities of their clinical manifestations, differential diagnosis, management and complications in childhood.
Key words: acute infectious diseases of the upper respiratory tract, children, etiology, clinical manifestations.
