CC BY
63
Орипнальш AOOAiAKeHHq AW [' у j г_Ь' г гщ; г
Original Researches Мнфектология
УДК 616.34-002.1:616-022.7
ПАЛАТНА Л.О.1, ВЛЕНСЬКИЙ А.Б.2, ПРАН1КН.Б.2, РЕНЧКОВСЬКА С.О.2
1 Кафедра дитячих¡нфекшйниххвороб НМУ 'мен О.О. Богомольця, м. Кит
2 Медична мережа «Добробут», м. Кит
ОСОБЛИВОСТ ПЕРЕБ^У НОРО- ТА AAEHOBiPYCHOI КИШКОВИХ ШФЕКЩЙ У Д|ТЕЙ
Резюме. Вивчено клiнiко-лaборaторнi особливост перебiгу в'русних кишкових iнфекцiй норов'!русно1 (11), аденовирусно! (9) та норо-аденов'русноI (4) ет'юлогИ у 24 госпiталiзованих дтей у неепiдемiчний для даних захворювань перод (квтень — листопад 2014 року). Етолопчну д1агностику проводили при дослiдженнi випорожнень методом полiмеразноI ланцюгово1 реакцИ У результат/ проведеного досл'1-дження виявлено, що данi iнфекцiI зустрiчалися в бльшост випадюв наприюнц лта — восени, перебi-гали у вигляд гастроентериту середнього ступеня тяжкост'1, манiфестували переважно у дтей перших
3 роюв життя. Норовiрусна iнфекцiя перебгала тяжче, нж аденовирусна, за рахунок наявност ппертер-мiчного синдрому, частого iнтенсивного блювання в дебют/ захворювання, що обГрунтовувало швидке звернення па^енпв за стацонарною допомогою (в першi 6-12 годин захворювання). У бшьшосп дтей спостергався розвиток ексикозу 1-2-го ступеня. Практично в половини дтей виявлялася значна кето-нурiя, лейкоцитоз '¡/або зсув лейкоцитарное формули л':воруч ¡з нормалiзацieю показниюв кров/ протягом першо1 доби лiкування. Це обумовлюе необхщнють проведення етiологiчноI дiагностики гастроентерилв удтей ¡з залученням методу ПЛР без перерви на лiтньо-осiннiй перод для уникнення необГрунтованого призначення антиботикотерапИ
Ключовi слова: норов 'рус, аденовирус, в':русний гастроентерит, гостра кишкова iнфекцiя.
Вступ
На сучасному еташ у свт зростае частота норо-вiрусiв 1-го i 2-го титв та аденовiрусiв серотитв 40—41 як причин гастроштестинальних розладiв [1, 4, 9, 11]. У лiтературi дану тенденцш пов'язують iз появою ро-тавiрусноi вакцини [2, 10]. Крiм того, норовiрус е частою причиною внутршньолкарняно! шфекци [7, 11], що ускладнюе переби основного захворювання у датей в умовах стацюнару, особливо пащентав раннього вшу.
В Укра'ш в умовах низько! вакцинаци проти ро-тавiрусноl шфекци практично вщсутш даш щодо по-ширеност й особливостей перебиу норовiрусноi та кишкових форм аденовiрусноi шфекци у датей, що обГрунтовуе актуальнють нашого дослщження. Вва-жаеться, що для дослщжених iнфекцiй характерне зи-мово-весняне шдвищення захворюваностi (грудень, сь чень, березень) [3, 5, 12, 14]. Нам було цшаво дослщити неепiдемiчний перюд для цих iнфекцiй.
Матерiали та методи
Обстежено 24 дитини з гастроштестинальними розладами норовiрусноl (11 хворих), аденовiрусноl (9 хворих) та норо-аденовiрусноl (4 хворих) етiологii, як1 перебували на стацiонарному лiкуваннi з квггая по листопад 2014 року.
Вш хворих був вiд 8 мюящв до 13 рокiв 8 мюящв (3,3 ± 0,7 року). Характер розподту хворих за вшом
у трьох дослiджуваних групах практично однаковий i серед ycix хворих був таким: пащенти до 1 року ста-новили 8,3 % (2), вщ 1 до 3 роив — 54,2 % (13), вщ 3 до 5 роюв — 25,0 % (6), понад 5 роыв — 12,5 % (3). Серед пащенпв було 62,5 % (15) дiвчат та 37,5 % (9) хлопщв.
BciM дтям було проведено загальноклiнiчне дослщження, що включало: вивчення скарг, анамнезу життя та захворювання, проведення лабораторних та шструментальних дослiджень (загальний аналiз кровi та сечi, контроль кетонури в динамщ, глюкоза кровi, електролiти, C-реактивний бiлок (СРБ), копрограма, бактерiологiчне дослщження калу, дослiдження калу методом полiмеразноl ланцюгово! реакци (ПЛР); за показаннями — ЕКГ, ультразвукове дослiдження ор-ганiв черевно! порожнини, консyльтацiя лор-лшаря, дерматолога). При дослiдженнi калу методом ПЛР вивчали наявнiсть генетичного матерiалy наступних збyдникiв гострих кишкових шфекцш: Shigella spp., ен-
Адреси для листування з авторами:
E-mail: [email protected], [email protected],
© Палатна Л.О., Вшенський А.Б., Прангк Н.Б.,
Ренчковська С.О., 2015 © «Актуальна шфектолопя», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
терошвазивна E.coli, Salmonella spp., Campilobacter spp., Adenovirus F, Rotavirus A, Norovirus 1-го i 2-го типу, Astrovirus.
Серед супутшх сташв у пащенпв дослiджуваноi гру-пи захворювання лор-оргашв спостерiгалися у 2 дiтей, захворювання верхнiх дихальних шляхiв — у 2 дггей, захворювання шири (стрептодермгя шкiри плеча) — в 1 дитини, порушення ритму серця — в 1 дитини.
В умовах стацюнару вш дiти отримували дГетоте-рапiю, оральну регiдратацiю, iнфузiйну терапiю (0,9% розчин NaCl, розчин Рiнгера, 5% розчин глюкози), па-тогенетичнi (сорбенти, антисекреторш) та симптома-тичнi засоби за показаннями. У 10 пащентав до шфузи додавали ксилат при кетонури та в 1 пацiента для ко-рекцй' гiпокалiемii 7,5% KCl. В шдивщуальному порядку застосовували нiфуроксазид та креон.
Отриманi даш обробляли статистично з викори-станням програм Origin 7.0 та Excel-2007. При цьому вiрогiднiсть вiдмiнностей визначали за x2-критерiем. Значення Р < 0,05 вважали вiрогiдним.
Результати досл^дження та Тх обговорення
Норовiруснa iнфекцiя в дослiджуванiй групi хворих рееструвалася переважно в лiтнi мiсяцi — 63,6 % випад-кiв (з них бгльше нiж половина епiзодiв захворювання спостерiгaлися у серпнi), осшш — 27,3 %, веснянi — 9,1 %. При цьому aденовiруснa шфекцш порiвняно з норовiрусною вiрогiдно чaстiше (Р < 0,005) фшсува-лася в осiннiй перiод — 77,8 % випадыв, нiж лггаш — 22,2 %. Випадки, при яких виявлялися обидва збудни-ка, також зустрГчалися переважно восени. Це вказуе на можливють iнфiкувaння норо- та aденовiрусaми в лiтньо-осiннiй перюд. Осiнню сезоннiсть даних шфекцш вiдмiчaють й iншi автори [8].
Хворi на норовiрусну iнфекцiю вiрогiдно швидше надходили на стaцiонaрне лшування вiд початку захворювання порiвняно з пaцiентaми з aденовiрусною (Р < 0,005), що було пов'язано з гiпертермiчним синдромом (r = 0,963; Р < 0,001) та штенсивнютю блюван-ня (r = 0,948; Р < 0,001). Так, 90,9 % пащенпв iз но-ровiрусною iнфекцiею госпiтaлiзовaно в першу добу захворювання (з них 50 % (5) — у першi 6 годин вгд початку захворювання, 10 % (1) — у перюд вгд 6 до 12 годин, 40 % (4) — вгд 12 до 24 годин) i лише один пащент госпiтaлiзовaний шзшше 2-i доби. При aденовiруснiй кишковiй шфекци на 1-шу добу захворювання було го-спiтaлiзовaно 44,5 % (4) хворих, на 2-гу — 22,2 % (2), шзшше 2-i — 33,3 % (3) (максимально на 5-ту добу). При норо-aденовiруснiй шфекци госппатзащя була проведена в першi три доби перебиу захворювання у вшх хворих.
У 81,8 % (9) дггей iз норовiрусною шфекщею захворювання перебиало з тдвищенням температури тiлa, з них шретична та гiперпiретичнa лихоманка спостериа-лася у 22,2 % (2) дггей (фшсувалося максимальне пГдви-щення температури до 40 °С), фебрилiтет — у 44,5 % (4), субфебрилггет — у 33,3 % (3) хворих. Тривалють гарячкового перюду в ушх групах хворих становила вгд
и 4 5"
с 3
ё2
'S 1 J
5 О
□ Норов1русний
□ Аденов1русний
■ Норо-аденов1русний
\ш
I
Кожн 20-30 хвилин
1 раз на 2 години
1 раз на 3-6 годин
1 раз на 12 годин
1 раз на 24 години
1 раз на 48 годин
1нтенсившсть блювання
Рисунок 1.1нтенсивнсть блювання у д '/тей ¡з в1русними гастроентеритами
12 годин до 3,5 доби (25,0 ± 4,3 години). При цьому жа-рознижувальш препарати використовувалися вгд 1 до 3 рaзiв за весь перюд захворювання, а тривалють гарячкового перюду була тюно пов'язана зГ ступенем шдви-щення температури (r = 0,958; Р < 0,001). На противагу дни з аденовГрусною шфекщею гарячкували вГропдно рГдше (Р < 0,001) — лише у 33,3 % (3) випадыв, не спо-стериалося шретичних реакцш, не було потреби вико-ристовувати жарознижувальш засоби (фебрилггет фш-сувався лише в одши дитини, субфебрилитет — у двох пащенпв). У хворих Гз норо-аденовГрусною шфекщею пгдвищення температури на рГвш фебрилггету спо-стериалося в одному випадку.
У переважнш бтьшосп випадыв (75—100 %) до-слщжуваш вГрусш шфекци мали переби у виглядГ га-строентерилв, що пГдтверджуеться i в шших досль дженнях [6, 11], ттьки у 2 дггей спостериався ентерит. У пащенпв Гз норовГрусною та норо-аденовГрусною ш-фекщями блювання спостериалося вГропдно частше (до 9 разГв на добу, Р < 0,05 для норовГрусно'1' шфекци, Р < 0,005 для норо-аденовГрусно'1' шфекци), штенсив-шше (Р < 0,05 для норовГрусно'1' шфекци) та коротший промГжок часу порГвняно Гз хворими на аденовГрусний гастроентерит. Так, у дггей Гз норовГрусною шфекщею 1—3-разове блювання було у 20 % хворих, 4—6-разо-ве — у 40 %, понад 6 разГв (максимально до 8 разГв) — у 40 %. У 100 % хворих Гз норо-аденовГрусним гастроен-теритом фшсувалося багаторазове (7—9 разГв на добу) блювання. Частота блювання в дослщжешй груш дггей залежно вгд збудника наведена на рис. 1.
При норовГрусному гастроентерип блювання спостериалося переважно на догосштальному етат, за час перебування в стацюнарГ повторювалося лише у 2 хворих (в одному випадку одноразово протягом перших 7 годин лшування, в шшому — триразово протягом 72 годин, незважаючи на попередш ш'екци осетрону). В шших хворих на фош проведення терапи повторних ешзодГв блювання не спостериалося. Осетрон було за-стосовано у 50 % (5) випадыв. У хворих з аденовГрус-ним гастроентеритом повторш ешзоди блювання спо-стериалися частше — у 62,5 % (5) пащенпв, вщповщно була необхщнють використовувати ш'екци осетрону у вшх хворих. При норо-аденовГрусному гастроентерип повторних ешзодГв блювання не спостериалося.
Тривалють блювання при норовГрусному гастроентерип становила вгд 2 годин до 3 дГб (23,7 ± 7,1 години; у 70 % (7) випадыв не перевищувала 1 доби).
1,5-3,9 ммоль/л (29 %)
Рисунок 2. Частота виявлення кетонурп удтей трьох дослджуваних груп
1 ■ HopoBipyc ■ AfleHoeipyc □ Норо- + аденов1рус
1
—
1
доба 2 доби 3 доби 4 доби
Рисунок 3. Тривал1сть стацюнарного л'1кування залежно в'щ збудника ¡нфекцИ
При аденовiруснiй шфекци блювання тривало до 5 дiб (50,2 ± 9,7 години) i не перевищувало 1 доби у 50 % (4) хворих. Норо-аденовiрусний гастроентерит супрово-джувався блюванням протягом 2 дiб максимально.
Явища ентериту спостериалися в усiх дослщжува-них групах. У 90,9 % (10) дггей iз норовiрусною шфек-цieю випорожнення мали водянисту консистенщю, лише в одному випадку випорожнення мали кашко-подiбний вигляд. При аденовiруснiй iнфекцií в бть-шосп пацieнтiв випорожнення мали кашкоподiбний вигляд — у 66,7 % (6) випадюв i тiльки у 33,3 % (3) па-цieнтiв спостериалася водяниста дiарея, що вiрогiдно вирiзняe цi двi порiвнюванi групи хворих (р < 0,05). У 75 % (3) хворих iз нороаденовiрусною iнфекцieю випорожнення були водянистими, у 25 % (1) — кашкоподiб-ними.
Частота випорожнень становила вщ 1 до 10 разiв на добу при норовiруснiй, 1—6 разiв на добу при аде-новiруснiй, 3—5 разiв на добу при норо-аденовiруснiй iнфекцiях. Всi три групи хворих вiрогiдно не вiдрiзня-лися мiж собою за частотою випорожнень, бтьшють пацieнтiв iз кожноí групи мали р!дю випорожнення до 3 разiв на добу. Випорожнення мали коричневий, жов-тий або жовто-зелений колiр, каловий або кислий запах, у 20,8 % (5) випадюв вiдмiчався смердючий запах випорожнень, у 25 % (5) випадюв були присутш пато-логiчнi домшки у виглядi слизу. Тривалють кишкових розладiв становила вiд 1 до 3 дiб при норовiруснiй та норо-аденовiруснiй iнфекцiях (у 81,8 % випадюв — до 2 даб), вiд 1 до 6 дiб при аденовiрусному ентеритi (у
55.6 % випадюв — до 2 даб).
Дослщжуваш вiруснi iнфекцií у дггей часто перебь гали з ексикозом 1-2-го ступеня, що спостериався у
72.7 % (8) дггей iз норовiрусною iнфекцieю, у 66,7 % (6) — з аденовiрусною, у 100 % (4) — норо-аденовiрус-ною. Так! данi шдтверджують iншi лiтературнi джерела [12, 13].
У копрограмi у 50 % (12) хворих виявлено зсув рН у кислу сторону. Серед копролопчних синдромiв виявлено синдром панкреатичноí' недостатностi у 20,8 % (5) хворих, ентеральний синдром — у 16,7 % (4) у виглядi наявносп значноí' кiлькостi змiнених м'язових волокон, помiрноí' кiлькостi позаклгганного крохмалю та детриту з нейтральною або слабокислою рН.
За частотою виявлення кетонури дослiджуванi групи хворих вiрогiдно не вiдрiзнялися мiж собою. Серед
ушх хворих у 41,6 % (10) пащенпв захворювання перебрало з явищами значно'1' кетонурй' (7,5—15,0 ммоль/л), невиражений кетоз (1,5—3,9 ммоль/л) фГксувався ще у 29,2 % (7) дггей (рис. 2). КетонурГя була лкгадована протягом 12—36 годин лшування в стащонарг
За частотою змш у гемограмГ пащенти трьох до-слгджуваних груп вГропдно не вгдрГзнялися. Серед уах дней лейкоцитоз у загальному аналГзГ кровГ виявлено у 50 % (12) пащенпв, рГвень лейкоципв у межах 11—15 • 109/л виявлено у половини дь тей, в шших — понад 15 • 109/л (максимально до 20,9 • 109/л). У 41,7 % (10) в ах обстежених спо-стерГгався зсув лейкоцитарно'1' формули лГворуч (переважно паличкоядерн нейтрофши становили 10—16 %, максимально 29 %), в одному випадку до метамГелоципв. 1зольоване шдвищення рГвня лейкоципв без зсуву формули було зафшсовано у 29,2 % (7) дней, Гзольоване шдвищення рГвня па-личкоядерних нейтрофшв — у 25 % (6), лейкоцитоз Гз зсувом формули — у 16,7 % (4). Шдвищення рГвня швидкосп осгдання еритроципв (ШОЕ) по-над 15 мм/год було виявлено у 12,5 % (3) пащенпв. Слгд вщмпити, що нормалГзащя показниюв кровГ вгдбувалася через 1 добу шсля проведення репдра-тацшно'1' та дезинтоксикацшно'1' терапп у 90,9 % об-стежених.
Незначне щдвищення СРБ зафшсовано у 20,8 % (5) дггей у межах 12—48 мг/л (референтш значення < 6,0) тгльки в пащенпв Гз норовГрусною шфекщею, вГропд-нють рГзнищ з показниками хворих з аденовГрусною шфекщею (Р < 0,05).
При бактерюлопчному дослщженш калу у 25 % (6) випадюв фшсувалася така умовно-патогенна мшро-флора: Staphylococcus aureus 103—104 — у 3 дггей, Klebsiella pneumoniae 105 + Staphylococcus aureus 105 — в 1, Proteus vulgaris 105 — в 1, Enterobacter cloacae 105 — в 1. Слд вщмггати, що дана флора вишвалася у дггей Гз но-ровГрусною та норо-аденовГрусною шфекщями. При бактерюлопчному дослщженш калу хворих з адено-вГрусним гастроентеритом патогенна мшрофлора не виявлялася.
Тривалють перебування пащенпв у стацюнарГ становила 1—4 доби: 1 доба — 50 % (12) хворих, 2 доби — 33,4 % (8), 3 доби — 8,3 % (2), 4 доби — 8,3 % (2). Бтьш тривалим було перебування в стацюнарГ хворих на норовГрусну шфекщю (рис. 3). На пролонгащю ста-
цюнарного лшування понад 1 добу для норовiрусноl iнфекцii (як захворювання iз тяжчим перебiгом) впли-вали тривалють гарячкового перiоду (г = 0,717; Р < 0,05) та штестинальних розладiв (г = 0,640; Р < 0,05), що вiдмiчаеться й шшими авторами [6]. Всi дти були ви-писанi у вщносно задовiльному станi на фонi стшко1 нормалiзацii температури, припинення блювання та лшмдаци кетонурii.
Пiдсумовуючи вищенаведений матер1ал, можливо надати порiвняльну характеристику перебиу норо-та аденовiрусноl iнфекцii у дггей дослщжуваних груп (табл. 1). Нижче наведено клшчш випадки.
Пащент С., 3 рок1в, госттал1зований на першу добу захворювання зг скаргами на багаторазове (8раз1в) блювання, розр1дження випорожнень, тдвищену температуру тша до 37,6 °С, загальну слабксть, в1дсуттсть апе-титу, кетонурж 3+. Надшшов за направлениям пед1атра з д1агнозом «гостра в1русна тфекщя, ттестинальний та ацетонем1чний синдроми». На догосптальному етат введено осетрон в/м.
Стан при госттал1заци середнього ступеня тяжко-ст1, обумовлений ттоксикацшним та гастронтести-нальним синдромами.
Лихоманив на фебрильних цифрах (максимально 38,8°С) протягом 12 годин, протягом наступних 20 годин спостер-гався субфебрилтет. Двократно отримував жарознижу-вальт засоби. Блювання не повторювалося. Випорожнення коричневого кольору, водянист¡, 6 раз1в на добу.
Узагальному анал1з1 кров1 лейкоцитоз (16,9 • 109/л) гз нейтрофльозом. СРБ 18мг/л.
Копрограма: колiр — коричневий, лейкоцити 0—1 у п/з, жирш кислоти — поMipHa киьккть.
Тест на ротавiрус негативний. Тест на аденовiрус не-гативний.
Бактерiологiчне доЫдження калу — патогенноi мтрофлори не выявлено.
ПЛР калу: Adenovirus gr F — не виявлено, Astrovirus — не виявлено, Campylobacter spp. — не виявлено, Norovirus G 2 — виявлено, Rotavirus gr A — не виявлено, Shigella spp. enteroinvasive E.coli — не виявлено, Salmonella spp. — не виявлено.
Дiагноз: гостра кишкова тфекщя, що викликана но-ровiрусом G2: гострий гастроентерит, ексикоз 1-го сту-пеня.
Отримував тфузтну тератю (0,9% р-н хлориду на-трю, 5% р-н глюкози, розчин Ртгера, ксилат), оральну регiдратацiю, содовi свiчки ректально, смекту, лацидо-фл.
Протягом доби спостерШлася нормалiзацiя показни-кв кровi, лiквiдацiя кетонури. Виписаний на другу добу у вiдносно задовльному стат для продовження терапп в амбулаторних умовах.
Пащентка К., 2,5 року, госпiталiзована зi скаргами на блювання, зниження апетиту, вiдмову вiд пиття, загальну слабксть, розрiдження випорожнень, рiдке сечо-випускання.
З анамнезу: за двi доби до госпiталiзацii виникла ну-дота, у динамц спостерШлося 2-разове блювання, зниження апетиту, вiдмова вiд пиття. У день госпiталiзацii повторно блювала, виникло розрiдження випорожнень,
Таблиця 1. Пор1вняльна характеристика nepe6iry норо- та аденовiрyсноl ¡нфекци удтей дослщжуваних груп
Показник HopoBipyc AAeHOBÎpyc
Позаепщемнчна захворюванють Переважно л^ы мюяц Оаны мюяц
Ктычна форма Гастроентерит, зрщка ентерит
Лихоманка Спостер^аеться в бшьшосп випадюв; часпше фебриль-на, можлива ппертрекая Субфебрилтет в 1/3 випадюв
Блювання 1нтенсивне багаторазове в дебют захворювання Нечасте, у половин випадюв повторюеться протягом кшь-кох дыв
Випорожнення Коричневого, жовтого або жовто-зеленого кольору, калового або кислого запаху, iнодi зi смердючим запахом та домшками слизу; тривалють дiареí 1-3 доби
Водянисп, до 10 разiв на добу Кашкоподiбнi, до 6 разiв на добу
Ексикоз Зус^чаеться у бшьшосп госпiталiзованих хворих, 1-2-го ступеня
Показники загаль-ного аналiзу кровi У бшьшосп випадюв лейкоцитоз i паличкоядерний зсув формули сумюно або iзольовано з нормалiзацieю показниюв кровi протягом 1-i доби терапп
СРБ Незначне пщвищення в межах 12-48 мг/л Не пщвищувався
Кетонурiя Значна кетонурiя практично у половини хворих
Показники копро-грами Зсув рН у кислу сторону в половини хворих, у третини пащентв змЫи за типом синдрому панкреатично'| недостатносп або ентерального синдрому
Супутня патогенна мiкрофлора кишечника У третини пащентв Staphylococcus aureus 103-105, по одному випадку Klebsiella pneumoniae 105, Proteus vulgaris 105, Enterobacter cloacae 105 Не виявляли
спостер^алося pidKe сечовипускання. Оглянута nedia-тром полжлтки, дiaгностовaнa гостра eipyma шфекцш, гастрощтестинальний синдром, дiвчинкa направлена на стацонарне лкування.
Стан при госптал1зацП середнього ступени тяжко-стг, обумовлений ексикозом.
Температура тша не перевищувала 37,2 °С. Спо-стерШлося повторне однократне блювання в neршi 12 годин перебування в стaцiонaрi. Випорожнення жовтого кольору, кaшкоnодiбноï консистенци, без naтологiчних домшок, 3рази на добу.
У загальному aнaлiзi кровi нейтрофльоз, незначне шдвищення ШОЕ. СРБ 6 мг/л.
Копрограма: колiр — жовтий, лейкоцити 1—2 у п/з.
Тест на ротaвiрyс — негативний. Тест на адено-вiрyс — негативний.
Бaктeрiологiчнe до^дження калу — патогенно'1 мтрофлори не виявлено.
ПЛР калу: Adenovirus gr F — виявлено, Astrovirus — не виявлено, Campylobacter spp. — не виявлено, Norovirus G 2 — не виявлено, Rotavirus gr A — не виявлено, Shigella spp. enteroinvasive E.coli — не виявлено, Salmonella spp. — не виявлено.
Дiaгноз: гостра кишкова тфекщя, що викликана аде-новiрyсом: гострий гастроентерит, ексикоз 2-го ступе-ня.
Отримувала тфузшну тератю (0,9% р-н хлориду на-трт, 5% р-н глюкози, розчин Рнгера), оральну рeгiдрa-тацт, смекту, ентерол.
Виписана на другу добу захворювання на фот вiднов-лення дiyрeзy та адекватного питного режиму для про-довження лкування в амбулаторних умовах.
Висновки
Tocrpi кишковi шфекцй', викликанг норо- та адено-вipуcами у дггей дослгджуваних груп, зустргчалися пе-реважно наприкшщ лгта — восени, перебггали у виглядг гастроентериту середнього ступеня тяжкостг, мангфе-стували переважно в дггей перших 3 рокгв життя. Но-ровгрусна шфекщя перебггала тяжче, нгж аденовгрусна, за рахунок наявностг гшертермгчного синдрому з не-обхгднютю використання жарознижувальних засобгв, частого гнтенсивного блювання в дебютг захворюван-ня, що обГрунтовувало швидке звернення пащентгв за стацюнарною допомогою (у першг 6—12 годин захворювання). Гарячковий пергод тривав вгд 12 годин до 3,5 доби (25,0 ± 4,3 години). При дослгджуваних шфекщях спостерггалося переважно 4-6-разове блювання (максимально до 9 разгв на добу при норо-аденовгрусному гастроентеритг). Для аденовгрусно!' шфекцй' прита-маннг були повторнг епгзоди блювання протягом 5 дгб перебггу захворювання, у той час як у 70 % хворих гз норовгрусним гастроентеритом блювання припиняло-ся в першу добу. Норовгрусний гастроентерит перебггав гз водянистою дгареею, хворг з аденовгрусною шфекщею мали переважно кашкоподгбну консистенщю випорожнень. У бгльшостг випадкгв випорожнення були нечастг, 3-6 разгв на добу (максимально до 10 разгв при норовгруснгй шфекцй'), коричневого, жовтого або
жовто-зеленого кольору, калового або кислого, шода смердючого запаху, у декглькох випадках Гз домшками слизу. Тривалють штестинального синдрому в бгльшос-т випадыв не перевищувала 2 доби. У бгльшост пащенпв захворювання перебрало з розвитком ексикозу 1-2-го ступеня. Практично в половини дггей виявля-лася значна кетонурГя. Звернули на себе увагу показ-ники загального аналГзу кровГ, оскшьки при вГруснш етюлоги шфекцй у 50 % дггей виявлявся лейкоцитоз i/або зсув лейкоцитарно'1' формули лГворуч. Даш змши на фон гшертерми та виключення ротавГрусно'1' шфекцй (як найчаспшо'1' причини водянистих дГарей) могли стати причиною помилкового призначення антибак-терГальних препарапв. Це обумовлюе необхщнють проведення етюлопчно'1' дГагностики гастроентеритав у дггей Гз залученням методу ПЛР без перерви на лггаьо-осшнш перюд (що зазначають i шшГ автори [12]) для уникнення необГрунтовано'1' антибютикотерапи.
Список лiтератури
1. Arcangeletti M. High frequency of cultivable human subgroup F adenoviruses in stool samples from a paediatric population admitted to hospital with acute gastroenteritis / M. Arcangeletti, D. Germini, D. Martorana[et al.] // J. Med. Microbiol. — 2014. — Vol. 63, № 6. — P. 812-818.
2. Chen S. Severe viral gastroenteritis in children after suboptimal rotavirus immunization in Taiwan / S. Chen, C. Tsai,C. Chen [et al.] // Pediatr. Infect. Dis. J. — 2013. — Vol. 32, № 12. — P. 1335-1339.
3. Colas de la Noue A. Absolute humididty influences the seasonal persistence and infectivity of human norovirus / A. Colas de la Noue, M. Estienney, S. Aho [et al.] // Appl. Environ. Microbiol. — 2014. — Vol. 80, № 23. — P. 7196-7205.
4. Fletcher S. Gastrointestinal pathogen distribution in symptomatic children in Sydney, Australia / S. Fletcher, S. Van Hal, D. Andresen [et al.]// J. Epidemiol. Glob. Health. — 2013. — Vol. 3, № 1. — P. 11-21.
5. Karst S. The molecular pathology of noroviruses / S. Karst, S. Zhu, I. Goodfellow // J. Pathol. — 2015. — Vol. 235, № 2. — P. 206-216.
6. Ku M. Clinical characteristics and outcome in norovirus gastroenteritis / M. Ku, J. Sheu, C. Lin [et al.] // Indian J. Pediatr. — 2014. — Vol. 81, № 12. — P. 1321-1326.
7. Puacz E. Analysis of norovirus and rotavirus infections of patients hospitalized in the general specialist hospital in Lublin. Retrospective studies/E. Puacz, S. Cwikla, M. Piasecka-Twarog// Med. Dosw. Mikrobiol. — 2013. — Vol. 65, № 1. — P. 57-64.
8. Sai L. Epidemiology and clinical features of rotavirus and norovirus infection among children in Ji'nan, China / L. Sai, J. Sun, L. Shao L [et al.] //Virol. J. — 2013. — Vol. 10, № 302.
9. Saikruang W. Detection of diarrheal viruses circulating in adult patients in Thailand/ W. Saikruang, P. Khamrin, B. Suantai [et al.]//Arch. Virol. — 2014. — Vol. 159, № 12. — P. 3371-3375.
10. Sung K. High incidence of staphylococcus aureus and norovirus gastroenteritis in infancy: a single-center, 1-year experience/K. Sung, J. Kim, Y. Lee[etal.]//Pediatr. Gastroenterol. Hepatol. Nutr. — 2014. — Vol. 17, № 3. — P. 140-146.
11. Wiegering V. Gastroenteritis in childhood: a retrospective study of650hospitalized pediatric patients/V. Wiegering, J. Kaiser,
D. Tappe [et al]//Int. J. Infect. Dis. - 2011. - Vol. 15, № 6. -P. 401-407.
12. Дорошина Е.А. Клинико-эпидемиологические особенности и вопросы терапии норовирусной инфекции у детей: Дис... канд. мед. наук: 14.00.10 / Дорошина Елена Александровна; ФГУН «Центральный научно-исследовательский институт эпидемиологии» Федеральной службы по надзору в сфере защиты прав потребителей и благополучия человека. — М, 2009. 106.
ПалатнаяЛ.А.1, Виленский А.Б.2, ПраникН.Б.2, Ренчковская С.А.2
1 Кафедра детских инфекционных заболеваний НМУ имени А.А. Богомольца, г. Киев
2 Медицинская сеть «Добробут», г. Киев
ОСОБЕННОСТИ ТЕЧЕНИЯ НОРО- И АДЕНОВИРУСНОЙ КИШЕЧНОЙ ИНФЕКЦИИ У ДЕТЕЙ
Резюме. Изучены клинико-лабораторные особенности течения вирусных кишечных инфекций норовирусной (11), аденовирусной (9) и норо-аденовирусной (4) этиологии у 24 госпитализированных детей в неэпидемический для данных заболеваний период (апрель — ноябрь 2014 года). Этиологическую диагностику проводили при исследовании кала методом полимеразной цепной реакции. В результате проведенного исследования выявлено, что данные инфекции встречались в большинстве случаев в конце лета — осенью, протекали в виде гастроэнтерита средней степени тяжести, манифестировали преимущественно у детей первых 3 лет жизни. Норовирусная инфекция протекала тяжелее, чем аденовирусная, за счет наличия гипертермического синдрома, частой интенсивной рвоты в дебюте заболевания, что обосновывало быстрое обращение пациентов за стационарной помощью (в первые 6—12 часов заболевания). У большинства детей наблюдалось развитие эксикоза 1-2-й степени. Практически у половины детей выявлялась значительная кетонурия, лейкоцитоз и/или сдвиг лейкоцитарной формулы влево с нормализацией показателей крови в течение первых суток терапии. Это обусловливает необходимость проведения этиологической диагностики гастроэнтеритов у детей без перерыва на летне-осенний период во избежание необоснованного назначения антибиотикотерапии.
Ключевые слова: норовирус, аденовирус, вирусный гастроэнтерит, острая кишечная инфекция.
13. Левин Д.Ю. Клинико-лабораторная характеристика норовирусной инфекции у детей / Д.Ю. Левин, А.А. Кадура // Бюллетень медицинских интернет-конференций. — 2013. — Т. 3, вып. 2. — Режим доступу: http://cyberleninka.ru/article/n/ kliniko-laboratornaya-harakteristika-norovirusnoy-infektsii-u-detey
14. Шестакова И.В. Норовирусная инфекция / И.В. Шес-такова// Consilium medicum. — 2013. — № 12. — С. 34-37.
Отримано 14.12.14 Ш
Palatna L.0.1, VilenskyiA.B.2, PrankN.B.2, Renchkovska S.O.2
1 Department of Pediatric Infectious Diseases of National Medical University named after O.O. Bohomolets, Kyiv
2 Medical Network «Dobrobut», Kyiv, Ukraine
FEATURES OF NORO- AND ADENOVIRUS INTESTINAL INFECTIONS IN CHILDREN
Summary. The clinical and laboratory features of viral intestinal infections caused by norovirus (11), adenovirus (9) and noro-adenovirus (4) in 24 hospitalized children were investigated in non-epidemic period for these infections (April-November 2014). Etiological diagnosis was performed when studying faeces by polymerase chain reaction (PCR). The study found that these infections occurred mostly in late summer and in autumn as gastroenteritis of moderate severity, manifested mainly in children under 3 years old. Norovirus infection was more severe than adenovirus one due to the presence of hyperthermic syndrome, frequent intensive vomiting at the onset of the disease, which justify the rapid admission of patients to inpatient department (in the first 6—12 hours of disease). In most children we have detected exsiccosis of I—II degree. Almost half of the children revealed severe ketonuria, leukocytosis and/or leukocyte formula shift to the left with the normalization of blood formula during the first day of treatment. This necessitates the etiological diagnosis of gastroenteritis in children involving PCR without a break for the summer and autumn to avoid unjustified antibiotic therapy.
Key words: norovirus, adenovirus, viral gastroenteritis, acute intestinal infection.
