CC BY
21
Орипнальш AOOAiAKeHHq
Original Researches
актуальна Тнфектологш
УДК 616.34-002.154:615.371 DOI: 10.22141/2312-413x.6.6.2018.151481
ЮщенкоЛ.О.1, Онськова О.В.1, Тихолаз В.0.1, Однорогова Г.Г.2, Гордiйчук О.О.1, Булавенко В.1.1
1 Внницький нац1ональний медичний ун1верситет 1м. М.1. Пирогова, м. В1нниця, Укра'на
2 В1нницька обласна дитяча кл1н1чна лкарня, м. В1нниця, Укра'на
\ ш ш ш я я я я ■
Клш^о-ешдемюлопчш особливост nepe6iry poTOBipycHOi iнфекцil то обгрунтувоння ii пpoфiлoктики у Дiтeи
For cite: Aktual'naa Infektologia. 2018;6(6):327-332. doi: 10.22141/2312-413x.6.6.2018.151481
Резюме. Встановлено, що pomaeipycHa Ыфекщя займае велику частку серед шфекцшних гастроен-mepumie у дтей раннього eiKy з тдвищенням зaхвopювaнocmi в зимово-весняний перюд. Вивчет основн клтко^агностичш характеристики pomaвipycнoгo гастроентериту. Серед miшчних npoявiв у дтей переважали диспептичн прояви, симптоми iнmoкcuкaцii та дeгiдpamaцii. Було встановлено, що жоден 1з госттал1зованих пaцiенmiв не отримував cпeцuфiчнoi профшактики дано'1 iнфeкцii, moдi як найбиьш ефективним i безпечним методом профшактики е вакцинащя. Саме тому мають бутиpoзглянymi шляхи впровадження вакцинаци проти pomaвipycнoi iнфeкцii в УкраМ. Kro40Bi слова: pomaвipycнa нфекщя; дти; вакцинащя; профшактика
Вступ
Одними з найбтьш поширених захворювань в Укра'1ш серед дггей молодше п'яти роыв е гастроен-терити, яю спричинеш переважно ротавiрусами, що шдтверджуеться виявленням антигена вiрусу у зраз-ках калу методом iмуноферментного ан^зу. У свт бтьше 2 мiльйонiв дггей такого вшу потрапляють до лшарень щороку через ротавiрусну iнфекцiю, бтьше шж у пiвмiльйона захворювання завершуеться леталь-ним наслiдком [5]. У тяжких випадках захворювання ускладнюеться депдратащею, що призводить до смерть До введення вакцинаци на частку ротавiрусного гастроентериту припадало до 39 % смертей [25]. Залежно вщ рiвня розвитку держави юнуе вiдмiннiсть мiж вь ком шф^вання: у кра1нах з низьким рiвнем розвитку переважно хворiють дiти першого року життя, тодi як у крашах першого свiту — вщ двох до п'яти рокiв [3]. Ротавiрус тропний до апiкальних кттин та здатний вражати зрiлi ентероцити, тсля чого вiдбуваеться 1х руйнування та десквамащя епiтелiю, що призводить до тимчасово'1 нездатностi всмоктувати речовини. Кшшч-но це проявляеться дiареею. Особливiстю ротавiрусноl iнфекцií у дггей молодшого вiку е тяжкий переби захворювання з симптомами штоксикаци, дiареí, блю-вання, катаральних явищ, дегiдратацií 1—111 ступеня.
PoTaBipycHa шфекщя також схильна до генералiзацii в opraHÍ3MÍ людини, призводячи до невролопчних ускладнень, яю виявляються у 2—5 % випадюв [19].
Метою нашого дослiдження е вивчення клштэ-етдемюлопчних особливостей ротaвiрусноl iнфекцii, принципiв дiaгностики та профiлaктики даного захво-рювання.
Матерiали та методи
Для вивчення частоти та сезонностi захворюваностi на ротaвiрусну iнфекцiю нами проaнaлiзовaнa звiтнiсть шфекцшно^агностичного вщдтення Вiнницькоi' об-лaсноi' дитячоi' кпiнiчноi' лiкaрнi з 2015 по 2017 рк: та ре-зультати iмунопрофiлaктики ротaвiрусноl iнфекцii. Для уточнення клшчних проявiв нами обстежено 58 дггей Í3 ротaвiрусним гастроентеритом, яю знаходились на стaцiонaрному лiкувaннi в шфекцшно-боксованому вiддiленнi Вшницько1 обласно! дитячо! кшшчно1 ль кaрнi з грудня 2017 по червень 2018 року. Серед них було 36 хлопчиюв (62,06 %) та 22 дiвчинки (37,94 %) втэм вiд 7 мюящв до 8 рокiв. Для постановки дiaгно-зу ротaвiрусноl шфекци дiтям проводили CITOTEST ROTA (тест-система для виявлення антигешв ротaвiру-шв). Iнтерпретaцiя вiдбувaлaсь згiдно з шструкщею ви-робника. Негативним вважали результат з одшею зеле-
© «Актуальна ¡нфектолопя» / «Актуальная инфектологая» / «Actual Infectology» (<Afoual'naa Infektologia»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденцГ(: Ющенко Л.О., Вшницький нацiональний медичний ушверситет iM. М.1. Пиротова, вул. Пиротова, 56, м. Вшниця, 21018, УкраТна; e-mail: ula12jul@gmail.com For correspondence: L.O.Yushchenko, M.I. Pirogov Vinnytsia National Medical University, Pirogov st., 56, Vinnytsia, 21018, Ukraine; e-mail: ula12jul@gmail.com
ною лшею (лiнiя контролю), позитивним — при появi бiля зелено! контрольно! лши чiткоi червоно!. За вгд-сугностi контрольно! лiнii, а також при невiрнiй технiцi виконання тесту результат вважався недайсним. Окрiм цього, дггям проведений комплекс наступних досль джень: загальний аналiз кровi та сечГ, бiохiмiчне досль дження кровi (електролiти, загальний бiлiрубiн та його фракци, бiлок, сечовина, креатинiн, печiнковi проби, трансамiнази), глюкоза плазми кровГ, дослiдження ко-процитограми, аналiз калу на наявнють яець гельмш-пв, аналiз випорожнень на приховану кров, пошв калу на патогенну кишкову флору. Серед iнструментальних дослiджень застосовували ультразвукове дослiдження органiв черевно! порожнини. До уваги брали сезон-нють захворювання (вiдношення кiлькостi випадкiв до ктькосп днiв у мiсяцi) та методи профилактики. Для вивчення профилактики даного захворювання аналь зували даш карти облiку профiлактичних iмунiзацiй i реакцiй на щеплення. Застосовано методи ешдемюло-гiчного аналiзу, статистичний, графiчного зображення.
Результати та обговорення
При aнaлiзi даних рiчних звiтiв шфекцшно-дГа-гностичного вiддiлення було встановлено, що кiлькiсть пролiковaних дiтей з шфекцшною пaтологiею за 2015— 2017 рр. знаходилась на одному рiвнi та становила 608, 634 та 612 ошб вгдповгдно кожного року. Частка дггей, якi мали iнфекцiйнi захворювання кишечника, — 19,40; 16,24 та 17,81 %. Серед ушх кишкових шфекцш-них хвороб питома вага ротaвiрусних гaстроентеритiв була на високому рiвнi — 32,20; 63,10 та 43,11 % вгдпо-вiдно кожного року.
Нами була тдтверджена сезоннють ротaвiрусноi iнфекцii, зареестровано! у дггей (рис. 1). Найбгльшу кiлькiсть госпiтaлiзaцiй з приводу ротaвiрусноi шфек-
ци виявили у зимово-весняний перiод року з тковими значеннями у грудш — квГтнГ на вГдмГну вгд гастроен-теритГв шшо! етюлогп. Так, найвищими показники сезонностГ були у квита та становили 0,50, дещо мен-шими — у березш (0,39) та мали однаковГ значення у грудш та лютому (0,32).
Серед обстежених дггей розподгл захворюваносп за втэм був наступним: до 1 року — 5 дггей (8,63 %), вгд 1 до 3 роив — 41 дитина (70,69 %), вгд 4 до 6 роив — 6 ошб (10,34 %) та старше 7 ротв — 6 (10,34 %). Осно-вними показаннями для гостталГзаци були нестримне блювання, ознаки зневоднення, невдачГ перорально! репдратаци та вгдсутшсть умов для безпечного подаль-шого виконання рекомендацш та домашнього лГкуван-ня [11]. Уш дти надходили у стацюнар за термшовими показаннями у тяжкому (79,31 % дггей) або середнього ступеня тяжкост сташ (20,69 %). Оцшка тяжкосп проводилась за класичною шкалою Вашкар^ де середнш стушнь тяжкост ставили за наявност 9—10 балГв, тяжкий — при нарахуванш бгльше 11 балГв. Провгдними симптомами ротавГрусно! шфекци були розлади шлун-ково-кишкового тракту. Наявнють дГаре!, яка тривала вгд 3 до 7 даб, вгдмГчали у 96,55 % хворих, з кратшстю випорожнень за добу в середньому вГд 3 до 8 разГв. Ви-порожнення були ргдт, водянистГ, жовто-коричневого кольору, шода з домшками слизу та часточками непе-ретравлено! !жГ Двох- та чотирьохразове блювання, яке тривало вГд 1 до 2 дгб, спостерГгалося у 58,62 % дггей. Третина дггей (34,48 %) мали перюдичний спазмуючий бгль у живот без чГтко! локалГзаци. Гастроштестинальш розлади перебрали на фош вираженого штоксикацш-ного синдрому. Практично в ушх пащенпв вгдмГчали пгдвищення температури тгла до фебрильних цифр, вгдмову вгд !ш та пиття, млявють, сонливють, неспо-кш. У 41,37 % пащенпв спостерГгали катаральш про-
Рисунок 1. Д'шграма сезонност захворювань на ротав'русний гастроентерит та гастроентерити ншо)' етюлогп за 2017-2018 рр. (сезоннсть ротав'русного гастроентериту позначена на дiаграмi темно-Ырим кольором, а сезоннсть гастроентеритв ншоУ етюлогп — св'тло-с'рим кольором)
яви: закладешсть носу, утруднення носового дихання, слизовГ видглення з носу та помiрну гiперемiю задньо! стiнки глотки. Пд час вивчення результатiв загального аналiзу кровi при надходженнi було виявлено нормаль-ну або шдвищену кшьюсть лейкоцитiв з абсолютним або вГдносним лiмфоцитозом.
На третiй день лГкування в стацiонарi в ушх групах вiдмiчена тенденцiя до регресу симптомiв хвороби. Середнiй термiн перебування в стацiонарi серед об-стежених дггей становив 6,31 ± 2,14 дня. Переважна кiлькiсть дiтей перебувала в стацiонарi вiд 4 до 7 дшв (53,44 %), значно менше дiтей (20,68 %) — до 3 дiб та четверта частина (25,88 %) — бгльше 7 даб.
У iнфекцiйно-дiагностичному вiддiленнi пiсля гос-пiталiзацiï пацieнта виконували всi заходи щодо попе-редження поширеностi iнфекцiï: дiти були iзольованi та забезпеченi iндивiдуальними засобами догляду. Bi-домо, що в Укра!ш щеплення проти ротавiрусноï ш-фекщ! не входять в основний графГк щеплень. За дани-ми карти облГку профiлактичних iмунiзацiй i реакцш на щеплення нами було встановлено, що жодна дитина не отримувала профглактичних щеплень вiд ротавГрус-но! iнфекцiï.
Найбiльш дieвим на сьогодш та економiчно ви-гiдним методом профилактики ротавiрусноï iнфекцiï у дггей вважають вакцинацiю [16, 30, 17]. Для захисту дГтей вГд даного шфекцшного агента були розробленi живГ оральнi атенуйованi вакцини. Першою з таких вакцин була Rotashield, виготовлена в 1998 рощ. Проте незабаром були отримаш даш, що в перший тиждень шсля введення Rotashield Гмунна система дитини реа-гуе таким чином, що сприйнятливГсть до шфшування ротавiрусами збiльшуeться. ОкрГм цього, була помГче-на серйозна побiчна дГя, яка полягала у виникненш iнтестинальних iнвагiнацiй з частотою 1 : 10 000. Шз-шше було з'ясовано, що причиною даного ускладнен-ня було призначення вакцини дгтям старше 90 днГв [19, 12]. Саме тому в 1999 рощ ïï використання у США було припинене [9]. Деяы автори запропонували пе-реглянути термiни вакцинацй' Rotashield задля вГд-новлення il застосування [34]. ПГсля змГн у календарi щеплень Rotashield використовувалась шзшше в Ганi та кра'1'нах Швденно! Африки. У зв'язку з реестращ-ею поодиноких випадкiв iнвагiнацiï кишечника шсля введення сучасно! вакцини Rotarix (RV1) у Мексицi та Бразили' (з частотою 1 : 51 000 та 1 : 68 000 вГдповшно) були проведеш дослГдження, що показали вГдсутнГсть збiльшення ризику виникнення iнвагiнацiï у групГ па-цieнтiв, iмунiзованих вакциною Rotarix (RV1), порГв-няно з групою плацебо. Тшьки у МексицГ та Бразили' Rotarix дозволяе профглактувати щонайменше 80 000 випадыв госпГталГзацГй та 1300 смертельних випадыв вГд дГаре! щорГчно [23].
На сьогоднГ доступними е два рГзновиди вакцин — Rotarix та RotaTeq. СутнГсть да вакцини полягае в сти-муляцГ! вироблення ротавГрусних антитГл IgA, яких в подальшому достатньо для захисту вГд даного вГрусу [27]. 1снують також вакцини Lanzhoulambrotavirus (Китай) та Rotavin-M1 (В'етнам), якГ не лщензоваш для
мiжнародного використання, оскiльки вони не прой-шли третьо! фази клшГчних випробувань [26]. Iндiйськi вчен також розробили власну вакцину проти ротавь русно! iнфекцii — Rotavас, яка була випущена у 2014 рощ Вона використовуеться та включена у календар щеплень лише у кра!ш виробника [6, 19]. ОкрГм цього, отриманi першi результати випробовувань недорого! термостабшьно! орально! пентавалентно! вакцини проти ротавГрусно! шфекци (BRV-PV, Serum Institute of India) у 3508 новонароджених, як показали ефектив-нiсть вакцинацй' у 66,7 % випадыв [13]. Використання дано! вакцини може набути бгльшо! популярност вже найближчим часом, особливо в тих кра!нах, де шдтри-мання холодового ланцюжку е ненадiйним [22].
Вакцини Rotarixi RotaTeq мають доведену тривалу статистично значиму ефективнiсть (дшть на велику кiлькiсть серотипiв ротавiрусiв) та добру переноси-мiсть [32, 28, 24, 20, 31]. Саме тому Всесвггня оргашза-цiя охорони здоров'я (ВООЗ) рекомендуе вакцинацiю для профглактики та контролю ротавiрусних шфекцш та включення и в ус iмунiзацiйнi програми нацюналь-ного рiвня [14].
Rotarix (RV1) — це моновалентна вакцина для профшактики ротавiрусного гастроентериту, яка мiстить живий ослаблений вiрус, отриманий зi штаму ротавГру-су людини. Вакцина призначена тшьки для перораль-ного застосування, ш у якому разi не можна вводити и iн'екцiйно. Немае необхщносп у змiнi режиму та характеру харчування дитини, оскшьки вшсутш данi щодо впливу споживання ргдини та гш на ефективнiсть вакцинацй'. Зазвичай призначають двi дози вакцини (по 1,5 мл) зпдно з шструкщею, затвердженою в Укра-!ш (реестрацiя № UA/13060/01/01 вiд 27.12.2013. Наказ № 1153 вiд 27.12.2013). Перша доза призначаеться по-чинаючи з 6 тижнiв, а друга не рашше нiж через 4 тиж-нi пiсля першо!. Як правило, дводозовий режим вакцинацй завершують щею ж вакциною до досягнення дитиною 24 тижнiв. За даними клМчних дослiджень, зригування та спльовування при застосуваннi вакцини спостерйали дуже рiдко, i в таких випадках повторну дозу не вводили. У випадку, якщо дитина одразу зриг-нула або сплюнула майже всю дозу вакцини, можна одноразово замшити дану дозу тд час ще! ж вакцинацй. За аналопчними принципами проводиться щеплення недоношених дггей.
Сьогодш поргвнюють ргзнг варганти дводозово-го введення вакцини: на 6-му i 10-му та 10-му i 14-му тижнях. Вказуеться, що у крашах з низьким i серед-шм рiвнем доходГв бгльш оптимальним е другий варь ант, оскшьки при цьому вiдмiчена вища Гмуногеншсть. А введення трьох доз Rotarix (RV1) на 6-му, 10-му, 14-му тижш мае аналопчш або дещо вищГ показники сероконверси порГвняно з графiком 10/14 тижнГв [10]. Схож результати, якГ вказували на вищу Гмуногеншсть та ефективнГсть трьохдозових графГкГв введення вакцини, отримаш у Швденнш АфрицГ та МалавГ [21]. Тому продовжуються подальшГ вивчення ефективнос-тГ рГзних схем введення вакцин для оптимГзацп графь ыв вакцинацй.
RotaTeq — це пентавалентна вакцина, що мютить п'ять рекомбiнованих екземплярiв ротавiрусу, ста-бiлiзованих у буферному розчиш, як! були отриманi шляхом рекомбшаци з ланцюгiв ДНК людського та бичачого штамiв. Не дозволено змшувати вакцину з будь-якими розчинами. Призначають перорально три дози по 2 мл: першу — у вщ мiж 6-м та 12-м тижня-ми, наступнi дози призначають з штервалом вiд 4 до 10 тижшв, але третю дозу необидно ввести дитиш не пiзнiше досягнення нею вку 32 тижнi. Для дггей не ю-нуе нiяких обмежень щодо споживання 1ж1 або ртини, включаючи грудне молоко. Шсля вакцинаци RotaTeq визначено стiйке зниження ктькосп госпiталiзацiй дiтей з ротавiрусним гастроентеритом вiком до 3 роыв без шдвищення частоти несприятливих подай пiсля iмунiзацií [2, 33].
Вакцини протипоказаш дiтям з вiдомою тдви-щеною чутливiстю пiсля попереднього 1х застосу-вання або до будь-якого з компоненпв вакцин. Вони не використовуються у дггей з наявшстю в анамнезi iнвагiнацií або наявною неусуненою вродженою ва-дою розвитку шлунково-кишкового тракту та у дь тей з тяжким комбiнованим iмунодефiцитом. Rotarix (RV1) також протипоказаний дп\ям iз рiдкiсними спадковими захворюваннями, що пов'язаш з непере-носимiстю фруктози, глюкозо-галактозною мальаб-сорбцiею або з цукрово^зомальтозною недостатшс-тю. Щеплення проти ротавiрусу вiдкладають дiтям з гострими захворюваннями, що супроводжуються лихоманкою, а також при наявност гастроштестиналь-них розладiв. Застосування вакцин у немовлят, яы знаходяться на iмуносупресивнiй терапи, значно об-межуеться. Особи, яы контактують з нещодавно вак-цинованими дiтьми, мають бути прошформоваш про необхiднiсть дотримання ретельно'1 гтени, оскiльки з випорожненнями дитини, в середньому протягом 10 дiб, видшяеться вакцинний штам. Серед найпо-ширешших несприятливих подiй видiляють дiарею та драпвливють.
Данi Кокранiвського огляду свтчать про ефек-тивнiсть застосування Rotarix i RotaTeq як у крашах iз низьким, так i високим рiвнем розвитку [29]. Резуль-тати дослщжень говорять, що найбiльш повний захист вщ iнфiкування ротавiрусами виникае лише шсля при-йому повного курсу вакцин RotaTeq, проте деякою мь рою дiти е захищеними i пiсля часткового курсу [35].
На сьогодш ефективним е введення вакцини проти ротавiрусу як разом з шшими вакцинами, так i окремо [18]. Дослiдження, проведенi у США, довели, що од-ночасне введення вакцини Rotarix (RV1) в комбшаци з iншими вакцинами не знижуе iмунноl вiдповiдi до жодно'1 з них [7].
Було продемонстровано невелику кiлькiсть шфь кувань плода живою вакциною, що вносить певш об-меження в призначення вакцин ваптним. Але вакцини проти ротавiрусу рекомендованi лише для дiтей, тому спещальш дослiдження не проводились, а отримаш данi потребують подальшо'1 перевiрки та детального вивчення [9]. Також трансплацентарне отримання
антитiл до poTaBipycy е доказом недоцiльностi застосування Rotarix i RotaTeq у немовлят перших тижшв життя. ВООЗ рекомендуе використовувати вакцини якомога рашше шсля досягнення дпъми шеститижне-вого вку [26].
Цiкаво, що у крашах шсля введення обов'язково! вакцинаци проти ротавiрусноl шфекци вiдмiчений суттевий стшкий ефект у зниженнi циркуляци рота-вiрусу та змiнi ешдемюлоги серед дiтей, а також що-рiчне зниження гастроентеритiв i у груш вщ 5 до 44 роыв [8, 1, 4]. Восьмирiчнi результати впровадження вакцинаци проти даного збудника показали високу ефектившсть (68—98 %) та значне зменшення втсо-тку госппитзаци з 84 до 65 % у европейських крашах [15]. Таы даш вказують на першочерговють дiтей у передачi ротавiрусу та непрямий позитивний вплив, що полягае у посиленш ефекту вщ ротавiрусноl вакцинально! програми у цих крашах серед iнших верств населення [1, 4, 8].
Висновки
1. При майже однакових показниках госпiталiзо-ваних до вщдтення з шфекцшною патолопею частка ротавiрусних гастроентеритав коливалась вiд 32,2 % (у 2015 рощ) до 63,1 % (у 2016 рощ).
2. Найбтьшу ыльысть госпiталiзованих з приводу ротавiрусноl шфекци виявлено у зимово-весняний перюд. У вковш структурi з даною патологiею переважа-ли дни вiком вiд 1 до 3 роыв (70,69 % випадыв).
3. З'ясовано, що серед ушх пащенпв клiнiчнi прояви захворювання розподтялися наступним чином: дiарея — у 96,55 % хворих, блювання — у 58,62 %, бть в живота — у 34,48 %, катаральш прояви — у 41,57 % хворих.
4. Виявлено, що середня тривалють перебування дггей в стацiонарi становила 6,31 ± 2,14 дня.
5. За даними карти облку профтактичних Тмушза-цш i реакцiй на щеплення було встановлено, що жоден пащент не отримував профтактичних щеплень вщ ро-тавiрусноl шфекци.
6. Найбiльш ефективним та безпечним методом профтактики ротавiрусноl шфекци е вакцинацiя, саме тому мають бути розроблеш шляхи впровадження вакцинаци проти даного захворювання в Укрш'ш.
Конфлшт iHTepeciB. Автори заявляють про вщсут-шсть конфлкту штерешв при пщготовщ дано1 статтi.
References
1. Aliabadi N, Tate JE, Haynes AK, Parashar UD; Centers for Disease Control and Prevention (CDC). Sustained decrease in laboratory detection of rotavirus after implementation of routine vaccination-United States, 2000-2014. MMWR Morb Mortal Wkly Rep. 2015 Apr 10;64(13):337-42.
2. Christie CD, Duncan ND, Thame KA, et al. Pentavalent rotavirus vaccine in developing countries: safety and health care resource utilization. Pediatrics. 2010 Dec; 126(6):e1499-506. doi: 10.1542/peds.2010-1240.
3. Sanderson C, Clark A, Taylor D, Bolanos B. Global review of rotavirus morbidity and mortality data by age and region. London: London School of Hygiene & Tropical Medicine; 2011. 42 p.
4. Cortes JE, Curns AT, Tate JE, et al. Rotavirus vaccine and health care utilization for diarrhea in U.S. children. N Engl J Med. 2011 Sep 22;365(12):1108-17. doi: 10.1056/NEJMoa1000446.
5. Danchin MH, Bines JE. Defeating rotavirus? The global recommendation for rotavirus vaccination. N Engl J Med. 2009 Nov 12;361(20):1919-21. doi: 10.1056/NEJMp0905091.
6. Dash N, Verma S. Pertussis and Rotavirus Vaccines - Controversies and Solutions. Indian JPediatr. 2018 Jan;85(1):53-59. doi: 10.1007/ s12098-017-2393-2.
7. Dennehy PH, Bertrand HR, Silas PE, Damaso S, Friedland LR, Abu-ElyazeedR. Coadministration of R1X4414 oral human rotavirus vaccine does not impact the immune response to antigens contained in routine infant vaccines in the United States. Pediatrics. 2008Nov;122(5):e1062-6. doi: 10.1542/peds.2008-1059.
8. Gastanaduy PA, Curns AT, Parashar UD, Lopman BA. Gastroenteritis hospitalizations in older children and adults in the United States before and after implementation of infant rotavirus vaccination. JAMA. 2013 Aug 28;310(8):851-3. doi: 10.1001/jama.2013.170800.
9. Global Advisory Committee on Vaccine Safety, December 2011. WklyEpidemiolRec. 2012Feb 10;87(6):53-9.
10. Gruber JF, Gruber LM, Weber RP, Becker-Dreps S, JonssonFunk M. Rotavirus Vaccine Schedules and Vaccine Response Among 1nfants in Low- and Middle-Income Countries: A Systematic Review. Open Forum InfectDis. 2017Apr 5;4(2):ofx066. doi: 10.1093/ofid/ofx066.
11. Guarino A, Ashkenazi S, Gendrel D, et al. European Society for Pediatric Gastroenterology, Hepatology, and Nutrition/European Society for Pediatric 1nfectious Diseases evidence-based guidelines for the management of acute gastroenteritis in children in Europe: update 2014. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2014 Jul;59(1):132-52. doi: 10.1097/ MPG.0000000000000375.
12. Haber P, Patel M, Izurieta HS, et al. Postlicensure monitoring of intussusception after RotaTeq vaccination in the United States, February 1, 2006, to September 25, 2007. Pediatrics. 2008 Jun;121(6):1206-12. doi: 10.1542/peds.2007-3793.
13. Isanaka S, Guindo O, Langendorf C, et al. Efficacy of a Low-Cost, Heat-Stable Oral Rotavirus Vaccine in Niger. N Engl J Med. 2017 Mar 23;376(12):1121-1130. doi: 10.1056/NEJMoa1609462.
14. Jonesteller CL, Burnett E, Yen C, Tate JE, Parashar UD. Effectiveness of Rotavirus Vaccination: A Systematic Review of the First Decade of Global Postlicensure Data, 2006-2016. Clin Infect Dis. 2017 Sep 1;65(5):840-850. doi: 10.1093/cid/cix369.
15. Karafillakis E, Hassounah S, Atchison C. Effectiveness and impact of rotavirus vaccines in Europe, 2006-2014. Vaccine. 2015 Apr 27;33(18):2097-107. doi: 10.1016/j.vaccine.2015.03.016.
16. Kotirum S, Vutipongsatorn N, Kongpakwattana K, Hutubessy R, Chaiyakunapruk N. Global economic evaluations of rotavirus vaccines: A systematic review. Vaccine. 2017 Jun 8;35(26):3364-3386. doi: 10.1016/j. vaccine.2017.04.051.
17. Lamberti LM, Ashraf S, Walker CL, Black RE. A Systematic Review of the Effect of Rotavirus Vaccination on Diarrhea Outcomes Among Children Younger Than 5 Years. Pediatr Infect Dis J. 2016 Sep;35(9):992-8. doi: 10.1097/1NF.0000000000001232.
18. Libster R, McNeal M, Walter EB, et al. Safety and Immuno-genicity of Sequential Rotavirus Vaccine Schedules. Pediatrics. 2016 Feb;137(2):e20152603. doi: 10.1542/peds.2015-2603.
19. Luchs A, Timenetsky Mdo C. Group A rotavirus gastroenteritis: post-vaccine era, genotypes and zoonotic transmission. Einstein (Sao Paulo). 2016 Apr-Jun;14(2):278-87. doi: 10.1590/S1679-45082016RB3582.
20. Madhi SA, Cunliffe NA, Steele D, et al. Effect of human rotavirus
vaccine on severe diarrhea in African infants. N Engl J Med. 2010 Jan 28;362(4):289-98. doi: 10.1056/NEJMoa0904797.
21. Madhi SA, Kirsten M, Louw C, et al. A Efficacy and immuno-genicity of two or three dose rotavirus-vaccine regimen in South African children over two consecutive rotavirus-seasons: a randomized, doubleblind, placebo-controlled trial. Vaccine. 2012 Apr 27;30 Suppl 1:A44-51. doi: 10.1016/j.vaccine.2011.08.080.
22. Martinón-Torres F, Greenberg D, Varman M, Killar JA, Hille D, Strable EL et al. Safety, Tolerability and Immunogenicity of Pentavalent Rotavirus Vaccine Manufactured by a Modified Process. Pediatr Infect Dis J. 2017 Apr;36(4):417-422. doi: 10.1097/INF.0000000000001511.
23. Patel MM, López-Collada VR, Bulhoes MM, et al. Intussusception risk and health benefits of rotavirus vaccination in Mexico and Brazil. N Engl J Med. 2011 Jun 16;364(24):2283-92. doi: 10.1056/NEJ-Moa1012952.
24. Payne DC, Selvarangan R, Azimi PH, et al. Long-term Consistency in Rotavirus Vaccine Protection: RV5 andRV1 Vaccine Effectiveness in US Children, 2012-2013. Clin Infect Dis. 2015 Dec 15;61(12):1792-9. doi: 10.1093/cid/civ872.
25. Pollard SL, Malpica-Llanos T, Friberg IK, Fischer-Walker C, Ashraf S, Walker N. Estimating the herd immunity effect of rotavirus vaccine. Vaccine. 2015 Jul 31 ;33(32):3795-800. doi: 10.1016/j.vac-cine.2015.06.064.
26. Rotavirus vaccines. WHO position paper — January 2013. Wkly Epidemiol Rec. 2013 Feb 1;88(5):49-64.
27. Sana Fatima, Nuzhath Irfana, Sabiha Mirza Mushtaq, et al. A Cross-Sectional Study to Assess Prevalence and Management of Acute Gastroenteritis in Pediatric Inpatients of A Large Teaching Hospital. IOSR Journal Of Pharmacy. 2014 Dec; 4(12):12-26.
28. Santos VS, Marques DP, Martins-Filho PR, Cuevas LE, Gurgel RQ. Effectiveness of rotavirus vaccines against rotavirus infection and hospitalization in Latin America: systematic review and meta-analysis. Infect Dis Poverty. 2016Aug 12;5(1):83. doi: 10.1186/s40249-016-0173-2.
29. Soares-Weiser K, Maclehose H, Bergman H, et al. Vaccines for preventing rotavirus diarrhoea: vaccines in use. Cochrane Database Syst Rev. 2012 Nov 14;11:CD008521. doi: 10.1002/14651858.CD008521. pub3.
30. Tissera MS, Cowley D, Bogdanovic-Sakran N, et al. Options for improving effectiveness of rotavirus vaccines in developing countries. Hum Vaccin Immunother. 2017 Apr 3;13(4):921-927. doi: 10.1080/21645515.2016.1252493.
31. Todd S, Page NA, Duncan Steele A, Peenze I, Cunliffe NA. Ro-tavirus strain types circulating in Africa: Review of studies published during 1997-2006. J Infect Dis. 2010 Sep 1;202 Suppl:S34-42. doi: 10.1086/653555.
32. Velázquez RF, Linhares AC, Muñoz S, et al. Efficacy, safety and effectiveness of licensed rotavirus vaccines: a systematic review and metaanalysis for Latin America and the Caribbean. BMC Pediatr. 2017 Jan 13;17(1):14. doi: 10.1186/s12887-016-0771-y.
33. Vesikari T, Karvonen A, Ferrante SA, Ciarlet M. Efficacy of the pentavalent rotavirus vaccine, RotaTeq®, in Finnish infants up to 3years of age: the Finnish Extension Study. Eur J Pediatr. 2010 Nov;169(11):1379-86. doi: 10.1007/s00431-010-1242-3.
34. Vesikari T. Intussusception after human rotavirus vaccine. Pediatr Infect Dis J. 2013 May;32(5):579-80. doi: 10.1097/ INF.0b013e318278bb4e.
35. Wang FT, Mast TC, Glass RJ, Loughlin J, Seeger JD. Effectiveness of an incomplete RotaTeq (RV5) vaccination regimen in preventing rotavirus gastroenteritis in the United States. Pediatr Infect Dis J. 2013 Mar;32(3):278-83. doi: 10.1097/INF.0b013e318275328f.
OTpuMaHO 07.11.2018 ■
Ющенко Л.А.1, Ониськова О.В.1, Тихолаз В.А.1, Однорогова Г.Г.2, Гордийчук О.А.1, Булавенко В.И.1
1 Винницкий национальный медицинский университет им. Н.И. Пирогова, г. Винница, Украина
2 Винницкая областная детская клиническая больница, г. Винница, Украина
Клинико-эпидемиологические особенности течения ротавирусной инфекции и обоснование ее профилактики у детей
Резюме. Установлено, что ротавирусная инфекция занимает большую долю среди инфекционных гастроэнтеритов у детей раннего возраста с повышением заболеваемости в зимне-весенний период. Изучены основные клинико-диагностические характеристики ротавирусного гастроэнтерита. Среди клинических проявлений у детей преобладали диспептические проявления, симптомы интоксикации и дегидратации. Было выяснено, что ни один из госпита-
лизированных пациентов не получал специфической профилактики данной инфекции, тогда как наиболее эффективным и безопасным методом профилактики является вакцинация. Именно поэтому должны быть рассмотрены пути внедрения вакцинации против ротавирусной инфекции в Украине.
Ключевые слова: ротавирусная инфекция; дети; вакцинация; профилактика
L.O. Yushchenko1, O.V. Oniskova1, V.O. Tikholaz1, G.G. Odnorogova2, O.O. Gordiychuk1, V.I. Bulavenko1
1 M.I. Pirogov Vinnytsia National Medical University, Vinnytsia, Ukraine
2 Vinnytsia Regional Children's Clinical Hospital, Vinnytsia, Ukraine
Clinical and epidemiological features of the course of rotavirus infection and the justification of its prevention in children
Abstract. It was found that rotavirus infection occupies a large part among infectious gastroenteritis in children, with an increasing the incidences in winter and spring. We have studied the main clinical and diagnostic characteristics of rotavirus gastroenteritis. Dyspeptic disorders, intoxication and dehydration symptoms dominated among the clinical manifestations in chil-
dren. It was found that none of the hospitalized patients received specific prevention of rotavirus infection, while vaccination is the most effective and safe method of prevention. That is why the ways of vaccination against rotavirus infection in Ukraine should be considered.
Keywords: rotavirus infection; children; vaccination; prevention
