CC BY
107
КлУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616.34-008.314.4:616.98-053.2-08:615.281.8
КРАМАРЬОВ С.О., ЕВТУШЕНКО В.В.1, ЕВТУШЕНКО О.М., МАЕВСЬКА Е.А., БАБАКВ.В.2 1Нацюнальний медичний унверситет¡м. О.О. Богомольца, м. Ки!в 2Ки!вська мська дитяча кл/нчна лккарня № 2
■ ____■ ■ w
ЕФЕКТИВНЮТЬ ПРЕПАРАТУ НОВ1РИН У Д1ТЕИ ¡3 В1РУСНИМИ Д1АРЕЯМИ
Резюме. Стаття присвячена питаниям лжування вiрусних дiарей. Основним напрямком лжування го-стрих кишкових тфекцш вiрусноi етшлоги е застосування регiдратацii та засобiв симптоматичной терапп. Також даними до^джень неодноразово шдтверджена ефектившсть противiрусних засобiв. Останшми роками при лшуванш захворювань вiрусноi етшлоги у дтей успшно використовуеться то-зин пранобекс, противiрусний заабз iмуномодулюючими властивостями. У наведеному авторами до^-дженн продемонстрована ефектившсть препарату Новiрин (нозин пранобекс) при лжувант вiрусних дiарей у дтей: призначення Новiрину дозволило припинити дiарею в першi 5 дшв вгд початку лжування у вiрогiдно бльшого числа дтей (80 %) порiвняно з контрольною групою (43 %). Ключовi слова: дiарея, дти, противiрусш засоби, нозин пранобекс.
У свт щороку серед д^ей перших 5 роюв жит-тя рееструеться близько 1,4 мшьярда випадюв го-стрих кишкових шфекцш (ГК1), серед яких 1,87 мшьйона закшчуеться летально [3, 19]. У бврош на кожну дитину раннього вжу припадае 0,5—1,9 етзоду шфекцшних дiарей [7]. В Укра'!ш щорiчно рееструеться 50—60 тисяч випадюв гострих шфекцшних дiарей у дггей [21].
Переважна бгльшють (понад 65 %) гострих кишкових шфекцш у кра'шах бвропи мають вь русну етюлопю. До найбгльш поширених збудни-юв кишкових iнфекцiй належать ротавiруси, що становлять 10—35 % у загальнш структурi гострих кишкових iнфекцiй, норовiруси (2—20 %), адено-вiруси (2-10 %) [7, 16, 19].
Основним напрямком лжування гострих кишкових шфекцш вiрусноl етюлоги е застосування репдратацп та засобiв симптоматично! терапп [7]. Проте юнуе багато публжацш щодо позитивного впливу противiрусних засобiв, препаратiв з ак-тивнiстю щодо перебпу вiрусних дiарей. Зокрема вiдмiчено скорочення тривалостi дiареi на фош застосування таких препаратiв, як К1П, кiпферон, арбiдол, циклоферон, гепон та iншi [22].
Останнiми роками при лжуванш захворювань вiрусноi етюлоги в дггей успiшно використовуеться шозин пранобекс, противiрусний засiб з iмуно-модулюючими властивостями.
1нозин пранобекс стимулюе диференцш-вання Т^мфоципв у популяцп цитотоксичних Т-клггин (CD8+) та Т-хелперiв (CD4). У той же час препарат сприяе дозрiванню продукуючих антитiла плазматичних клггин, активуючи таким чином гуморальний iмунiтет [2, 17]. OKpiM акти-вацп iмунокомпетентних клiтин, iнозин проявляе також пряму противiрусну дiю. Внаслiдок вбудо-вування шозин-оротово! кислоти до рибосом ура-жено! вiрусом клiтини порушуеться вiрусна ну-клешова кислота [15]. Так, у дослвдах in vitro була продемонстрована ефектившсть препарату проти ротавiрусноi шфекцп [14]. Серед шших iнозин проявляе протизапальну дiю, блокуючи продук-цiю прозапальних цитокiнiв, таких як фактор некрозу пухлини а та штерлейкш-1р [20].
На даний час накопичений великий досввд ви-користання iнозину пранобексу при рiзних захво-рюваннях вiрусноi природи. Зокрема, препарат проявив свою ефектившсть як заиб профглактики та лжування при гострих рестраторних шфекщ-ях, у терапп шдгострого склерозуючого паненце-фалiту, цервiкальних кондилом, гострого мюзиту,
© Крамарьов С.О., бвтушенко В.В., бвтушенко О.М.,
Маевська 6.А., Бабак В.В., 2015 © «Здоров'я дитини», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
Клшнна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
вогнищево! алопецп, герпетично! та В1Л-шфекцп [1, 4-6, 8-13, 18].
Мета кшшчного спостереження: ощнка ефек-тивностi препарату Новiрин (iнозин пранобекс) при лжуванш вiрусних дiарей у дiтей.
Матер1ал та методи
До клiнiчного спостереження залучались дгги вiком вiд 1 до 18 роюв, якi проходили стащонарне лiкування на клiнiчнiй базi кафедри дитячих ш-фекцiйних хвороб НМУ iм. О.О. Богомольця.
Критерп включення:
— гостра кишкова iнфекцiя з пiдтвердженою вiрусною етiологieю;
— згода пащента та батькiв на участь у спосте-реженнi.
Критерп виключення:
— тривалiсть дiареi понад 3 доби до моменту госпiталiзацli;
— наявнiсть хрошчно! патологи, яка може вплинути на тривалють клжчних симптомiв, що вивчаються;
— непереносимють iнозину пранобексу.
До спостереження було залучено 60 дггей: 30 пащенпв увiйшли до групи А, яка отримувала стандартну тератю та препарат Новiрин, та 30 хворих, яю отримували тiльки стандартну тера-
тю, становили групу В. BiKOBa та гендерна структура пащенпв наведена в табл. 1.
Серед обстежених пащенпв переважали в обох групах хлопчики. Bík хворих був ввд 12 мюящв до 14 роюв. За вiком та статтю рiзниця мiж групами А та В невiрогiднa (p > 0,05 за критерГем хi-квaдрaт Пiрсонa).
До спостереження залучались пащенти, трива-лiсть захворювання яких на момент госшталГзацп не перевищувала 3 дiб. Переважна бгльшють хворих була госпiтaлiзовaнa протягом першо! доби захворювання (73,3 %). Дгги, госпiтaлiзовaнi протягом третьо! доби, становили лише 3,3 %. Сутте-во1 рГзнищ мГж групами з рГзними методами тера-mí по днях госшталГзацп не вiдмiчaлось (p > 0,05 за критерieм хi-квaдрaт Пiрсонa).
У всГх хворих (100 %), яю були залучеш до спостереження, тяжюсть захворювання ощнювалась як середня.
Етюлопчну розшифровку проведено за допо-могою експрес-теспв CITO TEST ROTA-ADENO для визначення антигешв рота- й аденовГрусно1 шфекцш (фекалп), виробництва ТОВ «Фармас-ко» (табл. 2). В етiологiчнiй структур! переважав ротaвiрус (63,3 %), дещо рiдше — норовГрус (25 %) та аденовГрус (5 %). У 6,7 % дггей спостерГгалась мжст-шфекцГя. Суттево1 рГзнищ за етюлопчною
Таблиця 1. BiKOBa та гендерна структура па^ен^в
Група Стать, n (%) Bík, роки (медiана/ MiHiMyM — максимум)
Чоловiча Жшоча
А 19 (63,3) 11 (36,7) 1,10 (1,0-14,0)
В 17 (56,7) 13 (43,3) 1,11 (1,02-11,0)
Всього 36 (60,0) 24 (40,0) 1,11 (1,0-14,0)
Таблиця 2. Етюлопчна структура хворих, n (%)
Елолопя Група А Група В Всього
PoTaBipyc 20 (66,7) 18 (60,0) 38 (63,3)
Аденовфус 2(6,7) 1 (3,3) 3 (5,0)
HopoBipyc 7 (23,3) 8 (26,7) 15 (25,0)
PoTaBipyc + аденовiрус 1 (3,3) 0 (0) 1 (1,7)
PoTaBipyc + нopoвipyc 0 (0) 3 (10,0) 3 (5,0)
Всього 30 (100) 30 (100) 60 (100)
Елолопя Симптоми штоксикацп Лихоманка Блювання Дiарея
PoTaBipyc (n = 38) 38 (100,0) 32 (84,2)* 14 (36,8)* 38 (100,0)
Аденoвipyc (n = 3) 3 (100,0) 3 (100,0) 3 (100,0) 3 (100,0)
HopoBipyc (n = 15) 15 (100,0) 6 (40,0)* 13 (86,7)* 15 (100,0)
PoTaBipyc + aденoвipyc (n = 1) 1 (100,0) 1 (100,0) 0 (0) 1 (100,0)
PoTaBipyc + HopoBipyc (n = 3) 3 (100,0) 3 (100,0) 0 (0) 3 (100,0)
Bcboro (n = 60) 60 (100) 44 (73,3) 28 (46,7) 60 (100)
Примтка: * — рiзниця вiрогiднa м'ж групами ротав'русу та норов'русу (p < 0,05 за точним критерieм Ф '1-шера).
Таблиця 3. Частота основних ^íhí4hmx CMMnroMÍB у рiзних етюлопчних групах хворих, n (%)
КлШчна пед1атр1я / С!1п1са! Pediаtrics
юв (60,6 %) це було одно- або дворазове блюван-ня. У 27,3 % випадюв блювання було повторним iз кiлькiстю епiзодiв 3—5 на добу, у 12,1 % — по-над 5 еmзодiв на добу. Симптом спостерпався в уих етюлопчних групах хворих, о^м груп змь шано! етюлогп з незначною кiлькiстю пацieнтiв (ротавiрус + аденовiрус, ротавiрус + норовiрус). Вiрогiдно частiше блювання спостерiгалось у пащенпв iз норовiрусною етiологieю захворю-вання (86,7 %), тж при ротавiруснiй етюлогп (36,8 %) (р < 0,05 за точним критерieм Фшера). Мiж iншими групами вiрогiдноI рiзницi не ввд-мiчалось.
У вих (100 %) пацieнтiв, якi були залучет до спостереження, на фот лiкування спостерiгалась позитивна динамiка захворювання i всi були ви-писат зi стацiонару в задовiльному стат. Трива-лiсть основних симптомiв захворювання наведена на рис. 1.
Тривалють лихоманки в середньому становила 1,55 дня. Вона суттево не вiдрiзнялась у групах iз рiзними методами терапп (р > 0,05 за критерiем Манна — У!тш). Iнтоксикацiйнi прояви тривали в середньому 2,28 доби i суттево не вiдрiзнялись мiж групами з рiзними методами терапп (р > 0,05). Се-редня тривалiсть блювання в загальнт сукупностi хворих була 0,55 дня. Суттево! рiзницi мж групами з рiзними методами терапп не вiдмiчалось (р > 0,05). Дiарейний синдром у середньому спо-стерiгався протягом 3,58 дня. На 0,83 доби мен-шою була тривалiсть дiареI у груш, яка отримувала в комплекснш терапп препарат Новiрин (р = 0,008 за критерiем Манна — Утгш).
Динамiка основних клiнiчних симптомiв захворювання при рiзних методах терапп наведена в табл. 4. У табл. 4 зпдно з днями спостереження наведена кгльюсть та питома вага пащенпв, у яких був наявний даний симптом.
Лихоманка на момент госmталiзацn спостерь галась у 70 % дггей групи А та в 60 % — групи В (р > 0,05 за критерiем хьквадрат Шрсона). Дина-Рисунок 1. ТРивал!сть мшчних симптом!в (дно мжа нормашзацп температури тша в обох групах
Таблиця 4. Динамка частоти кл1н1чних симптом'т у групах з р1зними методами терапп, п (%)
структурою мiж групами А та В не вiдмiчалось (р > 0,05 за критерiем хьквадрат Шрсона).
Основт клiнiчнi симптоми захворювання наведет в табл. 3. Прояви штоксикацп спостерпа-лись у вих пацiентiв на початку спостереження. Симптоми включали змти поведiнки (в'ялють, млявiсть, вередливiсть) та зниження апетиту.
Дiарея у всiх пацiентiв мала секреторний характер. Випорожнення були водянист^ iнколи мiстили домiшки прозорого слизу. Домшки кровi в жодно-му випадку не виявлялись. Частота випорожнень майже в половинi випадюв (49,3 %) не перевищу-вала 5 епiзодiв на добу, у 37,1 % — 6—10 епiзодiв на добу, у 13,6 % — понад 10 дефекацш на добу.
Лихоманка спостерпалась у 73,3 % хворих. Серед хворих iз лихоманкою в бгльшосп пащен-пв (65,9 %) температура тiла коливалась у межах субфебрильних цифр (37—38,5 °С), у 34,1 % дггей спостерпалось пiдвищення до фебрильних цифр (> 38,5 °С). Частiше цей симптом мав мюце при ротавiруснiй та аденовiруснiй етюлогп захворювання (84,2 та 100 % вщповщно) i лише в 40,0 % пащенпв iз норовiрусною етiологiею ^зниця м1ж ротавiрусною та норовiрусною групами вiрогiдна, р < 0,05).
Блювання вiдмiчалось майже в половини (46,7 %) обстежених хворих. У бгльшост випад-
4,543,532,52
1,5-1—
1--
0,5--
0-1—
1,531 Е!а2,27|
о,| 59
3,9
Лихоманка
lнтоксикацiя
Блювання
Дiарея
IГрупа А □ Група В
Група День спостереження
1-й 2-й 3-й 4-й 5-й
Лихоманка
А (п = 30) 21 (70,0) 14 (46,7) 6 (20,0) 4 (13,3) 0 (0)
В (п = 30) 18 (60,0) 19 (63,3) 5 (16,7) 1 (3,3) 0 (0)
Блювання
А (п = 30) 14 (46,7) 2(6,7) 0 (0) 0 (0) 0 (0)
В (п = 30) 12 (40,0) 3 (10,0) 2(6,7) 0 (0) 0 (0)
Дiарея
А (п = 30) 30 (100) 29 (96,7) 23 (76,7) 15 (50,0) 6 (20,0)*
В (п = 30) 30 (100) 28 (93,3) 27 (90,0) 21 (70,0) 17 (56,7)*
Примтка: * — р1зниця в1рогщна м'ж групами А та В (р < 0,05 за критерieм х1-квадрат).
Кл№чна neAiorpifl / Clinical Pediatrics
100 90 80 70 60 50 40 30 20 10 0
3
4
- Група А (стандартна терашя + Новiрин) ■ Група В (стандартна терашя)
Рисунок 2. Динамка частоти даре! у групах ¡з р1зними методами терапИ
була схожою. Вже на третю добу перебування у стацiонарi тдвищена температура тша вiдмiча-лась лише у 20 % хворих групи А та у 16,7 % групи В (р > 0,05 за критерiем хьквадрат Ырсона). На 5-ту добу спостереження у вах пацiентiв реестру-валась нормальна температура тiла.
Блювання на момент госmталiзацri спосте-рпалось у 46,7 % дiтей групи А та у 40 % групи В (р > 0,05 за критерiем хьквадрат Ырсона). На тре-тю добу спостереження в жодного пащента групи А блювання не повторювалось, у групi В у двох дь тей вiдмiчались епiзоди блювання. Пiсля третього дня в обох групах цей симптом не спостерпався.
Дiарея на момент госттаизацп спостерiгалась у всiх (100 %) пащенпв, якi були залучеш до до-слiдження (табл. 3, рис. 2). З часом зменшення вщсотка пацiентiв iз дiареею штенсившше ввдбу-валось у групi А. Так, на 3-й день спостереження !х частка у груш А була 76,7 %, у грут В — 90 %; на 4-й день — 50 та 70 % вщповщно; на 5-й день — 20 та 56,7 %. Рiзниця на 5-й день спостереження була вiрогiдною (р < 0,05 за критерiем хьквадрат).
При застосуванш дослщжуваного препарату в комплекснш терапп жодного побiчного явища виявлено не було. Переносимiсть препарату Новь рин у нашому дослiдженнi була доброю.
Висновки
1. В етюлопчнш структурi вiрусних дiарей у дь тей переважали рота- i норовiрус (63,3 та 25,0 % вщповвдно).
2. Призначення препарату Новiрин дозволяе припинити дiарею в першi 5 дшв вiд початку лжу-вання у вiрогiдно бiльшого числа дггей (80 %) по-рiвняно з контрольною групою (43 %).
3. Препарат Новiрин добре переносився хвори-ми, жодних побiчних явищ при його застосуванш не було зареестровано.
4. Експрес-тести на вiруснi антигени збудниюв кишкових шфекцш допомагають швидко встано-вити етюлопчний дiагноз та визначити оптималь-ну л^вальну тактику.
Список лiтepатypи
1. Anlar B. Subacute sclerosing panencephalitis and chronic viral encephalitis//Handb. Clin. Neurol. — 2013. — 112. — 11839. doi:10.1016/B978-0-444-52910-7.00039-8.
2. Aronson J.K. Meyler's. Side Effects of Antimicrobial Drugs. Elsevier; 2010. Available at: https://books.google.com.ua/ books?id=aYh5NwAACAAJ.
3. BlackR.E., Cousens S., Johnson H.L. et al. Global, regional, and national causes of child mortality in 2008: a systematic analysis // Lancet. — 2010. — 375(9730). — 1969-87. doi:10.1016/ S0140-6736(10)60549-1.
4. Georgala S., Katoulis A.C., Befon A., Georgala C., Rigopou-los D. Oral inosiplex in the treatment of cervical condylomata acuminata: a randomised placebo-controlled trial// BJOG. — 2006. — 113(9). — 1088-91. doi:10.1111/j.1471-0528.2006.01041.x.
5. Georgala S., Katoulis A.C., Befon A., Georgala K., Stavro-poulos P.G. Inosiplex for treatment of alopecia areata: a randomized placebo-controlled study // Acta Derm. Venereol. — 2006. — 86(5). — 422-4. doi:10.2340/00015555-0138.
6. Golebiowska-Wawrzyniak M., Markiewicz K., Kozar A. et al. Immunological and clinical study on therapeutic efficacy of inosine pranobex // Pol. Merkur. Lekarski. — 2005. — 19(48, 22). — 379-382.
7. Guarino A., Ashkenazi S., Gendrel D., Lo Vecchio A., Shamir R., Szajewska H. ESPGHAN/ESPID Evidence-based Guidelines for the Management of Acute Gastroenteritis in Children in Europe: Update 2014// J. Pediatr. Gastroenterol. Nutr. —
2014. — 39(1). —132-152. doi:10.1097/MPG.0000000000000375.
8. Gutierrez, J., Issacson R.S., Koppel B.S. Subacute sclerosing panencephalitis: an update//Dev. Med. Child Neurol. — 2010. — 52(10). — 901-7. doi:10.1111/j.1469-8749.2010.03717.x.
9. Harukawa H., Yuasa T. Progress of the therapy for virus related neurological disorders // Nihon Rinsho. — 1997. — 55(4). — 959-66. Available at: http://www.ncbi.nlm.nih.gov/ pubmed/9103902. Accessed February 8, 2015.
10. Hosoya M. Anti SSPE drugs//Nihon. Rinsho. — 2012. — 70(4). — 625-8. Available at: http://www.ncbi.nlm.nih.gov/ pubmed/22568144. Accessed February 8, 2015.
11. Hosoya M. Subacute sclerosing panencephalitis (SSPE) // Rinsho Shinkeigaku. — 2011. — 51(11). — 1047-50. Available at: http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/22277474. Accessed February 8, 2015.
12. Hozyasz K.K., Gryglicka H., Radomyska B. Benign acute childhood myositis (BACM) — cases report// Pol. Merkur. Lekarski. — 2009. — 27(158). — 129-31. Available at: http://www.ncbi. nlm.nih.gov/pubmed/19856879. Accessed February 8, 2015.
13. Iakupova R.S., Skachkova M.A., Choloian S.B., Kar-pova E.G. Efficacy of immunomodulators in children with respiratory diseases in environmentally poor areas // Gig. Sanit. — 2012. — (3). — 33-4. Available at: http://www.ncbi.nlm.nih.gov/ pubmed/23088120. Accessed February 8, 2015.
14. Linhares R.E.C., Rebelle M.A., Nozawa C.M. Effect ofiso-prinosine on rotavirus replication in vitro// Brazilian J. Med. Biol. Res. — 1996. — 29. — 219-222.
15. Ohnishi H., Kosuzume H., Inaba H., Ohkura M., Shi-mada S., Suzuki Y. The immunomodulatory action of inosiplex in relation to its effects in experimental viral infections//Int. J. Im-munopharmacol. — 1983. — 5(3). — 181-96. Available at: http:// www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/6194125. Accessed February 8,
2015.
16. Orbuch M. Diarrheal Diseases // Gastroenterol. Nurs. — 1992. — 14. — 316. doi:10.1097/00001610-199206000-00011.
17. Stenzel T., Tykalowski B., Smialek M., Koncicki A., Kwi-atkowska-Stenzel A. The effect of different doses of methisoprinol on the percentage of CD4+ and CD8+ T lymphocyte subpopulation and the antibody titers in pigeons immunised against PPMV-1 // Pol. J. Vet. Sci. — 2011. — 14(3). — 367-71. Available at: http:// www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/21957729. Accessed February 8, 2015.
18. Thorsen S., Pedersen C., Sandström E. et al. Controlled, clinical trial of isoprinosine administration to HIV-infected patients. Results of a Danish/Swedish multicenter study. The Scan-
%
5
KAiHiHHa пед1атр1я / Clinical Pediatrics
dinavian Isoprinosine Study Group // Ugeskr Laeger. — 1994. — 156(22). — 3314-8. Available at: http://www.ncbi.nlm.nih.gov/ pubmed/7520643. Accessed February 8, 2015.
19. WHO. Diarrhoeal disease. Available at: http://www.who. int/mediacentre/factsheets/fs330/en/. Accessed December 28, 2014.
20. Леваков С.А., Кедрова А.Г., Кажурина Е.В., Ванке Н.С. Синтетические аналоги инозина в современном лечении фоновых и предраковых заболеваний шейки матки // Клиническая практика. — 2010. — № 3. — С. 43-50.
21. 1нфекцшт хвороби в дiтей: Шдручник / С. О. Кра-марьова, О.Б. Надрага, Л.В. Пипа [та т.]; За ред. проф. С. О. Крамарьова, О.Б. Надраги. — К.: ВСВ «Медицина», 2010. — С. 392.
22. Учайкин В.Ф., Новокшонов А.А., Соколова Н.В. Этио-патогенетическая терапия острых кишечных инфекций у детей на современном этапе//Лечащий врач. — 2010. — № 1. — С. 7-13.
Отримано 10.01.15 ■
Крамарев С.А., Евтушенко В.В.1, Евтушенко А.Н., Маевская Е.А., Бабак В.В.2 Национальный медицинский университет им. А.А. Богомольца, г. Киев
2Киевская городская детская клиническая больница № 2
ЭФФЕКТИВНОСТЬ ПРЕПАРАТА НОВИРИН У ДЕТЕЙ С ВИРУСНЫМИ ДИАРЕЯМИ
Резюме. Статья посвящена вопросам лечения вирусных диарей. Основным направлением лечения острых кишечных инфекций вирусной этиологии является применение регидратации и средств симптоматической терапии. Также данными исследований неоднократно подтверждена эффективность противовирусных средств. В последние годы при лечении заболеваний вирусной этиологии у детей успешно используется инозин пранобекс, противовирусное средство с иммуномодулирующими свойствами. В представленном авторами исследовании продемонстрирована эффективность препарата Новирин (инозин пранобекс) при лечении вирусных диарей у детей: назначение Новирина позволило прекратить диарею в первые 5 дней от начала лечения у достоверно большего числа детей (80 %) по сравнению с контрольной группой (43 %).
Ключевые слова: диарея, дети, противовирусные средства, инозин пранобекс.
KramariovS.O., Yevtushenko V.V.1, Yevtushenko O.M., Maievska Ye.A, Babak V.V.2
National Medical University named after O.O. Bohomolets, Kyiv
2Kyiv Municipal Children's Clinical Hospital №2, Kyiv, Ukraine
NOVIRIN EFFECTIVENESS IN CHILDREN WITH VIRAL DIARRHEA
Summary. The article deals with the issues of treatment for viral diarrhea. The main direction in the treatment of acute viral intestinal infections is the use of rehydration and drugs for symptomatic therapy. Also, research data repeatedly confirmed the effectiveness of antiviral agents. In recent years, inosine pranobex, an antiviral agent with immunomodulating properties, is being successfully used for the treatment of viral diseases in children. In the present study, the authors demonstrated the effectiveness of Novirin (inosine pranobex) in the treatment of viral diarrhea in children: administration of Novirin made it possiblee to stop diarrhea in the first 5 days after treatment initiation in significantlylarger number of children (80 %) compared with the control group (43 %).
Key words: diarrhea, children, antiviral agents, inosine pranobex.
