CC BY
33
ребёнка ^^
и ъЯ^^Н
УДК 616.329-002-07-036.2-042 ОПАР1Н О.А., KOPHICHKO А-О.
Харювська медична академм п'слядипломно! осв'пи
ОСОБЛИВОСП ПЕРЕБ1ГУ МОТОРНО-СЕКРЕТОРНИХ ПОРУШЕНЬ ПРИ ГАСТРОЕЗОФАГЕАЛЬНУ РЕФЛЮКСНМ ХВОРОБ1 В ООБ МОЛОДОГО В|КУ ¡3 СУПУТЫМ ОЖИРШНЯМ
Резюме. Мета до^дження. Виявити особливостi переб^ моторних та секреторних порушень при га-строезофагеальнш рефлюкснш хворобi залежно вiд наявностi супутнього ожирння в оабмолодого вку. Матерiали та результати до^дження. Шд час до^дження були обстежен 50 хворих на гастро-езофагеальну рефлюксну хворобу, з яких залежно вгд наявностi супутнього ожирння було сформовано 2 групи. До першо'1 групи увшшли хворi на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу з супутшм ожирнням, до друго'1 — хворi на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу без супутньо'1 патологи. Контрольну групу ста-новили 20 практично здорових оаб. У до^дженн було встановлено, що у хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу 1з супутшм ожирнням були значно виражен моторн порушення, як оцнювалися за допомогою ультразвукових методiв до^дження (визначалися дiаметр стравохiдного отвору дiафраг-ми, товщина стнки стравоходу, ширина просвту стравоходу в нижнш третиш, а також наявнсть або вiдсутнiстьрефлюксу), як знаходилися у тсному кореляцшному зв'язку з особливостями ^шчних проявiв гастроезофагеально'1 рефлюксно'1 хвороби, що визначалися за допомогою опитувальника GERDQ (м1жнародний опитувальник для дiагностики гастроезофагеально'1 рефлюксно'1 хвороби), порiвняноз гру-пою хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу без супутньо'1 патологи.
Ключовi слова: гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, ожирння, моторно-секреторн порушення, уль-тразвукова дiагностика.
Вступ
Останшм часом простежуеться тенденцiя до збшьшення захворюваност на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу (ГЕРХ) та особливо зна-чного 11 поширення серед оаб молодого вжу [8]. Одночасно зростае кшьюсть хворих на ГЕРХ iз коморбвдною патолопею, у тому чи^ з ожирш-ням [2, 3, 9].
Варто вщзначити, що останшм часом над^р-на маса тша та ожиршня набувають все бшьшого поширення серед людей молодого вжу, чому зна-чною мiрою сприяе формування згубних харчових звичок i зменшення фiзичноl активност ще в ди-тячому ввд [6, 7]. Надлишкова маса тша провокуе розвиток як короткострокових, так i довгостроко-вих несприятливих наслщюв для фiзичного i пси-хосощального здоров'я, посилюючи психоемоцш-ш порушення, що визначаються при ГЕРХ, а також вщграе роль у формуванш моторно-секреторних порушень, що виникають при ГЕРХ [4, 5, 9].
Тому ГЕРХ на даному етат становить не тшь-ки медичну, а й сощальну проблему, що призво-
дить до формування значних ускладнень, зокрема стравоходу Барретта, попршення якост життя. ГЕРХ е також i економiчною проблемою, зумов-леною необхщшстю тривалого i досить коштов-ного лжування, що не завжди враховуе наявнiсть супутньо! патологи [1]. На сьогодш своечасна комплексна дiагностика, профiлактика та лжу-вання гастроезофагеально! рефлюксно! хвороби е одшею з важливих проблем в клшвд внутрiшнiх хвороб.
ГЕРХ — багатофакторне захворювання, одним iз найбiльш значущих чинниюв патогенезу якого е моторно-секреторнi порушення [8]. Незважаючи
Адреси для листування з авторами:
Опарiн Олексiй Анатолшович E-mail: [email protected] Корнiенко Дар'я Олександрiвна E-mail: [email protected]
© Опарiн О.А., Коршенко Д.О., 2015 © «Здоров'я дитини», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
на те, що дана проблема протягом значного часу обговорюеться в медичнш лiтературi, вона про-довжуе залишатися актуальною у зв'язку з вщсут-нiстю едино! думки щодо причин виникнення мо-торних порушень шлунково-кишкового тракту i, вiдповiдно, вiдсутнiстю адекватних фiзiологiчних методiв 1х дiагностики та лжування.
Матер1али
та методи досл1дження
Було проведено комплексне обстеження 50 хворих на ГЕРХ молодого вжу. Дiагноз ГЕРХ встановлювався згiдно iз МКХ-10 на пiдставi докладного опитування, ощнки скарг, анамнезу захворювання i життя хворого, також застосову-вався опитувальник GERDQ (м1жнародний опи-тувальник для дiагностики гастроезофагеально! рефлюксно! хвороби). Для встановлення дiагнозу враховувалися: наявшсть печи, що докучае хворому, один раз i бшьше на тиждень протягом остан-шх 6 мiсяцiв (вiдповiдно до рекомендацш клiнiки Мейо i Монреальського консенсусу 2005 року), даш ендоскопiчного дослщження, рентгенолопч-ного та рН-метричного методiв [8]. Анамнез ГЕРХ становив ввд 1 року до 4 роюв.
Критерп виключення з дослiдження: наявшсть пухлинних уражень шлунково-кишкового тракту пащента, стравоходу Барретта, активно! фази виразково! хвороби шлунка або дванадцятипало! кишки.
Для дiагностики ожиршня i його ступеня ви-значали шдекс маси тiла (1МТ), що розраховуеть-ся як вiдношення маси тша в кiлограмах до росту в сантиметрах у квадрать Оптимальним вважався 1МТ 21—24,9. Надлишкова маса тша дiагностува-лася при 1МТ 25—29,9, ожиршня — при значеннях 1МТ 30 i вище. Залежно вщ наявностi супутнього ожирiння було сформовано 2 групи. Перша група включала пащенпв iз ГЕРХ iз супутшм ожирш-ням: 14 (56 %) чоловтв i 11 (34 %) жшок вiком вiд 19 до 27 роюв, середнiй вiк становив 22,00 ± 1,96 року. У другу групу увшшли пацiенти з ГЕРХ без супутньо! патологи: 15 (60 %) чоловтв i 10 (40 %) жшок вжом ввд 18 до 25 рокiв, середнш вiк становив 21,00 ± 0,56 року. Контрольну групу стано-вили 20 практично здорових оиб (9 чоловiкiв i 11 жшок) вжом вiд 18 до 24 роюв.
Таблиця 1. Особливост кл1н1чних прояв1в ГЕ
Моторно-евакуаторш змiни визначали за до-помогою ультразвукового дослщження, прове-деного на апаратi ULTIMA pro-30 (виробництво Украша): у положенш хворого на лiвому боцi та на спинц в епiгастральнiй дшянш та на рiвнi про-екцп стравохiдного отвору дiафрагми; натщесер-це, а також через 5, 10 i 15 хвилин тсля прийому 0,5 л^ра рiдини. Пiд час дослщження визначали товщину стiнки стравоходу, дiаметр стравохщно-го отвору дiафрагми, ширину просвiту стравоходу в нижнш третинi, а також наявнiсть або вщсут-нiсть рефлюксу (по зворотному затжанню рiдини з шлунку в стравохщ).
Для оцiнки шлунково! секрецп використову-вали спосiб штрагастрально^ рН-метрп iз засто-суванням спецiальних двухолiвних рН-зондiв iз сурм'янокаломелевими електродами (антраль-ним i корпусним) на апарат 1КЖ-2 (виробництво Украша) за стандартною методикою.
Статистична обробка результапв проводилася з використанням системи статистично^ обробки даних Statistica 6.0. При нормальному розподь лi використовувався t-критерiй Стьюдента, у разi вiдхилення вiд нормального розподшу застосо-вувалися непараметричнi критерп Вiлкоксона. Кореляцiйний аналiз проводили за допомогою коефiцieнта кореляцп Спiрмена. Вiрогiдними вва-жали вiдмiнностi при р < 0,05.
Результати досл1джень та ix обговорення
Пiд час проведеного дослщження було вста-новлено, що хворих здебшьшого турбували скарги на печш (82 % хворих першо^ групи та 86 % хворих другое групи), серед хворих на ГЕРХ iз супут-шм ожирiнням бiльш вираженими порiвняно iз хворими без супутньо^ патологи виявилися скарги на вiдрижку повiтрям (60 % хворих першо^ групи, 52 % — другое групи), дисфапю (32 % — пер-шо^ групи, 24 % — другое групи) та регургiтацiю (68 % — першо^ групи, 48 % — другое групи).
Показники опитувальника GERDQ для першо^ групи становили 11,00 ± 1,32 бала, для другое — 9,8 ± 1,2 бала (табл. 1).
Пд час проведеного ультразвукового досль дження шлунка та нижньо^ третини стравоходу було встановлено, що ширина нижньо^ трети-( залежно вд наявност супутнього ожиршня
№шчш прояви XBopi на ГЕРХ i3 cynyTHiM ожирiнням XBopi на ГЕРХ без супутньо! патологи
ne4iq (%) 82 86
Вiдрижка (%) 60 52
Регургiтацiя (%) 68 48
Дисфапя (%) 32 24
Показники опитувальника GERDQ (бали) 11,00 ± 1,32 9,8 ± 1,2
Таблиця 2. Показники моторно-секреторних порушень у хворих на ГЕРХ ¡з супутн1м ожир1нням пор1вняно з групою хворих на ГЕРХ без супутньоi патологи та контрольною групою
Показник Контрольна група Група хворих на ГЕРХ i3 супутшм ожиршням Група хворих на ГЕРХ без супутньо! патологи
Дiаметр стравохщного отвору дiафрагми (см) 1,51 ± 0,05 2,03 ± 0,15* 1,79 ± 0,09
Ширина нижньо1 третини стравоходу (см) 2,13 ± 0,16 2,9 ± 0,2* 2,56 ± 0,26
Кислотнють шлункового соку в тЫ шлунка (рН) 1,80 ± 0,04 1,02 ± 0,03* 1,10 ± 0,03
Кислотнють шлункового соку в антрумi шлунка (рН) 6,75 ± 0,05 5,00 ± 0,06 5,80 ± 0,09
Примтка: * — p < 0,05.
ни стравоходу у хворих першо! групи становила 2,9 ± 0,2 см, друго! групи — 2,56 ± 0,26 см, у груш контролю — 2,13 ± 0,16 см. Дiаметр стравохвдного отвору дiафрагми у хворих першо! групи становив 2,03 ± 0,15 см, друго! групи — 1,79 ± 0,09 см, норма — 1,51 ± 0,05 см (табл. 2).
У 26 пащенпв було дiагностовано гастроезо-фагеальний рефлюкс, об'ем якого в першш групi становив у середньому 6,1 ± 0,2 мкл i в другш гру-пi — 4,80 ± 0,12 мкл. Таким чином, установлено, що при ультразвуковому дослщженш у хворих на ГЕРХ спостерпаються вiрогiдне збiльшення дiа-метра стравохщного отвору дiафрагми, розширен-ня нижньо! третини стравоходу (р < 0,05) i наяв-нiсть гастроезофагеального рефлюксу.
Кислотнiсть шлункового соку в тЫ шлунка в першiй групi становила в середньому 1,02 ± 0,03, у другш груш — 1,10 ± 0,03 (при нормi 1,80 ± 0,04). Показники кислотностi в антрумi становили в першш групi 5,00 ± 0,06, у другш груш — 5,80 ± 0,09 (при нормi 6,75 ± 0,05). Показники кислотностi шлункового соку в тЫ шлунка у хворих iз першо! групи були значно вищi за показники хворих групи без супутнього ожиршня (р < 0,05). Була вста-новлена ч^ка кореляцiйна залежнiсть мiж ступе-нем вираженостi ГЕРХ при ФГДС, тривалютю i тяжкiстю печи, даними рН-метри та показника-ми, отриманими при ультразвуковому дослвджен-нi (г = 0,73).
Висновки
1. Установлено, що у хворих iз супутшм ожи-рiнням при проведеннi штрагастрально! рН-метри показники кислотностi шлункового соку в тт шлунка вiрогiдно вищi, нiж у хворих на ГЕРХ без супутньо! патологи (р < 0,05), до того ж показники кислотност шлункового соку в обох ка-тегорш хворих на ГЕРХ вiрогiдно вищ^ нж в осiб контрольно! групи (р < 0,05).
2. Показано, що при ультразвуковому досль дженш у хворих на ГЕРХ спостерпаються вiрогiд-не порiвняно зi здоровими особами збшьшення дiаметра стравохiдного отвору дiафрагми, розши-рення нижньо! третини стравоходу та наявшсть гастроезофагеального рефлюксу (р < 0,05), осо-
бливо виражеш у хворих на ГЕРХ i3 супутшм ожи-рiнням.
3. Установлено кореляцшний зв'язок мiж даними рН-метри, моторно-евакуаторними пору-шеннями та клжчними проявами ГЕРХ.
Список л1тератури
1. Boeckxstaens G., El-Serag H.B., Smout A., Kahrilas P. Symptomatic reflux disease: the present, the past and the future // BMJ. - 2014. - 63(7). - 1185-1193 // http://dx.doi. org/10.1136/gutjnl-2013-306393
2. Dixon J.B., Dixon M.E., O'Brien P.E. Depression in association with severe obesity: changes with weight loss//Arch. Intern. Med. - 2003. - 163. - 2058-2065. http://dx.doi.org/10.1001/ archinte.163.17.2058
3. Friedenberg F.K., Xanthopoulos M., Foster G.D., Richter J.E. The association between gastroesophageal reflux disease and obesity //Am. J. Gastroenterol. - 2008. - 103. - 2111-2122. http://dx.doi.org/10.1111/j.1572-0241.2008.01946.x
4. Kahrilas P.J., Jonsson A., Denison H. et al. Impact of regurgitation on health-related quality of life in gastro—oesophageal reflux disease before and after short-term potent acid suppression therapy // Gut. - 2014. - 63. - 720-6. http://dx.doi. org/10.1136/gutjnl-2013-304883
5. Lim C.H, Choi M.G., Baeg M.K., Moon S.J., Kim J.S., Cho Y.K. at al. Symptom characteristics and psychosomatic profiles in different spectrum of gastroesophageal reflux disease // Gut. Liver. - 2014. - 8(2). - 165-9. http://dx.doi.org/10.5009/ gnl.2014.8.2.165.
6. Marcowitz S., Friedman M., Arent S. Understanding the relation between obesity and depression: causal mechanisms and implications for treatment // Clin. Psychol. Sci Prac. -2008. - 15. - 1-20. http://dx.doi.org/10.1111/j.1468-2850.2008.00106.x
7. Ogden C.L., Carroll M.D., Kit B.K., Flegal K.M. Prevalence of childhood and adult obesity in the United States, 2011— 2012 // Journal of the American Medical Association. - 2014. -311(8). - 806-814. http://dx.doi.org/10.1111/j.1572-0241.2008. 01946.x
8. Vakil N., van Zanten S.V., Kahrilas P., Dent J., Jones R. The Montreal definition and classification of gastroesophageal reflux disease: a global evidence-based consensus// Am. J. Gastroenterol. - 2006. - 101. - 1900-1920. http://dx.doi.org/10.1111/ j.1572-0241.2006.00630.x
9. Wu Y.W., Tseng P.H., Lee Y.Ch, Wang S.Y., Chiu H.M., Tu C.H. et al. Association of Esophageal Inflammation, Obesity and Gastroesophageal Reflux Disease: From FDG PET/CT Perspective //PLoS One. - 2014. - 9(3). http://dx.doi.org/10.1371/ journal.pone.0092001
Отримано 05.01.15 ■
Опарин A.A., Корниенко A.A.
Харьковская медицинская академия последипломного образования
ОСОБЕННОСТИ ТЕЧЕНИЯ МОТОРНО-СЕКРЕТОРНЫХ НАРУШЕНИЙ ПРИ ГАСТРОЭЗОФАГЕАЛЬНОЙ РЕФЛЮКСНОЙ БОЛЕЗНИ У ЛИЦ С СОПУТСТВУЮЩИМ ОЖИРЕНИЕМ
Резюме. Цель исследования: выявить особенности течения моторных и секреторных нарушений при гастроэзо-фагеальной рефлюксной болезни в зависимости от наличия сопутствующего ожирения у лиц молодого возраста.
Материалы и результаты исследования. В ходе исследования были обследованы 50 больных гастроэзофагеаль-ной рефлюксной болезнью, из которых в зависимости от наличия сопутствующего ожирения было сформировано 2 группы. В первую группу вошли больные гастро-эзофагеальной рефлюксной болезнью с сопутствующим ожирением, во вторую — больные гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью без сопутствующей патологии. Контрольную группу составили 20 практически здоровых лиц. В исследовании было установлено, что у больных гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью с сопутствующим ожирением были значительно выражены моторные нарушения, которые оценивались с помощью ультразвуковых методов исследования (определялись диаметр пищеводного отверстия диафрагмы, толщина стенки пищевода, ширина просвета пищевода в нижней трети, а также наличие или отсутствие рефлюкса), находившиеся в тесной корреляционной связи с особенностями клинических проявлений гастроэзофаге-альной рефлюксной болезни, которые определялись с помощью опросника GERDQ (международный опросник для диагностики гастроэзофагеальной рефлюксной болезни), по сравнению с группой больных гастроэзо-фагеальной рефлюксной болезнью без сопутствующей патологии.
Ключевые слова: гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь, ожирение, моторно-секреторные нарушения, ультразвуковая диагностика.
Oparin O.A., Korniienko D.O.
Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education, Kharkiv, Ukraine
FEATURES OF MOTOR AND SECRETORY DISORDERS IN GASTROESOPHAGEAL REFLUX DISEASE IN YOUNG PATIENTS WITH CONCOMITANT OBESITY
Summary. The Objective of the Study. To identify the features of the motor and secretory disorders in gastroesophageal reflux disease, depending on the presence of concomitant obesity in young people.
Materials and Results of the Study. The study included 50 patients with gastroesophageal reflux disease, they we divided into 2 groups, depending on the presence of concomitant obesity. The first group included patients with gastroesophageal reflux disease and concomitant obesity, the second one — patients with gastroesophageal reflux disease without comorbid-ity. Control group consisted of 20 apparently healthy individuals. The study found that patients with gastroesophageal reflux disease and concomitant obesity had severe motor disturbances which were evaluated using ultrasound study (there were evaluated the diameter of esophageal hiatus, the thickness of esophageal wall, esophageal lumen width in the lower third, as well as the presence or absence of reflux), and were in close correlation with specific clinical manifestations of gastroesophageal reflux disease, measured by GERDQ questionnaires (international questionnaires for the diagnosis of gastroesophageal reflux disease) compared with the group of patients with gastroesopha-geal reflux disease without comorbidity.
Key words: gastroesophageal reflux disease, obesity, motor and secretory disorders, ultrasound diagnosis.
