CC BY
45
УДК 616.333-008.6:613.25]-06-085-036.8:615.24 DOI: 10.22141/2308-2097.52.4.2018.154140
С'рчак С.С.
Ужгородський нацональний ун1верситет, м. Ужгород, Укра'на
Клшчна ефективнють урсодезоксихолевоТ кислоти в комплексному лiкуваннi хворих на ожирiння й гастроезофагеальну рефлюксну хворобу
For cite: Gastroenterologia. 2018;52(4J:207-215. doi: 10.22141/2308-2097.52.4.2018.154140
Резюме. Актуальнють. Порушення в оргашзмiхворих з ожир1нням мають системний метабол'чний характер, зокрема негативно впливають на стан орга^в шлунково-кишкового тракту. Установлено зв'язок ожирн-ня 3i такими захворюваннями органiв травлення, як стеатоз печнки й п'щшлунково)' залози, жовчнокам'яна хвороба, а також ¡з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ). Призначення урсодезоксихолевоТ кислоти (УДХК) у складi комплексноi терап'п хворих на ожирння та ГЕРХ е патогенетично обгрунтованим з огляду на ii здатнсть впливати на метаболiчнi процеси в органiзмi, а також ii протективну роль щодо слизо-во) оболонки верхнх в^^в шлунково-кишкового тракту при дИ агресивного рефлюктату. Мета: вивчити клнчну ефективнють препарату УДХК (Урсофальк) у комплексному лкуванн хворих на ожирння та ГЕРХ. Матер'али та методи. Обстежено 94 хворi з ожирiнням р'зного ступеня та ГЕРХ. Обстежених розподлено на двi клiнiчнi групи: I група хворих (n = 44) на фон змни способу життя, дотримання ^етичних рекомендацй отримали стандартне лiкування ГЕРХ ¡з використанням ¡нпбтору протонноi помпи; II група хворих (n = 50), кр'м вищевказаного лiкування, додатково отримали препарат УДХК Урсофальк («Др. Фальк Фарма ГмбХ», Нiмеччина) протягом 3 м^^в. Результати. ГЕРХ у хворих на ожирння з частотою до 40,9 % випад^в про-являеться позастравохщною симптоматикою. Призначення ¡нпбтору протонноi помпи в поеднанн з УДХК у хворих на ожирння приводить до суттевого зменшення печи, проявiв дисфаги, а також позастравохщних. прояв'в рефлюксноi хвороби вже наприюнц 2-4 тижня лкування. Комплексна терапя з використанням УДХК у обстежених хворих також сприяла зменшенню маси тла (до 5 кг за один м^ць лiкування), переважно при ожирiннi I i II ступешв. Висновки. Використання Урсофальку в комплексному лкуванн хворих на ГЕРХ при ожирiннi е патогенетично обгрунтованим засобом зменшення й нормал'зац'И кл'н'чних. прояв'в захворювання, особливо )х позастравохщних. форм. Комплексна тера^я хворих на ГЕРХ та ожирння на фон модифкаци способу життя й ^етичних рекомендацй мае включати препарат УДХК для бльш швидкоi, ефективно'( й без-печно( нормал'зац'И маси тла з тривалстю лiкування мнмум 3 мся^.
Ключовi слова: ожирння; гастроезофагеальна рефлюксна хвороба; лкування; урсодезоксихолева кислота
Орипнальш досл^ження Original Researches ■ < ■ i ГАСТРОЕНТЕРОЛОПЯ GASTROENTEROLOGY
Патолопя верхн1х в1ддшв травного каналу / Pathology of Upper Gastrointestinal Tract
Вступ
Ожиршня — це захворювання, що глобально по-ширене в усьому свт, причому тльтсть пащенпв з ожиршням неухильно зростае, особливо в промислово розвинених крашах [1].
За даними Всесвггаьо! оргашзацп охорони здоров'я (ВООЗ), понад 1,9 мшьярда дорослих людей у свт мають надлишкову вагу, з них понад
600 мшьйошв страждають вщ ожиршня [2], а до 2025 р. вщ ожиршня страждатимуть до 40—50 % на-селення планети [3]. Ниш ожиршня — це не тшьки медична, а й сошальна проблема [4], що обумовле-но значним шдвищенням ризику серйозних усклад-нень, як виникають на фош ожиршня й призводять до попршення якост життя й передчасно'1 смерт пашенпв [5].
© «Гастроентеролопя» / «Гастроэнтерология» / «Gastroenterology» («Gastroenterologia»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденцп: Орчак Елизавета Степашвна, доктор медичних наук, професор кафедри пропедевтики внутршшх хвороб, медичний факультет, Ужгородський нацюнальний ушвер-ситет, пл. Народна, 1, м. Ужгород, 88000, УкраТна; e-mail: szircsak_heni@bigmir.net; контактний тел.: +38 (050) 976-17-94.
For correspondence: E. Szircsak, MD, PhD, Professor at the Department of propaedeutic of internal diseases, medical faculty, Uzhhorod National University, Narodna Sq., 3, Uzhhorod, 88000, Ukraine; e-mail: szircsak_heni@bigmir.net; phone: +38 (050) 976-17-94.
Ожиршня — це хрошчне захворювання обмшу речовин, що проявляеться надлишковим розвитком жирово! тканини, прогресуе при природному перебиу й мае певне коло ускладнень. При цiй патологй' вмiст жирово! тканини в органiзмi перевищуе 10—15 % вiд маси тта в чоловiкiв i 20—25 % — у жшок. Бтьшу час-тину маси клiтини жирово! тканини — адипоциту — становить жир у формi триглiцеридiв, що складають-ся з глiцерину i трьох молекул жирних кислот. Тепер жирова тканина вважаеться не просто рiзновидом сполучно! тканини, а й ендокринним органом, тому що е мюцем синтезу речовин, що чинять ендокринну, паракринну й автокринну даю [6]. Отже, порушення в органiзмi хворих з ожиршням мають системний мета-болiчний характер i призводять до розвитку серйозних уражень з боку серцево-судинно!, дихально! систем, метаболiчного синдрому, онкологiчних захворювань, лежать в основi розвитку цукрового дiабету тощо [5]. Так само ожирiння негативно впливае на стан органiв шлунково-кишкового тракту (ШКТ) [4]. Установлено зв'язок мiж ожирiнням i такими захворюваннями ор-ганiв травлення, як стеатоз печшки й пiдшлунково!' за-лози, хрошчний панкреатит, жовчнокам'яна хвороба (ЖКХ), холестероз жовчного мiхура, а також мiж ожи-рiнням i гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ) [3].
Зпдно зi статистичними даними, поширенiсть ГЕРХ у США становить 21—27 % у популяци, у Япо-ни — близько 16 %, у кра!нах Азй' — 2—10 %. Ешдемь ологiчнi дослiдження також продемонстрували бiльш високу поширенiсть ГЕРХ серед пащенпв з ожирш-ням порiвняно з такими, якi не мають ожиршня [2]. При цьому ГЕРХ може призвести до симптоматичного навантаження пащента з полiморбiдною патологiею на фонi ожиршня, а також значного зниження якост життя, особливо при формуваннi ускладнень, таких як ерозивний езофапт, стравохт Барретта, аденокар-цинома стравоходу, збтьшуючи витрати на лiкування таких хворих [7].
Проведет популяцшш дослiдження тдтверджу-ють виражену залежнiсть мiж збтьшенням маси тiла й прогресуванням симптомiв та ускладнень ГЕРХ. В.С. Jacobson i спiвавт. вивчали вплив змши ваги на симптоми ГЕРХ. Установлено, що збтьшення iндексу маси тта (1МТ) на > 3,5 кг/м2 пов'язане з пiдвищенням ризику прогресування симптомiв рефлюксно! хвороби. Ускладнення ГЕРХ, такт як ерозивний езофаггг, стравохт Барретта й аденокарцинома стравоходу, також тюно пов'язанi з ожиршням. Результати D.J. Stein i ствавт. свiдчать, що збiльшення 1МТ на кожш 5 одиниць пт-вищуе на 35 % ризик формування стравоходу Барретта у хворих на ожиршня та ГЕРХ. Також доведено, що вюцеральне ожиршня е бтьш сжцифТчним фактором ризику для стравоходу Барретта й ерозивного езофап-ту, шж вткладання жирово! тканини на кшщвках. Уза-гальнений аналiз 12 загальносвiтових епiдемiологiчних дослiджень показав, що в пащенпв з 1МТ > 40 кг/м2 частiше виникае аденокарцинома стравоходу пор1вня-но з пащентами з надлишковою масою тта [8].
Патогенетичний зв'язок ожиршня з ГЕРХ можна пояснити ктькома теорiями [4], а саме мехашчною й ендокринно-метаболiчною [9]. Перш за все втбу-ваеться пiдвищення внутрiшньошлункового тиску, що, у свою чергу, призводить до порушення роботи нижнього стравохтного сфiнктера (НСС) [4]. Вюцеральне ожиршня, ймовiрно, шдвищуе внутршньо-черевний тиск через передачу сили тяжшня жирово! тканини до черевно! порожнини. Перерозтягнення шлунка й руховi аномалп' було запропоновано розгля-дати як iншi механiзми формування ГЕРХ у людей з ожиршням. Отже, патофiзiологiчнi розлади при ожи-ршш включають руховi розлади стравоходу, зниження тонусу НСС, тенденцш до розвитку ысти стравохт-ного отвору дiафрагми, збiльшення внутршньошлун-кового тиску [8].
1нший запропонований механiзм взаемозв'язку мiж ожирiнням i ГЕРХ пов'язаний iз дiетою. Вживан-ня харчових продукпв iз високим вмiстом жиру сприяе секреци' гормонiв, таких як секретин i холецистокшш, що призводить до зниження релаксаци' НСС [7]. Ен-докринно-метаболiчна теорiя, що пояснюе коморбщ-нiсть ГЕРХ i ожиршня, базуеться на даних про те, що жирова тканина е найбтьшим ендокринним органом в оргашзм^ який продукуе велику кшьысть адипокi-шв: лептин, амелiн, фактор некрозу пухлини альфа, прозапальнi iнтерлейкiни. Цi речовини здатш пiдтри-мувати запалення в дистальному вiддiлi стравоходу, а також впливати на моторно-секреторну активнiсть рiзних дiлянок ШКТ [9]. Крiм того, змши в секреци' адипонектину й лептину з адипоципв запропоновано розглядати як ланку патогенезу мiж ожиршням i стра-воходом Барретта й аденокарциномою стравоходу [8] (рис. 1).
Отже, поширенють ГЕРХ i пов'язаних iз нею ускладнень, зокрема рефлюкс-езофагггу, стравоходу Барретта й аденокарциноми стравоходу, останшми десятилiттями неухильно зростае в крашах Захiдноï бвропи. Причина такого збтьшення залишаеться не до кшця визначеною i може бути пояснена змшою характеру харчування в бш переважного вживання жирiв, куршням, вживанням алкоголю, а також сщмкими темпами розвитку ожирiння серед населення розвине-них кра!н [5].
Дослщження HUNT 3, проведене в Норвеги', що включало 44 997 пашенпв за 2006—2009 рр., вияви-ло, що зменшення маси тiла приводить до зниження симптомiв ГЕРХ. 1нше проспективне когортне до-слiдження, що включало 332 дорослих з ожиршням, яы були пщбраш для проведення спешально! про-грами для зниження ваги (середня втрата ваги ста-новила 13 кг), встановило, що поширешсть ГЕРХ знизилася з 37 до 15 % на фош зменшення маси тта обстежених [8].
Очевидно, що тдвищення ефективносп л^вання в таких пацiентiв може досягатися тльки завдяки па-ралельному впливу на харчову поведiнку хворого для корекци' патологiчноï ваги, а також через оптимiзацiю терапГ! ГЕРХ. Для отримання максимального ефекту в
терапи хворих на ожирiння та ГЕРХ мае проводитись одночасне використання дектькох методiв впливу на оргашзм: гiпокалорiйна дiета, фiзична активнiсть i ме-дикаментозне лiкування.
1з шмдесятих рокiв XX ст., коли почалося засто-сування урсодезоксихолево! кислоти (УДХК) для лiзису каменiв при жовчнокам'янш хворобi, просте-жуеться явна тенденщя до розширення показань до И застосування. УДХК — третинна холева кислота, и вмiст у загальному пулi жовчних кислот (ЖК) стано-вить 1—3 %.
1з загально! кiлькостi жовчних кислот 97—99 % е пдрофобними (лiпофiльними). Лiпофiльнi власти-востi дозволяють вiдiгравати провiдну роль у процеш травлення — емульгування й гiдролiз жирiв, активацiя панкреатичних i кишкових ферментiв, всмоктування й ресинтез триглiцеридiв, участь у гiдролiзi й всмокту-ваннi бiлкiв i вуглеводiв, асимiляцií жиророзчинних вь тамiнiв, холестерину, солей кальцiю. Найважливiшою функщею ЖК е створення умов для стабтьносп холестерину й бактерицидний ефект.
При ди несприятливих факторiв (iнфекцií, токсичнi ураження, хронiчне запалення тощо) вiдбуваеться змь на адекватносп реакци гепатоцитiв, холангiоцитiв на ЖК, виникае ситуащя, при якiй пдрофобш ЖК шду-кують апоптоз клггин печiнки. Також гiдрофобнi ЖК можуть чинити патологiчний вплив на слизову страво-ходу й шлунка, викликаючи рефлюкс-езофагiт i реф-люкс-гастрит.
Гiдрофобними е хенодезоксихолева, дезоксихоле-ва, лiтохолева ЖК. УДХК, на вщмшу вiд шших ЖК, мае максимальнi гiдрофiльнi й мшмальш лiпофiльнi властивостi. Ця яысть дозволяе бути конкурентом пд-рофобних (токсичних) ЖК. При всмоктуванш в тонкш кишцi в процесi ентерогепатично! циркуляци, а також при вбудовуванш в клiтиннi мембрани гепатоцитiв, холанпоцитав i ентероцитiв УДХК запобiгае токсичному ефекту лшофтьних ЖК. бдиний спосiб знизити токсичний вплив пдрофобних ЖК — змiнити яюсний склад циркулюючих ЖК [10, 11].
Певну роль у naToreHe3Í ГЕРХ i стравоходу Барретта можуть вiдiгравати пдрофобш ЖК, стимулюючи виро-блення прозапальних цитокiнiв епiтелiальними клгти-нами стравоходу, посилюючи апоптоз, а також сприя-ючи експресй' генiв, пов'язаних i3 розвитком метаплазй' епiтелiю. У зв'язку з можливютю змiни складу ЖК у шлунковому соку на rai прийому препаратiв УДХК об-говорюеться можливють ix застосування для л^вання ГЕРХ i стравоходу Барретта [10].
Доведено ряд позитивних ефекпв УДХК: антихо-лестатичний, цитопротективний, гiпоxолестеринемiч-ний, лгголггичний, холеретичний, iмуномодулюючий, антиапоптотичний, антифiбротичний, антипролiфе-ративний, протипухлинний, антиоксидантний та шш^ що дозволяе використовувати ii при найширшому спектрi патологй' [12].
У фаxовiй науковiй лiтературi активно обговорю-ються можливост використання УДХК при метабо-лiчниx розладах, а також у складi комплексноi' терапи, для нормал1заци ваги тiла при ожиршш. Багато досль джень спрямовано на вивчення можливосп використання УДХК для профилактики утворення камешв у жовчному мixурi на фош зниження маси тiла [13, 14], а також для профилактики ЖКХ та ураження печшки в барiатричнiй х!рургп [15—18].
Досягнення останнix роыв указують на безпосеред-нiй вплив УДХК на фактори, що стимулюють зниження ваги, нормал1зацш лiпiдного й вуглеводного профшв. Це стало можливим завдяки вiдкриттю нових факторiв регуляци лiпiдного й вуглеводного обмiнiв ЖК, зо-крема фактора росту фiбробластiв шлунково-кишко-вого гормону 19 (FGF19). У дослщженш D. Friedrich i ствавт. (2018) доведена роль порушення в сигнальнiй системи FGF19 у хворих iз надмiрною вагою й ожирш-ням при неалкогольнш жировш xворобi печiнки [19]. Х. Liu i сшвавт. (2013) повiдомляють, що УДХК можна вважати новим терапевтичним агентом для лшування знижено'1' бюдоступносп оксиду азоту через його вплив на лианд фарнезо'iд-рецептора Х (farnesoid X receptor, FXR) для нормалiзацii глюкозоiндукованиx метаболiч-
Рисунок 1 — Патогенез формування ГЕРХ при ожирнн [9]
них змш в оргaнiзмi [б] i нормaлiзaцiï лiпiдного обмiнy й зниження рiвня вiсцерaльно'i бiлоï жирово'1 клггкови-ни в тaкиx хворих [15, 1б].
УДХК iндyкye секрецш первинних ЖК iз печш-ки в кишечник через iнгiбyвaння FXR y кишечнику Секретовaнi ентеробaктерiaльною флорою первинш ЖК перетворюються нa вторинш жовчнi кислоти, якi мaють потужну aгонiстичнy aктивнiсть TGR5. TGR5 локaлiзyeться нa клiтинax нейронiв мiжм'язового сплетення кишечнига, L-клiтинax кишечникa, печш-ки й спинного мозку. 3a допомогою L-клiтин УДХК стимyлюe секрецiю глюкaгоноподiбного пептидy-1 (glucagon-like peptide-1, GLP-1) i нормaлiзye секрецiю iнсyлiнy [20, 21].
Японсьы вченi (Shima K.R. тa спiвaвт., 2018 р.) провели дослщження, y якому 6уло встaновлено, що лiкyвaння УДХК знижye рiвень HbA1c i збiльшye рaнню секрецiю GLP-1 у вщповщь нa високий вмют жиру в пaцieнтiв iз дiaбетом 2 типу й xронiчним зa-xворювaнням печiнки [22]. Резyльтaт метaaнaлiзy A. Sánchez-García тa спiвaвт. (2018) тaкож вкaзye нa позитивний вплив УДХК та вуглеводний обмiн, зниження рiвня глюкози в плaзмi кровi, HbA1c i концен-трaцiï iнсyлiнy [23].
В експериментaльномy дослщженш A.C. Franzoni тa спiвaвт. (2015) використовyвaли УДХК як aльтер-тативу зaмiсноï терaпiï для нормaлiзaцiï метaболiчниx змiн у перiод пiсля менотузи. Встaновлено, що лшу-вaння УДХК коре^ метaболiчнi змiни, якi винигають у менопayзi, нормaлiзyючи при цьому мaсy тiлa, змен-шуючи стеaтоз печiнки й пaрaметри лiпiдного профтю плaзми [24].
Епiгенетичне дослiдження, проведене V. Pataia тa спiвaвт. (2018), покaзaло, що сiмейний xолестaз пов'язaний iз пiдвищеним ризиком розвитку ожиршня, метaболiчниx i серцево-судинних зaxворювaнь у потомив чоловiчоï стaтi. Лiкyвaння бaтькiв УДХК може зaпобiгти розвитку ожиршня й пов'язaноï з ним гшертонй' в потомкiв чоловiчоï CTari [1].
Без сyмнiвy, признaчення препaрaтy УДХК у скта-дi комплексно!' терaпiï хворих нa ожирiння тa ГЕРХ e пaтогенетично обГрyнтовaним з огляду нa il здaтнiсть впливaти нa метaболiчнi процеси в оргашзм^ a тaкож il протективну роль щодо слизово'1 оболонки верxнix вщ-дiлiв ШКТ при дй' aгресивного рефлюктaтy.
Мета: вивчити клiнiчнy ефективнють препaрaтy УДХК (Урсоф^ьк) у комплексному лiкyвaннi хворих нa ожирiння тa ГЕРХ.
Мaтepiaли тa мeтоди
Ha клшчнш бaзi кaфедри пропедевтики внутршшх хвороб медичного фaкyльтетy ДВНЗ «Ужгородський нaцiонaльний ушверситет» зa 201б—2018 рр. обстежено 94 xворi з ожиршням рiзного ступеня тa ГЕРХ. Серед обстежених хворих чоловшв було 53 (5б,4 %), жшок — 41 (43,б %). Середнш вiк стaновив (39,7 ± 5,2) року. У контрольну групу ввшшло 20 прaктично здорових осiб (чоловшв було 11 (55,0 %), жшок — 9 (45,0 %)). Середнш вш хворих сгановив (41,4 ± 7,3) року.
Уш дослщження були виконанi за згодою пашенпв, а методика ïx проведення вщповщала Гельсiнськiй де-кларацй' 1975 р. i ïï перегляду 1983 р.
Уш обстеженi пацiенти пiдлягали дослщженню за загальноклiнiчними, антропометричними, лаборатор-ними й шструментальними методиками. Для верифь кацй' дiагнозу звертали увагу на характер скарг, анамнез захворювання. При антропометричному дослщженш визначали iндекс маси тла, окружнiсть талй' й стегон. Вщповщно до отриманих даних, зпдно з рекомендаш-ями ВООЗ, хворих розподтили залежно вiд показника 1МТ: 1МТ 16,0 i менше вщповщав вираженому дефщи-ту маси тла; 16,0—18,5 — недостатнiй масi тла; 18,0— 24,9 — нормальнiй маш; 25,0—29,9 — надмiрнiй масi; 30,0—34,9 — ожиршню I ступеня; 35,0—39,9 — ожирш-ню II ступеня; 40,0 i бтьше — ожиршню III ступеня (морбщне ожирiння) [25].
Дiагноз ГЕРХ установлювали згiдно з критерiями унiфiкованого клiнiчного протоколу (наказ МОЗ Укра-1'ни вiд 31.10.2013 № 943) iз урахуванням скарг, даних ендоскотчного дослiдження тощо. Для тдтвердження дiагнозу обстеженим хворим виконано фiброезофагога-стродуоденоскопiю (ФЕГДС) за допомогою обладнан-ня для ендоскопй' з вщеопроцесором Pentax ЕРМ-3300 iз використанням гнучких фiброендоскопiв фiрми Pentax Е-2430, GIF-K20, а також проведено добовий рН-мошторинг (за методикою професора В.Н. Чернобрового) [26]. Для ендоскотчно'1 оцшки ступеня ура-ження стравоходу використовували Лос-Анджелеську класифiкацiю 1998 року (LA): стутнь А — поодинока ерозiя < 5 мм; стутнь В — > 1 ероз1я довжиною > 5 мм, не займае цто'1 вiдстанi мiж 2 сусщтми складками стравоходу; стутнь С — > 1 ерозiя, що займае цiлий простiр мiж > 2 складками стравоходу, займае < 75 % периметру стравоходу; стутнь D — ерозй' або виразки, що займа-ють > 75 % периметру стравоходу. Шфекцш Helicobacter pylori (HP) дiагностували за допомогою швидкого уреаз-ного тесту (CLO-test), а також С13-уреазного дихального тесту (IZINTA, Угорщина).
Критерiями включения пацiентiв у дослiдження були: ожиршня рiзного ступеня, наявнiсть клiнiчниx симптомiв (типових i атипових) ГЕРХ, виявлення при ФЕГДС змш слизово'1 оболонки стравоходу, характер-них для ГЕРХ.
Критерй' виключення з дослщження: функцюналь-нi або оргашчш захворювання стравоходу, шлунка й дванадцятипало'1 кишки, неерозивна форма ГЕРХ, НР-позитивнi xворi з ожирiнням i ГЕРХ.
Надання медично'1 допомоги обстеженим хворим проводили зпдно з клЫчним протоколом лкування МОЗ Украши (наказ № 943 вщ 31 жовтня 2013 року) i вщповщно до локальних протоколiв. На фонi дiетичниx рекомендацiй i модифiкацi'i способу життя обстеженим хворим на ожиршня та ГЕРХ призначено шпбггор протонно! помпи (пантопразол по 40 мг 1 раз на добу зранку за 1 годину до ']ж) протягом 3 мюяшв. За необхщносл кратшсть прийому пантопразолу подвоювали до досяг-нення позитивно! динамiки клЫчно'1 симптоматики. Для нормалiзацi'i роботи верхних вiддiлiв шлунково-киш-
кового тракту призначено ггоприду гщрохлорид по 50 мг 3 рази на добу протягом 3 мюящв. Хворих на ожирiння та ГЕРХ розподтено на двi клiнiчнi групи залежно вщ про-веденого лкування, а саме: у I групу ввiйшли 44 хворi, яю на фош змiни способу життя, дотримання даетичних ре-комендацiй отримали вищенаведеш препарати, а також при виявленш змiшаного рефлюктату 1м призначено сорбенти протягом 10 дшв; II групу становили 50 хворих, яким, ^м вищевказаного лiкування, додатково призначено препарат УДХК Урсофальк («Др. Фальк Фарма ГмбХ», Шмеччина) iз розрахунку 20 мг/кг маси тта. Ль кування УДХК продовжували протягом 3 мюящв.
Аналiз i обробка результапв обстеження хворих здiйснювалися за допомогою комп'ютерно! програми Statistics for Windows v.7.0 (StatSoft Inc, USA) з вико-ристанням параметричних i непараметричних методiв оцiнки отриманих результатiв.
Результати
У всiх обстежених 94 хворих до лкування при ощн-щ показниюв антропометричного дослiдження вияв-лено ожиршня рiзного ступеня, що проявлялося збть-шенням 1МТ (табл. 1).
При цьому в обстежених хворих до лкування (як у I, так i в II груш) частше дiагностовано ожирiння II ступеня (у 47,7 i 46,0 % хворих вщповщно). Розподiл обстежених пащенпв наведено в табл. 2.
На фош комплексно! терапи з використанням УДХК у хворих на ожиршня та ГЕРХ (II група обстежених) встановлено виражений позитивний вплив препарату на динамку показника !МТ (табл. 1). Уже наприкiнцi 1-го мюяця лiкування iз застосуванням УДХК у обстежених пащентав з ожиршням II i I сту-пешв встановлено зменшення маси тiла, що становило до 5 кг. 3-мюячний курс лiкування Урсофальком позитивно вплинув на антропометричнi показники в ошб з ожирiнням. Перерозподiл обстежених хворих залежно вщ змiни !МТ i ступеня вираженостi ожирiння наведено в табл. 2.
Провщним клiнiчним проявом ураження верхшх вщдшв травно! системи в обстежених хворих на ожиршня та ГЕРХ була вщрижка кислим, клубок у горлi й печiя (стравохщш клiнiчнi прояви ГЕРХ). У значно! кiлькостi обстежених хворих на ожиршня ГЕРХ кль нiчно проявляеться атипово: кардюлопчна форма, що проявлялась загрудинними болями по ходу стравоходу
Таблиця 1 — Динамка показниюв антропометричного досл'1дження в обстежених хворих з ожирнням i ГЕРХ на фон проведеного лкування
XBopi на ожиршня та ГЕРХ
£ s I Контрольна До лкування Пюля лкування
<0 rc * група (n = 20) 1група (n = 44) II група (n = 50) через 1 Mic. через 3 Mic.
с Iгрупа (n = 44) II група (n = 50) Iгрупа (n = 44) II група (n = 50)
1МТ, кг/м2 21,58 ± 2,48 36,71 ± 5,82* 36,53 ± 3,04* 36,05 ± 6,11 34,20 ± 4,23 34,53 ± 5,56 30,22 ± 1,30
Примтки: * — р'зниця м1ж показниками хворих до лкування й oci6 i3 контрольно)' групи Bipor^Ha, р < 0,05; виражений позитивний ефект; позитивна динамка; незначна позитивна динамка.
Таблиця 2 — Розподл обстежених хворих з ожиршням i ГЕРХ залежно вщ 1МТ до i псля комплексного лкування з використанням УДХК
Показник Хворi на ожиршня та ГЕРХ, %
До лкування Пюля лкування
Iгрупа (n = 44) II група (n = 50) через 1 Mic. через 3 Mic.
Iгрупа (n = 44) II група (n = 50) Iгрупа (n = 44) II група (n = 50)
Нормальна вага (1МТ: 18,0-24,9) - - - - - 12,0*, +
Надмiрна вага (1МТ: 25,0-29,9) - - 2,3 14,0*, + 11,4 36,0** ++
Ожиршня I ст. (1МТ: 30,0-34,9) 38,7 38,0 40,9 36,0 40,9 42,0
Ожиршня II ст. (1МТ: 35,0-39,9) 47,7 46,0 43,2 34,0 36,3 10,0** ++
Ожиршня III ст. (1МТ: 40,0 i бтьше) 13,6 16,0 13,6 16,0 11,4 -
Примтка: в^мЫносл показниюв у хворих II групи до i псля лкування вipoгiднi: * — р < 0,05; ** — р < 0,01; в^мЫност показниюв у хворих I i II груп псля лкування вipoгiднi: + — р < 0,05; ++ — р < 0,01; виражений позитивний ефект; позитивна динамка; незначна позитивна динамка; без змн; негативна динамка.
й перебоями в робот серця, встановлена в 55,6 i 52,6 % хворих I i II груп, а також спостерiгалися отоларинго-логiчнi змiни (першiння в горл^ сухий кашель, охри-плiсть голосу) у 44,4 i 47,47 % вщповщно (табл. 3).
Призначення антисекреторно! терапи в поeднаннi з ггопридом гiдрохлориду й УДХК у хворих на ожи-рiння позитивно вплинуло на кшшчну картину ГЕРХ (II група). Слiд зауважити суттеве зниження про-явiв дисфагп, клубка в горл^ а також позастравохщ-них проявiв рефлюксно! хвороби, таких як першш-ня в горлi, перебо! в роботi серця й загрудинш болi, уже наприкiнцi 2—4 тижня комплексного лшування (табл. 3). Слщ вiдзначити незначнi позитивнi змiни кшшчних проявiв у хворих I групи, особливо серед обстежених, у яких ГЕРХ до лшування проявлялася позастравохщною симптоматикою. Отже, комплексна тератя з використанням Урсофальку на фош змь ни способу життя й дieтичних рекомендацiй е бiльш ефективною порiвняно з лiкуванням на основi шп-бiтору протонно! помпи й прокшетика у хворих на ГЕРХ при ожиршш
До лiкування ФЕГДС у вшх обстежених нами хворих подтвердила дiагноз ГЕРХ. При ендоскотчному обстеженнi в усiх 94 хворих на ожиршня спостерь гали рефлюкс-езофагiт рiзного ступеня вираженостi (табл. 4). Привертае увагу висока частота виявлення шд час ФЕГДС дуоденогастрального рефлюксу (ДГР)
в обстежених хворих на ожиршня та ГЕРХ до про-веденого лшування (у 36,7 i 38,6 % хворих I i II груп вiдповiдно).
Проведення кореляцшного аналiзу встановило до л^вання сильну залежнiсть мiж ДГР i виражешс-тю ожирiння, а саме II ступеня, у хворих обох груп (г = 0,82; р < 0,05 у хворих I групи та г = 0,76; р < 0,05 у хворих II групи).
Шсля проведеного л^вання при контрольнш ФЕГДС привертае увагу виражена позитивна дина-мша ендоскотчних проявiв ГЕРХ у хворих II групи (комплексна тератя з використанням УДХК). У жод-ного хворого II групи при повторному ендоскотчному дослщженш не виявлено ДГР, тодi як у хворих I групи встановлено, навпаки, збтьшення частоти ДГР (на 1,9 %). Також у хворих II групи шсля лшування спостеркали зменшення частки й вираженост реф-люкс-езофагiту наприкiнцi обстеження. Шсля лшу-вання частка неерозивно! форми рефлюксно! хвороби у хворих II групи зросла на 10,6 %.
Обговорення
У хворих на ожиршня ГЕРХ часто проявляеться атипово (до 38,0—40,9 % випадив), шд маскою уражен-ня верхшх вщдшв оргашв дихально! й серцево-судин-но! систем, що узгоджуеться з результатами D.B. Jones (2016) [27].
Таблиця 3 — Динамка кл'/шчних ознак ГЕРХ в обстежених хворих на ожир'1ння пд впливом комплексноI терапП' з використанням Урсофальку
Симптоми ГЕРХ XBopi на ожирiння та ГЕРХ, %
До лшування На фон лшування
1група (n = 44) II група (n = 50) через 4 тижн через 8 тижыв через 12 тижыв
Iгрупа (n = 44) II група (n = 50) Iгрупа (n = 44) II група (n = 50) Iгрупа (n = 44) II група (n = 50)
Стравохщы прояви (n = 26) 59,1 (n = 31) 62,0
Печiя 53,8 54,8 42,3 41,9 23,1* 22,6* 11,5**, + 3,2**
Вщрижка кислим 84,6 83,9 65,4 67,7 30,7* 32,3* 15,4+ 6,5**
Дисфапя 46,2 45,2 42,3+ 25,8* 30,7+ 16,1** 7,7+ -
Клубок у горлi 57,7 61,3 46,2 35,5* 34,6++ 12,9** 7,7+ -
Позастравохщш прояви (n = 18) 40,9 (n = 19) 38,0
Отоларингологии! (n = 8) 44,4 (n = 9) 47,4
Першлння в горлi 87,5 88,9 75,0 77,8 62,5 44,4 50,0 22,2
Охриплють голосу 75,0 66,7 62,5 66,7 50,0 33,3 25,0 -
Сухий, гавкливий кашель 50,0 44,4 50,0 44,4 50,0 22,2 25,0 -
Кард'юлопчн! (n = 10) 55,6 (n = 10) 52,6
Загрудинн болi по ходу стравоходу 70,0 80,0 60,0 60,0 40,0 20,0 10,0 -
Перебо! в робот серця 70,0 60,0 60,0 40,0 50,0 30,0 20,0 -
Примтки: в 'щм 'нност! показникв у хворих I / II груп до / псля лкування в'1рогщт: * — р < 0,05; ** — р < 0,01; вщмшност показниюв у хворих I i II груп псля лкування вiрогiднi: + — р < 0,05; ++ — р < 0,01; виражений позитивний ефект; позитивна динамка; незначна позитивна динамка; без змн.
Примтка: НЕРХ — неерозивна форма рефлюксноУ хвороби; вщмнност показниюв у хворих I та II груп до i псля лкування вiрогiднi: * — р < 0,05; вдмнност показниюв у хворих I i II груп псля лкування вiрогiднi: + — р < 0,05; ++ — р < 0,01; ■ виражений позитивний ефект; позитивна динамка; ■ незначна позитивна динамка; без змн; негативна динамка.
Таблиця 4 — Динамка ендоскотчних змн в обстежених хворих на ожирння та ГЕРХ пщ впливом комплексноï терапй
Ендоскошчж ознаки XBopi на ожиршня та ГЕРХ, %
1 група (n = 44) II група (n = 50)
До лкування Пюля лкування (через 3 Mic.) До лкування Пюля лкування (через 3 Mic.)
НЕРХ - 11,4* - 22,0*
Рефлюкс-езофапт (ступнь тяжкост в'щпов'щно до LA кпасиф'кацП):
LA-A 18,2 20,5+ 22,2 34,0
LA-B 34,1 31,8 28,0 20,0
LA-C 38,6 36,3 38,0 24,0*
LA-D 9,1* - 12,0 -
ДГР 36,7 38,6++ 38,0 -
Ендоскошчш змши ерозивно! форми ГЕРХ обстежених нами хворих на ожиршня частше вкповщають ступеням тяжкост В та С за LA, як було вказано i в по-вщомленш 1.Л. Кляритсько! (2017), при дослщженш групи пащентав i3 цукровим дiабетом 2 типу, метаболiч-ним синдромом i ожиршням у поеднанш з ГЕРХ.
Привертае увагу, що у 36,7—38,6 % обстежених нами пащентав iз ГЕРХ при ендоскошчному дослщженш встановлено ДГР, що прямо залежить вщ ступеня ви-раженост ожиршня. 1.Ю. Усанова та спiвавт. (2013) також вказують на превалювання лужних рефлюксiв у хворих на ожиршня та ГЕРХ [28]. В.1. Симаненков та сшвавт. (2017 р.) у сво!х дослiдженнях пов'язують на-явшсть змiшаних рефлюксiв, що мiстять жовчш кис-лоти, iз бiльш тяжким перебком рефлюксно! хвороби при ожиршш, а також твердять, що саме це може ле-жати в основi знижено! ефективностi стандартних схем кислотосупресивно! терапй'. Для бiльш ефективно! те-рапй' цього контингенту пащентш вважають за дощль-не включати iтоприду гiдрохлорид i препарат УДХК у схему лкування ГЕРХ при ожиршш [9].
Проведена нами комплексна терапiя з використанням препарату УДХК бшьш ефективно вплинула на динам^ клiнiчних симптомiв, а також ендоскотчних змш у хворих iз ГЕРХ на фонi ожирiння. У жодного хворого II групи при повторнш ФЕГДС не виявлено ДГР, тодi як у хворих I групи ^кування без препарату УДХК), навпаки, встановлено збтьшення ДГР до 38,6 %.
Слщ вщзначити ще одну, на нашу думку, позитивну сторону комплексно! терапй' iз УДХК у цих пащентш, а саме вiрогiдне зниження ваги тла хворих, переваж-но II групи. У пащентш на фонi дiетичних рекоменда-цiй, змiни способу життя й використання високих доз УДХК (20 мг/кг маси тла) вже наприкшщ першого мiсяця лiкування досягнуто зниження ваги до 5 кг, особливо у хворих з ожиршням I i II ступенш.
Отже, для хворих на ожиршня та ГЕРХ е доцтьним призначення лкарських препаратш, що впливають
одночасно на декшька патогенетичних ланок комор-бщно! патологи й водночас сприяють зменшенню/ нормалiзацil' декiлькох клiнiчних та шструменталь-них проявiв захворювання. Саме таким препаратом е УДХК, зокрема Урсофальк.
УДХК е ункальним лкарським засобом, що прояв-ляе антифiбротичну, антиапоптотичну, iмуномодулю-ючу, протизапальну, гiпохолестеринемiчну, антиокси-дантну, цитопротективну даю, мае ефект нормалiзацi! обмшних процесiв [29]. Це дае можливють використо-вувати УДХК (Урсофальк) при терапй таких метаболiч-них розладiв, як ожирiння, й асоцiйовано! з ним ГЕРХ. Як показують проведеш нами дослiдження, комплексна терашя з використанням Урсофальку е безпечною й високоефективною при довготривалому застосуванш в цього контингенту пацiентiв.
Висновки
1. ГЕРХ у хворих на ожиршня з частотою до 40,9 % випадкш проявляеться позастравохщною симптоматикою (отоларинголопчна, кардюлопчна форми).
2. Характерною особливютю ГЕРХ у хворих на ожиршня е висока частота дуоденогастрального реф-люксу при ендоскошчному дослiдженнi (36,7—38,6 % вiдповiдно).
3. Використання Урсофальку в комплексному ль куванш хворих на ГЕРХ при ожиршш е патогенетично обГрунтованим засобом зменшення й нормалiзацi! кль шчних проявiв захворювання, особливо !х позастраво-хiдних форм.
4. Комплексна терашя хворих на ГЕРХ та ожиршня на фош модифкаци способу життя й дiетичних ре-комендацш мае включати препарат УДХК (Урсофальк) для бшьш швидко!, ефективно! й безпечно! нормалiза-ци маси тта з тривалютю лiкування мiнiмум 3 мюящ.
Конфлкт iнтересiв. Автори заявляють про вщсут-нiсть конфлiкту штересш при пiдготовцi дано! статтi.
References
1. Pataia V, Papacleovoulou G, Nikolova V, et al. Paternal cholestasis exacerbates obesity-associated hypertension in male offspring but is prevented by paternal ursodeoxycholic acid treatment. Int J Obes (Lond). 2018 May 24. doi: 10.1038/s41366-018-0095-0.
2. Kliaritskaia IL, Moshko YA, Iskova IA, Kryvoy VV. GERD and obesity, clinical features. Crimean Journal of Internal Diseases. 2017;(33):45-49. (in Russian).
3. Osipenko MF, Kazakova EA, Bikbulatova EA, Shakalite IuD. The relationship between obesity and upper digestive tract diseases. Dokazatel'naya gastroenterologiya. 2014;3(2):36-38. (in Russian).
4. Lavryk AS, Dimitrenko EP. Gastroesophageal reflux disease in patients with morbid obesity. Kharkiv Surgical School. 2015;(75): 128-130. (in Ukranian).
5. Kusnir IE. GERD in obese patients: pathophysiological mechanisms of development, features of the course and approaches to therapy. Zdorov'ja Ukrai'ny. Gastroenterologija, Gepatologija, Koloproktologija. 2013;(29):70-71. (in Russian).
6. Di Filippo C, Trotta MC, Maisto R, et al. Beneficial Effect of Ursodeoxycholic Acid on High Glucose-Induced Long QT Interval Arrhythmia in Isolated Rat Heart. Diabetes Obes Int J. 2016;1(6):000136.
7. Jones DB. Obesity and Gastroesophageal Reflux Disease (GERD). Bariatric Times. 2016;13(5):10-15.
8. Chang P, Friedenberg F. Obesity and GERD. Gastro-enterol Clin North Am. 2014 Mar;43(1):161-73. doi: 10.1016/j. gtc.2013.11.009.
9. Simanenkov VI, Tikhonov SV Lishchuk NB. Gastroesophageal reflux disease and obesity: who is to blame and what to do? Medical alphabet. 2017;3(324):5-10. (in Russian).
10. Makhov VM, Volodina TV, Panferov AS, Turko TV. Poly-nosological effects of ursodeoxycholic acid (UDCA). Practice of using. Meditsinsky sovet. 2016;(14):62-67. (in Russian).
11. Kim DJ, Yoon S, Ji SC, et al. Ursodeoxycholic acid improves liver function via phenylalanine/tyrosine pathway and mi-crobiome remodelling in patients with liver dysfunction. Sci Rep. 2018Aug 8;8(1):11874. doi: 10.1038/s41598-018-30349-1.
12. Stepanov YuM, Kosynska SV. Features of ursodeoxycholic acid use in various pathologies of hepatobiliary tract and other organs and systems. Gastroenterologia. 2014;(54):129-135. doi: 10.22141/2308-2097.4.54.2014.82088. (in Ukrainian).
13. Magouliotis DE, Tasiopoulou VS, Svokos AA, et al. Ur-sodeoxycholic Acid in the Prevention of Gallstone Formation After Bariatric Surgery: an Updated Systematic Review and Meta-analy-sis. Obes Surg. 2017 Nov;27(11):3021-3030. doi: 10.1007/s11695-017-2924-y.
14. Stokes CS, Gluud LL, Casper M, Lammert F. Ursodeoxycholic acid and diets higher in fat prevent gallbladder stones during weight loss: a meta-analysis of randomized controlled trials. Clin Gastroenterol Hepatol. 2014 Jul; 12(7): 1090-1100.e2; quiz e61. doi: 10.1016/j.cgh.2013.11.031.
15. Mueller M, Castro RE, Thorell A, et al. Ursodeoxycholic acid: Effects on hepatic unfolded protein response, apoptosis and oxidative stress in morbidly obese patients. Liver Int. 2018 Mar;38(3):523-531. doi: 10.1111/liv.13562.
16. Mueller M, Thorell A, Claudel T, et al. Ursodeoxycholic acid exerts farnesoid X receptor-antagonistic effects on bile
acid and lipid metabolism in morbid obesity. J Hepatol. 2015 Jun;62(6):1398-404. doi: 10.1016/j.jhep.2014.12.034.
17. Magouliotis DE, Tasiopoulou VS, Svokos AA, et al. Ursodeoxycholic Acid in the Prevention of Gallstone Formation After Bariatric Surgery: an Updated Systematic Review and Meta-analy-sis. Obes Surg. 2017 Nov;27(11):3021-3030. doi: 10.1007/s11695-017-2924-y.
18. Pariente Ä, Erlinger S. Cholelithiasis and obesity: epidemiology, pathophysiology, clinical manifestations and prevention. Hépato-Gastro and Oncologie Digestive. 2017;24(1): 18-25. doi: 10.1684/hpg.2016.1395.
19. Friedrich D, Marschall HU, Lammert F. Response of fibroblast growth factor 19 and bile acid synthesis after a body weight-adjusted oral fat tolerance test in overweight and obese NAFLD patients: a non-randomized controlled pilot trial. BMC Gastroenterol. 2018 Jun 4;18(1):76. doi: 10.1186/s12876-018-0805-z.
20. Wang X, Liu H, Chen J, Li Y, Qu S. Multiple Factors Related to the Secretion of Glucagon-Like Peptide-1. Int J Endocrinol. 2015;2015:651757. doi: 10.1155/2015/651757.
21. Tomkin GH, Owens D. Obesity diabetes and the role of bile acids in metabolism. J Transl Int Med. 2016 Jun 1;4(2):73-80. doi: 10.1515/jtim-2016-0018.
22. Shima KR, Ota T, Kato K, et al. Ursodeoxycholic acid potentiates dipeptidyl peptidase-4 inhibitor sitagliptin by enhancing glucagon-like peptide-1 secretion in patients with type 2 diabetes and chronic liver disease: a pilot randomized controlled and add-on study. BMJ Open Diabetes Res Care. 2018 Mar 17;6(1):e000469. doi: 10.1136/bmjdrc-2017-000469.
23. Sánchez-García A, Sahebkar A, Simental-Mendía M, Simental-Mendía LE. Effect of ursodeoxycholic acid on glyce-mic markers: A systematic review and meta-analysis of clinical trials. Pharmacol Res. 2018 Sep;135:144-149. doi: 10.1016/j. phrs.2018.08.008.
24. Franzoni AC, Amorim AM, da Silva JVM, Storti JAP, de Oliveira MC. Use of Ursodeoxycholic Acid on Post-menopausal Obesity, Hepatic steatosis and Plasma Profile as an Alternative Treatment for Hormone Replacement Therapy. Braz Arch Biol Tech-nol. 2015;58(6):898-904. doi: 10.1590/S1516-89132015060310.
25. World Health Organization. Global Database on Body Mass Index (BMI). Available from: http://www.assessmentpsychol-ogy.com/icbmi.htm. Accessed: November 17, 2006.
26. Hobzej MK, Harchenko NV, Lishhyshyna OM, et al. Gastroezofageal'na refljuksna hvoroba. Unifikovanyj klinichnyj pr-otokolpervynnoi' ta vtorynnoi' (specializovanoi') medychnoi' dopo-mogy [Gastroesophageal Reflux Disease. Unified clinical protocol for primary and secondary (specialized) medical care]. Kyiv; 2013. 32 p. (in Ukrainian).
27. Jones DB. Obesity and Gastroesophageal Reflux Disease (GERD). Bariatric Times. 2016;13(5):10-15.
28. Usanova IYu, Kozlova NM, Lyakh GP. Indices of 3-hour pH-metry in young overweighed patients with GERD. Siberian Medical Journal. 2013;(93):100-103. (in Russian).
29. Kazyulin AN, Goncharenko AYu, Kalyagin IE. Application of ursodezoxycolic acid for prevention and treatment of cholelithiasis in the practice of the first contact physicians. RMJ. Medical Review. 2017;(2):80-87. (in Russian).
OTpuMaHO 15.10.2018 ■
Сирчак Е.С.
Ужгородский национальный университет, г. Ужгород, Украина
Клиническая эффективность урсодезоксихолевой кислоты в комплексном лечении больных ожирением и гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью
Резюме. Актуальность. Нарушения в организме больных с ожирением носят системный метаболический характер, в том числе негативно влияют на состояние органов желудочно-кишечного тракта. Установлена связь ожирения с такими заболеваниями органов пищеварения, как стеатоз печени и поджелудочной железы, желчнокаменная болезнь, а также с гастро-эзофагеальной рефлюксной болезнью (ГЭРБ). Назначение урсодезоксихолевой кислоты (УДХК) в составе комплексной терапии больных ожирением и ГЭРБ является патогенетически обоснованным с учетом ее способности влиять на метаболические процессы в организме, а также ее протективной роли в отношении слизистой оболочки верхних отделов желудочно-кишечного тракта при воздействии агрессивного рефлюктата. Цель: изучить клиническую эффективность препарата УДХК (Урсофальк) в комплексном лечении больных ожирением и ГЭРБ. Материалы и методы. Обследовано 94 больных с ожирением различной степени и ГЭРБ. Обследованные разделены на две клинические группы: I группа больных (п = 44) на фоне изменения образа жизни, соблюдения диетических рекомендаций получила стандартное лечение ГЭРБ с использованием ингибитора протонной помпы; II группа больных (п = 50), кроме вышеуказанного лечения, дополнительно получила
препарат УДХК Урсофальк («Др. Фальк Фарма ГмбХ», Германия) в течение 3 месяцев. Результаты. ГЭРБ у больных ожирением с частотой до 40,9 % случаев проявляется внепище-водной симптоматикой. Назначение ингибитора протонной помпы в сочетании с УДХК у больных ожирением приводит к существенному снижению изжоги, проявлений дисфагии, а также внепищеводных проявлений рефлюксной болезни уже в конце 2—4 недели лечения. Комплексная терапия с использованием УДХК у обследованных больных также способствовала уменьшению массы тела (до 5 кг за один месяц лечения), преимущественно при ожирении I и II степеней. Выводы. Использование Урсофалька в комплексном лечении больных ГЭРБ при ожирении является патогенетически обоснованным средством уменьшения и нормализации клинических проявлений заболевания, особенно их внепищеводных форм. Комплексная терапия больных ГЭРБ и ожирением на фоне модификации образа жизни и диетических рекомендаций должна включать препарат УДХК для более быстрой, эффективной и безопасной нормализации массы тела с продолжительностью лечения минимум 3 месяца.
Ключевые слова: ожирение; гастроэзофагеальная рефлюк-сная болезнь; лечение; урсодезоксихолевая кислота
Ye.S. Sirchak
UzhhorodNational University, Uzhhorod, Ukraine
Clinical efficacy of ursodeoxycholic acid in the comprehensive treatment of patients with obesity and gastroesophageal reflux disease
Abstract. Background. Disorders in the body of patients with obesity have a systemic metabolic nature, including a negative impact on the state of the gastrointestinal tract. There was found a correlation between obesity and digestive diseases such as hepatic and pancreatic steatosis, gallstone disease, as well as gastroesophageal reflux disease (GERD). The administration of ursodeoxycholic acid (UDCA) as a part of comprehensive therapy of patients with obesity and GERD is pathogenetically justified, given its ability to influence metabolic processes in the body, as well as its protection of the mucous membrane of the upper gastrointestinal tract when exposed to aggressive refluxate. Objective: to study the clinical efficacy of the UDCA preparation (Ursofalk) in the comprehensive treatment of patients with obesity and GERD. Materials and methods. Ninety four patients with obesity of different classes and GERD were examined. They were divided into two clinical groups: group I (n = 44) received a standard treatment of GERD using a proton pump inhibitor against the background of lifestyle changes, compliance with dietary recommendations; group II (n = 50) in addition to the above-mentioned treatment received UDCA preparation Ur-
sofalk (Dr. Falk Pharma GmbH, Germany) for 3 months. Results. GERD in patients with obesity is manifested by extraesophageal symptoms with an incidence of up to 40.9 % of cases. The prescription of proton pump inhibitor in combination with UDCA in obese patients leads to a significant reduction in heartburn, dysphagia, and extraesophageal manifestations of reflux disease by the end of weeks 2—4 of treatment. Comprehensive therapy using UDCA in the examined patients also contributed to a decrease in body weight (up to 5 kg per one month of treatment), mainly in obesity class I and II. Conclusions. The use of Ursofalk in the comprehensive treatment of patients with GERD and obesity is a pathogenetically grounded mean for reducing and normalizing clinical manifestations of the disease, especially their extraesophageal forms. Comprehensive therapy of patients with GERD and obesity on the background of lifestyle modification and dietary recommendations should include UDCA preparation for faster, more effective and safe normalization of body weight with treatment duration of at least 3 months. Keywords: obesity; gastroesophageal reflux disease; treatment; ursodeoxycholic acid
