Деякі фактори, що впливають на формування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби у хворих на цукровий діабет ІІ типу в Закарпатській області Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

УДК 616.329/.333-002-008.6:616.379-008.64:616.39(477.87) https://doi.org/10.26641/2307-0404.2018.3(part1).142378

ДВНЗ «Ужгородський нацюналънийутверситет» медичний факультет, кафедра пропедевтики внутрiшнiх хвороб пл. Народна, 1, Ужгород, 88000, Украша SHEE « Uzhgorod National University»

Faculty of Medicine, Department ofpropaedeutics of internal diseases Narodna sq., 1, Uzhgorod, 88000, Ukraine е-mail: szircsak_heni@bigmir.net

Ключовi слова: гастроезофагеалъна рефлюксна хвороба, цукровий дiабет II типу, фактори ризику Ключевые слова: гастроэзофагеалъная рефлюксная болезнь, сахарный диабет II типа, факторы риска Key words: gastroesophageal reflux disease, type II diabetes mellitus, risk factors

Реферат. Некоторые факторы, влияющие на формирование гастроэзофагеальной рефлюксной болезни у больных сахарным диабетом II типа в Закарпатской области. Сирчак Е.С., Стан М.П. У 75% больных сахарным диабетом (СД) в клинической практике проявляются симптомы поражения органов желудочно-кишечного тракта (ЖКТ). Цель - выявить факторы, влияющие на формирование гастроэзофагеальной рефлюксной болезни (ГЭРБ) у больных СД II типа в Закарпатской области. Обследовано 76 больных СД II типа с ГЭРБ. Все обследованные пациенты подлежали исследованию с общеклиническими, антропометрическими, лабораторными и инструментальными методами. Охарактеризованы место жительства, а также уровень образования и место работы (профессия) пациентов. У всех обследованных больных СД II типа установлено заболевание средней степени тяжести. Эндоскопическое исследование у всех обследованных пациентов СД II типа подтвердило диагноз ГЭРБ. Среди больных преобладали жители города - 48 (63,2%) больных, а жители села составляли 28 (36,8%) больных. Установлено, что у больных СДII типа ГЭРБ чаще возникает у пациентов, имеющих высшее (47,4%) и средне-специальное образование (35,5%), а пациенты без образования составляют лишь 17,1% от общего количества случаев. Обращает внимание высокий процент пациентов сельской местности, которые не имеют постоянного места работы (42,9%). У больных СД II типа, проживающих в городах Закарпатской области, ГЭРБ часто наблюдается у специалистов и работников (работников образования, банковской сферы, здравоохранения, бухгалтеров), а также госслужащих. Ожирение I и II степени чаще установлено у пациентов, проживающих в селах Закарпатской области и с низким уровнем образования, а у жителей города - чаще обнаружен избыточный вес тела (41,7%). Сочетание СД II типа и ГЭРБ чаще выявлено у больных, проживающих в городах Закарпатской области, которые имеют высшее образование и занимают руководящие должности, и работающих в сфере образования, здравоохранения. Сочетание ГЭРБ и СД II типа у жителей сельской местности часто сочетается с ожирением I и II степени, особенно у больных с низким уровнем образования.

Abstract. Some factors that affect the formation of gastroesophageal reflux disease in patients with diabetes mellitus type II in the Transcarpathian region. Sirchak Y.S., Stan M.P. In 75% of patients with diabetes mellitus (DM) in clinical practice, symptoms of the gastrointestinal tract (GIT) injury can be observed. The purpose of the study: to identify the factors influencing the formation of gastroesophageal reflux disease (GERD) in patients with type II DM in the Transcarpathian region. 76 patients with the combination of type II DM and GERD were examined. All patients were examined according to the general-clinical, anthropometric, laboratory, and instrumental methods. The place of living, as well as the level of education and place ofpatients' work was also described. In all patients with type II DM, disease of moderate severity was detected. Endoscopic examination in all patients with type II DM confirmed the diagnosis of GERD. Among the patients, residents of the city prevailed - 48 (63.2%) patients and 28 (36.8%) patients - residents of the village. It has been established that in patients with DM type II, GERD often occurs in patients with higher (47.4%) and secondary education (35.5%), and patients without education account for only 17.1% of the total number of cases. A high percentage of rural residents without regular place of work (42.9%) were observed. In patients with DM type II, living in the Transcarpathian region, GERD is often observed in specialists and officers (educators, bank officers, healthcare workers, accountants), as well public officers. Obesity I and II degrees are more often established in patients living in villages of the Transcarpathian region and with low educational level, and in the

С.С. арчак, М.П. Стан

ДЕЯК1 ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ФОРМУВАННЯ ГАСТРОЕЗОФАГЕАЛЬНО1 РЕФЛЮКСНО1 ХВОРОБИ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ Д1АБЕТ II ТИПУ В ЗАКАРПАТСЬКШ ОБЛАСТ1

18/ Том XXIII/ 3 ч.1

197

city residents - overweight (41.7%) was found more often. Combination of type 2 DM and GERD is more commonly found in patients living in cities of the Transcarpathian region, with higher education who hold management positions, and work in the field of education, health care. Combination of GERD and type II DM in rural areas is often combined with I and II obesity degrees, especially in patients with low education level.

Кислотозалежш захворювання, таю як пеп-тична виразкова хвороба i гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ), так само, як i цукро-вий дiабет (ЦД), е одними з найбшьш поширених захворювань внутршшх оргашв [2]. У 75% хворих на цукровий дiабет (ЦД) у ктшчнш прак-тищ виявляються симптоми ураження оргашв шлунково-кишкового тракту (ШКТ), при цьому страждають практично вс вiддiли травного тракту [3].

Поширешсть ГЕРХ у захiдних популящях за останнi 30 рокiв мае ч^ку тенденцiю до зростан-ня i варiюе вiд 10 до 30% [1, 4]. Останшм часом вона привертае до себе увагу вчених i практи-куючих лiкарiв багатьох кра!н свiту, що по-в'язано зi зростанням частоти виявлення ще! патологи, рiзноманiтнiстю клiнiчних проявiв, а також супутнiх захворювань, що лежать в основi ураження нижнього стравохiдного сфiнктера. При цьому питання про поеднання i взаемний вплив ГЕРХ i багатьох хронiчних захворювань внутршньо! медицини, в тому чи^ i ЦД, не достатньо вивчеш. Не достатньо дослiдженi також фактори, як можуть посилити перебiг по-еднано! патологи.

Мета - виявити фактори, що впливають на формування ГЕРХ у хворих на ЦД II типу в Закарпатськш обласп.

Наукове дослщження е фрагментом держ-бюджетно! теми кафедри хiрургiчних хвороб та пропедевтики внутршшх хвороб медичного факультету ДВНЗ «УжНУ» № 851 «Мехашзми формування ускладнень при захворюваннях печiнки та тдшлунково! залози, методи !х лiкування та профшактики», номер державно! реестраци: 0115Ш0Ш3).

МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ

На ктшчнш базi кафедри пропедевтики вну-трiшнiх хвороб медичного факультету ДВНЗ «УжНУ» (ендокринолопчне та гастроентеро-лопчне вщдшення ЗОКЛ iм. А. Новака) за 20162017 рр. обстежено 76 хворих на ЦД II типу з ГЕРХ. Серед обстежених хворих на ЦД II типу чоловтв було 40 (52,6%), жшок - 36 (47,4%). Середнш вш пащенпв становив 48,4±8,3 року. У контрольну групу ввiйшло 20 практично здо-рових осiб (чоловiкiв було 12 (60,0%), жшок -8 (40,0%). Середнш вш становив 47,6±5,8 року.

Ус дослiдження були виконаш за згодою пацiентiв, а методика !хнього проведення вщпо-

вiдала Гельсшськш декларацп 1975 р. та !! перегляду 1983 р.

Yci обстежеш пацieнти пiдлягали дослщжен-ню за загальноктшчними, антропометричними, лабораторними та шструментальними методами. Для верифшаци дiагнозу звертали увагу на характер скарг, анамнез захворювання. При антропометричному дослiдженнi визначали шдекс маси тiла (1МТ), обвщ тали (ОТ), обвiд стегон (ОС) та розрахували iндекс талiя/стегно (1ТС = ОТ/ОС). Вiдповiдно до отриманих даних, зпдно з рекомендацiями ВООЗ, хворих розпо-дiлили залежно вщ показника 1МС.

Дiагноз ЦД II типу встановлено зпдно з рекомендащями IDF (2005 р.). Стутнь тяжкосп ЦД II типу оцiнювали за рiвнем глiкозильованого гемоглобiну (HbAlc, %), що визначали за допо-могою хромогенного аналiзу на апаратi Sysmex 560 (Японiя) iз використанням реактивiв фiрми Siemens.

Дiагноз ГЕРХ установлювали згiдно з кри-терiями ушфшованого клiнiчного протоколу (наказ МОЗ Укра'ни вiд 31.10.2013 № 943) з ураху-ванням скарг, даних ендоскотчного дослiдження тощо. Для шдтвердження дiагнозу обстеженим хворим виконано фiброезофагогастродуодено-скопiю (ФЕГДС) за допомогою обладнання для ендоскопп з вiдеопроцесором „Pentax" ЕРМ-3300 iз використанням гнучких фiброендоскопiв фiр-ми "Pentax" Е-2430, GIF-K20, а також проведено добовий рН-мошторинг (за методикою проф. В.Н. Чернобрового). Для ендоскотчно! оцшки ступеня ураження стравоходу використовували Лос-Анджелеську (LA) класифшащю (1998 р.). Helicobacter pylori (НР)-шфекщю дiагностували за допомогою швидкого уреазного тесту (CLO-test), а також С13 - уреазного дихального тесту (С13-УДТ) (IZINTA, Угорщина). Обстеженим па-цieнтам виконано ультразвукове дослiдження оргашв черевно! порожнини (апарат HDI-1500, США), електрокардiографiчне обстеження.

Для вирiшення поставлено! мети нами також охарактеризовано мюце проживання, рiвень освiти та мюце роботи (профешя) пацieнтiв. При характеристик трудово! дiяльностi хворих на ГЕРХ та ЦД II типу розподшили таким чином: пащенти, якi не мали постшного мiсця роботи (сезонш робiтники), працiвники, фахiвцi i професюнали (працiвники освiти, медично! служби тощо), держслужбовщ, вiдповiдно до

198

МЕДИЧН1ПЕРСПЕКТИВИ / MEDICNIPERSPEKTIVI

Нащонального класифшатора Укра!ни "Класи-фiкатор професш - 2016".

Критерiями включення пащенпв у до-слiдження були: ЦД II типу, наявшсть клiнiчних CTMrnoMiB ГЕРХ, виявлення при ФЕГДС змш слизово! оболонки стравоходу, характерних для ГЕРХ.

Критери виключення з дослщження: ЦД I типу, функцiональнi або оргашчш захворювання стравоходу, шлунка i дванадцятипало! кишки, неерозивна форма ГЕРХ.

Анатз i обробка результатiв обстеження хво-рих здiйснювалися за допомогою комп'ютерно! програми Statistics for Windows v.7.0 (StatSoft Inc, USA) з використанням параметричних та непара-метричних методiв оцiнки отриманих результатiв.

РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ

У вшх обстежених нами хворих на ЦД II типу встановлено захворювання середнього ступеня

тяжкост, рiвень глюкози в кровi натще не пе-ревищував 8,5 ммоль/л, пiсля iжi - 10 ммоль/л, HbAlc - не перевищувало 9%.

Провiдним ктшчним проявом ураження верх-нiх вщдшв травно! системи у хворих на ЦД II типу була вщрижка кислим, ком у горл^ печiя, а також дисфагiя. ФЕГДС у вшх обстежених па-цieнтiв на ЦД II типу шдтвердив дiагноз ГЕРХ.

Серед хворих переважали жителi мiста - 48 (63,2%) хворих, а жителiв села було 28 (36,8%) хворих (рис.).

При аналiзi рiвня осв^и встановлено, що у хворих на ЦД II типу ГЕРХ частше виникае в пацieнтiв, якi мають вищу (47,4% випадкiв хворих) та середньо-спещальну освiту (35,5% ви-падюв хворих), а пацiенти без освгги становлять лише 17,1% вiд загально! кiлькостi випадкiв. При цьому вищу освггу частiше мали пацiенти, що при-живають у мiстах Закарпатсько! областi (табл. 1).

70

60

50

40

30

20

10

63,2

48

28

Жител1 мкта

Жител1 села

□ Кшьюсть хворих □ % хворих

Розподш хворих залежно в1д мiсця проживання

0

Привертае увагу високий вщсоток пащенпв сiльськоi мiсцевостi, якi не мають постшного мiсця роботи (42,9%), причому це були частiше хворi iз вищою освiтою. 3i слiв пащенпв, вони часто перебувають на сезонних роботах у кра!нах Евросоюзу. Найiмовiрнiше, нерегулярне харчу-вання, вживання !ж1 швидкого приготування, а також шкiдливi звички, такi як тютюнопалiння, вживання надмiрноi кiлькостi кави (7-10 порцш

на день), а в деяких випадках - алкоголю, може вiдiграти значну роль у формуванш ГЕРХ у цих хворих на ЦД II типу. Результати наведеш в таблиц 2.

У хворих на ЦД II типу, яю проживають у мiстах Закарпатсько! област^ ГЕРХ часто спо-стерiгаеться у фахiвцiв та працiвникiв (пра-щвниюв освiти, банкiвськоi сфери, охорони здоров'я, бухгалтерiв), а також держслужбовцiв.

18/ Том XXIII/ 3 ч.1

199

Таблиця 1

Розподш обстежених хворих на ЦД II типу та ГЕРХ залежно вщ р1вня освгги

Показник

Мешканщ м1ста (n=48)

Мешканц1 села (n=28)

Без освпи Середня спец1альна Вища осв1та

5 (10,4 %) 18 (37,5 %) 25 (52,1 %)

8 (28,6 %) 9 (32,1 %) 11 (39,3 %)

У вшх обстежених нами 76 хворих на ЦД II При цьому у хворих на ЦД II типу та ГЕРХ

типу при аналiзi результат антропометричного надмiрна вага дiагностована в 32,9% обстежених,

дослщження виявлена надмiрна вага тiла або ожиршня I ступеня - у 36,9% обстежених,

ожиршня рiзного ступеня, що проявлялось збшь- ожирiння II ступеня - у 25,0% обстежених

шенням !МТ, а також !ТС (табл. 3). пацiентiв.

Таблиця 2

Розподш обстежених хворих на ЦД II типу та ГЕРХ залежно вщ типу роботи

Показник

Мешканщ м1ста (n=48)

Мешканц1 села (n=28)

Сезонн1 робпники Працшники Фахшщ, професюнали Держслужбовщ

4 (8,3 %)

5 (10,4%) 26 (54,2 %) 13 (27,1 %)

12 (42,9%) 4 (14,3 %) 10 (35,7 %) 2 (7,1 %)

Привертае увагу той факт, що ожиршня I та II ступеня часпше встановлено в пащенпв, яю проживають у селах Закарпатсько! областi i з низьким рiвнем освiти (табл. 4). У пащенпв i3

Отже, результати наших дослщжень вказують на те, що таю фактори, як рiвень освпи, мюце роботи, а також географiчнi особливосп про-живання можуть впливати на формування ураження верхшх вiддiлiв органiв травлення у хворих на ЦД II типу. У хворих на ЦД II типу,

поеднанням ГЕРХ та ЦД II типу, що проживають у мютах обласп, часпше виявлена надмiрна вага тша (41,7% випадюв).

Таблиця 3

[i XBopi на ЦД II типу та ГЕРХ (n=76)

37,45 ± 4,78 л 1,31 ± 0,47 л

професшна дiяльнiсть яких пов'язана iз надмiрним нервовим перенавантаженням, часпше виникають прояви ГЕРХ. Поганий соцiально-економiчний стан та захист працiвникiв, що перебувають на се-зонних роботах, особливо в крашах Евросоюзу, iз поеднанням шкiдливих факторiв (тютюнопалiння,

Показники аитропометричиого дослiджеиия в обстежених хворих на ЦД II типу та ГЕРХ

Показник

Контрольна група (n=20)

Обстежен

IMT, кг/м2 ITC, ум.од.

21,43± 3,22 0,81 ± 0,55

П р и м i т к а : рiзниця мiж показниками у хворих та контрольно! групи достовiрна: л - р<0,05.

200

МЕДИЧШ ПЕРСПЕКТИВИ / MEDICNIPERSPEKTIVI

вживання кави, алкоголю) сприяе формуванню ня для виявлення факторiв, що можуть впливати

ГЕРХ у uieï категорп обстежених. на формування або бшьш швидке прогресування

При цьому для бшьш ч^ких висновкiв по- симптомiв ГЕРХ у хворих на ЦД II типу. требуються подальшi ешдемюлопчш дослщжен-

Таблиця 4

Розпод1л обстежених хворих на ЦД II типу та ГЕРХ залежно вщ 1МС

Обстежет \impi на ЦД II типу та ГЕРХ (n=79)

Показник

Мешканщ м1ста (n=48) Мешканщ села (n=28)

Нормальна вага (1МС: 18,0 - 24,9) Надм1рна вага (1МС: 25,0 - 29,9) Ожиршня I ступени (1МС: 30,0 - 34,9) Ожиршня II ступени (1МС: 35,0 - 39,9)

4 (8,3%) 20 (41,7 %) 18 (37,5 %) 6 (12,5 %)

5 (17,9 %) 10 (35,7 %) 13 (46,4%)

ВИСНОВКИ

1. Поеднання ЦД II типу та ГЕРХ часпше виявлено у хворих, якi проживають у мютах За-карпатськоï областi, мають вищу осв^у i зай-мають керiвнi посади та працюють у сферi осв> ти, охорони здоров'я.

2. Поеднання ГЕРХ та ЦД II типу у мешканщв сшьсь^' мюцевосп часто поеднуеться з ожи-рiнням I та II ступеня, особливо у хворих з низь-ким рiвнем освiти.

СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ

1. Конькова Л.А. Гастроэзофагеальная рефлюкс-ная болезнь: внепищеводные проявления / Л.А. Конькова, А.В. Коньков // Мед. вестник МВД. - 2016. -№ 2 (81). - С. 47-50.

2. Ткач С.М. Диагностика и лечение кислотоза-висимой патологии у больных сахарным диабетом / С.М. Ткач // Клшч. ендокринолопя та ендокринна хiрургiя. - 2017. - № 3 (59). - С. 21-27.

3. Gastroesophageal Reflux Disease in Type II Diabetes Mellitus With or Without Peripheral Neuropathy / Sehe Dong Lee, Bora Keum, Hoon Jai Chun, Young-Tae Bak // J. Neurogastroenterol. Motil.- 2011.- Vol. 17, N 3. P. 274-278.

4. Katz P.O. Guidelines for the Diagnosis and Management of Gastroesophageal Reflux Disease / P.O. Katz, L.B. Gerson, M.F. Vela // Am. J. Gastroenterol. -2013. - Vol. 108. - P. 308-328.

REFERENCES

1. Konkova LA, Konkov AV. [Gastroesophageal reflux: extra-oesophageal manifestations]. Medical Bulletin of the Ministry of Internal Affairs. 2016;2(81):247-50. Russian.

2. Tkach SM. [Diagnosis and treatment of acid-dependent pathology in patients with diabetes mellitus]. Clinical endocrinology and endocrine surgery. 2017;3(59):21-27. Russian.

3. Lee SD, Keum B, Chun H.J., Bak Y-T Gastroesophageal Reflux Disease in Type II Diabetes Mellitus With or Without Peripheral Neuropathy. J. Neurogastroenterol. Motil. 2011;17(3):274-278. doi: 10.5056/jnm.201L17.3.274

4. Katz PO, Gerson LB, Vela MF. Guidelines for the Diagnosis and Management of Gastroesophageal Reflux Disease. Am. J. Gastroenterol. 2013;108:308-328. doi: 10.1038/ajg.2012.444

♦

18/ Том XXIII/ 3 ч.1

201