CC BY
18
УДК 616.379-008:64: 616.333-008.6:616.329-008.8-04736"42' DOI: 10.22141/2224-0721.14.5.2018.142685
ni4Kap Й.1., Орчак G.C., Стан М.П., Олексик О.Т.
ДВНЗ «Ужгородський нацональний ун1верситет», м. Ужгород, Укра'на
Особливосп добового рН-мошторингу стравоходу залежно вш клшчноТ форми гастроезофагеальноТ рефлюксноТ хвороби у хворих на цукровий дiабет 2-го типу
For cite: Miznarodnij endokrinologicnij zurnal. 2018;14(5):488-492. doi: 10.22141/2224-0721.14.5.2018.142685
Резюме. Мета досп1дження: визначити особливост добового рН-монторингу стравоходу залежно вд кл¡н 'чно)' форми гастроезофагеальноi рефлюксно! хвороби у хворих на цукровий диабет (ЦД) 2-го типу. Матер'али та методи. Обстеженi 82хворiна ЦД2-го типу з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою. Вам хворим проведено добовий рН-монторинг. Результати. Загальний вдсоток часу, протягом якого рН у стравоходi становив < 4, майже в однаковому ступен перевищував такий показник у контрольна груп (31,7 ± 2,3 % у хворих з ': стравохщною формою гастроезофагеальноi рефлюксноi хвороби та 32,7 ± 2,9 % у хворих :з позастравохдною формою проти 4,5 ± 0,3 % у контрольна груп:, р < 0,01). Висновки. У хворих на ЦД 2-го типу з ': стравохщною формою гастроезофагеальноi рефлюксноi хвороби при добовому рН-монторингу рН < 4 у стравоходi частше в:дм:чаеться при вертикальному положеннi, а у хворих :з позастра-вохдною формою — при горизонтальному. У хворих на ЦД 2-го типу з ': стравохдною формою гастроезо-фагеальноi рефлюксно!хвороби порушення стравохдного рН асоц:юеться з кандидозним езофаптом, тодi як у хворих :з позастравохдною формою — :з дуоденогастральним рефлюксом (r = 0,84; р < 0,01; r = 0,71; р < 0,05 в '1дпов '1дно).
Ключовi слова: цукровий диабет 2-го типу; гастроезофагеальна рефлюксна хвороба; добовий рН-монторинг стравоходу
Вступ
Цукровий дiабет (ЦД) визнаний експертами Всесвггньо! оргашзацп охорони здоров'я нешфек-цшною еmдемiею, що становить собою серйозну медико-сощальну проблему. Вщповщно до свгго-во! статистики, кожш 13—15 роюв кшьюсть хворих на ЦД подвоюеться. Поширенють ЦД становить 6—10 % серед дорослого працездатного населення i вщ 8,9 до 16 % — серед оаб похилого вжу. У 2000 рощ кшьюсть хворих на ЦД становила 175 млн, у 2010 рощ — 240 млн, а згщно з прогнозом М1жна-родного шституту дiабету (Мельбурн, Австрал1я) на 2030 рж ця цифра становитиме 300 млн оаб [2]. Аналопчна тенденцiя спостертаеться i в Украш. При цьому слщ пам'ятати, що ЦД 2-го типу стано-
вить до 85—90 % уск хворих на ЦД. Отже ЦД, а та-кож ускладнення, супутш захворювання, пов'язаш з дiабетом, е актуальними та масштабними [4].
ЦД — особливе захворювання, на ™ якого останшм часом вщзначаеться зростання коморбщ-них патологш. При ЦД порушуються вс види об-мшу речовин, внаслщок чого тiею чи шшою мiрою уражуються всi органи i системи органiзму, в тому чи^ й система органiв травлення (СОТ) (стравохiд, шлунок, кишечник, печшка, пщшлункова залоза) [5]. У 75 % випадюв ЦД супроводжуеться ураженням СОТ, що впливае на вибiр тактики лiкування [6]. Це, власне, гастроштестинальш змiни (дисфункцiя стравоходу, гастропат1я, сповiльнення евакуатор-но! функци шлунка, дiабетична дiарея, запори, не-
© «Ммнародний ендокринологiчний журнал» / «Международный эндокринологический журнал» / «International Journal of Endocrinology» («Miznarodnij endokrinologicnij zurnal»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Орчак €лiзавета Степанiвна, доктор медичних наук, професор кафедри пропедевтики внутршшх хвороб, медичний факультет, Ужгородський нацюнальний ушверси-тет, пл. Народна, 3, м. Ужгород, 88000, УкраТна; e-mail: [email protected]; конт. тел.: +38 (050) 976-17-94.
For correspondence: E. Szircsak, MD, PhD, Professor at the Department of propaedeutic of internal diseases, medical faculty, Uzhhorod National University, Narodna sq., 3, Uzhhorod, 88000, Ukraine; e-mail: [email protected]; phone: +38 (050) 976-17-94.
тримання калу), в ochobí яких лежить як дiабетична нейропат1я, так i стани, пов'язаш з гормонально-метаболiчними порушеннями, що не тiльки е на-слщком порушеного тканинного метаболiзму, але й мають судинне походження [3].
Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) е одшею з найактуальнiших проблем сучасно! га-строентерологй, що обумовлено ii високою по-ширенiстю, наявшстю як типових, так й атипових (бронхолегенев^ кардiологiчнi, стоматологiчнi, отоларингологiчнi) клшчних проявiв, якi усклад-нюють дiагностику ГЕРХ [7]. Рiзноманiття симпто-мiв i синдромiв призводить у практищ до численних дiагностичних помилок, коли ГЕРХ приймають за стенокардiю, пневмонго, анемiю тощо. Клiнiчна картина цього хрошчного захворювання полiморф-на, з безлiччю «масок» iнших захворювань [1]. При цьому питания про поеднання та взаемний вплив ГЕРХ i багатьох хрошчних захворювань внуфшньо! медицини, у тому чи^ i ЦД, не достатньо вивченi. Необх1дно проведення подальших дослiджень для вивчення зв'язюв мгж ГЕРХ i ЦД для правильно! дiагностики й розробки ефективних методiв л^-вання та профглактики.
Мета досЛдження: визначити особливостi добо-вого рН-монiторингу стравоходу залежно вщ кль шчно! форми ГЕРХ у хворих на ЦД 2-го типу.
Наукове дослщження е фрагметном держбю-джетно! теми кафедри хiрургiчних хвороб та пропедевтики внутршшх хвороб медичного факультету ДВНЗ «Ужгородський нацюнальний ушверситет» № 851 «Механiзми формування ускладнень при за-хворюваннях печшки та шдшлунково! залози, мето-ди !х лiкувания та профглактики», номер державноi реестраци: 0115U001103.
Матерiали та методи
На базi кафедри пропедевтики внутршшх хвороб медичного факультету ДВНЗ «Ужгородський нацiональний ушверситет» (ендокринолопчне та гастроентерологiчне вщдшення ЗОКЛ iм. А. Нова-ка) за 2017—2018 рр. обстежеш 82 хворi на ЦД 2-го типу з ГЕРХ. Серед обстежених хворих на ЦД 2-го типу чоловЫв було 44 (53,7 %), жшок — 38 (46,3 %). Середнш вж становив 47,9 ± 7,8 року. Тривалють ЦД 2-го типу становила 9,45 ± 3,51 року. У конт-рольну групу ввiйшло 20 практично здорових осiб (чоловЫв було 12 (60,0 %), жшок — 8 (40,0 %)). Середнш вж становив 47,6 ± 5,8 року. Ус дослщження були виконаш за згодою пацiентiв, а методика !х проведення вiдповiдала Гельсiнськiй деклараций 1975 р. та ii перегляду 1983 р.
Уа обстежеш пашенти пщлягали антропоме-тричним, загальноклiнiчним, лабораторним та ш-струментальним методам дослщження. Для вери-фжацп дiагнозу звертали увагу на характер скарг, анамнез захворювання.
Дiагноз ЦД 2-го типу встановлено зпдно з реко-мендацiями International Diabetes Federation (IDF, 2005 р.). Визначення рiвня глюкози в сироватцi кро-вi натщесерце i через 2 години тсля прийому !ш
проводили глюкозооксидантним методом. CTyniHb тяжкостi ЦД 2-го типу оцшювали за piBHeM глжова-ного гeмоглобiнy (HbAlc, %), що визначали за до-помогою хромогенного аналiзy на апаpатi Sysmex 560 (Японiя) iз використанням peактивiв фipми Siemens.
Дiагноз ГЕРХ установлювали згiдно з критер1я-ми ушфжованого клiнiчного протоколу (наказ МОЗ Укра!ни вщ 31.10.2013 № 943) iз урахуванням скарг, даних eндоскопiчного дослщження тощо. Для шд-твердження дiагнозy обстеженим хворим виконано фiбpоeзофагогастpодyодeноскопiю (ФЕГДС) за до-помогою обладнання для ендоскот! з вщеопроце-сором Pentax ЕРМ-3300 iз використанням гнучких фiбpоeндоскопiв фipми Pentax Е-2430, GIF-K20, а також проведено добовий рН-мошторинг (за методикою проф. В.Н. Чернобрового). Для ендоско-тчно! оцiнки ступеня ураження стравоходу вико-ристовували Лос-Анджелеську (LA) класифiкацiю (1998 р.). Helicobacter pylori (НР)-шфекцш дiагнос-тували за допомогою швидкого уреазного тесту (CLO-test), а також С13-уреазного дихального тесту (С13-УДТ) (IZINTA, Угорщина). Обстеженим па-цieнтам виконанi ультразвукове дослiджeння орга-нiв черевно! порожнини (апарат HDI-1500, США), eлeктpокаpдiогpафiчнe обстеження. При аналiзi рН-грам у стpавоходi враховували таю показники (DeMeester T.R. et al., 1980): 1) вщсоток часу, про-тягом якого рН < 4; 2) вщсоток часу, протягом якого рН < 4 при вертикальному положенш тгла пацieнта; 3) вщсоток часу, протягом якого рН < 4 при горизонтальному положенш тгла пашента; 4) загальна кгльюсть peфлюксiв iз рН < 4 за добу; 5) кгльюсть рефлюкав з рН < 4 тривалютю понад 5 хвилин за добу; 6) час найбгльш тривалого рефлюксу з рН < 4.
Хворих розподглено на двi групи: в I групу ввш-шли 50 хворих на ЦД 2-го типу зi стравохщними проявами ГЕРХ, а II групу становили 32 хвоpi на ЦД 2-го типу з позастравохвдними проявами ГЕРХ.
Критер1ями включення пацiентiв у дослщження були: ЦД 2-го типу (середнш стушнь тяжкосп), на-явнiсть клiнiчних симптомiв (типових i атипових) ГЕРХ, виявлення при ФЕГДС змш слизово! обо-лонки стравоходу, характерних для ГЕРХ. Критерп виключення з дослiджeння: ЦД 1-го типу, функ-цiональнi або оргашчш захворювання стравоходу, шлунка i дванадцятипало! кишки, неерозивна форма ГЕРХ.
Аналiз й обробка результапв обстеження хворих здшснювалися за допомогою комп'ютерно! програ-ми Statistics for Windows v.7.0 (StatSoft Inc, США) iз використанням параметричних i непараметричних мeтодiв оцшки отриманих peзyльтатiв.
Результати
Групу обстежених становили хвоpi на ЦД 2-го типу середнього ступеня тяжкост (субкомпенсова-ний вуглеводний обмiн), у яких спостерталися на-явнiсть вiдносно доброго самопочуття, вiдсyтнiсть гiпоглiкeмiчних peакцiй, piвeнь глюкози в кpовi натще до 8,5 ммоль/л, тсля !ш — до 10 ммоль/л,
НЬА1с — не вище 9 %. Характеристика показниюв вуглеводного обмiну в обстежених хворих по групах наведена в табл. 1.
Скарги з боку оргашв травлення, характерш для ГЕРХ, встановлено в 50 (61,0 %) обстежених нами пащенпв iз ЦД 2-го типу. Провщними клiнiчними проявами ураження травно! системи в обстежених хворих були вщрижка кислим, печiя, клубок у горл^ а також дисфапя. Пiсля детального аналiзу скарг ви-явлено, що частка пацiентiв (до 22,0 %) часто визна-чають першiння у горл^ охриплiсть голосу, а також скаржаться на сухий, гавкаючий кашель (табл. 2). У 17,1 % хворих, яю проконсультоваш також кар-дiологом, додатково нами визначеш наявнiсть за-
грудинного болю по ходу стравоходу та порушення в роботi серця, що частше виникае пiсля вживання жирно!, смажено! im, газованих напо!в та кави.
При проведенш ФЕГДС у вск обстежених хворих на ЦД 2-го типу шдтверджений дiагноз ГЕРХ. При ендоскопiчному обстеженнi у вск хворих як I групи (пащенти з ЦД 2-го типу та стравохщними проявами ГЕРХ), так i II групи (хворi з позастраво-хiдними проявами ГЕРХ) спостертали гастроезо-фагеальний рефлюкс та рефлюкс-езофапт рiзного ступеня вираженостi (табл. 3).
У хворих iз ГЕРХ у поеднанш з ЦД 2-го типу не-залежно вiд клшчно! форми захворювання частiше виявлено РЕ LA-B ступеня тяжкость При цьому у
Таблиця 1. Показники вуглеводного обм'шу в обстежених хворих на ЦД 2-го типу та ГЕРХ
Показник Контрольна група, n = 20 Обстежен XBopi на ЦД 2-го типу
1група, n = 50 II група, n = 32
Глюкоза в кровi натще, ммоль/л 4,78 ± 0,75 7,18 ± 0,84л 7,09 ± 0,73л
Глюкоза в кровi пюля вживання Тж^ ммоль/л 6,23 ± 1,12 9,12 ± 1,01л 9,08 ± 1,07л
НЬА1с, % 4,9 ± 0,8 8,9 ± 0,6Л 9,1 ± 0,4Л
Примтка: р'зниця м 'ж показниками у хворих та контрольноI групи в'рог'щна: л — р < 0,05.
Таблиця 2. Кл '1шчн'1 прояви ГЕРХ в обстежених хворих на ЦД 2-го типу, %
Симптоми Хворi на ЦД 2-го типу, n = 82, %
I група (стравохщш прояви ГЕРХ), n = 50 (61,0 %)
— Печiя 52,0
— Вщрижка кислим 82,0
— Дисфапя 46,0
— Клубок у горлi 64,0
II група (позастравохщы прояви ГЕРХ), n = 32 (39,0 %)
Отоларинголопчш, n = 18 (56,3 %)
— Першлння в горлi 83,3
— Охриплють голосу 61,1
— Сухий, гавкаючий кашель 44,4
Кардiологiчнi, n = 14 (43,7 %)
— Загрудинний бть по ходу стравоходу 78,6
— ПеребоТ в робот серця 57,1
Таблиця 3. Характер ендоскотчних змн в обстежених хворих на ЦД 2-го типу та ГЕРХ, %
Ендоскотчж прояви ГЕРХ Хворi на ЦД 2-го типу
Стравохщж прояви ГЕРХ (I група, n = 50) Позастравохщы прояви ГЕРХ (II група, n = 32)
Рефлюкс-езофапт (стутнь тяжкост вщповщно до LA класифкацп)
LA-A 16,0 9,4
LA-B 58,0 56,3
LA-C 22,0 34,4
LA-D 4,0 -
Кандидозний езофапт 24,0Л 6,3
ДГР 36,0 59,4Л
Примтка: р 'зниця м'ж показниками у хворих I та II груп в 'рог'щна: л — р < 0,05.
Таблиця 4. Показники добового рН-монторингу стравоходу у хворих на ЦД 2-го типу та ГЕРХ
Показник Контрольна група XBopi на ЦД 2-го типу
Iгрупа, n = 50 II група, n = 32
Час iз рН < 4 загальний, % 4,5 ± 0,3 31,7 ± 2,3* 32,7 ± 2,9*
Час iз рН < 4 стоячи, % 8,6 ± 0,5 36,4 ± 3,1*, л 27,6 ± 2,8*
Час iз рН < 4 лежачи, % 3,7 ± 0,4 26,9 ± 2,8* 37,7 ± 3,6*, л
Кшькють ГЕР iз рН < 4 47,5 ± 2,2 128,4 ± 5,2* 120,7 ± 7,4*
Кшькють ГЕР понад 5 хв 3,5 ± 0,2 12,5 ± 0,7** 10,3 ± 0,8**
Найбшьш тривалий ГЕР, хв 20,1 ± 1,3 90,6 ± 8,4* 85,1 ± 7,4**
Показник DeMeester 14,9 ± 0,7 89,7 ± 6,1* 87,6 ± 5,3*
Примтки: р 'зниця mím показниками у хворих та контрольноï групи в'рог'щна: * — р < 0,01, ** — р < 0,05; р 'зниця mím показниками у хворих I та II груп в 'рог 'щна: л — р < 0,05.
хворих на ЦД 2-го типу I групи частше виявляли кандидозний езофапт, тодi як у хворих II групи (па-шенти на ЦД 2-го типу з позастравохщними проя-вами ГЕРХ) — дуоденогастральний рефлюкс (ДГР).
У хворих на ГЕРХ у поеднанн з ЦД 2-го типу встановлено вiрогiдне пщвищення вск показниюв добового рН-монггорингу стравоходу порiвняно з показниками контрольно! групи (фактично здоро-вi особи). Останнi два параметри характеризують здатнiсть стравоходу до самоочищення i свщчать про тяжкiсть порушень в обстежених хворих. Збгль-шення числа рефлюксiв тривалiстю понад 5 хвилин i часу найбiльш тривалого рефлюксу дозволяе при-пустити наявнють гшомоторно! дискшезп стравоходу в обстежених нами хворих на ГЕРХ у поеднанш з ЦД 2-го типу (табл. 4).
Обговорення
Слщ зазначити, що загальний вщсоток часу, протягом якого рН у стравоходi становив < 4, май-же в однаковому ступеш перевищував такий по-казник у контрольнiй груш (31,7 ± 2,3 % у хворих I та 32,7 ± 2,9 % у хворих II групи проти 4,5 ± 0,3 % у контрольнш груш, р < 0,01). При цьому виявлена цжава вщмшшсть м1ж хворими на ЦД 2-го типу за-лежно вiд клшчно! форми ГЕРХ, а саме при вертикальному положенш тша час iз рН < 4 частше вивлений у пашенпв зi стравохщними проявами ГЕРХ, тодi як у хворих iз позастравохщними формами ГЕРХ частше встановлене збгльшення часу з рН < 4 при горизонтальному положенш тша.
Проведення кореляцшного аналiзу встанови-ло сильну залежнють м1ж часом iз рН < 4 стоячи та кандидозним езофаптом у хворих I групи (г = 0,84; р < 0,01), а також м1ж часом iз рН < 4 лежачи та ДГР у хворих II групи (г = 0,71; р < 0,05).
Отже, у хворих на ЦД 2-го типу ГЕРХ часто про-являеться позастравохщною симптоматикою. При цьому результати добового рН-мошторингу стравоходу дали змогу виявити особливост перебяу ГЕРХ залежно вщ клтчно! форми захворювання. Виявлена вщмшнють м1ж рефлюксами залежно вщ положення тiла пацiента дозволяе давати конкретш рекомендацп щодо ведення хворих на ЦД 2-го типу для зменшення/профшактики клтчних проявiв
ГЕРХ. Установлена залежнють м1ж ДГР та показниками добового рН-мошторингу стравоходу у хворих II групи дозволяе стверджувати, що закидування жовчного рефлюксанту в стравохщ може бути причиною атипового клтчного перебiгу ГЕРХ при ЦД 2-го типу. Отже, добовий рН-мошторинг стравоходу у хворих на ЦД 2-го типу з клтчними проявами ураження верхшх вщдшв органiв травлення е необ-хщним елементом алгоритму дослiдження даних па-цiентiв для вибору оптимально! схеми !х лiкування та профiлактики.
Висновки
1. У хворих на ЦД 2-го типу зi стравохщною формою ГЕРХ при добовому рН-монггорингу час iз рН < 4 у стравоходi частiше виникае при вертикальному положенш обстежених, а у хворих iз позастравохщною формою ГЕРХ — при горизонтальному положенш
2. У хворих на ЦД 2-го типу зi стравохщною формою ГЕРХ порушення стравохщного рН асоць юеться з кандидозним езофаптом, тодi як у хворих iз позастравохщною формою ГЕРХ — з ДГР (r = 0,84; р < 0,01 та r = 0,71; р < 0,05 вщповщно).
Конфлжт штереяв. Автори заявляють про вщ-сутнiсть конфлiкту iнтересiв при пщготовш дано! статтi.
References
1. Kon'kova LA, Kon'kov AV. Gastroesophageal reflux: extra-oesophageal manifestations. MIA Medical Bulletin. 2016;2(81):47-50. (in Russian).
2. Naumova VN, Maslak EE. Diabetes mellitus and dental health: problems of diagnosis and treatment of patients in dental clinics' patients. Practical medicine. 2013;(70):10-14. (in Russian).
3. Stepanov IuM, Zakharash MP, Skrypnik IN, Gubskaia EV. The newest technologies in theoretical and practical gastroenterology. Zdorov'ja Ukrai'ny. 2016;(386-387):20-21. (in Russian).
4. Tkachenko VI. The draft unified clinical protocol for the management of type 2 diabetes mellitus at the stage of primary care (in accordance with international standards in 2012). Liky
Ukrai'ny. 2012;(162):51-59. (in Ukrainian).
5. Fadeenko GD, Chernyshov VA The injuries of gastro-duodenal region in patients with diabetes mellitus: clinical and population prevalence aspects. Liky Ukrai'ny. 2011;(153):48-50. (in Ukrainian).
6. Lee SD, Keum B, Chun HJ, Bak YT. Gastroesophageal reflux disease in type II diabetes mellitus with or without peripheral neuropathy. J Neurogastroenterol Motil. 2011 Jul;17(3):274-8. doi: 10.5056/jnm.2011.17.3.274.
7. Katz PO, Gerson LB, Vela MF. Guidelines for the diagnosis and management of gastroesophageal reflux disease. Am J Gastroenterol. 2013 Mar;108(3):308-28; quiz 329. doi: 10.1038/ ajg.2012.444.
OTpuMaHO 30.06.2018 ■
Пичкар Й.И., СирчакЕ.С., Стан М.П., ОлексикО.Т.
ГВУЗ «Ужгородский национальный университет», г. Ужгород, Украина
Особенности суточного рН-мониторинга пищевода в зависимости от клинической формы гастроэзофагеальной рефлюксной болезни у больных сахарным диабетом 2-го типа
Резюме. Цель исследования: определить особенности суточного рН-мониторинга пищевода в зависимости от клинической формы гастроэзофагеальной рефлюксной болезни у больных сахарным диабетом (СД) 2-го типа. Материалы и методы. Обследованы 82 больных СД 2-го типа с гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью. Всем больным проведен суточный рН-мониторинг. Результаты. Общий процент времени, в течение которого рН в пищеводе составлял < 4, почти в равной степени превышал показатель контрольной группы (31,7 ± 2,3 % у больных с пищеводной формой гастроэзофагеальной рефлюксной болезни и 32,7 ± 2,9 % у больных с внепищеводной формой против 4,5 ± 0,3 % в контрольной группе, р < 0,01).
Выводы. У больных СД 2-го типа с пищеводной формой гастроэзофагеальной рефлюксной болезни при суточном рН-мониторинге рН < 4 в пищеводе чаще отмечается при вертикальном положении, а у больных с внепищеводной формой — при горизонтальном. У больных СД 2-го типа с пищеводной формой гастроэзофагеальной рефлюксной болезни нарушение пищеводного рН ассоциируется с кандидозным эзофагитом, тогда как у больных с внепищеводной формой — с дуоденогастральным рефлюксом (г = 0,84; р < 0,01; г = 0 71, р < 0,05 соответственно). Ключевые слова: сахарный диабет 2-го типа; гастроэзо-фагеальная рефлюксная болезнь; суточный рН-монито-ринг пищевода
Yo.I. Pichkar, Ye.S. Sirchak, M.P. Stan, O.T. Oleksyk SHEI "Uzhgorod National University", Uzhgorod, Ukraine
The features of esophageal daily pH-monitoring depending on the clinical form of gastroesophageal reflux disease in type 2 diabetic patients
Abstract. Background. The purpose of the study was to determine the features of esophageal daily pH-monitoring depending on the clinical form of gastroesophageal reflux disease in type 2 diabetic patients. Material and methods. Eighty-two patients with type 2 diabetes mellitus and gastroesophageal reflux disease were examined. All patients underwent daily pH-monitoring. Results. The time percentage when esophageal pH was < 4 almost equally exceeded such parameter in the control group (31.7 ± 2.3 % in patients with the esophageal form of gastroesophageal reflux disease and 32.7 ± 2.9 % in patients with ex-tra-esophageal form against 4.5 ± 0.3 % in the control group;
p < 0.01). conclusions. In type 2 diabetic patients with esophageal form of gastroesophageal reflux disease daily pH-monitoring revealed pH < 4 in the esophagus mostly in vertical position, and in patients with extra-esophageal form — in horizontal position. The esophageal pH disturbance in type 2 diabetic patients with esophageal form of gastroesophageal reflux disease is associated with candida esophagitis, whereas in patients with extra-esophageal manifestations — with duodeno-gastro-esophageal reflux (r = 0.84; p < 0.01; r = 0.71; p < 0.05, respectively). Keywords: type 2 diabetes mellitus; gastroesophageal reflux disease; esophageal daily pH-monitoring
