CC BY
30
is^^T/ребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616.329-053.5-08
КРЮЧКО Т.О., HECIHA I.M., ПОДА O.A., КОЛЕНКО S.O. ВДНЗУ «Укра/нська медична стоматолопчна академм», м. Полтава, Укра/на
OnTMMi3AUiß ПРОТОКОЛУ AiKYBAHHß ДПЕЙ ¡3 ГАСТРОЕЗОФАГЕАЛЬНОЮ РЕФЛЮКСНОЮ ХВОРОБОЮ
Резюме. Стаття присвячена обГрунтуванню та оцтщ ефективностi включення препарату урсодезоксихолево! кислоти Укрлiв суспензия у протокол лкування дтей 1з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою. З огляду на результати проведених дослгджень використання препарату урсодезоксихолевоI кислоти може бутирекомендоване як патогенетична тератя в комплексному лшуванш дтей 1з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою. Отримат нами дат свiдчать як про ефективнсть, так i про ви-сокий рiвень безпеки й переносимостi урсодезоксихолевоI кислоти, зокрема препарату Укрлiв суспензия, при тривалому застосуванш з метою профлактикирецидивiвзахворювання.
Ключовi слова: гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, дуоденогастральний рефлюкс, дти, лжування, Укрлiв суспензия.
Останшми роками патолопя оргашв травления домшуе в структурi загально! захворюваносп дней i мае неухильну тенденщю до зростання. Серед га-строентеролопчних захворювань перше мюце пось дае патолопя верхшх вщдшв шлунково-кишкового тракту, останшми роками вона становить майже половину вах иозологiй, передусiм за рахунок захворювань гастродуоденально! зони та збшьшен-ня поширеиостi гастроезофагеально! рефлюксно! хвороби (ГЕРХ). За результатами етдемюлопчних дослiджеиь, частота ГЕРХ у загальнш популяци становить вiд 7 до 60 %, а в дггей коливаеться, за даними експертiв, вщ 2—4 до 8,7—49 %, i показник щороку зростае, що дало пщставу провiдиим га-строентерологам на VI об'еднаному европейському гастроеитерологiчиому тижш в Бiрмiигемi (1997 р.) проголосити гасло: «ХХ столiття — столитя вираз-ково! хвороби, ХХ1 столитя — столитя ГЕРХ» [1, 4, 9, 12, 13]. В Украш статистична реестрацiя ГЕРХ розпочалась iз 2009 року, на жаль, даш ще не е по-вними, 11 частота становить 10 випадюв на 1000 на-селення. Слщ зазначити, що реальна поширеиiсть ГЕРХ значно бiльша: близько 25 % хворих на ГЕРХ не звертаються до лiкарiв, займаються самолжуван-ням; у частини хворих ГЕРХ перебтае безсимптом-но. Складиiсть визначення справжшх показиикiв захворюваиостi на ГЕРХ у дней пов'язана також iз вщсутшстю виражених клiиiчиих скарг у дитячому вщ, що утруднюе своечасне встановлення дiагиозу [3, 8, 20].
Останшми роками були досягнул 3Ha4Hi устхи у вивченнi патогенезу ГЕРХ, дiагностицi ii pi3HO-манiтних форм, розробщ диференщйовано'1 схеми лiкування загострень захворювання та подальшо'1 тдтримуючо'1 терапп. Разом iз тим, як показуе аналiз останнiх робiт, при вивченнi патофiзiоло-гiчних та клiнiчних аспектiв даного захворювання е цiла низка невиршених i суперечливих питань [1, 6, 10, 14, 22].
Упровадження нових лабораторних та шстру-ментальних методiв обстеження дало змогу роз-ширити уявлення про патогенетичнi механiзми розвитку гастроезофагеальною рефлюксною хвороби, покращити дiагностичнi можливостi ендо-скопiчно негативного варiанта перебiгу хвороби, а також ii атипових форм, оптимiзувати схеми лжу-вання дiтей iз даним захворюванням. Багатогран-нiсть патогенезу ГЕРХ у дней, високий ризик ви-никнення ускладнень обумовлюють необхiднiсть проведення комплексно! терапп дано'1 патологи, яка б враховувала наявшсть дуоденогастрального рефлюксу (ДГР) [2, 3, 13, 19, 24]. В основi розвитку ГЕРХ лежить дискоординацiя моторно-еваку-аторно'1 функци верхнiх вщдЫв травного тракту, що забезпечуе доступ агресивних субстанцш iз
© Крючко Т.О., Несша 1.М., Пода О.А., Коленко 1.О., 2016 © «Здоров'я дитини», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
шлунка в стравохiд. Як одне з таких порушень роз-глядають бшарний, або жовчний, рефлюкс. Жов-чний рефлюкс е частиною дуоденогастрального рефлюксу i розцiнюеться як патологiчний стан. У л^ванш хворих дiтей i3 ДГР антисекреторнi препарати, прокiнетики та антацидш засоби е не-достатньо ефективними. Стандартом л^вання жовчного рефлюксу вважають препарати урсоде-зоксихолево'1 кислоти (УДХК). Урсодезоксихоле-ва кислота — третинна жовчна кислота, що спо-вiльнюе створення i виведення з жовчю токсичних жовчних кислот i замiщуе гх нетоксичною високо-пдрофшьною жовчною кислотою [23, 24]. Щ препарати використовуються для л^вання ДГР, тому що УДХК мае властивють змiнювати пул жовчних кислот iз токсичних на нетоксичнi. Пд ii впливом жовчнi кислоти, що мютяться в рефлюксатi, пе-ретворюються на водорозчинну форму, яка мен-шою мiрою подразнюе слизову оболонку шлунка (СОШ) та стравоходу. Диференцiйованi схеми ль кування ГЕРХ у дггей та протоколи п1дтримуючоТ терапп, на жаль, недостатньо ефективш й потребу-ють подальшого удосконалення.
Метою нашого дослвдження стала ощнка ефек-тивностi включення препарату урсодезоксихолевог кислоти Укрлiв суспенз1я у протокол л^вання д1-тей iз гастроезофагеальною рефлюксною хворобою.
MaTepiaA та методи дocлiджeння
Пiд нашим спостереженням перебували 109 д1-тей вiком вщ 8 до 16 рокiв, серед яких хлопчиюв було 59,8 ± 4,8 %, дiвчаток — 40,2 ± 4,8 %; пере-важали дгги вiком понад 11 роюв (66,4 ± 4,6 %), яю лiкувались у педiатричному вщдшеш № 1 обласног дитячог клш1чноТ лжарш м. Полтави з приводу за-гострення хрошчно'1 гастродуоденальноТ патологи. Верифiкацiя дiагнозу проводилась на основi по-глибленого клiнiко-лабораторного та шструмен-тального обстеження хворих дiтей згiдно з наказом № 59 вщ 29.01.2013 р. «Про затвердження ушфжо-ваних клшчних протоколiв медично'1 допомоги дь тям iз захворюваннями органiв травлення» [5]. Для оцiнки запальних змш слизово'1 оболонки (СО) стравоходу, шлунка та дванадцятипало'1 кишки (ДПК) уам дiтям була проведена езофагогастроду-оденоскопiя (ЕФГДС). При ЕФГДС звертали ува-гу на наявнiсть набряку, гшеремп, деструктивних змiн СОШ i СО ДПК, а також на тонус кaрдiaльно-го сфшктера, воротаря, наявшсть гастроезофаге-ального (ГЕР) та дуоденогастрального рефлюкав. При встановленнi дiагнозу ГЕРХ використовува-лась ендоскопiчна класифiкацiя рефлюкс-езофап-ту (РЕ) за Savari — Miller у модифжацп G.N.J. Tytgat et al. (1990), модифiкована В.Ф. Приворотським та сшвавт. (2005). Внутршньошлункову та внутрш-ньостравохiдну рН-метрiю проводили за стандартною методикою (ацидогастрограф АГ-1рН-М, ТОВ «Старт», м. Вшниця) з використанням програмно-го забезпечення за допомогою комп'ютерно'1 сис-теми. Для ощнки результатiв рН-метри в страво-
ходi використовували критери, розроблеш T.R. De Meester та сшвавт. (1999): шдвищення рН у стра-воход1 > 7,5 понад 27 разiв на добу розцiнювались як патолопчний лужний ГЕР. Також при ощнщ лужних ГЕР враховували таю показники, як вщсо-ток часу з рН понад 7,5, число епiзодiв лужних ГЕР тривалютю понад 5 хвилин, найбшьш тривалий лужний ГЕР. Щодо дiтей, у яких показники мо-шторингу вiдповiдали критерiям як патологiчного кислого, так i патологiчного лужного ГЕР, робили висновок про наявшсть патолопчного змшано-го рефлюксу. 1нтенсившсть печи оцiнювалась за п'ятибальною шкалою Лжерта (Terry P. et al., 2000; Мшушкш О.Н., 2006). Прояви синдрому недифе-реншйовано'1 дисплази сполучно'1 тканини (НДСТ) оцшювались за кл1н1чними й анамнестичними да-ними. Як зовн1шн1 фенотиповi ознаки визначались р!зш аномалп опорно-рухового апарату, ротово'1 порожнини, шк1ри, очей. Прояви НДСТ 1з боку внутр1шн1х оргашв виявлялись при ультразвуковому дослщженш жовчного мiхура, нирок, серця i великих судин.
Обробка числових даних здшснювалася за-гальноприйнятими в медичнш статистицi мате-матичними методами. Вираховували показники середшх величин (М), помилок середшх величин (m) дослiджуваних показниюв. Статистичну в1ро-г1дн1сть обчислювали, використовуючи критерш t Стьюдента.
Результати дocлiджeння
Проведено обстеження 109 дггей 1з ГЕРХ, 1з них у 32 хворих був виявлений рефлюкс-езофaгiт (1-ша група), у 77 — дией ендоксоп!чно негативна форма гастроезофагеально'1 рефлюксно'1 хвороби (НЕРХ), вони становили групу пор!вняння (2-га група). Серед дiтей першо'1 групи хлопчик1в було суттево бшьше, нж дiвчaток (62,5 %), у груш пор!вняння частка хлопчик1в незначно в!др!знялась (52,9 про-ти 47,1 %). Серед хворих основно'1 групи питома вага дией в1ком понад 11 роюв виявилась суттево вищою (р < 0,05), нж у груш пор!вняння, у як1й хвор! розподшились за в1ком приблизно однаково.
Анал!з анамнезу життя показав, що 62,5 % дь тей першо'1 групи були нaродженi в1д мaтерiв, у яких мав мiсце патолопчний перебп вaгiтностi, 37,5 % — в1д пaтологiчних полог1в, а в 43,8 % при народженш була дiaгностовaнa та чи iншa патоло-г1я перiоду новонaродженостi. Кр1м того, звертае на себе увагу висока обтяжешсть амейного анамнезу в дией обох груп за захворюваннями травно'1 системи. Анамнез захворювання виявив нaявнiсть майже в ус1х обстежених дией патологи гастродуо-денально'1 зони. Тривалють патологи коливалась у широких межах — вщ 1 до 10 роюв. У 61льшост1 хворих першо'1 групи тривaлiсть захворювання ста-новила понад 2 роки (56,3 %).
Основними скаргами дп"ей при госпiтaлiзaцii до стaцiонaру були 6ол1 в живот1, шо спостерiгaлися в бшьшосп хворих обох груп (рис. 1). БГль розр1з-
нявся за характером 1 локалтщею: у дггеи першо1 групи наИчаст1ше бгль локал1зувався в ешгастрп та за грудиною, а в дггей групи пор1вняння — здебгль-шого в ешгастрп та п1лородуоденальн1И зон1. За ш-тенсивн1стю больового синдрому вщмшностей у групах не встановлено.
Пор1вняльний анал1з клш1чно'1 картини у хво-рих 1з р1зними формами ГЕРХ виявив, що таю симптоми, як бол1 в ешгастрп, печ1я, почуття г1ркоти в рот1, нудота, в1рог1дно част1ше спо-стер1гались при неерозивн1И рефлюксн1И хворо-61 (НЕРХ). Симптом печп, що е визначальним в д1агностиц1 дано1 патологи, частше виявлявся у д1тей з ендоскотчно негативною формою ГЕРХ (70 %).
1нтенсившсть печп посилювалась при нахилах тулуба, у горизонтальному положенш, тсля 1ж1 Частота печп коливалась вщ пер1одичного до що-денного виникнення. Щоденно або дв1ч1-трич1 на тиждень печ1ю в1дзначала половина д1тей з ГЕРХ як з ендоскошчними зм1нами, так 1 без змш у стра-воход1. Виражен1сть печи за шкалою Лжерта коливалась вщ 2 до 4 6ал1в 1 в1рог1дно не в1др1знялась у групах. Водночас 40 % дггей з рефлюкс-езофаптом (РЕ) в1дм1чали вщрижку кислим або пов1трям, що рееструвалася майже вдв1ч1 част1ше, нгж у д1тей групи пор1вняння. До того ж у кожного четвертого хворого з езофаптом не було будь-яких специф1ч-них скарг 1 д1агноз встановлено при ендоскошчно-му дослщженш.
Д1агностика позастравох1дних прояв1в ГЕРХ здшснювалася шляхом поглибленого цглеспрямо-ваного огляду 1з залученням л1каря-стоматолога
Рисунок 1. Кл1н1чна характеристика обстежених хворих
Примтка: * — в1рогщн1сть р1зниц1 пор1вняно з другою групою (р < 0,05).
та отоларинголога. Клш1чне обстеження дозволило д1агностувати в чверт1 хворих 1з симптомами ГЕРХ хрошчний фаринпт, у 10 % дггей — хрошч-ний ларинг1т. Частота карюзних уражень твердих тканин зуб1в р1зного ступеня тяжкост1 в д1тей з РЕ була також в1ропдно вищою, нгж: у д1тей з НЕРХ (90,5 1 77,8 %, р < 0,05). Серед позастравохщних прояв1в ГЕРХ у обстежених дггей з РЕ, на вщмшу вщ хворих з НЕРХ, превалювали скарги на вщчут-тя клубка в горл1, осипл1сть голосу (р < 0,05), на-брякл1сть язика 1з в1дбитками зуб1в (р < 0,01), а по-кашлювання та «географ1чний» язик зустр1чалися майже з однаковою частотою в обох групах. Серед неспециф1чних скарг у д1тей з ГЕРХ та групи по-р1вняння виявлено слабк1сть, втому, головн1 бол1 та пер1одичн1 бол1 в дглянш серця. В1ропдно'1 р1з-ниц1 мгж групами за наявн1стю астеноневротичних скарг не було.
При об'ективному дослщженш дггей разом 1з симптомами, що машфестують при основному захворюванн1, звертала на себе увагу велика кгль-юсть фенотипових прояв1в недиференцшовано! дисплазп сполучно1 тканини. Найпоширен1шими проявами НДСТ у дггей обох груп були порушення осанки (сколюз, к1фоз, лордоз), плоскостошсть, г1пермоб1льн1сть суглоб1в, м1оп1я, пролапс мь трального клапана, низьке положення пупкового к1льця та 1н. При цьому у дггей з енодоскотчно позитивною формою ГЕРХ ознаки НДСТ визна-чалися часпше (р < 0,05).
Пд час ендоскоп1чного досл1дження майже в ус1х хворих д1агностовано запальш захворювання шлунка та дванадцятипало1 кишки (85,3 %). За результатами дослщження супутш моторно-еваку-аторн1 порушення функцп шлунка та ДПК у ви-гляд1 ГЕР 1 ДГР були д1агностоваш в 74,3 % дггей. У бгльшосп обстежених (69,1 %) дггей д1агносто-ваний ДГР, у 28,4 % — гастроезофагеальний реф-люкс.
У вс1х хворих за методикою базально'1 топогра-ф1чно'1 експрес-рН-метрп оц1нювалася кислото-продукуюча функц1я шлунка (табл. 1).
За допомогою дано1 методики було встановле-но, що бгльшють дггей 1з НЕРХ (51,9 %) мали шди-в1дуальний максимум кислотносп, що в1дпов1дае нормоацидност1 (функц1ональний штервал (Ф1) 3), а третина дггей 1з РЕ мала 1ндив1дуальний максимум кислотносп на р1вн1 пом1рно'1 гшерацид-ност1 (Ф1 4), при цьому виражену гшерацидшсть
Таблиця 1. Показники шлунково/ секрецп за даними ¡нтрагастрально/ рН-метрП
Кислотшсть Д^и з РЕ (п = 32), % Дгги з НЕРХ (п = 77), %
Нормоациднють (рН 1,60-2,29) 21,9 51,9*
Помiрна пперациднють (рН 1,30-1,59) 34,4* 12,9
Виражена пперациднють (рН 0,86-1,29) 28,1* 11,6
Ппоациднють помiрна (рН 2,30-3,59) 15,6 20,8
Ппоациднють виражена (рН 3,60-6,99) 0 2,6
Примтка: * — в1рогщн1сть р 'знищ пор1вняно з другою групою (р < 0,05).
(Ф1 5) дiагиостоваио у 28 %, а нормоацидшсть — у 21,9 % пащенпв (Ф1 3). Отже, при порiвияииi ре-зультатiв обстежень 1-! та 2-1 групи встановлено, що в дiтей з езофаптом майже втричi частiше ре-еструеться виражена гiперацидиiсть. При пщ-вищенш кислотопродукуючiй функцп шлунка майже в половини дiтей (46 %) переважав ГЕР, а в кожно! третьо! дитини з гiпоацидиiстю — дуо-деногастральний рефлюкс. У дiтей зi збереженою кислотоутворюючою фуикцiею також вiдмiчались порушення моторики шлунка та ДПК, часпше у виглядi ДГР, лише у 12,1 % дней — ГЕР.
Проведення добового моиiториигу рН стра-воходу виявило у 59,1 % дней патологiчиi ГЕР (табл. 2). Частота сшввщношення фiзiологiчиих та патолопчних ГЕР не вiдрiзиялася у групах спо-стереження. Серед патолопчних ГЕР в обох групах переважав лужжний компонент. У груш дней iз РЕ частiше дiагиостувався кислий компонент реф-люксу, а в дней iз НЕРХ — змшаш рефлюкси.
Отримаиi результати дослiджеиия стали тдста-вою для оптимiзацli л^вальних заходiв, спрямо-ваних на корекщю виявлених порушень та усунен-ня основних факторiв, що сприяли формуванню ГЕРХ. Показанням для медикаментозно! корекцп препаратом урсодезоксихолево! кислоти упро-довж 4 тижиiв е падтверджена у 69,1 % обстежених з ГЕРХ наявшсть дуоденогастрального рефлюксу з визначенням параметрiв: рН-типу й штенсивносп стравохiдиого рефлюксу при лужному та змшано-му варiаитах ГЕР незалежно вiд переважання кислого чи лужного компонента.
Вплив комплексно! терапп показав, що зник-нення больового синдрому вiдбулося в переважно! бiльшостi хворих на першому тижш вiд початку ль кування — на 6,6 ± 1,1 добу, печи — на 9,4 ± 1,8 добу, нудоти — на 7,3 ± 2,1 добу. Повна регресiя диспептичних проявiв досягнута в 73,8 % пащ-еитiв (р < 0,001), у решти хворих штенсившсть !х зменшилася. Дослiджеиия показали, що в дней, якi отримували Укрлiв суспеизiю протягом 4 тиж-шв, клiиiчиа ремiсiя (повне зникнення печи) була досягнута у 86,6 % випадюв. Уже через 14 дшв вщ початку лiкуваиия в дней не тiльки спостерiгався виражений позитивний клiиiчиий ефект (р < 0,01), але й значно покращилось самопочуття. Поряд з клжчною ефективиiстю вiдмiчалась також позитивна динамжа екстраезофагеальних симптомiв
(осиплють голосу, покашлювання, першiиия в горл^ вiдчуття клубка в горлi, набряклють язика, слiди зубiв на язищ тощо).
Усi хворi перебували пад дииамiчиим спостере-женням один рж. Протягом цього часу фiксувалася частота виникнення рецидивiв, як такi розгляда-лися випадки повторно! появи стшкого больового синдрому, вiдрижки та печи, що вимагало засто-сування шструментальних методiв дослiджеиия й призначення повторного шщального курсу л^-вання. За даними експертiв, частота рецидивуван-ня симптомiв ГЕРХ при вiдсутиостi медикаментозного протирецидивного лiкуваиия становить 80 % [5, 7, 13, 18]. Результати нашого дослщження пiсля 6-мюячного спостереження виявили рецидив за-хворювання лише у 12,5 %, через 12 мюящв спостереження — у 17,5 % хворих. Позитивна ендоскотч-на дииамiка в катамнезi в пацiеитiв пiсля лiкуваиия з включенням Укрлiву суспензп виявлялася у ви-глядi зменшення в 1,7 раза порушень рухово! ак-тивносп езофагогастродуоденально! дiляики. Так, епiзоди регурптацп шлункового вмiсту в просвiт стравоходу вщзначалися в 1,6 раза рщше порiвия-но з показниками до терапп. Також спостерпалися позитивиi змши показиикiв внутршньошлунково! рН-метрп: у хворих вiдмiчалось вiрогiдие змен-шення до норми показника рН фундального вщдь лу шлунка.
Обговорення
Комплексний аиалiз особливостей клшчних проявiв ГЕРХ та результатiв шструментального обстеження хворих дней виявив фактори, що характеризують клжчну гетерогеииiсть захво-рювання залежно ввд поеднання з iишою гастро-дуоденальною патологiею. При аиалiзi клшчно! симптоматики хворих з рiзними формами ГЕРХ нами встановлено, що частота таких симптомiв, як болi в ешгастрп, печiя, вiдчуття гiркоти в рот та нудота, вiрогiдио частiше спостерпались при НЕРХ. Вiдсутиiсть скарг у частини дiтей з реф-люкс-езофаптом, можливо, пов'язана з порушен-ням чутливостi слизово! оболонки до рефлюксу шлункового вмюту [1, 3, 16]. Загальновщомо, що слабкiсть сполучнотканинних структур при ГЕРХ е фактором ризику розвитку рефлюксу, результати дослщження продемонстрували, що ознаки НДСТ частiше спостерiгалися в дней iз РЕ. З огляду на
Таблиця 2. Характеристика napaMerpiB рН-монторингу в обстежених дтей
Параметри Дгги з РЕ (n = 12), % Д^и з НЕРХ (n = 10), % Р
Фiзюлопчний ГЕР 41,67 40 > 0,05
Патолопчний ГЕР, у тому числи 58,33 60 > 0,05
Кислий 28,57 16,67 < 0,05
Лужний 57,1 50 > 0,05
Змшаний 14,28 33,33 < 0,05
min pH 2,0 ± 0,1 2,4 ± 0,2 > 0,05
max pH 7,5 ± 0,1 7,7±0,1 > 0,05
те, що в бшьшосл дiтей зi зниженою кислотоутво-рюючою фуикцiею шлунка дiагностований ДГР, можна припустити, що ппоацидшсть обумовлена закидом лужного дуоденального вмюту в шлунок. Отже, хоча найчастше ГЕРХ асоцiйоваиа з шлун-ковою гiперацидиiстю, иаявиiсть печп в кожного окремого пащента не завжди свiдчить про пщви-щену кислотопродукуючу фуикцiю шлунка. Отри-маиi даш свiдчать про те, що показники шлунко-во-стравохiдиого рефлюксу е основною причиною розвитку езофагiту та виникнення основних симп-томiв ГЕРХ.
Детальне вивчення клiиiчиих проявiв ГЕРХ лiкарем-педiатром на амбулаторно-полжлтч-ному етапi дозволить при ощнщ скарг пащен-пв виявити важливi особливостi больового та диспептичного сиидромiв залежно вiд характеру супутньо! гастродуоденально! патологи. Так, тд час дослiджеиия були видшеш клiиiчиi осо-бливостi перебiгу ГЕРХ iз супутиiм ДГР: печiя, що мала меншу iитеисивиiсть, нудота, ввдрижка повiтрям, гiркий присмак у роп, ниючий бiль в ешгастрп незначно! iитеисивиостi, а також об-кладешсть язика жовтуватим або коричневим на-льотом. Виявлення на полiклiиiчиому етат мар-керiв недиференцшовано! дисплазп сполучно! тканини дозволяють лiкарю з бшьшою iмовiриiс-тю запiдозрити иаявиiсть ГЕРХ у дитини.
Використання препарату урсодезоксихолево! кислоти (Укрлiв суспензiя) у комплексному ль куваииi гастроезофагеально! рефлюксно! хворо-би дозволяе досягти стшко! позитивно! динамь ки клшчних проявiв з вираженим зменшенням диспептичного синдрому, а також иормалiзацiею кислотопродукцп шлунка. Нормалiзацiя регуля-цп моторно! функцп шлунково-кишкового тракту хворих дней сприяе вiрогiдиому зменшенню рее-страцп гастроезофагеальних рефлюксiв.
Висновки
Таким чином, результати проведених дослi-джень дозволяють рекомендувати призначення препарату урсодезоксихолево! кислоти як пато-генетично! терапп в комплексному лжуванш дь тей iз гастроезофагеальною рефлюксною хворобою. Отримаш нами даиi свiдчать як про значиму ефективиiсть, так i про високий рiвеиь безпеки та переносимост Укрлiву суспензп при тривалому застосуванш. Удосконалена схема л^вально-профшактично! допомоги дiтям iз ГЕРХ базуеться на диференцшованому пiдходi до кожно! дитини з урахуванням кислотоутворюючо! функцп шлунка та типу рефлюксу, що дозволяе проводити ефек-тивну профiлактику рецидивiв та подовжити тер-мiии ремгси у хворих.
Список л1тератури
1. Бабак О.Я. Эзофагеальные и экстраэзофагеальные проявления ГЭРБ: основы диагностики и лечения / О.Я. Бабак, Ю.Н. Шапошникова. — Харьков: Харьковский госмедуниверси-тет, 2005.
2. Боярська Л.М. До питання про частоту та особливостг проявгв гастроезофагеальног рефлюксног хвороби /Л.М. Боярська, К.0.1ванова// Современная педиатрия. — 2010. — №2. — С. 162-163.
3. Дудникова Э.В. Клиническое значение билиарныхрефлюк-сов в формировании гастроэзофагеальной рефлюксной болезни и гастродуоденитов у детей и методы их коррекции / Э.В. Дудникова // Клинические перспективы гастроэнтерологии, гепа-тологии. — 2006. — № 5. — С. 28-32.
4. Зубаренко О.В., Кравченко Т.Ю, Лосева К.О. Гастроезо-фагеальна рефлюксна хвороба у дтей: сучасний погляд на патогенез iклшжу/Зубаренко О.В., Кравченко Т.Ю, Лосева К.О.// Здоровье ребенка. — 2012. — № 1 (36). — С. 112-117.
5. Наказ МОЗ Украгни № 59 вiд 29.01.2013 р. «Про затвер-дженняутфжованих клЫчних протоколiв медичног допомоги д^ тям iз захворюваннями оргатв травлення».
6. Крючко Т.О., Пеший М.М., Неана 1.М., Румянцева М.О. Особливостi перебщ гастроезофагеальног рефлюксног хвороби у дитячому вщ / Крючко Т.О., Пеший М.М., Неана 1.М., Румянцева М.О.// Свт бюлоги та медицини. — № 2. — 2010. — С. 94-96.
7. Лазебник Л.Б. Современное понимание гастроэзофагеальной рефлюксной болезни: от Генваля к Монреалю / Л.Б. Лазебник, Д.С. Бордин, А.А. Машарова // Экспериментальная клиническая гастроэнтерология. — 2007. — № 5. — С. 4-10.
8. Лапина Т.Л. Гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь: изменчивая и консервативная концепция // Клин. перспективы гастроэнтерол., гепатол. — 2007. — № 1. — C. 18-23.
9. Маев И.В. Гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь — болезнь ХХ1 века / И.В. Маев, Е.С. Вьючнова, М.Т. Щекина // Лечащий врач. — 2004. — № 4. — С. 1-5.
10. Николаева О.В. Клинико-морфологические особенности гастроэзофагеальной рефлюксной болезни у детей с НР-ассоциированной гастродуоденальной патологией / О.В. Николаева, М.Н. Ермолаева, Г.И. Губина-Вакулик // Здоровье ребенка. — 2008. — № 2 (11). — С. 48-52.
11. Пахомовская Н.Л. Клиническое значение суточной рН-метрии при гастроэзофагеальной рефлюксной болезни у детей: Автореф. дис... канд. мед. наук: спец. 14.00.09 — «Педиатрия»/ Н.Л. Пахомовская. — М, 2006. — 17с.
12. Скрипник 1.М., Гопко О.Ф., Соколюк Н.Л. Легеневi «маски» гастроезофагеальног рефлюксног хвороби // Новости медицины и фармации. — 2010. — № 323. — С. 28-32.
13. Шадрн О.Г. Ефективтсть застосування iнгiбiторiв протонног помпи для ерадикацшног терапИу дтей з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою / О.Г. Шадрн, Л.В. 1гнатко, С.1. Герасим 'юк // Сучасна гастроентерологы. — 2010. — № 1 (51). — С. 81-84.
14. Шадрин О.Г. Педиатрические аспекты гастроэзофагеальной рефлюксной болезни / О.Г. Шадрин //Здоров 'я Украгни. — 2009. — № 6/1. — С. 11.
15. Щербаков П.Л. Гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь у детей / П.Л. Щербаков // Болезни органов пищеварения. — 2007. — Т. 9, № 2. — С. 42-47.
16. Acid gastroesophageal reflux in convalescent preterm infants: effect ofposture and relationship to apnea / Bhat R.Y., Rafferty G.F., Hannam S., Greenough A. // Pediatr. Res. — 2007. — Vol. 62. — P. 620-3.
17. Childhood functionalgastrointestional disorders/A. Rasguin, Di Lorenzo, D. Forbers [et al.]//Adolesc. Gastroenterol. — 2006. — Vol. 130 (5). — P. 1527-1537.
18. Gastro-esophageal reflux disease in children and adults in primary care / Ruigomez A., Wallander M.A., Landborg P. [et al.] // Scand. J. Gastroenterol. — 2010. — Vol. 45. — P. 139-46.
19. GERD evaluation: time for a new paradigm / I.M. Mod-lin, P. Malferteiner, R.H. Hunt [et al.] // J. Clin. Gastroenterol. — 2007. — 41 (suppl. 2). — S. 237-241.
20. Guidelines on the management of stable angina pectoris: executive summary (ESK Guidelines) // Eur. Heart J. — 2010. — Vol. 27. — Р. 1341-1381.
21. Michail S. Gastroesophageal reflux/ S. Michail// Pediatrics in Reviw. - 2007. - Vol. 28. - P. 101-110.
22. Tytgat G.N.J, Janssens J., Reynolds J., Wienbeck M. Update on the pathophysiology and management of gastro-oesophageal reflux disease: the role of prokinetic therapy //Eur. J. Gastroenterol. Hepatol. - 2010. - № 8. - P. 603-611.
23. Thomson A.M., Barcun A., Armstrong D. et al. The prevalence of clinically significant endoscopic findings in primary care patients
with uninvestigated dyspepsia: the Canadin Adult Dyspepsia Empiric treatment — prompt endoscopy (CADET6PE) study // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2003. — Vol. 17. — P. 1481-1491.
24. Poets G.E. Myth: Gastroesophageal reflux is a pathological entity in the preterm infant / G.E. Poets, P.E. Brockmann // Seminars in Fetal & Neonatal Medicine. — 2011. — doi: 10.1016/ j.siny.2011.05.001.
OTpuMaHO 18.02.16 ■
Крючко Т.А., Несина И.М., Пода O.A., Коленко И.А. ВГУЗУ «Украинская медицинская стоматологическая академия», г. Полтава, Украина
ОПТИМИЗАЦИЯ ПРОТОКОЛА ЛЕЧЕНИЯ ДЕТЕЙ С ГАСТРОЭЗОФАГЕАЛЬНОЙ РЕФЛЮКСНОЙ БОЛЕЗНЬЮ
Резюме. Статья посвящена обоснованию и оценке эффективности включения препарата урсодезоксихолевой кислоты Укрлив суспензия в протокол лечения детей с гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью. С учетом результатов проведенных исследований использование препарата урсодезоксихолевой кислоты может быть рекомендовано в качестве патогенетической терапии в комплексном лечении детей с гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью. Полученные нами данные свидетельствуют как об эффективности, так и о высоком уровне безопасности и переносимости урсодезоксихолевой кислоты, в частности препарата Укрлив суспензия, при длительном применении в целях профилактики рецидивов заболевания.
Ключевые слова: гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь, дуоденогастральный рефлюкс, дети, лечение, Укр-лив суспензия.
Kriuchko T.O., Nesina I.M., Poda O.A., Kolenko I.O. Higher State Educational Institution of Ukraine «Ukrainian Medical Stomatological Academy», Poltava, Ukraine
OPTIMIZATION OF THE TREATMENT PROTOCOL IN CHILDREN WITH GASTROESOPHAGEAL REFLUX DISEASE
Summary. The article deals with the substantiation and assessment of the effectiveness of the inclusion of ursodeoxycholic acid preparation Ukrliv suspension in the treatment protocol of children with gastroesophageal reflux disease. Taking into account the results of the studies, the use of ursodeoxycholic acid drug can be recommended as a pathogenetic therapy in the combination treatment of children with gastroesophageal reflux disease. The findings suggest both the efficiency and the high level of safety and tolerability of ursodeoxycholic acid, in particular Ukrliv suspension, during long-term use to prevent recurrences.
Key words: gastroesophageal reflux disease, duodenogastric reflux, children, treatment, Ukrliv suspension.
