CC BY
51
K^jLviребёнка
КлУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616.329-002-053.5-085.217-059 DOI: 10.22141/2224-0551.12.2.2017.101405
Няньковський СЛ.1, Городиловська М.1.1,1ван^в В.А.1, Бойко О.1.2 1ЛьвВський нацюнальний медичний унверситет ¡мен Данила Галицького, м. Льв'в, Украина 2Льв1вське обласне патологоанатомчне бюро, м. Львв, Украина
Ефективнють застосування Ноофену в комплекс лкування гастроезофагеально'1 рефлюксно'1 хвороби
в дкей шкiльного вку
For cite: Zdorov'ye Rebenka. 2017;12:211-6. doi: 10.22141/2224-0551.12.2.2017.101405
Резюме. Нами обстежен 40 дтей вком 10—18 poKie is дiагнозом гастроезофагеально! рефлюксно!хвороби (ГЕРХ). За даними опитування за А.М. Вейном, в ycix дтей були прояви вегетативноi дисфункцИ Дти були розподтет на 2 групи. Контрольну групу становили 20 дтей, яК одержували лкування за стандартною схемою. Основну групу — 20 дтей, ят, крш стандартноi терапп, отримували гiдpoхлo-рид бета-фетл-гамма-амЫомасляну кислоту — фетбут (.Ноофен®, Olain Farma, Латвiя) у дoзi 250мг 2 рази на добу протягом 21 дня. Через 1 мюяць тсля початку лкування проводилась оцнка його ефектив-нoстi. Клiнiчна оцшка динамки вегетативного статусу шкoляpiв iз ГЕРХ дозволяв стверджувати, що включения в комплекс терапп ще! патологи препарату Ноофен забезпечуе добрий вегетостаб^уючий ефект, що проявляеться вiднoвленням вегетативного балансу в дтей.
Ключовi слова: гастроезофагеальна рефлюксна хвороба; вегетативна дисфункщя; шкoляpi; Ноофен
Останшми десятилитями патолога оргашв травлення домшуе у струга^ загально! захворюва-носп дггей та мае неухильну тенденщю до зростання [1—6]. У широкому спекщ хрошчних захворювань шлунково-кишкового тракту в дггей перше мюце займають ушкодження його верхшх вщдшв [6].
На початку XXI столггтя вщмчаються певш змь ни в структурi захворювань травного каналу, серед яких спостертаеться чггка тенденц1я до повсюдного зростання поширеност гастроезофагеально! реф-люксно! хвороби (ГЕРХ) у всiх вжових групах [1—3, 6], зокрема i серед дитячого населення.
За результатами етдемюлопчних дослiджень, проведених у багатьох крагнах свiту, частота ГЕРХ у загальнш популяцп становить вiд 7 до 60 %, а в да-тей коливаеться, за даними рiзних авторiв, вщ 2—4 до 8,7—49 %, цей показник щороку зростае. Проте вiрогiдних даних про поширенють ГЕРХ у дiтей в Украш немае [1, 6].
ГЕРХ е однieю i3 важливих проблем cy4acHoï га-строентерологН, що пов'язано 3i зростанням кiлькостi хворих з щею пaтологiею, нaявнiстю як типових симп-tomîb, що значно попршують якiсть життя хворих, так i нетипових, що утруднюе дiaгностикy, призводить до помилковоï гiпердiaгностики деяких шших захворювань. Невчасна диагностика ГЕРХ попршуе перебiг захворювання, обумовлюе можливють прогресування та розвиток серйозних ускладнень, що вимагае трива-лого медикаментозного лкування [6]. Достатньо ваго-мою проблемою е недостатня iнформовaнiсть лiкaрiв про рiзномaнiтнiсть клiнiчних проявiв ГЕРХ.
Вщомо, що у виникненнi i прогресуванш ГЕРХ важливе значення надаеться недостaтностi нижньо-го стравох1дного сфшктера (НСС). Установлено, що його розслаблення стимулюеться блукаючим нервом через преганглюнарш холiнергiчнi волокна й постгaнглiонaрнi нехолшерпчш та неaдренергiчнi нервовi волокна. Тому дослщження стану вегета-
© «Здоров'я дитини», 2017 © «Child's Health», 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденци: Няньковський Серий Леонщович, доктор медичних наук, професор, зав1дувач кафедри факультетськоТ та шпитально! пед1атрГ|", Льв1вський нац1ональний медичний ун1верситет ¡мен1 Данила Галицького, вул. Пекарська, 69, м. Льв1в, 79010, УкраТна; e-mail: niank@mail.lviv.ua
For correspondence: Serhii Niankovskyi, MD, PhD, Professor, Head of the Department of faculty and hospital pediatrics, Danylo Halytskyi Lviv National Medical University, Pekarska st., 69, Lviv, 79010, Ukraine; e-mail: niank@mail.lviv.ua
тивно! нервово! системи при ГЕРХ у дГтей сприяе уточненню патогенетичних мехашзмГв виникнення i прогресування хвороби [1].
Надзвичайно важливим компонентом вщнов-лення загального стану оргашзму е нормалiзацiя вегетативного балансу [1, 2]. Роль автономно! нервово! системи в забезпеченш регулящ! процесiв життедь яльносп е надзвичайно важливою, i стабiлiзацiя ве-гетативних показникiв мае першочергове значення для повноцГнного вiдновлення функщонально! ак-тивностГ органiзму [12]. Водночас традицшна схема терапп при ГЕРХ передбачае лише непрямий, опо-середкований вплив на стан автономно! нервово! системи через вщновлення нормально! дГяльностГ оргашв травлення та забезпечення !х повноцГнного функщонування [13].
ДослГдження показали, що в схеми лГкування ГЕРХ слщ включати препарати, що впливають на порушення вегетативного балансу [13]. НайбГльший Гнтерес для корекцГ! вегетативного дисбалансу при ГЕРХ представляе препарат Ноофен® (Olain Farma, ЛатвГя), що е похщним ГАМК i фешлетшамшу.
ГАМК е природним метаболгтом тканин мозку, гальмГвним медГатором центрально! нервово! системи (цим пояснюеться транквГлГзуюча та ноотропна вегетостабшзуюча, антигГпоксична та антиастешч-на д1я препарату), р-феншетиламш — природний моноамш, який пГдвищуе вмют дофамГну i норадре-налГну в мозку i забезпечуе психостимулюючу та ан-тиастенГчну дГю.
Препарат Ноофен, маючи протитривожну, но-отропну, транквшзуючу та вегетостабГлГзуючу дГю, покращуе стан пащенпв, тим самим пГдвищуючи яюсть життя [1, 13].
Як вщомо, препарат Ноофен мае багаторГчну до-ведену ефективнГсть за ноотропною дГею. ОкрГм того, його застосування справляе вегетостабшзуючий, ан-тидепресантний ефекти за наявносп мГнГмуму мож-ливих побГчних ефектГв, що мае вагоме значення, особливо при застосуванш в дитячому вшд [16].
Мета роботи: визначити клшжо-ендоскошчш та морфологГчнГ особливостГ езофагтв у дГтей з озна-ками вегетативних дисфункцш для удосконалення методГв дГагностики та оцГнити ефективнГсть транк-вшоноотрошв у лГкуваннГ ще! патологГ!.
Матерiали та методи
ПГд нашим спостереженням знаходились 40 дь тей вжом 10—18 рокГв, серед них 16 хлопщв та 24 дь вчини, якГ лГкувалися на базГ мюько! дитячо! клшч-но! лжарш м. Львова, у яких можна було запГдозрити езофагГт. УсГм дням була проведена ендоскопГчна фГброезофагогастродуоденоскопГя, пщ час яко! брали бюпсшний матерГал Гз трьох вщдшв стравоходу для подальшо! верифГкацГ! дГагнозу.
Для ощнки вегетативних змГн нервово! системи використовували опитувальник А.М. Вейна (1998) та вегетативний шдекс Кердо.
ДГти були розподшеш на 2 групи. Контрольну гру-пу становили 20 дГтей (6 хлопцГв та 14 дГвчат), серед-
нiй вж — 15,1 ± 1,83 року, i3 дiагнозом ГЕРХ, у яких були ознаки вегетативно! дисфункцИ та яю одержжу-вали лiкування за стандартною схемою вщповщно до наказу МОЗ Укра!ни № 59 вщ 29.01.2013 року «Уш-фiкованi клiнiчнi протоколи медично! допомоги да-тям i3 захворюваннями органiв травлення». Дiтям надавалися загальнi рекомендаций щодо режиму: сон з пщняттям головного кiнця лгжка (на 15 см); виклю-чення фiзичних вправ iз напруженням черевно! по-рожнини; зниження маси тша; вщмова вiд носiння корсетiв та тугих пояав, що збшьшують внутршньо-черевний тиск; обмеження робiт, пов'язаних iз нахи-лом тулуба та пщняттям ваги понад 5 кг.
Особливу увагу звертали на дieту: рекомендували 4-5-разове регулярне харчування невеликими порщ-ями без перещання та постху, зберiгання вертикального положення протягом не менше 1,5 години тсля irn, останнiй прийом ж не менше н1ж за 3 години до сну та вщмову вщ перекусiв уночi. Окремо наголошу-вали на необхiдностi обмеження продукпв, що зни-жують тонус НСС (кава, мщний чай, шоколад, м'ята, молоко, жирне м'ясо i риба), та продукпв, що пщ-вищують внутрiшньошлунковий тиск, стимулюють функцiю шлунка (газованi напо!, бобовi, пиво). В да-ету рекомендували включити бшьшу кiлькiсть быка, який мае здатнють пщвищувати тонус НСС.
Патогенетична медикаментозна терапiя проводилась з урахуванням стадГ! хвороби — признача-лись антациди, препарати альпново! кислоти, про-кiнетики, блокатори Н2-гiстамiнових рецепторiв або шпбггори протонно! помпи, цитопротектори.
Основну групу становили 20 дiтей (10 хлопщв та 10 дiвчат), середнш вiк — 14,7 ± 1,81 року, iз дга-гнозом ГЕРХ, у яких були ознаки вегетативно! дис-функщ! та якi отримували, крiм зазначеного лжу-вання, фешбут (Ноофен®, Olain Farma, Латв1я) у дозi 250 мг 2 рази на добу протягом 21 дня.
Обстеження хворих для визначення динамжи основних проявiв ГЕРХ проводилося двiчi — на початку лжування та через 4 тижнi шляхом анкетуван-ня за формою, аналопчною тiй, що використовува-лася гад час первинного обстеження.
Результати досодження та Ух обговорення
За нашими даними, до початку лiкування дати обох груп iстотно не вiдрiзнялися за сво!ми осно-вними показниками. Основними скаргами при пер-винному обстеженш дiтей були бiль у надчеревнш дiлянцi рiзноï iнтенсивностi (100 % дггей обох груп), зниження апетиту (80 % дггей основноï та 75 % — контрольноï групи), печiя (70 та 60 % дггей вщповщ-но), перюдична регургiтацiя (50 та 45 % вщповщно), нудота (35 та 30 % вщповщно) та блювання (10 та 15 % вщповщно).
При об'ективному обстеженш в 100 % дггей обох груп спостерк'ався бшь при пальпацИ у надчеревнш дшянщ.
Згщно з результатами опитування дггей за Вейном, середнш бал в основнш груш становив
24,55 ± 3,30, у контрольнiй — 23,90 ± 1,94. Нами було виявлено, що схильнiсть до почервоншня обличчя (при хвилюваннi) мала мюце у 35 % да-тей основно! та 40 % дiтей контрольно! групи, до зблщнення обличчя — у 5 % дггей основно! групи, онiмiння або похолодання пальщв кистей, стоп — у 45 % дггей основно! та 40 % дггей контрольно! групи, кистей, стоп повшстю — у 5 % дггей обох груп, змша кольору (зблщнення, синюшнiсть, почервоншня) пальцiв кистей, стоп — у 30 та 35 % дггей вщповщно, змша кольору кистей повшстю, стоп — у 5 % пащеппв контрольно! групи, вщчуття серцебиття, завмирання, зупинки серця — у 50 % дггей основно! та 45 % дггей контрольно! групи, пщвищена штливють — у 60 та 65 % вщповщно, вщчуття утруднення при диханш (вщчуття нестачi повггря, бажання глибоко вдихнути, покашлюван-ня) — у 30 та 25 % вщповщно, порушення функщ! травного тракту (схильнiсть до запору, проносу, здуття живота, бшь) — у 90 та 85 % вщповщно, ви-падки непритомносп — у 15 та 10 % вщповщно, приступоподiбний бiль голови — у 25 та 20 % вщповщно, зниження працездатносп, швидка стом-люванiсть — у 60 % дггей обох груп, порушення сну (труднощi засинання; поверхневий сон з частими пробудженнями; вщчуття невиспаносп, втоми при пробудженш зранку) — у 25 % дггей основно! та 20 % дггей контрольно! групи (рис. 1).
При ендоскотчному дослщженш макроскотч-ш змiни слизово! оболонки стравоходу були зарее-строванi у 100 % обстежених дггей та пщлижгв. В усгх дiтей основно! та контрольно! груп були виявлеш вогнищева або дифузна еритема та набряк слизово! оболонки, у 60 % дггей контрольно! групи — мно-жинш бглувап налети дiаметром 0,1—0,2 см за типом крипт-абсцеав, у 70 % дггей основно! та у 35 % дггей контрольно! групи — ерозивш змши (рис. 2).
При морфолопчному дослщженш бюптапв слизово! оболонки стравоходу були виявлеш таю змши: дистроф1я ештелюципв — у 75 % дггей основно! та 65 % дггей контрольно! групи, деструкц1я гранул ке-ратопалшу — у 40 та 50 % дггей вщповщно, гшерем1я судин мжроциркуляторного русла (СМР) — у 90 та 85 % вщповщно, крововиливи дiапедезного характеру — у 50 та 65 % вщповщно, периваскулярна по-лiморфноклiтинна шфгльтрац1я — у 35 та 5 % вщповщно, вогнищевi штраепи^альш крововиливи — у 25 та 5 % вщповщно, набряк строми — у 10 % дггей основно! групи (рис. 3).
Шсля проведеного лжування ми отримали од-нонаправлеш змiни вах показникiв в обох групах, проте в основнш групi вони були бгльш вираженi. Так, скарги на болi в епiгастральнiй дiлянцi утри-мувалися у 20 % дггей основно! групи та у 25 % — контрольно!, зниження апетиту — у 40 та 45 % дггей вщповщно, печго — у 30 % дггей обох груп, перю-дичну регурптащю — у 10 та 15 % дггей вщповщно, нудоту — у 5 % дггей обох груп. Скарги на блювання
80 70 60 50 40 30 20 10 0
70 65
35
30
Основна група
Контрольна група
□ Катаральний езофапт иЕрозивний езофапт
Рисунок 2. Структура ендоскотчних змн слизовоï оболонки стравоходу у школяр1в iз ГЕРХ
100 90 80 70 60 50 40 30 20 10 0
90 85
65 60
60
60 50
45 45 40 4035 35 I J |30п 302525 25~
шш
20
2ÜTF"
на
10 5 55 5
0
0
J? л
£
/ * / / ^ / # *
<Z> (fr Л-> °ï ^ С4 С* Л
M///*****
s
g л
J?"
« У/// Iff / /
Д>
/
/ /
-г
rf О?
/ / / / i
S f
i -i / A? ^
^ o* #
■ Основна група □ Контрольна група |
Рисунок 1. Частота проявiв вегетативно/' дисфункцп в дтей i3 ГЕРХ в обох групах на початку досл'щження
Рисунок 3. Результати морфолопчного досл 'щження бюпталв слизовоï оболонки стравоходу школярiв iз ГЕРХ
%
%
та дисфагго були вiдсутнi в обох групах. Об'ективне дослiдження показало, що у 25 % дiтей обох груп утримувався бгль при пальпаци в епiгастральнiй дь лянцi, проте меншо! iнтенсивностi (табл. 1).
У дггей обох груп спостерiгалася позитивна дина-мiка ознак вегетативного дисбалансу, проте в дггей основно! групи вона була бгльш виражена (табл. 2, 3).
Позитивна динамжа спостеркалася i при визна-ченнi вегетативного шдексу Кердо (рис. 4). На початку дослщження вiн становив 14,7 ± 12,3 в осно-внiй групi, зменшився до 5,9 ± 7,4 (р < 0,01), а в контрольнш групi знизився з 14,4 ± 11,2 до 11,0 ± 9,0 (табл. 3).
Висновки
Для дггей шкiльного вiку з ГЕРХ типови-ми е скарги на бгль, печiю, зниження апетиту, перюдичну регургiтацiю. При ендоскопiчному та морфолопчному дослiдженнi виявляються ознаки катарального або ерозивного рефлюкс-езофагiту з наявшстю дистрофп епiтелiоцитiв, деструкцп гранул кератопалшу, гшеремп судин мiкроциркуляторного русла, дiапедезних крово-виливiв.
Типовими для дггей шкгльного вiку з гастро-езофагеальною рефлюксною хворобою е змiни вегетативного статусу, яю проявляються пору-
Таблиця 1. Динамка скарг удтей ¡з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою основноI
та контрольноI груп
Показники Основна група Контрольна група
До лжування Шсля лжування До лшування Шсля лжування
Бшь у надчеревнш дтянщ, % 100 20 100 25
Печт, % 70 30 60 30
Зниження апетиту, % 80 40 75 45
Нудота, % 35 5 30 5
Перюдична регурпта^я, % 50 10 45 15
Блювання, % 10 0 15 0
Таблиця 2. Динамка прояв1в вегетативноi дисфункци в дтей iз гастроезофагеальною рефлюксною хворобою основноi та контрольноi груп (за даними опитувальника А.М. Вейна)
Показники Основна група Контрольна група
До лжування Шсля лжування До лшування Шсля лшування
При хвилюванш схильнють, %: а) до почервоншня обличчя б) зблщнення обличчя 35 5 15 0 40 0 40 0
Оымшня або похолодання, %: а) паль^в кистей, стоп б) кистей, стоп повнютю 45 5 20 0 40 5 40 5
Змша кольору (зблiднення, синюшнiсть, почервонiння), %: а) паль^в кистей, стоп б) кистей, стоп повнютю 30 0 10 0 35 5 35 5
Вщчуття серцебиття, завмирання, зупин-ки серця, % 50 20 45 40
Пщвищена пiтливiсть, % 60 25* 65 60
Вiдчуття утруднення при диханнi: вiдчуття нестачi пов^ря, бажання глибоко вдихну-ти, покашлювання, % 30 10 25 25
Порушення функцií травного тракту: схильнють до запору, проносу, здуття живота, бiль, % 90 25* 85 45
Випадки непритомнос^,% 15 5 10 10
Приступоподiбний бiль голови, % 25 10 20 20
Зниження працездатност^ швидка стомлюванiсть, % 60 25* 60 40
Порушення сну (труднощi засинання; поверхневий сон з частими пробуджен-нями; почуття невиспаностi, втоми при пробудженш зранку), % 25 10 20 20
Примтка: * — р < 0,05 — р1зниця м'ж показниками основноI та контрольноI групи в кнц лкування.
Таблиця 3. Динамiка шдексу Кердо до та тсля лiкування в дослщжуваних групах
N Основна група Контрольна група
До лжування Шсля лжування До лшування Шсля лжування
1 -1,4 0 14,6 16,7
2 14,5 12 27,1 22,2
3 16,7 8,7 -2,6 0
4 7,9 5,4 23,1 14,6
5 -2,9 1,3 18,5 22,2
6 28,6 18,6 0 -1,4
7 10,3 0 -5,3 -2,6
8 20,7 14,6 16,7 14,6
9 22,2 12,8 24,4 16,7
10 16,7 11,1 8,5 10,7
11 16,7 -2,6 -2,6 -1,4
12 36,2 14,6 22,2 10,7
13 10,3 -1,4 24,4 14,6
14 28,6 12,5 8,5 -2,6
15 -2,9 -5,3 12,5 7
16 20,0 10,3 18,6 10,7
17 -4,5 -4,2 10,7 10,3
18 0 0 8,5 8,5
19 27,8 10,3 36,2 27,8
20 28,6 0 23,9 20,5
М ± S 14,7 ± 12,3 5,9 ± 7,4* 14,4 ± 11,2 11,0 ± 9,0
Примтка: * — р < 0,05 — рiзниця вiрогiдна.
вегетативно! дисфункцп та вщповщне зменшення клшчно! симптоматики. За даними нашого досль дження, Ноофен добре переноситься диъми й не викликае побiчних реакцiй.
Конфлiкт штересш. Не заявлений.
References
1. Belousov JV. Gastroesophageal refluxdisease in childhood. Eksperimental'naia i klinicheskaia gastroenterologiia.2011;1:64-70. (in Russian)
2. Belousov JV. Gastroenterology of childhood. K.: SPD Kolja-da OP; 2007. 440p. (in Ukrainian)
3. VolosovecOP. The modern view on the problem of motor function disorders of the upper digestive tract. Zdorov'ye rebenka. 2007;5(114):7-9.(inUkrainian)
4. Davydova AN. Specificfeaturesof gastroesophageal reflux disease in school-agechildren atvarious autonomic disorder sandway softheircorrection. Volgograd; 2008. 24p. (in Russian)
5. Shadrin OG. Pediatric aspects of gastroesophageal reflux disease. Zdorov'iaUkraini. 2009;6(1):11. (inUkrainian)
6. ZubarenkoOV,KravchenkoTJ. The modern view of gastro-esophageal reflux disease in children.Perinatolohiyaipedyatriya. 2013;1:114-122. (in Ukrainian)
7. Belmer SV. Gastroesophageal reflux disease. Rosiiskiimeditsin-skiizhurnal. 2008;3:144-147. (in Russian)
8. Sheptulin AA.Gastroesophageal reflux disease: the controversial and unresolved issues. Klinicheskaiameditsina.2008;6:8-12. (in Russian)
9.Gold BD. Outcomes of pediatric gastroesophageal reflux disease: in the first year of life, in childhood, and in adults... Oh, and should we really leave Helicobacter pylori alone? J.Pediatr. Gastroenterol.Nutr. 2003;37:S33-S39.doi: 10.1080/026654398364473
Рисунок 4. Розподл д'ией основноi та контрольноi груп за вегетативним iндексом Кердо до та тсля л '1кування
шеннями моторики травного каналу, тдвищеною пиливютю, зниженою працездатшстю, швидкою втомлювашстю та шшими симптомами вегетативного дисбалансу.
Клшчна ощнка динамжи вегетативного статусу школярiв iз ГЕРХ дозволяе стверджувати, що включення у комплекс терапи ще! патологи препарату Ноофен 250 мг 2 рази на добу протягом 21 дня позитивно впливае на результати лжування да-тей, забезпечуе добрий вегетостабшзуючий ефект, що обумовлюе кращу динамжу зменшення проявiв
10. Bojarska LM, Ivanova KO.The question of frequency and features of gastroesophageal reflux disease in children. Sovremennay apediatriya.2010;2:162-163. (in Ukrainian)
11. Osyodlo GV. On the state of the autonomic nervous system in the military with various versions of GERD.Mir meditsinyibiolog ii.2010;2:146-148. (in Ukrainian)
12.Abragamovych OO, Leshhuk JL. Features of the autonomic nervous system status in patients with Hp (+) ulcer of the study of heart rate variability and its changes under the influence of complex treatment with AML flurenizydu XII.ActaMedicaLeopoliens ia.2007;1—2:59—63. (inUkrainian)
13. IgnashhukOV,Serkova VK. Effect of treatment with Noofen on the state of the autonomic nervous system in patients with
gastroesophageal reflux disease.Medichniperspektivi.2010;4:52-56. (in Ukrainian)
14. Kishko NY. Correction of vegetative homeostasis in children with gastroesophageal reflux.Pediatriia, akusherstvo ta ginekologiia.2003;4:17—20. (in Ukrainian)
15.Nikolaeva OV, .SalamehOsama S.A. The functional state of the autonomic nervous system in children with gastroesophageal reflux disease.Vrachebnaiapraktika.2002;2:95—98. (in Russian)
16. Kuzminova NV, SerkovaVK.Autonomic disorders in hypertensive patients: diagnostics and pharmacological correction.Ukr ains'kiiterapevtichniizhurnal. 2009;2(70):37—39. (in Russian)
OTpuMaHO 16.01.2017 ■
Няньковский С.Л.1, Городиловская М.И.1, Иванцив В.А.1, Бойко О.И.2
1Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого, г. Львов, Украина 2Львовское областное патологоанатомическое бюро, г. Львов, Украина
Эффективность применения препарата Ноофен в комплексе лечения гастроэзофагеальной рефлюксной болезни у детей школьного возраста
Резюме. Нами обследованы 40 детей в возрасте 10—18 лет с диагнозом гастроэзофагеальной рефлюксной болезни (ГЭРБ). По данным опроса по А.М. Вейну, у всех детей были проявления вегетативной дисфункции. Дети были разделены на 2 группы. Контрольную группу составили 20 детей, получавших лечение по стандартной схеме. Основную группу — 20 детей, получавших, кроме стандартной терапии, гидрохлорид бета-фенил-гамма-аминомасляную кислоту — фенибут (Ноофен®, Olain Farma, Латвия) в дозе 250 мг 2 раза
в сутки в течение 21 дня. Через 1 месяц после начала лечения проводилась оценка его эффективности. Клиническая оценка динамики вегетативного статуса школьников с ГЭРБ позволяет утверждать, что включение в комплекс терапии этой патологии препарата Ноофен обеспечивает хороший вегетостабилизирующий эффект, что проявляется восстановлением вегетативного баланса у детей. Ключевые слова: гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь; вегетативная дисфункция; школьники; Ноофен
S.L. Nyankovskyy1, M.I. Horodylovska1, V.A. Ivantsiv1, O.I. Boyko2
1Danylo Halytskyi Lviv National Medical University, Lviv, Ukraine
2Lviv Regional Office for Autopsy, Lviv, Ukraine
Efficacy of noofen use in the treatment of gastroesophageal reflux disease in schoolchildren
Аbstгаct. We examined 40 children aged 10—18 years, who were diagnosed with gastroesophageal reflux disease (GERD). According to a survey by O.M. Vein, all patients had manifestations of autonomic dysfunction. The children were divided into 2 groups. The control group consisted of 20 patients, who received standard antisecretory therapy. The main group consisted of 20 children, who received standard antisecretory therapy and phenibut (Noofen®, OlainFarm, Latvia) at a dose of 250 mg 2 times a day for 21 days. After 1
month of starting the treatment, an evaluation of its efficacy was conducted. Clinical evaluation of the dynamics of autonomic nervous system status in schoolchildren with GERD suggests that inclusion of Noofen into the complex of therapy for this disease provides good stabilizing effect, which manifests by a restoration of autonomic nervous system balance in schoolchildren.
Keywords: gastroesophageal reflux disease; autonomic dysfunction; schoolchildren; Noofen
