CC BY
44
К^Ш /ребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616.324-009.1:616-053.3 DOI: 10.22141/2224-0551.6.74.2016.82140
ГНАТЕЙКО О.312, ЛАЦ-ОПОКА M.I.1, ЛИЧКОВСЬКА О.Л.1, цьолко т.ю.3
1Льв/вський нац/ональний медичний ун/верситет/мен/ Данила Галицького, м. Льв/в, Укра!на
2ЛУ «1нститут спадково! патологи НАМН Укра!ни», м. Льв/в, Укра!на
3ВНК3 ЛОР «Льв/вський ¡нститутмедсестринства та лабораторно!медицини i'мен/ Андрея Крупинського», м. Льв/в, Укра!на
ЧАСТОТА УРАЖЕННЯ PÎ3HMX СИСТЕМ ТА ОРГАН1В У Д1ТЕИ 13 ГАСТРОЕЗОФАГЕАЛЬНОЮ РЕФЛЮКСНОЮ ХВОРОБОЮ
Резюме. Вступ. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) — це хротчне рецидивуюче захворю-вання, зумовлене порушенням моторно-евакуаторно! функци гастроезофагеально!зони, що характеризуешься спонтанним ^або регулярним закиданням у стравохiд шлункового чи дуоденального вмсту, що призводить до ушкодження дистального вiддiлу стравоходу. ГЕРХе одним ш найбльш поширенихзахво-рювань, що вражають стравохiд. З огляду на значне число чиннишв, що зумовлюють ГЕРХ його етюло-г1я ще не е чтко визначеною, i внесок кожного фактора потребуе подальшого аналiзу. Метою роботи було проанаяЬзувати особливостi та частоту поеднання ГЕРХ ш патологiею нших оргашв i систем. Матерiали та методи. Проведено клтчний анаяЬз 73 випадшв ГЕРХ у дтей шкльного вку. Проаналi-зовано частоту поеднання ГЕРХш патологiею тших систем та оргашв шляхом збору детального анамнезу та аналiзу медично! документацп пацiентiв. Результати. У 66 % дтей ш ГЕРХ виявлено поеднання до^джувано! патологи з шшими ураженнями шлунково-кишкового тракту, у 50,7 % — з ураженням тстково-м'язово!системи, у 12,3 % — наявшстьзахворювань сечовидльно!системи. У майже трети-ни дтей з ГЕРХспостер^али вроджеш вади зi сторони рЬзних систем та оргашв, серед яких виявляли долiхосигму, пролапс мтрального клапана, нефроптоз/ротацж нирок/пiелоектазii/мiхурово-мисковий рефлюкс, деформацп жовчного мiхура. У роботi наведено опис ^шчного випадку поеднання уражень зi сторони серцево-судинно!, травно!, сечовидльно!систем, який дозволяе припустити наявшсть спльно-го етюлогiчного чинника дiагностованих патологш. Проаналiзованi даш щодо поеднання ГЕРХз пато-логiею нших систем й оргашв i його спектром, а також результати роботи нших дослгдницьких груп вказують на ймовiрну спльну складову в !х етюлогп. Спльним чинником в описаних випадках поеднання патологт може бути порушення синтезу сполучно! тканини/недиференцтована дисплазЬя сполучно! тканини.
Ключовi слова: гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, недиференцшована дисплазЬя сполучно! ткани-ни, дти.
Вступ
Зпдно з визначенням Всесвггньо! оргашзаци охорони здоров'я, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) — це хрошчне рецидивуюче за-хворювання, зумовлене порушенням моторно-ева-куаторно! функци гастроезофагеально! зони, що характеризуется спонтанним ^або регулярним закиданням у стравохвд шлункового чи дуоденального вмюту, що призводить до ушкодження дистального вщщлу стравоходу. ГЕРХ е одним iз найбшьш поширених захворювань, що вражають стравохщ, i цей показник щороку зростае [1, 2].
Клшчш прояви ГЕРХ подшяють на стравохщш та позастравохвдш. До стравохщних вщносять печго, регурптащю, дисфагго, вщрижку, симптом «мокро!
Адреса для листування з авторами:
Дац-Опока М.1.
E-mail: martadats@gmail.com
© Гнатейко О.З., Дац-Опока М.1., Личковська О.Л.,
Цьолко Т.Ю., 2016 © «Здоров'я дитини», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
подушки». Позаезофагеальн прояви: отоларинго-логiчнi, бронхолегеневГ, кардiальнi, стоматологiчнi. У вск дгтей спостерiгаються астеновегетативнi по-рушення (швидка втомлюванiсть, емоцiйна лабГль-нiсть, метеочутливють, бiль голови). Для дiтей ран-нього вiку характернi частi зригування, регургiтацiя; для дiтей шкiльного вГку — бiль за грудиною або в ешгастрп пiд час фiзичних навантажень. У деяких дiтей вщсутш будь-якi клiнiчнi прояви ГЕРХ, тому часто дiагноз встановлюеться тiльки на пiдставi проведених спецiальних дослiджень, з приводу ш-шо! патологи оргашв травлення [2—4, 6, 8].
Вважаеться, що ГЕРХ — це полiетiологiчне за-хворювання, у розвитку якого провщними е пору-шення моторно! функцп верхнiх вщдшв травного тракту: незрГлий стравохщний сфiнктер, зменшення активносп та подовження стравохщного клiренсу, уповшьнення евакуацГ! шлункового вмiсту, гене-тичш фактори. Важливе значення у патогенезi ГЕРХ належить зниженню резистентностi слизово! обо-лонки стравоходу до ацидопептичного ураження, збiльшення агресивностi шлункового вмюту, дуо-деногастральний рефлюкс, вiдносна й абсолютна недостатшсть кардГ!, пiдвищення внутршньошлун-кового i внутрiшньочеревного тиску, диспропорцiя збiльшення тiла та стравоходу. Факторами ризику розвитку ГЕРХ у дггей на сьогоднi вважаються об-тяженють сiмейного анамнезу щодо захворювань шлунково-кишкового тракту, обтяжений перина-тальний анамнез, порушення режиму харчування, тривалiсть гастродуоденально! патологи бшьше 2 рокiв, порушення вегетативного гомеостазу i пси-хоемоцшного стану, недиференцiйована дисплазiя сполучнотканинних структур (НДСТ), а також фактори довкшля та способу життя: надлишкова вага, хибнi харчовi звички, вщсутшсть регулярно! фГзич-но! активностi [1, 3—7].
З огляду на значне число чинниюв, що зумовлю-ють ГЕРХ його етiологiя ще не е чгтко визначеною, i внесок кожного фактора потребуе подальшого аналь зу. Актуальним питанням е вивчення ГЕРХ як одного iз захворювань при полiсистемних ураженнях у дь тей, у тому числГ обумовлених порушеннями синтезу сполучно! тканини/НДСТ [11, 12, 14, 16].
Зважаючи на етiологiю ГЕРХ, а саме порушення моторно-евакуаторно! функци гастроезофагеально! зони, що забезпечуеться д1яльнютю органiв травлення з високим ступенем колагешзаци, е багато повщо-млень про ГЕРХ як один Гз проявГв НДСТ [8—13].
У зв'язку з цим припускаемо, що частина випад-юв ГЕРХ буде траплятися у поеднанш з ураженнями Гнших систем та оргашв, яю можуть бути зумовлеш порушеннями синтезу сполучно! тканини.
Принциповою вГдмГннГстю сполучно! тканини вГд Гнших тканин людини е надлишок позаклгган-но! матрицГ (ПКМ) при невеликш кГлькостГ клГтин. ПКМ — складна стка, сформована численними структурними макромолекулами (протеоглГкани, колаген, еластин). КолагеновГ волокна визнача-ють мщнють та витривалГсть сполучно! тканини. У
геномГ людини Гснуе близько 50 гешв, що кодують рГзноманГтнГ колагени. НДСТ може виникати вна-слщок абнормального синтезу чи зборки колагену; надмГрно! деградацГ! колагену; порушення структу-ри колагенових волокон внаслГдок недостатньо! поперечно! зшивки; аналогГчних аномалш, пов'язаних з еластиновими волокнами; руйнування тканини шляхом автоГмунних реакцГй [10, 12, 13, 15, 16]. До того ж Гснуе ще безлГч Гнших мехашзмГв, що до цьо-го часу не вивчалися.
За лггературними даними, НДСТ е одним Гз чинниюв у розвитку порушень з боку рГзних оргашв Г систем: травна система — езофапт, хрошчний гастрит, дуоденогастральний рефлюкс, гастроптоз, дисфункцГональнГ та анатомГчш дефекти жовчного мГхура, мегаколон, долГхосигма; сечовидГльна система — нефроптоз, атошя чашково-мисково! систе-ми, подвоення нирок, проте!нур1я; серцево-судин-на система — пролапси клапашв, несправжш хорди, аневризми судин, вегетосудинна дистон1я, порушення серцевого ритму та провГдносп; юстково-м'язова система — деформацГ! грудно! клГтки, па-толопя хребта (сколГоз, кГфоз, лордоз), деформац1я стоп (кГнська, еквГновальгусна, кальканеоварусна, кальканеовальгусна), плоскостопГсть (поздовжня та поперечна); нервова система — вегетосудинна дистон1я, вродженГ мальформацГ! судин головного мозку, мГатонГчний синдром; фенотиповГ ознаки: скелетнГ аномалГ! — подовження та витончення кш-щвок; рГзнГ кГстково-хрящовГ дисплазГ!; патологя кшщвок — арахнодактил1я, гГпермобГльнГсть сугло-бГв, деформац1я та викривлення кГнцГвок (вальгусна та варусна деформац1я); вушнГ раковини — м'яю, звертаються в трубочку, вщвисла мочка; шкГра — нгжна, оксамитова; келощн рубцГ пГсля травм, опе-ративних втручань, вакцинацГй, перенесених ш-фекцГйних хвороб; формування псевдопухлинних утворень; витончення пГдшкГрного шару; вщсут-нГсть стрГй пГсля вагГтностГ; в'ялють, еластичнГсть; симптом «сигаретного паперу»; геморапчш прояви; варикозне розширення вен; шт — крихкГ, розще-плюються на пластинки, з дглянками вогнищево! аплазГ!, аноншя, пахюшх1я, лейкошх1я; волосся — тонке, крихке, тускле, дГлянки алопецГ! або гшотри-хозу; зуби — мжроаномали: гшоденля, парадонтоз, карГес, мжродентизм, олподенля, треми [6, 9—11].
ГГпермобГльнГсть суглобГв як один Гз найдоступ-нГших для дГагностики проявГв порушення синтезу сполучно! тканини був предметом дослГдження ба-гатьох груп вчених, у тому числГ Г його поеднання Гз патологГею Гнших систем та органГв. Так, показано його асоцГацГю, зокрема, Гз гастроезофагеальною рефлюксною хворобою [17].
Мета роботи: проанал1зувати особливосл та частоту поеднання ГЕРХ Гз патолопею Гнших оргашв Г систем.
Матер1али та методи
До групи дослГдження увшшло 73 дитини вГком вГд 6 до 14 роюв (середнГй вж — 10,2 ± 3,2 року), яю проходили стацГонарне лГкування у I дитячому вщ-
дшенш Комунального закладу ЛьвiвськоI обласно! ради «Льв1вська обласна дитяча клiнiчна лжарня «ОХМАТДИТ» (КЗ ЛОР ЛОДКЛ «ОХМАТДИТ»), у яких було дiагностовано ГЕРХ. Серед дггей було 30 (41 %) хлопчиюв та 43 (59 %) дiвчинки. Усi випадки ГЕРХ були ендоскошчно верифiкованi шляхом про-ведення езофагогастродуоденоскопи за допомогою вщеогастроскопа Fujinon WG 88 FP.
До контрольно! групи ввiйшло 43 дитини, того ж вжу, якi проходили стащонарне лiкування у I дитя-чому вщщленш КЗ ЛОР ЛОДКЛ «ОХМАТДИТ», у яких не було дiагностовано ГЕРХ. Серед дггей було 17 (40 %) хлопчиюв i 26 (60 %) дiвчаток.
У вах пацieнтiв групи дослщження та контрольно! групи проведет загальноклшчш, лабораторш, сонографiчне та ендоскопiчне дослщження органiв черевно! порожнини та проаналiзованi анамнестич-нi данi.
Обробку отриманих результатiв проводили за-гальноприйнятими математичними методами варь ащйно! статистики.
Результати
Проведено клiнiчний aнaлiз 73 випадюв ГЕРХ у дiтей шильного в^ та 43 дiтей без ГЕРХ, що ста-новили групу контролю. Проaнaлiзовaно частоту поеднання ГЕРХ iз пaтологieю iнших систем та оргашв шляхом збору детального анамнезу й ана-лiзу медично! документаци пaцiентiв. Критерiями виключення з групи були вщсутнють добровшьно! згоди на участь в обстеженш та публжаци його ре-зультaтiв на будь-якому з його етатв; вiдмовa вщ проведення ендоскопiчного дослiдження оргaнiв черевно! порожнини.
У табл. 1 наведено показники щодо наявносп у дiтей iз ГЕРХ патологш iнших систем та оргашв.
Як свщчать дaнi, нaведенi у табл. 1, у бшьшос-т дiтей iз ГЕРХ (66 %) виявляли поеднання досль джувано! патологи з шшими ураженнями травно! системи. На другому мгсщ (50,7 %) — ураження юстково-м'язово! системи (сколюзи, кiфози, плоска стопа). На третьому мющ за частотою (12,3 %) наявшсть захворювань сечовидшьно! системи, се-
ред яких найчастше дiaгностувaли нефроптоз, т-елоектази.
Слiд вщмиити, що порушення зi сторони сечо-видшьно! системи траплялися з однаковою частотою незалежно вщ стать На противагу цьому у 12 % дiвчaток iз ГЕРХ зафжсовано пaтологiю оргaнiв серцево-судинно! системи, при и вiдсутностi серед осiб чоловiчоi стaтi дослщжувано! групи. Дана вщ-мiннiсть може знаходитися в межах випадкових роз-б1жностей. Проте ця тенденц1я заслуговуе подаль-шого збору даних, а при и пщтверджеш — окремого aнaлiзу.
У 5 дiвчaток спостерiгaли поеднання пaтологiй. Так, в одному випадку спостерiгaли деформацго жовчного мкура, ГЕРХ, прaвобiчний нефроптоз. У пащентки А. — деформaцiя жовчного мiхурa, лiво-бiчнa пiелоектaзiя; у пaцiентки Б. — долкосигма, деформац1я жовчного мiхурa; у пащентки Т. — пролапс морального клапана I ступеня, долкосигма, деформац1я жовчного мiхурa; у пaцiентки Я. — до-лiхосигмa, синдром Пайра, деформaцiя жовчного мкура.
ГЕРХ найчастше поеднувався з iншими ураженнями травно! системи (деформаци жовчного мкура, дисфункцп жовчовивiдних шляхiв, вродженi вади розвитку товстого кишечника). Це може бути зумовлене в тому чи^ особливютю будови сполуч-но! тканини в кожного конкретного шдивща. Ви-сокий ступiнь колaгенiзaцГl оргaнiв травлення до-зволяе очiкувaти рiзномaнiтнi прояви НДСТ i з боку травно! системи.
Слщ вiдмiтити, що у 18 дггей iз ГЕРХ спостерпа-ли вроджеш вади зi сторони рiзних систем та оргашв. Серед яких у 4 випадках виявляли долiхосигму, у 2 випадках — пролапс морального клапана, не-фроптоз/ротaцiя нирок/шелоектази^хурово-мис-ковий рефлюкс — у 7 випадках, деформаци жовчного мiхурa — у 9. Отже, серед вроджених вад розвитку найчастше зустрiчaлись деформаци жовчного мку-ра, вроджеш вади сечовидшьно! системи та товстого кишечника.
Проaнaлiзувaвши спектр виявлених порушень зi сторони iнших систем та оргашв, можна зашдозри-
Таблиця 1. Частота поеднання ГЕРХ з ураженнями iнших систем та орган1в, п (%)
Система оргашв Хлопчики Дiвчатка Усього
З ГЕРХ (п = 30) Без ГЕРХ (п = 17) З ГЕРХ (п = 43) Без ГЕРХ (п = 26) З ГЕРХ (п = 73) Без ГЕРХ (п = 43)
Дихальна система 3 (10,0 ± 5,7) 0 0 0 3 (4,1 ± 0,4) 0
Нервова система 2 (6,7 ± 4,8) 1 (5,9 ± 4,5) 6 (14,0 ± 0,4) 1 (3,8 ± 0,3) 8 (11,0 ± 0,4) 2 (4,7 ± 0,3)*
Серцево-судинна система 0 0 5 (11,6 ± 0,6) 1 (3,8 ± 0,3) 5 (6,8 ± 0,5) 1 (2,3 ± 0,2)*
Сечовидтьна система 4 (13,3 ± 6,5) 1 (5,9 ± 4,5) 5 (11,6 ± 0,6) 1 (3,8 ± 0,3) 9 (12,3 ± 0,6) 2 (4,7 ± 0,3)*
Кютково-м'язова система 17 (56,7 ± 9,5) 3 (17,6 ± 7,3) 20 (46,5 ± 1,4) 5 (19,2 ± 0,8) 37 (50,7 ± 1,4) 8 (18,6 ± 0,8)*
Травна система 19 (63,3 ± 9,2) 8 (47,1 ± 9,6) 29 (67,4 ± 1,2) 7 (26,9 ± 1,3) 48 (65,6 ± 1,2) 15 (34,9 ± 1,3)*
Примтка: * — p < 0,05 — р1зниця статистично в1рогщна.
KAiHiHHa пед1атр1я / Clinical Pediatrics
ти наявнiсть спшьного етiологiчного чинника роз-витку ГЕРХ та iнших виявлених патологiй.
Однiею з iмовiрних складових патогенезу у цих випадках може бути порушення синтезу сполучно! тканини, або недиференцшована дисплаз1я сполучно! тканини (за класифжащею 1999 р., Омськ, Рося).
Обговорення
Отже, проаналiзованi данi щодо поеднання ГЕРХ iз патологiею iнших систем й оргашв i !х спектром вказують на ймовiрну спiльну складову в !х етюлогп. Спшьним чинником в описаних випадках поеднання патологiй може бути порушення синтезу сполучно! тканини/НДСТ.
Припускаемо, що наявшсть поеднання ГЕРХ iз патолопею iнших органiв може бути чинником його рецидивуючого перебяу.
Висновки
Дане припущення потребуе подальшого ретроспективного дослiдження. 1нформативним для встановлення порушення синтезу сполучно! тканини може бути аналiз фенотипу пащента з метою встановлення стигм дизембрюгенезу. Рекомендуемо у кожному випадку ГЕРХ проводити обстеження на предмет виявлення порушень iнших систем та оргашв. До дiагностики та лiкування дггей iз наяв-ними фенотиповими ознаками НДСТ слщ тдходи-ти комплексно, враховуючи можливi змiни з боку багатьох оргашв та систем.
Конфлжт штересш. Автори заявляють про вщсут-нiсть конфлiкту iнтересiв.
Список л1тератури
1. Зубаренко О.В., Кравченко Т.Ю., Лосева К.О. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба у дтей: сучасний погляд на патогенез i клЫку // Здоров 'я дитини. — 2012. — № 1(36).
2. Крючко Т.О., Неана 1.М. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба у дтей: аспекты дгагностики та лжування //Дитячий лкар. — 2013. — № 4(25).
3. Боярська Л.М., 1ванова К.О. Прогностычнi фактори ри-зику розвитку гастроезофагеально!рефлюксно! хвороби у дтей г тдлттв iз хротчною гастродуоденальною nатологiею // Запорожский медицинский журнал. — 2013. — № 6. — С. 13-17.
4. Dore M.P., Maragkoudakis E., Fraley K.J. [et al.] Diet, lifestyle and gender in gastro-esophageal refl ux disease // Dig. Dis. Sci. - 2008. - № 53. - Р. 2027-2032.
5. El-Serag H., Hill C, Jones R. Systematic review: the epidemiology of gastrooesophageal refl ux disease in primary care, using the UK General Practice Research Database //Aliment. Pharmacol. Ther. - 2009. - № 29(5). - Р. 470-480.
6. Lagergren J. Body measures in relation to gastro-oesophageal reflux //Gut. - 2007. - № 56(6). - Р. 741-742.
7. Yamamichi N., Mochizuki S., Asada-Hirayama I. [et al.] Lifestyle factors affecting gastroesophageal reflux disease symptoms: a cross-sectional study of healthy //19864 adults using FSSG scores BMC Med. - 2012. - № 10. - 45.
8. Наказ Мтстерства охорони здоров 'я Украгни eid 29.01.2013р. № 59 «Утфшоват клшчт протоколи медичног до-помоги дтям i3 захворюваннями оргатв травлення».
9. Казимирко В.К., 1ваницька Л.М., Дубкова А.Г., Сыантье-ва Т.С., Иванова Т.П., Полудненко М.Ф., Шарова М.В. Трудно-щi дiагносmики недиференщйованог дисплазИ сполучног тканини у практищ лкаря-ревматолога // Украгнський ревматологiчниШ журнал. - 2013. - № 53(3).
10. Земцовский Э.В. НайчастШ клiнiко-морфологiчнi та вкцеральт порушення, ят спостеркаються у хворих зi спад-ковими колагенопатыми // Соединительнотканные дисплазии сердца. - СПб., 1998. - С. 94.
11. Кадурина Т.И. Наследственные коллагенопатии (клиника, диагностика, лечение и диспансеризация). - СПб.: Невский Диалект, 2000. - 271 с.
12. Шестакова М.Д., Кадурина Т.И. Поражение желудочно-кишечного тракта у больных с MASS-фенотипом // Рос. журн. гастроэнтерологии, гепатологии, колопатологии. - Приложение «Материалы V Российской гастроэнтерологической недели» - 1999. - № 8(IX). - 129 с.
13. Mohammed I, Cherkas L.F., Riley S.A., Spector T.D., Trudgill N.J. Genetic influences in gastro-oesophageal reflux disease: a twin study //Gut. - 2003. - № 52. - P. 1085-1089.
14. Шехонин Б.В., Семячкина А.Н., МакеевХ.М. и др. Коллаген I, III, IV, V типов и фибронектин в биоптатах кожи больных синдромом Элерса - Данлоса и cutis laxa // Apx. патол. -1988. - № 12. - С. 41-48.
15. Солейко О.В., Осипенко 1.П., Солейко Л.П. «Бiохiмiчне обличчя» синдрому недиференцтваног сполучног тканини // Кардiоревматологiя. - 2014. - № 1(177).
16. Громова О.А., Торшин И.Ю. Дисплазия соединительной ткани, клеточная биология и молекулярные механизмы воздействия магния// РМЖ. - 2008. - № 16(1). - С. 1-10.
17. Zarate N., Farmer A.D., Grahame R., Mohammed S.D., Knowles C.H., Scott S.M., Aziz Q. Unexplained gastrointestinal symptoms and joint hypermobility is connective tissue the missing link? // Neurogastroenterology & motility. - 2010. - № 22. -Р. 252-е78.
Отримано 15.09.16 ■
Гнатейко О.З.12, Аац-Опока М.И.1, Лычковская О.Л.1, Целко Т.Ю.3
Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого, г. Львов, Украина
2ГУ «Институт наследственной патологии НАМН Украины», г. Львов, Украина
3ВУКЗ ЛОС «Львовский институт медсестринства и лабораторной медицины имени Андрея Крупинского», г. Львов, Украина
ЧАСТОТА ПОРАЖЕНИЯ РАЗЛИЧНЫХ СИСТЕМ И ОРГАНОВ У ДЕТЕЙ С ГАСТРОЭЗОФАГЕАЛЬНОЙ РЕФЛЮКСНОЙ БОЛЕЗНЬЮ
Резюме. Введение. Гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь (ГЭРБ) — это хроническое рецидивирующее заболевание, обусловленное нарушением моторно-эвакуа-торной функции гастроэзофагеальной зоны, характеризующееся спонтанным и/или регулярным забрасыванием в пищевод желудочного или дуоденального содержимого, что приводит к повреждению дистального отдела пище-
вода. ГЭРБ является одним из самых распространенных заболеваний, поражающих пищевод. Принимая во внимание значительное число факторов, которые обусловливают ГЭРБ, его этиология еще нечетко определена, и вклад каждого фактора требует дальнейшего анализа. Целью работы было проанализировать особенности и частоту сочетания ГЭРБ с патологией других органов и систем.
KëiHi4Ha neAiorpifl / Clinical Pediatrics
Материалы и методы. Проведен клинический анализ 73 случаев ГЭРБ у детей школьного возраста. Проанализирована частота сочетания ГЭРБ с патологией других систем и органов путем сбора детального анамнеза и анализа медицинской документации пациентов. Результаты. У 66 % детей с ГЭРБ выявлено сочетание исследуемой патологии с другими поражениями желудочно-кишечного тракта, у 50,7 % — с поражением костно-мышечной системы, у 12,3 % — с наличием заболеваний мочевыде-лительной системы. Почти у трети детей с ГЭРБ наблюдали врожденные пороки со стороны различных систем и органов, среди которых выявляли долихосигму, пролапс митрального клапана, нефроптоз/ротацию почек/пие-лоэктазии/пузырно-лоханочный рефлюкс, деформации желчного пузыря. В работе приведено описание клини-
ческого случая сочетания поражений со стороны сердечно-сосудистой, пищеварительной, мочевыделительной систем, который позволяет предположить наличие общего этиологического фактора диагностируемых патологий. Проанализированные данные по объединению ГЭРБ с патологией других систем и органов и его спектром, а также результаты работы других исследовательских групп указывают на возможную общую составляющую в их этиологии. Общим фактором в описанных случаях сочетания патологий может быть нарушение синтеза соединительной ткани/недифференцированная дисплазия соединительной ткани.
Ключевые слова: гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь, недифференцированная дисплазия соединительной ткани, дети.
Gnateyko O.Z.12, Dats-Opoka M.11, Lychkovska O.L1, Tsyolko T.Yu.3
1Lviv National Medical University named after Danylo Halytskyi, Lviv, Ukraine
2State Institution «Institute of Hereditary Diseases of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Lviv, Ukraine
3Higher Educational Municipal Institution of Lviv Regional Council «Lviv Institute of Nursing and Laboratory Medicine named after Andrii Krupynskyi», Lviv, Ukraine
THE INCIDENCE OF LESIONS OF DIFFERENT SYSTEMS AND ORGANS IN CHILDREN WITH GASTROESOPHAGEAL REFLUX DISEASE
Summary. Introduction. Gastroesophageal reflux disease (GERD) — a chronic recurrent disease caused by the disturbances of the motor-evacuating function of the gastroesophageal zone and is characterized by spontaneous and/or regular reflux of the gastric or duodenal fluid that leads to the damage of the distal part of the esophagus. GERD is one of the most frequent diseases that affect the esophagus. Taking into the account the huge amount of the causes, which may lead to GERD, its etiology is still not well defined, and the contribution of each factor requires further analysis. The aim of the study was to analyze the peculiarities and the incidence of GERD association with other organ and system pathologies. Materials and methods. Clinical analysis of 73 cases of GERD in school-aged children has been performed. The incidence of GERD combination with other system and organ pathologies has been evaluated using thorough anamnesis and patient's medical history analysis. Results. In 66 % of children with GERD, the association of this pathology with other digestive tract diseases
has been revealed, in 50.7 % — with lesions of musculoskeletal system, in 12.3 % — with urinary tract pathology. Almost one third of children with GERD suffered from congenital defects of different organs and systems, such as dolichosigmoid, mitral valve prolapse, nephroptosis/rotation of the kidneys/pyelecta-sis/bladder-pelvic reflux, gallbladder deformities. The article presents the analysis of a clinical case of the combination of cardiovascular, digestive and urinary lesions that enables us to assume the presence of possible common etiology factor of the diagnosed diseases. The analyzed data regarding the association of GERD with other organ and system pathologies, as well as the results of other research groups indicate a probable common component in their etiology. The common factor in the described cases of the combination of pathologies may be a violation of the connective tissue synthesis/undifferentiated connective tissue dysplasia.
Key words: gastroesophageal reflux disease, undifferentiated connective tissue dysplasia, children.
