CC BY
29
К^ДПребёнка
КлУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616.34:616-008.9-053.2:616-001.28
КОНАРАШОВА В.Г., КОЛПАКОВ I.e., ВАОВЕНКО В.Ю., ГРИЦЕНКО Т.В., ШЕПЕЛЮК Т.В., СТУАЕН1К1НА ом, СТЕПАНОВА e.I.
Аержавна установа «Нацюнальний науковий центр рад/ац/йно! медицини Нацюнально! академИ медичних наук Укра!ни», м. Ки!в
KAiHiKO-AHAMHECTMHHi ОСОБЛИВОСП ПАТОЛОГИ ШЛУНКОВО-КИШКОВОГО ТРАКТУ В Мей i3 СИНДРОМОМ ДИСПЛАЗИ СПОЛУЧНО'' ТКАНИНИ СЕРЦЯ, ЯК НАРОДИЛИСЯ Вiд БАТЬЮВ, OПРOMiHEHИX У ДИТЯЧОМУ ВЩ В РE3УAЬTATi АВАРИ НА ЧАЕС
Резюме. Встановлено, що в структурi захворювань травноЧсистеми дтей, як народилися вiд батьтв, опромнених у дитячому вщ, переважае патология верхнх вiддiлiв шлунково-кишкового тракту, а саме хрошчний гастродуодент, що мае, як правило, поеднаний характер з залученням у патологiчний процес деклькох зон травного каналу. У дтей и синдромом дисплази сполучно'1 тканини серця мае мсце бльш рання матфестащя захворювань верхшх вiддiлiв шлунково-кишкового тракту (починаючи з дошкльного вку) та избльшенням вку бльше простежуеться системтстьушкодженнярiзних оргашв iсистем, про що свiдчить такий показник, як кльксть нозологiчних форм хвороб на одну дитину (у дтей Iгрупи — 6,8; II — 4,9). Аналiз медико-бiологiчних чиннишвризику та ндексу обтяженостi спадкового анамнезу патологiею шлунково-кишкового тракту у родичiв 1—11 ступеня спорiднення не встановив вiрогiдних вiдмiнностей мiж групами. Клшгчт прояви хрошчних захворювань верхшх вiддiлiв гастродуоденально'1 зони у дтей з синдромом дисплази сполучно'1 тканини серця характеризуются бльш частими заго-стреннями на тлi психоемоцтних та фiзичних перевантажень; нентенсивними, перюдичними болями; бльшою частотою симптомiв шлунково'1 диспепси, кишково'1 моторно'1 дисфункци та частше супровод-жуютьсярозладами нервовоI системи (80,0%) iхрошчними вогнищами iнфекцii(62,2 %). Ключовi слова: синдром дисплази сполучноi тканини серця, патолог1я шлунково-кишкового тракту, дти, Чорнобильська авария.
Захворювання оргашв травления з перевагою в струга^ гастродуоденально! патологи (58—72 %) займають одне з провщних мюць у клшшд внутрш-шх хвороб дггей i пщлижгв загально! популяци. 1х частота в дитячому вщ становить 79,3 випадку на 1000 дггей [1, 2]. У струга^ захворюваност дггей, яю постраждали внаслщок авари на Чорнобиль-ськш АЕС, патолопя оргашв травлення також за-ймае одне з чгльних мюць, i спостериаеться вираже-на тенденцiя до и щорiчного зростання. За роки, що минули тсля авари, рiвень поширеност за класами захворювань оргашв травлення зрю бгльше нгж у 10 разiв [3, 4]. Нашими попередшми дослщженнями встановлено стале зростання показниюв захворю-ваност та поширеност хвороб оргашв травлення у дггей — жт^в забруднених територiй, темпи яко-го майже вдвiчi бiльшi, н1ж по Украш в цiлому [4].
Доведено, що до розвитку захворювань травно! системи можуть призводити багато рiзноманiтних фак-торiв, але в останш десятирiччя особливий штерес дослiдникiв спрямований на вивчення ролi недифе-ренцшовано! дисплази сполучно! тканини (НДСТ) в !х формуваннi та перебиу [5—7]. Лiтературнi данi щодо проблеми хронiчних захворювань верхнгх вщ-дiлiв шлунково-кишкового тракту (ВВШКТ), що формуються на тлi НДСТ, досить нечисленш в за-гальнiй дитячий популяци та вщсутш стосовно да-тей, якi народилися вщ опромшених батькiв.
© Кондрашова В.Г., Колпаков I.6., Вдовенко В.Ю., Гриценко Т.В., Шепелюк Т.В., Студешына О.М., Степанова C.I., 2014 © «Здоров'я дитини», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
KAiHiHHa пед1атр1я / Clinical Pediatrics
Збереження негативних тенденцiй у CTaHi здоров'я дггей, залучених до Чорнобильсько! ка-тастрофи, потребуе, зокрема, поглибленого досль дження особливостей формування та клшчного перебiгу хрошчно! патологи шлунково-кишкового тракту, що в подальшому дасть можливють обГрун-тування найбiльш ефективних лжувально-профь лактичних заходiв.
Мета досЛдження: проаналiзувати клшжо-анам-нестичнi особливостi хрошчно! патологи верх-нiх вщдшв шлунково-кишкового тракту в дггей i3 синдромом дисплазГ! сполучно! тканини серця (СДСТС), яю народилися вiд батькiв, опромiнених у дитячому ввд в результатi аварГ! на ЧАЕС.
MaiepiaA та методи досодження
Для виконання поставлених задач обстежено 195 дiтей i пщлигав, якi народилися вщ батькiв, опромшених у дитячому вiцi в результат аварГ! на Чорнобильськiй АЕС, з хрошчними запальними та деструктивними захворюваннями верхнк вщдшв шлунково-кишкового тракту в умовах кишки ДУ «ННЦРМ НАМН Украши». ХворГ з гастродуоде-нальною патологГею були розподшеш на 2 групи. В I групу ввшшло 120 дГтей i пГдлГткГв Гз синдромом дисплазГ! сполучно! тканини серця, що е проявом недиференцшовано! дисплазГ! сполучно! тканини, у II групу — 75 пащенпв без ознак НДСТ.
Наявнють НДСТ визначали за допомогою ощн-ки фенотипу. Застосовували карту реестрацГ! малих аномалГй розвитку (МАР), згрупованих за принципом анатомГчно! локалГзацГ! (карта розроблена у вщдда радГацшно! педГатрГ!, вроджено! та спадково! патологи 1КР ДУ «ННЦРМ НАМН Укра!ни».)
Визначення СДСТС здшснювали на апаратГ Aloka SSD-630 з використанням ехокардюграфй у В- i М-режимах та допплерокардюграфй з частотою датчика 3,5 мГц.
З метою верифжацп дГагнозу всГм пацГентам проводилося фГброезофагогастродуоденоскопГчне дослГдження гнучким ендоскопом GIF-P3 фГрми Olympus. Враховували стан просвиу, кГлькГсть i характер умюту шлунка, вираженГсть складок, наяв-шсть гшеремй, набряку, дефектГв слизово! оболон-ки, гастроезофагеального та дуоденогастрального рефлюксГв. Висновок формулювався згГдно з Mi-нГмальною стандартною термГнологГею ендоскопГ! травного тракту (1998) [8].
Структура паренхГматозних оргашв черевно! порожнини оцГнювалася за допомогою ультра-
сонографiчного дослiдження на anapaTi Aloka SSD-630.
Обробка результата дослщжень проводилася за допомогою програм MS Excel 2000 та Statistica 6.0.
Результати досл1дження та IX обговорення
Оцiнкa структури патологи травно! системи у дь тей, яю народилися вiд бaтькiв, опpомiнених у дитячому вщ в результат авари на Чоpнобильськiй АЕС, свщчить про превалювання хрошчно! патологи ВВШКТ.
У стpуктуpi патологи ВВШКТ у дггей обох груп хрошчний гaстpодуоденiт посщав перше мiсце з частотою 73,33 % у дггей I групи та 75,4 % — у II; ю-тотно рщше рееструвався хрошчний гастрит (5,6 i 6,2 %) (табл. 1). Виразкова хвороба шлунка та два-надцятипало! кишки (ДПК) у поеднанш з хрошч-ним гaстpодуоденiтом у пащенпв Гз СДСТС була виявлена у 7,49 % дГтей I групи проти 2,67 % — II (p < 0,01). На другому мгсщ за частотою знаходи-лися функщональш порушення пщшлунково! за-лози (диспанкреатизм) — у 56,67 % дггей I групи та у 52,0 % — II. На третьому мющ — функщональна патолопя бшарного тракту (дискшезГя жовчови-вщних шлях1в), вщповщно у 53,33 та 48,00 % дггей. Значне мюце в структурГ патологи ВВШКТ у дггей Гз СДСТС займала гастроезофагеальна рефлюксна хвороба з явищами езофагГту (у I групГ — 17,5 % дь тей, у II — 2,67 %, р < 0,001).
При клшГко-генетичному обстеженш дГтей I групи виявлено 7,10 ± 0,87 малих аномалГй розвитку на одну дитину, що вГропдно перевищувало !х кГлькГсть на одну дитину у II групГ (4,29 ± 0,40, p < 0,05). У структурГ МАР на 1-3-му мГсцях май-же з однаковою частотою рееструвалися аномалГ! внутршшх органГв (27,82 %), опорно-рухового апа-рату (27,11 %) i дисморфГ! розвитку голови та ши! (26,17 %); на 4-му мющ знаходилися МАР шюри, ii придаткГв та м'язГв (18,9 %). АномалГ! внутрГшшх органГв в основному були представлен малими структурними аномалГями серця (пролабування мь трального клапана та аномально розташоваш хор-ди); перегинами та перетяжками жовчного мГхура; розширенням чашково-мисково! системи нирок i нефроптозом.
Визначення Гндексу обтяженостГ спадкового анамнезу патологГею шлунково-кишкового тракту в родичГв I—II ступеня спорГднення дГтей I групи показало, що у 42,50 % вш був помГрним, у 12,37 % — вира-
Таблиця 1. Частота гастродуоденально/ патологи' удтей груп спостереження (%)
Нозолопчш одиниц I група (n = 120) II група (n = 75) Bipor^HicTb вщмшностей
Хрошчний гастродуодешт 73,33 75,4 > 0,05
Хрошчний гастрит 5,6 6,2 > 0,05
Виразкова хвороба шлунка та ДПК 7,49 2,67 < 0,01
Диспанкреатизм 56,67 52,0 > 0,05
Дискiнезiя жовчовивщних шляхiв 53,33 48,00 > 0,05
Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба 17,5 2,67 < 0,001
Кл1жчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
женим i в 14,43 % — високим. 1стотних вщмшностей Гндексу обтяженосп спадкового анамнезу патологГею шлунково-кишкового тракту в родичГв I—II ступеня спорщнення дггей II групи не встановлено.
АналГз медико-бГологГчних чинниюв показав, що негаразди в акушерському анамнезГ, ускладнений перебГг вагГтностГ та патолопя полопв реестрували-ся бГльше нгж у половини (59,17 %) матерГв I групи та у 36,0 % матерГв II групи. СередньогруповГ по-казники фГзичного розвитку новонароджених обох груп вщповщали регюнальним нормативам. Проте при ГндивГдуальнГй ощнщ встановлено, що 18,33 % немовлят I групи i 14,67 % немовлят II групи народилися з масою тгла, меншою за нормально адап-тивну; з масою тгла, що перевищувала 4050 г, народилися 10,83 та 8,0 % немовлят вщповщно. Майже у п'ято! частини дГтей (21,67 % I групи i 17,33 % — II) перебГг адаптацГйних процесГв до нових умов юну-вання було порушено розвитком патологГчних ста-нГв. На першому роцГ життя хворГли бГльше 4 разГв 45,83 % дней I групи та 38,67 % — II. У ранньому ввд у 35,83 % дГтей I групи i 26,67 % дГтей II групи сфор-мувалися хронГчнГ вогнища шфекци (переважно за рахунок хронГчного тонзилГту). Таким чином, частота медико-бюлопчних чинниюв анте- та штрана-тального анамнезу вГрогщно не вГдрГзняеться у дГтей груп спостереження. У дошкгльному ввд у перГод адаптаци до нових мжросощальних умов, звертае на себе увагу розширення дГапазону нозологГчних форм хвороб за рахунок функщональних розладГв бшарно! системи та шлунка (вщповщно у 34,17 та 17,33 % дней, p < 0,05). Проте необхщно пщкресли-ти, що вже починаючи з дошкГльного вГку у дней Гз СДСТС виявлена така оргашчна патологГя, як хрошчний гастродуоденГт (21,67 %). 1з збгльшенням вГку ще бГльше простежуеться системнють ушко-дження рГзних органГв i систем, про що свГдчить та-кий показник, як кГлькГсть нозологГчних форм хвороб на одну дитину (6,8 — у дГтей I групи та 4,9 — II).
Встановлено, що машфестац1я захворювань ВВШКТ у бшьшосп дГтей I групи мала мюце у ввд до 12 роюв i лише у 6,67 % хворих — у ввд понад 12 роюв. Тривалють захворювання у бшьшосп дГтей (63,33 %) I групи — бГльше 5 роюв. У II групГ у 73,33 % дней машфестацГя захворювання спостерь галася у ввд понад 12 роюв, а тому тривалГсть захворювання вГрогщно вщрГзнялася вГд показника дГтей I групи (26,67 %, p < 0,05).
У ряду супутшх захворювань шлунково-кишково-го тракту провщне мГсце займали захворювання нер-вово! системи, що частГше спостерГгались у щдлитав Гз СДСТС (у 80,0 % дней I групи та у 50,67 % — II, р < 0,05) i були представлен переважно нейроцирку-ляторною та вегетосудинною дисфункц1ями (56,67 %).
Необхщно пщкреслити той факт, що у дней I групи з бгльшою частотою рееструвалися хронГчнГ вогнища шфекци (вГдповГдно 62,2 та 41,33 %, р < 0,01) у виглядГ хронГчного тонзилГту.
У клшГчнш картин гастродуоденально! патологи в обох групах провГдними були диспептичний
(90,83 % у дней I групи i 89,33 % у дггей II групи) й абдомшальний больовий синдроми (у 89,17 i 85,33 % вiдповiдно). Серед диспептичних розладiв превалю-вали симптоми шлунковоГ диспепси, а саме: непри-емний запах iз рота (39,17 i 34,67 %), нудота (46,67 i 53,33 %), вiдрижка повирям (37,5 i 6,67 %, р < 0,01) чи гжею (16,67 i 8,0 %, р < 0,05), поганий апетит (43,33 i 41,33 %). Таю патогномошчш скарги, як пе-чiя, вiдмiчалися у 20,83 % дггей I групи та у 17,33 % II групи, у той час як вщрижка кислим рееструвалася з незначною частотою вщповщно у 5,83 i 5,33 %. У той же час необхщно пщкреслити той факт, що у 6,67 % дггей I групи мала мюце печiя, що супроводжувала-ся вщчуттям палшня за грудиною. Болi пiсля прийо-му 1Ш (у 29,17 % дггей I групи, у 28,0 % — II) та шзш болi (14,17 i 18,67 % вщповщно) зусщчалися майже з однаковою частотою в обох групах, але шчш, го-лоднi болi у дггей iз СДСТС спостерiгалися часпше (16,67 та 8,0 %, р < 0,05), що може бути обумовлено бшьшою частотою деструктивних уражень гастро-дуоденальноГ зони на ™ НДСТ. Характерними для хворих iз патологiею ВВШКТ були симптоми киш-ковоГ моторноГ дисфункцГГ (у I груш — 41,67 % дггей, у II — 16,0 %, р < 0,05) у виглядi чергування запорiв i проносiв (вщповщно 25,0 i 8,0 %, р < 0,05) та метеоризму (16,67 i 8,0 %, р < 0,05). Не виключено, що це е наслщком уродженоГ неповнощнносп клапанного апарату кишечника (недостатнiсть баупшево'Г стул-ки) [5], у результат чого порушуеться односпрямо-ваний пасаж кишкового вмюту та виникають явища дисбактерiозу, що частiше спостерiгався у дггей iз СДСТС (22,5 проти 9,33 %, р < 0,05).
Необхщно пщкреслити, що для дггей I групи на вщмшу вщ групи дггей без ознак НДСТ характерним було бшьш часте загострення гастродуоденальноГ патологГГ на тлi фiзичних (21,67 i 5,33 %, р < 0,05) i психоемоцiйних перевантажень (44,17 i 10,67 %, р < 0,05), що може бути пов'язане iз специфжою уражень гастродуоденальноГ зони (висока частота рефлюксiв). Частими були й гострi респiраторнi захворювання у дггей iз СДСТС (74,17 проти 49,33 %, р < 0,05), на тлi яких вщбувалося загострення га-стродуоденальноГ патологи.
Висновки
1. Встановлено, що в структурi захворювань травноГ системи дггей, яю народилися в!д батькiв, опромшених у дитячому ввд, переважае патоло-г1я верхнк вi1ддiлiв шлунково-кишкового тракту, а саме хрончний гастродуоденiт, що мае, як правило, поеднаний характер iз залученням в патологiчний процес декшькох зон травного каналу.
2. У дггей iз СДСТС мае мюце бгльш рання ма-нiфестацiя захворювань ВВШКТ (починаючи з дошкгльного вiку), та iз збiльшенням вжу бiльше простежуеться системнiсть ушкодження рiзних ор-ганiв i систем, про що свщчить такий показник, як кшькють нозолопчних форм хвороб на одну дитину (у дггей I групи — 6,8; II — 4,9). Аналiз медико-бюлопчних чинниюв ризику та шдексу обтяженосп
KëiHi4Ha neAiorpifl / Clinical Pediatrics
спадкового анамнезу патологieю шлунково-кишко-вого тракту у родичiв I—II ступеня спорiднення не встановив вiрогiдних вiдмiнностей м1ж групами.
3. Клшчш прояви хронiчних захворювань верхнiх вщдшв гастродуоденально! зони в дiтей i3 СДСТС характеризуються бiльш частими заго-стреннями на тлi психоемоцiйних i фiзичних пере-вантажень; неiнтенсивними, перюдичними болями; бiльшою частотою симптомiв шлунково! диспепсИ, кишково! моторно! дисфункцИ та частше супро-воджуються розладами нервово! системи (80,0 %) i хротчними вогнищами iнфекцïï (62,2 %).
Список л1тератури
1. Заболевания пищевода, желудка и двенадцатиперстной кишки у детей [Текст] / В.Г. Майданник, В.В. Корнейчук, Н.В. Хайтович, Т.В. Салтыкова. — К.: Аванпост-Прим, 2008. — 432 с.
2. Майданник В.Г. Болезни органов пищеварения у детей [Текст]/В.Г. Майданник. — К.: 1нтертехнодрук, 2010. — 1157с.
3. Романенко А.Ю. Стан здоров 'я дтей, ят постраждали вна^док Чорнобильськог катастрофи (за даними 20-рiчних спо-стережень) /А.Ю. Романенко, G.I. Степанова [Текст]//Журнал АМН Украши. — 2006. — Т. 12, № 2. — С. 296-306.
Кондрашова В.Г., Колпаков И.Е., Вдовенко В.Ю., Гриценко Т.В., Шепелюк Т.В., Студеникина О.Н., Степанова Е.И. Государственное учреждение «Национальный научный центр радиационной медицины Национальной академии медицинских наук Украины», т. Киев
КЛИНИКО-АНАМНЕСТИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ПАТОЛОГИИ ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНОГО ТРАКТА У ДЕТЕЙ С СИНДРОМОМ ДИСПЛАЗИИ СОЕДИНИТЕЛЬНОЙ ТКАНИ СЕРДЦА, РОДИВШИХСЯ ОТ РОДИТЕЛЕЙ, ОБЛУЧЕННЫХ В ДЕТСКОМ ВОЗРАСТЕ
В РЕЗУЛЬТАТЕ АВАРИИ НА ЧАЭС Резюме. Установлено, что в структуре заболеваний системы пищеварения детей, родившихся от родителей, облученных в детском возрасте, преобладает патология верхних отделов желудочно-кишечного тракта, а именно хронический гастродуоденит, имеющий, как правило, сочетанный характер с вовлечением в патологический процесс нескольких зон пищеварительного канала. У детей с синдромом дисплазии соединительной ткани сердца отмечается более ранняя манифестация заболеваний верхних отделов желудочно-кишечного тракта (начиная с дошкольного возраста) и с увеличением возраста больше прослеживается системность повреждения разных органов и систем, о чем свидетельствует такой показатель, как количество нозологических форм на одного ребенка (у детей I группы — 6,8; II — 4,9). Анализ медико-биологических факторов риска и индекса отягощенности наследственного анамнеза патологией желудочно-кишечного тракта у родственников 1—11 степени родства не установил достоверных отличий между группами. Клинические проявления хронических заболеваний верхних отделов гастродуоденальной зоны у детей с синдромом диспла-зии соединительной ткани сердца характеризуются более частыми обострениями на фоне психоэмоциональных и физических перегрузок; неинтенсивными, периодическими болями; большей частотой симптомов желудочной диспепсии, кишечной моторной дисфункции и чаще сопровождаются расстройствами нервной системы (80,0 %) и хроническими очагами инфекции (62,2 %).
Ключевые слова: синдром дисплазии соединительной ткани сердца, патология желудочно-кишечного тракта, дети, Чернобыльская авария.
4. Оцшка вiддаленuх HaMiàme ЧорнобильськоХ катастрофи у дтей, ят проживають в умовах хротчного надходження до оргатзму радiонуклiдiв по харчових ланцюгах. Звт НДР/НЦРМ АМН Украти; Науковий керiвник: G.I. Степанова. — № ДР 0106U011343; 1нв. № 218. — К, 2006. — 40 с.
5. Кадурина Т.И. Дисплазия соединительной ткани: Руководство для врачей [Текст]/ Т.И. Кадурина, В.Н. Горбунова. — СПб.: ЭЛБИ, 2009. — 714с.
6. Арсентьев В.Г., Шабалов Н.П., Баранов В.С. Соматические проявления дисплазии соединительной ткани у детей и подростков [Текст]// Педиатрические аспекты дисплазии соединительной ткани. Достижения и перспективы. Выпуск 2 [Под ред. С.Ф. Гнусаева, Т.И. Кадуриной, А.Н. Семячкиной]. — М; Тверь; СПб.:ПРЕ-100, 2011. — С. 18-26.
7. Результаты гастроэнтерологического обследования детей с дисплазией соединительной ткани [Текст] / Арсентьев В.Г, Можейко А.Г., Староверов Ю.И., Шабалов Н.П. // Педиатрия. Журнал имени Г.Н. Сперанского. — 2012. — Т. 91, № 1. — С. 149-153.
8. Арсентьев В.Г. Роль дисплазии соединительной ткани в генезе полиорганных нарушений у детей и подростков [Текст]/ В.Г. Арсентьев, Н.П. Шабалов // Вестник Российской Военно-медицинской академии. — 2011. — Прил. 1(33). — С. 128-129.
9. МСТ-2. Эндоскопия пищеварительной системы. http:// endosono. ru
Отримано 05.05.14 ■
Kondrashova V.G., KolpakovI.Ye., Vdovenko V.Yu., Grytsenko T.V., Shepeliuk T.V., Studenikina O.N., Stepanova Ye.I.
State Institution «National Research Center for Radiation Medicine of National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kyiv, Ukraine
CLINICAL AND ANAMNESTIC FEATURES OF PATHOLOGY OF GASTROINTESTINAL TRACT IN CHILDREN WITH SYNDROME OF HEART CONNECTIVE TISSUE DYSPLASIA, BORN TO PARENTS IRRADIATED IN CHILDHOOD DUE TO THE CHERNOBYL ACCIDENT
Summary. The children born to parents irradiation-exposed in childhood due to the Chernobyl accident were found to have mainly the upper gastrointestinal pathology, namely chronic gastroduodenitis, usually concomitant, and several areas of the alimentary canal being involved into the pathological process. The children with the syndrome of heart connective tissue dys-plasia have earlier manifestation of the upper gastrointestinal diseases (from pre-school age) and with age systemic damage of various organs and systems is noted, as evidenced by such indicators as a number of clinical entities per child (among the children of the I group — 6.8; II group — 4.9). The analysis of biomedical risk factors and index of burdened familial history on gastrointestinal pathology in I—II degree relatives did not demonstrate a significant difference between the groups. The clinical manifestations of chronic upper gastroduodenal diseases in children with the syndrome of heart connective tissue dysplasia typically have more frequent exacerbations due to the psycho-emotional and physical exhaustion. These children more often have moderate periodic pain; higher occurence of gastric dyspepsia symptoms, intestinal motor dysfunction and concomitant nervous system disorders (80.0 %) and chronic foci of infection (62.2 %).
Key words: syndrome of heart connective tissue dysplasia, gastrointestinal pathology, children, Chernobyl accident.
