CC BY
24УДК 336
ОСОБЛИВОСТ1 СТРАХУВАННЯ С1ЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ РИЗИК1В В
ЗАРУБ1ЖНИХ КРА1НАХ
Туманова О.А., к.е.н., доцент, НАПКБ
В статп проаналiзовано особливостi страхування сiльськогосподарських ризиюв в зарубiжних кра!нах, зокрема у США, Канад^ Португали, 1спани та Роси. Розглянуто доцiльнiсть застосування досвщу систем даного виду страхування в Укра!ш.
Ключов1 слова: страхування, сшьськогосподарсью ризики, аграрний сектор, страховi платежi.
ВСТУП
У багатьох кра!нах страхування врожаю сiльськогосподарських культур базуеться на оргашзаци систем гарантiйного захисту та державно! пiдтримки сiльськогосподарських пщприемств вiд збиткiв, завданих природно-клiматичними умовами. Досвщ цих кра!н показуе, що метою державно! участi в управлшш аграрним страхуванням е зменшення негативного впливу ризику, з яким стикаються фер-мери, та часткове покриття страхових платежiв, а iнодi — i здiйсненнi виплат в разi настання страхового випадку.
ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ
Метою дано! статп е аналiз страхування сiльськогосподарських ризикiв в зарубiжних кра!нах.
РЕЗУЛЬТАТИ
Досвiд зарубiжних кра!н, може розглядатися як з рацюнально!, так i критично! точки зору. Адже пряме застосування метсдов, систем, та умов сшьськогосподарського страхування, що застосовують-ся в економiчно розвинених кра!нах, в умовах Укра!ни, може не дати очiкуваних результапв, а iнодi i негативно вплинути на штереси страхувальникiв. Тому досвщ зарубiжних кра!н в питаннях страхового захисту аграрного виробництва потребуе певно! систематизацп i поглибленого аналiзу !! наслiдкiв.
Розглянемо умови сшьськогосподарського страхування у деяких класичних в цьому вщношенш кра!нах. Перш за все, це найбшьша у свт за обсягами страхових послуг кра!на — США i сусiдня з нею Канада, як мають добре розвинене сшьське господарство.
Федеральна корпоращя США страхування сiльськогосподарських культур (ФКССК), здшснюе комбiноване страхування сiльськогосподарських культур (КССК) [5].
Програма, розроблена й фшансована Федеральним урядом США. Програма зараз управляеться приватними страховими компашями через загальнонацюнальну мережу з бшьш нiж 26 тисяч мюце-вих страхових агентiв. Уряд регламентуе правила та умови страхування, розробляе тарифи по ушх видах покриття сшьськогосподарських культур, яю надалi продаються приватними компашями.
До основних програм страхування сшьськогосподарських культур ФКССК вщносяться [5]:
1. Комбшоване страхування сiльськогосподарських культур (КССК). Це самий поширений до-говiр, що iснуе вже багато роюв. КССК надае факультативнi гаранти на дохiд за трьома рiвнями покриття на 50% (Програма КАТ), 65% i 75% середнього фермерського доходу за минулi роки (юто-рiя фактичного виробництва — 1ФВ). Рiвень покриття доходу оцiнюеться в межах вщ 50% до 100% вщ цiни, установлено! ФКССК для кожно! культури. КССК надае захист вщ збиткiв внаслiдок майже вшх природних ризикiв, включаючи посуху, надмiрну вологiсть, низькi температури й заморозки, вггер, град, повiнь i неминучий збиток вщ комах та хвороб.
2. Катастрофiчнi полiси (КАТ): компенсащя збиткiв у розмiрi до 50% вщ розмiру доходу, i тшьки 55% вiд цiни реалiзацi!, встановлено! за даною культурою. Покриття безкоштовне, фермери вносять лише невелику плату в 60 USD за обробку полгав за кожною культурою. КАТ був розроблений для замши урядово! Програми iз запоб^ання природним збиткам. КАТ надае покриття фермерам, яю зазвичай, не купують полюи страхування сшьськогосподарських культур, мшмальний рiвень покриття на випадок стихiйного лиха.
3. Покриття на дохщ вщ реалiзацi! сiльськогосподарсько! продукци (ПДРП) уперше було запро-ваджено 1996 року: ПДРП розроблено для забезпечення захисту фермерського доходу i покривае втрати прибутюв унаслщок як знищення врожаю, так i падiння цш. ПДРП установлюе мiнiмальну гарантiю перед посадкою, використовуючи вщомосп про юторда фактичного виробництва. Базова цiна збшьшуеться на собiвартiсть виробництва одиницi продукци (1ФВ) i рiвень покриття (вщ 50% до 75% чи 85%, якщо такий варiант можливий вщповщно до полiса КССК). Для врожаю норма гаранти встановлюеться множенням цши врожаю на 1ФВ i рiвень покриття. Якщо гарантiя на вро-жай вища за мiнiмальну гаранпю, то рiвень компенсац^! вартостi врожаю встановлюеться за нею. Пюля того як урожай зiбраний, обсяг фактичного врожаю збшьшуеться на щну врожаю; у такий спошб установлюеться дохщ. Якщо реальний дохiд менший вщ розраховано! гарант^, фермеру ви-плачуеться рiзниця.
4. Захист прибутку (ЗП). Уперше був репрезентований як експериментальний проект 1995 року: ЗП розроблений для страхування вщ ризику зниження валового доходу нижче вщ середнього рiвня i падiння цiн на врожай через надання фiксовано! гаранти на 1 акр площi в USD. Гаранпя розрахо-
вуеться множенням р1вня покриття, вибраного страхувальником, на вартють, що встановлюе ФКССК до поаву, яка розраховуеться на тдсташ вартостi товару на ф'ючерсному ринку. Якщо пiд час збору врожаю обсяг фактичного врожаю, помножений на фактичну вартiсть урожаю, менший вiд розмiру гарантiï ЗП, виплачуеться рiзниця.
5. Страхування доходу (СД) було запроваджено в США 1997 року. СД надаеться виробникам куку-рудзи i соï в кшькох штатах, воно забезпечуе захист вщ зниження доходу внаслiдок падшня цiн, зменшення врожайностi чи обох факторiв одночасно. Цей проект базуеться на мiсцевих цiнах (на рiвнi округу чи штату). Покриття можна придбати на одну культуру або вс культури, вирощуванi на фермь Виплата компенсацiй визначаеться Торговельною палатою Чикаго i грунтуеться на середшх цiнах в окрузi.
6. План групи ризиюв (ПГР). Вiдповiдно до такого полюу страхування компенсацiя сшьськогоспо-дарському виробнику виплачуеться в тому раз^ якщо середнiй в окрузi врожай падае нижче вiд рiвня застрахованого врожаю, що був вибраний страхувальником. В основному вш призначений для вироб-никiв, урожайнiсть на фермах яких мае тенденцiю до падшня нижче вщ рiвня середньоï врожайностi в окрузi. Виробник може одержувати компенсацiю в роки, коли середнш рiвень урожайностi в окрузi низький, а вiн збирае хороший врожай; можливий i зворотний варiант, а саме: у виробника поганий урожай, однак вш не одержуе компенсащю, тому що в окрузi цього року висока врожайнiсть. Головною особливютю цього плану е те, що вш не передбачае оцшку втрат урожаю на рiвнi окремого застрахованого; замiсть цього середнш рiвень урожайностi оцiнюеться на рiвнi округу через добiр Мшютер-ством сiльського господарства США репрезентативних фермерських господарств.
7. Захист прибутку вiд групи ризикiв (ЗПГР) на додаток до ПГР включае захист ризику змши вартостi продукцiï. Цей страховий продукт був уведений у дда 1999 року для окремих сшьськогоспо-дарських культур у деяких штатах, вш е формою страхування доходу для округу. Вщповщно до ньо-го компенсацiя виплачуеться виробнику в тому раз^ якщо дохщ в окрузi на 1 акр площi (що проти-ставляеться власному доходу виробника на 1 акр площ^ застрахованоï культури падае нижче вщ обумовленого доходу, визначеного виробником. План надае недороге страхування ризику зменшен-ня доходу з мшмальним обсягом роботи та документами.
Види урядово1' пiдтримки в США за комбшованим страхуванням сiльськогосподарських культур (КССК) включають [1]:
• страхове законодавство, 1980 рш — федеральний закон США «Про страхування сшьськогоспо-дарських культур» i його наступи редакци 1990 i 1994 рр.;
• дотаци на премiï: загалом вони вщповщають загальнiй сумi премiï, що встановлюеться в розмiрi 50% вщ покриття на врожай за полюом КССК. За програмою КАТ, що передбачае компенсаци на виробничi витрати, яю перевищують 50 %, полю е безкоштовним. Виробники вносять тшьки неве-лику плату (60 USD на кожну культуру для округу) на ведення справи. Причому преми зi страхування сiльськогосподарських культур не включають адмшютративш й операцшш витрати, якi бере на себе ФКССК;
• дотаци, виплачуваш приватним страховикам для покриття адмшютративних i операцiйних ви-трат. Дотацiя на адмiнiстративнi й операцшш витрати покривае вш витрати на реалiзацiю полiса й оцшку збитку, i змшюеться в межах 25 % до 30 % суми преми залежно до виду полюа. Традицшно досить значна частина платежiв вщраховувалася на агентськi комюшш (брокерську винагороду);
• уряд США бере сшьськогосподарсью ризики на перестрахування на досить вигiдних умовах, i приватш страховики можуть передавати сюди ризики за оформленими полюами;
• фшансування дослiджень у сферi страхування сшьськогосподарських культур. Уряд фiнансуе велику частину витрат на дослiдження i розвиток шд час розроблення нових страхових програм для сiльськогосподарських культур, а також регулярно здшснюе актуарний контроль та огляд тарифiв;
• програма Федерального уряду iз запоб^анню лихам (ця програма тiльки для тих фермерiв, якi купують мшмум 50% покриття КССК).
У США програми шдтримки страхового захисту фермерiв розподiляються умовно на програми зi страхування врожаю i на програми страхування доходу.
У США двi програми страхування доходiв:
1. Програма IP — захист доходу. Грунтуеться на тому, що до захисту вщ недоотримання врожаю додаеться захист вщ несприятливо1' цiни на певну культуру. Вщшкодування виплачують у тому раз^ коли комбiнацiя рiвня зiбраного врожаю та цши на культури в момент збирання врожаю виявляеться нижче вщ певного гарантованого рiвня.
2. Програма CRC — покриття доходу на вирощування культури. Рiвень покриття доходу змшюеться протягом сезону вирощування сшьськогосподарських культур.
Перейдемо до страхування аграрного сектору Канади, яке мае значш вiдмiнностi у порiвняннi з США. Воно включае в себе спещальш програми — С1, NISA, AIDA, котрi забезпечують субсидованi заощадження для фермерiв (NISA) та рiвень доходiв фермерам не нижче вщ 70% вiд попереднього за останш три роки. Програми комбiнованого страхування сшьськогосподарських культур для державного сектору ддать у 10 провшщях у вшгщщ партнерства мiж мюцевими органами самоврядування та федеральним урядом Канади.
Види державно! тдтримки сiльськогосподарського страхування включають:
• питання створення сприятливих передумов за допомогою законодавства (наприклад Закон «Про захист доходiв фермерських господарств», ухвалений 1991 року) [2];
• мiсцевi органи влади разом з федеральним урядом Канади субсидують частину премш зi страхування сшьськогосподарських культур, сплачуваних фермерами; рiвень субсидування коливаеться вiд 50 до 80%;
• дотаци на адмiнiстративнi витрати в мюцевих програмах страхування сшьськогосподарських культур (50% фшансуеться мiсцевими органами самоврядування i 50% — федеральним урядом Канади. Страхувальники не здшснюють внескiв на адмiнiстративнi витрати програми комбшованого страхування сiльськогосподарських культур);
• федеральний уряд здшснюе перестрахування на основi ексцеденту збитковостi в п'яти про-вiнцiях Канади.
Слщ звернути увагу на державну програму захисту фермерського доходу, яку виконують органи мiсцевого самоврядування i федеральний уряд. Таю програми покликан здешевити страхування та максимально розширити страхове поле всередиш кра!ни; роль перестраховика частково вщведена уряду Канади, а частково — властям провшцш.
У Канадi законодавство, що регулюе питання участ держави у пiдтримцi фермерiв, постiйно змiнюеться. Наприклад, розширюеться коло дозволених видiв дiяльностi для державних органiв влади, якi здшснюють кредитування та страхування аграрного сектору. 1м дозволено крiм бюджетних кош^в залучати для свое! дiяльностi кошти з ринкiв приватних капiталiв, що надае цим державним шститущям бшьшо! гнучкостi в управлiннi !хнiм кредитним портфелем.
Загалом у Канадi юнуе комплекс державних програм управлiння ризиками та тдтримки доходу фермерiв [3]:
1. Програма страхування врожаю (С1Р). Мета: пом'якшити негативну дiю несприятливих погод-них явищ на фермерсью господарства за допомогою частково! компенсаци урядом страхових пла-тежiв та створення сприятливого графiка внесення платежiв з урахуванням сезонних особливостей виробничого циклу.
2. Програма стабшзаци чистого доходу (№8А). Мета: попередження рiзких коливань доходiв фермерiв через поеднання !х власних коштiв з державною допомогою. Передбачаеться створення спещального стабiлiзацiйного рахунка фермера, який формуеться з його власних внесюв та внескiв уряду. Сюди можуть надходити суми, що становлять до 20% чистого доходу вщ реалiзацi!, але не менше шж 3%. Зi свого боку уряд уносить до 3% суми, е^валентно! внескам фермера.
3. Програма осшнього авансування (БСАР). Мета: пiдтримання грошових потокiв фермера в пе-рюд одразу пiсля збирання врожаю та позбавлення необхiдностi реалiзацi! продукцi! на невипдних умовах.
4. Програма весняного авансування (8САР). Мета: надання допомоги тд час посiву сшьськогос-подарських культур та страхування майбутнього врожаю у фермерськш асощаци.
5. Програма тдтримки доходу фермерiв Канади (СИР). Мета: надання державно! допомоги тим фермерам, яю зазнали рiзкого та значного падшня сво!х доходiв з причин, що не тддаються контролю. Наприклад, зменшення очiкуваного прибутку через причини, зумовлеш рухом капiталу в шших сферах бiзнесу та комерцшних структурах. Програма на 60% фшансуеться федеральним урядом i на 40% — урядом провшци.
6. Програми тдтримки провшцш — надають провшщям додаткове фшансування для розв'язан-ня специфiчних для них прiоритетних завдань. В основному це короткостроковi (вщ 2 до 5 рокiв) програми, що тдтримують iнновацiйний розвиток та самодостатшсть провiнцi!.
Серед европейських кра!н, досвiд яких може бути корисним для Укра!ни, слiд розглянути Порту-галiю та Iспанiю, оскiльки щ кра!ни мають потужнi агропромисловi комплекси i розвиненi системи саме сшьськогосподарського страхування.
Сiльськогосподарське страхування Iспанi! — одне з найефектившших у Сврош. Держава субси-дуе не тшьки страхування врожаю, але i страхування сшьськогосподарських тварин. У середньому субсиди становлять 53% страхових премш, що сплачують господарства. З них 40-45% надаеться урядом 1спани, 10-15% — регюнальними представництвами. Програма страхування поширюеться на 28 видiв сiльськогосподарських культур i включае 2 групи ризиюв:
1) загальне покриття. Стосуеться зернових озимих культур — пшеницi i ячменю. Страховi ризи-ки — град, пожежа, заморозки, засуха, повшь, шюдники та хвороби рослин;
2) страхове покриття вщ багатьох або кшькох ризикiв. Належить до особливих видiв сiльсько-господарських культур, таких як виноград, тютюн, мак та тих, що не досить стшю до природного середовища.
Страхування врожаю в 1спани е невщ'емним складником загальнонащонально! сшьськогоспо-дарсько! полiтики. Приватнi страховики утворюють так званий Загальний фонд сумюного страхування, тобто вони самi контролюють процес страхування, умови страхування, рееструють та вида-ють полюи, виплачують вiдшкодування, розробляють новi страховi продукти. Паралельно Мiнiстер-ство сшьського господарства Iспанi! надае субсиди на преми та встановлюе щни на сiльськогоспо-
дарську продукщю, контролюе дiяльнiсть регiональних представництв та страхових компанш, здiйснюe перестрахування.
Заслуговуе на увагу об'еднання 1спанських страхових органiзацiй 3Í страхування в сшьському господарствi (Agrupaciуn Espacola de Entidades Aseguradores de los Seguros Agrarios Combinados (AGROSEGURO).
Партнерство державного i частки приватного cекторiв, надае юпанським фермерам послуги страхування сшьськогосподарських культур, страхування тварин i аквакультур за участ державних кошта.
Система страхування сшьськогосподарських товаровиробниюв Португали схожа на систему страхування 1спани, але мае певнi особливосп. Страхування ciльcькогоcподарcьких ризикiв здшснюеть-ся тут приватними страховиками. Це 22 cтраховi компани, що входять до ISP (1нститут cтраховикiв Португалii) i мають затвердженi единi правила страхування сшьськогосподарських формувань, а та-кож спшьш типовi cтраховi полicи.
Урядова шдтримка ciльcькогоcподарcького страхування включае:
• питання, що стосуються страхового законодавства;
• впровадження 1нститутом cтраховикiв Португали единих типових полiciв, що були прийнят вciма страховиками i яю здiйcнюють ciльcькогоcподарcьке страхування;
• установлено обов'язкове базове покриття таких ризиюв: град плюс пожежа;
• комбшоване покриття: град плюс пожежа, торнадо, снщ сильний дощ, мороз i снщ
• установлено «нормоваш тарифи» для розрахунку дотацiй на преми;
• державнi дотацii на частину страхових премш, сплачених фермерами;
• державне перестрахування на умовах ексцеденту збитковост [4].
ISP призначае «нормоваш тарифи» для кожно' ciльcькогоcподарcькоi культури окремо по регiону, що використовуються для розрахунку державних дотацiй на преми. Мшмальш рiвнi субсидування, яю е найбiльш доступними для багатьох фермерiв, змiнюютьcя вiд 40% до 45% для основного покриття вщносно граду i пожежц фермери мають право на додатковi дотаци вiд 10% до 20%, якщо вони купують бiльш дорогий полю комбшованого страхування. Культури з вищими «нормованими тарифами» мають додатковi дотаци (20 % для культур з «нормованими тарифами» > 8,4%).
Крiм того, у Португали дiе фшансова допомога уряду за Програмою державного перестрахування сшьськогосподарських ризиюв (Fondo de Emergencia, дiе з 1996 р.). Виконавчий орган ще' програми — Institute Financiero de Apoio ao Desinvolvimiento da Agricultura e Pescas (IFADAP).
Страхування сшьськогосподарських ризиюв у Росшськш Федераци мае багато спшьних ознак з умовами страхування в Укра'ш. Тому доцшьно звернути увагу не стшьки на механiзм страхування в аграрному сектор^ cкiльки на умови державно' шдтримки ciльcькогоcподарcьких товаровиробниюв.
Федеральний Закон РФ «Про державне регулювання агропромислового виробництва» вiд 26.07.97 р. встановив право Уряду диференщювати розмiри сплати страхових внеcкiв за сшьськогосподарськи-ми культурами вiдповiдно до регюшв. Передбачалося державне регулювання перелшу страхових ризикiв, порядку визначення вартост врожаю, cтрокiв чинноcтi договорiв страхування, порядку фор-мування додаткових резервiв та iнших умов здiйcнення страхування.
Така позищя Уряду РФ була шдтверджена Постановою вiд 1 жовтня 2001 р. «Про державну шдтрим-ку страхування у cферi агропромислового виробництва». У цiй поcтановi йдеться мова про створен-ня вповноваженого органу при Мiнicтерcтвi сшьського господарства РФ — Федерального агентства з державно' шдтримки страхування у cферi агропромислового виробництва.
Основш завдання цього агентства такi:
• оргашзащя заходiв щодо забезпечення державно' шдтримки страхування в аграрному cекторi та здшснення контролю за виконанням порядку i умов надання коштiв з федерального бюджету;
• розроблення пропозицш та використання нових механiзмiв i форм державно' шдтримки стра-хування;
• надавання державно' шдтримки сшьськогосподарським товаровиробникам шд час страхування врожаю сшьськогосподарських культур за рахунок коштiв, передбачених на щ цiлi у Федеральному бюджет у виглядi cубcидiй, на сплату сшьськогосподарськими пiдприемcтвами частини страхового внеску за укладеними договорами страхування;
• перелш ciльcькогоcподарcьких культур, що беруться на страхування, i частина страхових пла-тежiв за цими культурами, що покриваеться за рахунок кош^в Федерального бюджету, включае: озимi зернов^ ярi зерновi та зернобобов^ кормовi (багаторiчнi i однорiчнi трави, силосш, кормовi коренеплоди), олiйнi (соняшник, льон-кудрянець, рiпак), картопля, кенаф, цукровi буряки (кормовi i фабричнi), овоче-баштанш, рис, конопля, льон-довгунець, гiрчиця.
ВИСНОВКИ
1. Розвиток сшьськогосподарського страхування в зарубiжних кра'нах перебувае в шерцшному cередовищi. Сiльcькогоcподарcькi товаровиробники мають серйозну фшансову пiдтримку з боку держави, яка, зокрема, спрямована на пом'якшення умов здiйcнення страхового захисту як для гос-подарств, так i для страховиюв.
2. Визначено, що спшьними рисами для уряду зарубiжних кра'н е забезпечення стабшьного роз-витку аграрного сектору економши. Заслуговуе на увагу доcвiд сшьськогосподарського страхування
таких европейських кра1н, як Португалiя та 1спашя, оскiльки цi кра1ни мають потужнi агропромис-ловi комплекси i розвиненi системи саме сiльськогосподарського страхування.
3. Пряме застосування метсдов, систем, та умов сiльськогосподарського страхування, що застосо-вуються в економiчно розвинених кра1нах, в умовах Украши, може не дати очiкуваних результат, а iнодi i негативно вплинути на iнтереси страхувальникiв. Тому досвщ зарубiжних кра1н в питаннях страхового захисту аграрного виробництва потребуе певно! систематизацп i поглибленого аналiзу li наслiдкiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Вубина К.Е. Тенденции развития мирового рынка страхования / К.Е. Вубина, М.Ф. Галагуза. — М.: Анкил, 2000. — 314 с.
2. Ву Зыонг Хуан Глобализация: позитивные и негативные последствия для развивающихся стран / Ву Зыонг Хуан, Я. Хеймес // Персонал. — 2003. — №8. — С. 45-48.
3. Соловйова О.А. Перспективи розвитку страхування у сферi зовнiшньоекономiчноl дiяльностi / О.А. Соловйова // Фшанси Украши. — 2006. — №5. — С. 122-129.
4. Ульрiх Гесс, Каспар Рiхтер, Адреа Стоппа // Клiматичний ризик та погодинний ринок: управ-лшня фшансовим ризиком через погодинне хеджування. — Лондон, 2002. — 20 с.
5. Эглау Х.О. Борьба гигантов: экономическое соперничество Европы, США и Японии: [пер. с нем.] / Общ. ред. и предисл. Е.С. Хесина. / Х.О. Эглау. — М.: Прогресс, 1986. — С. 110.
