CC BY
30
R. Pikus, PhD in Economics, Professor, M. Balytska, PhD student
Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine
FINANCIAL STABILITY OF INSURANCE AND ITS SOURCES OF SUPPORT
The article describes theoretical aspects of determination of financial stability of insurance companies of Ukraine. It was found the main factors that influence the financial stability of insurance companies. Influencing factors are classified into internal and external and the effects of these factors on insurers' activities are presented. The main criteria of financial stability of insurance companies were deeply analysed and the most significant were chosen: sufficient amount of equity capital, the optimal tariff policy, balanced insurance portfolio, secure and effective reinsurance program, sufficient amount of insurance reserves for future payments, optimal investment management of insurance reserves and high solvency of an insurance company. Basic directions of provision and maintenance of financial stability of insurance companies in post-crisis period were presented. The main problems of provision and maintenance of financial stability of insurance companies were outlined and recommendations for its strengthening were provided.
Keywords: insurance company, insurer's financial stability, solvency of the insurance company, the sources provide the insurer's financial stability.
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2016; 3(180): 10-18
УДК: 368.54:368.025.61:631.52
JEL: G22
DOI: http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2016/180-3/2
М. Малш, д-р екон. наук, проф., Г. Гудзь, асп.
Кшвський нацюнальний ужверситет iMeHi Тараса Шевченка, Кив
РИЗИК ТРАНСФЕРУ ГЕН1В У СТРАХОВОМУ ЗАХИСТ1 СШЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА
У статт/' обфунтовано сутнсть генноi шженери як об'екта надання страховых послуг. Наведено визначення по-няття ризику трансферу генв. Охарактеризовано специфiчнi особливостi даного ризику. Досл/'джено вплив та мож-ливi на^дки для аграрних товаровиробникв. Представлено опис створення можливоi концепцП страховой послуги, що стосуватиметься ризику трансферу генв.
Ключовi слова: генна iнженерiя, аграрне т'дприемництво, трансгенна культура, ризик трансферу генiв, страхо-вий захист.
ВСТУП. Завдання свтэвого стьського господарства у найближчi 25 рогав полягае не лише у необхщност задовтьнити зростаючий попит на продукти харчуван-ня, а й у сприянн скороченню бщносл i недо'дання, виробляючи в той же час еколопчно чистий продукт. У зв'язку iз зростанням населення, попит в кражах, що розвиваються, за прогнозами, збтьшиться на 59% для зернових культур та 120% для м'ясно' продукцп. Оскь льки, темпи зростання врожайност1, що досягнул тра-дицмним способом селекцп рослин та агрономiчною практикою скорочуеться. Наступний етап пщвищення врожайност в стьському господарст^ полягае у нових наукових досягненнях бютехнологп. Агро-бютехнологп в Свроп знаходяться на низькому рiвнi. Лише п'ять кра-Тн Свропейського союзу (СС) вирощують генетично мо-дифковаш (далi ГМ, ГМО) культури. Дана ситуа^я полягае у складност оцiнки ризикiв, варiацiя яких зале-жить вiд конкретного напряму використаних генно-iнженерних технологiй. 1снуе необхщнють органiзацií страхового захисту, що дозволить вщшкодувати збитки у результатi настання страхово'' поди.
У статтi розглянуто ризик трансферу гешв, його вплив та можливi наслiдки для аграрних товаровироб-никiв; можливiсть створення страхово'' послуги, що стосуватиметься даного ризику.
Мета статт полягае у розкритт результатiв досль дження ризику трансферу гешв в стьському господарс-твi при органiзацií страхового захисту.
Завданнями дано! статт е:
• з'ясувати сутнiсть генно''' Ыженерп як об'екта надання страхових послуг;
• визначити поняття ризику трансферу гешв, його специфiчнi особливостi, вплив та можливi наслiдки для аграрних товаровиробнигав;
• здiйснити опис можливост створення страхово'' послуги, що стосуватиметься ризику трансферу гешв.
Об'ектом до^дження е ризик трансферу генiв у страховому захистк
Предметом дocлiджeння e теоретичнi та методичнi пiдходи до оптимiзацiï ризику трансферу генiв у страховому захистк
ОГЛЯД Л1ТЕРАТУРИ. Дослiдженням проблематики використання генно!' Ыженерп та питань, пов'язаних з оргашза^ею страхового захисту в сiльськомy господар-ствi, серед вiтчизняних вчених займалися: Б. Баласи-нович [1], Ю. Ярошевська [1], О. Лобова [2], Н. Прика-зюк [3], А. Шолойко [4].
Рiзним аспектам актуальних проблем генноï Ыжене-рiï та пов'язаних ризиюв з даною дiяльнiстю, серед за-рyбiжних вчених, присвятили сво1 працi такi, як: P. Regal [5], B. Glick [6], J. Pasternak [6], K. Hoffmann-Sommergruber [7], H. Beckie [8], L. Hall [8], S. Warwick [8], J. Bernstein [9], M. Miller [9], S. Tierzieva [9], L. Hardell [10], M. Eriksson [10], I. Schuphan [11], B. Shmidt [11], G. Goldberg [17], B. Koch [7] та Ышк
Правовi аспекти висвптпеш у Регламентах GC №1829/2003 та 1830/2003 Свропейського Парламенту та Ради. Значна увага, щодо законодавчого регулювання питань генно1 Ыженерп та ризикiв при використаннi гене-тичноï модифiкацiï, придiлена Картагенським протоколом по бюбезпец (Cartagena Protocolon Biosafety) [13], мета якого "полягае в сприянн забезпеченню належного рвня захисту в галуз безпечноУ передачi, обробки та використання живиx змiнениx орган/'зм/'в, в результатi використання сучасноï бioтеxнoлoгiï i здатн спричи-нити негативний вплив на збереження i стале використання бюлог/'чного рзноманття, з уpаxуванням та-кож ризикв для здоров'я людини i з придленням особливо.ïуваги транскордонному перемщенню".
Варто зазначити, що в даний час в економiчнiй ль тератyрi та особливо публка^ях, що стосуються страхового захисту стьського господарства, не придь ляеться увага ризикам пов'язаним з трансфером трансгенних органiзмiв та можливост прийняття даного ризику на страхування. Дане питання з урахуван-ням оргашзаци страхового захисту стьськогосподар-ського виробництва, стосовно проблематики, досль джувалось у певнш мiрi МЫстерством стьського гос© Малю М., Гудзь Г., 2016
подарства США та европейським центром, що займа-еться страховим законодавством.
Виникае необхщнють проведення глибокого до-слiдження теоретичних i практичних аспектiв впливу ризику трансферу гешв у контекстi оргашзацп страхового захисту.
МЕТОДОЛОГ1Я ДОСЛ1ДЖЕННЯ. Генетична моди-фiкацiя, також вiдома як генна iнженерiя або технологiя рекомбiнантноí ДНК, вперше була застосована в 1970 роцк Термiн "генна iнженерiя" спочатку визначав-ся будь-якою операцiею з широкого спектру методiв модифiкацií або мантуляци з мiкроорганiзмами через процеси спадковост та вiдтворення. Таким чином, тер-мiн охоплюе як штучний вiдбiр i всi виступи бю-медичних методiв, серед них штучного оамешння, екс-тракорпорального заплiднення (наприклад, "з пробiр-ки"), клонування. Але, на раз^ термiн позначае техноло-гiю рекомбiнантноíдезоксирибонуклеíновоí кислоти (да-лi ДНК), або клонування генiв. Цей метод дозволяе вщ-бирати окремi гени для передачi вiд одного оргаызму в iнший, а також мiж не пов'язаними видами. Це один з методiв, використовуваних для введення нових риси i характеристики в мiкроорганiзми. Отримана вiд ^ei технологи продукцiя зазвичай називаеться - генетично модифковаы органiзми (ГМО).
Необхщно знайти вiдповiдь на питання насктьки ви-користання ГМО е безпечним. Дана робота вимагае залучення великоí ктькост науковцiв з рiзних сфер.
У Картахенському протоколi про бюбезпеку до Кон-венцií пробiологiчне рiзноманiття використовуеться тер-мiн "живий модифкований оргашзм" (ЖМО). Статтею 3 протоколу ЖМО визначено як будь-який живий оргаызм, що мютить нову комбЫацю генетичного матерiалу, отриману внаслiдок використання сучасно! бiотехнологií, а "живий оргаызм" - як будь-яке бiологiчне утворен-ня,спроможне до передачi або реплкацп генетичного матерiалу, включаючи стерильнi оргаызми, вiруси [13].
ГМО офiцiйно визначен в законодавствi еС - як "оргашзми, в яких генетичний матерiал (ДНК) був змь нений таким чином, що не вщбуваеться природним шляхом: спаровування i / або рекомбЫаци" [14].
Генетична модифiкацiя рослин часто пов'язана з полтшення 1х здатностi до виживання в суворих умо-вах, щоб забезпечити бтьшу стiйкiсть до шкiдникiв i хвороб, полтшити поживнi властивостi, i створити умо-ви для стiйкостi до дм певних гербiцидiв.
Бiотехнологií створюють переваги на перспективи, проте, залишаються не дослiдженими ризик та загрози, як можуть виникнути при використаннк
Генна революцiя iсторично складаеться з трьох по-колiнь ГМО:
• I покол/'ння - стьськогосподарсьга культури зi стiйкiстю до гербiцидiв, комах i вiрусiв (вирощуються з 1996 року);
• II покол/'ння - стьськогосподарсьга культури з вбудованими вакцинами i в^амшами;
• III покол/'ння - ГМ рослини, що можуть виробляти фармацевтичн матерiали (бiофармiнг - вирощування лкарських препаратiв у то рослини).
РЕЗУЛЬТАТИ. Розвиток генноí шженерп вплинув на доступнiсть до Ыформацшних систем, вiдкривши мож-ливiсть обмЫу генетичною iнформацieю з живими орга-нiзмами.
Рей Голдберг, професор Гарвардськоí бiзнес школи (Harvard Business School), прогнозуе, що традицмна агропромисловiсть та система ринкових вщносин, у результат широкого застосування генноí iнженерií до 2028 року стане глобальною шдуст^ею з оборотом у 8 трлн. доларiв США [17].
Для оцЫки безпеки генетично модифковаы продук-ти харчування та корми проходять ряд випробувань i дослщжень. В СС генетично модифiкованi продукти i корми можуть бути затверджен тiльки пюля всебiчного розгляду за принципом ступЫчастосп, якi часто займае кiлька рогав. Спочатку рослина тестуеться в лабораторп або в теплицях, а по™ протягом обмеженого часу i в умовах обмеженого простору проходить полы^ випро-бування. Тiльки в тому випадку, якщо вс цi випробу-вання покажуть прийнятнi ризики, може бути наданий дозвт на продаж генетично модифкованоТ рослини. Дозволенi поавш площi вносяться до державного реестру. В якост додатковоТ мiри безпеки, дозвiл на збут мае бути обмежений по термЫу до 10 роюв. Пiсля цього запит може бути продовжений, при цьому рослина зно-ву проходить перевiрку на пщст^ поточного стану нау-кових знань i пiдтвердження того, що вс необхiднi умо-ви для дозволу все ще виконуються. Якщо з'ясовуеться, що з'явилося побоювання з приводу безпеки рослини, дозвт може бути вщкликана у будь-який момент [12].
Дослщження використання ГМО у стьському госпо-дарствi, викликане питанням економiчноТ безпеки конкретного репону чи держави в цтому.
У краТнах, що розвиваються i розвинених краТнах, визначення впливу ризиюв та контроль за ними, е важ-ливими аспектами ведення стьського господарства. Змiни погодних умов, шмату, врожайносД цiнових значень, державноТ полiтики, ситуацiТ на свiтових ринках можуть призвести до масштабних коливань у виро-бництвi сiльськогосподарськоТ продукци, i як наслiдок, вплинути на доходи аграрних товаровиробнигав. Управ-лшня ризиками включае в себе вибiр стратегiй, якi зни-жують со^альш та фiнансовi наслiдки можливих змн що впливають на виробництво i прибуток аграрiТв.
П'ять основних титв ризику в стьськогосподарсь-кому секторi визначенi Мiнiстерством сiльського господарства США (USDA) [16]:
• Виробничий ризик. Походять вщ невизначених процеав природного росту сiльськогосподарських культур i худоби. Погода, хвороба, шкiдники, i iншi фактори, впливають як на шькють, так i на якють вироблених товарiв;
• Ринковий ризик (цЫовий). Вiдноситься до неви-значеностi на цiни, якi виробники встановлюватимуть на товари або цни, якi вони повиннi платити за необ-хiднi ресурси. Природа ^нового ризику значно варю еться в залежносп вiд товару;
• Фшансовий ризик. У ситуацiТ коли виробник займае грош^ i вщповщно, створюе зобов'язання погасити заборгованiсть. Зростання процентних ставок, i обме-ження по доступносп кредитiв також е аспектами фь нансового ризику;
• lнституцiйний ризик. Результати Ыституцмного ризику полягають, у невизначеносД що пов'язанi з дiя-ми уряду. Податковi закони, правила використання хiмi-чних речовин, правила з утилiзацiТ вiдходiв тваринницт-ва, i рiвень цiн або фЫансовоТ пiдтримки - е прикладами ршень уряду, якi можуть зробити ютотний вплив на домогосподарства та бiзнес;
• Людський або особистюний ризик. Вiдноситься, наприклад, до проблем зi здоров'ям людини. Це може вплинути на репута^ю та фЫансовий стан пщприемст-ва. Нещаснi випадки, хвороби, смерть - це все т фактори, як можуть загрожувати бiзнесу.
Страхування ризикiв стьськогосподарського вироб-ництва у свiтi е важливим елементом системи фЫансо-во-кредитного забезпечення стьськогосподарських виробникiв. Страхова система АПК е регулятором процеав соцiaльно-економiчного розвитку в аграрному сектора ТТ завдання полягае не ттьки в зaхистi майна в
момент настання страхового випадку i вщшкодуванш безпосереднього збитку, але й в усуненш ¡нших пору-шень - непрямих збиткiв, що виникли в результатi зни-щення чи ушкодження майна, яке е власнiстю або предметом майнових прав застрахованого. Таким чином, метою страхування, як дiевого регулятора страховой' системи АПК, е не ттьки охорона майна, але i за-безпечення умов для гармошйного розвитку галузi [2].
Переваги страхування як ринкового Ыструменту управлiння ризиками доповнюються ще й можливiстю його використання як мехашзму державно!' фЫансовоТ пiдтримки розвитку сiльського господарства з метою гарантування вщшкодування збиткiв та усунення загроз продовольчш безпецi держави [4].
Дана стаття фокусуеться на виробничих ризиках, i зокрема, пов'язаних з застосуванням генноТ шженерп та бютехнологш. У цьому контекстi, виробничий ризик - е ризик, пов'язаний з небажаними i часто неперед-баченими наслщками передачi генетично модифко-ваних характеристик, якi впливають на якють та про-дуктивнiсть стьськогосподарських культур i навколи-шнього середовища.
На сьогодшшшй день, коли прорив генноТ шженерп в^фграе велику роль для свппвого сiльського господарства, усвiдомити вс можливi загрози та виклики у по-внiй мiрi не можливо. Через те, що в процес вбудову-вання певного гена, модифкований органiзм набувае або може набути цтоТ низки властивостей, появу та особливост яких передбачити неможливо через недо-статню вивченiсть механiзмiв функцюнування геному рослин та принципiв впливу на навколишне середови-ще (^рунт, iншi рослини, тощо). Унаслiдок цього при виробництвi ГМО, Ух комерцмному використаннi, поши-реннi та споживанш виникае цiлий ряд небажаних явищ та ризигав, якi необхiдно дослщжувати, щоб попередити можливi негативнi впливи та прояви ГМО в майбутньо-му. Розглянемо ризик, пов'язаний з поширенням та ви-користанням ГМО, а саме - ризик трансферу гешв.
В даному дослщженш, на нашу думку, доцтьно ввести поняття "ризику трансферу гешв", що охоплювати-ме всi особливостi передачi генно-модифiкованих ма-терiалiв в умовах ведення стьськогосподарськоТ д!яль-ностi. Ризик трансферу гешв можна охарактеризувати, як ймовiрнiсть настання несприятливоТ або небажаноТ поди у разi передачi генно-модифкованих характеристик у органiзми, що не пщдавалися генетичним модифь ка^ям, i серйознiсть або масштаби наслщгав цiеï подiï. Ризик трансферу гешв складаеться з наступних можли-вих факторiв впливу:
• Горизонтальне перенесення гешв;
• Перехресне запилення культур;
• Поява стшкост до трансгенних токсишв у комах;
• Вплив на бiорiзноманiтнiсть.
Наслщки передачi генетично модифкованих характеристик на родинш (вертикальне перенесення генiв), i на чужорщш органiзми, такi як фунтов! бактери, перевь ряються шляхом випробувань в процес затвердження. Горизонтальний перенос гешв зустр!чаеться вкрай рщ-ко i не призводить до яких-небудь побнних ефек^в у ранiше затверджених ГМ-культур, так як використаш гени майже виключш вщ тих, що зустр!чаються в природ! оргашзм!в. Вертикальне перенесення генiв у рослин вщбуваеться на регулярна основ! на рослини з аналопчним ступенем спорщненост в природ!. Тому слщ очiкувати цього i для генетично модифкованих рослин. Дозвт для вирощування генетично модифко-ваного рiпаку в Свроп через це залишаеться дуже спь рним. Рiпак мае деяких вщдалених родич!в в диш природ!, тому не можна повнютю виключити ауткроссшг
(схрещування неспорщнених або далекоспорщнених оргашзм!в), i таким чином, необхщно проаналЬувати, чи можна усвщомлено примиритися з таким розповсю-дженням. Для одинично- вирощуваних i дозволених на сьогодшшшй день в Свроп генетично модифкованих видв стьськогосподарських культур - кукурудзи i кар-топл! - перенесення гешв виключене через вщсутнють родинних диких рослин. Батьгавщиною кукурудзи е тропки та субтропки i в самм Свроп кукурудза не е житте-здатною. Картопля ж не може розмножуватися самось вом в природному середовищ! в Сврот.
Свропа характеризуеться найбтьшою часткою з!бра-них страхових премм у свт, на другому мюц - страхо-вий ринок Америки. Однак, перенасиченють страховими продуктами бтьшосл страхових рингав розвинених кра'н Свропи та Америки обмежуе 'х можливють до зростання, страховий же ринок Ази характеризуеться швидкими темпами та значним потенц!алом зростання [3].
При створенш концепци страхово' послуги, необхщно знайти вщповщь на наступш питання [17]:
1. Визначити типи компенсацмних мехаызм!в, як! бу-ло б доцтьно застосовувати при настанш втрат/збитгав стьськогосподарських пщприемств/фермер!в, де вар-тють вирощених культур знизилася через присутнють генетично модифкованих матер!ал!в?
2. Що було б потр!бно реалЬувати для впрова-дження таких мехашзмю? Якими повинш бути стандар-ти для здшснення оцшки втрат та як! ¡нструменти та методи (наприклад, допустим! норми, тестування) були б необхщш для перев^ки та вимфювання таких втрат i визначенш розмфу компенсаци?
3. Як! додатков! заходи за для забезпечення еко-номнно' безпеки держави, необхщно застосувати до аграрних пщприемств / фермерств, що вирощують трансгенш культури?
Розглянемо можлив! типи мехашзм!в компенсаций
• Компенсацйний фонд-може фшансуватися за рахунок постачальниюв технологш, пщприемствами, фермерствами, або по всьому ланцюгу виробництва продукта харчування;
• Механзм страхування врожаю - залучення державного фшансування (пщтримки) для пщвищення штересу фермер!в до придбання полюу страхування;
• Утримання ризику - тобто, шструменти само-страхування, для убезпечення вщ економ!чних втрат.
Кожен з трьох можливих титв компенсацшних ме-хашзм!в мае свм наб!р переваг та недолив.
У випадку створення компенсацмного фонду, юнуе ризик пов'язаний з несправедливим розподтенням на-вантаження ф!нансових зобов'язань.
Опцт самострахування, тобто, створення окремим пщприемством чи групою п!дприемств резервних (страхових) фондю за рахунок вщрахувань грошових коштю. Проте, через те, що учасники покривають втрати сам! у раз! настання ризиково' поди, вважати дану опцю у повнш мр компенсац!йним механ!змом некоректно.
Мехашзм страхування врожаю, що враховуе убезпечення вщ збитюв нанесених даним ризиком, базуеться як на державшй пщтримщ так i приватного сектору. Певний рвень державного ф!нансування та Ыструментарю страховика, а також можлив!сть запровадження добров!льно' форми страхування, створюють всеосяжний пщхщ.
Впровадження мехашзму страхування мае основну вщмЫнють у тому, що дана операцт враховуе як особа якй завдано збиток, могла отримати бтьший прибуток, шж по факту запод!яно' шкоди ¡ншим фермером. У зв'яз-ку з цим, першим вар!антом страхування може виступати страхування вщповщальносл останнього. У будь-якому випадку, мехашзм страхування дозволяе об'еднувати
ризики мiж великою групою пiдприeмств чи окремих фе-pMepiB, що схильнi до нього, i дана група може бути роз-ширена окремим положенням чи законом.
Обов'язкове страхування може посприяти тому, щоб продукт вщповщав певному рiвню попиту на ринку. Проте, це може в той же час завадити правильна ди-ференцiацií ризигав, особливо, якщо достатня Ыформа-^я для оцiнки ризику вiдсутня. Зрештою, страхових повинен адаптувати полiтику у вщповщносп до окремих аспектiв ризику по вщношенню до кожного застрахова-ного. В теорií, тi хто схильний до пщвищеного ризику, повинн сплачувати бiльшi страховi внески. Але в рамках обов'язково' системи страхування ще менш ймовiр-но, що дана умова виконуватиметься [17].
Страховику необхщно використовувати стандартизовав положення для визначення того, чи страховий ризик включатиме наступш питання, тага як:
• Чи може бути оцЫена частота i тяжгасть можли-вих подiй?
• Чи е виникнення дано'' шкоди завжди випадковим?
На даний момент, для ризигав пов'язаних з викорис-
танням ГМО, наявно бтьше невiдомих, шж вiдомих змiнних для страховикiв. До невщомих змiнних можна вiднести наступш:
• Вщсутнють статистично'' бази щодо втрат (за коротко- чи довгостроковий перюд);
• Використовуван для створення ГМО технологи поспйно розвиваються;
• Варiацiя доступних рiзновидiв ГМ-культур по-стiйно зростае.
Таким чином, оцЫюючи ризики, що властивi для конкретних рiзновидiв ГМ-культур або впливу вщразу декiлькох рiзновидiв, важко охарактеризувати довго-строковi наслiдки. Очевидно, що на даний момент, дат невiдомi змЫн актуарними методами оцiнити важко.
Одною з ключових проблем, яка стосуеться уах ти-пiв страхування е широкий спектр сценарив ризику у зв'язку з вщмшнютю потен^алу рiзних видiв рослин до трансферу геыв. Тому досягнення единого страхового ршення для всiх типiв рослин видаеться практично не-можливим. АдмЫютративы витрат страховика при цьо-му (на виробництво, маркетинг, управлЫня ризиками конкретних страхових продукпв), будуть значними.
Ще одне важливе питання стосуеться ступеню ймо-вiрноí шкоди, яка повинна бути покрита за умовами договору страхування.
У даному дослщжены розглядаються економiчнi нас-лiдки перехресного запилення ГМ-культур з культурами, що не вмщують генно-модифковаш органiзми. Генно-модифiкованi та не ГМ-культури, ймовiрно, можуть бути змшан при посадцi, пiд час збору врожаю, сушiннi на-ання, чи при транспортуваннi на збергання (рис. 1).
GM
Посадка
О
36ip врожаю
Non-GM
Сушка насiння
Транспортування на збергання
Виробничий ланцюг
Рис. 1. Ймовiрнi шляхи розповсюдження ризику трансферу гeнiв у виробничому ланцюгу
Джерело: складено автором
Пилок може розповсюдитись з ГМ до не-ГМ площi на-саджень через вплив: вггру; комахами, що здатн перено-сити ГМО; Ышими тваринами. Забруднення може статися як на одному, так i на дегалькох етапах виробництва. Дана ймовiрнiсть залежить вiд декiлькох змiнних [7]:
• Врожай конкретно'' культури;
• Мюце розташування;
• Наявнiсть схрещування спорщнених органiзмiв / сумiснiсть культур;
• Конкуренты ознаки (переваги/недолки) введено' ознаки i екологiчнi наслiдки.
Втручання людського фактору може грати певну роль, але не обов'язково. Це ймовiрно, наприклад, пiд час поавно''' або обробки сiльськогосподарських культур. В той час як передача внаслщок стихмних лих або переносу тваринами, не викликане людським фактором (якщо не брати до уваги безпосередне ршення фермера приступити до вирощування ГМ-культур).
Тестування на наявнють генетично-модифкованого вмюту в зернових культурах набувае виршального зна-чення при оцшц втрат. Крiм того, тестування необхщне для збереження специфiчних особливостей культури за всiма етапами виробничого ланцюга. Поняття "сегрега-^я" використовуеться в данiй статтi, для пояснення процесу, за допомогою кого здмснюеться збер^ання культур (ГМ та не-ГМ) окремо, щоб уникнути змшуван-ня пщ час збору врожаю; завантаження та розванта-ження; транспортування i зберiгання. Таким чином, даний процес вимагае, щоб обладнання (наприклад, комбайн) для посадки та збору врожаю, вантажний транспорт для перевезення, складськ примщення / елевато-ри, пщлягали обов'язковому догляду та регулярна очи-стцк В той же час, даний процес не може включати кон-тейнеризацiю - як обробку вантажiв високо мехаызова-ними методами.
На вщмЫу вiд сегрегацп, iснуе бтьш жорсткий та ви-тратний процес диферен^ацп продукцп, що вимагае
суворого розподiлу, зазвичай включае контейнеризацiю. Даний процес мае назву '"Р-сертифкаця" (англ. Identity preservation certification). 1Р-сертифка^я - це мiжнарод-на система добровiльноí сертифкацп, що передбачае аудит незалежним органом по сертифкацп ланцюга поставок не-ГМО альськогосподарсько''' сировини або отримано''' з нього харчово''' продукцп, а також, верифка-цiю системи менеджменту якост на мiсцi, вiд наання культур до полиць магазинiв. 1Р-сертифка^я здмсню-еться у вiдповiдностi Правилам Свропейського союзу в вiдношеннi не-ГМО, в тому чи^ Директиви GC 2001/18 та Правил 1829/2003 i 1830/2003 [14, 15]. Данi документи встановлюють вимоги до всiх процеав в ланцюзi поставок, в тому чи^ до: постачання наання, вирощування, продажу, промислово'' переробки, збер^ання стьського-сподарських культур, 'х транспортуваны, а також до вщ-бору та аналiзу проб. IP-сертифiкацiя зменшуе потребу в додатковому тестуваннi, так як проконтрольований товар переходить до Ышого суб'екта зi зниженим ступенем ри-зику трансферу генiв. Проте, жодна система сегрегацп не може гарантувати чистоту на 100%.
На даний час зерновий ринок США характеризуемся великими обсягами та високошвидкюними опера^ями. Швидке прийняття бiотехнологiчних культур i поява цiлоí низки продукпв з вхiдними рисами, вимагае введення посилених систем контролю та розробки умов для убез-печення вщ настання пов'язаних ризикових подй
1снуе складний та вартюний метод, що мае назву "полiмеразна ланцюгова реакцiя" (англ. абревiатура PCR), що являе собою експериментальний метод молекулярной' бюлоги, який може бут використаний для виявлення конкретного чужорщного генетичного мате-рiалу в ДНК рослини. Даний метод складно адаптувати для швидкого контролю. Тест займае вщ 2 до 10 дшв, i
вартiсть варiюeться у межах 200 - 450$. Також, проблема полягае у процедурi визначення розмiру вибiрки, тобто, вщбору зразкiв.
Бiльшiсть промислово розвинених кра'н свiту став-лять вимоги щодо стьськогосподарських культур виро-блених з застосуванням бютехнологш, за якими оцшю-еться íхнiй вплив на навколишне середовище та безпе-ку як ганцевого продукту.
Регулювання ГМ продукци в СС здiйснюеться згiдно правил для рiзних типiв ГМ-культур. Дозволених сор^в ГМ культур в Свроп менше, нiж в США.
З приводу потенцшного впливу великомасштабного випуску бютехнолопчних культур на навколишне середовище, можна зазначити наступн проблемы зони:
• Потен^ал поширення трансгешв в iнших росли-нах, призводить до шкщливих наслiдкiв, а саме, розвит-ку бур'янiв з пщвищеною стiйкiстю та забруднення не-ГМ або оргашчних культур;
• Пщвищення стiйкiсть до переносу у шкщнигав (комах);
• Непередбачений шкiдливий вплив на рiзнi групи органiзмiв в екосистемг
На даний час, наявний невеликий обсяг Ыформаци, щодо заподiяноí шкоди навколишньому середовищу вiд використання ГМ-культур. ОцЫка ризику направлена на пщвищення довiри споживачiв та сприянн безперебй нiй роботi ринкiв.
При розробц програми страхування врожаю потрiб-но враховувати кiлька процесiв i процедур, що включа-ють: реестрацю, перевiрку, розмiр страхових платежiв, врегулювання збиткiв, вiдшкодування втрат i регулювання вщносин мiж страховикам та державними органами (рис. 2).
\ Ресстрац1я ^Ч Переярка ^Ч страховых ^ Врегулювання N\ Шдшкодування \ | I / // // = // " // /-_
Державы регулятори
Рис. 2. Процеси та процедури включен у розробку програми страхування врожаю
Джерело: складено автором
• Процес реестрацИ Програма страхування врожаю включае багато стадш. Кожна ст^я мае важливе значення для розробки програми страхування врожаю. До пщписання договору страхування врожаю з суб'ек-том, необхщно розглянути та проаналiзувати Ыформа-цiю, щодо наявностi програм страхування в минулих перюдах та ютори за ними. Вiдповiдно до цього, перед реестра^ею потрiбно: модифiкувати програму пщ конкретного суб'екта, враховуючи особливост1, в тому числi тарифы ставки при необхщносп; розглянути шформа-цiю за попереднi перiоди; розробити програмну пщтри-мку. Виробники повинн розумiти послуги, якi надаються |'м в обмiн на сплаченi страховi платежi; включати чп--кий розподт за ризиком i обов'язки серед страхових компашй, перестраховикiв та державних оргашв.
• Процес переврки. Даний процес повинен включати зазначення виробничо'' шформацп, наприклад, посiви (вид культури), площа (обсяг), мюце розташу-
вання (GPS - данi, мошторинг сусiднiх площ та данi, щодо посаджених культур за останн 5 рогав на них), збiр коментарiв пiдприемцiв (проблеми та рекомендаций Один з пiдходiв, щодо перевiрки, може полягати у вiддаленому доступ до вводу iнформацií безпосеред-ньо в електронну базу даних, але за умови вщсутност проблем з електронною передачею. Тому важливо вво-дити такi данi в режимi оф лайн, щоб всi поправки, яга будуть зробленi зберiгались. За наявност Ыформаци, щодо ймовiрного ризик-ноая, площi якого е сусiднiми з площами страхувальника. Також, необхщно проводити поспйний моыторинг та фiксацiю польових обстежень.
• Процедура визначення po3Mipy страховое преми. У бтьшост випадгав, виробники сплачують страховi платежi в момент укладення договору. Проте, в США юнуе практика, що дозволяе вщкладати сплату премiй на ганець року (термiну). Це можливо через перехресну
вiдповiднiсть програм страхування з багатьма Ышими урядовими програмами, що MÎHÎMÎ3ye ризик дефолту.
Для визначення розмiрy страховой' премiï, необхiдно враховувати наступш змЫш:
> Очiкyвана прибутковють: середня iсторична при-бyтковiсть врожаю на рiвнi виробника;
> ЦЫа: цiна за одиницю продукцп, що використову-еться для розрахунку премп та вiдшкодyвання збиткiв;
> Франшиза: вщсоток втрат, що лишаеться на ви-робнику;
> Покриття: обсяг врожаю, що застрахований:
Покриття = 1 - Франшиза ;
Тригер* вщшкодування збиткiв: рiвень врожайностi, за яким ЫЩюеться виплата вiдшкодування: Тригер в/'дшкодування = Оч1кувана врожайнсть х Покриття(%);
*Тригер - у даному дослщженж використовуеться як умова за якою виконуватиметься процедура.
> Вiдповiдальнiсть: максимальна виплата вщшкодування:
В/'дпов/'дальн/'сть = Тригер в/'дшкодування х Цна;
> Чиста нетто-премiя (ризикова премiя): очкувана виплата вiдшкодування за часткою вщповщальносл;
> Навантаження: вартiсть, що покривае додатю^ витрати;
> Нетто-премiя:
Нетто - прем/'я = Навантаження + Чиста нетто - прем/'я(ризикова прем/'я);
> Страхова премiя (X): загальна вартють страхування:
СП = В/'дпов/'дальн/'сть х Нетто - прем/'я ;
> Премiя страховика: собiвартiсть страхування:
Прем/'я страховика = (1 - Субси&ях) х (Страхова прем/'я);
> Субсидiя (%): частка покрито'' державою страхово'' преми.
• Процедура врегулювання збиткв. Врегулювання збиткiв вщноситься до процесу перевiрки, в частиш ана-лiзy фактичноТ врожайностi, у випадку, коли нижче три-геру вщшкодування збитгав. Це один з найбтьш важли-вих факторiв у розробц програми страхування врожаю.
• Процедура в/'дшкодування втрат. Коли фактич-на врожайнють (або доходи) нижче тригеру вщшкодування втрат, страховик зобов'язаний здмснити виплату вщшкодування. Вщшкодування суми збитку визнача-еться як рiзниця мiж фактичною врожайнiстю (або доходами), а також, тригером вщшкодування збитгав, що помножен на цшу, по якiй товар оцЫюеться.
Наведенi процеси та процедури притаманш станда-ртнiй програмi страхування врожаю. Для розробки програми страхування врожаю, де буде внесений ризик трансферу гешв, необхщно враховувати яким чином будуть змшеш процеси i процедури. Зокрема, важливим питанням е процедура визначення розмiрy страховой' премп. Очкувана врожайнiсть чутлива до вибiрки, а тим бiльше коли може бути присутшй фактор ризику трансферу гешв. У багатьох краТнах використовуються данi всього лише за чотири роки, в той час як в окремих -десять чи бтьше рогав для розрахунку очкуваноТ вро-жайностк При врахуванш ризику трансферу генiв, на нашу думку, варто використовувати даш за десять та бтьше рогав, через змшу тенденцiй врожайностi в результат технологiчних змiн. Також, важливим питанням е процес перевiрки i контролю. Дане питання полягае у тому, що страховику необхщно розробити методику перевiрки i контролю сусщшх площ (пщприемств) вщ страхувальника, що можуть нести ймовiрнy небезпеку. Створення бази та зведення даних по площам у розрiзi за рiвнями репошв, районiв, агрохолдингiв, окремих фермерств е початковим завданням при створенш умов для оргашзацп страхового захисту.
Страхове покриття втрат доходу може теоретично включати рiзнi види страхування, в залежност вiд стру-ктури вiдповiдальностi по таким втратам. Серед них можна видтити настyпнi: страхування комерцмноТ вщ-повiдальностi ГМО-виробника перед тре™и особами; страхування вiдповiдальностi за якють продyкцiï або покриття наявност ГМ ознак товару виробленого не-ГМ фермером; стьськогосподарське страхування вiд ма-терiального збитку не-ГМ фермера або, якщо наслщки впливу ризику трансферу гешв були виявлеш тiльки
пюля того, як генетично модифiкований продукт був переданий шентам; страхування вщповщальност за якiсть продукцп виробникiв ГМ наання. Проте, визначення наявност покриття для кожного з цих видiв стра-хування е проблематичним через низку причин.
Розглянемо особливостi покриття втрат вщ ризику трансферу гешв, а саме, окремого фактору - перехрес-ного запилення. Даному дослщженню була придтена увага у звт Свропейського центру делiктного i страхового права [7]. Втрати вщ перехресного запилення, як правило не включаються до страхового покриття через обчислюванють низки супутшх ризикiв. Особливо в кражах, де жорстко регулюеться вщповщальнють ферме-рiв, що вирощують ГМ-культури, вщсутня проблема пошуку доказiв причинно-наслiдкового зв'язку.
Двi альтернативи для врегулювання таких збитгав вщ перехресного запилення, понесених фермерам, були розроблеш на практицi паралельно страховим ршенням [77]: по-рiзномy органiзованi та профжансо-ванi компенсацiйнi фонди, а також, доп^рш особливо-стi, за якими виробник наання зобов'язуе себе купити будь-як культури фермерiв в околица як постраждали вiд небажаного перехресного запилення за цшою не ГМ стьськогосподарських культур. У таких випадках будь-яка потреба в страхуванш не виникае. Але враховуючи економiчнi реали та особливостi ведення бiзнесy, зако-нодавчого регулювання кожноТ окремоТ краТни, данi альтернативи е не дiевими для широкого кола.
Якщо втрати вщ перехресного запилення покрик страховкою, виникае питання про масштаби та умови, при яких даний страховий захист може бути наданий. ^м узгодження грошових лiмiтiв, розгляд в першу чергу, повинен стосуватися розробки стандар^в без-пеки для запоб^ання небажаного впливу ГМ на не-ГМ культури. Розглянемо особливост кожного виду страхування окремо:
1. Страхування комерц'йно/' вiдповiдальностi п/'д-приемця, що виробляс ГМ-культури перед трет/'ми особами. Осктьки пщприемц / фермери, що вирощують ГМ культури в будь-якому випадку пщдаються вщ-повщальност за наслщки свое'1' дiяльностi, у разi завда-ноТ ними шкоди мае мiсце можливiсть включення даного ризику в страхування комерцмноТ вiдповiдальностi перед тре™и особами. Найбiльшою перешкодою е те, що максимальш страховi суми часто е низькими в порь
внянш з наявними фшансовими втратами. Крiм того, небажане перехресне запилення також може розгляда-тися як завдання збитюв навколишньому середовищу, i в цьому випадку велика рiзноманiтнiсть винятюв, щодо раптового забруднення. У разi втрат за наслщками перехресного запилення, пов'язаних з тими типами рослин, де вирощування ГМ-культур майже неминуче при-зводить до перехресного запилення, в страхуванш буде вщмовлено через вщсутнють випадковост поди. Проте, все залежить вщ структури договору страхування. Найбтьш важливим фактором критики страхування в даному випадку, е невизначенють у тому, чи фермер, що вирощують Гм продукцю несуть вщповщальнють тть-ки у випадку, якщо законна межа у 0,9% перевищена або застрахована сусщня площа (¡ншого фермера) га-рантуе сво'1'м клiентам дотримання нижчих порогових значень за контрактом [7]. Це важливо через те, що нав^ь якщо ва необхiднi стандарти безпеки дотриму-валися, виявляеться практично неможливим уникнення будь-яких слщПв перехресного запилення, принаймш у разi комерцiйного вирощування ГМ-культур.
2. Сльськогосподарське страхування вд матер-ального збитку не-ГМ фермера. Навпъ якщо фермер уклав договПр стьськогосподарського страхування без будь-якого конкретного винятку (зазначення), що стосуватиметься ГМО, втрата доходу через небажане перехресне запилення, як правило, не може бути покрита, так як за договором охоплено обмежену ктькють не-безпечних природних явищ. До того часу, як традицмне стьське господарство е правилом, а фермери, що вирощують ГМ-культури - винятком,
3. Страхування вiдповiдальностi за як сть продуктï або покриття наявностi ГМ ознак товару вироб-леного не-ГМ фермером. Якщо наслщки небажаного перехресного запилення не були помiченi, перш шж врожай був направлений Рентам, то даний вид страхування може бути залучений, за умови, що фермер несе вщповщальнють за наслщки перехресного запилення пщ гаранти надаш своему клПенту. Можна припус-тити, що страховий захист дмсно включае чисто еконо-мiчнi втрат (при умов^ що правова система враховуе наслщки перехресного запилення не як шкоду майну, а як економiчнi втрати).
4. Страхування вiдповiдальностi за яксть продукта' виробникв ГМ насння. Покриття збитгав вщ перехресного запилення пщ вщповщальнють за яксть продукцп виробниюв ГМ наання навряд чи буде в^гравати сутте-ву роль, так як виробника, як правило, не можуть притяг-нути до вщповщальносп, осктьки, його продукт не е де-фектним. Тому, вщповщальнють, пщ яку можуть пщпада-ти виробники, може стосуватися зобов'язання виробника наання повщомити та попередити ГМ фермера (клПента) про ризики, пов'язаш з вирощуванням ГМ наання i ¡нфо-рмувати про можливП запобiжнi заходи безпеки. Це, од-нак, передбачае, що дане зобов'язання виробника наання повинно вщповщно вщображатись у правовм системi.
Отже, страховики повинш приймати ршення, в яш саме форм! пропонувати можливють страхового покриття за наслщки небажаного перехресного запилення. У них е ктька варПашпв структурування пропонованого захисту: крПм можливост узгодження певних максималь-них страхових сум (подм та рПчних сукупних л^тв, так i франшиз), е питання стосовно того, як типи рослин i ГМ-культур повинш бути включеш. На даний час, бтьше 40 сортю рослин вже тестуються чи плануються для дода-вання генно-модифкованих характеристик. Осктьки, ймов^нють небажаного перехресного запилення може сильно рЬнитись вщ кожного сорту, а також, в деяких випадках, перехресне запилення навпъ здаеться майже
неминучим (наприклад, рапс). Виходячи з цього, одного комплексного ршення страхування для вах видю рослин не може бути знайдено. З ¡ншого боку, страховики повинш будуть чпжо визначити правила професiйноï практики у вирощуванш генетично модифiкованих рослин в якост передумови для покриття збитгав перехресного запилення, принаймнi там, де вщповщш нормативнi акти вщсутш. Це може, наприклад, включати в себе положення про зведення чпжого подту мПж не-ГМ та ГМ-культурами; контроль та огляд при складанш стьськогосподарськоТ технiки, що використовуються на полях обох типю культур; а також, критерп для подту обох типю культур при зберПганш та транспортyваннi.
ВИСНОВКИ. Отже,проведене дослщження, що спрямоване на пошук шляхю вирiшення питання оргаш-зацп страхового захисту для аграрних товаровиробни-юв з приводу ризику, пов'язаного ¡з галуззю бютехноло-гПй, дозволило з'ясувати сутнють генноТ ¡нженери та видтити сутнють як об'екта надання страхових послуг.
КрПм того, визначено поняття ризику трансферу гешв, його специфПчш особливостп вплив та можливП наслщки для аграрних товаровиробнигав. На нашу думку, доцть-но об'еднати ва розглянут фактори, за для узагальнення i визначення одного сптьного ризику, а саме - ризику трансферу гешв. Об'еднавши дану групу факторв, що притаманна галузП генноТ ¡нженерп в частиш стьського господарства, можливо створити едину програму страхування врожаю, що дозволить убезпечити стьськогоспо-дарських товаровиробнигав вщ економПчних втрат.
Наступним кроком було здмснення опису створення концепци страховой' послуги, що стосуватиметься ризику трансферу гешв. Окреслено етапи при створенш концепцп страховой' послуги, серед яких:
• Вказано типи компенсацшних мехашзмв. Роз-глянут типи компенсацмних мехашзмПв повинш бути змодельоваш на ¡снуючому ринку страхування врожаю. На нашу думку, для отримання компенсацп, окремому господарству (пщприемству/фермерству), необхщно продемонструвати наступш характеристики:
1) намПр зробити продукт, що зберПг свою ¡дентич-нють до встановлених виробником стандарта (склад %-ГМО, якщо дозволено нормами);
2) використання технолопй, що застосовуються для виробництва продукту (опис i вщповщна характеристика);
3) фактичш фЫансовП втрати, що були понесен! виробником за перюд. Господарства, як отримали дану страховку до посадки урожаю, матимуть право на отримання тако'1' компенсацп, якщо були виконаш вищевказаш критерп. Державна ¡нституцПя повинна заручитися допомо-гою вщповщального органу, щоб переконатися, що про-грама розроблена таким чином, що вона зводить до мь шмуму наслщки потенцмних несприятливих подй
• ПроаналПзовано ¡снуючП ¡нструменти та методи тестування для перевПрки та вимПрювання наявност ГМО. Наведено та охарактеризовано наступш методи: сегрегацт, 1Р-сертифкацПя, методика PCR (ПолПмераз-на ланцюгова реакцПя).
• Виявлено необхщнють у додаткових заходах для забезпечення економнноТ безпеки держави. ПотенцПал поширення трансгешв в ¡нших рослинах, призводить до шкщливих наслщгав, а саме, розвитку бур'яшв з пщви-щеною стПйкПстю та забруднення не-ГМ або органнних культур; пПдвищення стшкосп до переносу у шкПдникПв та непередбачений шкщливий вплив на р^ш групи ор-ганПзмПв в екосистемп виступають важливими проблемами. Проте, на нашу думку, невеликий обсяг ¡нформа-цп, щодо заподПяноТ шкоди навколишньому середовищу вщ використання ГМ-культур - е головною проблемою
на державному piBHi та потребуе швидкого i ефективно-го пщходу для вирiшення.
Оскiльки бютехнологп у сiльському господарствi швидко розвиваються, i кiлькiсть видiв стьськогоспо-дарських культур, що пщдаються внесенню генетично модифкованого матерiалу зростае, iснуе необхщнють у розробцi методики захисту для виробнигав традицiйних культур. Також, враховуючи недостатнiй рiвень нормативно-правового забезпечення, що дозволив б поедну-вати законодавство на мiжнародних ринках та ввести ушфковану систему документацп для Ыструментарю при перевiрцi та контролю дiяльностi.
ДИСКУС1Я. До розглянутого ризику може застосо-вуватись як i наявна теоретична та практична база страхування, так i частина специфiчних особливостей, що притаманн ризику трансферу гешв та видтяють його в системi страхового захисту. Дослщження стосо-вно дано''' проблематики потребуе додаткового об^рун-тування та висвплення, i вимагае залучення широкого спектру науков^в та спецiалiстiв.
На даний час, незважаючи на суттевий обсяг публь кацiй з дослщження генноТ iнженерiï у сiльському гос-подарствi, працi, що стосувалися б проблематики орга-нiзацiï страхового захисту вщсутнг Розглядом можли-востi оргаызаци страхового захисту з пропозицiями на законодавчому рiвнi е лише зв^ Свропейського центру делiктного i страхового права (European Centre of Tortand Insurance Law) за 2009 рк, в якому дослщжува-лося питання вщповщальносл стосовно фактору пере-хресного запилення. Також, у звт Консультативного компоту з бiотехнологiй у стьському господарствi США при Мiнiстерствi стьського господарства сШа (USDA Advisory Committee on Biotechnology and 21st Century Agriculture) за 2012 рк, розглянут типи компенсацмних механiзмiв у разi економiчних втрат, через присутнiсть генетично модифкованого матерiалу у сiльському гос-подарствi культурах, серед яких визначено можливють страхування врожаю. Проте, не визначен подальшi кроки у розробц тако''' програми страхування.
Подальшим напрямком дослщжень даного питання е взаемовщносини суб'ектiв, що беруть участь у процес страхування з позицiй: аналiзу ризику; залученого н струментарiю для визначення впливу та наслщгав ризику; удосконаленню законодавчо!' бази, що регулюе ор-ганiзацiю, проведення та контроль за ГМО у аграршй сфер^ пошуку особливостей у визначенн та розрахунку для розробки ефективно' страхово' послуги.
Список використаних джерел
1. Баласинович Б. ГМО: виклики сьогодення та досвщ правового регулювання / Б. Баласинович, Ю. Ярошевська // 1нститут економ1чних дослщжень та пол1тичних консультац1й / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: // http://www.ier.com.ua.
Н. Малик, д-р экон. наук, проф., Г. Гудзь, асп.
Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев
2. Лобова О.М. Ефективнють страхування ризиюв пщприемниць-коТ дiяльностi в аграрному ceKTopi / О.М. Лобова // Вюник Кшвського нацiонального унiверситету iMeHi Тараса Шевченка. Економiка. - 2014. - №156. - С. 70-76. DOI: http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2014/156-3/14
3. Приказюк Н.В. Развитие мирового страхового рынка в посткризисный период / Н.В. Приказюк // Вюник КиТвського нацюнального ушверситету iменi Тараса Шевченка. Економiка. - 2012. - №135. -
C. 22-25. DOI: 10.17721
4. Шолойко А.С. Свтэвий досвiд державноТ пщтримки сiльського господарства через програми страхування / А.С. Шолойко // Вюник КиТвського нацюнального ушверситету iменi Тараса Шевченка. Еко-номка. -. 2012. - №135. - С.41-43. DOI: 10.17721
5. Philip Regal: A Brief History of Biotechnology Risk Debatesand Policiesin the United States, available at: http://www.edmonds-institute.org/regal.html.
6. Glick B. Molecular Biotechnology. Principles and Applications of Recombinant DNA. / Glick B., R., Pasternak J. J. // Washington, D.C.: ASM PRESS, 1998. 589 р. DOI:http://dx.doi.org/10.5860/choice.32-4487
7. Hoffmann-Sommergruber K. Patogenes-related (RP) -proteins identi.ied as allergens // Biochem. Soc. Trans. 2002. Vol. 30. P. 930-935. DOI: http://dx.doi.org/10.1042/bst0300930
8. Beckie, H.J. Impact of herbicide-resistant crops as weeds in Canada. / Beckie, H.J.; Hall, L.M.; Warwick, S.I. // Proceedings Brighton Crop Protection Council - Weeds. 2001. Р. 135-142. DOI: http://dx.doi.org/10.4141/p05-193
9. Bernstain, I.L. Immune responses in farm workers after exposure to Bacillus thuringiensis pesticides / Bernstain, I.L.; Bernstein, J.L.; Miller, M.; Tierzieva, S.; Bernstein, D.L.; Lummus, Z.; Selgrade, M.K.; Doer .ler,
D.L.; Seligy, V.L. // Environ. Helth Perspect. 1999. V. 107. P. 575-582. DOI: http://dx.doi.org/10.1289/ehp.99107575
10. Hardell L. A case-control study of non-hodgkin lymphoma and exposure to pesticides / Hardell L., Eriksson M. // Cancer. 1999. Vol. 85, № 6. P. 1353-1360. DOI: http://dx.doi.org/10.1002/(sici)1097-0142(19990315)85:6
11. Muller B.P. Metabolism of the herbicide glufosinate-ammonium in plant cell cultures of transgenic (rhizomania-resistant) and non-transgenic sugarbeet (Beta vulgaris), carrot (Daucus carota), purple foxglove (Digitalis purpurea) and thorn apple (Datura stramonium) / Muller B.P., Zumdick A., Schuphan I., Schmidt B. // Pest. Manag. Sci. 2001. Vol. 57, № 1. P. 46-56. DOI: http://dx.doi.org/10.1002/1526-4998(200101)57:1
12. Genetic engineering. Federal Office of Consumer Protection and Food Safety, available at: http://www.bvl.bund.de/EN/06_Genetic_Engineering/ genetic_engineering_node.html
13. The Cartagena Protocol. Convention on Biological Diversity, available at: http://bch.cbd.int/protocol/text/
14. Commission Regulation (EU) No 1829/2003 of the European Parliament and of the Council. Regulation, Derectives and other acts, available at: http://europa.eu/eu-law/decision-making/legal-acts/index_en.htm
15. Commission Regulation (EU) No 1830/2003 of the European Parliament and of the Council. Regulation, Derectives and other acts, available at: http://europa.eu/eu-law/decision-making/legal-acts/index_en.htm
16. Climate Change Global Food Security. United States Department of Agriculture, available at: http://www.usda.gov/wps/portal/usda/usdahome
17. USDA Advisory Committee on Biotechnology and 21st Century Agriculture (AC21). Enhancing Coexistence: A Report of the AC21 to the Secretary of Agriculture, available at: http://www.usda.gov/documents/ ac21_report-enhancing-coexistence.pdf
18. Goldberg R. The Genetic Revolution: Transforming our Industry // Address to the International Food and Agribusiness Management Association. Chicago, 26 June 2000.
19. Koch B. (ed.). Liability and Compensation Schemes for Damage Resulting from the Presence of Genetically Modified Organisms in Non-GM Crops // Reports (EU). European Centre of Tort and Insurance Law. April 2007.
Надшшла до редколегп 21.02.16
РИСК ТРАНСФЕРА ГЕНОВ В СТРАХОВОЙ ЗАЩИТЕ СЕЛЬСКОГО ХОЗЯЙСТВА
В статье обоснована сущность генной инженерии как объекта предоставления страховых услуг. Приведено определение понятия риска трансфера генов. Охарактеризованы специфические особенности данного риска. Исследовано влияние и возможные последствия для аграрных товаропроизводителей. Представлено описание создания возможной концепции страховой услуги, что относится риска трансфера генов.
Ключевые слова: генная инженерия, аграрное предпринимательство, трансгенная культура, риск трансфера генов, страховая защита.
M. Malik, Doctor of Sciences (Economics), Professor, H. Hudz, PhD Student
Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine
THE RISK OF GENE TRANSFERRING IN THE INSURANCE PROTECTION OF AGRICULTERE
The paper justified essence of genetic engineering as the object of insurance services. Defines the concept of risk gene transferring. The character features of this specific risk. The influence and consequences for agricultural producers. The description of the possible creation of the concept of insurance services that cover risk of gene transferring.
The study reveals of the use of GMOs in agriculture, due to issues of economic security of a particular region or country as a whole.
To determined the impact of risks and control for developing and developed countries that are important aspects of farming. Changes in weather, climate, productivity, price values, public policy, the situation on global markets can cause large fluctuations in agricultural production, and consequently affecting the income of agricultural producers. Risk management includes a range of strategies that reduce the social and financial implications of possible changes affecting the production and income of farmers.
There is a need for an in-depth study of the theoretical and practical aspects of the impact of the risk of gene transferring in the context of insurance protection.
Keywords: genetic engineering, agricultural entrepreneurship, risk of gene transferring, transgenic crops, the insurance protection.
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2016; 3(180): 18-25 УДК 364.32:346.6 JEL: G 20, 22, 29
DOI: http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2016/180-3Z3
О. Гаманкова, д-р екон. наук, проф., С. Шиммв, асп.
Кшвський нацюнальний ужверситет iMeHi Тараса Шевченка, Кив Ф1НАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТРАХУВАННЯ В1Д НЕЩАСНИХ ВИПАДК1В В УКРА1Н1
Статтю присвячено особливостям фнансового забезпечення державного та недержавного страхування eid нещас-них випадкв. Аналiзуеться методика формування ставок страхових премй у сферi недержавного страхування вiд не-щасних випадюв. До^джуеться практика реформування фнансового забезпечення державного соцального страхування вiд нещасних випадкв. Аргументовано висновок щодо необхiдностi запровадження науково обфунтованого тдходу до визначення ставок страхового внеску у сферi державного соцального страхування на основi математичноУ статистики та актуарних розрахункв з метою забезпечення таких умов, ям з одного боку, дозволяють застрахувати ризик, а з ншого - забезпечити страховику можливсть безумовного виконання страхових зобов'язань.
Ключовi слова: система загальнообов'язкового соцального страхування; державне соцальне страхування вiд нещасних випадкв; недержавне страхування вiд нещасних випадкв; страховий тариф; единий соцальний внесок.
ВСТУП. 1нтеграцПя Украши в свппвий соцПально-економнний прослр визначае необхщнють трансформа-цп нацюнальноТ системи соцПального захисту громадян, в склад! яко'1' важливе мюце належить страхуванню вщ нещасних випадкв. Страховий захист вщ нещасних ви-падюв, включаючи як державне соцПальне страхування, так i недержавне особисте страхування, поки що зали-шаеться в нашм краТы нерозвиненим i вкрай суперечли-вим. Це обумовлюеться багатьма чинниками, серед яких - уповтьнення розвитку нацюнально'1' економки в умо-вах фЫансовоТ кризи, ïï структурна перебудова; знижен-ня в УкраТы частки працездатного населення; трансфо-рмацПя трудових вщносин i пов'язаних з ними соцПальних ризигав; збереження високого рюня "тПньово'Г економки. За цих умов страхування вщ нещасних випадкв потре-буе суттевого реформування з метою перетворення на ефективну систему, яка б фунтувалася на довр i соцПа-льнм вщповщапьносп як державних, так i приватних ¡нститупв. В контекст пщвищення ефективност страхування вщ нещасних випадюв особливо!' уваги потребуе його фЫансове забезпечення на основ! використання мехаызмю взаемодп бпзнесу i держави, спрямованих на координацю зусиль сторЫ та забезпечення врахування ¡нтереав держави i бПзнесу при розробц та проведены масштабних соцПальних реформ.
В перюд трансформацшних процеав, що вщбува-ються в економПц Украши, питання страхування вщ нещасних випадгав потребуе подальшого дослщження, перш за все, з огляду на формування фшансових ре-сурсю, необхщних для його оргаызаци та здмснення. Необхщний та достатнш обсяг фЫансових ресурав, зосереджених у вщповщних грошових фондах (страхових резервах), е гарантию виконання страхових зобов'язань перед застрахованими особами в систем! страхування вщ нещасних випадюв. Основним джерелом формування таких грошових фондю по лжи державного страхування виступае единий соцПальний внесок, по лшп недержавного страхування - страхова премПя. Специфка страховой' дПяльност вимагае, щоб ставки единого страхового внеску i ставки страхових премм фунтувалися на оцнц рПвня ризику, а адмнстрування вщповщних процеав вщповщало вимогам сучасного
бПзнес-середовища. Недотримання цього принципу призводить до неспроможност страховика виконати сво'1' зобов'язання перед застрахованою особою в на-лежному обсязП, робить систему страхування вщ нещасних випадюв неефективною, незважаючи на посшш спроби модершзаци со^альноТ сфери та змши у зако-нодавчм та нормативна баз! стосовно справляння в УкраТш единого соцПального внеску.
Метою дано'1 статт е порвняльний аналПз методПв формування фЫансового забезпечення страхування вщ нещасних випадгав в систем! загальнообов'язкового державного соцПального страхування i в сектор! приватного страхування з урахуванням вПрогщност настання страхово'1' подп та врахування ступеню ризику; аналЬ останшх законодавчих змЫ щодо справляння i адмЫю-трування единого соцПального внеску.
ОГЛЯД Л1ТЕРАТУРИ. Питання забезпечення страхового захисту членю сусптьства вщ дп соцПальних ризигав перебувають в центр! уваги багатьох вп"чизняних i зару-бПжних учених i практигав. Так, значимий внесок у формування нацюнальноТ концепци соцПального страхування зробили В.Д. Базилевич, Н.М. Внукова, О.А. Гршнова [1l], С.С. Осадець, С.1. Юрм та ¡н. Теоретично-прикладним аспектам страхового захисту громадян вщ нещасних випадгав присвятили своТ роботи вп"чизняы дослщники: Ю.П. Гришан, О.М. Залетов, Г.М. Третьякова та ¡н. Питання розбудови ефективних систем соцПального страхування, включаючи страхування вщ нещасних ви-падгав, знайшли свое вщображення в роботах таких за-рубПжних авторю як Ф. Эллю [5], П. Фокс., Г. Хазелл, Н. Ыкулша [6], G.Girunig [19], P. Hall [19] та ¡н.
В УкраТнП дослщження на тему страхування вщ нещасних випадгав регулярно оргашзовуються Федераць ею професшних спток Украши [17], Мастерством соць альноТ полПтики Украши, Нацюнальним ¡нститутом стратепчних дослщжень при президентов! УкраТни та ¡ншими украТнськими та мПжнародними органПзацПями. Однак бтьшють виконаних дослПджень орПентованП на розв'язання фрагментарних окремих проблем розвитку державного i недержавного страхування вщ нещасних випадюв. ЗагальнП питання взаемодп держави i бПзнесу, вдосконалення соцПального страхування i пПдвищення
© Гамангава О., Шимкiв С., 2016
