CC BY
19
well as assumptions based on them. Political business cycle at national and municipal levels is reviewed. A lot of attention is paid to monetary and fiscal business cycles as well as to their influence on economy. Relation between central banks and induction of political business cycle is studied. New democracy effect meaning is identified and its advisability in studying political business cycles is proved.
Key words: political business cycle, opportunistic theories, partisan models, new democracy effect.
УДК 336:368.5(477) Доц. М.М. Артус, д-р екон. наук - Львiвська ДФА;
доц. Ю.М. Томашевський, канд. екон. наук - Львiвський НАУ
УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕСУ СТРАХУВАННЯ ВРОЖАЮ СШЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР 13 ЗАСТОСУВАННЯМ Г1ДРОТЕРМ1ЧНИХ 1НДЕКС1В
Обгрунтовано теоретико-методолопчш пропозицп i практнчш рекомендацп щодо удосконалення i пiдвищення ефективностi практики системи страхування врожаю сiльськогосподарських культур, що дie. Запропоновано використання економiчно-об-грунтованого шдходу здiйснення страхування в рослинництвi, зокрема застосування гiдротермiчного iндексу в якост впливу рiвня рiвномiрностi у чаи атмосферно! воло-гостi та температури на врожайшсть озимо! пшеницi. Це сприятиме шдвищенню об'eктивностi погодного страхування, яке е простiшим та зрозумшшим за iншi страховi продукти та знизить рiвень зловживань i шдвищить швидкiсть страхових вщшкоду-вань, а також спростить доступ страхувальниюв до страхування сшьськогосподарських культур завдяки зниженню адмiнiстративних витрат на монiторинг i ощнювання збит-кiв та здешевить це страхування внаслiдок бiльших обсяпв страхування i стандартиза-ци контрактов.
Ключовi слова: природно-кдшатнчний ризик, сшьськогосподарсью культури, страховий захист сшьськогосподарських шдприемств, шдексне страхування, державне субсидування сшьськогосподарського страхування, страховий ринок, система страхування.
Постановка проблеми. Страхування е одним з Ha^ieBmnx засобом за-безпечення захисту майнових прав та штересш суб'ектш господарювання у сшьському господарств^ Оскiльки виробництво сiльськогосподарськоí продук-цп значною мiрою залежить вiд природно-ктматичних умов, що безпосередньо впливають на яккть та обсяги одержаного врожаю, нагальною в цих умовах стае потреба страхування сшьськогосподарських культур вщ таких несприятли-вих погодно-клiматичних умов, як заморозив, злив, сильних дошдв, повеней, граду тощо. Тому страховий захист врожаю сшьськогосподарських культур та подальше вдосконалення системи страхування е актуальною проблемою, вирь шення яко1 дасть змогу пiдвишити конкурентоспроможнiсть товаровиробникш i зростанню продовольчо1 безпеки держави.
Аналiз останшх дослiджень i публжацш. Питання органiзацií та роз-витку страхування дослвджено у працях вичизняних i зарубiжних учених-еко-номiстiв. Зокрема, проблеми страхування врожаю сшьськогосподарських культур вивчали таю учеш-економкти: В. Д. Базилевич, КГ. Воблий, Н.М. Внукова, О.О. Гаманкова, O.G. Гудзь, П.А. Лайко, С.А. Навроцький, С.С. Осадець, С. Д. Пущак, Р. П. Смоленюк та ш. Проте питання використання новишх практик та методик агрострахування в сучасних умовах господарювання потребуе
дедалi бшьшо! уваги. Тому поршняння рiзних методов здiйснення страхування врожаю сiльськогосподарських культур та виокремлення найбiльш ефективних для певних регiонiв е актуальним i потребуе подальшого дослiдження з метою практичного застосування.
Постановка завдання. Традицшне страхування врожаю, що забезпечуе ввдшкодування збитюв окремому суб'екту, переважно пов'язане iз значними ад-мiнiстративними витратами (монiторингом за дiяльнiстю пiдприемства, оценкою збиткiв, стандартизацiею контрактiв тощо). Як зазначае професор Об. Гудзь, традицшне страхування також потребуе значних швестицш для проведення актуарних розрахункш, а також у монiторинг урожайносп в госпо-дарствах аби запобэти великим втратам [1, с. 75]. Крiм цього, класичне страхування врожаю пов'язане зi значними природно-клшатичними, виробничо-тех-нiчними, фiнансово-комерцiйними та полиико-правовими ризиками, якi мо-жуть ввдбутися одночасно, а тому вимагають додаткових витрат на проведення перестрахування. Зазначеш додатковi витрати можуть бути досить значними для кра'ни, яка мае незначний досввд або взагалi не мае досв^ надання послуг страхування такого типу, заявляе професор Д.1. Дема [2, с. 286-287]. Отже, тра-дищйне страхування врожаю не можна вважати достатньо ефективним для Украши в сучасних умовах розвитку ринкових вiдносин. Тому завданням цiеí ро-боти е представлення результатов дослiдження для використання погодних ш-дексгв, з метою удосконалення процесу страхування врожайностi сшьськогос-подарських культур вiд несприятливих природно-кл1матичних явищ з ураху-ванням ргвня рiвномiрностi впливу природних властивостей.
Виклад основного матерiалу. Одним iз методiв страхування урожаю сшьськогосподарських культур вiд погодно-клшатичних ризикiв, який зменшуе додатковi витрати, е страхування на основi погодних шдекав. При цьому стра-ховi виплати встановлюються за допомогою об'ективного параметра - певно! комбiнацií низки пов'язаних з погодою метричних показниюв, зокрема кiлькiсть опадав, вологiсть грунту та 'х рiвномiрностi у час1 Страхування на основi погодних шдекав, на нашу думку, е найбшьш придатним для сшьськогосподарсь-кого виробництва в регiонах Украши, де поширеш втрати врожаю внаслiдок посухи, надмiрного зволоження, вимерзання тощо. При цьому, витрати на мош-торинг страхування на основi погодних шдекав, як зазначають вчеш-економк-ти П. А. Лайко та С. Д. Пущак, е меншими, оскiльки немае необхiдностi у визна-ченнi обсягу збиткiв на ршш окремого господарства [3, с. 224; 4, с. 295-296]. 1н-формащя про погоднi умови на певний час однаково доступна як застрахован^ особ^ так i страховиков^ на вiдмiну вiд традицшного страхування на рiвнi окремого господарства, де виробник завжди бiльше обiзнаний про врожай, нiж страховик [4, с. 296]. Тому страхування iз застосуванням погодних iндексiв мо-же бути економiчно вигiднiшою альтернативою класичному страхуванню врожаю сiльськогосподарських культур, яке допомагае уникненню проблем, пов'язаних з ризиком матерiальноí шкоди.
Одшею з основних культур у Л^вськш обл. е озима пшениця. Житте-вий цикл озимо!' пшеницi складаеться з таких фенологiчних фаз, як сходи, про-ростання, кущiння, вихвд у трубку, колосiння, цвiтiння i стиглiсть. Як ствер-
джуе АС. Шолойко, кожна стадiя розвитку пов'язана з морфолопчними змДна-ми у фiзiологií рослин та висувае сво! вимоги до погодних умов для оптимального росту i стиглостi культури [5, с. 162-163]. Однак здебшьшого агроклДма-тичнi ресурси Львшсько! обл. недостатньо повно вiдповiдають цим вимогам. Зокрема, середня температура сДчня -5 °С, липня вiд +18 °С - у центральнiй частиш областi та до +12 °С - в горах. Рiчна кшьккть опадДв становить 7501000 мм. Тобто у Львшськш обл. переважае помiрно-континентальний клДмат.
Аналiз показникДв врожайностi озимо! пшеницi у ЛьвДвськш обл. свДд-чить про значш змiни врожайностi у регiонi в рiзнi роки та вiдображае вплив аг-роклiматичних ризикДв, властивих цш галузi. Для виробництва озимо! пшенищ в регiонi найбшьшим ризиком, у порядку зменшення значимостi, е надмДрне зволоження, вимокання, вимерзання, град i пожежi. Водночас поширення шкДд-никДв бiльшiсть виробникДв вважае керованим ризиком. Тому в регюш, як заз-начае С.А. Навроцький, безумовно, е потенщал, необхДдний для реалiзацií страхування на основi погодних шдексш [6, с. 66].
Основним фактором, який перешкоджае отриманню високих врожа1в озимо1 пшеницi у Львiвськiй обл., е надлишкова волога в грунтД i в повiтрi пiд час перюду вегетативного розвитку, хоча середня урожайнкть в Украíнi за ми-нулий рiк становила 33,6 ц/га [10]. Зокрема, всД райони областД стикаються з частими дощами. Ймовiрнiсть сильно1 зволоженостi в регiонi в перюд вегетацií становить 15-20 %. Перший критичний перiод, в якому формування врожаю озимо1 пшеницi дуже чутливий до надлишку вологи - це перюд вДд виходу в трубку до фази колосшня. За даними Украшського гiдрометеорологiчного центру, оптимальна потреба озимо1 пшеницi у водi пiд час цiеí стадц, порiвняно з клДматичними умовами цього перюду в областД, становить 80 %. Другий критичний перюд для озимо1 пшениц - це фази вДд колосiння до молочно1 стиглос-тi. Велика кшьккть вологи в цей перюд е безпосередньою причиною гниття ко-решв Д стебла та вилягання культури. Отже, надмДрна вологДсть, яка характери-зуеться значними опадами Д низькою температурою атмосферного повДтря, шкодить вегетацп рослин Д спричиняе Дстотне зниження врожайностД.
З метою зменшення невДдповДдностД мДж страховими продуктами, що пропонують на цей час та ризиками виробництва, з якими стикаються виробни-ки, розроблено Дндекс оцДнки ризикДв надмДрно1 вологи, який охоплюе перюд зД середини квДтня по червень. Зокрема, велика кшьккть дощДв, що випадае нерДв-номДрно в часД, сприяе надлишковДй зволоженостД грунту та призводить до над-мДрного постачання рослин вологою, а отже, до 1х передчасного в'янення Д заги-белД. Погодш умови, якД характеризуються тривалим дощовим перюдом, низькою температурою повДтря Д його високою вологДстю, на практицД визначають за допомогою гДдротермДчного коефщкнта [7, с. 11; 8, с. 340]. Водночас агрок-лДматичнД умови ЛьвДвсько1 обл. здебшьшого характеризуються перюдичною змДною тривалих дошдв зД зниженням температури, перюдом високо1 темпера-тури Д засушливДстю. Тому гДдротермДчний коефщкнт недостатньо повно вДдоб-ражае вплив погодних умов на врожайнДсть окремих культур. З метою повнДшо-го вДдображення впливу погодних умов на урожайнДсть сшьськогосподарських
культур необхiдно враховувати не тiльки загальну (середню) вологiсть i температуру, але i !х ршень рiвномiрностi упродовж певного перiоду.
Вплив вологостi i температури на урожайнiсть певних культур iз враху-ванням рiвня !х рiвномiрностi пропонуемо визначати за допомогою пдротер-мiчного iндексу (ГТ1) за формулою
ГТ1 = XЯ(!5 квтня -червень) х XКф ~XК х XTф ~ XТо (!)
0,1 х X Т(15 квтня - червень) X К X То
де: К - середньодобова кшьккть опадiв; Т - середньодобова температура; Кф -фактична середньодобова кшьккть опадав для вирощування озимо!' пшенищ; Ко - оптимальна середньодобова кшьккть опадiв для вирощування озимо!' пшенищ; Тф - фактична середньодобова температура вирощування озимо! пшенищ; То - оптимальна середньодобова температура вирощування озимо! пшенищ.
Гiдротермiчний шдекс можна застосовувати для перюдш, коли се-редньодобовi температури стабшзуються на рiвнi понад +10 оС. Зазвичай, у Львiвськiй обл. цей перюд починаеться з 15 квиня. Умови, необхiднi для отри-мання вiдмiнного врожаю, спостерiгаються при гiдротермiчному iндексi 1,0-1,4. Якщо ГТ1 бшьше або дорiвнюе 1,6 - врожайнкть знижуеться внаслiдок надмр-но!' вологосп. Якщо ГТ1 менше або доршнюе 0,6 - рослини пригнiчуються внас-лiдок посушливих умов.
За нашими дослщженнями, виробники озимо! пшеницi витрачають пере-важно 10 тис. грн на гектар виробничих витрат i витрат на матерiально-технiчнi ресурси упродовж всього перюду вегетацi! культури. Для покриття витрат на виробництво i матерiально-технiчнi ресурси потрiбно встановити лiмiт договору страхування вiд замокання, який охоплюе перiод зi середини квиня по червень, на рiвнi 10 тис. грн на застрахований гектар. У разi повно! загибелi врожаю внаслiдок завищено! зволоженостi (наприклад, у разi ГТ1 > 2,1), виробнику буде ввдшкодовано 10 тис. грн на застрахований гектар, щоб компенсувати втрати. 1нтервал вимiрювання iндексу цього страхового договору можна встановити за показниками Укра!нського гiдрометеорологiчного центру. Залежнiсть величини страхових виплат на гектар посту озимо! пшеницi вiд гiдротермiчно-го iндексу наведено в таблицi.
Табл. Ытервал вимiрювання гiдротермiчного тдексу
Пдротерм1чний шдекс
Страхов! виплати на гектар пос1ву культури
1,61-1,65 1,66-1,70 1,71-1,75 1,76-1,80 1,81-1,85 1,86-1,90 1,91-1,95 1,96-2,00 > 2,01
2000 грн (20 % втрат) 3000 грн (30 % втрат) 4000 грн (40 % втрат) 5000 грн (50 % втрат) 6000 грн (60 % втрат) 7000 грн (70 % втрат) 8000 грн (80 % втрат) 9000 грн (90 % втрат) 10000 грн (100 % втрат)
Джерело: запропоновано автором на осж^ власних дослщжень.
У разД частково1 загибелД врожаю внаслДдок надмДрних дощДв (наприк-лад, ГТ1 дорДвнюватиме 1,79), виробнику буде вДдшкодовано 5 тис. грн на зас-трахований гектар для вДдшкодування 50 % втрати врожаю, Д отже, його Днвес-тицДй. У разД ще бшьшо1 вологостД (наприклад, у разД ГТ1 - 1,97), виробнику буде вДдшкодовано 9 тис. грн на застрахований гектар для вДдшкодування 90 % втрати врожаю. Змши залежностД величини страхових виплат вДд гДдротермДч-ного Дндексу наведено на рис.
Рис. Гiдротермiчний Шдекс та пов'язаш з ним виплати вiдшкодувань (гтотетична модель) (джерело: на основi власних доЫджень)
Укладання страхових договорДв з урахуванням гДдротермДчного Дндексу потрДбно здшснювати на основД використання даних найближчо1 метеостанцп Украшського идрометеоролопчного центру для забезпечення найбДльш об'ек-тивного страхового покриття для товаровиробника. Так, розвиток мережД спос-тережень за метеоумовами може бути обмежувальним фактором для застосу-вання цього виду страхування в регДонах, де немае метеостанцп [9, с. 92; 10].
Перевага страхових договорДв на основД погодних ДндексДв полягае в тому, що беручи до уваги об'ективний характер погодного Дндексу, таю договори можуть бути швидко застраховав та перестрахован учасниками мДжнародного погодного ринку. А цей страховий продукт буде найбДльш придатним для сДльськогосподарських тдприемств ЛьвДвщини.
Висновки. Удосконалення процесу страхування врожаю сшьськогоспо-дарських культур Дз застосуванням гДдротермДчних ДндексДв дае змогу зробити таю висновки:
По-перше, на врожайнiсть сiльськогосподарських культур значно впливають погоднi умови, а традицшш страховi продукти з 1хшми недолiками недос-татньо задовольняють потреби сшьськогосподарських пiдприeмств у страховому захисть
По-друге, застосування гiдротермiчних шде^в з урахуванням рiвня рiвно-мiрностi впливу погодних властивостей сприятиме шдвищенню об'ектив-ностi погодного страхування, яке е простiшим та зрозумiлiшим за шшй страховi продукти (мультиризикове страхування, страхування окремих ри-зикiв, страхування вщ повно1 та частково!' загибелi тощо) та знизить рiвень зловживань i пiдвищить швидкiсть страхових вщшкодувань.
По-трете, спросить доступ страхувальникiв до страхування сшьськогосподарських культур завдяки зниженню адмшютративних витрат на мошто-ринг i оцiнювання збиткiв, а також здешевить страхування внаслiдок бшь-ших обсягiв страхування i стандартизацп контрактiв.
Лiтература
1. Гудзь O.G. Страхування агроризикв та напрями розвитку агрострахування в Укршш / O.G. Гудзь // Економжа АПК : М1жнар. наук.-виробн. журнал. - 2006. - № 8. - С. 72-76.
2. Дема Д.1. Анал1з та перспективи розвитку страхування природно-юнматичних ризикв в рослинницт / Д.1. Дема // Вюник Житомирського нацюнального агроеколопчного ушверситету : наук.-теор. зб. - Житомир : Вид-во ЖНАЕУ. - 2010. - № 1(26). - С. 285-293.
3. Лайко П. А. Страхування природно-кл1матичних ризикв у рослинництв1 : монограф1я / П. А. Лайко, С. Д. Пущак. - К. : Вид-во ННЦ 1н-та аграрно! економши, 2009. - 320 с.
4. Пущак С.Д. 1ндексне страхування сшьськогосподарських культур / С.Д. Пущак // Науко-вий в1сник НАУ : зб. наук. праць. - К. : Вид-во НАУ. - 2006. - Вип. 102. - С. 292-297.
5. Шолойко А.С. Класичш та шдексш страхов1 продукти для галуз1 рослинництва / А.С. Шолойко // Облж i фшанси АПК : наук.-виробн. журнал. - 2009. - № 3. - С. 161-165.
6. Навроцький С.А. Шляхи вдосконалення сшьськогосподарського страхування / С.А. Нав-роцький // Вюник Ктвського нацюнального ушверситету ш. Тараса Шевченка. - Сер.: Економь ка. - К. : Вид-во КНУ ш. Тараса Шевченка. - 2002. - № 60-61. - С. 66-67.
7. Селянинов Г.Т. Агроклиматическая карта мира / Г.Т. Селянинов. - Л. : Изд-во "Наука", 1966. - 12 с.
8. Сельскохозяйственный энциклопедический словарь / главн. ред.: В.К. Месяц. - М. : Изд-во Советская энциклопедия, 1989. - 540 с.
9. Смоленюк Р.П. Актуальш питання страхового захисту в сшьському господарита / Р.П. Смоленюк // Регюнальш перспективи : наук.-практ. журнал. - Полтава. - 2001. - № 2-3 (15-16). - С. 91-93.
10. Агрострахование в Украине: Анализ работы и перспективы развития. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.agroinsurance.com/ru/agribusiness_insurance/?pid=2496. - Назва з екрану.
Артус М.М., Томашевский Ю.М. Совершенствование процесса страхования урожая сельскохозяйственных культур с использованием гидротермических индексов
Обоснованы теоретико-методологические предложения и практические рекомендации по совершенствованию и повышению эффективности действующей практики системы страхования урожая сельскохозяйственных культур. Предложено использование экономически обоснованного подхода осуществление страхования в растениеводстве, в частности, применение гидротермического индекса в качестве влияния уровня равномерности во времени атмосферной влажности и температуры на урожайность озимой пшеницы. Это будет способствовать повышению объективности погодного страхования, которое является простым и понятным, чем другие страховые продукты, снизит уровень злоупотреблений и повысит скорость страховых возмещений, а также упростит доступ страхователей к страхованию сельскохозяйственных культур благодаря снижению административных затрат на мониторинг и оценку ущерба и удешевит данное страхование за счет больших объемов страхования и стандартизации контрактов.
Ключевые слова: естественно-климатический риск, сельскохозяйственные культуры, страховая защита сельскохозяйственных предприятий, индексное страхование, государственное субсидирование сельскохозяйственного страхования, страховой рынок, система страхования.
Artus M.M., Tomashevskii Yu.M. The Improvement of Agricultural Crop Insurance Applying Hydrothermal Indexes
Some theoretical and methodological suggestions and practical recommendations for improvement and increase of effectiveness of the current practice of the insurance system of crops are provided. Using of economically feasible approach to the implementation of verdure insurance is proposed, in particular, using hydrothermal index in quality of the influence of uniformity in time atmospheric humidity and temperature on the yield of winter wheat. It will improve the objectivity of weather insurance, which is simpler and clearer than other insurance products, reduce the level of abuse, and will increase the insurers' admission to agricultural
crop insurance by reducing administrative costs for monitoring and evaluation of the damage and reduce the cost of this insurance due to higher volumes and standardization of insurance contracts.
Key words: natural-climatic risk, agricultural crops, insurance protection of agricultural enterprises, index insurance, state subsidies for agricultural insurance, insurance market, insurance system.
УДК 658.6 Проф. Т.Г. Васильщв, д-р екон. наук;
магктрант Н.П. Канюка - Львiвська КА
КОНЦЕПТУАЛЬШ ХАРАКТЕРИСТИКИ СТРАТЕГИ РОЗВИТКУ ТОРГОВЕЛЬНО' Д1ЯЛЬНОСТ1 ШДПРИбМСТВ СПОЖИВЧО'
КООПЕРАЦИ
Висвгглено теоретичш основи стратегування розвитку шдприемств споживчо! коопераций Дослщжено шдходи до визначення сутност категорн, особливостi, концепту-альнi характеристики, проблеми та потребу застосування стратеги розвитку торговельно! дiяльностi шдприемств споживчо! коопераци. Визначено принцип альтернативност у вирiшеннi проблем розвитку i конкурентно! поведшки торговельних пiдприемств. Дослщжено чинники, що визначають конкурентнi переваги та можливост стратеги розвитку торговельно! дiяльностi пiдприемств кооперативного типу. Розроблено модель вибору конкурентно! стратеги та особливостей розвитку торговельно! дшльносй шд-приемств системи споживчо! коопераци, що залежать вiд обрано! ними стратеги та на-явних можливостей.
Ключовi слова: стратегiя розвитку, торговельна дiяльнiсть, споживча кооперацiя, чинники впливу, модель вибору конкурентно! стратеги розвитку.
Постановка проблеми. Торговельна дДяльнкть шдприемств споживчо! коопераци Укра!ни, яка е основним елементом !"! багатогалузевого господарства та Дстотно впливае на реалДзацДю системою сощально! мДси, потребуе адекватного вибору конкурентно! стратеги розвитку з метою покращення фшансово-економДчних показникДв дДяльностД, забезпечення пДдвищення рДвня конкурен-тоспроможностД на ринку товарДв, вДдновлення провДдного становища в обслу-говуваннД населення сДльсько! мДсцевостД та сприяння усшшнш дДяльностД шд-приемств системи у довгостроковДй перспективД. Саме тому першочерговим завданням стратегДчного управлшня е розроблення набору стратегДчних альтернатив та критерив для прийняття стратегДчних рДшень у довгостроковому перД-одД та дотримання стратегДчного курсу за допомогою оперативного прийняття оптимальних управлшських рДшень в короткостроковому.
Аналiз останнгх дослiджень i публiкацiй. Концептуальш теоретичш та методолопчш основи стратегДчного розвитку шдприемств представлено у пра-цях таких захДдних та вДтчизняних вчених, як: I. Ансофф, В. Апопш, I. Бланк, М. Годунова, Б. МДзюк, О. Ковтун, М. Портер, ОМ. Помаз, А. Томсон, ОБ. Трояновська, Н.М. Тягунова та ш Разом з тим, недостатньо уваги придДле-но обгрунтуванню, питанням розвитку та розроблення стратеги розвитку торговельно! дДяльностД шдприемств системи споживчо! коопераци.
Мета роботи - дослДдження концептуальних характеристик стратеги розвитку торговельно! дДяльностД шдприемств споживчо! коопераци.
Виклад основного матерiалу. СтратегДчний розвиток дДяльностД торговельних шдприемств системи споживчо! коопераци полягае у формуваннД набо-
