CC BY
10
10. Сунцова О.О. Mic^Bi фiнанси : навч. пошбн. / О.О. Сунцова. - К. : Центр навч. лгг-ри, 2005. - 560 с.
11. Сухоруков А.1. Фiнанcова безпека держави : навч. поабн. / А.1. Сухоруков, О.Д. Ладюк. - К. : Вид-во ЦУЛ, 2007. - 192 с.
Сорока Р.С., Кметик У А., Щепаняк И.С. Тенденции бюджетной безопасности местных органов власти
Проведено исследование бюджетной безопасности как составной части финансовой безопасности государства. Определяющие внимание акцентировано на бюджетной безопасности местных органов власти. Исследованы тенденции формирования местных бюджетов как важного звена бюджетной системы Украины на протяжение 20082012 гг. Уточнены методические подходы к оценке финансовой автономии местных органов власти как предпосылки их финансовой безопасности. Проанализированы показатели бюджетной безопасности органов местного самоуправления на примере сводного бюджета Сколевского района. Определены направления укрепления финансовой безопасности местных органов власти.
Ключевые слова: бюджетная безопасность, финансовая автономия, местное самоуправление.
Soroka R.S., Kmetyk U.A., Schepanyak I.S. Some Budget Security Trends of Local Authorities
The study of budget security as a part of the state financial security is conducted. Defining attention is focused on the public safety of local authorities. The tendencies of local budgeting as an important link of Ukraine's budget for the period of 2008-2012 are studied. Methodological approaches to the assessment of the financial autonomy of local authorities as a precondition for their financial security are specified. The indicators of fiscal security of local government as an example of the consolidated budget of the Skole district are analysed. The ways of strengthening the financial security of local authorities are defined .
Key words: fiscal security, financial autonomy, local authority, budget, assessment.
УДК332.2.021 Здобувач О.1. Ступень1 -
Львiвськuй нащональний аграрний утверситет
КОНЦЕПТУАЛЬШ ЗАСАДИ СЕК'ЮТИРИЗАЦН Д1ЯЛЬНОСТ1 ЗЕМЕЛЬНО-ГОСПОДАРСЬКИХ СИСТЕМ
Розглянуто мехашзм державно! шдтримки страхово! дiяльностi через аграрний страховий пул, на який покладаються функци з координаци та регулювання дiяльностi страховигав у аграрнш сферг Проаналiзовано зарубiжний досвщ страхування дiяльнос-т земельно-господарських систем. Видшено спшьш риси у страхуванш сшьськогоспо-дарських ризигав високорозвинених держав.
Запропоновано програми страхування сшьськогосподарських ризигав з державною шдтримкою, яга можна роздшити на тага групи: страхування комплексу ризигав, що призводять до втрати врожаю, страхування доходу сшьськогосподарських виробни-гав вщ впливу ^матичних факторiв, страхування доходу сшьськогосподарських ви-робнигав вщ впливу щнових фактс^в.
Ключовг слова: сек'ютиризащя, аграрний страховий пул, страхування ризигав.
Постановка проблеми. До моменту запровадження ринку земель сшьсь-когосподарського призначення потр1бно здшснити наукове обгрунтування його шституцшного забезпечення у зв'язку з тим, що чинна модель, котра передбачае
1 Наук. керiвник: проф. М.С. Бопра, канд. екон. наук
надання широких повноважень Державному земельному банку може призвести до катастрофiчних наслщюв для продовольчо! безпеки держави. Найбiльший ризик чинно! моделi полягае в тому, що Державний земельний банк може у ко-роткостроковiй перспективi здшснити перерозподiл земельних ресурсiв на ко-ристь крупного капiталу, а у пршому випадку крупного iноземного катталу.
Одним iз важливих аспектiв забезпечення стабшьносп та безперервностi сiльськогосподарського виробництва е страхування ризиюв сшьськогоспо-дарського виробництва. Страхування сшьськогосподарських ризикiв е бшьш важливим для дрiбних i середнiх сiльськогосподарських виробникiв, оскiльки крупний каттал завжди мае можливостi для диверсифжацп видiв виробничо! дiяльностi, а отже, i ризикiв. За рахунок перетжання фiнансових ресурсiв у межах фшансово-промислово! групи крупний каттал здатний самостшно долати наслiдки впливу несприятливих факторiв.
Дрiбнi та середт сiльськогосподарськi виробники здатнi протистояти несприятливим факторам лише шляхом кооперацп та акумулювання спiльних ресурсiв для страхування власно! дiяльностi або використання можливостей страхових органiзацiй. Страхування сiльськогосподарських ризиюв мае певну специфiку через значний вплив природних факторiв.
Отже, страхування сшьськогосподарських ризиюв мае так! особливост [3]:
• об'екти страхування сшьськогосподарських ризиюв е дуже р1зномаштними, що належать до тваринництва та рослинництва;
• при страхуванш сшьськогосподарських об'ектш потр1бно врахувати цший наб1р природних, ктматичних [ господарських ризикв, що утруднюе процес розра-хунку вартоста страхових послуг;
• реал1защя договору страхування характеризуется значною трудотстюстю з боку страховика, осюльки потр1бно вщстежувати процес виготовлення сшьсь-когосподарсько! продукци на всх стад1ях виробничого циклу;
• у вгтчизняних умовах у багатьох випадках вщсутня достов1рна статистична ш-формащя для розрахунку страхових ризикш;
• для надання послуг страхування сшьськогосподарського виробництва страховик повинен мати квал1фжований персонал, детально об1знаних з1 специфжою цього виробництва;
• повноцшне страхування сшьськогосподарських ризикв можуть здшснювати велию, фшансово стшк1 страхов1 оргашзаци, що мають розгалужену мережу представництв.
Мета роботи. Враховуючи специфiчнi чинники страхування сшьсько-господарського виробництва, розвиток цього виду послуг без належно! державно! пiдтримки е неможливим. Саме тому потрiбно обгрунтувати концептуальш засади сек'юритизацн дiяльностi земельно-господарських систем iз врахуван-ням зарубiжного досвщу та вiтчизняних традицiй господарювання.
Анал1з останн1х досл1джень та публ1кац1й. Питання страхування ризи-кiв, пов'язаних iз дiяльнiстю земельно-господарських систем, дослiджували таю вичизнят та зарубiжнi вченi, як: К. Вубша, I. Кушнiр, О. Гаманкова, Дж. Вайню, Л. Гутко, Ю. Томашевський, А. Гордiйчук, А. Завада, В. Крестьяншова, В. Мних, В. Пластун, Ю. Клапкiв, А. Туманова, Л. Бойко, О. Панченко, Р. Мам-чук, С.Навроцький, А. Кириченко, Л. Русул та тш1
У наукових публжащях здшснено аналiз та узагальнення зарубiжного досвщу сек'юритизацп сшьськогосподарського виробництва, оцiнено досягнен-ня та невдачi вичизняно! дiяльностi зi страхування господарських систем в аграрному сектора проте чикого бачення моделi державно1 пiдтримки ринку страхових послуг у аграрнш сферi не сформовано.
Виклад основного матер1алу. Станом на сьогодш в Укра!ш е можли-вiсть застрахувати близько 3 % ризиюв сiльськогосподарського виробництва, на вщмшу вiд розвинених кра1н, де цей показник сягае 90-95 %. На вичизняно-му ринку страхових послуг в аграрнш сферi повноцiнно працюе не бiльше 11 страховиюв. Середня кiлькiсть страховикiв, що присутш в однiй областi, до-рiвнюе 4,25. За рiдкими винятками, жоден iз страховикiв не мае розгалужено! мережi представництв, вiдсутнiй дiевий мехашзм перестрахування ризикiв. Ок-рiм цього, бшьшють страхових послуг нацiленi на страхування процесу виро-щування озимо! пшениц [4].
На законодавчому рiвнi встановлено механiзм державно! пiдтримки страхово! дiяльностi через страховий пул. Аграрний страховий пул - об'еднання страховиюв, що здшснюють дiяльнiсть зi страхування сшьськогосподарських ризикiв та користуються державною тдтримкою. Закон Укра!ни "Про особли-востi страхування сшьськогосподарсько! продукцп з державно! тдтримкою" покладае такi завдання на страховий пул [5]:
• забезпечувати взаемодш учасникв системи страхування сшьськогосподарсько! продукцп з державною тдтримкою з центральним органом виконавчо! влади, що забезпечуе формування [ реал1зуе державну аграрну политику;
• оргатзовувати програми перестрахування сшьськогосподарських ризикш з метою забезпечення гарантш виконання страховиком зобов'язань перед страху-вальниками;
• брати участь у розроблент стандартних страхових продуктш, методичних ре-комендацш 1з страхування сшьськогосподарсько! продукцп з державною тд-тримкою, 1з врегулювання збиткв та проведення експертиз за договорами страхування сшьськогосподарсько! продукцп;
• створювати централ1зовану базу даних 1з страхування сшьськогосподарсько! продукцп, веде облж укладених договорш страхування за шформащею, нада-ною страховиками;
• проводити дослщження у сфер1 анал1зу ринку страхування сшьськогосподарсь-ко! продукцп, зокрема необхщт для актуарного розрахунку страхових тарифш;
• здшснювати контроль за дотриманням умов договорш страхування сшьськогосподарсько! продукцп з державною тдтримкою та стандартних методик андеррайтингу, врегулювання збиткв;
• забезпечуе покриття катастроф1чних ризикш у раз1 виникнення надзвичайних ситуацш;
• здшснюе управлшня фондом покриття катастроф1чних ризикш, швестуе нако-пичет фшансов1 ресурси.
Таким чином, на аграрний страховий пул покладаються функцн з коор-динацн та регулювання дiяльностi страховиюв у аграрнш сфер1 Це свого роду ушкальний у нацiональнiй системi державного управлiння приклад делегування державних функцш управлiння недержавнiй оргашзацп. Насторожуе у дiяль-ностi Аграрного страхового пулу, що до його складу входять лише чотири стра-
хових компанп: Приватне акцiонерне товариство "Страхова компашя "Бро^з-нес", Приватне акцiонерне товариство "Страхова компашя "Страховi гарант!", Приватне акцюнерне товариство "Укра!нська аграрно-страхова компашя", Товариство з додатковою вщповщальнютю "Страхове товариство "Домшанта". Для забезпечення конкурентних засад на ринку страхових послуг в аграрнiй сферi потрiбно залучати значно бiльшу кiлькiсть страхових компанш.
Зважаючи на те, що ринок страхових послуг в аграрному секторi Укра-!ни перебувае на етат становления варто розглянути зарубiжний досвiд здiйснення ще! дiяльностi. У США страхування дiяльностi земельно-госпо-дарських систем здшснюеться через Федеральну корпоращю зi страхування урожаю. Ця оргашзащя перебувае у державнiй власностi i через не! реалiзову-ються державш програми зi страхування сiльськогосподарських ризиюв. До ос-новних державних програм страхування сшьськогосподарсько! дiяльностi у США вщносять [2]:
• страхування урожаю сшьськогосподарських культур в1д комплексу природних ризикгв, що охоплюють посухи, надто низьк температури, надм1рну волопсть, град, впер, повеш, збитки ввд комах та захворювань рослин. Програма страхування комплексу природних ризиюв передбачае покриття середнього доходу за попереднш трьохр1чний перюд у розм1р1 в1д 50 % до 100 % залежно в1д сшьськогосподарсько! культури, що була об'ектом страхування.
• страхування ризиюв втрати урожаю унаслвдок стихшних лих. Ця програма дае змогу отримати компенсацта фермерам, що не беруть участ в шших програмах страхування. Компенсацш збиткв за цим видом страхування, зазвичай, здшснюеться у розм1р1 50 % вщ середньор1чного доходу (за попереднш трьох-р1чний перюд). Варттсть полгсу за цим видом страхування субсидуеться державою, фермер лише повинен вщшкодувати витрати на оформлення.
• страхування ризиюв, пов'язаних з р1зким падшням ц1н на сшьськогосподарську продукцта. Зпдно 1з цим видом страхування, фермеру виплачуеться р1зниця м1ж вартастю з1браного урожаю та середшм доходом за попередш перюди;
• страхування ризиюв, пов'язаних з1 зменшенням прибутку. Федеральною корпо-ращею з1 страхування надаються гарант фермерам, що вартасть урожаю з1бра-ного з одинищ площ1 буде не меншою шж розрахована за цшами на ф'ючерсш контракти, що дшть на момент укладання договору страхування. У раз1, якщо ця вартгсть буде меншою вщ розм1ру гарант, то р1зниця компенсовуеться. Федеральна корпорацiя зi страхування урожаю розробила також iншi ви-
ди страхових послуг для окремих груп сiльськогосподарських культур. Державна шдтримка ринку страхових послуг в аграрнш сферi полягае у повнш або час-тковiй компенсацп страхових премш залежно вiд виду страхових послуг.
Оргашзащя страхування сшьськогосподарського виробництва Канади дещо вiдрiзняеться вiд США. Державну пiдтримку системи страхування здшснюють через низку державних програм, що мають форму страхування комплексу ризиюв та гарантування фермеру отримання доходу у розмiрi не меншому вщ 70 %, що вiн у середньому отримував за три попередш роки. Уряд Канади також субсидуе частину страхових премш за окремими кредитними послугами (вщ 50 % до 80 %), фiнансуе адмшстративш витрати, пов'язанi з ре-алiзацiею державних програм, здiйснюе перестрахування кредитних ризиюв у провшщях з найвищим рiвнем природних ризикiв.
Сеpед ocнoвниx деpжaвниx пpoгpaм yпpaвлiння pизикaми cmM^rnn-poбникiв y Кaнaдi мoжемo нaзвaти [6] :
• пpoгpaмa cтpaxyвaння вpoжaю, метoю œoï e пoм'якшити нacлiдки неcпpиятли-вoгo впливу пpиpoдниx фaктopiв na дкльшсгь ciльгocпвиpoбникiв, з ypaxyвaн-ням cезoннoгo впливу na фiнaнcoвий cxan ciльгocпвиpoбникiв. Згiднo з цieю пpoгpaмoю ypяд кoмпеncoвye чacтиny cтpaxoвиx пpемiй xa raprae cвoeчacnoмy yклaдannю cтpaxoвиx угод.
• пpoгpaмa cxaбiлiзaцiï чиcxoгo дoxoдy феpмеpa пеpедбaчae cxвopеnnя cxaбiлiзa-цiйnoгo фonдy, щo cклaдaexьcя i3 внежв феpмеpa xa ypядy. Згiдno з ^eK> ^or-paмoю y paзi nacxannя nезnaчnиx збигюв вonи Mpisny poзпoдiляюxьcя мiж феpмеpaми xa ypядoм, y paзi зnaчnиx вxpax ypядoвa кoмпеncaцiя мoже cягaxи SO % вщ втpax. У цiй пpoгpaмi щopiчno беpе yчacxь дo 150 тж. феpмеpiв, 4555 % iз nиx oxpимyюxь вiдшкoдyвannя збиткв. Виxpaxи деpжaви na ф^шу-вaння цieï пpoгpaми щopiчno cягaюxь 1,8 млpд кanaдcькиx дoлapiв na pis [1];
• пpoгpaми ociнnьoгo тa веcnяnoгo aвancyвannя пеpедбaчaюxь мoжливicxь уник-нути pеaлiзaцiï феpмеpoм пpoдyкцiï na nевигiдnиx для nьoгo yмoвax тa дoпoмo-гу iз витpaxaми na Mcisny кaмпaniю i yклaдannя cтpaxoвиx yгoд;
• пpoгpaмa пiдтpимки дoxoдy феpмеpiв Кanaди мae na метi дoпoмoгxи феpмеpaм, щo зaзnaли piзкoгo зменшення дoxoдy ynacлiдoк nезaлежниx вщ nиx фaкxopiв. Деpжaвнa пoлiтикa y cфеpi нaдaння пocлyг зi cтpaxyвaння як na феде-
paльнoмy, тaк i нaцioнaльнoмy piвняx pеaлiзyeтьcя зa пocеpедництвoм cпецiaлi-зoвaнoï деpжaвнoï ycтaнoви - Кopoлiвcькoï кopпopaцiï з нaдaння пocлyг cimc^ кoмy гocпoдapcтвy.
Сеpед кpaïн Gвpoпи цiкaвим для вивчення e дocвiд opгaнiзaцiï cтpaxoвoï дiяльнocтi ciльcькoгocпoдapcькoгo виpoбництвa в Icпaнiï. Пpoгpaми cyбcидy-вaння cтpaxoвиx пpемiй дaють змoгy деpжaвi кoмпенcoвyвaти дo 53 % вщ ïx poзмipy. 4acrana цieï кoмпенcaцiï нaдaeтьcя iз зaгaльнoдеpжaвнoгo бюджету, a Hacinna - з pегioнaльниx бюджетiв. Пpoгpaми cтpaxyвaння aipapnora cектopy в Icпaнiï мoжнa пoдiлити na двi гpyпи [2] :
• зaгaльне пoкpиття вcix pизикiв. Ця пpoгpaмa e дocxyпnoю для cтpaxyвaння oзи-миx кyльxyp, зoкpемa пшеnицi xa ячменю.
• cтpaxoве пoкpиття вiд oдnoгo дo кшьюж видш pизикy, xapaкxеpnе для iншиx ciльcькoгocпoдapcькиx кyльxyp, xaкиx як винoгpaд, мaк, тютюн xa iншi. Стpaxyвaння дiяльнocтi земельнo-rocпoдapcькиx cиcтем в Icnann вщбу-
вaeтьcя зa пocеpедництвoм Земельгош фoндy cyмicнoro cтpaxyвaння, щo фop-мyeтьcя з пpивaтниx cтpaxoвикiв. Мiнicтеpcтвo аль^^га rocпoдapcтвa Icпaнiï, вoднoчac нaдae cyбcидiï ja pегyлюe дiяльнicть pnnRy cтpaxoвиx пocлyг. Зoкpе-мa, кoнтpoлюe пpoцеc цiнoyтвopення, кoнтpoлюe дiяльнicть cтpaxoвикiв, пеpеc-тpaxoвye ciльcькorocпoдapcькi pизики.
У Пopтyгaлiï cтpaxyвaння дiяльнocтi земельнo-rocпoдapcькиx стстем здiйcнюють зa пocеpедництвoм Iнcтитyтy cтpaxoвикiв. Ця iнcтитyцiя cфopмoвa-та 22 cтpaxoвими кoмпaнiями, щo poзpoбляють шшьш cтpaxoвi пpoдyкти 7a cпiльнi пpaвилa здiйcнення cтpaxyвaння. Деpжaвнa пiдтpимкa cтpaxoвoï дiяль-нocтi в aгpapнoмy ^^opi Пopтyгaлiï пеpедбaчae [2] :
• фopмyвaння iнcxиxyцiйnoro cеpедoвищa cтpaxoвoï дiяльнocтi;
• кoopдиnaцiю дiяльnocxi cxpaxoвикiв шляxoм взaeмoдiï з Incxиxyxoм cтpaxoвикiв Пopтyгaлiï;
• встановлення обов'язкового базового покриття на групу ризиюв град плюс по-жежа;
• встановлення нормованих тариф1в на страхов! послуги, що в подальшому вико-ристовуються для розрахунку дотацш;
• субсидування частини страхових премш;
• здшснення перестрахування за умови настання ексцеденту збитковоста. Спiльними рисами у страхування сшьськогосподарських ризикiв високо-
розвинених держав е:
• державна тдтримка сшьськогосподарського сегменту страхово! д1яльносп у зв'язку з1 значними ризиками, що важко тддаються прогнозуванню;
• державна тдтримка сшьськогосподарського страхування здшснюеться через державш страхов1 компанп або через спещально-створену мережу приватних страхових шституцш;
• держава тдтримуе сшьськогосподарське страхування шляхом компенсаци частини страхових премш, компенсаци повно! вартосп страхування за окремими видами страхових програм;
• державш шституцп розробляють спещал1зоваш страхов! продукти, котр1 потам субсидуе. До таких страхових продуктш, зазвичай, вщносять програми страхування врожаю вщ комплексу сшьськогосподарських ризиюв, програми страхування доходу сшьськогосподарських виробникв, вщ впливу ктматичних та щ-нових фактор1в;
• держава здшснюе мошторинг та шформацшне забезпечення страхово! дшль-ност в аграрному сектор^
Незважаючи на те, що Закон Укра!ни "Про особливосп страхування сшьськогосподарсько! продукцп з державною пiдтримкою" встановлюе окремi пов'язанi зi страхуванням сiльськогосподарських ризиюв у ньому не приписанi детально можливi страховi програми. Вважаемо за доцшьне, приписати цi продукти у тдзаконних актах. Програми страхування сшьськогосподарських ризиюв з державною тдтримкою повинш враховувати здобутки шоземних держав. Програми страхування можна роздшити на такi групи: страхування комплексу ризиюв, що призводять до втрати врожаю, страхування доходу сшьськогосподарських виробниюв вщ впливу ктматичних факторiв, страхування доходу сiльськогосподарських виробникiв вщ впливу цiнових факторiв.
Висновки. Мiжнародний досвiд страхування земельно-господарсько! дь яльносп показуе, що цей процес завжди вщбуваетъся за участю держави. Рiвень пiдтримки держави диференцiюеться вiд повно! державно! монополп на ринку сшьськогосподарського страхування до створення державно-приватних страхових оргашзацш. В умовах Укра!ни варто надалi розвивати приватне страхування з державною тдтримкою. Прозоре та вщкрите функщонування Аграрного страхового пулу вщповщатиме кращим зразкам мiжнародного досвiду у сферi страхування сшьськогосподарсько! дiяльностi. Проте цей механiзм не функщ-онуватиме без належно! шституалiзацп. Зокрема, потребуе розроблення набору типових страхових послуг, що тдтримуватиметься державою.
Л1тература
1. Гутко Л.М. Досвщ державно! тдтримки страхування ризиюв сшьськогосподарського виробництва / Л.М. Гутко // Економжа АПК : м1жнар. наук.-виробн. журнал. - 2009. - № 10. - С. 147-152.
2. Туманова А.А. Особливосп страхування сшьськогосподарських ризиюв у зарубiжних кра!нах / А.А. Туманова // Науковий вюник: фшанси, банки, швестицп : наук.-практ. журнал. -2010. - № 2. - С. 29-33.
3. Панченко О.1. Державна шдтримка страхування ризиюв сiльськогосподарських пiдприeмств як основа забезпечення !х стабiльного розвитку / О.1. Панченко, Г.А. Рогова // Вюник Чершпвського державного технологiчного ушверситету : зб. наук. праць. - Сер.: "Екож^чш науки". - 2012. - № 1(56). - С. 38-40.
4. Русул Л.В. Страхування ризиюв сшьськогосподарського виробництва з державною шдтримкою в Укра1ш / Л.В. Русул, А.М. Лупашку // Роль фшансово-кредитного мехашзму в економiчному розвитку кра!н Схщно! Свропи : матер. штернет-конф. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://conf.bsfa.edu.ua/sections/strahuvannya_rizik_v_s_lskogospodarskogo_virobnictva_ z_ derzhavnoyu_p_dtrimkoyu_v_ukra_n/.
5. Про особливоси страхування сiльськогосподарськоi продукцп з державно! пiдтримкою / закон Укра!ни вiд 09.02.2012 р., № 4391-VI. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon1. rada.gov.ua/laws/show/1264-12.
6. Соловйова О.А. Перспективи розвитку страхування у сферi зовнiшньоекономiчноi дiяльностi / О.А. Соловйова // Фшанси Укра!ни : журнал. - 2006. - № 5. - С. 122-129.
Ступень О.И. Концептуальные основы секьютиризации деятельности земельно-хозяйственных систем
Рассмотрен механизм государственной поддержки страховой деятельности через аграрный страховой пул, на который возлагаются функции по координации и регулированию деятельности страховщиков в аграрной сфере. Проанализирован зарубежный опыт страхования деятельности земельно-хозяйственных систем. Выделены общие черты в страховании сельскохозяйственных рисков высокоразвитых государств.
Предложены программы страхования сельскохозяйственных рисков с государственной поддержкой, которые можно разделить на следующие группы: страхование комплекса рисков, приводящих к потере урожая, страхование дохода сельскохозяйственных производителей от воздействия климатических факторов, страхование дохода сельскохозяйственных производителей от влияния ценовых факторов.
Ключевые слова: секьютиризация, аграрный страховой пул, страхование рисков.
Stupen O.I. Some Conceptual Fundamentals of the Securitizing Activity of Land Economic Systems
A mechanism of the state support of insurance activity through the agrarian insurance pool with the functions of coordinating and managing of insurance activity in agrarian sector is highlighted. Foreign experience of land economic systems insurance is analyzed. Some common characteristics in insurance of agrarian risks in highly developed countries are distinguished.
Some programs for agrarian risks insurance with the state support that can be divided into the following groups: complex insurance risks that lead to yield losses; farmers' income insurance against the effects of climatic factors; farmers' income insurance against the effects of price factors, are suggested
Key words: securitizing, agrarian insurance pool, risks insurance, economic system.
УДК339.138:339.5 Асист. Н.В. Фкун, канд. екон. наук;
студ. А.В. Дуда - НУ "Львгвська полтехтка "
МЕХАН1ЗМ ЗАСТОСУВАННЯ МАРКЕТИНГОВИХ СТРАТЕГ1Й НА ПЩПРИеМСТВАХ ХАРЧОВО1 ПРОМИСЛОВОСТ1 УКРА1НИ
Проаналiзовано мехашзми формування та проведення маркетингових стратегш на шдприемствах харчово! промисловосп Укра!ни. Розроблено iндексно-порiвняльний аналiз складових харчово! промисловосп. Видшено основш елементи комплексу марке-тингово! стратеги, на основi яких будуеться стратепя. Сформовано оптимальний меха-шзм формування маркетингово! стратеги та ii модершзаци або л^щацп. Виокремлено
