CC BY
16
УДК 631.162
Сафш О.Р., к.е.н., доцент @ Льегеський державный фтансовий утверситет Кгг В.Г., Гримак О.Я., Чемерис В.А., к.е.н., доценти Льв1вський нащональний утверситет ветеринарног медицини та бютехнологт
iмет С.З. Гжицького
ШЛЯХИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФШАНСОВО! СТАБ1ЛЬНОСТ1
С1ЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ШДПРИСМСТВ В yKPAÏHI
Розглядаеться питання фiнансовоï безпеки стьськогосподарських тдприемств та шляхи ïï забезпечення. Окреслено роль страхування, банюв та держави у забезпеченШ фiнансовоï стабiльностi тдприемств.
Ключовi слова: сыьське господарство, страхування, фтансова стабыьтсть, стьськогосподарсью тдприемства, банювський кредит, страховий резерв.
Постановка проблеми. Питання фшансово1 стабшьност аграрних тдприемств були постшно актуальними i потребували виршення, а в часи фшансово1 кризи вони набувають особливого значення. Фшансова стабшьтсть стьськогосподарських пiдприемств - це продовольча безпека, робочi мiсця п'ято1 частини жителiв Украши.
Анал1з останшх дослщжень. Дослiдженням даних питань постшно зай маються як вiтчизнянi так i зарубiжнi вченi. Так у працях Пасхвер Б., Клапюв Ю., Губенi Ю., Буряк П., Войцехiвська-Лiпка Е. розглядаються проблеми страхування в аграрних тдприемствах, продовольчого цiноутворення, фшансового забезпечення розвитку пiдприемництва. Незважаючи на розгляд питань фiнансовоï стабiльностi аграрних тдприемств провщними вченими вони потребують подальшого вивчення i розробки пропозицш щодо вдосконалення.
Мета статт1. Вивчити проблеми забезпечення фiнансовоï стабiльностi аграрних тдприемств та розробити пропозици щодо ïï покращення.
Сiльське господарство е одшею найбiльш ризикованою галуззю економжи, оскiльки вiдтворювальний процес пов'язаний не тшьки з виробничим процесом але i з природноклiматичними та бюлопчними факторами. Кожного року свiтове сшьське господарство несе вiд рiзних природних катаклiзмiв, захворювань та шкiдникiв збитки на мшьярди доларiв. Можна згадати лише подiï пов'язанi з пташиним грипом, зараз насуваеться свинячий. Не е виключенням i Украïна. Через несприятливi умови в окремi роки гине майже 50% озимих, а в окремих тдприемствах ус 100% посiвiв. Тому фшансовий захист виробниюв вiд втрат продукцiï через несприятливi природнi умови е особливо актуальним в умовах ïx фiнансовоï слабкость Без такого захисту стабiльний економiчний розвиток пiдприемств неможливий. Одним iз методiв управлiння ризиками е страхування i створення вiдповiдниx резервiв,
® Сафш О.Р., Кгг В.Г., Гримак О.Я., Чемерис В.А., 2009
213
що дозволяе мiнiмiзувати фiнансовi втрати вщ негативних i не передбачуваних факторiв.
Сьогоднi сiльське господарство займае вагому частку у ВВП (бия 16%), дае роботу п'ятш частиш населення, зайнятого у вах сферах економiчноl дiяльностi, а кшьюсть сiльських жителiв становить близько третини населення Украши [2].
Проведення економiчних реформ i структурно! перебудови сшьського господарства обумовлюе необхiднiсть подальшого розвитку сiльськогосподарського страхового ринку, як складово! частини нацiонального страхового ринку.
Розвиток страхового ринку сприяе створенню основ для економiчного розвитку i забезпечуе вiдшкодування збштав при стихiйних лихах, аварiях, катастрофах. Страхування сiльськогосподарських ризикiв в Укра1ш зовсiм не розвинене. Згiдно даних яю наведенi у Концепци "Нащонально! програми страхування сiльськогосподарських ризиюв" вщ 19.11.2007 року в сiльському господарсга застраховано лише 3% ризикв тодi як у бiльшостi розвинених кра!н цей показник досягае 90-95%. Аграрний сегмент страхово! галузi забезпечуе перерозподш лише 0,08 вiдсотка валового внутршнього продукту (у розвинутих кра!нах 8-12%).
Основними причинами, що стримують розвиток страхування в сiльському господарствi е недосконала законодавча база, вщсутшсть суспiльних iнституцiй, недостатня обiзнанiсть виробниюв з умовами страхування та !х низька фiнансова забезпеченiсть (багато пiдприемств не мають коштiв для сплати страхових внескiв). Крiм того, слщ вiдзначити i певний психологiчний фактор - вщносний консерватизм селян, недовiру нових власникiв до страхових компанш та певну складнiсть в отриманш страхових вiдшкодувань при настаннi страхових випадюв.
Коли розглянути дану проблему в юторичному аспектi, то стае зрозумшо, що на Укра!ш школи не вiдкидали громадсько! взаемодопомоги. Так на засадах суспшьно! солiдарностi кнували звича! козацтва "Запорiзько! ОчГ', а тзшше чумацтва, дух взаемодопомоги проймав об'еднання укра!нського мiщанства "мiщанськi братства". Наприюнщ 18-го на початку 19-го столт у Галичинi в умовах Австро-Угорсько! iмперi! широко використовувався натуральний захист селянських зерносховищ так званих шпихлiрiв, на якi були покладеш як кредитнi так i страховi завдання [1,16].
Наприкiнцi 19-го стол^тя було створене товариство "Дшстер", основна мета якого взаемне страхове обслуговування уЫх його членiв, дотримання його учасниками принципу солщарноси. Товариство взаемного страхування "Дшстер" створювалось на щеях нацiонального порятунку i вiдродження тому найбшьш вагому фiнансову участь у будiвництвi "Днiстра" прийняли представники греко-католицького духовенства та штел^енщ! як найбшьш нащонально свщомь Товариство вело свою дiяльнiсть перш за все на землях компактно заселених укра!нцями, де воно вщчувало пiдтримку. В процес господарсько! дiяльностi товариства утворювалися вшьш кошти якi
214
швестувалися у pi3Hi B^OKonp^yiKOBi пщприемства. Так KpiM товариства взаемного страхування було створене "Товариство взаемного кредиту з обмеженою вщповщальшстю", яке з 1895 року розпочало свою дiяльнiсть, а у 1929 роцi було перетворене у банк. Засновниками "Товариство взаемного кредиту з обмеженою вщповщальшстю" були 388 сшьських господарiв, що становило 80% вах засновникiв. Ще тодi у середовищi трудових мас утвердилось усвщомлення необхiдностi заснування власних фiнансових установ
[1,52].
У рiзних крашах проблемi захисту сiльського господарства вщ фiнансових втрат в результат несприятливих погодних умов та шших незалежних вiд виробника факторiв придшяють серйозну увагу. При цьому шнують рiзнi пiдходи до вирiшення ще! проблеми i держава може приймати рiзнy стyпiнь yчастi у стабЫзаци розвитку сiльського господарства. Механiзми страхового захисту в рiзних крашах мають сво! особливостi, що в значнш мiрi пов'язано з ступенем участ держави в стабiлiзацiï розвитку сшьськогосподарських пiдприемств та рiвнем страхового забезпечення. Але в кiнцевомy резyльтатi, хто б на початковш стадiï не фшансував цi завданi сiльськомy господарству збитки, цей тягар лягае на все сустльство. Тому необхщно створити мехашзм покриття збиткiв, який був би максимально наближений до безпосереднього виробника.
Система агро страхування в Укрш'ш потребуе значного полшшення, щоб стати дiйсно ефективною та практичною системою для управлшня сшьськогосподарськими ризиками. Потрiбно вивчити досвiд шших краш, особливо США, Канади та 1спани. 1снуюча система страхування в Укрш'ш подiбна до американськоï та юпансько1' систем де приватнi страховi компанiï пропонують страховi продукти, яю пiдтримyються та субсидуються урядом. Украша зараз не використовуе бiльшостi корисних шструменив, якi вживаються в шших крашах, включаючи стандартнi страховi продукти, шформацшш та освiтнi заходи для виробниюв, розробка довгострокового плану розвитку, стандартизащя страхових процедур i поступовий розвиток страховоï системи вiд простих страхових продукив до складних програм. Уряд Украши може запровадити партнерську програму спiльноï дiяльностi iз приватними страховими компанiями де держава буде грати важливу i активну роль. Така партнерська програма може впроваджуватися через спецiальнy агенцiю, як це робиться в шших крашах (Агенщя з управлшня ризиками в США, Агросегуро в 1спани) [4,3].
Звичайно, сшьськогосподарсью пiдприемства одночасно iз страхуванням ризикiв у страхових компанiях можуть створювати i власнi страховi резерви. Але щ резерви згiдно дшчого законодавства повиннi формуватися за рахунок прибутку пiсля сплати yсiх податюв. Зважаючи на збитковiсть багатьох пщприемств в Украïнi - це сьогодш для бiльшостi з них е неможливим.
Ми пропонуемо змiнити порядок формування власних страхових резервiв сiльськогосподарських пщприемств. Ц резерви повиннi формуватися
215
за рахунок валових витрат пщприемства. Для цього можна скористатися методикою формування страхових pe3epBiB для вщшкодування можливих втрат по основному боргу з уах видiв кредитiв наданих комерцшними банками. Якщо в комерцшному банку такi втрати пов'язанi в основному з суб'ективним фактором (яюстю менеджменту), то в сiльському господарствi - це незалежнi вiд людини обставини. Тому запровадження такого мехашзму в сiльському господарствi мае тд собою об'eктивнi пiдстави i е обгрунтованим.
Розмiр страхових резервних фоцщв та щорiчних вiдрахувань до них повинен бути диференцшованим по регюнах вiдповiдно до зони ризику.
Дана система мае певш психологiчнi переваги над страхуванням ризикiв у страхових компашях, оскiльки усi кошти залишаються у власностi пiдприeмства i вщсутня формальна процедура оформлення вiдповiдних докуменив. Пiдприeмство мае можливiсть оперативно використовувати кошти для покриття понесених збитюв.
Запровадження такого механiзму дозволить створити сприятливi умови для iнвесторiв через забезпечення надшност i гарантованостi повернення коштiв, захисту приватно1 власностi. Крiм того, це буде i гараниею повернення кредитiв банкам.
Одним з ефективних методiв страхування ризикiв виробниюв у свiтi е такi фiнансовi iнструменти як ф'ючерси та опщони. Проте через нерозвинутiсть ринку щнних паперiв в Украïнi ïx практично не використовують.
Забезпечення стабiльного розвитку сiльського господарства Украïни е одним з основних заxодiв направлених на пщвищення його ефективностi та конкурентоспроможноси, що мае важливе значення для пщвищення конкурентоспроможност сiльськогосподарськиx пiдприeмств на св^овому ринку.
Стабiлiзацiя фiнансового стану стьськогосподарських пiдприeмств передбачае i вдосконалення кредитування виробникiв. На даний час рiвень банкiвськиx ставок по кредитах не дозволяе бшьшосп пiдприeмств активно користуватися такими послугами банкiв. Певний крок вперед було зроблено при запровадженш часткового покриття проценив за кредитами комерцшних банкiв за рахунок бюджету. Проте сьогодш термiни погашення бiльшостi наданих кредитiв не перевищують одного року. В умовах фiнансовоï кризи у сiльському господарствi з його тривалим циклом виробництва цей термш повинен бути 1,5-2 роки. Також Законом Украши "Про державну тдтримку сiльського господарства в УкрашГ' визначено, що аграрiям вiдшкодовуeться 50% витрат на страхування урожаю с.-г. культур, а також 50% франшизи, у разi виплати страхових вщшкодувань, але на превеликий жаль у бюджет на 2009 рiк по цих статтях не закладено m копiйки [3]
Висновки. Для забезпечення стабшьного розвитку сiльського господарства необхщно в комплексi здiйснювати наступнi заходи:
- забезпечити державну тдтримку сшьського господарства, в першу чергу, щодо оргашзаци надшного страхування виробникiв вщ фiнансовиx втрат через несприятливi природно^матичш фактори;
216
- розвивати ринок страхових послуг та бiржовy торпвлю з використанням ф'ючерЫв, опщошв та iнших фшансових iнстрyментiв;
- створити на законодавчому рiвнi умови для формування сшьськогосподарськими тдприемствами власних страхових резервiв;
- вдосконалити систему кредитування товаровиробникiв шляхом збшьшення термiнiв надання кредитiв для поповнення оборотних кошив мiнiмyм до 1,5-2 роюв в першу чергу для розвитку тваринництва.
Л1тература
1. Клапюв М.С., Клапкiв Ю.М. Витоки нащонального страхового ринку Украши: Монографiя. - Тернопiль: Карт-бланш, 2003. - 275с.
2. Статистичний щорiчник Львiвськоï областi за 2007 рiк. - Ч. 2. - Львiв, 2008. - 372 с.
3. Чопенко В. Переповнеш сподiвання // Дзеркало тижня № 9.- 2009. -14-20 березня.
4. Шинкаренко Р. Розвиток страхування агросектору та оргашзащя програми сyбсидiй страхових премiй в Укрш'ш для покращення фiнансового стану виробниюв сшьськогосподарськох' продукци: Короткий звгт.-www.agplr.org.ua.
Summary
Article devoted to the problem of determining the ways of financial stability providing in agricultural enterprises.Prorosals of financial stability roviding are comsidered.
Стаття надшшла до редакци 16.03.2009
217
