CC BY
15
Сардак Е.В. Выбор модели стратегического управления персонал-маркетингом предприятия
Обоснована необходимость внедрения в деятельность предприятий стратегического управления персонал-маркетингом. Предложены модели стратегического управления персонал-маркетингом: формирования конкурентоспособного HR-потенциала, формирования и развития маркетингового организационного поведения персонала, формирования сильного HR-бренда предприятия, обеспечения эффективности управления персонал-маркетингом; определены их характеристики и соответствующие мероприятия в сфере управления персонал-маркетингом. Уточнены условия выбора модели стратегического управления персонал-маркетингом на основе принципа стратегического соответствия.
Ключевые слова: персонал, предприятие, модель, управление персоналом, персонал-маркетинг, стратегическое управление, стратегическое соответствие.
Sardak O. V. Choice of a model for strategic management of personnel-marketing of the enterprise
The necessity of introduction of а strategic management by personnel-marketing in activity of enterprises is substantiated. Models of strategic management by personnel-marketing i.e. forming of competitive HR-potential, forming and development of marketing organizational behaviour of personnel, forming of strong HR-brand of enterprise, providing of efficiency of a personnel-marketing management, are offered. Their features and proper measures in the field of personnel-marketing management are indicated. The terms of choice of strategic management model by personnel-marketing on the basis of strategic accordance principle are specified.
Keywords: personnel, enterprise, model, personnel-management, personnel-marketing, strategic management, strategic accordance.
УДК 368.5 Доц. М.К. Бондарчук, д-р екон. наук;
доц. 1.Ю. Кондрат, канд. екон. наук - НУ "Львiвська полтехтка"
ОСОБЛИВОСТ1 РОЗВИТКУ СШЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО СТРАХУВАННЯ В УКРАШ1 НА ЗАСАДАХ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО
ПАРТНЕРСТВА
Дослщжено теоретичш шдходи, проаналiзовано свгговий досвщ та особливост державного регулювання сшьськогосподарського страхування, запропоновано його ав-торське тлумачення; обгрунтовано доцшьшсть розвитку сшьськогосподарського страхування на засадах державно-приватного партнерства; здшснено ш^вняльну характеристику функцш i повноважень зацжавлених сторш; наголошено на необхщност про-зорост та справедливой розподшу бюджетних субсидш мiж рецншентами, створення конкурентного середовища.
Ключовi слова: сшьськогосподарське страхування, державна пiдтримка, субсидп, державно-приватне партнерство.
Постановка проблеми. Забезпечення продовольчо! та нацiональноí без-пеки держави е прiоритетним завданням кожного уряду. Аграрний сектор Украши мае великий сощальний та економiчний потенщал. Обсяг виробництва сiльськогосподарськоí продукцií становить близько 10 % у структурi ВВП держави. Пiсля кризи 2008 р. спостертаемо стабшьне зростання галуз^ шдви-щуеться зацiкавленiсть iнвесторiв та банкiвського сектору [4].
Проте сшьськогосподарське виробництво е об'ективно ризиковим, ос-кiльки кiлькiсть i якiсть його продукцií iстотно залежать як вiд погодних та ш-
ших природних ризитв, так i вiд впливу людини на природне довкшля. У ви-падках настання природних катакшзмш чи техногенних аварiй держава змуше-на робити iнтервенцií у сшьське господарство, надавати пряму фiнансову допо-могу. Дефiцитнiсть державного бюджету та необхвдшсть дотримання умов ук-ладених мiжнародних договоров обмежують обсяги прямо! фiнансовоí шдтрим-ки сiльськогосподарських товаровиробнитв. Ефективним iнструментом управ-лiння ризиками сшьськогосподарських товаровиробникiв е страхування. Багато розвинених краш (Канада, США, Япошя) набули значний досвiд страхування сшьськогосподарських ризитв. Чилi, Туреччина, Рос1я розвивають сшьськогос-подарське страхування не так давно. Нещодавно Украша включила сшьськогос-подарське страхування до системи нацюнально! аграрно! полiтики.
Аналiз останнiх дослщжень i публiкацiй. Проблеми теорií та практики страхування, зокрема сшьськогосподарського страхування, розглянуто у працях провiдних украшських вчених: В. Д. Базилевича, Н.М. Внуково!', С. С. Осадця, Я П. Шумелди та ш. На думку О.М. Лобаново!, сiльськогосподарське страхування - це система економiчних вiдносин мiж конкретними суб'ектами господа-рювання, де з одного боку виступають страховики - фшансово-кредитш установи, а з шшого - страхувальники - сшьськогосподарсью пiдприемства, орен-дарi, селянськi (фермерсью) господарства, яш за певну плату передають сво! ризики майнових, фшансових втрат у сiльськогосподарськiй дiяльностi з метою отримання вщшкодування внаслiдок настання страхового випадку [6]. О.М. Остапенко наголошуе на причин виникнення застрахованих ризикiв (притаманнi сшьському господарству), а також учасп держави у страхуванш [7].
Метою роботи е дослщження теоретичних засад та практичних аспектiв розвитку системи сшьськогосподарського страхування в УкраМ, яке зумовлюе постановку таких завдань:
• дослщити теоретичнi засади, набутий сви-овий досвiд та особливостi державного регулювання сiльськогосподарського страхування i запропонувати авгорське глумачення цього термша;
• обгрунтувати переваги державно-приватного партнерства у страхуванш сшьськогосподарських ризиюв, що передбачае як пряму фiнансову тдтримку, так i розроблення та впровадження програм, не пов'язаних з щновою пiдгримкою сiльгоспвиробникiв.
Виклад основного матерiалу. Страхування сiльськогосподарських ри-зикiв несе значну користь для зацiкавлених сторш: зменшуе наслiдки негативного впливу погодних та природних ризикiв на фшансовий стан страхувальни-кш; полегшуе !м доступ до кредитiв, необхвдних для розширення агробiзнесу; стимулюе впровадження шновацшних iнструментiв управлiння ризиками у сшьському господарствi (таких як протиградовi сiтки, системи зрошення i iри-гацл, вiтровi установки в садах, впровадження системи точного землеробства, використання нових засобш та систем захисту рослин, диверсифiкацiя вироб-ництва тощо); пiдвищуе ефективнiсть використання бюджетних котив порiв-няно з катастрофiчними виплатами; не суперечить вимогам мiжнародних угод у частит прямо! фiнансовоí шдтримки держави.
Аналiз свiтового досвiду сшьськогосподарського страхування [5, 8] по-казуе, що його система може працювати ефективно лише за пiдтримки держави.
Ступiнь учасп держави в системi страхування може бути рiзною. Греция, нап-риклад, запровадила переважно державну систему страхування: створено дер-жавну страхову компашю, яка акумулюе страховi внески, здшснюе адмМстру-вання програми й покривае всi збитки. Приватнi страховики можуть страхувати тiльки ризики, що не покривае державний страховик. Такий шдхвд дестимулюе розвиток конкуренцií у сегмента страхування сшьськогосподарських ризикiв. У збитковi роки уряд держави змушений надавати фшансову пiдтримку страхови-ковi у виглядi поворотних бюджетних позик; неможливим е перестрахування на мiжнародних перестрахувальних ринках через його високу варткть. Тому уряд Грецií здшснюе реформування системи шляхом ширшого залучення приватних страховикiв i вiдмови вiд обов'язкового страхування сшьськогосподарських ри-зикiв на користь добровшьного. В Iспанií та Португалп системи сшьськогоспо-дарського страхування побудоваш на засадах державно-приватного партнерства, де держава забезпечуе субсидування страхових премiй i перестрахування. В 1талп, Францií, Австрií, Нiмеччинi переважае приватне страхування сшьсько-господарських ризитв. Шмецький уряд взагалi не субсидуе страховi премií, а в !талп передбачено значне державне субсидування.
Украша за пiдтримки Мiжнародноí фiнансовоí корпорацп формуе влас-ну модель системи страхування сшьськогосподарських ризиюв шляхом державно-приватного партнерства, засади якого викладеш в Закош Украши "Про особ-ливостi страхування сiльськогосподарськоí продукцií з державною шдтрим-кою". Страхування сшьськогосподарсько!' продукцií з державною пiдтримкою визначаеться як економiчнi вiдносини щодо страхового захисту майнових ште-ресiв сшьськогосподарських товаровиробниюв у разi настання певних подiй (страхових випадюв), за рахунок грошових фондш, що формуються у страховика шляхом сплати страхувальником страхових платежш (премiй), частина яких компенсуеться за рахунок державних субсидш, та доходов вiд розмiщення кош-тiв цих фондав, яке здшснюеться вiдповiдно до положень Закону i визначаеться наявнiстю та особливостями ризитв, нос1ями яких е сiльськогосподарськi рос-лини i тварини (урожай сшьськогосподарських культур; урожай багаторiчних насаджень; сшьськогосподарсью тварини, птиця, кролi, хутровi звiрi, бджоло-сiм'í, риба та iншi воднi живi ресурси i тваринницька продукция) [1]. Страхування сшьськогосподарських ризитав вiдносять до пiдгалузi майнового страхування. Не можна ототожнювати страхування сшьськогосподарсько!' продукцií й сшьськогосподарське страхування. На нашу думку, таке трактування цього по-няття е звуженим i не враховуе його специфiчних особливостей:
1) комплекснiсть, тобто поеднання в собi рiзних ввддв майнового, особистого страхування i страхування ввдповщальност (страхування майна, врожаю сшьськогосподарських культур i багаторiчних насаджень, сшьськогоспо-дарських тварин, страхування ризику недоотримання прибутку, особисте страхування товаровиробника, страхування цившьно!' вщповщальноста сiльгоспвиробника, вiдповiдальностi за забруднення природного довылля, вiдповiдальностi за як1сть продукцп, що виробляеться, ризику непогашення ним кредиту тощо);
2) на ввдмшу вiд iнших видiв майнового страхування, с1льськогосподарське страхування пов'язане iз живою природою, оск1льки його об'екти (тварини та сшьгоспкультури) е живими ктотами;
3) катастрофiчнiсть;
4) необхщшсть перестрахування катастрофiчних ризиыв;
5) технiчна складнiсть здшснення, необхщшсть технiчних знань та шдтри-мання рiвня платоспроможностi страховиыв, стандартизаци страхових про-дуктiв та операцiйних процедур, збирання даних тощо;
6) необхщшсть розвитку державно-приватного партнерства мiж защкавлени-ми сторонами.
На нашу думку, сшьськогосподарське страхування е сукупшстю добро-вшьних економ1чних вщносин щодо страхового захисту майнових штерес1в сшьськогосподарських товаровиробнитв, пов'язаних 1з володанням, користу-ванням та розпорядженням !х майном, а також вщшкодуванням страхувальни-ками збиттв, запод1яних третш особ1 або п майну, а також шкоди, заподаяно! юридичнш особ1, за рахунок фонд1в грошових коштав, що формуються у страховика шляхом сплати страхувальником страхових платеж1в самостшно чи з врахуванням державних субсидш.
Концепщя державно-приватного партнерства передбачае розподш пов-новажень у сфер1 сшьськогосподарського страхування м1ж державою 1 приват-ними страховиками. Держава забезпечуе реал1защю политики управлшня сшьськогосподарським виробництвом шляхом субсидування премш на страхування прюритетно! сшьськогосподарсько! продукцц та його адмшстрування, страхування ризитв здшснюють приватш страховики. Сьогодш актуальносп набула проблема забезпечення прозоросп, ефективносп та справедливой роз-подшу бюджетних субсидий. АдмЫструванням програми сшьськогосподарсь-кого страхування повинна займатися державна структура з повноваженнями щодо впровадження нових стандартних страхових продукпв за погодженням 1з профшьним мшстерством, мониторингом д1яльност1 страховик1в, розподшу коштав для субсидування страхових премш.
У США з 1996 р. функщонуе Агенщя з управлшня ризиками, функщями яко! е адмЫстрування програм сшьськогосподарського страхування, 1нших шструмештв управлшня ризиками в сшьському господарств1 та осв1тшх програм для шдтримки розвитку останнього. Агенщя регулюе покриття, встановлюе стандартш умови страхування, включаючи страхов1 тарифи, забезпечуе гарант виконання договор1в страхування 1 виплачуе субсидп. Перестрахування здшснюеться через Агенщю шляхом передач! частини ризику та преми у вщпо-вщш перестрахувальш фонди [8]. З метою розвитку державно-приватного партнерства в УкраЫ варто було створити Агенщю з управлшня сшьськогоспо-дарським ризиками 1з зазначеними вище повноваженнями [5].
У 2012 р. на вимогу Закону [1] створено об'еднання страховиюв "Аграр-ний страховий пул" - неприбуткову оргашзащю, яка на добровшьних засадах об'еднуе страховиюв Украши, та основна д1яльнкть яко! пов'язана з1 оргашза-щею та провадженням страхування ризик1в у сфер1 виробництва, збер1гання та об1гу сшьськогосподарсько! продукцп, зокрема з добровшьним страхуванням сшьськогосподарсько! продукцц з державною шдтримкою. Для пор1вняння функцш 1 завдань Аграрного страхового пулу 1 Агенцц з управлшня сшьсько-господарськими ризиками укладемо таблищю.
Табл. Порiвняльна характеристика функцш i повноважень Аграрного страхового пулу i Агенци зуправлшня ыльськогосподарськими ризиками
Ознака ш^вняння
Агенпдя з управлшня сiльськогосподарськими ризиками
Аграрний страховий пул
1
2
3
Засновники
На паритетных засадах Нацюнальна комiсiя з регулювання ринкiв фшан-сових послуг Украши; Мшагрополг тики; Мшстерство фiнансiв; Лiга страхових оргашзацш Украши; асо цiацii сiльгоспвиробникiв_
Страховики, як вiдповiдають ви могам Закону Украши "Про стра-хування", та отримали лiцензiю на здшснення страхування сшьсько-господарськоi продукцii з державною пiдтримкою
Участь у фонщ покриття катас-трофiчних ризи-кiв
К
Створюе фонд покриття катастро-фiчних ризиюв за рахунок вщра-хування не бшьш як 5 % страхових платежiв; забезпечуе 'х покриття у разi виникнення надзви чайних ситуацiй; здiйснюe управлшня фондом, швестуе накопиче-ш фiнансовi ресурси; отримуе бю-джетш позики_
Перестрахування
Координуе емнiсть державного фонду покриття катастрофiчних ризикiв та ри зикiв, як утримуються страховими компашями та перестраховиками
Органiзовуе програми перестраху-вання для забезпечення гарантш ви конання страховиком зобов'язаш перед страхувальниками
Сшвпраця з органами державно'1' влади та сусшльством
Публiчне звiтування про результати роботи системи сшьськогосподарсь-кого страхування в Укрщш, включа-ючи зв^и незалежних аудиторiв; об-мiн шформащею мiж учасниками; пiдтримання зворотного зв'язку
Забезпечуе взаемодвд учасниюв системи страхування сшьськогос-подарсько' продукцп з державною шдтримкою з центральним органом виконавчо' влади, що забезпечуе формування i реалiзовуе дер-жавну аграрну полiтику
Страховi продукти
Розроблення стандартизованих страхових продуктiв, якi будуть субсиду-ватися та включатися до системи ка-тастрофiчного перестрахування
Бере участь у розробленш стан-дартних страхових продукпв, ме-тодичних рекомендаций iз страхування сiльськогосподарськоi про-дукцп з державною пiдтримкою, з врегулювання збитюв та прове дення експертиз за договорами страхування
Управлшня даними
Створення та управлшня централiзо-ваними базами даних системи сшьсь-когосподарського страхування
Створюе централiзовану базу даних ]з страхування сшьськогосподар-сько' продукци, веде облж укладе-них договор1в страхування за шфор-мацiею, наданою страховиками
Страхове покриття та ставки страхових премш
Може укладати угоди з приватними компашями, як мають фахiвцiв з вщ-повщною квалiфiкацiею, для отри мання актуарних послуг
Проводить дослiдження у сфер] аналiзу ринку, зокрема необхiднi для актуарного розрахунку стра-хових тарифiв
Контроль за процесом андерайтингу та врегулювання збитюв
Оперативний мониторинг за виплата-ми страхового вщшкодування страховиками; розроблення стандартних процедур з андерайтингу та врегулювання збитюв; навчання та сертифша-ця страхових комiсарiв_
Здшснюе контроль за дотриман ням умов договоров страхування сiльськогосподарськоi продукцп з державною шдтримкою та стандартних методик андерайтингу, врегулювання збитюв_
Розпорядник бю-джетних субсидш
Так
К
З таблиц бачимо, що функцií i завдання Аграрного страхового пулу та Агенцп з управлiння сiльськогосподарськими ризиками збкаються, за винятком кiлькох ключових пункпв. По-перше, це виплата бюджетних субсидш. Згiдно iз законодавством, головним розпорядником бюджетних коштiв i вiдповiдальним виконавцем бюджетно!' програми е Мiнагрополiтики. Для здшснення компенса-цií страхових платежш розпорядник утворюе комiсií з питань надання державно! пiдтримки сшьськогосподарським товаровиробникам на мiсцях шляхом зде-шевлення страхових платежiв [3]. Агенщя з управлiння ризиками могла б стати розпорядником бюджетних кошпв, як це робиться в розвинених крашах. Подруге, тiльки Аграрний страховий пул зобов'язаний створити фонд покриття ка-тастрофiчних ризикiв. Для поповнення страхового фонду та подальшого здшснення виплати страхового вiдшкодування Пулом Мшагрополггики спря-мовуе кошти резервного фонду державного бюджету Аграрному страховому пулу на пiдставi укладеного з ним договору про бюджетну позику (державну фiнансову допомогу), в якому зазначаються строки повернення тако! позики та вiдповiдальнiсть за ii неповернення [2].
Концепцiя державно-приватного партнерства у сферi страхування сшьськогосподарських ризикш реалiзована так, що функцп i повноваження Агенцп з управлшня сiльськогосподарськими ризиками розподшено мiж Мшаг-рополiтики та Аграрним страховим пулом. Ефектившсть тако! моделi шдтвер-дить або спростуе час.
До Пулу входить чотири страхових компани. За даними прес-служби Аграрного страхового пулу, вщ осенi 2012 р. до весни 2013 р. компанп-члени ук-лали близько 1 тис. договорiв страхування зернових i техшчних культур. Премп становили близько € 11 млн, а сума вщповщальносп - € 350 млн З метою ек-спертно! ощнки поав та врожаю Пул уклав угоду iз сюрвеерською компа-нiею S. AI Service. Однак побоювання спричиняе незначна кiлькiсть членiв Пулу, що ктотно обмежуе конкуренцiю в сегменп страхування з державною шд-тримкою, нестiйкий фiнансовий стан та яккть врегулювання збиткш у компаш-ях-членах, можливiсть зловживань пiд час отримання державно! фiнансовоi до-помоги.
Висновки i перспективи подальших дослщжень:
1. З метою уточнення наукових пiдходiв до перспективних дослщжень у сфе-pi сiльськогосподарського страхування подано авторське тлумачення цього поняття як сукупност добpовiльних економiчних вiдносин щодо страхового захисту майнових штерешв с1льськогосподарських товаpовиpобникiв, пов'язаних i3 володшням, користуванням та розпорядженням 1х майном, а також вщшкодуванням страхувальниками збитыв, заподiяних тpетiй особi або ii майну, а також шкоди, заподiяноi юpидичнiй особi, за рахунок фон-дiв грошових коштiв, що формуються у страховика шляхом сплати страху-вальником страхових платежiв самостiйно чи з врахуванням державних субсидш.
2. Обгрунтовано доцшьшсть розвитку сiльськогосподаpського страхування на засадах державно-приватного партнерства; здшснено поpiвняльну характеристику функцiй i повноважень зацiкавлених стоpiн; наголошено на необ-хiдностi пpозоpостi та справедливост pозподiлу бюджетних субсидiй мiж
pеципieнтами, створення конкурентного середовища на ринку страхування
сiльськогосподаpських ризик1в.
Лiтература
1. Закон Укра!ни вiд 09.02.2012 № 4391-VI "Про особливостi страхування сшьськогоспо-дарсько! продукцп з державною пiдтримкою". [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.rada.gov.ua
2. Постанова КМУ вiд 15 серпня 2012 р., № 841 "Про затвердження Порядку визнання ри-зикв у сшьському господарствi катастрофiчними та надання i використання бюджетно! позики (державно! финансово! допомоги) у разi !х виникнення". [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.rada.gov.ua
3. Постанова КМУ вщ 15 серпня 2012 р., № 813 "Про затвердження Порядку та умов надання сшьськогосподарським товаровиробникам державно! шдтримки у страхуванш сшьсько-господарських культур шляхом здешевлення страхових платеж1в (премш) i перелжу сшьсько-господарських культур та вид1в страхових ризикiв (продуктв), на якi у 2012 рощ надаеться компенсация вартостi страхових платеж1в (премiй)" iз змшами, внесеними згiдно з Постановою КМУ № 746 вщ 09.10.2013р. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.rada.gov.ua
4. Агрострахування в УкраЫ: Аналiз роботи в 2013 р. та перспективи розвитку на 2014. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.agroinsurance.com/ru/agribusiness_insurance.
5. Бша Книга. Концептуальш засади розвитку агрострахування в УкраЫ. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ifc.org/wps/wcm/connect/.. ./WhitePaper_ukr_printing.pdf.
6. Лобова О.М. Теоретичш основи сшьськогосподарського страхування / О.М. Лобова // Вюник Ктвського национального ушверситету ш. Тараса Шевченка. - Сер.: Економша. -126/2011. - С. 58-61.
7. Остапенко О.М. Цшеспрямовашсть категори "сшьськогосподарське страхування" / О.М. Остапенко. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.sworld.com.ua.
8. Шинкаренко Р. Мiжнародна практика державного регулювання та лщензування ринку агрострахування / Р. Шинкаренко. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.agroinsuran ce.com/ru/analytics
Бондарчук М.К., Кондрат И.Ю. Особенности развития сельскохозяйственного страхования в Украине на принципах государственно-частного партнерства
Исследованы теоретические подходы, проанализирован мировой опыт и особенности государственного регулирования сельскохозяйственного страхования, предложено его авторское толкование; обоснована целесообразность развития сельскохозяйственного страхования на принципах государственно-частного партнерства; осуществлена сравнительная характеристика функций и полномочий заинтересованных сторон; отмечена необходимость прозрачности и справедливости распределения бюджетных субсидий между реципиентами, создание конкурентной среды.
Ключевые слова: сельскохозяйственное страхование, государственная поддержка, субсидии, государственно-частное партнерство.
Bondarchuk M.K., Kondrat I. Yu. Peculiarities of Agricultural Insurance Development in Ukraine based on the Principles of Public Private Partnership
Theoretical approaches to the subject researched are studied. International experience and key features of the public regulation of agricultural insurance are acquired. Its author's interpretation is offered. Expedience of the development of agricultural insurance development based on a public-private partnership is stated. Comparative characteristic of the functions and authority of stakeholders is suggested. The need for transparency and fairness in the allocation of budgetary subsidies between recipients, and creating a competitive environment are highlighted.
Keywords: agricultural insurance, government support, subsidies, public-private partnership.
