CC BY
53
УДК 368.5
УДОСКОНАЛЕННЯ ВIТЧИЗНЯНОÏ СИСТЕМИ СТРАХУВАННЯ ArPAPIÏB З УРАХУВАННЯМ ЗАРУБЕЖНОГО ДОСВ1ДУ
О.М. Остапенко, к.е.н., доцент Полтавська державна аграрна академ1я, Полтава, Украта
О.М. Остапенко. Удосконалення вшчизняноХ системы страхування аграрив з урахуванням зарубежного doceidy.
Визначено основш вщмшш риси дпочих заруб1жних систем страхування сшьськогосподарських товаро-виробниюв на приклад1 США, ЬБмеччини та IcnaHiï, яю представляють американську, европейську та злпшану модел1 захисту. Пропонуеться авторська стратепя побудовн страхування у сшьському господарств1 Укра-ïhh через видшення найбшып значущнх та перспекти-вннх особлнвостей (характеристик) вггчизняно'1 системи страхування arpapiÏB, яку визначено як «правило десяти».
Ключовг слова: страхування, сшьськогосподарсью товаровиробники, ризики, державна шдтримка
О.М. Остапенко. Совершенствование отечественной системы страхования аграриев с учетом зарубежного опыта.
Определены основные отличительные черты действующих зарубежных систем страхования сельскохозяйственных товаропроизводителей на примере США, Германии и Испании, которые представляют американскую, европейскую и смешанную модели защиты. Предлагается авторская стратегия построения страхования в сельском хозяйстве Украины через выделение наиболее значимых и перспективных особенностей (характеристик) отечественной системы страхования аграриев, которая определена как «правило десяти».
Ключевые слова: страхование, сельскохозяйственные товаропроизводители, риски, государственная поддержка
О.М. Ostapenko Improvement of national system of agrarian's insurance taking into account foreign experience
Main features of existing foreign systems of agrarian commodity producer's insurance using the example of the USA, Germany and Spain which present American, European and mixed protection model are identified. Author's strategy of insurance system formation in agriculture of Ukraine is offered taking into account foreign experience through highlighting the most important and perspective peculiarities (characteristics) of agrarian's protection system that is determined as "the rule of ten".
Keywords: insurance, agrarian commodity producers, risks, government support.
Входження Украши до мiжнародного простору зв'язюв зумовлюе необхщшсть розвитку вггчизняно'1 системи страхування у сшьському господарста з урахуванням нащональних особливостей та свггового досвщу. За тако1 ситуаци, значний штерес ста-новить аналiз вщмшних ознак юнуючих за-рубiжних систем захисту аграрив, на основi якого можна сформувати основш напрями рефор-мування страхування сшьськогосподарських това-ровиробниюв в Украш1
Анал1з останшх дослщжень та публжацш
Питанням вивчення особливостей зарубiжного досвщу страхування аграрив займались таю вчеш, як Александрова М.М. [8], Алескерова Ю.В., Альшанова О.О., Гудзь O.G., Дем'яненко М.Я., Га-врилюк В.М., Навроцький С., Балабанов 1.Т., Бутова В.Г., Воблий К.Г., Гайдук В.С., Фисун I. [1], Клапюв Ю.М. [16], Прокопчук О.Т., Улянич Ю.В та шшь Разом з тим, зважаючи на доробок зга-даних вчених, багато питань, пов'язаних з до-слщженням особливостей нащональних систем страхування ризиюв в аграрнш сферi зарубiжних краш, потребують поглибленого вивчення.
Метою cmammi е визначення особливостей (специфiчних рис) страхування сшьськогосподарських товаровиробниюв в зарубiжних крашах, зокрема на прикладi США, Шмеччини та 1спани, як е представниками юнуючих трьох систем захисту: американсько'1, европейсько'1 та змтаноТ з метою обрання Украшою дiевого вектора розвитку страхування у сшьському господарсга через адаптащю зарубiжного досвiду до сучасних нащональних реалш.
Виклад основного матер1алу досл1дження
Розглянемо свiтовий досвiд здшснення страхування сiльськогосподарських пiдприемств через дослщження особливостей нацiональних систем страхування окремих краш, як вiдображаються у вщповщних програмах та реалiзацiю яких, в бь льшостi випадкiв, забезпечують товариства взаемного страхування.
США та Канада виступають найяскравiшими представниками американсько1 моделi страхування сiльськогосподарських ризиюв. Для «аме-рикансько1» моделi вщмшною ознакою е значна пiдтримка аграрив державою за страхування 1х ризиюв, зокрема, страхування сшьськогоспо-дарсько'1 продукцп.
Для цього урядом США було створено Фе-деральну корпорацiю страхування сшьського-
сподарських культур (ФКССК) або (Federal Сгор Insurance Corporation), яка здшснюе комбшоване ïx страхування. При цьому, Федеральне стра-хування врожав доступно фермерам тшьки через пpиватнi стpаxoвi кoмпанiï. До того ж, вона вста-новлюе poзмip страхових премш, poзмip субсидш, встановлюе та затверджуе нoвi стpаxoвi продукти, перерахунок страховикам i3 федерального бюджету за феpмеpiв 60% страхових пpемiй, забе-зпечення додаткового страхового покриття фермерам, яш беруть участь у Федеральнш програм1 страхування врожаю [1], pеалiзуе програми держа-внoï полтики.
Federal Сгор Insurance Coгpoгation здшснюе також нагляд за дгочими страховими компашями, як1 займаються субсидованим страхуванням сiльськoгoспoдаpськиx товаровиробник1в.
З метою здшснення контролю за opганiзацiею перестрахування ризишв агропромислового комплексу в краш та за ïï межами, в США створено також Департамент сшьського господарства (USDA).
Як i в У^аш, в США для здшсгоння сфа-xoвoï дiяльнoстi y сшьсьтому гoспoдаpствi, госта-чальникам стpаxoвиx гослуг нeoбxiднo oтpимати лiцeнзiю за yмoви пoпepeдньoгo пiдписання дoгoвopy пepeстpаxyвання власниx pизикiв y ш-шиx кoмпанiяx, чepeз щo вoни oтpимyють oкpeмy лiцeнзiю y Фeдepальнiй кopпopацiï стpаxyвання сiльськoгoспoдаpськиx кyльтyp. Гoлoвна yмoва, яка висyваeться дo стpаxoвикiв, щo надають пoслyги сyбсидoванoгo агpаpнoгo стpаxyвання -надання пoвнoï, свoeчаснoï, пpавдивoï iнфopмацiï npo здiйснюванi ними oбсяги стpаxyвання та iншi данi.
Для пpoвeдeння дepжавнoï пoлiтики в сфepi агpаpнoгo стpаxyвання пpи Мiнiстepствi альсьто-го гoспoдаpства США бyлo ствopeнo Агeнтствo пo yпpавлiнню pизиками (Risk Management Agency). Гoлoвними фyнкцiями Агeнтства e кoнтpoль за дiяльнiстю стpаxoвиx кoмпанiй, задiяниx в дe-pжавниx пpoгpамаx, poзпoдiл сyбсидiй мiж ст^а-xoвими кoмпанiями та кoнтpoль за викoнанням то-нтpактiв (pис. 1).
Фeдepальна Кopпopацiя пo стpаxyванню вpoжаю кулк^
Забeзпeчeння mаx заxистy сiльськoгoспoдаpськиx тoваpo-
виpoбникiв чepeз лiцeнзyвання пpиватниx агенпв та бpoкepiв.
Рeгyлювання дoгoвipниx ввдгосин мiж:
а) фepмepами та стpаxoвиками;
б) Фeдepальнoю Кopпopацieю та ^иватними стpаxoвиками з пpивoдy пepeстpаxyвання.
Пepeстpаxoвye сiльськoгoспoдаpськi pизики.
Сплачуе кoмпeнсацiю го адмь нiстpативним та oпepацiйним вит^атам пpиватниx стpаxoвим кoмпанiям, якi надають стpаxoвi пoслyги.
Служба фepмepськoгo та iнoзeмнoгo сiльськoгo гoспoдаpства:
ДЕРЖАВА
Агeнтствo пo
yпpавлiнню pизиками
Мiнiстepствo альсь^го гoспoдаpства
Кoнтpoлюe дiяльнiсть Фeдepальнoï Кopпopацiï
Рoзpoбка eкспepимeнтальниx iнстpyмeнтiв, щo мають забeзпeчити знижeння pинкoвиx pизикiв сiльськoгoспoдаpськиx тoваpoвиpoбникiв.
Пepeвipка якoстi пoслyг стpаxoвиx кoмпанiй.
Навчальнi пpoгpами спeцiалiстiв з
аrpoстpаxyвання.
Забeзпeчeння пoiнфopмoванoстi фepмepiв.
Рис. 1. Cистeма стpаxyвання аrpаpiïв у США
Cтpаxoвi кoмпанiï за стpаxyвання нeсyть виключнo вiдпoвiдальнiсть за якють oбслyгo-вування стpаxyвальникiв та виступають гаpантoм виплати стpаxoвиx пpeмiй Фeдepальнiй rapro-pацiï.
Дepжавнi вит^ати на фшансування пpoгpам
пiдтpимки сiльськoгoспoдаpськoгo стpаxyвання спpямoвyються на такi цiлi:
— субсиди стpаxyвальникам на кoмпeнсацiю частини стpаxoвoï пpeмiï;
— субсидй' стpаxoвим кoмпанiям на вщшто-дування адмiнiстpативниx вит^ат, щo виникли
при реалiзацi! ними державних програм;
— компенсацiя страховим компаням частини збитк1в вiд угод страхування за державними програмами .
Загалом у США розроблено та реалiзовано понад 20 програм агрострахування, бiльше 370 страхових продуктiв, що дозволяють практично повнiстю застрахувати сшьгоспвиробнишв вiд всiх видiв ризик1в. Стрижнем системи агрострахування, субсидований Федеральним урядом США, е програма (Multiple Peril Crop Insurance) або MPCI - мультиризикове страхування [3].
Крiм програми мультиризикового страхування iснують i так1 дiючi програми, як: гаранпя доходу (Revenue Assurance); страхування прибутку (Income Protection); груповий план страхування (вдекс врожайностi) (Group Risk Protection); Груповий план страхування доходу Индекс доходу) (Group Risk Income Protection); стра-хування доходу вiд вирощування культури (Crop Revenue Coverage).
Доречним буде зробити пояснення даних програм страхування:
— Multiple Peril Crop Insurance - програма м№тиризикового страхування - традицшна програма щодо захисту сшьськогосподарсько! продукцп не ввд одного виду ризику, а шлькох одночасно (ввд вимерзання, ураження шкодниками та хворобами, урагану та ш. одночасно), як1 здатнi вплинути на !х урожайнiсть. Якщо отримана врожайнiсть культури е меншою, нж гарантована вро-жайнiсть, застрахованому господарству буде виплачена сума, яко! не вистачае до гарантованого рiвня (вартосп врожаю) [4].
— Revenue Assurance - програма гаранти отримання доходу сiльськогосподарськими товаровиробниками за результатами госпо-дарсько! дiяльностi. Вона забезпечуе захист сiльськогосподарського пiдприемства вiд зниження доходу через падiння цiн чи низько! врожайностi, або за умови поеднання цих двох факторiв.
— Income Protection - програма страхування прибутку фермерiв. Особливютю даного страхового продукту е те, що вш носить iндивiдуалiзований характер, тобто, базуеться на середнш урожайностi кожного окремого господаря i мае захистити його ввд зниження його доходу в результата падiння цiн та/або падшня врожайностi.
— Group Risk Protection - програма страхування сшьськогосподарських культур. Вщмшною ри-сою дано! програми ввд програми страхування прибутку фермерiв (господарiв) е те, що вона враховуе штереси господарiв окремого району, а не кожного аграрiя окремо, та надае !м захист коли середня врожайнiсть на 1 акр (0,40 га) по району падае нижче гарантованого рiвня врожайностi.
— Group Risk Income Protection - груповий план
страхування доходу (шдекс доходу). Особ-ливютю донного страхового продукту е те, що вона грунтуеться на показниках району щодо урожайносп культур або цiн на них. За нього, господарству вщбуваеться виплата ввдшко-дування в тому випадку, якщо доходи по району будуть меншими встановленого гарантованого рiвня. Оск1льки ця програма базуеться на вдека доходу по району, а не окремого господарства, то у застраховано! фермера можуть бути збитки, але вiн не отримае при цьому виплату за програмою GRIP, якщо показники iндексу доходу не були нижче певного рiвня [4]. — Crop Revenue Coverage - програма страхування доходу фермерiв вщ вирощування культури. Базуючись на середнш врожайносп виробника за певний перюд, помножено! на цiну на альськогосподарську культуру, ця програма гарантуе певний рiвень доходу, який називаеться повною гаранпею. Покриття та iншi параметри програми е подiбними до тих, яш використовуються в програмi мультиризикового страхування врожаю MPCI. Для розрахунку повно! гарантй' використовуеться цша, яка е вищою з двох щн - прогнозно! цши на врожай, встановлено! навеснi (базово! цiни) або осiнньо!' цiни в момент збору врожаю (цши в жнив). При цьому гарантований рiвень доходу може збiльшуватися, але страхова премiя не буде змiнюватися. Премiя буде розраховуватися виходячи з базово! цши. Осшльки страхування доходу виробника е головним завданням програми CRC, то програма включае положения, яш стосуються як врожайностi, так i цiни. Програма CRC компенсуе падшня доходiв в результатi зниження цш, урожайностi або комбiнацi! обох цих факторiв. Збиток визначаеться тодi, коли отриманий дохiд (обсяг отриманого врожаю, помножений на щну в перюд збирання ) е менше повно! гаранти на всш застраховано! площi [4].
1ншими словами, вiдмiнною рисою нацiонально! системи страхування сшьськогоспо-дарських ризик1в США е, наявнiсть як страхування сшьськогосподарсько! продукцп, так i страхування доходiв фермерiв. До перелшу основних ризик1в, ввд яких страхують альсько-господарськ культури в США належать: посуха, надлишкова волога, паводок, вимерзання, ура-ження шкодниками та хворобами, ураган та град. Страхуванню пiдлягають бiльше 70 культур [5].
Страхування тварин, яке с^зь у свт е приватним. Однак, великого поширення набуло страхування тварин на базi асоцiацiй фермерiв за взаемного страхування. При цьому страхуються втрати, викликанi простоями, такими хворобами як ящур, чума i Rhinitis Atrophicans (атрофiчний ринiт), а також у зв'язку iз забрудненням молока через збо! в системi вентиляцп (R + V VERSICHERUNG 2003). В даний час вивчаються
татож мoжливoстi ввeдeння паpамeтpичнoгo стpа- шказники стpаxyвання сiльськoгoспoдаpськиx xyвання тваpин в дeякиx кpаïнаx [6]. Кшьшсш pизикiв в США навeдeнo в табл. 1.
Таблиця 1. Шказники агpаpнoгo стpаxyвання США за 2012 p. (Гот-Ш штатiв США за oбсягoм стpаxoвиx
виплат чepeз втpатy вpoжаю)
Штат Частка пoтepпiлoгo вpoжаю (%) Обсяг виплат (S)
^л^жс 98 3011443799
Айoва 97 1924444160
Iидiаиа 97 1130302660
Кeитyккi 96 454380256
MieGypi 95 1098310111
Biскoисiи 94 372479370
Пiвдeииа Дакoта 93 1029780352
Канзас 93 1273662944
Нeбpаска 92 1427738976
Тexас 75 974548606
Як пoказалo узагальшния цифpoвиx даниx, виплати фepмepам у сiльськoгoспoдаpськoмy œ-зoнi 2012 poEy на пoкpиття збиткiв вiд втpат вpoжаю внаслiдoк пoсyxи, спeки та сyxoвiю склали 80% вiд сукупнт втpат фepмepiв. Пpи цьoмy, найбiльшoï шкoди бyлo завдаиo штатам, poзташoваним в пiвнiчнiй частинi Cepeдньoгo Заxoдy i на Beликиx piвнинаx.
Фeдepальна пpoгpама стpаxyвання вpoжаю пoкpиваe бiльшe 282 мiльйoнiв акpiв, абo 112800000 га зeмлi абo близьто 70 % всieï пoсiвнoï плoщi США. Пpoгpама пpeдставляe сoбoю паpтнepствo мiж амepиканським Department of Agriculture's та Risk Management Agency (RMA) i 18 стpаxoвиками.
Щe oдна oсoбливiсть систeм сiльськoгoспo-даpськoгo стpаxyваиия в США - стpаxyвальники сплачують стpаxoвy пpeмiю пiсля збиpаиия вpoжаю. Якщo фepмep сплачye пpeмiю вiдpазy пiсля укладання дoгoвopy стpаxyвания, тo йoмy надаeться знижка. Biдпoвiднo, стpаxoвик пpи визначeнm ставки пpeмiï вpаxoвye, щo вш вiдвoлiкаe свoï власнi peсypси (фактичго кpeдитye стpаxyвальника) i нe мoжe oтpимати iнвeсти-цiйний дoxiд. %му ставки пpeмiй кoperyються на вeличинy oчiкyванoгo дoxoдy. Осoбливo цe e важливим пpи стpаxyваннi oзимиx кyльтyp на вeсь цикл виpoбництва, тpивалiсть якoгo складаe 8-9 калeидаpниx мюящ [8].
To^ пpoвeдeний аналiз oсoбливoстeй стpаxyваиия сiльськoгoспoдаpськиx тoваpoви-poбникiв (фepмepiв) в США, даe мoжливiсть зpoбити настyпнi виснoвки:
— у ^ат вiдбyваeться сyтo дepжавнe стpа-xyвання агpаpiïв чepeз ствopeния стpаxoвoï кoмпанiï дepжавнoï фopми власнoстi (в дагому випадку чepeз ствopeния в США Агентства го yпpавлiнню pизиками (Risk Management Agency)). Boro здiйснюe говго адмiнiстpy-вання дiючиx пpoгpам iз заxистy фepмepiв чepeз визначeния щшнцишв стpаxyвания й пepeстpаxyвания, стpаxoвиx пpoдyктiв, встаиoвлeния стpаxoвиx таpифiв та ш..
Boлoдiючи статyсoм «пoлiтичнoгo opганy зi стpаxyваиия агpаpiïв», Агeнтствo пo у^ав-лiнню pизиками вiдiгpаe poль iнстpyмeнтy здiйснeния дepжавoю пoлiтики у сфepi poзвиткy стpаxyвання у сiльськoмy госго-даpствi. Тoбтo дiюча систeма стpаxyвання в Амepицi дoсить пoлiтизoвана;
— ypядoм здiйснюються значнi витpати peсypсiв на стpаxyваиия сiльськoгoспoдаpськиx тд-^жмств (табл. 2), якi збiльшyють наванта-жeния на бюджeт кpаïни;
— бeзпoсepeдньo стpаxoвi пoслyги пpoпoнyють ^иват^ стpаxoвики (ïx налiчyeться в piзнi poки вiд 14 дo 20), як пpoxoдять акpeдитацiю на пpавo пpацювати за пpoгpамoю a^xy-вання, щo сyбсидyeться;
— за стpаxyваиия сiльськoгoспoдаpськиx кyльтyp у США, мoжиа видiлити два напpями заxистy фepмepiв:
а)стpаxyвання ïx сiльськoгoспoдаpськoï ^o-дукци;
б)стpаxyвання дoxoдiв фepмepiв;
— стpаxyваиия тваpин нoсить виключнo пpиватний xаpактep;
— для peалiзацiï iснyючиx ^oip^ стpаxyвання фepмepiв, ypяд спiвпpацюe з ^татними стpаxoвими кoмпанiями шляxoм шдписання yгoди на пpoдаж, oбслyгoвyвання та андe-pайтинг oкpeмoгo стpаxoвoгo щюдукту [1]. За цe, фeдepальнe ^авл^ня кoмпeнсye стpаxoвим кoмпанiям витpати, яш були пoнeсeнi ними на завщування тieï чи iншoï пpoгpами сфа-xyваиня фepмepiв;
— iснye складшсть здiйснeния кoнтpoлю за стpа-xyваииям чepeз poзпopoшeння фyнкцiй oснoв-нт yпpавлiнськиx opганiв;
— oснoвними учасниками стpаxoвиx вiднoсин за стpаxyваиня агpаpiïв e: Фeдepальна кopпopацiя стpаxyваиия вpoжаю; Дeпаpтамeнт сiльськoгo гoспoдаpства, Агeнтствo го у^авлшню pro^ ками; стpаxoвi кoмпанiï, тoваpиства взаeмнoгo стpаxyваиия;
— k^e пpoблeма взаeмoдiï дepжавниx iнтepeсiв
та штереав приватних страхових компанiй [5]. вання сшьськогосподарських ризик1в у £врош
— Розглянемо тепер OKpeMi показники страху- (табл. 2).
Таблиця 2. Сiльськогосподарське страхування в Gвропi [9]
Кра!на Модуль одного ризику Модуль комбшований Модуль прибутковосп Запровадження Застрахована область (1000 га) Сума премш (M €) Премй /Застраховано у % Середнш ршень виплат (M €) Страхування субсидш У M € (%)
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Австрш PS PS PS 78 % 1.054 52.0 2,6 % 32,0 24 (48 %)
Бельгш P - - n.d. n.d. 49.0 n.d. n.d. 0
Болгарш P P - 52 % 1.276 6.6 4,8 % 4,5 0
Кшр GC GC - (100 %) 112 8.7 7,2 % 4,5 4,4 (50 %)
Чех1я PS PS - 35 % 1.074 32.0 1,8 % 24,0 7 (30 %)
Дашя P - - n.d. n.d. n.d. n.d. n.d. 0
Естошя P - - <1 % n.d. 0.1 n.d. n.d. 0
Фiнляндiя P P - <1 % n.d. 1.8 n.d. 1,1 0
Франщя P P PS n.d. 3.507 211.0 1,7 % n.d. 5 (2,4 %)
Германiя P - - 43 % 7.265 129,2 1,2 % 104,5 0
Грещя G GC+GS+G - (100 %) n.d. n.d. 2,5 % 218,0 n.d.
Угорщина P P - 52 % n.d. 43,5 n.d. 30,7 0
Iрландiя P - - n.d. n.d. n.d. n.d. n.d. 0
1талш PS PS PS 8 % 976 271,2 7,4 % 166,2 180 (67 %)
Латвiя PS - - <1 % n.d. 0,1 n.d. n.d. 0,05 (50 %)
Литва PS - - 1 % 9 1,1 4,3 % 1,1 0,55 (50 %)
Люксембург PS PS PS 45 % 26 1,3 2,3% 1,0 0,65 (50 %)
Шдерланди P - - n.d. n.d. 75,0 n.d. 30,7 0
Польща P(S#) - - 7 % n.d. 9,9 n.d. 6,3 0
Португалiя PS PS - 22 % 298 46,9 8,4 % 30,2 32 (68 %)
Румунiя PS PS - 12 % 812 14,0 n.d. 4,4 7 (50 %)
Словакя PS PS - n.d. n.d. n.d. n.d. n.d. (50 %)
Словешя PS P - 17 % n.d. 9,5 7,6 % 13,8 4,3 (45 %)
1спашя PS PS PS 26 % 5.850 564,7 6,3 % 388,3 232 (41 %)
Швещя P P - 60 % 1.500 n.d. n.d. n.d. 0
Великобрита-шя P - - 7 % 370 11,1 0,8 % n.d. 0
Всього: - - - - - 1,538 - 1,061 497 (32 %)
*S: Субсидоване,
P: Несубсидоване приватне,
PS: Приватне частково субсидоване,
G: Громадське несубсидоване,
GS: Громадське частково субсидоване,
GC: Обов'язкове громадське частково субсидоване,
n.d.: Немае даних.
#: досвщ.
З огляду на вищезазначене, вважаемо за дощльне зробити роз'яснення до табл. 2. Так, в £врош набуло досить широкого розповсюдження страхування альськогосподарсько! продукци вiд одного виду ризику (наприклад граду чи вогню). Менш популярним е комбiноване страхування ризик1в.
В таких кра!нах, як Австрiя, Iталiя, Люксембург та Iспанiя страховi продукти пропонують приватнi страховi компанп з частковим субси-дуванням страхових премш державою. Обсяг найбiльших вщрахувань з державного бюджету на здешевлення вартостi страхових продуктiв складае 24 млн. евро в Австрп та 180 млн. евро в Гталл.
Субсидп надаються страхувальникам за програ-мами страхування поодиноких ризик1в чи комбь нованих (певно! кiлькостi ризишв), або так званого мультиризикового страхування. Зокрема, Австрiя страхуе альськогосподарську продукцiю вiд заморозков, посухи, повеш.
Вивчаючи особливостi ведення страхового 6!з-несу в аграрному секторi таких кра!н, як Болгарiя, Данiя, Естошя, Iрландiя, Нiдерланди можна вщ-мгтити той факт, що постачальниками страхових послуг аграрiям е виключно страховi компанп, що займаються страхуванням поодиноких ризишв. При цьому державне регулювання страхових вiдносин ввдсутне з позицп субсидування, але в
Me®ax ^yHKqiï 3aKoHogaBnoro xapaKTepy Bignyrae.
y nopTyraniï gocuTb e^eKTHBHO npauMMTb CHCTeMH, ^o 3a6e3nenyMTb TicHHH 3B'a3oK gep®aBH Ta npHBaTHoro ceKTopy y CTpaxyBaHHi. npu uboMy gep®aBa Bigirpae KAMnoBy ponb, 3giftcHMMHH cy6cugiï CTpaxoBHx npeMiH Ta nepecTpaxyBaHHa 3a TpboMa THnaMH cTpaxoBux noniciB: noKpuBaeTbca TinbKH oguH Tun ph3hkîb; noKpuBaeTbca HH3Ka ph3hkîb; noKpuBaroTbca Bci pu3HKH.
-RcKpaBHM npegcTaBHHKoM eBponeftcbKoï Mogeni cTpaxyBaHHa pH3HKiB cy6'eKTiB rocnogapMBaHHa y ci^bCbKoMy rocnogapcTBi e HiMen^HHa - KpaïHa, y aKÎH nocnyru cTpaxyBaHHa arpapiaM HagaMTb bhktmhho CTpaxoBi KoMnaHiï.
y HiMeMHHHi gie Tpu nporpaMH cTpaxyBaHHa pu3HKiB cinbcbKorocnogapcbKHx ToBapoBHpo6HHKiB: CHTyaTHBHi BunnaTH gep®aBHoï gonoMoru nicna 3HanHHx HecnpuaTnuBux norogHux nogift (noBHicTM ^iHaHcyMTbca ypagoM); ®oHg 3i cTpaxyBaHHa xBopo6 xygo6u, aKHH nacTKoBo ^rnaHcyeTbca gep®aBoM;npuBarae cTpaxyBaHHa Big rpagy.
3a yMoBH HacTaHHa KaTacTpo^u, 3yMoBneHoï
npupogoM, ypag KpaïHH CTBoproe BignoBigHi rpynu 3i cneuianicTiB, ^o npegcTaBnaMTb pi3Hi opraHi3auiï.
BigMiTHMo, ^o y HiMeHHHHi cTpaxyBaHHa arpapiïB 3gincHMMTb acouiauiï no B3aeMHoMy CTpaxyBaHHM, nneHaMH aKux b 6inbmocTi BunagKiB aBnaMTbca caMi cTpaxyBanbHHKH-^epMepu Big ogHoro Bugy pu3HKy - rpago6uTTa.
Opu^eHKo I.B. y cboïh npaui «CenbcKoxo-3ancTBeHHoe CTpaxoBaHue b eBponencKux CTpaHax h Bo3Mo®HocTb ucnonb3oBaHua eBponencKoro onbiTa b Pocchh» [10] HaBoguTb HacTynHi ocHoBHi xapaKTe-pucTHKH HiMeubKoï CHCTeMH cTpaxyBaHHa cinbcbKorocnogapcbKHx ToBapoBupo6HHKiB: HeMae nporpaM i3 cy6cugyBaHHa Tapu^Hoï CTaBKH a6o o6oB'a3Ko-Boro cTpaxyBaHHa; GBponeftcbKHH com3, $egepanbHi i MicueBi Bnagu cTBopMMTb cboï $oHgu Ha BunnaTy BigmKogyBaHHa b pe3ynbTaTi cthxîhhhx nux y ci^bCbKoMy rocnogapcTBi; KoMepuiHHHM CTpaxy-BaHHaM noKpuBaMTbca 36htkh b pe3ynbTaTi rpagy, Bci iHmi Hag3BHHaHHi cmyauiï' 3a paxyHoK ^oHgjB, cTBopeHux gna uux uineft; cTpaxyBaHHa 3giHc-HMeTbca cTpaxoBHMH aKuioHepHHM ToBapucTBaM (CAT) i ToBapucTBaMH B3aeMHoro cTpaxyBaHHa (TBC), ane ocTaHHiM nacoM cnocTepiraeTbca TeHgeHuia go 36inbmeHHa poni cneuiani3oBaHux Ha cinbcbKoMy rocnogapcTBi KoMnaHift.
Bhmtkobom e Mogenb no6ygoBH chctcmh cTpaxyBaHHa cinbcbKorocnogapcbKHx KynbTyp b IcnaHiï.
3aBgaKH Mo®nuBocri Bu6opy cTpaxoBHx nporpaM 3a6e3nenyeTbca ynacTb b cucreMi cinbcbKorocno-gapcbKoro cTpaxyBaHHa mupoKoro Kona cinbrocnBH-
po6HHKiB. CaMa cucreMa no6ygoBaHa Ha TicHoMy cniBpo6iTHHUTBi cTpaxyBanbHHKiB, npHBaTHoro ceK.-Topy cTpaxoBHKiB Ta gep®aBH (puc. 2). ,3,o Toro ®, gep®aBa BucTynae KaTani3aTopoM, rapaHToM, KoHTponepoM 3a cTpaxyBaHHa arpapHux pu3HKiB. B IcnaHiï no cTpaxyBaHHM cinbcbKorocnogapcbKHx pu3HKiB gie norapu nporpaMu:
— iHguBigyanbHe cTpaxyBaHHa Big noHMeHoBaHux pu3HKiB. TaKi npogyKTH po3po6naMTbca oKpeMo gna Ko^Horo Tuny KynbTypu i Ko^Horo pu3HKy, i b uboMy BunagKy BcTaHoBnraeTbca npaMHH 3B'a3oK Mi® ph3hkom i BigcoTKoM BTpaTH Bpo-^aÔHocTi b pe3ynbTaTi HacTaHHa uboro pu3HKy;
— iHTerpanbHe cTpaxyBaHHa. Цe cTpaxyBaHHa 3a6e3nenye noKpuTTa Bcix norogHux pu3HKiB (MynbTHpH3HK). ^na po3paxyHKy Tapu^y bhko-pucToByMTbca cepegHi noKa3HHKH Bpo®anHocTi cinbcbKorocnogapcbKoï KynbTypu 3a neBHoro panoHy;
— cTpaxyBaHHa Big ycix pu3HKiB. Цeн Bug cTpaxyBaHHa TaKo® 3a6e3nenye noKpuTTa Bcix norogHux pu3HKiB. Horo BigMiHHicTb Big iHTerpanbHoro cTpaxyBaHHa nonarae b ToMy, ^o gna po3paxyHKy Tapu^y 6epeTbca iHguBigyanbHa Bpo®anHicTb cinbcbKorocnogapcbKoï KynbTypu no rocnogapcTBy;
— iHgeKcHe cTpaxyBaHHa (iHgeKc norogu). iHgeKc norogu BHKopucToByeTbca gna cTpaxyBaHHa nacoBH^ i b 6g®inbHuuTBi. CTpaxoBa BunnaTa, aKa 3gincHMeTbca b uboMy BunagKy, 3a cBoeM cyTTM e KoMneHcauieM Ha BigTBopeHHa BTpane-hhx Mo®nuBocTen 6i3Hecy. TaK, 3oKpeMa, npu cTpaxyBaHHi nacoBH^ BunnanyMTbca KomTH Ha BigrogiBnM TBapuH .
y^acHHKaMH gaHoï cucTeMH e yTBopeHa Ha 6a3i MiHicTepcTBa cinbcbKoro, pu6Horo rocnogapcTBa Ta npogoBonbcTBa gep®aBHa opraHi3auia, aKa cKna-gaeTbca 3 gBox nigpo3giniB, ^o 3gincHMMTb nna-HyBaHHa, BcTaHoBnMMTb Me®i po6oTH cucTeMH, piBHa cy6cugin, nepeniKy pu3HKiB, ^o npuHMaMTbca Ha cTpaxyBaHHa, MiHiManbHi cTaHgapTH KynbTHBauiï, rpaHHHHi TepMiHH 3BepHeHHa 3a cTpaxoBHMH nonicaMH, nopagoK cy6cugiMBaHHa cTpaxoBux npe-
Min, 3gincHMMTb KoHTponb 3a 3acTocyBaHHaM
cTpaxoBux nporpaM. B paMKax cucTeMH arpocTpa-xyBaHHa cTBopeHo cTpaxoBHH nyn, aKHH o6'egHye 60 npuBaTHux cTpaxoBux KoMnarnft, ^o npuHMaMTb ynacTb y cucTeMi cTpaxyBaHHa cinbcbKorocnogapcbKHx pH3HKÏB.
TaKo® gie npuBaTHHH cTpaxoBHK, aKHH 3giftcHMe o6oB'a3KoBe HenponopuiHHe nepecTpaxyBaHHa ynac-HHKiB cucTeMH, i aKHH 3HaxoguTbca nig ynpaBniHHaM MiHicTepcTBa eKoHoMiKH.
Сшьськогосподарський товаровиробник ДЕРЖАВА Страхова компашя
s
Бажання отримати захист вщ ризиюв, що !м характернi та знизити варлсть страхування.
Через:
- об'еднання сшьсько-господарських товаро-виробниюв у Асощащю, яка захищае спшьш iнтереси сшьгоспвиробниюв Ьпанп в £вропейських структурах;
- здшснюе навчання сво!х членiв;
- виконуе соцiальну функщю тдтримки сшьського населення.
Через:
1) субсидування страхувальниюв;
2) надання iнформацiйноi та методолопчно! тдтримки страховим
.компашям.
I. Державне агентство аграрного страхування: розробляе плани аграрного страхування; адмшструе державш страховi субсидп; збирае i надае в розпорядження штих учасникiв системи необхщну для здiйснення !х д!яльност шформацго; проводить дослiдження життездатностi нових страхових продукпв.
II. Консорщум Компенсацп страхування: страхуе та перестраховуе ризики катастрофiчного характеру; лжв^е страховикiв-6анкрутiв та шш! функцп.
Бажання надати яюсний захист та у повному обсязг
Через:
- об'еднання постачальниюв страхових послуг у страховий пул (акцюнерна форма): страховi компанп та Консорщум Kомпенсацii страхування за для адмшстрування пол^в так званого «комбшованого» аграрного страхування.
Рис. 2. Система страхування аграрпв у кпанп
Завдяки такому подходу страховий пул в середньому щор!чно акумулюе 307 млн. евро, з яких фермери безпосередньо оплачують близько 51% [8].
В кпанп субсидп диференцiйованi за розм!ром частки державноi' участi в залежносп ввд культур, як1 вирощуе сшьгоспвиробник - так стимулюеться виробництво одних культур i стримуеться надлишкове вирощування шших. Базовий вщсо-ток субсидп становить 22%, а далi додаються додатковi ввдсотки за склад продукцп, членство в сiльськогосподарському кооперативi, беззбитко-вють у попереднi роки тощо, i в середньому це виходять частки приблизно 50 на 50, як i у нас [12].
Особливютю надання страхових субсидш е максимальна спрощешсть шдписання страхового договору, який по-перше, е одночасно заявою страхувальника на отримання субсидп i, по-друге, означае, що страхувальник вiдповiдае вам вимо-гам i несе зобов'язання по сплап лише пе1 частини страховоi' преми, яка не покриваеться субсидiею. Натомiсть за субсидiею до держави звертаеться об'еднання страховиков - Агросегуру [13].
Отже, мiжнародна практика агрострахування сввдчить, що серед кра1н £С найбшьшого поши-рення набула модель змшаного страхування агро-
ризик1в. У п'яти крашах - членах £С з двадцяти шести поширення набуло страхування одного типу ризишв, мультиризикове страхування, та страхування доход!в сiльськогосподарських това-ровиробник1в, як1 разом зiбрали страхових премш на суму 1100,2 млн. евро.
З табл. 3 видно, що в £врот держава бере активну участь у процеа страхування альгоспви-робник1в. Однак вона бере на себе лише фшан-сування страхування певних ризик1в, закрiплених на национальному р!вш В основному страхуються ешдемп i вогнища iнфекцiй. Додатковi ж ризики сшьгоспвиробник може застрахувати в приватних страхових компанiях. Однак тут обсяг ринку невеликий, тому як держава в будь-якому випадку компенсуе частину збитк1в виробнику при настанш страхового випадку. I саме цей фактор бшьшою м!рою (поряд з браком кошпв i зменшен-ням рентабельностi виробництва альгосппро-дукци) не дае розвиватися приватному агростра-хуванню. Страховку набувають лише фермери, яш планують взяти банк1вський кредит [14].
При настанш природних катастроф держава не здшснюе шяких виплат, осшльки схеми сiльськогосподарського страхування охоплюють майже ва ризики, як1 можуть торкнутися доход!в фермерiв [6].
Щодо страхування тварин, то, наприклад, у
®PH 3a BigcyTHocTi cTpaxoBux BunnaT no 3aKiHHeHHi TepMiHy giï goroBopy ïx cTpaxyBaHHa, gep®aBa noBepTae go 50 % cTpaxoBoro BHecKy. AHanorinHi nigxogu go cTpaxyBaHHM xygo6u Ta nTHui BHKopucToByMTbca b iTaniï, ®paHuiï Ta rnmux KpaïHax £C [15].
BuBHHBmu oco6nuBocTi cTpaxyBaHHa y cinbcbKoMy rocnogapcTBi GBponu, Mo®Ha BuginuTH Tpu BapiaHTu cucTeMu cTpaxyBaHHa:
— cTpaxyBaHHa Big cTHxiHHux nux 3a ynacTM gep®aBH b noKpuTTi BunnaneHHx BigmKogyBaHb i a6o cTpaxoBux nnaTe®iB;
— nigTpuMKa $oHgy B3aeMHoro iHBecTyBaHHa, 3aBgaKH aKoMy cTaHoBHTbca Mo®nHBHM po3nogin pu3HKiB Mi® rpynoM Bupo6HHKiB;
— BHKopucTaHHa pi3HHx iHcTpyMeHTiB, cnpaMo-BaHHx Ha rapamyBaHHa ochobhhx Hagxog®eHb y BunagKy Hag3BHHaHHHx cmyaniH [16].
OT®e, y KpaïHax GBponu HaKonuneHuH 3HaHHHH gocBig 3i cTpaxyBaHHa cinbcbKorocnogapcbKHx ToBapoBupo6HHKiB 3 ypaxyBaHHaM TpaguuiH ko®hoï KpaïHH Ta piBHa po3BHTKy ïï eKoHoMiKH, aKHH npegcTaBnae cyTTeBHH iHTepec gna noganbmoro pe^opMyBaHHa cTpaxyBaHHa cinbcbKorocnogapcbKHx pu3HKiB b yKpaïHi.
Mo®Ha BHginHTH ocHoBHi pucu eBponeHcbKoï Mogeni cTpaxyBaHHa cinbcbKorocnogapcbKHx nig-npueMcTB:
— nonuToM mupoKoro 3arany cepeg cTpaxoBux npogyKTiB Ta nporpaM KopucTyeTbca cTpaxyBaHHa cinbcbKorocnogapcbKHx ToBapoBH-po6HHKiB Big oKpeMux ph3hkîb;
— cTpaxoBi npogyKTH nponoHyMTb cTpaxy-BanbHHKaM 3ge6inbmoro cTpaxoBi KoMnaHiï, Hepe3 ^o, cinbcbKorocnogapcbKi ToBapoBH-po6hhkh KynyMTb cTpaxoBHH nonic 3a noBHora uiHoM;
— b oKpeMux KpaiHax-HneHax £C cucreMa cTpaxyBaHHa arpapiïB no6ygoBaHa Ha TicHoMy cniBpo6iTHHUTBi npuBaTHoro ceKTopy Ta gep®aBu;
— MaH®e y Bcix eBponeHcbKux KpaïHax gna BigmKogyBaHHa 36htkîb b cinbcbKoMy rocnog-gapcTBi icHyMTb cneuiani3oBaHi gep®aBHi $oHgu;
— noKpuTTa 36htkîb Hepe3 cTpaxyBaHHa Ta cy6cugyBaHHa 3giHcHMeTbca 3ge6inbmoro no oKpeMux Bugax npupogHux KaTacTpo$;
— 3a eBponeôcbKoï Mogeni cTpaxyBaHHa arpapHux pu3HKiB, gep®aBa 6epe aKTHBHy ynacTb y npo-ueci cTpaxyBaHHa cinbrocnBupo6HHKiB. OgHaK BoHa 6epe Ha ce6e nume ^rnaHcyBaHHa cTpaxyBaHHa neBHux pu3HKiB, 3aKpinneHHx Ha HauioHanbHoMy piBHi.
3MimaHa Mogenb cTpaxyBaHHa pu3HKiB arpapiïB b ToMy Burnagi, aK BoHa e, Ha Hame rnu6oKe nepeKoHaHHa, cnpuae 6inbm e^eKTHBHoMy po3BHTKy cTpaxyBaHHa cinbcbKorocnogapcbKHx nignpueMcTB b 3apy6i®Hux KpaïHax, Ta yKpaïHu, 3oKpeMa.
OT®e, cBiToBHH gocBig cBigHHTb, ^o ochobom cTBopeHHa eKoHoMiHHo 36anaHcoBaHoro Ta cTiHKoro cinbcbKoro rocnogapcTBa 6ygb-aKoï KpaïHu e uinecnpaMoBaHa gep®aBHa nigTpuMKa.
fflpgo cucTeM cTpaxyBaHHa, aKi bhkophcto-ByMTbca y Mi®HapogHiH npaKTHui, to y cboïh npaui «AKTyanbHi acneKTH cTpaxyBaHHa y cinbcbKoMy rocnogapcTBi» PaymaH EoKymeBa, Ona$ XaHgenb6ax cucTeMaTH3yBanu Ta 3po6unu kopotkhh ïx onuc (Ta6n. 3).
ABTopu gaHoro HayKoBoro gopo6Ky Haro-nomyMTb Ha ToMy, ^o nepepaxoBaHi BH^e cucTeMH cTpaxyBaHHa cinbcbKorocnogapcbKoï npogyKqiï Mo®Ha noginuTH Ha gBa 6noKH 3ane®Ho Big Toro, aKHH noKa3HHK BHKopucTOByeTbca b aKocTi 6a3oBoro gna npoBegeHHa aKTyapHHx po3paxyHKiB:
— cucTeMH nepmoro 6noKy - aK^o noKa3HHKoM npoBegeHHa aKTyapHHx po3paxyHKiB BucTynae ypo®aHHicTb KynbTyp 3a ocTaHHi 10 poKiB a6o ^aKTHHHa gHHaMiKa ypo®aHHocTi (®^Y), aKa $opMyeTbca b po3pi3i oKpeMoro rocnogapcTBa. BoHa BHKopucToByeTbca gna BH3HaneHHa 6a3oBoï Bpo®aHHocTi npu BcTaHoBneHHi cTpaxoBux Tapu^iB Ta po3paxyHKiB no cTpaxoBoMy BigmKogyBaHHM;
— cucTeMH gpyroro 6noKy - aK^o noKa3HHKoM npoBegeHHa aKTyapHHx po3paxyHKiB BucTy-naMTb iHgeKcu norogHHx yMoB a6o iHgeKcu cepegHboï 3oHanbHoï Bpo®aHHocTi.
B oKpeMy rpyny BHeHi BigHocaTb cucTeMH cTpaxyBaHHa TBapuH. ^H Bug cTpaxyBaHHa Ha6yBae Ba®nHBicTb y 6araTbox KpaïHax, HacaMnepeg, y 3B'a3Ky 3 Mo®nHBHMH cnanaxaMH enigeMiH.
Ane b uinoMy, cTpaxyBaHHa TBapuH b gaHHH MoMeHT noKH ^e He oTpuMano TaKoro nomupeHHa aK cTpaxyBaHHa Bpo®aïB. y 6inbmocri po3BHHeHHx KpaïH ypag BignoBiganbHHH 3a Kompont enigeMionorinHoro cTaHy b KpaïHi i 3a6e3nenyMTb KoMneHcauiï ^epMepaM npu BigMiHKy a6o BHMymeHoï yTHni3auiï xygo6u, ane He no BTpaTax, noB'a3aHHx 3 bhpo6hhhhmh npocToaMH [6]. HaronocuMo, ^o 6e3goraHHHx MogeneH Ta cucTeM cTpaxyBaHHa cinbcbKorocnogapcbKux pu3HKiB He icHye. y uboMy nnaHi Mogeni Ta cucTeMH cTpaxyBaHHa cinbcbKorocnogapcbKux ToBapoBHpo6HHKiB e aHanorieM cucTeMH MeHeg®Memy.
npouec ïx ygocKoHaneHHa - HecKiHHeHHHH. A ïx ygocKoHaneHHM cnpuaMTb iHcTHTyuiï, aKi ^yHKqioHyMTb Ha cTpaxoBoMy pHHKy y cinbcbKoMy rocnogapcTBi.
B pe3ynbTaTi aHani3y mh giHmnu BucHoBKy, ^o Ko®Ha KpaïHa, aKa ycnimHo 3aHMaeTbca cinbcbKoro-cnogapcbKHM cTpaxyBaHHaM, noKnagaeTbca Ha pi3Hi KoM6iHauiï thx hh rnmux iHcTpyMeHTiB cTa6ini-3auiHHoro xapaKTepy 3a gna Toro, ^o6 MiHiMi3yBaTH HeraTHBHHH BnnHB pu3HKiB, ^o noB'a3aHi 3i cTpaxyBaHHaM cinbcbKorocnogapcbKux ToBapoBH-po6HHKiB, xona ogHonacHo Bci $aKTopu He BHKopucTOByMTbca ogHonacHo b ®ogHiH KpaïHi.
Ta6^Hna 3. OCHOBH CTpaxoBi cxeMH
Tun CTpaxyBaHHa Ba3HCHHH noKa3HHK CxeMH CTpaxyBaHHa
CTpaxyBaHHa CifltCtKoroCnogapCtKoI npogyKqii
CTpaxyBaHHa Big yCix pH3HKiB. CTpaxyBaHHa Big geKmtKox pH3HKiB. CTpaxyBaHHa ogHoro Cneun^inHoro pH3HKy. Bpo®anHiCTt KyflbTyp 3a OCTaHHi 10 poKiB a6o ^aKTHHHa guHaMiKa ypo®aHHOCTi (O^Y). CTpaxyBaHHa BanoBoro goxogy nignpueMCTBa. CTpaxyBaHHa BaflOBOi BupyHKH nignpueMCTBa. CTpaxyBaHHa BupyHKH 3a пpogyкцil. 3axHCT goxogy. rapaHTOBaHHH goxig.
CTpaxyBaHHa Big KaTaCTpo^. Ypo®anHiCTb KyflbTyp 3a OCTaHHi 10 poKiB a6o ^aKTHHHa guHaMiKa ypo®aHHOCTi (O^Y). nporpaMa CTpaxyBaHHa KaTaCTpo^.
napaMeTpHHHe CTpaxyBaHHa iHgeKC CepegHboi rpynoBoI (3OHaflbHOi a6o paHOHHOi) Bpo®aHHOCTi. IHgeKC norogHux yMOB. nporpaMa rpynoBoro pH3HKy. nporpaMa CTpaxyBaHHa goxogy no rpyni nignpueMCTB. CTpaxyBaHHa 3a iHgeKCOM KiflbKOCTi onagiB.
CTpaxyBaHHa b твapннннцтвi Bug Ta rpyna TBapuH, BiK, $i3iofloriHHHH CTaH TBapuH, HMOBipHiCTb 3axBoproBaHHa. Кoe^iцieнт nage®y. CTpaxyBaHHa Big nage®y. CTpaxyBaHHa BTpaT 3a xBopo6aM. CTpaxyBaHHa no MegHHHOMy o6CflyroByBaHHM.
To®, npoaHafli3yBaBmu CBiTOBi Mogefli CTpaxyBaHHa, BpaxoByranu ix OCo6flHBOCTi, mh nponoHyeMO aBTopcbKy CTpaTerira no6ygoBH CTpaxyBaHHa y CiflbCbKOMy roCnogapCTBi YKpaiHu.
nponoHyeTbCa Mogeflb, aKy mh no3HaHHMO TepMiHOM «KOH^n^a ygoCKOHafleHHa CTpaxyBaHHa y CiflbCbKOMy roCnogapCTBi» gfla 3a6e3neneHHa noiH^opMOBaHOCTi CTpaxoBHKiB, nomupeHHa CTpaxyBaHHa Mi® ciflbCbKorocnogapcbKHMH TOBapoBH-po6HHKaMH OKpeMoro perioHy Ta iH.
^aHa Mogeflb o6'egHye b co6i Ha npuKflagi icHyMHHx Mogeflen CTpaxyBaHHa Han6iflbm 3Hany^i Ta nepcneKTHBHi i'x OCo6flHBOCTi (xapaKTepuCTHKu). Bi^bmicTb TaKHx xapaKTepuCTHK noB'a3aHi i3 cnenu^iKOM pu3HKiB arpapiiB. ^o TaKHx OCo6flH-BOCTen mh BigHOCHMo:
Oco6flHBicTb 1. ^OMiHaHTHOM xapaKTepuCTHKOM 3apog®eHHa goCKorafloi Mogefli CTpaxyBaHHa pu3HKiB y CiflbCbKOMy roCnogapCTBi YKpaiHu e Te, ^o CTpaxyBaHHa Mae 6yTH onmeHe CTpaxy-Ba^bHHKaMH He aK gogaTKOBe g®epeflo BHTpaT, a aK peCypC gfla 3a6e3neneHHa CTa6iflbHoro i'x ^yHKnioHyBaHHa, Ta rafly3i b ^flOMy. To®, roCnogapCTBa MaMTb 3aHHaraCa BupimeHHaM nHTaHHa guBepCH^iKa^i BflaCHux g®epefl goxogiB gfla Toro, ^o6 3a6e3neHHTH CnflaTy CTpaxoBux npeMin go CTpaxoBux KOMnamn. TiflbKH 3a yMOBH BH3HaHHa 3Hany^OCTi guBepCH^iKa^i goxogiB,
CiflbCbKOrOCnOgapCbKi TOBapOBHpo6HHKH 3MO®yTb naCTKOBO MiHiMi3yBaTH pu3HKH B^aCHoi giaflbHOCTi He po3paxoByMHH noBHiCTM Ha gep®aBHy gonoMory.
OCo6flHBiCTb 2. TpaguniHHHMH 3aganaMH 3a CTpaxyBaHHa arpopu3HKiB e HagaHHa arpapiaM 3axHCTy CTpaxoBHMH KOMnaHiaMH Ta gep®aBHoi nigTpHMKH Hepe3 Cy6CHgii. 3a TaKHx yMOB Ha BiTHH3HaHOMy CTpaxoBOMy puHKy y CiflbCbKOMy roCnogapCTBi YKpaiHu MaMTb CTBopMBaTHCa CTpaxoBi npogyKTH, ^o 3opieHTOBaHi Ha ^flbOBoro Cno®HBana - CiflbCbKoroCnogapCbKHx TOBapoBH-po6HHKiB. ^epe3 ne CTpaxoBun phhok 6yge HaCHHeHO
aKiCHHMH CTpaxoBHMH npogyKTaMH Ta b onTHMa^bHift KiflbKOCTi, ^o b cbom Hepry npu3Bege go CKoponeHHa BHTpaT CTpaxoBHMH KOMnaHiaMH. npu nbOMy 6yge goCarHyTO e$eKT eKOHOMii i gfla CTpaxyBaflbHHKiB mflaxoM 3HH®eHHa CTpaxoBux Tapu^iB noCTana^bHHKaMH CTpaxoBux noCflyr.
OCo6flHBiCTb 3. Heo6xigHO nogoflam aCHMeTpiM iH^opManii Mi® ochobhhmh ynaCHHKaMH CTpaxoBux BigHOCHH, nepe3 ^o 6yge 3a6e3neneHO npaBUflbHUH Bu6ip CTpaxyBa^bHHKOM CTpaxoBoi KOMnaHii, a CTpaxoBa KOMnaHia 3MO®e o^hhth peCypCHHH noTeH^afl Ta pu3HKH, aKi xapaKTepHi KOHKpeTHOMy Kfliemy.
OCo6flHBiCTb 4. TpaguniHHO, CTpaxoBi KOMnaHii gfla o6CflyroByBaHHa KfliemiB y CiflbCbKOMy roCnogapCTBi 3aflynaMTb nepCOHafl, aKHH He Mae goCBigy y po6oTi 3 TaKOM rpynoM CTpaxyBaflbHHKiB. ^epe3 ^o BHHHKae neBHa Hey3rog®eHiCTb iHTepeCiB 3a BigmKogyBaHHa 3aBgaHux 36htkib noCTpa®gaflHM Cy6'eKTaM roCnogapMBaHHa. To®, gfla BupimeHHa O3HaneHOi npo6fleMH, CTpaxoBi KOMnaHii MaMTb 3a^ynaTH y cbom giaflbHiCTb BignoBigHux Cne^afliariB (arpoHOMiB, BeTepuHapiB) gfla npuHHaTTa pimeHHa npo po3raag 3aaB Ta ix norog®eHHa Big CiflbCbKoroCnogapCbKHx TOBapo-Bupo6HHKiB ^ogo 3axuCTy ix ManHOBux iHTepeCiB.
OCo6flHBiCTb 5. nepm Hi® npuHMaTH pimeHHa npo CTpaxyBaHHa o6'eKTiB Toro hh iHmoro CiflbCbKoroCnogapCbKoro TOBapoBupo6HHKa, CTpaxoBa KOMnaHia o^HMe pu3HKH, aKi BflaCTHBi CaMe HOMy, Hepe3 ^o bohh po3mupMMTb CBiT 3axuCHHH noTeHnian goCHTb noBiflbHO. ^.aHun KpoK y ixHin giaflbHOCTi Cnpuae 3HH®eHHM ix nignpueMHunbKoro pu3HKy, npoTe, CnoBiflbHMe nponeC po3mupeHHa BflaCHoi KflieHTypu. ToMy, gfla BupimeHHa gaHoi npo6fleMH, Mi® noCTanaflbHHKaMH CTpaxoBux noCflyr Ta arpapiaMH MaMTb 6yTH Haflarog®eHi TiCHi B3aeMO3B'a3KH. BupimeHHa gaHoi npo6fleMH MO®flHBe mflaxoM ix o6'egHaHHa y He^opMaflbHi yTBopeHHa (HanpuKflag aConianii Ta iHmi
формування), за для обм1ну шформащею, спiльноï розробки страхових продуктiв, узгодження умов договору страхування та шше.
Особливiсть 6. Вiтчизнянi та зарубiжнi стра-ховi компанiï досягли значно1 гнучкостi щодо страхових продуктiв аграрiям. Така гнучк1сть характерна не стшьки для вимог щодо 1х якосп, ск1льки для 1х асортименту. Тож нагальним питаниям е пщвищення конкуренцп серед страхових компанiй, як1 пропонуватимуть якiснiшi страховi продукти. Як1сть страхових продукпв покращуватиметься шляхом: постiйного монпо-рингу страхових послуг наданих страховими компашями; через збiр вiдзивiв ктенпв страхових компанiй, як1 страхують сшьськогосподарсьш ризики; дослiджения потреб i переваг ктентш та iнше.
Лдаптацiя шновацшних (нетрадицiйних, закор-донних) страхових продукпв до вiтчизияного ринку страхування у сшьському господарств1 повинна здiйснюватися тсля детального 1х вивчення. Прикладом такого введения е iндексне страхуваиия.
Особливють 7. Страховi компаиiï, як1 займа-ються страхуванням ризик1в у сшьському господа-
рствi, стикаються у свош дiяльностi з рядом проблем та переживають перiоди, як1 характеризуются складнiстю в управлiннi страховим процесом, що в свою чергу неминуче призводить до зниження ефективносп 1х функцiонувания. З такими ж проблемами стикаються i страхувальники та держава.
Тож, для подолання означено1 проблеми, страховi компани мають налагодити спiвпрацю з державою у плаш здешевлення вартостi страхових продукпв, як1 пропонуються страхувальникам через фшансування нею частини вартосп страхових премш, як1 надходять вiд страху-вальник1в (бiльшiсть краш свiту використовуе субсидування при страхуваннi сшьськогоспо-дарських ризик1в).
Отже, така взаемодiя забезпечуе усунення домiнуваиия на страховому ринку постачальнишв страхових послуг, та забезпечуе рiвномiрну участь держави (в Укрш'ш за обов'язкового страхуваиия з державною шдтримкою) за страхування аграрiïв. В свою чергу, страхувальники шляхом об'еднання у асоцiацiï та подiбнi формування, захищають своï права, iнтереси щодо страхування власних ризишв (рис. 3).
Асощащя сшьськогосподарських товаровиробникш
N1 N2 N3 N4 N5 N6 N7 ...N8
III M
« ^
Рис. 3. Взаемодiя кластеру страхувальнишв з державою та страховими компашями* N1, N2. Nn - сшьськогосподарсьш товаровиробники.
Даний пщхщ оргашзаци взаемодiï основних учасник1в страхових вщносин мае сенс з точки зору упорядкування 1'х вiдносин, щоб у них виникла впевненiсть про можливють надання як1сних страхових послуг одними, та можливють вiдповiдати за зобов'язаннями iншими суб'ектами. Мова йде про кластеризацш - ефективну форму сшвробггаицтва. Ми пропонуемо створювати таю кластери на рiвнi областей Украïни, через що буде забезпечено розвиток страхування у сшьському господарсга як на нацюнальному, так i регюнальному рiвнi [17].
Особливiсть 8. Важливою перешкодою з якою стикаються сшьськогосподарсьш товаровироб-
ники в Укрш'ш та за ïï межами е дефщит страхових компанш, як1 мають право здшснювати страхування 1х ризик1в. Так, в УкраМ, страхов1 компанiï, як1 хочуть надавати послуги у аграрному ^ra^i мають увiйти до складу Аграрного страхового пулу.
Дослщження свiтового ринку агростархування показали, що в окремих крашах свпу (Iспанiя - 1 страхова компашя) iснуе незначна к1льк1сть страховиков, що в свою чергу призводить до вшсутносп конкуренци, а значить наявносп неналежноï якостi страхових продуктiв. Тож, розширення пропозицiï можливе шляхом формування розгалуженоï органiзацiйноï iнфраструктури
страхового ринку у альському господарствi. Останне передбачае залучення у страховий процес сучасних технолопчних iнновацiй. Серед най-б!льш популярних та найбiльш доступних шно-вацiй е iнтернет-торгiвля, яка може спростити роботу страхових експертiв та прискорити прий-няття рiшення про прийняття ризик1в на страху-вання чи ввдхилення !х.
Особливють 9. Приймаючи до уваги недолiки юнуючих систем страхування у сшьському господарствi, на наше глибоке переконання, альтернативним тдходом до мiнiмiзацii' негативного впливу сшьськогосподарських ризик1в на результати аграрив в Укршш, мае стати тери-торiальне iндексне страхування, яке забезпечуе захистом суб'ектiв господарювання в окремому регiонi ввд певних подш, як1 не залежать вщ окремо1 господарюючо1 одиниц!
Особливють 10. На наше переконання, втручання держави у страхування альсько-господарських товаровиробник1в мае позитивний вплив, оскшьки на ринку страхування ввдбу-ваеться дотримання дисциплши всiма учасниками страхових вщносин. Проте, державне втручання у страхування аграрив досить часто призводить до
полгтизаци даного процесу та безперервностi та^ допомоги страхувальникам. Тож, субсидуванню повинш пiдлягати значущi для крани об'екти альськогосподарського характеру.
Висновки
Щдбиваючи пвдсумки вищевикладеного, вщ-мгтимо, що удосконалення системи страхування аграрив в УкраМ з урахуванням досвщу провь дних кра1н свгту дасть можливють збшьшити сегмент страхового ринку у сшьському госпо-дарств! через належну мотивацш до страхування альськогосподарських товаровиробник1в, фо-рмування стимул!в для страхових компанш щодо прийняття ризик1в аграрного спрямування на захист, та налагодження взаемозв'язшв м!ж державою. Все це в сукупносп буде стимулювати подальший розвиток галуз! с!льського госпо-дарства та економ!ки кра1ни в ц!лому. Розши-риться поле !нвестиц!й у галузь, що дасть можли-в!сть ошшшзувати ф!нансування с!льського госпо-дарства, тим самим забезпечиться мшмальне ви-користання кошт!в державного бюджету.
Список лггератури:
1. Фисун I. Заруб!жний досв1д страхування аграрних ризик1в та доцшьшсть його застосування в Укрш'ш [Електронний ресурс]:/ I. Фисун // Режим доступу: http://www.rusnauka.com /1_NIO_2011/Economics/78211.doc.htm. - Назва з екрана.
2. М1жнародна практика розвитку системи страхування для агроб!знесу [Електронний ресурс]: / Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=57169&cat_id= 57141. - Назва з екрана.
3. Чувакина В.С. Становление и развитие институциональной среды российского рынка агрострахования/ В.С. Чувакина, А.Б. Казанцева// Вестник Томского государственного университета. - Экономика. - № 2(22). - 2013. - С. 52.
4. Сравнение программ страхования урожая в США [Электронный ресурс]:/Режим доступа: http://www.agroinsurance.eom/files//publications/CropInsPlanCompar%20-%20rus_1.doc. -Название с экрана.
5. Страхування вщ багатьох ризишв. Програми тдтримки страхування фермер!в в США [Електронний ресурс]: / Режим доступу: http://forinsurer.com/public/03/06/25/548. - Назва з екрана.
6. Бокушева Р. Актуальные аспекты страхования в сельском хозяйстве [Электронный ресурс]/ Р. Бокушева, О. Хайдельбах / Режим доступа: https://www.econstor.eu/dspace/bitstream/ 10419/28548/ 1/381693899.pdf. - Название с экрана.
7. Топ-10 штатов США по объему страховых выплат из-за потери урожая [Электронный ресурс]:/ Режим доступа: http://ins.1prime.ru/news/0/%7BC4DF6B9B-14B0-4FF0-B8FE-24641133795D%7D.uif. - Название с экрана.
8. Александрова М.М. Закордонний досввд формування та розвитку систем страхування альськогосподарських культур/ М.М. Александрова// М!жнародний зб!рник наукових праць. - № 2(20). - 2011. - С. 26.
9. Agricultural Insurance Schemes [Електронний ресурс]:/Режим доступу: http://www.agroin surance .com/files//AgInsSchemes.pdf. - Назва з екрану.
10. Орищенко И.В. Сельскохозяйственное страхование в европейских странах и возможность использования европейского опыта в России / И.В. Орищенко / Современная экономика: проблемы и решения. - № 2(14). - 2010. - С. 119.
11. Агрострахование в Испании и Украине. Сравнимо? [Электронный ресурс]: / Режим доступа:
http://tristar.com.ua/1/art/agrostrahovanie_v_ispanii_i_ukraine_sravnimo.html. - Название с
экрана.
12. Котар О.А. Международный опыт страхования агрорисков [Электронный ресурс]: / О.А. Котар / Режим доступа: http://www.colloquium-publishing.ru/MKNF.pdf#page=35. -Название с экрана.
13. Якубович В. Система страхования аграрных рисков в Испании: выводы для Украины [Электронный ресурс]: / В. Якубович. - Режим доступа: http://forinsurer.com/public /06/11/30/2719. - Название с экрана.
14. Страхование сельхозпроизводителей Аналитическая служба компании «ФинЭкспертиза» [Электронный ресурс]: / Режим доступа: www.agroinsurance.eom/files//documents/Russia AgIns2010.doc. - Название с экрана.
15. Тер-Григорьянц А.А. Развитие страхования как фактор снижения риска и повышения финансовой устойчивости сельскохозяйственных товаропроизводителей / А.А. Тер-Григорьянц// Вестник СевКавГТУ. - Серия «Экономика». - № 1 (9), 2003. - С. 15.
16. Клапкив Ю.М. Развитие дотационного страхования сельскохозяйственных рисков в Украине и ЕС / Ю.М. Клапкив/ «Страховые интересы современного общества и их обеспечение»: сборник материалов XIV Междунар. науч.-практ. конф. : в 2 т. - Саратов : Изд-во Сарат. унта, 2013. - Т. 1. - С. 226. "
Надано до редакцiйноï колеги 30.11.13
Остапенко Ольга Миколавна / Olga N. Ostapenko
ostapenko13@meta. ua
Посилання на статтю / Reference a Journal Article:
Удосконалення втчизняног системи страхування аграрив з урахуванням зарубiжного docBidy. [Електронний ресурс] / О.М. Остапенко // Економша: реали часу. Науковий журнал. — 2013. — № 5 (10). — С. 19-30. — Режим доступу до журн.: http://www. economics. opu. ua/files/archive/2013/n5. html
