CC BY
4Ткач С.В., Легкосуп I.I. Особливост реал1зацп монетарно'1' полiтики в макроекономiчних умовах Украши: ретрос-пективний аспект
УДК 336.74
Ткач е.В.,
к.е.н., доцент, ЧНУ ¡м. Ю. Федьковича
Легкосуп I.I.,
к.е.н., асистент, ЧНУ ¡м. Ю. Федьковича
ОСОБЛИВОСТ1 РЕАЛIЗАЦIÏ MOHETAPHOÏ ПОЛ1ТИКИ В МАКРОЕКОНОМ1ЧНИХ УМОВАХ УКРАШИ: РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АСПЕКТ
У статп розглядаються особливосп монетарно1 полиики в умовах реформування економжи Украши, ïï роль в подоланш кризових явищ, стабЫзацп економжи та подальшому соц1ально-економ1чному розвитку. Для кращого розумшня специфжи монетарноï полггаки в макроеконом1чних реал1ях Украш ïï розглянуто в ретроспективному аспекта
Ключовi слова: грош^ валютний курс, шфлящя, плапжний баланс, банювська система, макроекономжа, грошово-кредитна полиика.
ВСТУП
Грошово-кредитна полггика е складовою системи загальнодержавноï економiчноï полиики. Пол1тика у сфер1 грошового обiгу та кредиту мае велике значення для кожноï краши, оскiльки шляхом регулювання грошовоï маси вона спрямована на забезпечення ефективного функцюнування економжи i ïï ключовими цiлями е цiнова стабiльнiсть, стабшьнють обмiнного курсу, зростання нацiонального виробництва, збалан-сування платiжного балансу, забезпечення зайнятосп, зростання добробуту населення тощо. В Украïнi в умовах становлення нових економiчних вiдносин, трансформацiï економiчних i соцiальних процесiв, фор-мування та розвитку фiнансовоï, банкiвськоï i валютноï систем винятково важливого значення набувало посилення грошово-кредитноï полiтики в стимулюванш вiдповiдних процесiв.
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. Проблема ефективноï реалiзацiï грошово-кредитноï полiтики в Украш неодноразово ставала предметом вивчення для багатьох науковщв. Серед вiтчизняних вчених особливу увагу заслуговують працi Гальчинського А.С., Гейця В.К., Гребiнника Н.1., Дзюблюка О.В., Сшфанова А.О., Лагутша В.Д., Литвицького В.Д., Лютого 1.О., Мороза А.Н., Науменковоï С.В., Нтфорова П.О., Савлука М.1., Савченка А.С., Шаповаловоï М.Н. та iнших.
ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ
Метою статтi е аналiз тенденцiй та перспектив розвитку монетарноï полiтики в Украïнi на етат реформування та становлення ринковоï економiки, визначеннi ïï регуляторного значення в подоланш кризових явищ та сприянш подальшого розвитку.
РЕЗУЛЬТАТЫ
Для кращого розумшня специфiки монетарноï политики в макроекономiчних умовах Украïни ïï потрiбно розглядати в ретроспективному аспект з початку становлення ринкових вщносин. Умовно цей перiод мож-на подшити на декiлька етапiв.
Перший етап (1991-1996 рр.) характеризуемся створенням грошовоï системи на основi запровадження в обш украïнського купоно-карбованця та тдготовка до введення нацiональноï валюти. Цей перюд характе-ризуеться значним спадом економжи, зменшенням iнвестицiй та високим рiвнем дефiциту бюджету, який сягав двозначних чисел до ВВП. Грошово-кредитна полггака цього перюду була спрямована на емiсiйну пiдтримку економiчноï системи без докорiнноï структурноï перебудови.
Грошi НБУ були чи не единим джерелом фшансування дефiциту бюджету. Вливання в економ^ емiсiй-них грошей врешп решт призвело до гшершфляцп. Обсяги готiвки, що перебували в об^ за цей перюд зросли у 9 тисяч разiв [14], внаслiдок чого цi кошти перестали облжовуватися в складi грошових агрегатiв.
Проте емiсiя грошей не могла забезпечити збшьшення грошовоï маси вщповщними темпами (низький мультиплiкативний ефект), в результат рiвень монетизацiï економжи зменшувався досягши позначки мен-ше 10%.
Необхщшсть захищати власнi доходи вщ iнфляцiï посилила попит на шоземну валюту, величезнi гро-шовi потоки, якi надходили на валютний ринок знецшювали нацiональну валюту, що в умовах зростаючого iмпорту ще бiльше пiдштовхувало до зростання цш, внаслiдок чого пiдвищився рiвень доларизацп еконо-мiки, постiйно зростав курс долара США [14].
Банювська система, робивши своï першi кроки, виявилась практично безпорадною в таких жорстких умовах. З огляду на те, що украшський купоно-карбованець мав статус тимчасовоï грошовоï одиницi, до нього не було вiдповiдноï довiри з боку економiчних суб'ектiв, як наслщок не можливо було запобiгати його знецшенню. Подолати iнфляцiю було не можливо не ввiвши повноцiнну грошову одиницю гривню. В той же час неможливо було запроваджувати в об^ гривню в умовах високого рiвня iнфляцiï. Тiльки досягши вщповщного рiвня цiновоï стабiльностi було створено передумови до введення нацiональноï валюти.
Другий етап (1996-1999 рр.) пов'язують iз запровадженням в обк' постiйноï нацiональноï валюти — гривнi.
96
Ткач С.В., Легкосуп I.I. Особливост реалiзацiï монетарно'' полiтики в макроекономiчних умовах Укра'ни: ретрос-пективний аспект
Завдання другого етапу полягали в забезпеченш стабiльностi курсу гривнi до шоземних валют, змен-шеннi шфляцп, прискоренш розрахункiв мiж економiчними суб'ектами, залученш до банювсько! системи надлишково! гопвки, що перебувала в обиу, а також в здшсненш грошово-кредитно1 политики, спрямовано1 на забезпечення фшансово! стабшьносп, як передумови подальшого економiчного зростання. НБУ припи-нив безпосередне кредитування уряду та економжи, вжив низку заходiв в результатi впровадження яких темпи зростання шфляцп суттево знизилися,
Цей етап називають етапом становлення грошово-кредитного ринку Укра!ни та його регулювання за допомогою монетарних шструменпв. Для стримування темпiв внутрiшнього знещнення гривнi в другiй половинi 1997 р. було запроваджено валютний коридор. Валютний курс було визначено як фшансовий прю-ритет грошово-кредитно! полиики цього перiоду.
Характерною особливiстю даного етапу також е те, що включно по 1999 рiк мав мюце спад ВВП. НБУ припинив безпосередне кредитування уряду та економжи, ОВДП та ОЗДП перетворилися на основний вид фшансування дефщиту державного бюджету. Запозичення здшснювалось на короткий термш i пiд досить великий процент, що призвело до зростання короткострокового державного боргу в значних обсягах. Зростання запозичень на внутрiшньому ринку призвело до подорожчання грошей, шдвищення вщсоткових ставок.
Досить дорогi грошi, а також високий податковий тягар призвели до збшьшення бартеризацп економiки, збшьшення взаемозалiкiв, погiршення плапжно! дисциплiни, недонадходження до бюджету «живих» грошей, зростання бюджетно! заборгованосп, найнебезпечнiшою з яких була заборговашсть iз заробгтно! плати та соцiальних виплат, що в свою чергу зменшувало i до того невеликий платоспроможний попит населен-ня та депозитш вкладення в банкiвськiй системi. Виникла, так звана ситуацiя «грошового голоду», яка тшьки певною мiрою запоб^ала шфляцп, але не могла сприяти подальшому розвитковi економiки.
В значно бшьших обсягах уряд здiйснював запозичення на зовшшньому ринку. При незначних золотова-лютних резервах НБУ, в умовах змши кон'юнктури на свиових фiнансових ринках i загрози дефолту це призвело до девальвацп нащонально! валюти, !! внутрiшнього знецiнення (що, певною мiрою, дало пош-товх i шфляцп).
Вимушена девальвацiя нащонально! валюти, стала одним iз основних факторiв економiчного зростання в наступний перюд, нарощування експорту, враховуючи високий рiвень експортно! орiентованостi нашо! економжи, (вiдношення експорту до ВВП становить 50-60%), збшьшенням iноземних iнвестицiй в нащо-нальну економiку. А це, в свою чергу, сприяло поступовому збiльшенню валютних надходжень, пожвавлен-ню економжи i уповiльненню шфляцп.
Особливютю грошово-кредитно! полiтики третього етапу (початок 2000-2005 рр.) е те, що в цьому перь одi були започатковаш стабiлiзацiйнi процеси в реальному секторi економiки. Вперше за вш роки незалеж-ностi було призупинене с^мке скорочення ВВП, а з 2000 р. реальний ВВП почав зростати.
Монетарна политика цього перюду спрямовувалась на тдтримку купiвельноl спроможносл гривнi, ста-бiлiзацiю фiнансових ринюв та пiдтримку банкiвськоl системи. Запровадження режиму плаваючого валютного курсу гривш стосовно шоземних валют сприяло притоку шоземно! валюти на валютний ринок кра!ни.
Послщовна реалiзацiя грошово-кредитно! политики сприяла певному зростанню обсяпв кредитування економiки та забезпеченостi !! плапжними засобами, пiдтриманню стабiльностi обмшного курсу з незнач-ною помiрною ревальвацiею, збiльшенню золотовалютних резервiв НБУ, що забезпечило необхщну моне-тарну тдтримку фшансово! стабiльностi та економiчного зростання.
Емiсiйнi механiзми НБУ забезпечують зростання пропозицп грошей вiдповiдно до потреб, пов'язаних з економiчним зростанням i пiдвищенням рiвня монетизацil економжи.
На даному етапi значна кшьюсть макроекономiчних факторiв обумовила необхiднiсть у посиленш курсу нацiональноl грошово! одинищ, поступову !! ревальвацiю. Макроекономiчним фундаментом посилення гривш було позитивне сальдо плапжного балансу (бшьше 10% до ВВП), збалансований бюджет, зростання ВВП (12% у 2004 рощ). [7];
В той же самий час, поступове змщнення гривш сприяе дедоларизацп економжи, зменшенню вартосп обслуговування державного боргу, зменшенню шфляцшного тиску, насамперед через цiну iмпорту, попит на який е вщносно нееластичний (46 % iмпорту енергоресурси).Через ревальващю нацiональноl валюти була зроблена спроба частково зшвелювати вплив iмпортноl шфляцп на вичизняну економiку.
Попри вщповщш переваги, ревальвацiя гривнi в наступш роки, поряд з багатьма шшими факторами все таки стае одшею iз причин погiршення стану плапжного балансу
Особливiстю четвертого етапу (2005-2008 рр.) е те, що монетарна полиика в Укра!ш, як i в бiльшостi кра!н свiту носить експансюшстський характер [1]. Доступ до досить дешевих грошових ресурсiв сприяв зростанню активних операцш фiнансово-кредитних установ. В умовах вщносно! фiнансовоl i валютно! ста-бiльностi банки почали збшьшувати кредитування економiки.
Динамiка зростання кредитного портфеля суттево випереджала обсяг акумульованих депозитних ре-сурсiв на внутршньому ринку. Цей розрив вгтчизняш комерцiйнi банки покривали за рахунок зовнiшнiх позик на мiжнародних ринках.
До того ж укра!нсью банки нарощували сво! активи, насамперед, через збшьшення обсяпв споживчого кредитування (частка споживчого кредитування у структурi кредитного портфеля банювсько! системи ста-
97
Ткач С.В., Легкосуп I.I. Особливост реал1зацп монетарно'1 полiтики в макроекономiчних умовах Украши: ретрос-пективний аспект
новила близько 80%). Кредитування споживання значно перевищувало кредитування виробництва, реального сектору економжи, а це в свою чергу, щдукувало щнову динамГку
Також наслгдком зростання споживчого кредитування стало суттеве збшьшення Гмпорту i попршення сальдо торгового балансу Фактично збiльшення обсягiв кредитування вiтчизняними комерцшними банками за рахунок зовшшшх запозичень, стимулювало зростання Гмпорту, i тим самим розвиток економжи шших краш, а не нацiонального товаровиробника. Темпи приросту активiв банкiвськоï системи, кредитного портфелю протягом даного перюду становили бшьше 50% в рж [1], а темпи приросту ВВП при цьому — 2,5-7%, iмпорту бшьше 40% [12]. Як наслщок, негативне сальдо торгового балансу у 2006 рощ становило майже 4 млрд. дол., у 2007 рощ — близько 9 млрд. дол., у 2008 рощ — майже 17 млрд. дол. [11].
ЗапобГгати при цьому девальвацп гривш i збшьшувати золотовалютш резерви на протязi декшькох роюв, НБУ вдавалося завдяки тому, що мало мюце позитивне сальдо фiнансового рахунку плапжного балансу (майже 15 млрд. дол. у 2007 р.) [5], яке формувалось не скшьки за рахунок надходжень валюти вгд шоземних швестицш, скiльки за рахунок запозичень банювських установ.
Основним каналом емiсiï нацiональноï грошовоï одиницi в цей час був саме валютний канал — до 80% вгд загального обсягу емiсiï [11]. Проте не можна дати однозначну оцiнку з приводу того, який мультиплiкатор мали так! грошг Спочатку мала мюце ремонетизацiя економiки. З початком кризи рiвень монетизацiï зменшу-вався, як через вщтж кошпв за кордон, так i за рахунок зростання депонування через недовГру з боку населенна до впчизняних фшансово-кредитних установ. Зрю рiвень доларизацiï (мультивалютносп) економiки.
Позитивна динамiка макропоказникiв простежувалась включно до середини 2008 року.
НБУ в ситуацп наближення кризи у середиш 2008 року з метою боротьби з шфлящею допустив рГзку ревальвацiю курсу гривш до 4,50, вщмовившись здiйснювати емiсiю нацiональноï грошовоï одинищ на викуп надлишку iноземноï валюти, який ще мав мюце.
Починаючи з другоï половини 2008 року вплив свiтовоï фiнансово-економiчноï кризи на нащональну економГку стае вщчутним. На свГтових фшансових ринках виникае проблема лжвщносп, украïнськi банки отримувати позики за кордоном вже не мали можливосп, навпаки, ïх потрГбно було повертати. Питома вага зовшшшх кредипв у структур! зобов'язань банюв становить бшьше 30% [11]. В результат! попршуеться сальдо фшансового рахунку плапжного балансу, створюеться передумова до зниження курсу нацiональноï валюти.
Наслщком вщповщних тенденцш стала девальващя нацiональноï грошовоï одинищ Гз — 5,0 грн. за один американський долар до майже — 8,0 грн. Девальващя нацiональноï валюти на рГвш майже 60% у 2008 рощ на вщмшу вгд девальвацiï у 1998 рощ, не стала передумовою до збшьшення експорту краïни, притоку шоземних швестицш, скорочення Гмпорту, вщновлення стiйкоï i високоï динамжи економГчного зростання тощо.
Криза в банювському сектор! призвела до суттевого скорочення обсяпв кредитування нацiональноï економжи, що в свою чергу, позначилось на зменшенш швестицш, падшш ВВП краши.
Грошово-кредитна полГтика п'ятого етапу (2009 р.- сьогодення) спрямовувалась на якнайшвидше подо-лання наслщюв економiчноï та фiнансовоï кризи, стримування значних коливань валютного курсу та зба-лансування валютного ринку. [8]
Особливютю макроекономiчноï ситуацiï в Украш за шдсумками 2009 року е спад ВВП — 15,1%, про-мислового виробництва — 21,9%, зменшення обсягу валових швестицш — близько 30% [10], високий рГвень шфляцп, значний рГвень дефщиту бюджету, зростання державного боргу, негативне сальдо торгового балансу, девальващя нацiональноï грошовоï одиницг Вжип урядом i НБУ заходи спрямованш на подолання кризових явищ в економщ не завжди сприяли макроекономГчнш стабшьностг Починаючи Гз 2010 року все таки вщновлено економГчне зростання, проте його темпи залишаються низькими. Зокрема за шдсумками 2012 року темпи приросту ВВП становили тшьки 0,2 % [12].
Головною метою грошово-кредитноï полггики на даному етап! е забезпечення стабшьносп гривш, вщнов-лення кредитування економжи, забезпечення ефективного функщонування банкiвськоï системи, стимулю-вання економГчного зростання з урахуванням можливих коливань зовнiшньоï та внутрiшньоï кон'юнктури. Цiеï мети можна досягти шляхом керування динамжою грошовоï пропозицiï вщповщно до попиту з боку економiчноï системи, використовуючи вщповщш шструменти грошово-кредитноï полггаки. НБУ i надалГ необхщно шдтримувати стабшьнють грошовоï одинищ з урахуванням взаемопов'язаноï динамжи процент-них ставок, рГвня iнфляцiï та обмшного курсу.
ВИСНОВКИ
Отже, вщповщно Гз змшами в макроекономГчному середовищ! змшюються шдходи до проведення i реа-лiзацiï монетарноï полггаки. У зв'язку з динамГчними змшами, що вщбуваються в нащональнш економщ у фшансово-кредитнш сфер!, банювськш систем! необхщно постшно вдосконалювати методи та шструменти реалiзацiï грошово-кредитноï полггаки.
Важливим i необхщним завданням на сучасному еташ е гнучке поеднання ринкового та державного регу-лювання економГки, що е одним з головних прюритетав монетарноï политики. Ïï мистецтво полягае саме в гнучкому та несуперечливому поеднанш ринкових та державних тдходГв регулювання. Такий баланс цих скла-дових може сприяти бшьшш ефективносп монетарноï политики, що е одним з головних чинниюв макроеконо-мiчноï стабшьносп, забезпечення розвитку економГки Украïни та шдвищенню добробуту населення.
98
Ткач C.B., Легкосуп I.I. Ocобливоcтi peaлiзaцiï монeтapноï поломки в мaкpоeкономiчниx yмовax Укpaïни: peтpоc-пeктивний acпeкт
Пepcпeктиви подaльшиx доcлiджeнь. Вивчeння зaкономipноcтeй, оcобливоcтeй тa нaпpямiв вдо^ою-лeння гpошово-кpeдитноï полiтики з мeтою оптимiзaцiï структури eкономiки тa eкономiчного зpоcтaння в Укpaïнi в цiломy.
СПИСОК B^OP^TAHOÏ Л1ТЕРАТУРИ
1. Дзюблюк O. Ocобливоcтi peaлiзaцiï вaлютноï полiтики в Укpaïнi в yмовax cвiтовоï фiнaнcовоï кризи I O. Дзюблюк II Бaнкiвcькa cпpaвa. — 2010. — №10 — С. 55-64.
2. Коpaблiн С. Вaлютний Rypc гривш: дeякi eфeкги тa обмeжeння I С. Коpaблiн II Економiкa Укpaïни. — 2010. — №4 — С. 76-87.
3. Кpичeвcькa Т. Фiнaнcово-eкономiчнa кpизa тa виклики для гpошово-кpeдитноï полiтики I Т. Кpичeвcь-кa II Економiкa Укpaïни: полiтико-eкономiчний жypнaл. — 2010. — №4. — С. 74-75.
4. Miщeнко С. Удоcконaлeння монeтapноï полiтики тa peгyлювaння фiнaнcовиx cиcтeм I С. Miщeнко II Вicник Haцiонaльного бaнкy Укpaïни. — 2011. — №5. — С. 21-27.
5. Mонeтapнa полиига Haцiонaльного бaнкy Укpaïни: cyчacний cтaн тa пepcпeктиви змiн I зa peд. В.С. Стeльмaxa. — К.: ^щ-р нayк. доcл. НБ У^ни, УБС НБУ, 2009. — 404 c.
6. Лaгyтiн В.Д. Mонeтapнa полiтикa в тpaнcфоpмaцiйнiй eкономiцi: довipa, cтpaтeгiя, мexaнiзми peaлi-зaцiï I В.Д. Лaгyтiн, ТЮ. Кpичeвcькa. — Киïв: КНЕУ, 2004.
7. Литвицький В. Рiзкиx кypcовиx коливaнь влaдa нe допycтить I В. Литвицький II Урядовий кур'ер. — 2005. — №63. — Ст. 4.
8. Лютий I.O. Гpошово-кpeдитнa полиига в yмовax пepexiдноï eкономiки I I.O. Лютий. — Кшв: «Aтaкa», 1999.
9. Лютий I. Фiнaнcово-eкономiчнa кpизa 2008-2010 pp.: дeякi чинники тa уроки I I. Лютий, O. Юрчук II Вюн. Haц. бaнкy Укpaïни. — 2011. — №2. — С. 10-16.
10. Oxpiмeнко O. Maкpоeкономiчний розвиток Укpaïни у 2011-2012 pокax I O. Oxpiмeнко II Фiнaнcовий ринок Укpaïни. — 2010. — № 12. — С. 3-4.
11. Oфiцiйний caйт Haцiонaльного бaнкy Укpaïни. — [Елeкгpонний pecypc]. — Рeжим доcтyпy: http:II bank.gov.ua. — Haзвa з eкpaнy.
12. Oфiцiйний cafe Дepжкомcтaтy. — [Елeкгpонний pecypc]. — Рeжим доcтyпy: http:IIwww.ukrstat.gov.uaI — Haзвa з eкpaнy.
13. Стeльмax В.С. Гpошово-кpeдитнa полiтикa в Укpaïнi I В.С. Стeльмax, A.O. Gпiфaнов, H.I. Гpeбeнник, В.I. Miщeнко. — Кшв: «Згання», 2003.
14. Шaповaловa М. Стaновлeння монeтapноï тa фicкaльноï политики в Укpaïнi I М. Шaповaловa, Т. Срл^ II Вicник НБУ — 2004. — №10. — Ст. 8-10.
Сгаття нaдiйшлa до peдaкцiï 26 бepeзня 2013 року
99
Науковий liiciiiik': Ф1мамси, банки, iнвестицГi - 2G13 - №3
