CC BY
28
Л.Л. Стариченко, В.В. Цикарева
ОСОБЛИВОСТ1 ОЦ1НКИ ЕКОНОМ1ЧНО1 ЕФЕКТИВНОСТ1 Б1ЗНЕС-ПЛАН1В ТЕХН1ЧНОГО ПЕРЕОСНАЩЕННЯ ВУГЛЕВИДОБУВНИХ ШДПРИСМСТВ ЗА КОШТИ ДЕРЖАВНО1 П1ДТРИМКИ
Подолання кризового стану, стабшзащя та подальший сталий розвиток вугшьно'1 промисловостi Украши неможливi без упровадження новггньо'1 прничо'1 технiки i прогресивних технологш. Зараз переважна бiльшiсть вгтчизняних вуглевидобувних
пiдприeмств е збитковими, тому вони можуть здшснювати iнновацiйну дiяльнiсть лише за рахунок державно'1 фшансово'1 пiдтримки або iнших зовнiшнiх швестицш.
Згiдно з чинним порядком [1] кошти державного бюджету для техшчного переоснащення
вуглевидобувних пiдприемств мають надаватися за результатами конкурсу вiдповiдних бiзнес-планiв. До недавнього часу таю плани розроблялися у видi проекпв роботи вибо'1'в, що оснащаються новою технiкою [2], з визначенням розрахунково'1, суто умовно'1, 1'х ефективносп. Природно, такий же умовний i по сутi формальний характер мав i конкурсний вiдбiр проектiв. До того ж пщприемства не несли прямо'1 економiчноi вiдповiдальностi за невиконання проектних показниюв i неефективне використання бюджетних коштiв.
Було запропоновано нову методику складання бiзнес-планiв техшчного переоснащення вуглевидобувних
тдприемств, яку частково використано у затверджених методичних рекомендащях [3], а в остаточнш редакцп наведено в проект галузевого нормативного документа, поданого до Мшютерства
палива та енергетики Украши [4, додатки А IБ].
В основу ново'1 методики покладено таю засади:
по-перше, на вщмшу вiд минуло'1 практики, економiчна ефективнiсть технiчного переоснащення шахт мае оцшюватися не умовними показниками, а реальною змшою кiнцевих фшансових результатiв роботи шахт з урахуванням уах чинникiв;
по-друге, вкладенi в техшчне переоснащення шахт бюджетнi кошти мають окупатися шляхом скасування або зниження розмiрiв дотацiй - державно'1 пiдтримки на часткове покриття витрат iз собiвартостi продукцп, а також шляхом сплати податку i спещальних вiдрахувань вiд прибутку пiдприемств, яю в результатi переоснащення стають рентабельними.
У цш статтi викладено обгрунтування основних положень запропоновано'1 методики, що стосуються оцiнки економiчноi ефективностi бiзнес-плашв технiчного переоснащення шахт.
Проблемам ощнки ефективностi iнновацiй та iнвестицiй присвячена численна лгтература. В процесi розроблення зазначено'1 методики було розглянуто i тiею чи iншою мiрою використано, зокрема, науковi публшаци [5-12] та нормативно-методичш матерiали [13, 14].
Загальновизнаною вважаеться
методолопя обчислення економiчноi ефективностi iнвестицiй, рекомендована ЮН1ДО [5, 118-119, 136-137; 10, 381], що
© Стариченко Леошд Лазарович - кандидат економ1чних наук; Цикарева Валентина Васил1вна - кандидат економ1чних наук. 1нститут економ1ки иромисловосп НАН Укра1ни, Донецьк.
ISSN 1562-109X
базусться на визначенш та зiставленнi Bcix витрат i надходжень коштiв, пов'язаних i3 здiйсненням iнвестицiйних проекпв, за розрахунковий перюд (як правило, за перюд життевого циклу проекту - створення i використання вiдповiдного об'екта швестицш). Проте, як справедливо зазначено у монографи [5, 136], не юнуе унiверсальних, придатних для вах конкретних випадкiв, методiв оцiнки ефективносп.
У даному випадку слiд мати на уваз^ що бiзнес-плани, як шновацшно-iнвестицiйнi проекти, по-перше, фшансуються за бюджетнi кошти, а подруге, реалiзуються на дiючих пщприемствах i стосуються 1'хшх окремих виробничих процеав. Це обумовлюе визначення, як це передбачаеться у рядi розглянутих джерел [6, 61; 8, 23-26; 13, 13-14; 14, 1213], по кожному iз бiзнес-планiв ix ефективностi трьох рiвнiв - загальноi (або, за шшою термiнологiею, народногосподарсько'1', суспшьно!,
штегральноГ), виробничо'1'
(госпрозрахунково'1', комерцшноГ) та бюджетно'1' - i спричиняе певнi особливосп обчислення показникiв ефективностi.
У вах без винятку розглянутих нами джерелах [5-14] викладено загальноприйнятий пщхщ до оцiнки комерцiйноi ефективностi швестицшних проектiв, згiдно з яким визначаються суми приведеного доходу (PV - Present Value), чистого приведеного доходу (NPV - Net Present Value) i вщносний показник - шдекс рентабельности iнвестицiй (PI - Profitability Index) з урахуванням у доходах амортизацшних вщрахувань.
1з теоретично'1 точки зору цей пщхщ е правомiрним, якщо iнвестицiйний проект можна вважати завершеним пiсля припинення функцiонування об'екта швестицш. Але на дшчому пщприемсга
такий об'ект (наприклад, на шахт очисний комплекс), вiдпрацювавши свiй ресурс, мае поновлюватися i тому амортизацшш вiдрахування, що накопичуються за строк його експлуатацii, е майбутшми неминучими витратами i ix недоцшьно включати до доxодiв. Тут бшьш доречно застосовувати показники типу норми прибутку на iнвестицii або каттал (наприклад, ARR - Accounting Rate Return) [5, 153-156; 8, 53; 11, 68-69].
1з практично'1 точки зору включення чи невключення амортизацiйниx вiдраxувань до доходу при обчисленш вiдносниx показникiв комерцiйноi ефективносп iнвестицiйниx проектiв не мае принципового значення i означае лише перенесення координат i змiщення критичних рiвнiв показникiв: наприклад, проект вважаеться прийнятним, якщо iндекс рентабельностi швестицш з урахуванням у доходах амортизацшних вщрахувань бшьше одинищ, а без урахування амортизацшних вщрахувань - бшьше нуля. Зате без урахування амортизаци показники загально'1 та виробничо'1 (комерцшно'О ефективностi стають сумiрними (зiставними) з показниками бюджетно! ефективностi, якi завжди обчислюються без урахування амортизацiйниx вщрахувань.
Зважаючи на те, що тут мова йде про цiльовi бюджетнi iнвестицii в шновацшш заходи, що виключають альтернативне використання кош^в за iншим призначенням, обчислення ix ефективносп може бути спрощено, виходячи лише з показниюв роботи вiдповiдного вуглевидобувного
пiдприемства, не враховуючи можливi наслiдки впровадження шновацш за його межами. Загальна ефективнють iнновацii, що характеризуе ii вплив на економжу галузi та краши в цiлому, може визначатися на основi показника валового прибутку пщприемства
безвщносно способiв i пропорцiй його розподшу мiж учасниками iнновацiйного заходу; виробнича ефективнють, що характеризуе вплив шноваци на економiку пiдприeмства, - на основi показника чистого прибутку, що залишаеться у розпорядженнi
пщприемства; бюджетна ефективнiсть, що характеризуе вплив шноваци на державний бюджет, - на основi показниюв взаеморозрахункiв
пщприемства з державним бюджетом, пов'язаних iз прибутками (збитками) пщприемства (дотацш, податку на прибуток).
1нвестицшний проект можна вважати безумовно прийнятним, якщо його здшснення забезпечуе отримання позитивного економiчного ефекту всiх трьох рiвнiв. Виходячи з того, що метою бюджетного швестування е пiдвищення рентабельности вуглевидобутку, за критери допущення швестицшних проекпв (бiзнес-планiв) до конкурсу лопчно прийняти позитивнi значення загального i виробничого ефекту, а враховуючи обмеженють бюджетних коштiв, за критерiй конкурсного вщбору проектiв слiд прийняти !х бюджетну ефективнiсть.
У лiтературi здебiльшого докладно розглядаються iнвестицiйнi проекти щодо створення нових пiдприемств, виробництв або шших вiдокремлених об'ектiв, коли для оцшки !х ефективностi використовуються показники доходiв та витрат безпосередньо по цьому об'екту. У даному ж випадку йдеться про швестицшш заходи, що реалiзуються на дiючому пiдприемствi, коли ефект вщ заходу виявляеться через його вплив на загальнi результати дiяльностi пiдприемства i цей ефект неможливо обрахувати виходячи лише з показниюв функцюнування самого об'екта iнвестицiй, або виокремити iз загальних результатiв. У таких випадках
рекомендуються [6, 712-715; 13, 146-149] два методи: 1) "прирютний метод", за яким ефективнють швестицшного проекту визначаеться на пiдставi даних про змши (збшьшення, зменшення) витрат i доходiв по пiдприемству внаслiдок здiйснення проекту; 2) "метод розрахунку по пщприемству в цшому" (його можна назвати ще "порiвняльним"), за яким ефективнють проекту визначаеться як рiзниця в ефективносп дiяльностi пiдприемства за двома варiантами: без здiйснення проекту (базовий, фоновий, нульовий варiант) i в разi здiйснення проекту (основний варiант).
Для оцiнки ефективностi проекту щодо техшчного переоснащення пiдприемства бшьше пщходить другий метод, з визначенням кшцевих показникiв роботи пiдприемства, але iз суттевою поправкою. В книзi [6, 81] i в методичних рекомендащях [13, 16] наголошено, що для оцшки швестицшного проекту треба зютавляти ситуацп не "до проекту" i "пiсля проекту", а "без проекту" i "з проектом". Цей принцип е, безумовно, правильним для визначення "чисто! ефективносп" швестицшного проекту, наприклад, коли необхщно прийняти ршення щодо доцшьносп його здшснення
пщприемством за власш або позиковi кошти. Але коли мова йде про конкурсний вiдбiр iнвестицiйних проектiв, що фшансуються з державного бюджету, доцшьно зютавляти саме ситуацп "до проекту" i "тсля проекту" (або, що те ж саме, "з проектом"). Покажемо це на спрощеному умовному прикладi (табл. 1).
Припустимо, що у поточному рощ (назвемо його базовим) на шахт експлуатуеться лава з морально застаршою техшкою i добовим навантаженням 500 т вугшля; шахта мае рiчний збиток вiд продажу вугшьно!
продукцп, який покривасться державною дотацieю, в 10 млн. грн. (показники базового року "до проекту" - графа 1 табл. 1). В наступному рощ тсля вщробки дано'1 лави в разi отримання державних швестицш (держпщтримки технiчного переоснащення) на суму 20 млн. грн. шахта може ввести нову лаву з
новим обладнанням i навантаженням 1200 т, у результат знизити рiчний збиток i вщповщно державну дотацiю до 3 млн. грн. (показники основного варiанта 1 "тсля проекту", графа 2). 1з зютавлення показникiв цього основного варiанта i базового року випливае,
Таблиця 1. Визначення бюджетног ефектжност1 державних твестицш, виходячи з показник1в базового року ("до проекту ") I базового _вар1анта ("без проекту ")_
Показники Базовий рж (базовий варiант 1) Основний варiант 1 Базовий варiант 2 Основний варiант 2
Навантаження на лаву, т/добу 500 1200 400 1000
Державна дотащя (держпiдтримка
на покриття витрат iз собiвартостi продукцп), млн. грн. 10 3 14 6
Державш швестицп (держпщтримка
технiчного переоснащення), млн. грн. х 20 х 22
Рiчний бюджетний ефект вiд
державних швестицш, млн. грн.,
виходячи
з показникш:
базового року х 7 х 4
базового варiанта х 7 х 8
Коефщент ефективностi державних
iнвестицiй виходячи з показникш:
базового року х 0,350 х 0,182
базового варiанта х 0,350 х 0,364
що рiчний бюджетний ефект (у видi економи бюджетно'1 дотаци) вiд здшснення проекту iз упровадження ново'1' техшки становить 10 - 3 = 7 млн. грн., а коефщент ефективносп державних iнвестицiй 7 : 20 = 0,350.
Для обчислення бюджетно'1' ефективносп згiдно зi згаданими методичними рекомендащями [6, 13] необхщно визначити показники базового (фонового, нульового) варiанта, тобто показники року, наступного за базовим, у разi нездiйснення швестицшного проекту ("без проекту"). Логiчно припустити, що в цьому разi замють лави, що вибувае,
буде введено нову аналопчну лаву з тею ж технiкою i з таким же навантаженням, а показники шахти, зокрема рiчний збиток, не будуть вiдрiзнятися вiд показникiв базового року (графа 1). Вщповщно i ефективнiсть проекту не буде вiдрiзнятися вщ ефективностi, визначено'1' iз зiставлення показниюв основного варiанта i базового року (графа 2). Але, як показуе весь попереднш досвщ аналогiчних обгрунтувань, керiвники i фахiвцi шахти, керуючись сво'1'ми економiчними iнтересами, вiднайдуть безлiч аргументiв (якi нелегко перевiрити i спростувати)
для того, щоб довести, що за базовим BapiaHTOM навантаження на нову лаву мае бути не 500 т, а, наприклад, 400 т, а збиток шахти, який потребуе державно'1 дотаци, становитиме не 10 млн. грн., а 14 млн. грн. (графа 3). За тако'1 бази можна скоригувати i показники основного вapiaнтa, наприклад, знизити
навантаження на лаву з ново'1 техшкою до piвня 1000 т, а piчний збиток i державну дотацш збшьшити до 6 млн. грн., суму швестицш - до 22 млн. грн. (графа 4). Визначений iз зютавлення цих показниюв основного i базового вapiaнтiв коефщент ефективносп державних iнвестицiй (8 : 22 = 0,364) буде вищим, шж визначений iз зiстaвлення показниюв основного вapiaнтa i базового року (4 : 22 =0,182), i вищим, шж за розрахунками першого основного вapiaнтa (0,350). I хоча за абсолютними показниками i за реальною (а не умовно-розрахунковою) ефективнiстю перший основний вapiaнт перевищуе другий, перевагу при конкурсному вiдбоpi iнновaцiйних пpоектiв за тако'1 методики pозpaхункiв матиме саме другий вapiaнт.
Кpiм того, слщ мати на увaзi, що для повно'1 оцiнки ефективностi проекту показники роботи шахти за основним вapiaнтом мають визначатися за весь перюд функцюнування об'екта швестицш (для ново'1 очисно'1 технiки це 7 роюв) i за такий же перюд треба буде визначати i показники базового (фонового, нульового) вapiaнтa, що не тшьки ускладнить розрахунки, а й тдвищить вipогiднiсть помилок i свщомих мaнiпуляцiй.
Вважаемо, що викладеш мipкувaння е достатньою пщставою для того, щоб визнати бшьш доцiльним обчислення ефективностi iнновaцiйних проекпв, що фiнaнсуються за деpжaвнi кошти, iз зiстaвлення покaзникiв роботи шахти за основним вapiaнтом з показниками вapiaнтa "до проекту", а не
варiанта "без проекту".
Слiд, однак, зазначити, що при такш методищ оцiнки ефективностi технiчного переоснащення пщприемств пiд час конкурсного вiдбору бiзнес-планiв у програшному становищi опиняються шахти, яю у базовому рощ ютотно перевищують свою виробничу потужнють, але з об'ективних причин (за умовами вентиляци, транспорту тощо) в подальшому змушенi зменшувати обсяг виробництва. 1хне технiчне
переоснащення за прийнятою методикою оцiнки виглядае неефективним або недостатньо ефективним, хоча запоб^ае бшьш ютотному зниженню економiчних показниюв.
Для ще'' загалом нечисленно! групи шахт економiчну ефективнiсть технiчного переоснащення доцшьно визначати, як виняток, за «класичною» схемою, на основi порiвняння показникiв, що плануються пiсля переоснащення, з розрахунковими очжуваними показниками базового (фонового, нульового) варiанта (без переоснащення). Однак при цьому слщ мати на уваз^ що реального економiчного ефекту - i виробничого, i бюджетного - тут може не бути i цшком ймовiрне збiльшення дотацiй для цих шахт треба буде компенсувати скасуванням або зменшенням дотування шших шахт, що переоснащуються. Тому масштаби надання бюджетних коштв для техшчного переоснащення на таких пщставах необхщно обмежити по галузi заздалегщь визначеною сумою.
Труднощi з реалiзацiею ще'' вiдшкодування бюджетних коштiв, що видшяються на технiчне переоснащення, виникають i при розробцi бiзнес-планiв по шахтах, якi в результатi переоснащення знижують збитки, але не позбавляються 'х цiлком. Логiчною видаеться така проста схема: знижуе шахта збитки - вщповщно знижуеться
державна пщтримка на 1'хне покриття (дотащя) i в такий спосiб заощаджуються бюджетнi кошти. Але справа ускладнюеться тим, що по багатьох шахтах ниш встановлеш дотаци лише частково покривають збитки вiд випуску вугшьно'1 продукци i по деяких з них навггь при значному зниженш збиткiв пiсля технiчного переоснащення для 1'х повного покриття потрiбно не зменшення, а збiльшення дотацiй, а це означае одержання негативного бюджетного економiчного ефекту.
Вважаючи збалансованiсть доходiв i витрат шахт нагальним завданням, головною умовою фшансового оздоровлення вуглевидобувних
пiдприемств i водночас зважаючи на обмежеш можливостi негайного вирiшення цього завдання на глибокозбиткових шахтах, а також враховуючи те, що тепершня незбалансованiсть е не тшьки наслiдком недостатньо'1 державно'1 пiдтримки галуз^ а й результатом неефективного господарювання, слiд визнати
виправданим такий компромюний пiдхiд: з одного боку, вважати припустимим при розробщ бiзнес-планiв передбачати поступове досягнення збалансованосп доходiв i витрат за перiод пiсля технiчного переоснащення шахти, допускаючи можливiсть перевищення витрат над доходами в окремi роки; з iншого боку, приймати до учасп в конкурсi бiзнес-плани, якими
передбачаеться збiльшення дотацiй (тобто негативна бюджетна
ефективнють) при зменшеннi валових збиткiв (за позитивно'1 загально'1 ефективностi), маючи на уваз^ що такi бiзнес-плани можуть пройти конкурсний вiдбiр в останню чергу.
Дотаци по шахтах, яю тсля техшчного переоснащення залишаються збитковими, мають забезпечити позитивну динамшу чистого прибутку
(збитку), тобто позитивну виробничу ефективнють, iнакше шахти втрачають стимул до переоснащення. З урахуванням вимог щодо збалансованостi фшанав шахт за ïx кiнцевим результатом при визначенш розмiрiв дотацiй слщ керуватися такими кiлькiсними спiввiдношеннями в динамщ валового збитку, чистого прибутку або збитку та дотацГï:
якщо шахта до техшчного переоснащення отримуе з урахуванням дотаци чистий прибуток, то тсля техшчного переоснащення дотащя мае бути такою, щоб у разi зменшення валового збитку чистий прибуток збшьшувався або принаймш не зменшувався, а в разi збшьшення валового збитку (в окремi роки) чистий прибуток зменшувався, але тшьки до нуля (тобто щоб забезпечувалася збалансованють доxодiв i витрат);
якщо шахта до техшчного переоснащення отримуе з урахуванням дотаци чистий збиток, то тсля техшчного переоснащення дотащя мае бути такою, щоб у разi зменшення валового збитку чистий збиток зменшувався (бажано до нуля), а в разi збшьшення валового збитку (в окремi роки) чистий збиток не збшьшувався (тобто щоб не зростала незбалансованють доxодiв i витрат).
Визначення необхщних розмiрiв дотацш ускладнюеться юнуючими розбiжностями мiж фiнансовими показниками за чинним бухгалтерським та податковим облшом. Наприклад, якщо дотацiю встановити на рiвнi валового збитку, то це не забезпечуе кiнцевоï' фiнансовоï' збалансованосп внаслiдок сплати податку на прибуток, який виникае через заниження за податковим облiком амортизацГï та через дещо штучне врахування у доходах пiдприемства (до ïx оподаткування) державно'1' фшансово'1' пГдтримки (дотацiй
та швестицш). З урахуванням цих обставин нами розроблено спещальну методику обчислення розмiрiв дотацш по шахтах, що тсля технiчного переоснащення залишаються
нерентабельними або
низькорентабельними. Методику
докладно викладено в проект положення [4, додаток Б, 64-70].
Шахти, що тсля техшчного переоснащення стають рентабельними (або пiдвищують рiвень рентабельностi), повиннi сплачувати податок на прибуток або вщповщну частку консолщованого податку пiдприемства, до складу якого вони входять. Разом iз тим для таких шахт, що отримують (збшьшують) прибуток завдяки бюджетному швестуванню, пропонуеться встановити додатковi вiдрахування певно'' частки прибутку, яю можна трактувати як сплату вщсотюв на вкладений державою капiтал або як вилучення належно'' державi-iнвестору диференщально''
прничо'' ренти II роду (прничо-виробничо'' ренти). Цi вiдрахування мають робитися шахтою-структурним пщроздшом до резервного фонду вуглевидобувного пщприемства, а самостшною шахтою - до галузевого резервного фонду як додаткових джерел фшансово'' пiдтримки збиткових шахт. Суми цих вщрахувань разом iз сумами податку на прибуток слщ ураховувати як складовi бюджетного ефекту вiд техшчного переоснащення шахт.
1з приводу обчислення бюджетно''
ефективностi iнвестицiйних проектiв треба зазначити, що автори публшацш i методичних матерiалiв, де порушуеться це питання, наприклад [6, 377-381; 8, 2325; 13 , 59-62], дають доволi великий перелж можливих змш бюджетних витрат i особливо бюджетних надход-жень, пов'язаних iз реалiзацiею проектiв. Зокрема, передбачаеться враховувати змiни вiдрахувань до сощальних фондiв (пенсiйного та страхових рiзних видiв), а також податку з доходiв працiвникiв, податку на додану вартють, тобто надходжень до бюджету i позабюджетних фондiв, що повнютю або значною мiрою залежать вщ фонду заробггно'' плати пiдприемства. Певно, такий пщхщ мае сенс щодо оцшки бюджетно'' ефективностi iнвестицiйних проекпв, що передбачають, як вже зазначалося, створення нових
тдприемств, виробництв, шших об'ектiв або 'х розширення.
Стосовно ж iнновацiйних проекпв, що здiйснюються на дiючих тдприемствах i за своею суттю передбачають замшу живо'' пращ уречевленою, зниження трудомюткосп виробництва, а отже, як правило, скорочення чисельносп персоналу, зменшення витрат на оплату пращ та вщповщних вщрахувань i податкiв, то за такого пщходу всi щ проекти виявляться не вигiдними для бюджету i не вартими державно'' пщтримки. Схематично це можна прошюструвати наведеним нижче (табл. 2) умовним прикладом.
Таблиця 2. Змша фтансовихрезультатiв дiяльностi тдприемства вна^док
здтснення тновацтного проекту
Показники До (без) здшснення проекту Пюля здшснення проекту ±
Доход вщ продажу продукцп(без податку на додану вартють), млн. грн. 112,0 118,0 + 6,0
Витрати на виробництво продукцп (без оплати податку на додану вартють), млн. грн. 100,0 95,0 - 5,0
У тому чист: заробггна плата 30,0 23,0 - 7,0
сощальш вГдрахування (50,6 % заробiтноï плати) 15,2 11,6 - 3,6
амортизацГя 12,0 17,0 + 5,0
ГншГ витрати 42,8 43,4 + 0,6
Валовий прибуток, млн. грн. 12,0 23,0 + 11,0
Податок на прибуток (25%), млн. грн. 3,0 5,8 + 2,8
Чистий прибуток, млн. грн. 9,0 17,2 + 8,2
Додана вартють, млн. грн. 57,2 57,6 + 0,4
Податок на додану вартють (20%), млн. грн. 11,4 11,5 + 0,1
Податок з доходГв (заробiтноï плати)
пращвниюв (13%), млн. грн. 3,9 3,0 - 0,9
У цьому прикладi здшснення iнновацiйного проекту забезпечуе збшьшення чистого прибутку
тдприемства на 8,2 млн. грн., тобто для тдприемства проект е економiчно ефективним. Але для бюджету вш виявляеться неефективним, бо його реалiзацiя призводить до зменшення бюджетних i позабюджетних надходжень на суму 1,6 млн. грн. (-3,6 + 2,8 + 0,1 -0,9 = -1,6). А якщо врахувати ще можливГ витрати бюджетних коштГв на створення нових робочих мюць для працевлаштування (або виплату грошово! допомоги з безробпгя) персоналу, що вившьняеться, як це передбачаеться у зазначених публшащях, то втрати бюджету будуть ще бГльшими.
Тут, на нашу думку, припускаеться методолопчна помилка: не враховуеться цГльове призначення сощальних вiдраxувань i можливГсть та необхщнють працевлаштування персоналу, що вивiльняеться. В разi, коли звшьнеш працiвники не будуть нще бiльше працювати, то стосовно них зникае й потреба у соцiальниx вщрахуваннях, отже зменшення на цю суму вщрахувань по пiдприемству не означае втрат для вщповщних ФондГв (пенсшного, страхових); якщо ж звiльненi пращвники перейдуть на ГншГ пiдприемства, то там будуть здшснюватися вГдповГднГ
вщрахування i сплачуватися податки, залежнi вщ заробiтноï плати, i таким чином бюджет теж не зазнае втрат. Що стосуеться можливих бюджетних витрат на створення нових робочих мюць, то ïx треба вважати швестищями, що самi мають окупатися.
Виходячи з цих мiркувань при визначенш бюджетноï ефективносп шновацшних проектГв (бiзнес-планiв) з техшчного переоснащення шахт можна обмежитися урахуванням лише змш державноЛ дотаци (державноЛ пГдтримки на покриття витрат Гз собiвартостi продукцп), податку на прибуток, згаданих вище додаткових вщрахувань вщ прибутку i, природно, величини бюджетних швестицш (державноИ пГдтримки техшчного переоснащення тдприемства).
Для забезпечення порГвняльносп (зютавимосп) рГзномасштабних
ГнновацГйних проектГв (бГзнес-планГв) ïx економГчну ефективнГсть (загальну, виробничу, бюджетну) слщ ощнювати вГдносними показниками: термшом окупностГ, Гндексом рентабельностГ, коефГцГентом ефективносп швестицш. ОскГльки ранжування проектГв (бГзнес-планГв) за всГма цими взаемопов'язаними показниками дае однаковГ результати, можна обмежитися обчисленням одного з них. У даному разГ найбГльш зручним
видасться коефщент ефективностi ^чно'1 прибутковостi) швестицш.
При обчисленнi ефективностi декiлькох рiзночасових iнвестицiй за певний розрахунковий перюд сума кожно'1 швестицп мае приводитися до термшу використання (функцiонування) вщповщного об'екта швестици в межах розрахункового перюду:
1[ = 1Т : Т,
де I/ - приведена сума ы швестици', грн.;
Ц - номiнальна сума ь'1 швестици',
грн.;
Тi - термiн використання (функцюнування) об'екта ы швестици в межах розрахункового перюду, роюв;
Т - тривалють розрахункового перiоду, роюв.
ефективностi декiлькох iнвестицiй, виходячи з 1'х номiнальних сум, що iнколи зустрiчаеться в лiтературi, призводить до помилкових результатв i висновкiв. Це наочно видно iз наведених у табл. 3 умовних розрахунюв коефщенпв загально'1 ефективностi (на основi приросту валового прибутку пщприемства).
Як бачимо, коефщент загально'1 ефективностi двох рiзночасових iнвестицiй вiдносно 1х номiнальноi суми (к = 0,146) виявився меншим за коефщенти ефективностi кожно'1 окремо! швестици (к1 = 0,200; к2 = 0,250), що суперечить здоровому глузду. Вщносно ж приведеноi суми швестицш коефщент загальноi ефективностi (k' = 0,219) становить середню 1х величину, що цшком логiчно.
Визначення коефiцiента
Таблиця 3. Порiвняння коефiцieнmiв загальног ефективностi рiзночасових швестицш вiдносно гх номшальних i приведених сум
Показники Роки розрахункового перюду Всього
1 2 3 4 5 6 7
Перша швестищя, млн. грн. (11) 20 20
Прирiст прибутку, млн. грн. (АП1) 4 4 4 4 4 4 4 28
Коефiцiент ефективносп
(^= : I,: Т,) 0,200
Друга iнвестицiя, млн. грн. (12) 28 28
Прирiст прибутку, млн. грн. (АП2) 7 7 7 21
Коефiцiент ефективностi
(^ = £АЛ 2 :12 : Т 2) 0,250
Разом
1нвестици, млн. грн.:
номiнальна сума (I;) 20 28 48
приведена сума
(Ц = : т) 20 12 32
Прирют прибутку, млн. грн. (АП) 4 4 4 4 11 11 11 49
Коефщент ефективностi:
вiдносно номiнальноl суми iнвестицiй
(k = £АП : £ I: Т) 0,146
вщносно приведеноi суми швестицш
(Г =£АП : £ I': Т) 0,219
Примггка. В таблиц прийнято, що швестицп здшснювалися на початку ввдповщного року; Т1 = 7 1
Т2 =3 - час експлуатацп об'екпв вщповвдно першо! та друго! швестицш, роки; Т = Т1 = 7 рошв -тривал1сть розрахункового перюду.
Ефективнiсть iнвестицiйних
проектiв визначаеться звичайно виходячи зi спiввiдношення зумовлених швестищями доходiв та витрат (!х змiни) по пiдприемству за весь перюд використання (експлуатацп,
функцiонування) об'екта швестицш. При цьому рiзночасовi грошовi потоки, як правило, приводять до одного часу шляхом дисконтування, хоча за певних обставин (найчастiше при визначенш вiдносних показникiв ефективностi) можуть використовуватися i
недисконтованi (номiнальнi, облжов^ в реальному вимiрi) оцiнки коштв [8, 4763; 11, 54]. У даному разi визнано доцшьним використання дисконтованих вартiсних показникiв передуам для того, щоб стимулювати якнайшвидше вiдшкодування бюджетних витрат, запоб^и намаганню "вщсунути" отримання ефекту вщ iнвестицiй на кiнець розрахункового перюду. Для забезпечення зiставимостi показниюв ефективностi рiзних бiзнес-планiв передбачено приведення !х до базового року iз застосуванням едино'1 рiчноi норми дисконту на рiвнi очiкуваноi середньо'1 депозитно'1 ставки комерцiйних банкiв (15%).
Приклад визначення фшансових результатiв i показниюв економiчноi ефективностi технiчного переоснащення шахти згщно з розробленим бiзнес-планом наведено у табл. 4 i 5. У прикладi передбачено, що для техшчного переоснащення шахта ^м бюджетних асигнувань (37200 тис. грн.)
використовуе також банкiвський кредит (1800 тис. грн.) i власнi кошти (460 тис. грн).
Таблиця 4. Фгнансовг результати дгяльностг шахти до та тсля и техтчного
переоснащення, тис. грн.
Базовий
Показники рш (до техн. переосн.) Роки розрахункового перюду (тсля техтчного переоснащення)
1. Вартють товарно'1 вугшьно'1 продукцп (доход вщ реалiзацii) 83980 94866 105003 93374 108312 106504 96359 106504
2. Собiвартiсть товарно'1
вугiльноl продукцil 94705 95162 99320 96498 102430 101931 99583 103674
а) у тому чист амортизацiя (за бухгалтерським облжом) 8735 12877 13050 13380 13560 13560 14070 14070
б) з неi амортизацiя основних
фондiв, уведених за рахунок бюджетних коштв 4932 5378 5378 5378 5378 5378 5378
3. Валовий прибуток (+),
збиток (-) вщ випуску товарноi
вугшьно'! продукцп (п.1 - п.2) -10725 -296 5683 -3124 5882 4573 -3224 2830
4. Державна дотацiя на покриття
витрат iз собiвартостi продукцп 6804 2475 0 2838 0 0 3508 0
5. Державш швестицп в
технiчне переоснащення (= п.2 б)х 4932 5378 5378 5378 5378 5378 5378
6. Iншi доходи (операцiйнi,
фiнансовi i т. ш.) 12 12 12 12 12 12 12 12
7. Плата за кредит - - - - 430 35 - -
8. Iншi витрати, крiм врахованих у собiвартостi
вугiльноl продукцil 18 18 18 18 18 18 18 18
9. Прибуток (+), збиток (-) вщ
звичайноi дiяльностi (до
оподаткування) (п.3 + п.4 + п.5
+ п.6 - п.7 - п.8) -3927 7105 11055 5086 10824 9910 5656 8202
10.Амортизащя за податковим
облiком 7112 11290 11516 11780 11924 11924 12332 12332
11. Прибуток, що
оподатковуеться (п. 9 +п. 2а -п. 10) > 0 8692 12589 6689 12460 11546 7394 9940
12. Податок на прибуток - 2173 3147 1672 3115 2887 1848 2485
13. Погашення кредиту - - - - 1200 600 - -
14. Сума чистого прибутку (+),
збитку (-) тсля сплати податку,
погашення кредиту та за
вирахуванням сум державних
швестицш (п. 9 - п.12 - п.13 -
п.5) -3927 0 2530 -1964 1131 1045 -1570 339
15. Вщрахування до резервного фонду 379 169 156 51
16. Залишок чистого прибутку,
збитку (п.14 - п.15) -3927 0 2151 -1964 962 889 -1570 288
х Зпдно з чинним порядком облжу доходiв пiдприeмств.
Таблиця 5. Визначення показниюв економiчног ефективностi техтчного
переоснащення шахти
Показники Роки розрахункового перiоду (^ Всього
1 2 3 4 5 6 7
1. 1нвестици у техшчне переоснащення шахти, тис. грн.: 1.1. Загальна сума: а) номшальна (1з) 37200 1800 460 39460
б) приведена (1з = 1зТ : Т) 37200 - 1286 - - 131 - 38617
в) дисконтована (1'з = ^а) 32364 - 846 - - 57 - 33267
1.2. У тому чист сума державних iнвестицiй: а) номшальна (1д) 37200 37200
б) приведена (1д = 1бТ : Т) 37200 - - - - - - 37200
в) дисконтована (1д = 1^а) 32364 - - - - - - 32364
2. Збшьшення валового прибутку або зменшення валового збитку (+), зменшення валового прибутку або збшьшення валового збитку (-) проти базового року, тис. грн.: а) номшальна сума (АПв) 10429 16408 7601 16607 15298 7501 13555 87399
б) дисконтована сума (АПв = АПва) 9073 12404 5002 9499 7603 3240 5097 51918
3. Збшьшення залишку чистого прибутку або зменшення залишку чистого збитку (+), зменшення залишку чистого прибутку або збшьшення залишку чистого збитку (-) проти базового року, тис. грн.:
а) номшальна сума (АПчз) 3927 6078 1963 4889 4816 2357 4215 28245
б) дисконтована сума (АПчз = АПЧза) 3416 4595 1292 2796 2394 1018 1585 17096
4. Змша взаеморозрахунюв з держбюджетом, тис. грн.: 4.1. Зменшення (+), збшьшення (-) проти базового року державноi дотаци на покриття витрат iз собiвартостi вугшьно! продукци ( АПдс ) 4329 6804 3966 6804 6804 3296 6804 38807
Показники Роки розрахункового перюду (1) Всього
1 2 3 4 5 6 7
4.2. Збiльшення (+), зменшення (-)
проти базового року податку
на прибуток ( ЛПп ) 2173 3147 1672 3115 2887 1848 2485 17327
4.3. Вщрахування вщ чистого
прибутку до резервного
фонду ( ЛПр) - 379 - 169 156 - 51 755
4.4. Разом бюджетний прибуток (+), збиток (-):
а) номшальна сума
( ЛПб = ЛПдс + ЛПп + ^Пр) 6502 10330 5638 10088 9847 5144 9340 56889
б) дисконтована сума
(ДПб = АПба) 5657 7809 3710 5770 4894 2222 3512 33574
5. Коефiцiент ефективносп (прибутковостi) iнвестицiй:
Е дпв , а) загальноl (кз =-—) з Е 1зт 0,223
^ « -п Е дпчз, б) виро6ничо1 ( кв =--— ) Е 1зТ 0,073
в) бюджетно! (к6 = ^ ) Е 1бТ 0,148
Дов1дково. Коефiцiент
дисконтування
а = 1: (1 + 0,15)* 0,870 0,756 0,658 0,572 0,497 0,432 0,376 -
Для стимулювання розробки всебiчно обгрунтованих реальних бiзнес-планiв технiчного переоснащення шахт i успiшного '1х виконання необхщно, щоб передбаченi цими планами вщносш розмiри дотацiй (якщо шахта тсля переоснащення залишаеться
нерентабельною) та розмiри вiдрахувань до резервного фонду тдприемства або галузi (якщо шахта стае рентабельною), обчислеш у вiдсотках до доходу вщ продажу (вартостi) товарно'1 вугшьно'! продукцп, фiксувалися i застосовувалися протягом розрахункового перюду як нормативи, що не пщлягають перегляду
незалежно вiд можливих змш фактичних показникiв пiсля проведення техшчного переоснащення.
Саме за таких умов шахти, складаючи бiзнес-плани, не будуть защкавлеш анi в завищеннi результатв технiчного переоснащення (бо наслiдком цього буде зменшення дотацш або збшьшення вiдрахувань вiд прибутку), анi в '1хньому заниженнi (бо наслiдком цього може бути програш конкурсу i неотримання бюджетного фшансування). Такi бiзнес-плани будуть не документами "разового призначення" (тiльки для одержання бюджетних коштв), а
основою подальшого планування господарсько'1 дiяльностi шахт i вуглевидобувних пiдприeмств. При цьому шахти, знаючи наперед нормативи фшансових взаeмовiдношень з пiдприeмством i державним бюджетом, причому не нав'язаш силомщь "зверху", а визначенi ними самими, отримають дieву мотивацiю до устшно'1 реалiзацiï розроблених i вiдiбраних за конкурсом бiзнес-планiв.
Л1тература
1. Порядок надання i визначення обсяпв державноï пiдтримки вугледобувних пiдприeмств на часткове покриття витрат iз собiвартостi продукцп, а також будiвництва та техшчного переоснащення пiдприeмств з видобутку кам'яного вугшля, лiгнiту (бурого вугiлля) i торфу: Затв. постановою Кабiнету МЫс^в Украши вiд 21 серпня 2003р. №1311 // Офщшний вiсник Украши. - 2003. - № 34. - Ст. 1825.
2. Методические положения по разработке проектов подготовки и отработки выемочных полей (участков) новыми механизированными комплексами и проведению выработок новой проходческой техникой: Утв. директором Госуглепрома. - Донецк, 2001. - 42с.
3. Методические рекомендации по составлению типового бизнес-плана технического переоснащения шахты на базе применения оборудования нового технического уровня: Утв. директором Департамента угольной пром-сти Мин-ва топлива и энергетики Украины. - К., 2003. - 53 с.
4. Положення про надання державноï тдтримки техшчного переоснащення пщприемств з видобування кам'яного вугшля та л^шту (бурого вугшля): Керiвний нормативний документ Мш-ва палива та енергетики
Украши (проект) /
1н-т економжи пром-ст НАН Украши. -Донецьк, 2005. - 100 с.
5. Гойко А.Ф. Методи оцшки ефективносп швестицш та прюритетш напрями ix реалiзацii. - К.: В1РА - Р, 1999. - 320 с.
6. Виленский П.Л., Лившиц В.Н., Смоляк С.А. Оценка эффективности инвестиционных проектов: Теория и практика. - М.: Дело, 2001. - 832 с.
7. Инновационный менеджмент / С.Д. Ильенкова, Л.М. Гохберг, С.Ю. Ягу-дин и др. - М.: ЮНИТИ, 2001.-327с.
8. Крылов Э.И., Журавкова И.В. Анализ эффективности инвестиционной и инновационной деятельности предприятия. - М.: Финансы и статистика, 2001. - 384 с.
9. Бизнес-план инвестиционного проекта: Отечественный и зарубежный опыт. Современная практика / Под ред. В.М. Попова. - М.: Финансы и статистика, 2002. - 432с.
10. Фатхутдинов Р.А. Инновационный менеджмент. - СПб: Питер, 2002. - 400 с.
11. Ковалев В.В. Методы оценки инвестиционных проектов. - М.: Финансы и статистика, 2003. - 144 с.
12. Савчук В. Теорiя i практика оцшки ефективносп швестицш в Укра'1'ш // Економка Украши. - 2003. - № 12. - С. 19-25.
13. Методические рекомендации по оценке эффективности инвестиционных проектов (вторая ред.): Утв. Мин-вом экономики РФ, Мин-вом финансов РФ, Госкомитетом РФ по строительной, архитектурной и жилищной политике; № ВК 477 от 21.06.1999г. - М.: Экономика, 2001. - 423 с.
14. Методика визначення еконо-мiчноi ефективносп витрат на науковi дослщження i розробки та ix впровадження у виробництво: Затв. наказом Мш-ва економши та з питань
европейсько! штеграцп та Мiн-ва 218/446. - К., 2001. - 29 с. фшанав Украши вiд 29.06.2001 р. №
