CC BY
91
Г. А. Семенов
академк АЕН Украти
А. Г. Семенов
академк АЕН Украти
О. В. Ярошевська
канд. екон. наук м. Запорiжжя
ОСОБЛИВОСТ1 ОРГАШЗАЦП ОПЛАТИ ПРАЦ1 НА ПЩПРИеМСТВАХ
В СУЧАСНИХ УМОВАХ
I. Вступ. Ринковi в1дносини в Mipy свого розвит-ку вносять cyrreBi змiни щодо оргашзацп оплати пpацi найманих пращвникв. Вплив цих фактоpiв на заробггну плату вхдбуваеться зростаюче як ктьккно, так i — головне — як!сно. У даний час на основi на-копиченого досвiдy за минул роки пiсля початку реформ досить чггко вимальовуються калька основних напpямiв змiни механiзмy оргашзацп оплати пpацi на шдприемствк
— передача ус1х питань оргашзацп оплати пращ на розсуд господарюючих суб'екив;
— виршення питань оргашзацп оплати пращ на ринкових принципах, коли робоча сила стае товаром;
— поява нових елемент1в оплати пращ;
— в1дставання нормативной бази оплати пращ в1д зм1н у мехашзм1 11 оргашзацп;
— використання доходу як перетворено! форми оплати пращ шдприемця.
Передача господарюючим суб'ектам права вир1-шувати ус1 питання оргашзацп оплати пращ — об'ек-тивний процес, обумовлений переходом права влас-ност1 на засоби виробництва в1д держави у приватн1 руки. Матер1альною базою ще'1 передач1 служить джерело оплати пращ, що ц1лком формуеться за ра-хунок результат1в д1яльност1 господарюючих суб'екив. Природним насл1дком зазначено'1 передач1 стало значне спрощення мехашзму оргашзацп оплати пра-ц1, коли в1дпала необх1дн1сть у багатьох ранше централ1зовано встановлених елементах оплати 1, на-самперед, у тарифних ставках i посадових окладах, як1 ранше утворювали основу системи, на якому ба-зувалися 1нш1 елементи заробнно! плати. Законом1р-но, що за допомогою тарифних ставок i посадових оклад1в виплачувалася основна частина заробино! плати. У ринкових умовах кер1вник господарюючого суб'екта вже не мае об'ективно! потреби дотримува-тися таких державних пропорцш оплати пращ у за-лежност1 в1д 11 складност1, умов i в1дпов1дальност1.
В1дсутн1сть державного регулювання розм!ру фонду оплати пpацi вхдкривае перед пiдпpиемцями широк! можливост щодо оргашзацп оплати пращ у межах наявних засобiв. №хто з державних оргашв краще в1д пiдпpиемця не знае особливостей i умов стимулювання пpацi найманих ро61тник1в. Ыльш того, право кеpiвника виpiшyвати питання оплати пращ поеднуеться з його в^дповхдальшстю за результати прийнятих ршень, що можна вважати позитивним i природним. Але спрощення механiзмy оргашзацп оплати пращ мае i недолжи, оск1льки створило шюзп у бyхгалтеpiв або кадpовикiв, що займаються тепер питанням оплати пращ. Непрофесюнатм негативно позначаеться на стимулюючш функцп заробнно! плати i, як наовдок, на ефективностi використання ко-
шт1в, що направляються на 11 виплату. Зниження стимулюючого значення заробнно! плати до деяко'1 м1ри компенсуеться страхом залишитися без роботи. Однак праця п1д пресом страху, як вхдомо, не може бути високопродуктивною i як1сною. Непрофесшна оpганiзацiя оплати найманого робгтника недостатньо стимулюе iнтеpес до прояву шшдативи i заповзятли-вост1.
II. Постановка завдання. Метою стати е досль дження особливостей оргашзацп оплати пращ на п1д-приемствах в сучасних умовах.
III. Результати. Ринков1 в1дносини додають оргашзацп оплати пpацi властивiсть товаpностi, що ви-являеться у в1дсутност1 у пхдприемця обов'язку пла-тити заробгтну плату, коли запланованi результати не досягнул. Таким чином, риси товарного характеру оплати пращ вимагають в1д найманих робнниюв прояву активностi при встановленш трудових вхдно-син з щдприемцем i при досягненнi виконання умов угоди. У цьому зв'язку зростае роль трудового договору, у якому фжсуються права й обов'язки обох сто-р1н.
Ще одним проявом товарного характеру оплати пращ е повний розрахунок за виконану роботу. Ринков! в1дносини не терплять н1яких розстрочок, тому важливого значення набувають гарантп такого розра-хунку. Справа у тм, що тепер держава усе бтьше звтьняе себе в1д соцiальних обов'язк!в перед сво1ми громадянами. На доходи господарюючих суб'екив по наростаючш перекладаються витрати на осв1ту, жит-лово-комунальне i медичне обслуговування тощо. У принцип! це об'ективний процес, що е наслхдком розвитку ринкових вхдносин. Зростання важливостi гаpантованостi повного розрахунку по виплатi нара-ховано'1 заробнно! плати пхдсплюеться загальною кризою дов1ри до сили законiв. Склад шструментарш механiзмy оргашзацп оплати пpацi не може залиша-тися незмiнним щд впливом нових задач i умов стимулювання пращ у зв'язку з розвитком ринкових в1д-носин.
Проведений аналiз дозволяе зробити висновок, що у ринковш економщ при оргашзацп оплати пращ переважае мiкpоекономiчний п1дх1д при другорядн1й рол1 макpоекономiчного, тобто першочергового значення набувають виро6нич1 вхдносини «пращвник — пхдприемство» або «пращвник— роботодавець» без гарантп зайнятостi i визначеного р1вня доходу.
Економ1чш в1дносини пеpiодy ринкових реформ вносять корективи у визначення категорп «заробгтна плата» — основного стимулу пращвника, коли вона розглядаеться як винагорода, що обчислюеться, як правило, у грошовому вираз^ яку власник або упов-новажений ним орган виплачуе пpацiвниковi за ви-
конану роботу [1]. На практищ вщбуваеться поступо-вий перехщ використання закону трудово! вартост до застосування теори попиту i пропозицп. У цьому ви-падку заробiтна плата може виражатися формулою, запропонованою професором О. Турецьким:
АЗП = АЗП'п.м + АЗП с , (1)
де ЗП — загальний розмiр заробггао! плати;
А зп'п .м — частка зароб^но! плати, що формуеть-ся на основi прожиткового мшмуму;
А ЗПс — соцiапьна надбавка до зарплати понад прожитковий мшмум.
У штерпретацп професора М.1. Карлша ця формула набувае такого вигляду [1]:
ЗП = АЗП 'п.м + АЗПс X 1пр.пр, (2)
де 1пр.пр — рiчний прирют продуктивностi працi, який визначаеться як рiзниця м1ж iндексом продук-тивностi працi у поточному i попередньому роках. В остаточному виглядi можна запропонувати формулу
ЗП = А ЗП'п.м х (I + 1пр.пр). (3)
У формулах (2) та (3) замють А ЗП'п.м вживаеть-ся законодавчо встановлений прожитковий мтмум.
Органiзацiя зароб^но! плати у системi управлш-ня персоналом покликана забезпечити мотиващю трудово! поведiнки працюючих, використати !х осо-бистий потенщал для покращення сво!х та колектив-них показниюв. Основнi вимоги до оргашзацп оплати працi на тдприемстта вiдображенi на рис. 1.
У мiру ускладнення внутршньо! структури пщп-риемства на досягнення загально! мети впливають результати працi кожного пщроздшу i працiвника, тому оцiнка !х працi мае бути максимально об'ектив-ною i структурною.
В механiзмi органiзацil оплати працi мае бути реалiзований принцип рiвно! оплати за рiвну працю, неухильне дотримання недопущення дискримiнацil.
Згiдно з економiчними концепщями системi заробггао! плати у ринкових умовах притаманш таю загальш принципи:
— заробiтна плата повинна задовольняти пращв-ника, який зорiентований на постiйну i плiдну ств-працю з пiдприемством;
— перюдичне пiдвищення зарплати, пов'язане як з процесами шфляци, неминучими у ринкових умовах, так i зростанням доходiв пiдприемства, мае бути ютотним, а не символiчним;
— заробгтна плата повинна бути адекватною результатам пращ, тому вщповщно до нових оргашза-цiйно-технiчних умов виробництва необхщно удо-сконалити форми !! зв'язку з результатами працi;
— для пращ з повною вщдачею працiвники ма-ють сприймати зароб^ну плату як справедливу щодо !! диференцiацil за рiвнем квалiфiкацil, умовами правд, стажем роботи тощо;
— заробiтна плата е ощнкою працi, виконано! за певний перюд, тому пунктуальнiсть !! своечасно! ви-плати е обов'язковою економiчною i соцiальною умо-вою.
В умовах низького рiвня доходiв працюючих та поглиблення перекоетв у
!х диференцiацil спостертаеться криза мотиващ! трудово! дiяльностi, наслщком
яко! е низька трудова актившсть, неповне використання наявного трудового потенщалу, зниження ролi працi у доходах. Правда, впродовж клькох остантх
роив пiсля майже десятилiтнього падшня реаль-них доходiв вони почали дещо зростати.
Вимоги до оргашзацп оплати пращ
Рис. 1. Основт вимоги до оргатзаци оплати пращ на тдприемств1
Проте навиъ щ обнадiйливi тенденцп не варто переощнювати, оск1льки проблема доходiв працюючих е дуже складною i важливою як у масштабi економiки держави в цшому, так i з огляду штереетв конкретно! людини [2]. До того ж у деяких публ^-
цiях неправомiрно просте збшьшення обсягiв виробництва ототожнюеться з економiчним зростанням [3].
Середньозважену структуру доходiв населення Укра!ни приведено на рис. 2.
Зароб^на плата 40,3
Прибуток та змшаний доход 14,9
Доходи вщ власнос^ (одержав) 2,1
Со^альы допомоги та iншi одержанi поточнi трансфери 42,7
Рис. 2. Середньозважена структура доход1в населення Укра'ши за даними Держкомстату Укра'ши
Якщо витрати на виробництво продукцп 1 надал1 зростатимуть швидше в1д обсяг1в виробницгва, це буде свечениям зниження ефекгивносгi виробницт-ва, а не його економiчного зростання. Процес еко-иомiчиого зростання обов'язково мае передбачати посилення стимулюючо! спрямоваиосгi оплати пращ. Мехашзм стимулювання заробино! плати фунтуеться на всгаиовлеииi безпосередньо! !! величини в1д кш-цевих ринкових резулъгагiв працi i виробиицгва.
На перших етапах ринкових реформ фактичне ослаблення ролi держави у мехаиiзмi оргаиiзацii оплати працi, вiдсугиiсгъ вдаов1дно! iифрасгрукгури, не сформоваиiсгъ системи сощального партнерства та недостаче науково — методичне опрацювання ще! проблематики не тльки не вирiшило завдання щодо опгимiзацii умов оплати працi та !! розмiрiв, але й, навпаки, породило низку нових проблем: значну по-ляризацiю у рiвиях доходiв, високий рiвеиъ бiдиосгi у сусшльств^ зиачиi мiжгалузевi та мiжрегiоиалъиi дис-пропорцп у рiвиях оплати працюючих тощо. Досв1д кра!н з ринковою екоиомiкою св^дчить, що мехаиiзм регулювання ринку працi передбачае формування пе-вних важел1в i мегодiв ефективного впливу на еконо-мiчиi процеси стосовно створення, розпод1лу i реаль зацп сусптьного продукту, дииамiки цш, швестицш-них процесiв, використання i вiдгвореиия робочо! сили, удосконалення соцiально-економiчноi системи в ц1лому. У науковш лiгерагурi, на наш погляд, до цього часу не знайшло адекватного висвгшення та розкршгя поняття «економiчний механiзм оргашзацп оплати пращ". Саме поняття «мехашзм" грецького походження (гр. - шееЫпе) [4]. Вперше в економiчнiй лiгерагурi у науковий обп поняття «економiчний мехашзм" увiв французький вчений Шарль Рiсг i за-пропонував власну концепцiю дослдження економь чних механiзмiв, хоч i не зробив чiгкого розмежуван-ня м1ж економiчними механiзмами та шститутами, в межах яких реалiзуегъся дiя механiзмiв.
Разом з тим важливим в1дправним концептуаль-ним моментом з'ясування сугi економiчного мехашз-му стала висловлена ним думка, що про економiчний мехашзм може йти мова лише у тому випадку, коли певш початковi економiчнi явища зумовлюють ви-
никнення ряду iнших, без додаткових iмпульсiв. Вони йдуть одне за одним у певнш послiдовносгi до конкретних резулъгагiв. Це означае, що економiчний механiзм визначаеться або природою початкового явища, або кшцевим результатом серп явищ. Але складовими елементами механiзму завжди одночасно виступають як почагковi явища, так i кiнцевi результата, тобто увесь процес, що в1дбуваеться у цьому зв'язку.
Економiчний механiзм можна дослiдиги голов-ним чином через постшне спостереження, оск1льки вiн передбачае певну поовдовшсть економiчних явищ. Теза про те, що лопчне дослдження економiч-ного механiзму не вимагае вартюних оцiнок, однак не означае, що аналiз умов та обставин його функщону-вання виключаються. Об'ективний характер економь чного механiзму не виключае i можливого впливу зовшшшх факгорiв.
Щодо загально! характеристики оргашзацшно-економiчного механiзму, сл1д зазначити, що вш е багатоаспектним поняттям, яке варто розглядати пд кутом зору використання:
— економiчних законiв;
— виршення прогирiч економiчноi системи в цтому й розподтьчо! зокрема;
— реалiзацii законiв власносгi;
— економiчних iнгересiв робогодавцiв та найма-них робггаик!в.
У функцiонуючiй в Укра!ш сисгемi оплати працi дiе певний економiчний механiзм, що включае у себе взаемодш трьох основних ринкових чинник!в: попи-ту, пропозицп та щни. Пропозицiя знаходиться у прямш залежиосгi в1д цiни, а попит — у зворотшй. Попит е тим явищем, що спонукае до дп ринковий механiзм. При визначенш теоретико-методичних основ сугносгi економiчного механiзму системи оплати працi сл1д враховувати, по-перше, що змiсг економiч-ного механiзму i характер його дп визначаються метою певного способу виробництва; по-друге, сл1д ма-ти на увазi, що не економiчний механiзм формуе систему економiчних в1дносин у суспiльсгвi, а, навпаки, соцiально-економiчна система формуе в^пов^ний соцiально - економiчний механiзм; по-трете, що у
paмкax cиcтeми зaгaльнoгo eкoнoмiчнoгo мexaнiзмy icнyють дocить cклaднi cтpyктypнi гocпoдapcькi слс-мeнти, яю peгyлюють фyнкцioнyвaння oкpeмиx cer-мeнтiв coцiaльнo - eкoнoмiчнo'ï жегеми кpaïни [5].
Oднieю з тaкиx cклaдoвиx e opгaнiзaцiйнo-eкoнoмiчнi зacoби i вaжeлi peгyлювaння, викopиcтaн-ня i вiдтвopeння poбoчoï cили. Тэму фyнкцioнyючa в Укpaïнi cиcтeмa opгaнiзaцiï oплaти пpaцi мae 6ути cпpямoвaнoю нa вcтaнoвлeння poзмipy зapoбiтнoï ma™, дocтaтньoгo для вiдтвopeння poбoчoï cara, зaбeзпeчeння тicнoгo взaeмoзв'язкy з дocягнeнням кpaщиx peзyльтaтiв пpaцi i ïï пpoдyктивнocтi, зaбeзпe-чeння cпpaвeдливoгo poзпoдiлy мiж пpaцiвникaми.
1з cyкyпнocтi мeтoдiв i вaжeлiв впливу нa стиму-лювaння пpaцi y pинкoвиx yмoвax мoжнa видшити тaкi cyттeвi eлeмeнти:
— бaгaтopiвнeвy кoлeктивнo-дoгoвipнy cиcтeмy, яга дoзвoляe в дocтaтнiй мipi вiдoбpaзити iнтepecи ycix yчacникiв пepeгoвopiв щи вcтaнoвлeннi yмoв пpaцi тa ïï ornara;
— cиcтeмy зaбeзпeчeння мшмольнж гapaнтiй y cфepi oплaти ^a^ i зaxиcтy вiд нeгaтивниx явищ y pинкoвiй eкoнoмiцi;
— пoдaткoвy cиcтeмy peгyлювaння oплaти пpaцi y cклaдi iндивiдyaльниx дoxoдiв i витpaт poбoтoдaвця нa poбoчy cилy;
— cyкyпнicть фopм i мeтoдiв ornara пpaцi, яю викopиcтoвyютьcя y низoвиx лaнкax.
Cyтнicть opгaнiзaцiйнo-eкoнoмiчнoгo мexaнiзмy peгyлювaння зapoбiтнoï плaти мoжнa визнaчити як cyкyпнicть мeтoдiв i вaжeлiв впливу та oптимiзaцiю фopм i cиcтeм зapoбiтнoï плaти нa ocнoвi зaкoнoдaв-чиx aктiв, тapифниx yгoд, кoлeктивнo-дoгoвipнoгo peгyлювaння з мeтoю гapaнтyвaння ornara пpaцi кoжнoмy пpaцiвникy у вiдпoвiднicтю з peзyльтaтaми пpaцi i pинкoвoю вapтicтю poбoчoï cили.
Cлiд зaзнaчити, щo yci ocнoвнi гpyпи eлeмeнтiв opгaнiзaцiйнo -eкoнoмiчнoгo мexaнiзмy peгyлювaння cиcтeми зapoбiтнoï плaти в pинкoвиx yмoвax як e^o-нoмiчнi, тaк i opгaнiзaцiйнi cиcтeми, взaeмoзaлeжнi, пpичoмy, чим бiльшe вoни взaeмoпoв'язaнi, тим 6í-льшa вipoгiднicть oдepжaння oптимaльниx peзyльтa-тiв.
B eкoнoмiчнiй лiтepaтypi ocтaннiм чacoм toot-люeтьcя yвaгa дo пpoблeм кpитepiïв aдeквaтнocтi oплaти ^a^ pинкoвим мexaнiзмaм, щo фopмyютьcя в Укpaïнi. Пpoфecop 1.Л. Пeтpoвa нaзивae дeкiлькa тaкиx кpитepiïв, яким мae вiдпoвiдaти зapoбiтнa пта-тa:
— пpoдyктивнocтi пpaцi нa пiдпpиeмcтвi;
— зaкoнoдaвчo i нopмaтивнo вcтaнoвлeним pery-лятopaм зapoбiтнoï плaти у дepжaвниx тa дoгoвipниx дoкyмeнтax;
— фiнaнcoвим мoжливocтям пiдпpиeмcтвa;
— peзyльтaтaм oцiнювaння iндивiдyaльнoгo тpy-дoвoгo внecкy;
Ba^rae знaчeння мaють i peзyльтaти »MeRrm-нoï пpaцi, тoбтo piвeнь y^m^cri пiдпpиeмcтвa нa pинкy тoвapiв тa пocлyг. Bибipкoвi cпocтepeжeння пoкaзaли, щo oплaтa пpaцi в ocнoвнoмy зaлишaeтьcя тpaдицiйнoю, opieнтoвaнoю нa тapифнy cиcтeмy, eлeмeнти якoï нa кoжнoмy з пiдпpиeмcтв визнaчa-ютьcя гaлyзeвими ocoбливocтями i зaкpiплюютьcя у гaлyзeвиx yгoдax i у кoлeктивниx дoгoвopax. Bпpo-дoвж ocтaннix poкiв в Укpaïнi щopiчнo yклaдaютьcя дecятки тиcяч кoлeктивниx дoгoвopiв, якими oxorne-нo готад 9 млн пpaцiвникiв. Динaмiкa oxoплeння пpaцюючиx зa видaми eкoнoмiчнoï дiяльнocтi в Укpaïнi впpoдoвж чoтиpьox ocтaннix poкiв мae cтaбiльний xapaк-■rep.
Пpoтe вcтaнoвлeнi кoлeктивними yгoдaми тapиф-нi cтaвки здeбiльшoгo нe пepeглядaютьcя нa гад^и-eмcтвax i ycтaнoвax у зв'язку iз зpocтaнням цш. Me-xaнiзм yтвopeння фoндy ornara ^a^ нa пiдпpиeмcт-вax ж зaвжди зaлeжить вiд динaмiки ^газни^в сфс-ктивнocтi виpoбництвa. B ornari пpaцi пpaцiвникiв нa бiльшocтi oбcтeжeниx пiдпpиeмcтвax зaлишилacя тaкa нeгaтивнa тeндeнцiя, як «зpiвнялiвкa". Пopяд з тa-pифними cтaвкaми i oклaдaми cклaдoвими eлeмeнтa-ми зapoбiтнoï плaти e нaдбaвки i дoплaти.
Haйбiльш poзпoвcюджeнi нa дocлiджyвaниx тд-пpиeмcтвax нaдбaвки зa пpoфeciйнy мaйcтepнicть, зa cyмiщeння пpoфeciй, викoнaння oбoв'язкiв тимчacoвo вiдcyтньoгo пpaцiвникa. Пpoтe нaдбaвки пoвиннi щe вpaxoвyвaти piвeнь ocвiти як cвiдчeння пiдгoтoвлeнo-cтi дo викoнaння взд^в^ния тpyдoвиx фyнкцiй, дь лoвi якаои пpaцiвникa, якi вiдoбpaжaють йoгo пpoфe-ciйнy кoмпeтeнтнicть i opгaнiзaцiйнi здiбнocтi, гогаз-ники peзyльтaтивнocтi пpaцi, cклaднicть викoнyвaниx фyнкцiй у мeжax пocaди i квaлiфiкaцiйнoï гpyпи.
Beличинa пpeмiй вcтaнoвлюeтьcя у вiдcoткax дo cyм вiдpяднoгo i пoгoдиннoгo зapoбiткiв. Якюш пo-кaзники нepiдкo зaлишaютьcя пoзa cиcтeмoю стиму-лювaння. Пpи тaкoмy пiдxoдi збepiгaютьcя тaкi нeгa-тивт pиcи тpaдицiйнoгo пpeмiювaння, як oбoв'язкo-вicть, peгyляpнicть, мacoвicть, зpiвнялiвкa. Brniq iз cитyaцiï бaчитьcя у вiдмoвi вiд тpaдицiйнoï cxeми пpeмiювaння i фopмyвaння дoxoдiв пpaцiвникiв. Умo-вoю пpeмiaльниx виплaт мae бути зaбeзпeчeння якю-нoгo piвня дiяльнocтi пiдпpиeмcтвa. Зapoбiтнa плaтa пoвиннa виpaжaти нopмaтивний piвeнь peзyльтaтив-нocтi пpaцi, a пpeмiя - пepeвищeння цьoгo piвня з вpaxyвaнням якicниx acпeктiв дiяльнocтi пpaцiвникa. Лiквiдaцiя нeдoлiкiв в ornari пpaцi вимaгae тaкoï ïï opгaнiзaцiï, якa б зaбeзпeчyвaлa нeoбxiднe зpocтaння зapoбiтнoï плaти пpи знижeннi витpaт нa oдиницю пpoдyкцiï i raparn-n пiдвищeння oплaти пpaцi кoжнo-ro пpaцiвникa в мipy зpocтaння eфeктивнocтi дiяль-нocтi пiдпpиeмcтвa. Тoмy дyжe вaжливo вpaxyвaти пepeдoвий дocвiд opгaнiзaцiï oплaти пpaцi нa гад^и-eмcтвax.
Зapaз кoжнe пiдпpиeмcтвo мae caмocтiйнo фop-мyвaти i викopиcтoвyвaти фoнд oплaти пpaцi бeз o6-мeжeнь з бoкy дepжaви. Пoтpiбнo пocтyпoвo витюни-ти викopиcтaння нa пiдпpиeмcтвax зaлишкoвoгo мс-тoдy визнaчeння фoндy oплaти пpaцi. Bикopиcтaння цьoгo фoндy пoвиннo здiйcнювaтиcя з мeтoю фopмy-вaння мoтивaцiйниx мexaнiзмiв пiдвищeння тpyдoвoï aктивнocтi пpaцiвникiв. B yмoвax pинкoвoï cиcтeми гocпoдapювaння фoнд штaти ^a^ cклaдaeтьcя з ш-дивiдyaльниx зapoбiтниx плaт i визнaчaeтьcя слсмсн-тaми opгaнiзaцiï oплaти пpaцi (тapифнa cиcтeмa, то-pмyвaння, фopми i cиcтeми зapoбiтнoï плaти), a тa-юэж cyкyпнicтю peзyльтaтiв poбoти кoжнoгo пpaцiв-никa.
IV. Висновки.
1. Фoнд oплaти пpaцi вiдoбpaжae cyмapнi витpa-ти пiдпpиeмcтвa нa oплaтy пpaцi пepcoнaлy, кшькю-ний i якюний бiк пpaцi, cтвopюючи нa дaнoмy тдп-pиeмcтвi вce бiльшy мacy cпoживчиx вapтocтeй i в ïx cклaдi нoвocтвopeнoï вapтocтi. Йoгo oбcяг мae зaлe-жaти вiд зpocтaння дoxoдiв пiдпpиeмcтвa.
2. Пiдвoдячи п^^умки aнaлiзy зapoбiтнoï плaти у cиcтeмi cтимyлювaння пpaцi, нeoбxiднo нaгoлocити, щo зapoбiтнa плaтa вiдoбpaжae як цшу poбoчoï шли, тaк i цшу пpaцi (цiнy пocлyг, щo нaдae нaймaний пpaцiвник). Пpи opгaнiзaцiï cтимyлювaння пpaцi пoт-piбнo вpaxoвyвaти, щo нс мoжнa дocягнyти виcoкoï peзyльтaтивнocтi пpaцi, якщo чepeз зapoбiтнy птату пpaцiвник нс oтpимye мoжливocтi вiдтвopювaти та-
лежним чином свою робочу силу. Це — вимога закону вартосп робочо! сили, яка поки що не юнуе в Укра!ш. Тому у перспекгивi необх1дно суттево пд-вищити як мiнiмальну, так i середню заробiгну плату.
Список використаних джерел
1. Орлов О. О. Планування дiяльностi промисло-вого щдприемства / О.О. Орлов. — К.: Скарби, 2002. — 336 с.
2. Ощнка, аналiз, планування фшансового становища пiдприемсгва: науково-методичне видання /
за ред. д.е.к., проф. А. В. Чужа. — Суми: Видавництво «Довюлля", 2001. — 404 с.
3. Авдеенко В.Н. Производственный потенциал промышленного предприятия / В.Н. Авдеенко, В. А. Котров. — М: Экономика, 1989. — 240 с.
4. Оберемчук В.Ф. Стратепя щдприемства: короткий курс лекцш / В.Ф. Оберемчук. — К.: МАУП, 2000. — 127 с.
5. Адынбаев Т. А. Экономический потенциал и эффективность его использования / Т. А. Адынбаев. — Алма-Ата: Наука, 1990. — 369 с.
А. В. Сериков
член-корреспондент АЭН Украины
И. Н. Коваль
г. Харьков
ТЕАТР КАК ХОЗЯЙСТВУЮЩИЙ СУБЪЕКТ В СФЕРЕ РЕКРЕАЦИИ ЧЕЛОВЕЧЕСКОГО КАПИТАЛА
Формулирование проблемы. Законодательство Украины [1] и стран СНГ [2] рассматривает театр как заведение культуры (предприятие, учреждение, организацию) или коллектив, деятельность которого направлена на создание, публичное исполнение и публичный показ произведений театрального искусства, особенностью которого является художественное отражение жизни с помощью сценического действия актеров перед зрителями. В соответствии со статьей 4 Закона Украины [1] «... граждане независимо от расы, цвета кожи, пола, политических, религиозных и других убеждений, этнического и социального происхождения, имущественного состояния, местожительства, языковых и иных признаков имеют право доступа к театральному искусству как культурного приобретения украинского народа. Общедоступность театрального искусства обеспечивается бюджетным финансированием государственных и коммунальных театров, установлением их льготного налогообложения и кредитования, а также предоставлением необходимой помощи, льгот и гарантий отдельным категориям граждан для реализации ими права относительно общедоступности театрального искусства».
Декларируемая в Законе общедоступность театрального искусства за счет бюджетного финансирования обеспечивается фактически за счет исключительной преданности своему делу со стороны театральных коллективов. Объемы финансирования из года в год сокращают и их хватает лишь на заработную плату театральным коллективам (об этом может свидетельствовать, например, отчет начальника управления культуры и туризма Харьковской облго-садминистраци [3]). На театры смотрят как на планово-убыточные организации, финансируемые по остаточному принципу. Такой подход, к сожалению, распространен не только в Украине. Так, еще в 19802000 гг. в ряде европейских стран (Швейцария, Нидерланды, Германия) были проведены комплексные исследования на предмет вклада сферы культуры в экономическое развитие регионов, которые привели к выводам о том, что «... искусство и культура — не нахлебники государства», «...культура рентабельна»
[4, С. 9-24]. Анализ программ выполненных в европейских странах исследований приводит к выводу о том, что в них не полностью учтено влияние театра на жизнь социума и человека. По непонятной причине экономисты не видят рекреационную сущность театра. Представляется, что назрела необходимость исследований по данной проблеме.
Анализ последних исследований и публикаций. Какие-либо исследования, посвященные театру, как хозяйствующему субъекту в сфере рекреации человеческого капитала, авторам данной работы неизвестны.
Цель данной работы - обосновать взгляд на театр, как хозяйствующий субъект в сфере рекреации человеческого капитала.
Изложение основного материала. В Советском энциклопедическом словаре дается следующее определение [5, с. 1117]: «... рекреация (польск. гвкгваца — отдых, от лат. гвегваНо — восстановление), ...3) отдых, восстановление сил человека, израсходованных в процессе труда; во многих странах рекреационное обслуживание — крупная отрасль экономики».
В приведенном определении зафиксирован общепризнанный взгляд на человека как носителя производительной силы, которая нуждается в восстановлении. Адам Смит, исследуя природу и причину богатства народов, такую силу отнес к одной из статей вовлеченного в производство капитала, которая складывается «... из приобретенных и полезных способностей всех жителей или членов общества. Приобретение таких способностей, учитывая также содержание их обладателя в течение его воспитания, учебы или ученичества, всегда требует действительных расходов, которые являются основным капиталом, который как бы реализуется в его лице. Эти способности, будучи частью состояния такого лица, вместе с тем становятся частью богатства всего общества, к которому лицо принадлежит. Большую ловкость и умения рабочего можно рассматривать из той же точки зрения, как и машины и орудия производства, которые сокращают или облегчают труд и которые, хотя и требуют известных расходов, возмещают эти расходы вместе с прибылью» [6, с. 293-295].
