CC BY
47
Говорячи про необх1дшсть регулювання процес1в уходження шоземного кап1талу в банк1вську систему Укра1ни, ми не маемо на уваз1 суворо регламентацп напрям1в д1яльност1 та створення необфунтованих бар'ер1в для 1ноземних банк1в з одночасним забезпе-ченням ус1ляких протекцш для вгтчизняних банк1в. Зрозум1ло що в1дплив 1ноземного, передуем евро-пейського, кашталу не е позитивним явищем. 3i зменшенням к1лькост1 зах1дних 1нвестор1в гальмува-тиметься розвиток ризик-менеджменту впровадження европейських стандарт1в та прозорост1 банк1вського б1знесу. Ми пропонуемо шукати шляхи розвитку та зм1цнення банк1всько1 системи Укра1ни передуем у 11 в1тчизнян1й складовш, а також захистити 11 в1д при-пливу ненад1йного та незащкавленого в нацюналь-ному розвитку економ1ки Укра1ни кап1талу.
Список використаних джерел
1. Deutsche Bank став найбшьшим банком Св-ропи за активами //[Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.epravda.com.ua/ news/2012/ 03/27/ 31.
2. Дзюблюк О. Глобал1зацшш процеси та участь шоземного кашталу у розвитку вичизняно! банк1всь-ко1 системи / О.Дзюблюк // Банк1вська справа. — 2008. — № 2. — С. 37-45.
3. Основш показники д1яльност1 банк1в Укра1ни на 1 травня 2013 року // Вюник Нацюнального банку Укра1ни. — 2013. — № б. — С. 45.
4. Владимир О. М. Банки в систем! оргашзацп валютних в1дносин в умовах ринкових трансформацш економ1ки Укра1ни: Дисертац1я на здобуття наукового ступеня кандидата економ1чних наук: 08.00.08 / Ольга Михайл1вна Владимир. — Терношль, 2012. — 196 с.
5. Даш фшансово! зв1тност1 банк1в Укра1ни [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www. bank. gov.m/ control/uk/publish/category? catjd =64097.
6. Дов1дник банк1вських установ Укра1ни [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.bank. gov.ra/ сопtro1/uk/hankdict/search.
7. Корнилюк Р. 1ноземш банки в Укра1н1: ви-живають сильн1ш1 [Електронний ресурс] / Роман Корнилюк // Реальна економ1ка, 30.01.2013 p. — Режим доступу: htip://rea1-economy. com. ua/ publication/ 22/33205. html.
8. 1нформац1я про власник1в 1стотно1 участ1 у банку [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http:// www.bank.gov.ua/doccatahg/document ?id= 51343.
9. В1дх1д з Укра1ни шоземних банков знижуе ст1йк1сть банк1всько1 системи [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.razumkov.org. ua/iikr/ experi.php ?newsjd~3902.
Т. М. Кр'ян
академк АЕН Украти
М. С. Шаповал
академк АЕН Украти м. Кше
НАГАЛЬН! ПРОБЛЕМИ ЩОДО ПОДОЛАННЯ «ТШЬОВОЬ ЕКОНОМ1КИ
Одн1ею 1з головних завдань економ1чних реформ в Укра1ш повинна стати легал1зац1я «тшьового» сектору. При цьому «тшьову» зайнят1сть, в1дпов1дно за-роб1тну плату, не можна розглядати окремо в1д розвитку «тшьово1» економ1ки, оскшьки зайнят1 в н1й — це учасники тако1 економ1ки.
Сукупн1сть вид1в економ1чно1 д1яльност1, забо-ронених законодавством Укра1ни, або тих, як1 з р1з-них причин не враховаш у оф1ц1йн1й статистиц1, в1д-носиться до «тшьово!» економ1ки в Укра1ш. За гнфо-рмац1ею М1н1стерства економ1чного розвитку i торг1-вл1 Укра1ни р1вень «т1ньово1» економ1ки, обчислений за методом «витрати населення — роздр1бний товаро-об1г», становив у 2012 р. приблизно 45% ВВП. Витрати населення на придбання товар1в i послуг станови-ли 1179,1 млрд гривень, тод1 як офщшно зареестро-ваний оборот роздр1бно1 торпвл1 становив лише 804,3 млрд гривень.
«Тобто, р1зниця м1ж витратами населення на придбання товар1в i послуг та об1гом роздр1бно1 тор-пвл1 становила 374,8 млрд гривень, що i е джерелом «т1ньового» обороту товар1в та послуг, з яких податки не були сплачен1», - зазначають у Мшекономторпвл1.
Кр1м того, при обсяз1 роздр1бного товарообороту шдприемств-юридичних ос1б у 405,1 млрд гривень сплачено податк1в 30,7 млрд гривень. При цьому ф1-зичними особами-п1дприемцями, як1 зд1йснюють торг1вельну д1яльн1сть, при обсяз1 роздр1бного това-
рооб1гу в 399,2 млрд гривень сплачено податк1в 3,8 млрд гривень.
Основними причинами високого р1вня «тш1за-цИ» укра1нсько1 економ1ки е неефективний 1нституц1-ональний базис регулювання п1дприемництва та не-задов1льн1 умови зд1йснення п1дприемницько1 д1яль-ност1, зокрема:
• нестаб1льн1сть податкового законодавства, високий податковий тиск i нер1вном1рн1сть податкового навантаження на суб'екив господарювання, ни-зький р1вень податково1 дисципл1ни;
• надм1рне регулювання п1дприемницько1 д1-яльност1;
• корупц1я в державних органах та органах м1с-цевого самоврядування;
• правова незахищешсть суб'ект1в господарювання в1д зловживань з боку посадових ос1б державних орган1в та оргашв м1сцевого самоврядування;
• нед1ев1сть мехашзм1в антикорупц1йного зако-нодавства;
• неефективн1сть функцюнування судово1 та правоохоронно1 системи;
• неефективне адм1н1стрування податк1в;
• суперечлив1сть та дублювання законодавчо1 та нормативно-розпорядчо! бази в окремих секторах;
• високий р1вень злочинност1;
• вщсуттсть юторично! практики дотримання норм та моральних стандартiв законослухняно! пове-дiнки пiд час ведення господарсько! дiяльностi та сплати податюв у суб'eктiв господарювання та грома-дян.
Ситуацiя з iнституцiйним розвитком Укра!ни визнана ключовою проблемою експертами Всесвгт-нього економiчного форуму, яка призводить до низь-ко! конкурентоспроможносп та високо! «пшзацГ!» укра!нсько! економiки.
За оцiнками Мiжнародно'i органiзацii пращ, рь вень «тшьово!» зайнятостi в Укра!ш становить близь-ко 9% зайнятого населення. Крiм того, специфжою «пшзацГ!» ринку працi в Укра!ш е поширенiсть ком-бiнованих форм оплати пращ, як передбачають част-кову виплату заробiтно'i плати у «конвертах».
Якщо розглядати питания легалiзацii заробтног плати, то його ^д розглядати у двох иапрямах i вiд-повiдио до них мають застосовуватися рiзиi заходи:
1) легалГзащя заробггао! плати через лiквiдацiю «тшьово!» економiки;
2) легалГзащя заробггао! плати, яку працiвники отримують у «конвертах».
Стосовно першого напряму. Частка пращвниюв, зайнятих у неформальному секторГ економiки щороку зростае. За даними Держстату кожен п'ятий пращв-ник зайнятий у неформальному сектор^ що свiдчить про наявшсть деформацГ! соцiально-трудових вщно-син, зловживань з боку роботодавщв вщносно офор-млення на роботу найманих пращвниюв та порушен-ня ними Кодексу закошв про працю.
Особливо характерною ця форма зайнятосп е серед сгльських жителiв, де фжсуеться двi третини зайнятих.
Основнi заходи щодо легалiзацii «тiньово'i» еко-номiки мають бути спрямоваш на:
• посилення державного контролю та податко-во! дисциплiни;
• створення додаткових легальних робочих мiсць, спецiальних програм для працевлаштування молодi;
• посилення валютного контролю як протидГ! «втечi катталу»;
• боротьбу з корупцieю та вщмиванням «бруд-них» грошей;
• вщстеження на макрорiвнi динамiки податко-вого коефiцieнту (який визначаеться як вщношення суми податюв та обов'язкових сощальних платеж1в до показника ВВП).
• доступ до фшансових ресурав суб'ектами малого та середнього бiзнесу;
• встановлення суттевих розмiрiв штрафних санкцiй для осiб, як працюють нелегально.
Це дае можливiсть платнику податюв зрiвняти економiчнi наслiдки декларування реально! величини заробiтно'! плати з розмiром санкцiй за !! прихову-вання. В рядi захiдних кра!н витрати за порушення фiнансово! та податково! дисциплiни перевищують можливий прибуток вщ приховування заробiтно! плати;
• створення спещального пiдроздiлу по бороть-бi з нелегальною зайнятiстю.
Так, в Шмеччиш у складi Федерального ведомства з працi юнуе спецiальний пiдроздiл по боротьбi з нелегальною зайнятютю — вагомою протидieю приховування заробiтно! плати. Тгльки за останнi 20 ро-юв чисельнiсть працiвникiв пiдроздiлу збгльшилась в 50 разiв. Для тих, хто працюе нелегально, застосову-ються значш штрафнi санкцГ!.
• поширення системи безготiвкових розрахун-юв, яка стала б основною формою платежу.
Стосовно другого напряму. Причинами оплати пращ найманих пращвниюв у «конвертах», перш за все, е намагання роботодавцями знизити вартють робочо! сили з метою отримання якомога большого прибутку, уникаючи вщ сплати бдиного внеску та прибуткового податку. Працiвники фондiв сощально-го страхування виявляють таю факти. При цьому у пращвниюв фондiв сощального страхування вiдсутнi будь-яю важелi впливу на таких роботодавщв. За даними пращвниюв Пенсшного фонду про таю факти вони шформують Державну шспекщю працi, але останнiй також не вистачае важелiв впливу на таких роботодавцiв. Все це свщчить про недосконалiсть чинного законодавства в сферi соцiально-трудових вщносин, особливо в сферi колективно-договiрного регулювання заробГтно! плати.
Законодавством визначено, що сфера дГ! генера-льно!, галузевих, територiальних угод поширюеться i е обов'язковою до виконання тгльки для тих суб'екив, що перебувають у сферi дГ! сторiн, як подписали угоду. В Укра!нi вщсутнш механiзм поширення угод на найманих пращвниюв, якщо !х представ-ники не приймали участь у переговорах.
Згщно з чинним законодавством, зокрема Законом Укра!ни «Про колективш договори Г угоди», пе-редбачена вщповщальшсть за ухилення вщ участ в переговорах. Проте, притягнення до вщповщальносп представниюв сторш сощального дГалогу ще не гара-нтуе, що тсля цього буде розпочато переговорний процес, адже Законом не передбачено можливють примусу до проведення переговорГв, тому нерщко тсля притягнення до вщповщальноси колективний договГр, угода так Г не укладаються. Жодна Гз сторш не бо!ться вщповщальносп за ухилення вщ укладання колективного договору, угоди, осюльки сума штрафних санкцш е незначною, а мехашзм притягнення до вщповщальносп не врегульований законодавством.
Слщ зазначити, що в Укра!ш не виконуеться стаття 11 Закону Укра!ни «Про оплату пращ», якою передбачено, що мшмальт розмГри ставок (окладГв) заробГтно! плати, як тшмальш гарантГ! в оплат правд, визначаються Генеральною угодою. Це призво-дить до того, що поширеним серед малого та серед-нього бГзнесу стало встановлення роботодавцями ветм найманим пращвникам посадових окладГв та тариф-них ставках на рГвш мшмально! заробггао! плати. Нашть деяким керГвникам та професюналам посадовГ оклади встановлюються на рГвш мшмально! заробгт-но! плати, що свщчить про наявшсть «тшьово!» заробггао! плати.
Вщповщно до статп 64 Господарського кодексу Укра!ни пщприемство самостшно визначае свою ор-гашзацшну структуру, встановлюе чисельшсть пращвниюв Г штатний розпис.
В Укра!ш близько 120 тисяч керГвниюв пщпри-емств, або бгльше 30 вщсотюв директорГв пщпри-емств, одержують заробггау плату на рГвш мшмаль-но!.
Тому вважаемо за доцгльне законодавчо перед-бачити наявшсть штатного розкладу усталено! форми для пщприемств всх форм власноси, в якому повин-ш бути вказаш назви структурних пщроздМв Г посад, юльюсть штатних одиниць, диференцшоваш посадовГ оклади, як повинш залежати вщ складноси та умов роботи, що виконуеться, а також в значнш мГрГ вщ професшно-дглових якостей пращвника.
На нашу думку, для виршення питання легалiзацн заробтног плати, яку отримують наймат пращвники
у «конвертах»», необх1дно у сфер1 колективно-догов1рного регулювання зароб1тно1 плати здшснити так1 заходи:
• слГд бгльш Хрунтовно шдходити до норм Ге-нерально! угоди, тобто в1дмовитись вГд формал1зму при !! укладанн1, розум1ючи, що вона мае розповсю-джуватися на всГх найманих прац1вник1в та роботодавщв. Необх1дно вГдмовитися вГд норм, як! вГдсила-ють вир1шення певних важливих питань зароб1тно! плати на р1вень галуз1;
• у законодавств1 доцшьно передбачити норми щодо поширення норм Генерально! угоди та галузе-вих угод на роботодавщв, як1 не приймали участь в !х тдписанш, залежно вГд чисельност1 охоплених ними пращвникгв, наприклад б1льше 50 в1дсотк1в.
У европейських кра!нах 1снують так! модел1 поширення угод на найманих прац1вник1в та роботодавщв:
- автоматичн1 (Австр1я, Ф1нлянд1я, Люксембург, 1спашя);
- на п1дстав1 р1шення урядового органу за про-ханням сторони, яка п1дписала угоду (Бельпя, Дан1я, Франц1я, Н1меччина, Грец1я, Угорщина, 1рланд1я, НГдерланди, Польща, Словаччина, Естошя, Литва);
- автоматично за пропозищею державного органу з пращ через 30 дн1в п1сля офщшного оприлюд-нення (Рос1йська Федерац1я, Казахстан). При цьому розглядаються заперечення окремих роботодавщв щодо неможливост1 виконання угоди в повному об-сяз1.
При цьому кра!ни встановлюють м1н1мальн1 ви-моги щодо чисельност1 найманих пращвникгв, яку охоплюють галузев1 угоди при !х п1дписанн1, що дае можлив1сть розповсюдити угоду на всю галузь:
- Н1меччина, 1спан1я — м1н1мум 50 в1дсотк1в;
- Грец1я, НГдерланди, Угорщина, 1рланд1я — м1-н1мум 51 вГдсоток або проста б1льш1сть;
- Латв1я — м1н1мум 60 в1дсотк1в.
У законодавств1 необхгдно передбачити чисель-н1сть прац1вник1в, при якгй обов'язково укладаються колективн1 договори. За основу доцшьно обрати най-бгльш розповсюджену чисельн1сть малих п1дприемств в Укра!н1.
В деяких кра!нах е норми щодо обов'язковост1 укладання колективних договор1в в залежност1 вГд чисельност1 найманих прац1вник1в. Наприклад, у ФранцГ! на п1дприемств1 з чисельн1стю понад 50 найманих пращвникгв обов'язково мае укладатися колективний догов1р;
• у законодавств1 поновити норму щодо ство-рення сп1льного представницького органу для соц1а-льних партнер1в при укладанн1 галузевих угод у тих галузях, в яких в1дсутн1 репрезентативн1 сторони;
• у Генеральной угод1 мають бути встановлеш м1н1мальн1 гарантГ! з оплати пращ — мМмальш та-рифн1 ставки роб1тник1в 1-их тарифних розряд1в за видами економ1чно! д1яльност1, як це передбачено статтею 11 Закону Укра!ни «Про оплату пращ»;
• у раз1 в1дсутност1 в Генеральн1й угод1 норм щодо встановлення м1н1мальних тарифних ставок роб1тник1в 1-го тарифного розряду за видами еконо-м1чно! д1яльност1 доцГльно розглянути питання щодо встановлення Кабшетом М1н1стр1в Укра!ни м1н1маль-них тарифних ставок за видами економ1чно! д1яльно-ст1;
• на державному р1вш необх1дно здшснювати заходи щодо сприяння створенню об'еднань роботодавщв на галузевих р1внях та незалежних профспГл-кових об'еднань;
• внести змши до окремих статей Кодексу про адмш1стративш порушення, передбачивши бГльш ви-соку вГдпов1дальн1сть стор1н соц1ального партнерства за ухилення вГд переговорного процесу, ненадання шформацп для ведення переговорного процесу;
• стан виконання колективних угод обумовлюе необхГдшсть удосконалення механ1зм1в контролю за !х виконанням, а також розширення перел1ку пГдстав для встановлення дисциплшарно!, адм1н1стративно! та крим1нально! в1дпов1дальност1 ос1б, винних у по-рушенш законодавства про колективн1 переговори та укладення колективних договор1в та угод;
• для найманих пращвниктв певних вид1в еко-ном1чно! д1яльност1, в яких вГдсутш галузев1 угоди, у законодавств1 доцГльно передбачити встановлення мМмальних гарантованих тарифних ставок за кваль ф1кац1йними категор1ями прац1вник1в;
• поступове зд1йснення перерозподГлу страхо-вих внесктв на загальнообов'язкове державне соц1-альне страхування мГж роботодавцями та найманими пращвниками 1 досягненням паритетно! сплати внес-ку. На сьогодн1 питома вага найманих прац1вник1в у сплат1 единого внеску на загальнообов'язкове державне соц1альне страхування складае лише 8,7 в1д-сотка, а роботодавця - 91,3 вГдсотка, що сприяе «то-н1зац1!» зароб1тно! плати.
В ряд1 кра!н одночасно або поступово зд1йсню-вали перерозпод1л страхових внеск1в на соц1альне страхування м1ж роботодавцями та застрахованими особами з одночасним п1двищенням зароб1тно! плати та зменшенням ставки оподаткування з доход1в ф1-зичних ос1б, що пГдвищило б економ1чну зац1кавле-н1сть прац1вник1в та роботодавщв до легал1зац1! заро-б1тно! плати.
Чинним законодавством не передбачено залеж-ност1 розм1р1в гарантованих м1н1мальних виплат в1д участ1 у сплат1 единого соц1ального внеску. Вважаемо за доц1льне врегулювати це питання на законодавчо-му р1вн1.
1снуючий мехашзм виплати пенс1! у м1н1мально-му розм1р1 не передбачае !! залежн1сть в1д наявност1 страхового стажу та сплачених внескгв. З метою сти-мулювання найманих прац1вник1в у сплат1 единого внеску вважаемо за доц1льне запровадити механ1зм визначення розм1ру пенс1! у строг1й в1дпов1дност1 до страхового стажу та сплачених внеск1в 1 не допускати витрачання страхових кошт1в на доплати до м1н1ма-льного розм1ру пенс1!, а спрямовувати !х на зб1ль-шення страхового розм1ру пенс1!.
На нашу думку, на сьогодення назргла нагальна необх1дн1сть змГнити порядок законодавчого форму-вання м1н1мально! зароб1тно! плати з урахування европейського досвГду.
У розвинутих кра!нах до складових м1н1мально! зароб1тно! плати включаються ус1 види оплати прац1, тобто визначаеться найнижча оплата прац1 (захисна функцгя м1н1мально! зароб1тно! плати в1д низьких зароб1тних плат). В деяких кра!нах до складу м1н1-мально! зароб1тно! плати не включаеться оплата за понаднормований час, за роботу у святков1 дн1, н1ч-ний час, важку та небезпечну роботу. На в1дм1ну в1д кра!н бС в Укра!н1 м1н1мальна зароб1тна плата вико-нуе роль 1-го тарифного розряду, який встановлю-еться на р1вн1 прожиткового м1н1муму для працездат-них ос1б. Такий пГдхгд до складових м1н1мально! за-роб1тно! плати, при !! зб1льшенн1, вимагае значних кошт1в з державного бюджету та роботодавщв, що е стримуючим фактором !! зростання. Зм1ни у структура м1н1мально! заробгтно! плати нададуть можливгсть
пiдвищyвaти ïï бшьш знaчними тeмпaми, щo rap^ ятимe пiдвищeнню нaдxoджeнь дo бюджeтy, кyпiвe-льнiй cпpoмoжнocтi нaceлeння, дacть мoжливicть вiдв'язaти вcтaнoвлeння 1-гo тapифнoгo poзpядy нa piвнi нe нижчoмy зa мiнiмaльнy зapoбiтнy плaтy.
Ocнoвнi нaпpями вдocкoнaлeння мexaнiзмy дep-жaвнoгo peгyлювaння eкoнoмiки, cпpямoвaнi нa сюэ-poчeння нeфopмaльнoгo й «тiньoвoгo» ceктopiв, мo-жуть 6ути cфopмyльoвaнi тaким чинoм:
1. Bpaxoвyючи тicнy зaлeжнicть нeфopмaльнoгo ceктopy pинкy пpaцi вiд зaгaльнoeкoнoмiчнoï cитyaцiï, для лeгaлiзaцiï зaйнятocтi i зapoбiтнoï ma™, в пepшy чepгy, нeoбxiднe дocягнeння збaлaнcoвaнoгo e»oHo-мiчнoгo й coцiaльнoгo poзвиткy, зaбeзпeчeння e»oHo-мiчнoгo зpocтaння. Пpoтe нeфopмaльний ceктop pин-ку пpaцi icнye в знaчнiй мipi як caмocтiйнe явищe й ж зникae aвтoмaтичнo в мipy нopмaлiзaцiï coцiaльнo-eкoнoмiчнoï cитyaцiï. Тaким читом, для пpиcкopeння пpoцecy йoгo лeгaлiзaцiï paзoм iз зaгaльнoeкoнoмiч-ним peгyлювaнням нeoбxiцнa cиcтeмa зaxoдiв, якa впливae бeзпocepeдньo нa нeфopмaльний тa rimo-вий» ceктop pинкy пpaцi й та чинники, щo йoгo фop-мують.
Bизнaчaючи кoнцeптyaльнy ocнoвy лшп cтocoв-ho «тiньoвoï» eкoнoмiки, слщ мaти нa yвaзi тpи o6-cтaвини. Пo-пepшe, пoвepнeння дo мoнoпoлiï дepжa-внoï влacнocтi й aдмiнicтpaтивнo-poзпoдiльнoï систе-ми вжe yнeмoжливлeнo. Пo-дpyгe, нeoбxiднa змiнa мoдeлi peфopмyвaння eкoнoмiки в цiлoмy, пpичoмy в ocнoвy нoвoï мoдeлi пoвиннi 6ути пoклaдeнi iнтepecи вiтчизняниx виpoбникiв i cпoживaчiв. Пo-тpeтe, для здiйcнeння цieï змши нaлeжить пpивecти в дiю во зaцiкaвлeнi еили, включaючи й ri, якi пoв'язaнi з «ri-ньoвoю» eкoнoмiкoю.
Heoбxiднo, з oднoгo 6o^, змiнити зaгaльнi yмo-ви гocпoдapювaння, a з iншoгo — здiйcнювaти стещ-aльнy пpoгpaмy iнтeгpaцiï «тiньoвoï» й лeгaльнoï erco-нoмiки. ^o6xWho виpoбити нaцiлeний Ha пapaлeль-He виpiшeння циx двox зaвдaнь кoмплeкcнo-пpaвoвий пiдxiд, пoв'язaний з yдocкoнaлeнням зaкoнoдaвcтвa зa нaпpямкoм зaбeзпeчeння нaлeжниx yмoв poзвиткy пiдпpиeмництвa.
Peaлiзaцiя цьoгo пiдxoдy вимaгae чiткoгo poзмe-жyвaння ^пи^тв кpимiнaльниx eлeмeнтiв i «тiньo-виюв» - гocпoдapникiв, a тaкoж вiддзepкaлeння тaкo-гo poздiлeння в товм eкoнoмiкo-пpaвoвиx aктax, y тoмy чист в зaкoнoдaвcтвi з бopoтьби з opгaнiзoвa-нoю злoчиннicтю й кopyпцieю, в Kpимiнaльнoмy юэ-дeкci Y^aï™. Poзpoбкa кpитepiïв poзмeжyвaння кpимiнaльниx eлeмeнтiв i «тiньoвикiв» - гocпoдapни-юв — нaйвaжливiшe зaвдaння eкoнoмicтiв, coцioлoгiв, юpиcтiв, фaxiвцiв пpaвooxopoнниx opгaнiв.
Дoцiльнe включeння дo пpoeктy Тpyдoвoгo кoдe-коу Yкpaïни cтaтeй, y якж би пopyшyвaлocя питaння нeлeгaльнoï зaйнятocтi тa дepжaвнoгo нaглядy зa жю. У цьoмy кoнтeкcтi cлiд зaзнaчити те, щo викликae пeвний сумшв нopмa пpoeктy Тpyдoвoгo кoдeкcy Укpaïни (ст. 41) щoдo нeoбoв'язкoвocтi yклaдeння тpyдoвиx дoгoвopiв у пиcьмoвiй фopмi, a caмe: «Tpy-дoвий дoгoвip ввaжaeтьcя yклaдeним i тoдi, юэли пpa-цiвникa зa нaкaзoм (poзпopяджeнням) чи з дoзвoлy poбoтoдaвця фaктичнo бyлo дoпyщeнo дo poбoти бeз yклaдeння тpyдoвoгo дoгoвopy». Дцжe в тaкoмy ви-пaдкy цe пpoвoкye poбoтoдaвця Ha впpoвaджeння «ri-ньoвoï» зaйнятocтi, щo пpизвeдe дo oтpимaння нeлe-гaльнoï зapoбiтнoï плaти тa вiдcyтнocтi coцiaльнoгo зaxиcтy пpaцiвникa.
Пpи poзpoблeннi тa пpийняrтi зaкoнoпpoeктy пpo бopoтьбy з нeлeгaльнoю зaйнятicтю мae бути чгт-кo пpoпиcaнo во фopми нeлeгaльнoï (в тoмy чист
«тiньoвoï») зaйнятocтi. Згiднo iз цим зaкoнoпpoeктoм дo вiдпoвiдaльнocтi пoвиннi пpитягyвaтиcя тaкoж гpoмaдяни, щo зaмoвляють нeлeгaльнy poбoтy зa »op-дoнoм. Пpoтизaкoнним мae визнaвaтиcя нaвiть oro-лoшeння в гaзeтi, зa дoпoмoгoю яюэш poбoтoдaвeць-нeлeгaл xoчe пpитягнyти к^нив для poбoти зa »op-дoнoм. Пiдпpиeмcтвa, щo нaймaють «тiньoвиx» пpa-цiвникiв (у тoмy чиcлi iммiгpaнтiв) aбo пopyшyють зaкoн пpo вiдpяджaння пpaцiвникiв, мoжyть бути He тшьки пoкapaнi вeликими гpoшoвими штpaфaми, a ïx кepiвники — ycyHeHi Ha жвний cтpoк вiд викoнaння дepжaвниx зaмoвлeнь, aлe й пoзбaвлeнням вoлi. Зa-кoн мae peгyлювaти тaкoж cпiвпpaцю мiж cлyжбoю зaйнятocтi, митними opгaнaми, пeнciйними фoндaми, фoндaми coцiaльнoгo cтpaxyвaння тa iншими opraHi-зaцiями в бopoтьбi з нeлeгaльнoю зaйнятicтю.
Тaким чинoм, eфeкт вiд лeгaлiзaцiï «тiньoвoгo» ceктopy, i вiдпoвiднo, зapoбiтнoï плaти, пoвинeн o^-нювaтиcя, в пepшy чepгy, He з пoзицïï збиpaння пoдa-ткiв, a з бшьш шиpoкиx eкoнoмiчниx, iнcтитyцiйниx i, œpm зa вce, coцiaльниx гозицш. Цeй eфeкт вияв-лятимeтьcя в пoдoлaннi нeгaтивниx нacлiдкiв функщ-oнyвaння «тiньoвoгo» ceктopy, a caмe: випaдaння щ-лoгo ceгмeнтa зi cфepи зaкoнoдaвчoгo peгyлювaння pинкy пpaцi, втpaтa квaлiфiкaцïï й пpoфeciйниx тави-чoк, кoнcepвaцiя дeфopмaцiй Ha pинкy пpaцi, вщсут-нicть кoнтpoлю якocтi тoвapiв i пocлyг, щo нaдaють-ся, фopмyвaння в cycпiльcтвi aтмocфepи пpипycтимo-cтi пopyшeння пoдaткoвoгo, тpyдoвoгo тa íh. зaкoнo-дaвcтвa, cтвopeння OTpMraraoro cepeдoвищa для «ri-ньoвoï» тa кpимiнaльнoï дiяльнocтi.
Baжливoю yмoвoю фopмyвaння coцiaльнo-eкo-нoмiчниx зacaд пpoдyктивнoï зaйнятocтi e peaлiзaцiя кoмплeкcy зaxoдiв, cпpямoвaниx Ha знижeння piвня «тiнiзaцïï» eкoнoмiки, пocилeння мoтивaцïï дo лeгa-льто'х зaйнятocтi, «дeтiнiзaцïï» вiднocин Ha pинкy пpaцi. Пpoблeмa «тiньoвoï» eкoнoмiки — ^ He лишe eкoнoмiчнa, a й coцiaльнa пpoблeмa. Зa вeликиx o6-cягiв «тiньoвoгo» ceктopy cyrтeвo змeншyютьcя тад-xoджeння дo дoxiднoï чacтини дepжaвнoгo бюджeтy, i тaким чинoм змeншyeтьcя видaткoвa чacтинa Ha ви-плaтy пeнciй тa шшж coцiaльниx виплaт, зapoбiтнoï плaти, cтипeндiй тoщo. Чepeз цe oдним iз пpiopитeт-ниx нaпpямiв coцiaльнo-eкoнoмiчниx peфopм в кpaïнi e знижeння piвня «тiнiзaцïï» eкoнoмiки, лeгaлiзaцiя вiднocин Ha pинкy пpaцi як вaжливoï yмoви зaбeзпe-чeння eкoнoмiчнoгo poзвиткy дepжaви тa, вiдпoвiднo, пpoдyктивнoï зaйнятocтi нaceлeння. B пpoцeci peaлi-зaцïï дepжaвнoï пoлiтики зaйнятocтi цe пepeдбaчae нeoбxiднicть впpoвaджeння кoмплeкcy зaxoдiв щoдo:
• yдocкoнaлeння пpaвoвиx, aдмiнicтpaтивниx i eкoнoмiчниx вaжeлiв дepжaвнoгo peгyлювaння виpoб-ничж тa coцiaльнo-тpyдoвиx вiднocин з мeтoю зaпo-бiгaння нeлeгaльнiй («тiньoвiй») зaйнятocтi нaceлeння тa лeгaлiзaцïï зapoбiтнoï rnara;
• cтимyлювaння пepexoдy пpaцiвникiв з He-фopмaльнoгo дo фopмaльнoгo ceктopa зaйнятocтi шляxoм зaпpoвaджeння нaкoпичyвaльниx ^Hcrn^x paxyнкiв;
• пiдвищeння eфeктивнocтi дepжaвнoгo нaглядy i кoнтpoлю зa дoтpимaнням зaкoнoдaвcтвa пpo пpaцю з мeтoю зaбeзпeчeння peaлiзaцïï кoнcтитyцiйниx пpaв i rapam-rn пpaцiвникiв;
• пpoвeдeння Ha пocтiйнiй ocнoвi iнфopмaцiй-нo-poз'яcнювaльнoï кaмпaнïï щoдo пepeвaг лeгaльниx тpyдoвиx в^д^син з мeтoю cтвopeння yмoв для оэщ-aльнoгo зaxиcтy пpaцiвникiв.
Зaвдaннями дepжaвнoï пoлiтики у cфepi «^erim-зaцïï» eкoнoмiки Yкpaïни e нacтyпнi:
КНЯЗЬ С. В., ПУШАКГ. I., ХОЛЯВКА Л. Ю.
• реформування податково! системи в напрямi забезпечення рiвномiрностi розподшу податкового тиску на платник!в податкiв, спрощення процедури податкового адмшстрування;
• удосконалення грошово-кредитно! та банк!в-сько! систем, оптимiзацiя мехашзму кредитування;
• удосконалення системи управлшня держав-ними корпоративними правами та ринкових мехашз-мiв управлiння в сферi економiки, посилення контролю за дiяльнiстю адмшютрацп п^дприемств через ефективну систему корпоративного управлшня;
• посилення контролю у бюджетнш сфер!, за-провадження прозорих механiзмiв розподшу та вико-ристання бюджетних кошпв;
• удосконалення системи контролю у сферi зо-внiшньоекономiчноi д1яльност1, усунення причин i умов контрабандного ввезення в Украшу товарiв.
Вирiшення проблеми «детМзацп» зайнятостi та легатацп заробгтно! плати потребуе узгоджених зу-силь держави у багатьох сферах державно! политики, яка повинна мютити дв1 взаемоузгоджеш склад ов1.
1. Адмiнiстративна складова «детiнiзацii». Ця складова передбачае кроки по посиленню адмшютру-вання збору податк!в та перекриття шлях1в ухиляння в1д !хньо! сплати. Заходи у рамках ще! складово! ба-зуються на припущенш, що уряд мае достатньо ресу-рс1в для виконання сво!х Функц1й, система держав-них витрат як така е задовшьною, проте в результат зловживань та в1дсутност1 належного контролю зни-жуеться п результативнiсть.
2. Мотивацiйна складова «детшзацп». Передбачае подальше зниження податкового навантаження, спрощення податкового законодавства та регулюван-ня економiчноi д1яльност1 одночасно з покращенням якост1 державних послуг.
Актуальшсть проблем «детшзацп» економши визначено у положеннях Закону Украши «Про осно-ви нащонально! безпеки Украши», в якому одним !з головних завдань зазначено подолання «тхшзаци» економiки шляхом реформування податково! системи, оздоровлення фшансово-кредитно! системи, припинення в^дпливу капiталу за кордон, зменшення поза банкiвського о61гу грошово! маси.
Кр1м того, актуальним е опрацювання питань щодо зменшення фiскального навантаження на робо-
тодавцiв у частиш сплати страхових внескiв на фонд оплати пращ, а також визначення прогнозних показ-ник!в розм1ру заробгшо! плати за видами економiчноi д1яльност1 та впровадження механiзму застосування таких показник!в з метою «детМзацп» доход1в насе-лення. Необх^дно також посилення вiдповiдальностi за нелегальну зайнятiсть та виплату (отримання) за-робгтно! плати без сплати податку з доход1в ф1зичних ос16 та внескiв на загальнообов'язкове державне сощ-альне страхування, а також розробка комплексу нор-мативних докумеш!в, що дозволяють забезпечити ефективну реалiзацiю заходiв з «детгшзаци» економь ки i зайнятостi.
З метою «детшзацп» економiки та збшьшення дохдно! частини бюджету органами державно! подат-ково! служби та митними органами мають бути реаль зоваш заходи, спрямованi на:
• обмеження звшьнення в1д обкладення подат-ком на додану вартють та запобпання виникненню безпiдставних заявок на в^дшкодування такого податку;
• боротьбу з п^дпшьним виробництвом та незаконною торпвлею алкогольними напоями та тютю-новими виробами, виявлення каналiв надходження контрафактно! продукцп та удосконалення адмМст-рування акцизного податку;
• активiзацiю роботи митних органiв щодо не-допущення контрабандного ввезення товарiв на мит-ну територiю Украши, забезпечення ефективно! д1-яльност1 правоохоронних оргашв щодо забезпечення повного декларування бази оподаткування, недопу-щення продажу продукцп без наявностi в1дпов1дно! лщензп;
• забезпечення надання податкових пшьг лише за умови ц1льового використання вившьнених кош-т1в;
• щор1чну iндексацiю ставок податкiв, визна-чених в абсолютних значеннях, з урахуванням шдек-с1в споживчих ц1н, шдек^в ц1н виро6ник1в промис-лово! продукцп.
Ефективна реалiзацiя комплексу зазначених за-ход1в по створенню соцiально-економiчних засад продуктивно! зайнятост! можлива за умов протидп корупцп, яка заважае ефективному проведенню реформ в краМ.
С. В. Князь
д-р екон. наук
Г. I. Пушак
канд. екон. наук
Л. Ю. Холявка
астрант м. Львiв
ШТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЗА6МОД1Я У ФОРМУВАНН1 1НТЕЛЕКТУАЛЬНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ ВИРОБНИЧО-ТОРГОВЕЛЬНОГО ШДПРИбМСТВА
Постановка проблеми. Особливосп функщону-вання сучасного виробничо-торговельного п^дприем-ства, в умовах посилено! конкурентно! боротьби та прюритетносп iнновацiйних перетворень, вимагають в1д нього максимального використання сво!х можли-
востей, у першу чергу штелектуальних. Адже штелек-туальш можливост1 господарюючого суб'екта, тобто його штелектуальний потенцiал, е одними з базових i опосередковують будь-який напрям чи сферу д1яль-ност1. При цьому, сформуватися даний потенцiал не
