CC BY
26
4. ЕКОНОМ1КА, ПЛАНУВАННЯ ТА УПРАВЛ1ННЯ В ГАЛУЗЯХ
УДК 330.338.2 Доц. М.М. Артус, д-р екон. наук -
Львiвська державна фтансова академш
ДЕТШ1ЗАЦ1Я ЕКОНОМ1КИ ЯК ЗАС1Б Ф1НАНСОВО-ЕКОНОМ1ЧНО1
БЕЗПЕКИ УКРАШИ
Розглянуто економiчну сутнiсть тшьово! економжи як рiзноманiтнiсть легально! i шдшльно! виробничо-збутово!, кримшально! i фжтивно! видiв дiяльностi, що охоплю-ють ус сфери функцiонування економiки та стади вiдтворення, з метою отримання пе-реважно незаконних доходiв внаслiдок розпод^ i перерозподiлу ВВП та ВНД для збшьшення власних ресурсiв за рахунок сусшльства i в його шкоду. II теперiшнi мас-штаби в Укра!ш е реальною загрозою фшансово-екож^чно! безпеки нашо! держави. ОбГрунтовано необхiднiсть та напрями депшзацп економжи шляхом удосконалення державно! щново! полггики та державного регулювання цiноутворення на товарну про-дукцiю у сферi виробничо-збутово! дiяльностi рiзних суб'ектiв господарювання.
Ключовг слова: тiньова економiка, державна щнова полiтика, витрати на промiж-не споживання, додана вартiсть, валовий нацiональний продукт, фiнансово-економiчна безпека.
Постановка проблеми. Намагання Укра!ни стати передовою 1 замож-ною державою е законом1рною потребою та бажанням укра!нського народу покращення свого добробуту. Але його здшснення потребуе значних зусиль з подолання р1зномаштних проблем державотворення та розв'язання низки внут-ршшх 1 зовшшшх перешкод. Одшею з них е II тепер1шня тшьова економжа як загроза фшансово-економ1чно! безпеки Укра!ни з можливими руйшвними нас-лщками.
Тшьова економжа виникла давно, але особливо великого розмаху набу-ла при каштал1зм1. За непрямими оцшками у тшьовому сектор1 економжи св1ту створюеться бшьше 9 трлн дол. США додано! вартосп, що становить понад 20 % ВВП [2, с. 107]. Як зазначае учений К. Антошкш, "...тшьова економжа концентруе таку кшьюсть небезпек для сусшльства, економ1чно! системи, держави, що у своему тку перетворюе менеджмент кра!ни в корупцшний меха-шзм, внаслщок чого вш стае прислужником кримшалу 1, в остаточному шдсум-ку, - реально загрожуе нацюнальнш безпещ держави" [1, с. 18].
За експертними оцшками, р1вень тшзацп в Украш зрю в1д 23 % (1992 р.) до 45 % (1997 р.) та 60 % (2004 р.) вщ ВВП. В офщшних заявках кер1в-ниюв виконавчо! влади зазначено, що ниш р1вень тшзацп економжи становить 47-50 % 1 значно перевищуе пороговий граничний р1вень (20 %), з перевищен-ням якого у кра!ш створюються умови економ1чно! небезпеки [3, с. 69]. За дос-лщженнями ведомого економюта Фр1др1ха Шнайдера, р1вень тшзацп економжи Укра!ни становить 55 % вщ офщшного ВВП [12].
Основними причинами розвитку тшьово! економжи в Украш дослщни-ки вважають надм1рне оподаткування доход1в тдприемств (до 70 %), високий
рiвень безробитя, зубожiння значно! частини населення, криза неплатежiв, не-досконалiсть чинного законодавства, вщсутшсть сприятливого iнвестицiйного клiмату, правовий шгЫзм, iгнорування марально-етичних норм та ш. [4, с. 638; 10]. Водночас, на нашу думку, одшею з основних причин розвитку тшьово! еко-номiки в Украш е корупцiя i тоталiтаризм як повне панування держави над усь ма сторонами життя суспшьства, зниженням демократичних свобод, вщсутшсть прав людини. Тому подолання тшьово! економжи в Укра!ш належить до на-гальних проблем сьогодення i потребуе з'ясування !! сутносп та розробки дiевих форм i способiв лжвщацп.
Анал1з останшх досл1джень. Функцiонування "тшьово!" економiки дос-лiджують багато зарубiжних i впчизняних економiстiв: В. Антошкiн, Д. Блейдса, А. Базилюк, В. Варналiй, Я. Дяченко, С. Ковалюк, О. Мандибура, Г. Мщук, В. Прiсняков, О. Попович, О. Турчинов, В. Шефер, Ф. Шнайдер та ш. Водночас у вичизнянш та зарубiжнiй лiтературi немае однозначностi тракту-вання поняття "тшьова" економiка, конкретних форм прояву, причин юнування, спiввiдношення з шшими поняттями та розробки дiйових заходiв з !! подолання. Поряд з трактуванням "Тiньова" економiка, а в багатьох випадках i замють не! застосовуються поняття, що характеризуюсь !! окремi сторони: "пiдпiльна", "неконтрольована", "кримiногенна", "неформальна", "нелегальна", "незаконна", "мафюзна" економiка тощо. Водночас пiзнання економiчноl сутностi тшьово! економiки та визначення заходiв з !! подолання необхщно для збереження еко-номiчноl безпеки держави.
Метою дослвдження е обгрунтування економiчноl сутностi поняття "тiньова економжа", необхiднiсть та напрями !! подолання як загрози економiч-нiй безпещ Укра!ни у виробничо-збутовiй сферi дiяльностi рiзних суб'ектiв гос-подарювання шляхом формування i реалiзацil державно! щново! полiтики та формування економiчно аргументованих цiн на товарну продукцiю.
Виклад основного матер1алу. Дослiдники неоднозначно тдходять до трактування сутностi тшьово! економжи. Так, у пiдручнику для вишiв пiд ре-дакцiею проф. В. Есипова подано таке визначення: "Тшьова економжа - це система вторинних економiчних вщносин, що складаеться на базi основних вироб-ничих вщносин для отримання незаконних доходiв за рахунок !х перерозподь лу" [8, с. 429]. В економiчнiй енциклопедп зазначено: "тiньова" економiка -сфера вияву економiчноl активностi, спрямовано! на отримання доходiв вiд здшснення заборонених видiв дiяльностi або на ухилення вщ суспiльного (державного) контролю та сплати податюв при здшсненш легальних видiв еконо-мiчноl дiяльностi" [4, с. 637]. У навчальному посiбнику пiд редакцiею Ю.Б. 1ва-нова, Г. А. Майбурова наведено таке трактування: "Тшьова економжа - це су-купнiсть навмисно приховуваних або перекручених економiчних вiдносин, що виникають при здiйсненнi легальних (законно дозволених) видiв дiяльностi шляхом порушення податкових, адмiнiстративних, кримiнальних, трудових, са-нiтарних або iнших законодавчих норм i завдають збиткiв державi (суспшьству) в будь-якiй формi" [6, с. 399], у тдручнику з економiчноl теорп тiньова еконо-мiка розглядаеться "...як неконтрольований суспiльством рух товарно-матерь альних цiнностей i послуг. Тобто приховуваш вiд органiв державного управлш-
ня соцiально-економiчнi вщносини мiж окремими громадянами сощальними групами" [10].
Недостатня повнота наведених трактувань сутност тшьово! економiки очевидна. У першому з них розглядаеться вториннiсть тiньових вiдносин у сфе-рi економiчноl дiяльностi, тобто таоруеться наявнiсть тшьово! економiки у ви-робничiй дiяльностi, у другому, навпаки - акцентуеться увага на приналежносп тшьово! економiки лише до одше! стадп процесу вiдтворення - виробництва, у третьому - тшьова економжи пов'язуеться лише з легальними видами дiяльнос-тi, а в останньому з наведених трактувань не показана соцiально-економiчна сутнiсть, мета iснування та !! вплив на суспшьне виробництво.
Поняття тшьово! економжи багатогранне i його сутнiсть, на нашу думку, необхщно розглядати з рiзних позицш:
• вщображення характеру [ сощально-економ1чного змгсту юнування;
• мети функцюнування в суспшьства [ джерела доходш;
• суттсних особливостей та впливу на суспшьне виробництво. Враховуючи зазначене та вщсутнють однозначностi трактування, тшьова економжа, на нашу думку, - це рiзноманiтнiсть легально! i тдпшьно! вироб-ничо-збутово! та кримшально! i фжтивно! видiв дiяльностi, що охоплюють усi сфери функцiонування економжи та стадп процесу вiдтворення, спрямованих на отримання переважно незаконних доходiв внаслщок розподiлу i перерозпо-дшу ВВП, а у випадках ВНД, з метою збшьшення власних ресурив на шкоду суспiльства та за його рахунок.
У наведеному визначенш пiдкреслено, що сучасна тiньова економжа присутня у легальнiй i нелегальнш видах дiяльностi та охоплюе ус сфери процесу вiдтворення. I! функцiонування спрямоване на отримання доходiв переважно незаконним шляхом у рiзних сферах нацюнально! економiки, створюючи свою нелегальну систему з метою зростання власного добробуту на шкоду суспшьства i за його рахунок, що значною мiрою негативно впливае на сощально-економiчний розвиток.
Залежно вiд реальностi внеску у створеш ВВП, характеру впливу на еко-номiчну безпеку держави i розвиток пiдприемництва та заходiв щодо подолан-ня, всi види тшьово! економжи, на нашу думку, доцшьно об'еднати у двi групи:
• птдну або продуктивну, до яко! належать легальна [ тдтльна виробничо-збу-това д1яльшсть р1зних суб'ектш господарювання, спрямована на задоволення ш-див1дуальних, колективних [ суспшьних потреб, що здшснюеться у некон-трольованих державою формах з метою привласнення р1зних вид1в отриманого доходу й ухилення в1д сплати податкш та шших обов'язкових платеж1в;
• злочинно-паразитичну, яка включае кримшальну економжу, пов'язану з нарко-б1знесом, проститущею, торпвлею дпъми, зброею, людськими органами для !х трансплантацп та привласненням доходш у процес злочинно! д1яльносп (тор-гшля коштовними металами, скуповування та перепродаж крадених товарно-матер1альних цшностей тощо), загально кримшальну злочиншсть проти осо-бисто! власноста громадян як форма нееконом1чного перерозподшу доход1в (грабування, розбш, крад1жка особистого майна, рекет), а також фжтивну еко-ном1чну д1яльшсть, пов'язану з фальсифжащею [ шахрайством (виготовленням [
36yxoM фaльшивиx цiнниx nanepÍE, гpoшей, кpедитниx raptra xa iншиx плaтiж-
ниx дoкyмeнтiв, oбмaнoм кpeдиxopiE xoщo)1.
Нeгaтивний вплив тiньoвoï eкoнoмiки пpoнизye вci ^гади cycпiльнoгo вiдтвopeння, дeфopмye ocнoви дoбpocoвicнoï кoнкypeнцiï, змeншye poзмip дй-xoдiв бюджeтiв ycix piвнiв, e живильним джepeлoм кopyпцiï. У тiньoвoмy o6iiy cкoнцeнтpoвaнi pecypra, яю, в pa3i ïx лeгaлiзaцiï, мотли б rapara знaчнoмy co-цiaльнo-eкoнoмiчнoмy poзвиткy cy^^orea. Для зниження piвня oxoплeння cфepи тiньoвoï eкoнoмiки y гpyпi лeгaльнoï i пiдпiльнoï виpoбничo-збyтoвoï дь cyб'eктiв гocпoдapювaння дocлiдники пpoпoнyють piзнoмaнiтнi методи [2, 7, 10, 12]. Але в cyчacниx yмoвax poзвиткy pинкoвиx вiднocин в Укpaïнi тайбшьш пpийнятним зacoбoм ïï пoдoлaння, та нaшy думку, e вдocкoнaлeння дepжaвнoï цiнoвoï пoлiтики i пpoцecy цiнoyтвopeння нa тoвapнy пpoдyкцiю, 3a-мшивши coбiвapтicть як ocнoвy фopмyвaння цш пoкaзникoм витpaт нa пpoмiж-не cпoживaння.
Сyчacнa пpaктикa фopмyвaння pинкoвиx цiн нa тoвapнy пpoдyкцiю грун-тyeтьcя нa coбiвapтocтi пpoдyкцiï, яга, кpiм витpaт нa пpидбaння тoвapiв i roc-луг, щй викopиcтoвyютьcя для виpoбничиx пoтpeб, включae витpaти нa oплaтy пpaцi з нapaxyвaнням нa coцiaльнi зaxoди. Об'eднaння eкoнoмiчнo нeoднopiд-ниx витpaт 3a елеменгами тa piзниx 3a цiннicтю мaтepiaльниx витpaт (вapтicть витpaчeниx y виpoбництвi пpoдyкцiï cиpoвини тa ocнoвниx мaтepiaлiв, кут-вeльниx нaпiвфaбpикaтiв, кoмплeктyючиx виpoбiв, пaливa, eлeктpoeнepгiï, будь вeльниx мaтepiaлiв, зaпacниx чacтин, тapи i тapниx мaтepiaлiв, дoпoмiжниx i ш-шиx мaтepiaлiв), щй e минулйю ypeчeвлeнoю пpaцeю, тa витpaт нa oплaтy пpaцi з нapaxyвaнням нa coцiaльнi зaxoди - тeпepiшня пpaця, дae змйгу cyб'eктaм rac-пoдapювaння пpиxoвyвaти певну чacтинy нapaxoвaнoï зapплaти в бyxгaлтepcь-кiй i cтaтиcтичнiй звiтнocтi.
Не вiдoбpaжeнi в oфiцiйнiй звiтнocтi poзмipи нapaxoвaнoï зapoбiтнoï raa-ти виплaчyютьcя пpaцiвникaм y "кoнвepтax" ("тiньoвa" зapплaтa), a aдeквaтнa ïй величита пoдaткiв тa вiдpaxyвaнь нa coцiaльнi зaxoди пpивлacнюeтьcя тд-пpиeмцями. Вщстежити виплaти зapoбiтнoï плaти y "кoнвepтax" cклaднo, oc-кiльки пpaцiвники, щй ïï oтpимyють, пpo це зaмoвчyють, пoбoюючиcь звшьнен-ня з po6o™. Кpiм тoгo, ocтaннiм чacoм пiдпpиeмцi певнйю мipoю йбмежують зacтocyвaння вiдpяднoï oплaти пpaцi, зaмiнюючи ïï пoгoдиннoю, щй ycклaднюe виявлення тoчнocтi oбcягiв виpoбництвa пpoдyкцiï тa нapaxoвaнoï зapплaти, чacтинa якиx e тiньoвoю.
Зaмiнa coбiвapтocтi як ocнoви фopмyвaння цш пoкaзникoм витpaт нa пpoмiжнe cпoживaння, дacть змйгу здiйcнювaти цiнoyтвopeння зa eкoнoмiчнo oднopiдними eлeмeнтaми. Пpи цьйму poзмipи тa cтpyктypa дoдaнoï вapтocтi (aмopтизaцiя нeoбopoтниx aктивiв, зapoбiтнa плaтa з нapaxyвaнням нa coцiaльнi зaxoди, пoдaткoвi плaтeжi, пpибyтoк пiдпpиeмcтвa) в ^rax нa тoвapи мйжуть бути певнйю мipoю нopмoвaними a6o peкoмeндoвaними, щй дacть змйгу дep-
1 Пс>дш тiньoвoï eкoнoмiки Ka двi груии з отляду oблiкoвo-cxaxиcxичнoIo mAxoAy Ka ocнoвi мexoдoлoIiï cиcxeми нaцioнaльниx paxyккiв (СНР) ООН poзIлядaexьcя aвтopaми мoкoгpaфiï "Timc^a eкoкoмiкa: cyxнicxь, ocoбливocтi xa шляxн лeIaлiзaцiï" [13, c. б-7]
жавним органам здшснювати регулюючий вплив та контроль за 11 величиною та структурою.
Сутнюш особливостi застосування витрат на промiжне споживання як бази формування цiн на товари i послуги взамiн показника собiвартостi продукцп мае на метi виршення таких завдань:
• тддати державному регулюючому впливу формування ВДВ та спрямування 11 складових виключно за щльовим призначенням;
• надання прозоросп та контролю формування величин витрат на пром1жне споживання та додану вартгсть у щнах товари [ послуги з адекватним планом1рним державним регулюючим впливом:
• сприяння формуванню мехашзму шдикативного планування.
Матерiали державно! служби статистики Укра!ни засвщчують, що час-тка додано! вартосп у складi вартостi вироблено! продукцп та частка витрат на оплату пращ найманих пращвниюв у складi валово! додано! вартостi продукцi! (ВДВ) значною мiрою коливаеться за роками та видами економiчно! дiяльностi, про що свщчать показники табл.
Табл. Частка виробництва ВВП та оплати пращ найманих пращвнишв у складi ВДВ в УкраТн1 за видами економiчноíдiяльносmiу 2009-2011 рр.[11. с. 30-33], у %
Види економ1чно! д1яльносл Р1к Витрати на про-мгане споживання Валова додана вартгсть
всього зокрема оплата пращ
Усього в Укра!ш 2009 59,3 40,7 56,7
2010 57,0 43,0 49,9
2011 57,7 42,3 48,9
В тому числ1 за видами економ1чно! д1яльност1 [ роках
Сшьське господарство, мисливство та люове господарство 2009 58,3 41,7 21,5
2010 57,4 42,4 21,2
2011 57,5 42,5 20,3
Добувна промисловють 2009 48,2 51,8 66,2
2010 44,5 55,6 52,8
2011 43,8 56,2 47,3
Переробна промисловють 2009 77,4 22,6 57,4
2010 80,5 19,5 61,6
2011 83,0 17,0 66,7
Виробництво та розподш електроенергп, газу та води 2009 62,9 37,1 67,9
2010 66,1 33,9 71,6
2011 66,7 33,3 69,2
Буд1вництво 2009 72,3 27,7 67,2
2010 67,1 32,9 47,2
2011 70,2 29,8 54,0
Горпвля; ремонт автомобЫв, побутових вироб1в та предмета широкого вжитку 2009 45,7 54,3 35,8
2010 43,8 56,2 41,6
2011 43,7 56,3 41,6
Матерiали табл. засвi дчуют ь, що бшьша част ка витр ат на промiжне спо-
живання у вартост виготовлено! продукцп характерна для бшьш матерiаломiс-тких галузей (переробна промисловють - 77-83 %, будiвництво - 70-72 %). Час-тки заробiтно! плати з нарахування на соцiальнi заходи у складi ВДВ е бiльшою в тих галузях економжи, де використовуеться праця вищо! квалiфiкацi!, яка ви-
ще оцшюсгься (добувна промисловiсть 52-56 %, горпвля; ремонт автомобiлiв, побутових виробiв га предмелв широкого вжигку 54-56 %). Тому обгрунгуван-ня норми додано! варгосп в цiнах на говари i послуги пов'язано з 11 диференщ-ацieю за видами економiчноl дiяльносгi, часом дп, а в окремих випадках за регь онами, видами продукцп га iншими показниками.
Дегшзащя кримшально! га фжгивно! економiчноl дiяльносгi е однieю з найбшьших загроз фшансово-економiчноl безпеки держави i розвигку тд-приемницгва. До ф^ранпв гшьово! економiки ще! групи необхщна жорсгка превенгивна i репресивна дiяльнiсгь органiв державно! влади, державного уп-равлiння i мiсцевого самоврядування.
Дослщження виявiв гшьово! економiки га напрямiв 11 подолання вийшло за межi наукових iнгересiв. У цьому контекст заслуговуе на увагу бачення по-лiгика Сергiя Тiгiпка. Вiн пропонуе здiйснення дегшзацп заробггно! плаги шляхом запровадження гаранговано! зарплаги для пращвниюв га вщповщаль-нiсгь робогодавцiв за виплагу зарплаг у "конвергах". С. Ттпко сгверджуе, що: "по-перше, ми за рахунок гаких норм зробимо все, щоб формалiзуваги вщноси-ни пращвника i робогодавцiв. Люди працююгь, не маючи нiяких угод, факгич-но, на рабських засадах. По-друге, часго нашi люди згадуюгь про пеншю, коли до не! залишаегься 3-4 роки" [9]. З цього випливае, що з боку державних оргашв сгавигься пигання про посилення конгролю за легатзащею нарахування i вип-лаги заробггно! плаги працiвникам.
Необхщнюгь досягнення фшансово! сгабiльносгi на макро-, мезо- га мш-роекономiчному рiвнях, га гарангування безпеки держави i розвигку тд-приемницгва е одшею з найважливiших умов нормалiзацil функцюнування i розвигку пiдприемницгва в Укра!ш. Гарангування економiчноl безпеки може закршиги незалежнiсгь держави, збереження ринкiв збугу й досягнення опги-мального сшввщношення мiж експоргом га iмпоргом продукцп, що загалом сприягиме сгабтзацп економжи, зросганню прибугкiв i розв'язання шших фь нансових проблем на рiзних рiвнях економiчноl сисгеми суспiльсгва.
Гарангування економiчноl безпеки держави дасгь змогу зберегги суве-реннiсгь держави i розвигку пiдприемницгва вiд зовнiшнiх i внугрiшнiх загроз. Тому засгосування показника виграг на промiжне споживання як бази щноуг-ворення на говари i послуги га виокремлення додано! варгосп як цтсно! вели-чини певною мiрою допоможе вирiшенню гаких завдань, як: забезпечення про-зоросп га державного регулювання додано! варгосп в цiнах на говари i послуги, здiйснення дiйового регулюючого впливу га конгролю державних оргашв за процесом ринкового щноугворення на говарну продукцiю га обмежигь здшснення виплаг заробггно! плаги у "конвергах", оскшьки !! можна буде ви-явиги вiдповiдними органами за показниками перюдично! звiгносгi пiд-приемсгв.
Висновки. Удосконалення державно! щново! полiгики, державного регулювання щноугворення з мегою забезпечення фiнансово-економiчноl безпеки нашо! держави i засгосування показника виграг на промiжне споживання як бази формування цiн на говари i послуги га виокремлення додано! варгосп як щ-люно! величини певною мiрою допоможе вирiшенню гаких завдань, як забезпе-
чення прозоросп та державного регулювання додано! вартосп в цiнах на товари i послуги, здiйснення дiйового регулюючого впливу та контролю державних ор-ганiв за процесом ринкового цшоутворення на товари, обмеження виплат заро-бино! плати у "конвертах", оскшьки !! можна буде виявити контролюючими органами за показниками перюдично! звiтностi пiдприeмств та сприятиме ство-ренню належних економiчних умов для формування механiзму iндикативного планування на мжро-, мезо- та макроекономiчному рiвнях.
Л1тература
1. Антошкин В.К. Методы измерения теневой экономики / В.К. Антошин // Вюник Бер-дянського ушверситету менеджменту i б1знесу. - 2011. - № 2 (14). - С. 18-23.
2. Вишневський В. Уклонение от уплати налогов и рациональный выбор налогоплатель-шика / В. Вишневський, А. Веткин // Вопросы экономики. - 2004. - № 2. - С. 107- 112.
3. Дяченко Я.Я. Деттазащя економжи у систем! макроеконом1чного регулювання / Я.Я. Дяченко // Фшанси Укра!ни : журнал. - 2006. - № 2. - С. 68-77.
4. Економ1чна енциклопед1я. - У 3-ох томах. - К. : Вид. центр "Академ1я". - 2002. - Т. 3, -
952 с.
5. Ковальчук Т.Т. Економ1чна безпека i полггика: !з досвщу професшного аналггика. / Т.Т. Ковальчук. - К. : Т-во "Знання", КОО, 2004. - 638 с.
6. Податкова полггика: теор1я, методолопя, шструментарш : навч. поабн. / за ред. Ю.Б. Панова, Г.А. Майбурова. - Харгав : Вид. д1м "1НЖЕК", 2010. - 492 с.
7. Прюняков В.Ф. Детiнiзацiя економжи / В.Ф. Прюняков // Фшаси Укра!ни. - 2005. - № 3. - С. 72-81.
8. Цены и ценообразование : учебник [для студ. ВУЗов] / под ред. В.Е. Есипова. - Изд. 3-е, [перераб. и доп.]. - СПб. : Изд-во "Питер", 2000. - 464 с.
9. Рецепт "депшзацц" зарплат вщ Ттпка. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.radiosvoboda.Org/canticle/3546753.html.
10. Экономическая теория (политэкономия) : учебник / под общ. ред. акад. В.И. Видянина, акад. Г.П. Журавльовой. - М. : Изд-во ИНФРА-М, № 997. - 560 с. - Глава 23. - С. 318-238, глава 27. - С. 358-372.
11. Статистичний щор!чник Укра'ни за 2012 рж / Державна служба статистики Укра'ни / за ред. О.Г. Осауленка. - К. : Вид-во Держстат Укра'ни, 2013. - 552 с.
12. Тшьова нащя: ЕкономГчш правда. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ep-ravda. com. ua/publications/2010/04/13/232545/view_ print/.
13. Тшьова економжа: сутшсть, особливосп та шляхи легалiзаци : монографiя / за ред. д-ра екон. наук, проф. З.С. Варналiя. - 2006 р. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://old.niss.gov.ua/book/tyn_ekon/index.htm.
Артус М.М. Детенизация экономики как средство финансово-экономической безопасности Украины
Рассмотрена экономическая сущность теневой экономики как разнообразность легальной и подпольной производственно-сбытовой, криминальной и фиктивной видов деятельности, которые охватывают все сферы функционирования экономики и стадии воспроизводства, с целью получения преимущественно незаконных доходов в результате распределения и перераспределения ВВП та ВНД для увеличения личных накоплений за счет общества и в его ущерб. Ее сегодняшние масштабы в Украине есть реальной угрозой финансово-экономической безопасности нашего государства. Обоснована необходимость и направления детинизации экономики путем совершенствования государственной ценовой политики и государственного регулирования ценообразования на товарную продукцию сферы производственно-сбытовой деятельности хозяйственных субъектов.
Ключевые слова: теневая экономика, государственная ценовая политика, расходы на промежуточное потребление, добавленная стоимость, валовой национальный продукт, финансово-экономическая безопасность.
Artus M.M. Economy Legalization as a Means of Finance and Economic Security of Ukraine
The economic nature of the black economy is researched as a variation of legal and illegal production and sales, fictitious and criminal activities that cover all the areas of the economy and recovery stages in order to obtain mostly illegal benefits from the distribution and redistribution of GDP and GNI to increase own resources causing damage to the society. Its current scale in Ukraine is proved to be a real threat to the financial and economic security of our country. Necessity and directions for economy legalization by improving public pricing policy and government regulation of pricing for commodity products in production and marketing activities of different entities are substantiated.
Key words: black economy, government pricing, intermediate consumption costs, added value, gross national product, financial and economic security.
УДК 656.7:658(045) Доц. А.М. Штангрет, д-р екон. наук;
асист. М.М. Карам - Укратська академш друкарства
МЕТОДИЧН1 ЗАСАДИ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛ1ННЯ ПЕРСОНАЛОМ МАШИНОБУД1ВНИХ П1ДПРИ6МСТВ
Шляхом узагальнення доробку втизняних i закордонних науковщв, визначено ^K>40Bi шдходи стосовно трактування поняття "криза" та "антикризове управлшня", що стало основою для формування методичних засад антикризового управлшня на мж-рорiвнi. Охарактеризовано вплив кризи на персонал машинобудiвного шдприемства, зокрема рядових пращвнигав та управлшського персоналу, який за своею суттю може бути як позитивним, так i негативним, та визначено фактори, яга е визначальними для реалiзацii антикризового управлшня персоналом шдприемства.
Ключовг слова: персонал, пращвники, ресурси, криза, антикризове управлшня.
Постановка проблеми. Упродовж останшх двох десятюв роюв умови функцюнування впчизняних тдприемств, зокрема машинобуд1вних, можна охарактеризувати як кризов1 внаслщок систематичноi змши законодавчого поля, надм1рного податкового тиску, наявносп здебшьшого лише декларативноi тд-тримки держави, зростання зовнiшньоi конкуренцп, негативного впливу неста-бшьносп свиового фшансового ринку, складносп прогнозування та змши зов-шшнього середовища. Зазначене актуал1зуе необхщнють застосування антикризового управлшня як такого, що уможливлюе розтзнавання моменту виникнен-ня та розвитку кризи та прийняття адекватних ршень не лише в загальному що-до шдприемства, але i стосовно його окремих ресуршв, зокрема - персоналу.
AHaii3 дослiджень та публiкацiй з проблеми. Досить широкий спектр погляд1в на р1зш аспекти антикризового управлшня тдприемством представлений у працях учених-економюпв I. Ансоффа, С. Беляева, А. Градова, П. Друке-ра, Г. 1ванова, А. Грязнова, А. Ковальова, Е. Короткова, В. Кошкина, В. Кузша, М. Мескона, Е. Мшаева, В. Панагушина, Л. Планкетта, Н. Родюново^ А. Томпсона, Е. Уткша, Р. Фостера, Г. Хейла, Й. Шумпетера. Серед украшських еко-номюпв, яю дослщжували i дослщжують цю проблему, варто вщзначити, передуем, таких учених: О. Ареф'ева, М. Бшик, М. Бойко, В. Василенко, Л. Кальш-ченко, А. Колос, О. Кузьмш, Л. Лтененко, В. Мiкловда, Н. Пашута, О. Пушкар, В. Савчук, Л. Ситник, Н. Скворцов, С. Слава, О. Терещенко, Н. Туленков, О. Тридщ, М. Туган-Барановський, А. Чернявський, I. Школа та ш. Разом з тим
