Научная статья на тему 'Особенности обеспечения финансовой безопасности коммерческих банков в Украине'

Особенности обеспечения финансовой безопасности коммерческих банков в Украине Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
41
27
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ФИНАНСОВАЯ БЕЗОПАСНОСТЬ / КОММЕРЧЕСКИЙ БАНК / УГРОЗА / ОПАСНОСТЬ / УРОВЕНЬ ФИНАНСОВОЙ БЕЗОПАСНОСТИ / СЛУЖБА БЕЗОПАСНОСТИ / РЕЙТИНГ БАНКА / КАДРЫ

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Зачёсова Наталия Владимировна

Раскрыты особенности формирования современной системы финансовой безопасности в отечественных коммерческих банках. Осуществлен анализ методик рейтинговой оценки банков и установлен перечень показателей, которые берутся агентствами во внимание при определении рейтинга банковских учреждений. Предложено считать ранжирование элементом выявления уровня финансовой безопасности коммерческого банка, а высокую рейтинговую оценку одним из индикаторов надлежащего состояния финансовой безопасности учреждения.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Особенности обеспечения финансовой безопасности коммерческих банков в Украине»

УДК 336.71

Зачосова Н.В., к.е.н., СУЕМ

ОСОБЛИВОСТ1 ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФШАНСОВО1 БЕЗПЕКИ КОМЕРЦ1ЙНИХ БАНК1В

В УКРА1Н1

Розкрито особливост формування сучасно' системи фшансово' безпеки у в1тчизняних комерцшних банках. Здшснено анал1з методик рейтингово' оцшки банюв та встановлено перелж показниюв, що беруться агентствами до уваги при визначенш рейтингу банювських установ. Запропоновано вважати рейтингування елементом виявлення р1вня фшансово' безпеки комерцшного банку, а високу рейтингову оцшку — одним 1з шдикатор1в належного стану фшансово' безпеки установи.

Ключовi слова: фшансова безпека, комерцшний банк, загроза, небезпека, р1вень фшансово' безпеки, служба безпеки, рейтинг банку, кадри.

ВСТУП

В умовах нестабшьносп свггових фшансових ринюв, яю 1 дос вщчувають на соб1 наслщки фшансово-економ1чно' кризи 2008-2009 роюв, банювсью установи почали значну увагу придшяти мехашзмам захисту власних та залучених вщ кшенпв актив1в в1д негативного впливу на 'х щлюнють фактор1в зовшшнього та внут-ршнього середовища. Ще нещодавно система економ1чно' безпеки в1тчизняного банку представляла собою один вщокремлений шдроздш — Службу безпеки, основними завданнями яко' були оргашзащя пропускного режиму на територт оргашзацп, охорона ф1зично' цшсносп та збереження матер1альних ресуршв банку. Ствро-бггаиками ще' служби, зазвичай, були вщставники силових оргашв, колишш мшщюнери, военш, тощо, тобто особи, яю не володши навпъ поверховими знаннями у сфер1 фшаншв та кредиту, необхвдними для професшно' роботи уим банювським службовцям. Шзшше до функцш служби безпеки увшшли: забезпечення недоторкан-ност шформацшно' бази, перев1рка персоналу при прийом1 на роботу, робота з проблемними кшентами та багато шших. Ниш служба безпеки або служба економ1чно' безпеки банку — це спещал1зований шдроздш, який гарантуе шформацшно-аналггачну, кадрову, техшко-технолопчну, ф1зичну та, звюно, фшансову безпеку банювсько' установи. Оскшьки банки — це суб'екти господарсько' д1яльносп, яю спещал1зуються на наданш саме фшансових послуг, то 1 фшансова безпека для них е вкрай важливою. У наш час сшвробггаики банювсько' служби безпеки уже не можуть яюсно виконувати сво' функцп без вщповщного р1вня знань 1 вмшь. Тому нау-ков1 дослщження, присвячеш особливостям оргашзацп систем фшансово' безпеки у сучасних комерцшних банках е дуже актуальними, особливо якщо вони можуть слугувати матер1алом для шдвищення квал1фжацп пращвниюв служб безпеки, та здатш поглибити 'х розумшня важливосп та значення фшансово' безпеки у д1яльносп банку, навчити основам побудови сучасних комплексних систем економ1чно' безпеки оргашзацп.

ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ

Метою проведення дослщження е визначення поняття фшансово' безпеки комерцшного банку, узагальнен-ня основних елеменлв системи п забезпечення та встановлення показниюв оцшки стану фшансово' безпеки оргашзацп.

РЕЗУЛЬТАТЫ

Фшансова безпека комерцшного банку — це сукупнють умов, за яких потенцшно небезпечш для фшансово-го стану комерцшного банку дп чи обставини попереджеш або зведеш до такого р1вня, за якого вони не здатш завдати шкоди встановленому порядку функщонування банку, збереженню й вщтворенню його майна та шфра-структури 1 перешкодити досягненням банком статутних цшей; стан захищеносп фшансових штерешв комерцшного банку, його фшансово' стшкосп, а також середовища, в якому вш функщонуе [1]. Водночас, фшансова безпека банку — це такий його фшансовий стан, який характеризуемся збалансованютю системи фшансових показниюв, стшюстю до внутршшх 1 зовшшшх загроз, що дозволяе своечасно та в повному обсяз1 виконувати взят на себе зобов'язання, забезпечуе ефективний розвиток банку в поточному та наступних перюдах [2].

Функщонування мехашзму забезпечення фшансово' безпеки банку вщбуваеться шляхом здшснення певних дш над и об'ектами. В основ! мехашзму забезпечення фшансово' безпеки знаходиться системне поеднання певних шструменпв, метод1в, важел1в та шформацшно-анал1тичного забезпечення, створюваних на баз1 принцишв забезпечення фшансово' безпеки, що об'ективно юнують як економ1чш законом1рносп, а також виробляються суб'ектами управлшня фшансово' безпеки банку для досягнення 1 захисту фшансових штерешв останнього [3]. Об'ектом фшансово' безпеки банку е фшансова д1яльнють банку, безпеку яко' необхщно забезпечити [4], прибу-ток, джерела та обсяги фшансових ресуршв, структура катталу, структура грошових потоков, структура актив1в, швестицп, ф1нансов1 ризики, система фшансових шновацш, тощо [3]. Суб'екти фшансово' безпеки — це кер1в-ництво банку 1 його персонал [4]. Функцп суб'екта фшансово' безпеки оргашзацп у залежносл вщ розм1ру остан-ньо' можуть бути покладеш як на певний структурний шдроздш так 1 на окремого менеджера [3]. Предмет фшансово' безпеки банку — д1яльнють суб'екпв фшансово' безпеки у напрямку реал1зац1' принцишв, функц1й, страте-г1чно' програми або конкретних заход1в щодо забезпечення фшансово' безпеки, яка спрямована на об'екти фшансово' безпеки.

До принцишв забезпечення фшансово' безпеки банку варто вщнести: 1) домшантнють банювського законо-давства п1д час забезпечення фшансово' безпеки банку (забезпечення фшансово' безпеки банку мае вщбувати-

74

Науковий вкник: Фшанси, банки, iнвестицil - 2011 - №4

ся законними методами та шструментами); 2) збалансованють фшансових iHTepeciB банку в oco6i його влас-ниюв i кepiвництвa (при цьому cлiд також визначити критерп оцiнки стану фшансово! безпеки банку, кiлькicнi шдикатори, яю характеризують його фiнaнcову дiяльнicть на перспективу i фiнaнcову cтpaтeгiю банку); 3) мо-нiтоpинг реальних i потeнцiйних загроз фшансово! безпеки банку i програма зaходiв щодо вщвернення ди загроз [4].

Фiнaнcовe здоров'я, а вщтак — i фшансова безпека комepцiйних бaнкiв багато у чому залежать вiд: а) наяв-ноcтi eкономiчних ноpмaтивiв, що регламентують бaнкiвcьку дiяльнicть, 1х обrpунтовaноcтi i безумовного до-тримання; доcконaлоcтi цих ноpмaтивiв; б) piвню обов'язкового резервування; в) обсягу peфiнaнcувaння НБУ; г) необачност политики, пов'язано1 з недостатньо прорахованою пiдпиcкою на цiннi папери, вкладанням коштiв в aмбiцiйнi та неефективш проекти, укладанням угод iз cумнiвними структурами, перенесенням icнуючих збитюв на новий фiнaнcовий piк, тощо; д) системи pозpaхункiв, яка застосовуеться; е) оргашзацшно! структури банку та piвня заробино! плати персоналу; е) квaлiфiкaцil кepiвникiв комepцiйних бaнкiв, що займаються управлш-ням структурою aктивiв i пacивiв; ж) piвня довipи до банювсько! та грошово1 систем i купiвeльною спромож-нicтю нацюнально! валюти; з) конкурентного середовища, метсдав, що застосовуються у конкуpeнтнiй боротьбц и) piвня пpиcутноcтi у банювсьюй cиcтeмi iнозeмного бaнкiвcького кaпiтaлу; i) piвня бaнкiвcького нагляду за дiяльнicтю комepцiйних банков з боку центральних бaнкiв; к) можливоcтi витокiв внутршньо! банювсько! шфор-мацп поза мeжi бaнкiв; л) локальних i глобальних фшансових криз [1]; м) падшня ринкових куpciв цiнних пaпepiв, що знаходяться у поpтфeлi банку; н) piвня лiквiдноcтi бaнкiв; о) якост менеджменту [5, с. 208-210].

Науковщ видiляють ряд фaктоpiв функцiонaльного середовища банку, що мають вплив на piвeнь його фшан-сово1 безпеки. Загалом, 1х згруповано на зовшшш фактори: eкономiчнi, дepжaвнi, cоцiaльнi, ризиковц та внутpiшнi: комepцiйнi, оpгaнiзaцiйнi, кадров^ тeхнологiчнi, фiнaнcовi, iнфоpмaцiйнi та знову ж таки pизиковi [6]. Конкрет-ний пepeлiк фaктоpiв впливу на стан фшансово! безпеки банку е ушкальним, i залежить вщ умов його дiяль-ноcтi, pозмipу, оргашзацшно! структури, тощо.

Окpiм цього, практики видшяють кiлькa ознак, яю е сигналом про можливе виникнення в банку серйозних проблем у cиcтeмi фшансово! безпеки, на яю кepiвництво банювсько! установи мае негайно вщреагувати, а саме: нeдоcтaтнiй piвeнь надходжень (призначених як для функщонування банку, так i для створення нeобхiдних ре-зepвiв); pозмip катталу, неадекватний обсяг опepaцiй, що проводить банк, та ризику, який вш бере на себе, здшсню-ючи !х; виникнення тенденцп до збшьшення обсягу проблемних aктивiв, пepeдуciм — кредилв; поява тенденцп до зменшення обсягу коштiв, яю тpaдицiйно становлять ресурсну базу банку; зниження рейтингу (це в основному стосуеться банюв, яю користуються послугами таких агенцш, як Standard&Poors, Moody's тощо) [1]. Тобто, спещалюти вважають, що рейтингова ощнка та ll динaмiкa можуть бути iндикaтоpaми стану фшансово! безпеки комерцшного банку. Аби тдтвердити або спростувати дане твердження, звернемось до методик ощнки piвня фшансово! безпеки банку та до процедури рейтингування бaнкiв рейтинговими агентствами.

До показниюв фiнaнcовоl безпеки банку вщносять: дотримання банком ноpмaтивiв НБУ, питому вагу проблемних кредипв в обcязi чистих aктивiв банку, cпiввiдношeння високолжвщних коштiв i поточних па-cивiв банку, cпiввiдношeння власних i залучених кошпв, питома вага виcоколiквiдних кошпв у обcязi чистих aктивiв банку, piвeнь лiквiдноcтi; peнтaбeльнicть чистих aктивiв, обсяг отриманого прибутку, piвeнь прибут-ковоcтi статутного фонду та чистих aктивiв, вiдношeння прибутку до cepeдньоpiчного кaпiтaлу, вiдношeння прибутку до cepeдньоpiчних aктивiв, cepeднi активи у розрахунку на одного cпiвpобiтникa, опepaцiйний при-буток на одного cпiвpобiтникa, внутршня вapтicть бaнкiвcьких послуг, коeфiцiент ефективносп використан-ня залучених коштiв [1], тощо.

Вичизняш peйтинговi агентства у процеш встановлення рейтингово! оцiнки комерцшного банку врахову-ють такий перелж фaктоpiв впливу та покaзникiв стану банку:

1. Фактори операцшного середовища (поточний стан банювсько! системи: стутнь конкуpeнцil з боку банюв та небанювських фiнaнcових iнcтитутiв, загальш тeндeнцil та icнуючi проблеми розвитку ринку фiнaнcових послуг; вимоги, що пред'являються регулюючими органами до банювських iнcтитутiв, взaемодiя регулюючих оpгaнiв з банками, ефектившсть роботи, методи регулювання та контролю; фiнaнcовa cтiйкicть корпоративного сектора (стан галузей економжи), можливi напрями розвитку, структура i piвeнь доходiв населення, динaмiкa накопичень i витрат (piвeнь добробуту населення).

2. Позищя бaнкiв на фiнaнcовому ринку (яюсть i дивepcифiкaцiя клiентcькоl бази, pозмip aктивiв установи, спектр послуг, що надаються банком; наявшсть, розгалужешсть i гeогpaфiчнa дивepcифiкaцiя фiлiaльноl ме-peжi (точок пpодaжiв); пepiод роботи банку на фшансовому ринку, квaлiфiкaцiя, доcвiд i cтaбiльнicть складу його ТОП-менеджменту; нaявнicть у банку залежносп вiд окремих клiентiв, опepaцiй, ринюв або видiв дiяль-ноcтi, можливють виходу доcлiджувaного банку на новi ринки, cтупiнь його чутливоcтi до змши зовнiшнiх умов; оцiнкa ступеня учасп банку у фiнaнcових, банювських, фшансово-промислових групах, переваги та не-долiки тако! учacтi; peпутaцiя банку i знaчимicть його для фшансового ринку, можливicть залучення pecуpciв вщ держави, aкцiонepiв або пов'язаних тдприемств, зовнiшнiх iнвecтоpiв).

3. Оpгaнiзaцiя системи корпоративного управлшня (склад влacникiв банку, !х частки учacтi в статутному каттал^ cтупiнь впливу влacникiв банку на формування його cтpaтeгil i поточну дiяльнicть, ймовipнicть виникнення конфл^у iнтepeciв piзних влacникiв, тенденцп змiни складу влacникiв, можливi наслщки тако! змiни для фiнaнcовоl стшкосп банку; оpгaнiзaцiйнa структура, кадрова полиика, процедура прийняття упpaвлiнcьких piшeнь, яюсть роботи системи колепальних оpгaнiв i чiткicть pозподiлу повноважень мiж ними, наявшсть неза-

75

лежного шдроздшу ризик-менеджменту та його роль у процедур! прийняття ршень; яюсть стратепчного пла-нування, наявшсть шформативно1 управл1нсько1 звгтносп та ïï використання при прийнят ршень; р1вень орга-шзацп системи внутршнього контролю та аудиту; прозорють банку, повнота наданоï агентству iнформацiï).

4. Рiвень розвитку ризик-менеджменту (чутливють установи до 5 основних видiв щдивщуальних ризикiв: кредитного, л^шдносл, ринкового (валютного, процентного, щнового), операцiйно-технологiчного, юридичного).

5. Яюсть фшансового менеджменту (вивчаються фiнансовi показники, що характеризуюсь такi аспекти: капiталiзацiя i управлiння капiталом; лiквiднiсть; яюсть та диверсифжащя активiв; диверсифiкацiя пасивiв; ефективнiсть дiяльностi. Для оцiнки якост управлiння капiталом проводиться аналiз наступних факторiв: 1) структура власного катталу банку; 2) показники достатностi катталу; 3) аналiз полiтики банку в частит управлшня капiталом, наявнiсть i ефективнють використання зовнiшнiх i внутршшх джерел збiльшення кат-талу банку. У ходi вивчення якостi кредитного портфеля установи аналiзуються: 1) його концентращя за окре-мими контрагентами, галузями, категорiями позичальникiв, видами застав i можливий вплив таких концент-рацiй на капiтал банку; 2) рiвень захищеностi банку як кредитора, що випливае зi структури заставного забезпечення та обсягу операцш з тдвищеним ступенем кредитного ризику (включаючи вексельнi кредити та операцп з пов'язаними особами); 3) рiвень резервування кредитного портфеля, рiвень проблемноï заборгованостi та динамiка його змши, а також якiсть роботи з проблемною заборговашстю (включаючи iсторiю списань). У процеш аналiзу якостi пасивiв банку аналiзуеться спiввiдношення власних i залучених ресуршв, диверсифжа-цiя залучених пасивiв у розрiзi окремих кредиторiв та/або джерел, рiвень нестабiльних пасивiв i засобiв з тдви-щеною чутливiстю до iнформацiйного фону, а також структура зобов'язань за рiвнем субординацп (першочер-говостi виконання). У процес вивчення ефективностi дiяльностi аналiзуються показники основноï операцiйноï дiяльностi, вiддачi на активи i капiтал, можливост пiдтримки показникiв чистоï процентноï маржi та спреду в умовах конкуренцп на фiнансовому ринку. Придiляеться увага диверсифжацп джерел доходiв, частцi комiсiй-них доходiв у загальному обсязi доходiв, а також рiвню впливу окремих складових доходiв i витрат на фiнансовi результати установи [7].

Таким чином, ощнка якостi фшансового менеджменту при встановленш рейтингу банку, мютить значну кiлькiсть показникiв, що використовуються для дiагностики рiвня фiнансовоï безпеки банкiвськоï установи. Тому можемо стверджувати, що рейтингова оцiнка дае учасникам ринку фшансових послуг шформащю про стан фiнансовоï безпеки установи.

Практика росшських рейтингових агентств також шдкршлюе твердження про можливiсть використання рейтинговоï оцiнки банку як шдикатора його економiчноï та фiнансовоï безпеки. Так, методолопя рейтингуван-ня агентства «Есперт Ра», м. Москва, включае у себе блок iндикаторiв, тд загальною назвою «Фшансовий аналiз». До нього входять такi показники: 1) достатшсть капiталу: (норматив Н1; норматив Н1, скоригований на частку основного катталу; частка переощнки майна в каштал^; 2) якiсть активiв (концентращя активних опе-рацiй на великих об'ектах кредитного ризику; яюсть кредитного портфеля, у т.ч. полиика резервування, у т.ч. забезпеченють, у т.ч. концентращя на галузях i продуктах, у т.ч. рiвень проблемних позик); 3) яюсть портфеля щнних паперiв (у т.ч. концентращя на галузях, у т.ч. схильнють кредитним i фондовим ризикам, у т.ч. лжвщнють, яюсть шших активiв пiд ризиком); 4) ресурсна база (частка найбшьшого вкладника у валових пасивах; частка 10 найбшьших вкладникiв у валових пасивах; диверсифжащя ресурсноï бази за термшами; диверсифiкацiя ресурсноï бази за джерелами; стабшьнють ресурсноï бази; ймовiрнiсть великих виплат (оферти, погашення обтгацш тощо)); 5) прибутковiсть операцiй (середня прибутковють по МСФЗ за останш три роки; рентабельнiсть капiталу за РСБО без урахування волатильних компоненпв; рентабельнiсть капiталу за РСБО без обл^ обо-ротних компонентiв; рентабельшсть капiталу; частка витрат, пов'язаних iз забезпеченням дiяльностi, у середнiх активах; вщношення чистих процентних та комiсiйних доходiв до витрат, пов'язаних iз забезпеченням дiяль-ностi); 6) лжвщшсть (норматив миттевоï лiквiдностi; норматив поточноï лiквiдностi; норматив довгостроковоï лiквiдностi; доступнють джерел додатковоï лiквiдностi); 7) валютш та позабалансовi ризики (покриття високо-лiквiдними активами позабалансових зобов'язань кредитного характеру (поручительств, гарантш, невикорис-таних лiмiтiв по кредитних лiнiях); покриття високолжвщними активами зобов'язань зворотного викупу; максимальна вiдкрита валютна позищя по однiй валютi; балансуюча вщкрита валютна позицiя у рублях; вщкрита валютна позицiя по всiх валютах [8].

Отже, не залишаеться жодного сумшву у тому, що висока рейтингова ощнка комерцшного банку i у свиовш практищ свщчитиме про належний рiвень його фiнансовоï безпеки.

Процес забезпечення фiнансовоï безпеки банку вимагае здшснення iнформацiйно-аналiтичноï роботи, ефективнють якоï е необхщною умовою для впровадження монiторингу, ощнки рiвня та аналiзу факторiв, що впли-вають на рiвень фiнансовоï безпеки банку. Функцiонування системи шформацшно-аналиичного забезпечення е обов'язковим для правильноï та оперативноï оцiнки рiвня фiнансовоï безпеки банку, прогнозування можливих внутршшх та зовнiшнiх загроз, дотримання межi достатностi фiнансових ресурсiв для своечасного виконання зобов'язань [2]. У процеш управлшня кредитним портфелем можна видшити три основш рекомендацiï для вичизняних банкiв: 1) застосування полiтики обмеженого зростання (дуже швидкий розвиток банку створюе серйозш передумови для порушення стабiльностi його роботи; неможливо збер^ати високу якiсть кредитних портфелiв при юнуючих вибухових темпах зростання вiтчизняноï банкiвськоï системи); 2) участь у робоп кредитних бюро (банки все часпше стикаються з тим, що позичальники вводять ïх в оману, надаючи недостовiрну iнформацiю (зокрема про наявшсть або вщсутнють кредипв в iнших банках); кредитнi бюро, у свою чергу,

76

дозволяють ефективно виявляти ненадшних позичальниюв); 3) постшне вдосконалення кредитних методик (необхщно вщстежувати проблемш кредити та виявляти загальш причини ïx виникнення; у раз1 виявлення таких необхщно модифжувати застосоваш методики кредитування).

Щоб не допустити вад у систем1 фiнансовоï безпеки, банкам слщ використовувати i постшно удосконалюва-ти у процеш своeï роботи математичнi методики прогнозування динамжи вимог клieнтiв, приймати внутршш програми пiдвищення квалiфiкацiï кадрiв, вщправляти працiвникiв на стажування у зарубiжнi банки, використовувати матерiальнi заохочення (надбавки до заробiтноï плати) для стимулювання працiвникiв до пiдвищення власного професшного рiвня тощо [5, с. 208-210].

Мехашзмом забезпечення фiнансовоï безпеки комерцшного банку сьогодш може стати сек'юритизащя. Цей меxанiзм полягае у трансформацп нелiквiдниx активiв у лжвщш цiннi папери i досить широко використовуеть-ся у свiтовiй банювсьюй практицi. Сек'юритизацiя — iнструмент регулювання ринкових вiдносин i руху пози-кового капiталу, за допомогою якого здшснюеться передача кредитного ризику трелм особам шляхом транс-формацiï фшансових активiв у цiннi папери з метою полшшення лiквiдностi, зменшення портфельного кредитного ризику банку, а отже i забезпечення його безпеки та фiнансовоï стшкосп [9].

Проте основним методом забезпечити належний рiвень економiчноï безпеки банку загалом, та фiнансовоï безпеки зокрема, ниш можна вважати правильно пдабраний, висококвалiфiкований та надшних персонал установи. Адже саме вiд вчинкiв та ршень кадрового складу у бiльшостi випадюв залежить цiлiснiсть, збереження та примноження активiв органiзацiï.

Основними етапами у процес пiдбору персоналу е: безпосереднш пошук працiвника, перевiрка його вщпо-вiдностi вакантнiй посадi, прийом на роботу. На першому етапi роботу виконуе кадрова служба банку, на другому — кадрова служба, служба безпеки, керiвник вщповщного шдроздшу, на третьому — керiвник, який прий-мае рiшення про зарахування, кадрова та юридична служби, що оформлюють працiвника на роботу.

Пошук пращвника для роботi у банку варто проводити, спираючись на певш рекомендацiï, дотримання яких матиме позитивний вплив на кадрову безпеку оргашзацп, а отже, у перспектив^ i на ïï фшансову та економiчну безпеку: 1) вести пошук пращвника через кадровi агенцiï, через електронну пошту НБУ або за рекомендащею; 2) спiвбесiду з кандидатом проводити iз дотриманням наступних етапiв: а) сшвбесща з менеджером з персоналу (якщо банк мае можливють, одночасно проводиться псиxологiчна оцiнка претендента); б) сшвбесща з особою, що перевiряе квалiфiкацiю претендента; в) перевiрка службою безпеки вiдомостей, наданих претендентом; г) погодження кандидатури з вщповщальним керiвником банкiвськоï установи; 3) вщ деяких категорiй пращвниюв (таких, що претендують на посади менеджерiв вищого рiвня) потрiбно вимагати рекомендацп (не менше трьох), довщки про вiдсутнiсть судимостей; 4) зробити аудю- та вiдеозйомку спiвбесiди; 5) отримати письмову згоду кандидата щодо перевiрки службою безпеки наданих ним вщомостей; 6) перевiрити квалiфiка-щю кандидата: а) провести професiйний тест (вщ 20 до 60 завдань); б) провести особисту професшну сшвбе-сiду; 7) всi наданi кандидатом документи, анкети та записи його сшвбесщ передати на перевiрку службi безпеки банку; 8) перевiрити справжнють наданих документiв, провести ïx експертизу, перевiрити вiдомостi, наведенi у резюме кандидата та (або) його анкетц 9) зателефонувати керiвникам органiзацiй, у яких працював претендент, та перевiрити правильнють наведеноï iнформацiï, уточнити причини звшьнення, зустрiтися з колишнiми керiв-никами та спiвробiтниками, вислухати ïxнi враження про роботу свого пращвника; 10) перевiрити вiдсутнiсть судимостей, зв'язюв iз кримiнальними структурами, претензiй щодо чесност та надiйностi претендента з по-переднix мiсць роботи; 11) отримати рекомендацп з попередшх мюць роботи кандидата, перевiрити ïx дос-товiрнiсть; 12) при необxiдностi при прийомi на роботу працiвника застосувати «детектор брехш» (полiграф), але лише в разi його добровiльноï згоди.

Керiвник служби безпеки банку на основi зiбраноï iнформацiï повинен шдготувати висновок та додати його до решти документiв. Пiсля отримання вих висновкiв менеджер з персоналу надае керiвнику, який приймае рiшення про зарахування особи до штату, всю зiбрану шформащю у виглядi анкети (резюме) особи та трьох висновюв — кадровоï служби про результати сшвбесщи, керiвника пiдроздiлу про достатшсть квалiфiкацiï та керiвника служби безпеки про достовiрнiсть наданих вiдомостей. Шсля розгляду наданоï iнформацiï та, у разi необxiдностi, зустрiчi з кандидатом, керiвник вирiшуе, чи приймати його на роботу [10]. Лише така процедура може гарантувати належний рiвень кадровоï безпеки органiзацiï та мiнiмiзувати загрози фiнансовiй безпецi банку з боку персоналу.

Отже, загалом характеристики фiнансовоï безпеки банку можуть бути представлеш таким чином: 1) фшансова безпека е одним з основних елеменпв економiчноï безпеки банку; 2) фшансова безпека може бути охарактеризована за допомогою системи юльюсних i яюсних показниюв; 3) показники фiнансовоï безпеки повинш мати пороговi значення, за якими можна судити про стушнь фiнансовоï безпеки банку; 4) фiнансова безпека банку повинна забезпечувати його розвиток i стшюсть. Показником розвитку банку виступае зростання його ринковоï вартосп, а показником стiйкостi — фiнансовi переваги банку як в довгостроковому, так i в коротко-строковому перюдц 5) фшансова безпека забезпечуе захищенють фiнансовиx iнтересiв банку, його кшенпв i акцiонерiв [11, с. 88].

ВИСНОВКИ

Розвиток фшансово ринку, ускладнення його iнфраструктури, посилення конкуренцп, спричинене збiльшен-ням кiлькостi традицшних та нетрадицiйниx фiнансовиx посередникiв, посилюе потребу вггчизняних банкiв боротись за кожного потенцшного клiента. Утримати юнуючих споживачiв фiнансовиx послуг нинi можливо

77

лише гарантуючи !м фiнансову безпеку ïх активiв вiд негативного впливу факторiв зовнiшнього та внутрш-нього середовища функцiонування органiзацiï. Тому сучаснi банки повинш докладати великих зусиль для розробки комплексних та дiевих систем власно! економiчноï безпеки, i особливу увагу звертати на фшансову ïï складову.

О^м завдання забезпечити фiнансову безпеку як самого комерцшного банку, так i його кшенпв, фiнансовi установи повинш активно шформувати потенцiйного споживача про належний рiвень своеï фiнансовоï безпеки. Одним iз iндикаторiв стабшьного стану фiнансовоï безпеки комерцiйного банку може вважатись його висо-кий кредитний рейтинг, адже процедура рейтингування будуеться iз використанням перелiку показниюв, що застосовуеться i у процеш оцiнки рiвня фiнансовоï безпеки компанп.

До заходiв, що можуть суттево покращити стан безпеки комерцшного банку, пропонуеться вщнести: ство-рення служби економiчноï безпеки та розширення ïï повноважень, комплексну оцiнку майбутнiх пращвниюв банкiвськоï сфери для виявлення ïх схильностi до шахрайства та встановлення рiвня професiоналiзму, сек'ю-ритизацiю. Але головне — це забезпечити ефективне функцюнування мехашзму захисту фiнансовоï безпеки банку шляхом чiткого визначення об'екта фiнансовоï безпеки, суб'ектiв фiнансовоï безпеки та принцишв ïх взаемодiï мiж собою, факторiв негативного впливу на об'ект безпеки та шляхiв мiнiмiзацiï можливостi ïх реалiзацiï.

СПИСОК BMOP^TAHOÏ Л1ТЕРАТУРИ

1. Барановський О.1. Банювська безпека: проблема вим1ру / О.1. Барановський // Економ1чне прогнозування. — 2006. — №1. — С. 7-32.

2. Свченко Н.Г. Вплив податкових ризиюв на фшансову безпеку банку / Н.Г. Свченко, О.А. Криклш // Проблеми i перспективи розвитку бан^сью^ системи Украши: зб. наук. праць — Суми: ДВНЗ «УАБС НБУ».- 2009. — Випуск 25. — С.45-52.

3. Лаврова В.Ю. Мехашзм забезпечення фiнансовоï безпеки шдприемства / В.Ю. Лаврова // Вюник еконо-мжи транспорту i промисловостг — 2010. — № 29. — С. 127-130.

4. Стельмах С. А. Сущность и место финансовой безопасности банка в обеспечении его эффективного развития / С.А. Стельмах // Бизнесинформ. — 2009. — № 2(3). — С.120-122.

5. Фшансова безпека тдприемств i банювських установ [Текст]: монограф1я / за заг. Редакщею д-ра екон. наук, проф. А.О. Стфапова [А.О. Стфанов, О.Л. Пластун, В.С. Домбровський та ш]. — Суми: ДВНЗ «УАБС НБУ», 2009. — 295 с.

6. Добринь С.В. Анал1з впливу фактор1в фiнансовоï безпеки на фшансову стшюсть банюв / С.В. Добринь, 1.Б. Убшава // Вюник економ1ки транспорту i промисловостг — 2010. — № 29. — С.92-96.

7. Матер1али офщшного сайту РА «Кредит-Рейтинг». — Електронний ресурс — Режим доступу: http://www.credit-rating.ua/ img/st_img/Methodology/12.07.2011 /Banks _CR_meth.pdf.

8. Кредитные рейтинги банков / Материалы официального сайта Рейтингового агентства «Эксперт». — Електронний ресурс — Режим доступу: http://www.raexpert.ru/ratings/bankcredit/.

9. Кордонець 1.М. Використання мехашзму сек'юритизацп для забезпечення фiнансовоï стшкоси та безпеки банюв / 1.М. Кордонець, Р.С. Квасницька // Сталий розвиток економжи. — 2010. — №2. — С.145-149.

10. Коваленко М. Банювсью службовцг пошук пращвника, працевлаштування, «вирощування» кадрiв / М. Коваленко / / Справочник кадровика. — Електронний ресурс. — Режим доступу: http://www.hrliga.com/index.php?module=profession &op=view&id=281&print=true.

11. Модели и методы обеспечения банковской безопасности [Текст]: монография / С.Н. Побережный, Б.А. Дадашев, А.Л. Пластун. — Сумы: ГВУЗ «УАБД НБУ», 2010. — 239 с.

Стаття надшшла до редакцп 15 серпня

78

Науковий iiicinik': Фшанси, банки, iнвестицГi - 2011 - №4

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.