CC BY
15УДК: 336.717.061
Ребрик Ю.С.,
к.е.н., С1БС УАБС НБУ
ФАКТОРИ, ЩО ОБУМОВЛЮЮТЬ ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТОК КРИЗИ Л1КВ1ДНОСТ1 БАНКУ
У статп здшснено критичний анал1з праць науковщв у сфер1 дослщження фактор1в лшвщносп банку. Систематизовано фактори кризи лшвщносп банку одночасно за джерелами виникнення та за об'ектом впливу, дослщжено мехашзм !х деструктивного впливу на лшвщшсть банку.
Ключов1 слова: фактори лшвщносп, криза лшвщност банку, операцшна лшвщшсть банку, ур1вноважуючий потенщал лшвщност банку, деструктивний вплив.
ВСТУП
В умовах глобал1заци економши спостер1гаеться зростання рол1 фшансово-кредитно! системи, у тому числ1 1 банювсько! системи, як головно! ланки процесу перерозподшу грошових ресуршв як на р1вш нацюнально! економши, так { на м1жнародному р1вш. На фош нестабшьност на м1жна-родних фшансових ринках, вщбуваеться розбалансування мехашзму перерозподшу каштал1в, внаслщок якого, значна частина фшансово-кредитних установ вщчувае дефщит лшвщносп. За-значене загострюе проблему необхщносп дослщження фактор1в, що обумовлюють виникнення та розвиток кризи лшвщност банюв, особливо в умовах банкоцентричност фшансово-кредитно! системи.
ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ
Метою статп е систематизащя фактор1в, що обумовлюють виникнення та розвиток кризи лшвщносп банку та дослщження мехашзму !х впливу на банювську д1яльшсть.
РЕЗУЛЬТАТИ
Дослщженню фактор1в лшвщносп банку придшяе увагу велика кшьюсть в1тчизняних та заруб1жних науковщв, зокрема, Л. Батракова [1], А. Беляков [2], С. Буевич [3], К. Вальравен [4], А. Градшь [6], С. Жарковська [7], Д. Олшник [9], А. Тавааев [10], I. Фаррахов [11], Н. Х1мич [12] та шшь У зазначених працях наводиться класифшащя узагальнених фактор1в та мехашзм !х впливу на банювську лшвщшсть в умовах стшкого розвитку банку. Однак, невиршеними залишаються проблеми дослщження деструктивних фактор1в лшвщносп, зокрема, !х класифшаци та мехашзм1в реал1заци в умовах нестабшьносп. З огляду на це, пропонуемо звернути уваги на юнукта розроб-ки науковщв у сфер1 систематизаци фактор1в лшвщносп банку.
Слщ зазначити, що у сучаснш економ1чнш л1тератур1 найбшьш поширеною е точка зору, вщпо-вщно до яко! фактори подшяють на дв1 групи: внутршш та зовшшш. Так, Н. Х1мич вважае, що до внутршшх необхщно вщнести таю фактори: невщповщшсть актив1в та пасив1в за сумами { строками, розм1р та достатшсть кашталу, структура та стабшьшсть депозитно! бази, яюсть актив1в, спещал1защя банку, репутащя банку, стратепя управлшня лшвщшстю, диверсифшащя банюв-ських послуг, р1вень ризикованосп д1яльност1, забезпечешсть банку високолшвщними активами, наявшсть концентрацш за контрагентами, шструментами, термшами погашення, можливють до-датково! мобшзаци лшвщних кошт1в на грошовому ринку за прийнятними щнами, наявшсть адекватно! методолопчно! бази, р1вень комплектаци та квал1ф1каци менеджменту. До зовшшшх автор вщносить грошово-кредитну пол1тику, стан грошового ринку, кризов! явища в економ1щ кра!ни, р1вень лшвщносп фшансових ринюв, можливють банку отримувати кредити у центральному банку, регулятивш обмеження щодо д1яльност1 в кра!ш [12, с. 79].
У щлому зазначена сукупшсть фактор1в досить повна 1 дае можливють дослщникам обирати адекватний наб1р шструмент1в управлшня лшвщнютю. Кр1м того, класифшащя фактор1в на зовшшш та внутршш е принциповою у процес вибору шструментар1ю управлшня, оскшьки перш1 юнують поза банком, тому вш може лише адаптуватися до впливу таких фактор1в. У свою чергу, внутршш фактори пов'язаш 1з д1яльнютю банку, тому р1вень { напрямок !х впливу банк може регулювати.
Поряд ¡з цим, О. Жарковська розглядае звужений перелш внутр1шн1х та зовн1шн1х фактор1в л1кв1дност1 банку. До внутр1шн1х автор вщносить динам1ку чисельност1 кл1ент1в, галузевий роз-под1л кл1ент1в та залежшсть !х в1д сезонних коливань, розм1р банку та його 1м1дж, частку незни-
92
жувавдго залишку на paxyнкax ктенпв, якicть кpедитнo-iнвеcтицiйнoгo пopтфеля, вiдпoвiднicть aктивiв i пacивiв за cтpoкaми та cyмaми викoнaння вимoг i зoбoв'язaнь. Дo зoвнiшнix належать фаза екoнoмiчнoгo циклу, динaмiкa змiн пpoцентниx ct^o^ piвень poзвиткy фoндoвoгo pинкy, мoжливicть pефiнaнcyвaння центpaльним бaнкoм, ocoбливocтi pегioнaльнoï екoнoмiки, ïï галузе-ва crpyRiypa [7].
На нашу думку, клаетфшащя фaктopiв лiквiднocтi банку О. Жapкoвcькoï бiльш пpийнятнa пopiвнянo iз пoпеpедньoю, ocкiльки пеpедбaчae не лише негативний, але й ypaxoвye мoжливicть icнyвaння пoзитивнoгo впливу фaктopiв. Н. Хiмич, cеpед yзaгaльненoï cиcтеми фaктopiв, вид> ляе i чинники негативтого впливу, щo пopyшye oднopiднicть етстеми фaктopiв за визнaченoю клacифiкaцieю.
Д. Олшник тaкoж дoтpимyeтьcя пiдxoдy щoдo пoдiлy фaктopiв на зoвнiшнi та внyтpiшнi. Пpoте, ним дoпoвненo клаетфшащю шляxoм визначення типoвиx та iндивiдyaльниx фaктopiв. Так, дo зoвнiшнix чинниюв лiквiднocтi банку aвтop вiднocить наступи: загальний cтaн ешвд-мiки деpжaви, cтaн мiжнapoдниx вaлютниx та фiнaнcoвиx pинкiв, нaпpaвленicть гpoшoвo-кpе-дитнoï гол^ики, щo пpoвoдитьcя в деpжaвi, piвень pегyлювaння дiяльнocтi бaнкiв з 6o^ деp-жави [9, c. б]. Внyтpiшнi фaктopи Д. Олiйник poзпoдiлив за нacтyпними пiдгpyпaми: екoнoмiчнi факт^и (наявна cтpyктypa aктивiв банку, наявна CTpyOTypa зoбoв'язaнь банку, вiдпoвiднicть cтpyктypи aктивiв та зoбoв'язaнь банку, адекватшсть та вapiaтивнicть poзpoблениx в банку CTpa-тегiй yпpaвлiння лiквiднicтю) та opгaнiзaцiйнi (opгaнiзaцiйнa пoбyдoвa та poзпoдiл говтова-жень cтpyктypниx пiдpoздiлiв банку, щo пpиймaють yчacть в npo^ci yпpaвлiння лiквiднicтю, piвень менеджменту банку, piвень квaлiфiкaцiï бaнкiвcькиx пpaцiвникiв) [9, c. б]. Автop вважае, щo, вiдпoвiднo дo пеpелiкy кoжнoï ^упи фaктopiв, типoвими е зoвнiшнi та внyтpiшнi екoнoмiчнi, а iндивiдyaльними — внyтpiшнi opгaнiзaцiйнi. Видiлення типoвиx та iндивiдyaльниx гpyп фак-тopiв poзшиpюe icнyючi клacифiкaцiï за xapaктеpoм впливу та дае мoжливicть швидкo pеaгyвa-ти на дiю вiдпoвiднoгo чинника, за типoвими фaктopaми мoжнa зacтocoвyвaти cxеми
впливу чи адаптацп, викopиcтoвyючи icнyючий у теopiï та ^актищ дocвiд, а за шдивщуальни-ми, неoбxiднo poзpoбляти та всташвлювати влacнi пpaвилa пoведiнки i yдocкoнaлювaти ïx, фун-тyючиcь на дocвiдi дiяльнocтi.
А. Тaвacieв вказуе, щo на лiквiднicть банку впливають зoвнiшнi та внyтpiшнi фaктopи. Зoвнiшнi фaктopи дocлiдник poзпoдiляe на нacтyпнi шд^упи: дoвгocтpoкoвi (викликaнi пopyшенням у cro-живaннi, iнвеcтицiйниx пpoцеcax, нayкoвo-теxнiчнoмy пpoгpеci), циклiчнi (вiдoбpaжaють шли-вання дiлoвoï aктивнocтi в екoнoмiцi), змiни в гpoшoвo-кpедитнiй пoлiтицi центpaльнoгo банку, cезoннi (пoв'язaнi з cезoнними видами виpoбництвa), випaдкoвi, aбo нaдзвичaйнi фaктopи (ви-кликaнi дiяльнicтю клieнтiв банку). Гoлoвним внyтpiшнiм фaктopoм aвтop вважае лшвщнють ба-лaнcy банку. У cвoю чеpгy, лiквiднicть бaлaнcy залежить вщ cтpyктypи aктивiв, cтpyктypи па-cивiв, cпiввiднoшення cтpoкiв та cyм залучення i cтpoкiв та cyм poзмiщення pеcypciв, piвня pro^ кoвaнocтi aктивниx oпеpaцiй, якocтi yпpaвлiння бaнкoм [10, c. 148].
Л. Ба^ашва poзшиpюe пеpелiк фaктopiв лiквiднocтi бaлaнcy банку i, oкpiм нaведениx А. Тава-cieвим, видiляe piвень кpедитocпpoмoжнocтi гозичальниюв та нaдiйнicть депoзитiв i ^еди^в, oтpимaниx бaнкoм вiд iншиx банюв. Автop пiдкpеcлюe, щo cтaбiльнicть дегозипв та кpедитiв здiйcнюe cyттeвiший вплив на лшвщнють, нiж дoтpимaння вcтaнoвленoгo cпiввiднoшення вщго-вiдниx aктивiв та пacивiв за cyмaми та cтpoкaми [1, c. 237-238].
Окpiм того, велика кшькють нayкoвцiв вважае, щo лiквiднicть залежить вiд cyкyпнocтi p^ зикiв, якi пopoджyютьcя у ^o^ci фyнкцioнyвaння банку. Зoкpемa, О. Беляшв зазначае, щo него-гашення гозичальнишм у вiдпoвiднi cтpoки oтpимaнoгo ^едму, негaтивнi змiни pинкoвиx ^o-центниx cтaвoк, вaлютниx кypciв та кypciв цiнниx пaпеpiв, щo oбеpтaютьcя на фoндoвoмy pинкy, пpизвoдять дo зменшення гpoшoвиx кoштiв банку i, в^тав^го, пoгipшення cтaнy лiквiднocтi. Дocлiдник пiдкpеcлюe, щo, кpiм кpедитнoгo, пpoцентнoгo, валютшго i фoндoвoгo pизикiв на piвень лiквiднocтi банку впливають тaкoж й iншi pизики бaнкiвcькoï дiяльнocтi [2, c. 49]. n^x^ застуго-вуе на увагу, ocкiльки дае мoжливicть cтвopювaти мoделi кiлькicнoï oцiнки лiквiднocтi банку.
У cвoю чеpгy, В. Кpилoвa, Р. Haбoк дoтpимyютьcя кoмбiнoвaнoгo пiдxoдy, ocкiльки дo етстеми фaктopiв включають ocнoвнi pизики, щo виникають у бaнкiвcькiй дiяльнocтi та oкpемi екoнoмiчнi пapaметpи. Hayкoвцi вважають, щo пpoблеми з лiквiднicтю виникають у випадку, якщo банк мае виотку чacткy зoбoв'язaнь, якi пoтpебyють негaйнoгo пoгaшення. Дo ниx вiднocятьcя кoшти на пoтoчниx paxyнкax клieнтiв, кpедити, oтpимaнi на мiжбaнкiвcькoмy pинкy тoщo. Таким чинoм, банки будуть змушеш зaдoвoльняти пoпит на гpoшoвi pеcypcи вiдпoвiднo дo вимoг ктенпв та
93
позичальниюв, що може значно вплинути на лшвщнють банку, особливо у перюди шдвищеного попиту на кошти [8, с. 26-27].
Схожо! точки зору дотримуеться I. Фаррахов: «Збшьшення обсягу неповернення кредитов, зни-ження ринково! вартост щнних папер1в, несприятлив1 змши ринкових процентних ставок i куршв валют тощо, може призводити до появи iстотних розривiв лшвщносп, i як, наслiдок, до збшьшення величини ризику лiквiдностi кредитно! оргашзаци» [11, с. 12].
А. Градшь вважае, що основними факторами лшвщносп е депозити «до запитання»: «Кошти на розрахункових i поточних рахунках — це не лише найдешевший, а й найнепередбачуванiший вид ресуршв, тому велика частина ïx у мобшзованих коштах послаблюе лiквiднiсть банку» [6, с. 21]. Варто зазначити, що такий шдхщ охоплюе досить вузьку сукупнють факторiв, що е суттевим недолiком. Однак, з шшого боку, автор мае на мет знайти практичне вирiшення проблем лшвщносп за допомогою розробки математичних моделей ïï оцiнки. Саме тому обираються найбiльш зна-чимi фактори впливу, оскшьки врахувати всi фактори досить складно i на практищ неможливо.
Заслуговуе на увагу тдхщ С. Вожжова, який вважае, що «на лшвщнють банку ютотний вплив надають фактори формування двох грошових потоюв: по-перше, своечаснiсть та повнота попов-нення ресурсiв (депозити i позики); по-друге, своечаснють та повнота повернення кошив, роз-мiщених банком у дохщш активи» [5, с. 104]. Дослщник зазначае, що потоки мають спшьну озна-ку — е вщносно непередбачуваними i наступають незалежно вiд банку.
Дiйсно, банювська дiяльнiсть передбачае постiйний рух кошив, якi формують два рiзнонап-равлеш потоки — надходження та вибуття. Проте, говорити, що данi потоки юнують повнютю незалежно вiд банку, на нашу думку, некоректно. Особливо це стосуеться потоку вибуття, у частит, коли банк сам плануе обсяг кредитування. Що стосуеться залучення ресуршв iз мiжбанкiв-ського ринку, то з позици невизначеносп настання потреб в них, дане питання необхщно розгля-дати у короткостроковш та довгостроковiй перспективi. Це пояснюеться тим, що на короткому часовому iнтервалi надходження ресуршв е визначеними та залежать вщ потреб банку, поряд з тим, що у довгостроковому перiодi обсяг фондування е дшсно невизначеним. Зазначений автором перелш факторiв, на нашу думку, е обмеженим i його доцшьно було б розподшити на групи внутршшх та зовнiшнiх.
Сукупнiсть факторiв, що впливають на дiяльнiсть банку, а, отже, й на його лшвщнють, С. Буе-вич та О. Корольов пропонують класифiкувати за наступними ознаками: за мiсцем виникнення (зовшшш та внутршш), за важливютю впливу (основнi i другоряднi), за часом ди (постiйнi i змшш). На ïхню думку, найбiльш важливим е розподiл за класифiкацiйною ознакою «мюце виникнення». До зовшшшх факторiв вони вiдносять соцiально-полiтичну та загальноекономiчну ситуацiю в краïнi, стан фшансового ринку, рiвень розвитку банкiвськоï системи. Вiдповiдно, ко-жен iз зазначених факторiв залежить вiд шдивщуальних чинникiв, що на них впливають. Зокрема, на загальноекономiчну ситуащю в краïнi впливають промисловий потенщал економши, кон-курентоспроможнiсть товарiв та послуг, сальдо плапжного балансу за рахунками руху капiталу тощо [3, с. 13]. О^м того, до внутршшх факторiв науковцi вiдносять характер i масштаб дiяль-ностi банку, рiвень незалежностi, спецiалiзацiю банку, достатнють капiталу, рiвень органiзацiï менеджменту, стратепю дiяльностi, процентний, кредитний ризики, склад i структуру активiв, якiсть активiв, склад i структуру пасивiв тощо [3, с. 16].
Отже, систематизащя праць у сферi дослщження факторiв лшвщност банку, дае можливiсть стверджувати, що на даний час немае единого шдходу до ix класифiкацiï. Розробки iз зазначено1' проблематики мають суттевi недолiки, що викликано: по-перше, вщсутнютю чiткого розумiння сутностi поняття «лiквiднiсть банку» та його структурування як об'екта управлiння; по-друге, необхщнютю побудови конкретних економiко-математичниx моделей для аналiзу лiквiдностi, спрощення яких обумовлюе звуження сукупностi дослiджуваниx факторiв; по-трете, недотриман-ням принципу однорiдностi ïx класифiкацiï, про що свiдчить змiшування факторiв iз рiзнонаправ-леними векторами впливу.
З метою виправлення зазначених недолiкiв та формування удосконалено].' системи факторiв лiквiдностi, яю можуть спричинити розвиток кризових явищ у дiяльностi банку, пропонуемо, насам-перед, розглянути авторський пiдxiд до структурування ткидносп як об'екта управлiння (рис. 1).
Крiм того, залежно вщ вектору ди, фактори лшвщносп банку можуть проявляти ознаки конструктивного чи деструктивного характеру. Фактори конструктивного характеру позитивно впливають на грошовi потоки банку, стимулюючи ïx надходження в бшьшш мiрi, шж вибуття, що позитивно впливае на лшвщшсть.
94
ОПЕРАЦШНА Л1КВ1ДН1СТЬ
БАНКУ (ОЛБ)
' ^ -
грошовi кошти, що генеруються у про-цесi виконання кль ентами та контрагентами банку конт-рактних зобов'язань та використовують-ся ним для розраху-нку за власними зобов'язаннями.
УР1ВНОВАЖУЮЧИЙ ПОТЕНЦ1АЛ Л1КВ1ДНОСТ1 БАНКУ (УПЛБ)
Буфер лiквiдностi
Первинний резерв лшвь дност1 (готiвковi та без-готiвковi кошти банку)
Вторинний резерв лшвь дностi (державш цiннi папери, цiннi папери першокласних емiтентiв)
Додатковий резерв лш-ввдносп (iншi лiквiднi активи)
Покупна лiквiднiсть
Ресурси внутрiшнього мiжбанкiвського кредитного ринку
Кредити, отримаш вiд Нащонального банку Украши
Ресурси мiжнародних фiнансових ринков
Ресурси, залученi шляхом випуску боргових цiнних паперiв
Ресурси власникв
Ресурси, що залуча-ються з метою поповнення статутного капiталу банку
Ресурси, що залучають-ся на умовах суборди-нованого боргу
Рис. 1. Структура лшвщносп банку з позици об'екта управл1ння (Складено автором)
Фактори деструктивного характеру становлять загрозу лшвщносп банку, оскшьки !х реал1за-щя стримуе грошов1 надходження та стимулюе !х вибуття, унаслщок чого, мае мюце дефщит лшвщносп. Неадекватне управлшня дефщитом лшвщност призводить до загострення проблем у д1яльносп банку та розвитку, на цш основу кризових явищ.
Ураховуючи вищезазначене, сформуемо систему фактор1в деструктивного впливу на лшвщшсть банку, реал1защя яких може обумовити розгортання кризи лшвщносп, та представимо !х автор-ську систематизащю одночасно за джерелами виникнення й за об'ектом впливу (табл. 1).
Зважаючи на те, що ОЛБ е первинним об'ектом управлшня лшвщшстю, а УПЛБ — вторин-ним, кр1м шших, до сукупносп внутршшх фактор1в останнього належить також попршення стану ОЛБ, що пояснюеться призначенням ур1вноважуючого потенщалу (покриття дефщиту опера-цшно! лшвщносп). Даний принцип формування внутршшх деструктивних фактор1в лшвщносп властивий { для компоненпв УПЛБ, оскшьки залучення кожного наступного вщбуваеться у раз1 попршення стану попереднього.
На нашу думку, запропонований тдхщ до класифшаци деструктивних фактор1в лшвщност банку надасть можливють оперативно визначати загрозу виникнення кризи лшвщносп та форму И прояву, а також здшснювати поглиблений анал1з причин И розгортання.
Пропонуемо детально розглянути мехашзми впливу запропонованих деструктивних фактор1в на компоненти лшвщносп.
Серед внутршшх фактор1в значний вплив на ОЛБ здшснюе неадекватна кредитно-швестицш-на пол1тика, що проявляеться через концентращю кредитно-швестицшно! д1яльност1 за галузя-ми, позичальниками, регюнами. Це значно тдвищуе р1вень ризиковосп д1яльносп, наслщками якого е недоотримання банком надходжень грошових кошт1в.
Зниження якосп актив1в е одним ¡з найнебезпечшших деструктивних фактор1в лшвщносп банку. Яюсть актив1в визначаеться трьома параметрами: лшвщшсть, дохщшсть та ризиковють. Критич-не попршення зазначених параметр1в призводить до недоотримання запланованих грошових надходжень чи стимулювання !х вибуття, що, у першу чергу, впливае на операцшну лшвщшсть.
Зважаючи на те, що поповнення операцшно! лшвщносп здшснюеться, в основному, за раху-нок депозитних кошт1в, !х в1дпк призводить до суттевого дефщиту ОЛБ та необхщност пошуку додаткових джерел ресурс1в. Банку необхщно уникати залежносп вщ окремих вкладниюв, оскшь-ки це тдвищуе ризик вщтоку кошт1в ктенпв.
Неадекватна пол1тика встановлення процентних ставок 1з залучення кошт1в може обумовлю-вати зниження р1вня процентно! марж1 чи втрати защкавленосп кл1ент1в у депозитних продуктах. Так, у випадку встановлення процентних ставок за депозитами на значно нижчому р1вш, шж на ринку, банк втрачатиме додатков1 кошти через вщтш кл1ент1в до банюв-конкуренпв, у яких бшьш
95
Таблиця 1. Фактори кризи лшвщносп банку *
Група факторiв Об'ект впливу
Операцшна лiквiднiсть Урiвноважуючий потенцiал лiквiдностi банку
Буфер лшввдносп Покупна л^вдтсть Ресурси власникiв
'¡5 Ц & н £ И • неадекватна кредитно-швестицшна та процентна полiтика банку; • неадекватна полггака у сферi управлшня витрата-ми; • попршення якосл активiв; • негативна динамiка депо-зитно! бази та залежнiсть ввд окремих вкладник1в; • незбалансованiсть активiв та зобов'язань за сумами, строками i валютами. • погiршення стану операцiйно! лшвщ-носта банку; • значний рiвень ризиковоста д1яль-носта банку; • попршення якос-тi високолiквiдних активiв та !х кон-центращя тощо. • погiршення стану операщйно! лiквiдностi банку; • недостатшсть обсягу буферу лiквiдностi; • значна залеж-шсть ввд окремих джерел фшансу-вання та iн. • попршення стану операцшно! лшвш-ностi банку; • недостатшсть обсягу буферу лжввд-ностц • недоступнiсть джерел покупно! лшвшносп тощо.
Неефективна стратег1я д1яльносп; погiршення репутацп банку та втрата його позицiй на ринку; недостатшсть капiталу банку; низький рiвень квалiфiкацi! та компетентност менеджменту та персоналу; наявшсть неадекватно! пiдсистеми забезпечення (у т.ч. методичне, iнформацiйне, оргашзацшне забезпечення) та iн.
В ■0 в о СП • зниження рiвня реальних доход1в населення; • зниження довiри клieнтiв до банку; • зниження рiвня платажно-го обороту на пвдприемст-вах; • банкротство, зловживан-ня клieнтiв банку та ш. • нерозвинешсть ринку цiнних па-перiв; • погiршення ситу-аци на грошовому ринку; • погiршення фь нансового стану банюв- контрагентiв тощо. • нестабiльнiсть на ринку мгжбан-к1вського креди-тування; • погiршення ситуаци на мiж-народних фшан-сових ринк1в та ш. • попршення фшан-сового стану чи бан-крутство власникiв; • незацiкавленiсть власниюв у фшансо-вiй пiдтримцi банку тощо.
Негативна динамiка обсягу ВВП; високий рiвень шфляцл; неввдповвдшсть динамши обсягу грошово! маси потребам економши; високий рiвень безробiтгя населення; високий р1вень бюджетного дефiциту; попршення стану платежного балансу; неадекватна дiяльнiсть центрального банку; неефективнiсть державного регулювання та контролю; недосконалють законодавства; соцiально-полiтична нестабiльнiсть, сгихiйнi явища, природш катаклiзми в краш тощо.
* Складено автором
випдш умови з розмщення кошт1в. Встановлення процентних ставок на вищому р1вш, пор1вняно 1з ринковим, також е негативним моментом для залучення лшвщность У потенцшних вкладниюв може виникнути психолопчний «мотив обачностЬ>, коли кл1енти будуть шукати шш1 пропозици, оскшьки досить висою прибутки по розмщенню кошт1в викликають недов1ру через можливий високий ризик неповернення кошт1в по закшченню ди договору. Пщвищення процентних ставок за депозитами, у свою чергу, збшьшуе процентш витрати банку та зменшуе ОЛБ.
Стшка тенденщя до незбалансованост актив1в та зобов'язань за сумами, валютами { строками, а саме дефщит ОЛБ, обумовлюе необхщшсть залучення шших компоненпв УПЛБ. В умовах стабшьност фшансових ринюв, дефщит операцшно! лшвщносп фшансуеться за рахунок вико-ристання буферу лшвщносп чи залучення покупно! лшвщность На фош фшансово! кризи, засто-сування даних компонент е проблемним. У такому випадку необхщно звернутися за ресурсною шдтримкою до власниюв банку.
Формування необхщного обсягу буферу лшвщносп повинно здшснюватися з урахуванням стану ОЛБ та р1вня ризиковосп д1яльност банку. Оскшьки буфер лшвщносп формуеться { за рахунок високолшвщних щнних папер1в, даний компонент УПЛБ тдлягае постшнш переощнщ, особливо в умовах фшансово! кризи.
96
Залежшсть вщ окремого джерела ресуршв е недопустимым для банку. Вплив даного фактору вщчули вiтчизнянi банки у перюд, коли фiнанcyвання здшснювалося у фоpмi залучення мiжна-родних синдикованих кpедитiв у великих обсягах. Бшьшють банкiв розраховували на рефшансу-вання чи пpолонгацiю свое1 заборгованосп, але cвiтова фiнанcова криза змусила шоземних кре-дитоpiв закрити юнукта кpедитнi лiнiï чи встановити бшьш жорстю умови договору.
Як показав досвщ дiяльноcтi банкiв в умовах фiнанcовоï кризи в Укpаïнi, найвищим piвнем cтiйкоcтi до впливу негативних шокiв зовнiшнього середовища характеризувалися державш банки та банки з шоземним катталом, оcкiльки в перюд кризи лшвщносп банкiвcькоï системи вони отримали значну фiнанcовy пiдтpимкy вщ влаcникiв — держави та шоземних материнських ком-панiй вiдповiдно. Таким чином, низький piвень фiнанcовоï шдтримки влаcникiв негативно впли-вае на спроможшсть банку виконувати сво1' зобов'язання перед кредиторами та вкладниками.
Необхщшсть звертатися за фiнанcовою пiдтpимкою до власниюв обумовлена впливом ряду внутршшх фактоpiв: погipшення стану ОЛБ, недостатшсть буферу лiквiдноcтi, недоcтyпнicть джерел покупно1' лiквiдноcтi. У pазi неможливоcтi фшансувати дефiцит опеpацiйноï лiквiдноcтi за рахунок шших компоненпв УПЛБ, вдаються до залучення ресуршв вiд влаcникiв.
Невщповщшсть методичного та iнфоpмацiйного забезпечень потребам банку досить часто е фактором зниження ефективносп управлшня ним, а, в умовах попршення його фшансового стану, взагалi може призвести до виникнення внутршшх кризових явищ. Це пов'язано з тим, що система управлшня лшвщшстю вимагае постшно1' яюсно1' iнфоpмацiйноï пiдтpимки з ycix струк-турних одиниць банку. У перюди неcтабiльноcтi, лiквiднicть банку залежить вiд опеpативноcтi iнфоpмацiйних потокiв, на оcновi яких формуються yпpавлiнcькi ршення.
Зловживання пpацiвникiв банку, ix некомпетентшсть та невмотивованicть призводить до виникнення суттевих проблем у поточнш дiяльноcтi. 1з зазначеним чинником тюно пов'язана цiлicна система yпpавлiння лшвщшстю. Оcкiльки низький piвень квалiфiкацiï пращвниюв та вiдcyтнicть у них досвщу щодо yпpавлiння ризиками знижуе яюсть yпpавлiння лiквiднicтю, елементами яко-го е створення необxiдниx iнcтpyкцiй, регламент та процедур, якi б забезпечували яюсну дiаг-ностику загрози кризи, оперативне прийняття заxодiв щодо профшактики та подолання кризових явищ, а також застосування адекватно].' системи внутршнього контролю.
Невщповщшсть оpганiзацiйноï структури умовам та потребам дiяльноcтi банку, неадекватшсть зв'язкiв координаци та субординаци, вщсутшсть чiткого pозподiлy фyнкцiональниx обов'язкiв суттево ускладнюють yпpавлiнcький процес та знижують опеpативнicть прийняття вiдповiдниx piшень щодо забезпечення лшвщносп банку.
Недоcтатнiй piвень капiталiзацiï тicно пов'язаний iз надшшстю банку, оcкiльки капiтал захи-щае iнтеpеcи вкладникiв та кpедитоpiв, яю е основними джерелами надходжень грошових кошпв. 1ншим негативним наcлiдком при недостатнш капiталiзацiï банку е невиконання вимог регулятора у pозpiзi дотримання обов'язкових ноpмативiв, за що на банк накладаються штрафш санкци.
Мiжнаpодна та вiтчизняна практика банкiвcькоï дiяльноcтi показала, що pеалiзацiя репутацш-ного ризику призводить до суттевого погipшення лiквiдноcтi банку, яке важко контролювати. На-cлiдками pеалiзацiï даного ризику е втрата банком можливостей залучення оптового фшансуван-ня з мiжбанкiвcького кредитного ринку, масовий вщпк грошових кошпв клiентiв тощо.
Серед зовшшшх фактоpiв значний вплив на ОЛБ здшснюе фактор зниження довipи киенпв до банкiвcькоï системи чи до банку зокрема. Це може виникнути через невиконання банками сво!^ зобов'язань вщповщно до умов, встановлених договорами мiж банком та ктентами. Причиною також можуть бути випадки недобpоcовicноï конкypентноï боротьби, через яю у засобах маcовоï iнфоpмацiï з'являються повщомлення про погipшення фiнанcового стану окремого банку. Даний випадок спостер^ався i у банкiвcькiй cиcтемi Украши у 2008 рощ, коли через негативш повщом-лення, якi не вщповщали дiйcноcтi, спочатку стосовно дiяльноcтi КБ «Промшвестбанк», а потiм i ВАТ КБ «Надра» cпоcтеpiгавcя прискорений вщпк грошових коштiв з рахунюв клiентiв даних банкiв. Це, у свою чергу, призвело до явного попршення фшансового стану банюв i до виникнення ефекту «домшо» серед суб'екпв банкiвcькоï системи Украши.
Попршення добробуту населення, у тому числ^ зниження ïx реальних доxодiв внаcлiдок шдви-щення iнфляцiï, а також негативш шфляцшш очiкyвання несприятливо впливають на piвень схиль-ност до заощадження населення, що зменшуе обсяги pеcypcноï бази банкiв.
Високий piвень iнфляцiï в кpаïнi не тшьки зменшуе кyпiвельнy cпpоможнicть населення, а й змушуе вилучати гpивневi вклади з банюв та конвертувати ïx у валюту, оскшьки, в умовах при-скореного зростання piвня щн, процент за депозитом не покривае шфляцшш втрати. Тобто ви-
97
никae cитуaцiя, коли банки мають дeфiцит лiквiднocтi, який im нeoбxiднo пoкpити з iншиx джe-peл pecуpciв та дeфiцит валютно1' лiквiднocтi кpaïни у цiлoму чepeз значний попит на мiжнa-poднi плапжш зacoби. Зaзнaчeнi тeндeнцiï нeгaтивнo впливають на ОЛБ як у гpивнeвиx, так i у вaлютниx кoштax.
Cпeцифiкa бaнкiвcькoï cиcтeми, пopiвнянo з шшими ceктopaми eкoнoмiки, визнaчaeтьcя наяв-нicтю тicнoгo зв'язку мiж oкpeмими банками. Caмe тому, пoгipшeння фшажового cтaну банюв-кoнтpaгeнтiв чи бан^уто^о oкpeмиx вeликиx бaнкiв e значною занозою для лiквiднocтi бaнкiв. Мexaнiзм впливу даного фaктopу визнaчae наявна одетема кopecпoндeнтcькиx paxункiв мiж банками. Внагащок бaнкpутcтвa одного чи дeкiлькox вeликиx бaнкiв втpaчaeтьcя можливють зняття pecуpciв з paxункiв roCTpo, що, у cвoю чepгу, знижуe лiквiднicть бaнкiв-кpeдитopiв. Оcтaннi ви-мушeнi oпepaтивнo шукати дoдaткoвi джepeлa фондування з мeтoю здiйcнeння планово!' кpeдит-но1' дiяльнocтi та poзpaxунку за влаотими зобов'язаннями пepeд клieнтaми i Romparem^^ У випадку нeмoжливocтi залу^ння нeoбxiднoгo oбcягу гpoшoвиx pecуpciв пoгipшуeтьcя лiквiднicть бaнкiв-кpeдитopiв. Таким чином, чepeз наявну бopгoву пipaмiду (мexaнiзм peфiнaнcувaння ^e-дитнoï зaбopгoвaнocтi) cпocтepiгaeтьcя eфeкт «домшо», що cтвopюe зaгpoзу для виникжння ^и-зи лiквiднocтi бaнкiвcькoï cиcтeми.
Нecтaбiльнicть на внутpiшньoму мiжбaнкiвcькoму кpeдитнoму pинку та пoгipшeння cmYa^ï на мiжнapoдниx фiнaнcoвиx pинкax, нacaмпepeд, нeгaтивнo впливae на покупну лшвщнють банку, що e компо^нтом УПЛБ. Для oпepaтивнoгo зaдoвoлeння пoтpeб у лiквiднocтi банки щoдeннo здшотюють oпepaцiï з купiвлi-пpoдaжу pecуpciв на мiжбaнкiвcькoму кpeдитнoму pинку. У paзi значного пoгipшeння кoн'юнктуpи на даному pинку, банки втpaчaють мoжливicть oпepaтивнoгo фiнaнcувaння дeфiциту лiквiднocтi.
Вiдкpитicть eкoнoмiки кpaïни, в умoвax глoбaлiзaцiйниx ^о^ив у cвiтoвiй eкoнoмiцi, мae ж лишe пepeвaги, а й значш нeдoлiки. Зoкpeмa, чepeз мexaнiзми тpaнcмiciï глoбaльниx кpизoвиx явищ у внчизняну eкoнoмiку, у тому чиcлi i банюв^ку cиcтeму, пpoявляeтьcя так званий «eфeкт зapaжeння», що зaгpoжуe eкoнoмiчнiй бeзпeцi кpaïни. Пiд фaктopoм зapaжeння poзумieтьcя poз-пoвcюджeння pизику дeфoлту за бopгoвими зобов'язаннями oкpeмиx ^arn на фiнaнcoвi cиcтeми iншиx ^arn.
Нaйбiльший piвeнь pизику зapaжeння мають poзвинeнi кpaïни, ocкiльки ïxнi зовшшш бopги e значно бiльшими, шж в iншиx кpaïнax. Очiкувaння дeфoлту за бopгoвими зобов'язаннями poзви-нeниx кpaïн пpизвoдить до пoгipшeння кoн'юнктуpи на мiжнapoдниx pинкax кaпiтaлiв та cуттeвo-го cкopoчeння пpoпoзицiï iнoзeмниx iнвecтицiй, що, у cвoю чepгу, змeншуe мoжливocтi бaнкiв peгулювaти дeфiцит ОЛБ за paxунoк зaлучeння пoкупнoï лiквiднocтi iз зoвнiшнix джepeл.
Пoгipшeння фiнaнcoвoгo cтaну влacникiв банку чи нeзaцiкaвлeнicть ïx у фiнaнcoвiй пiдтpимцi банку зaгpoжуe йому нe лишe кpизoю лiквiднocтi, а й мoжe пpизвecти до його бaнкpутcтвa. Ц oбумoвлeнo тим, що pecуpcи влаетиюв, як пpaвилo, e ocтaннiм джepeлoм фiнaнcувaння дeфiциту лiквiднocтi, ocкiльки зaлучaютьcя у paзi вичepпaння мoжливocтeй фондування з шшж джepeл.
Нeoбrpунтoвaнi piшeння peгулятopa та нeдocтaтнiй кoнтpoль за банками пpoявляeтьcя ж-бажанням ocтaннix удocкoнaлювaти влacну cиcтeму упpaвлiння pизикaми, poзpoбляти та в^о-ваджувати новин тexнoлoгiï упpaвлiння лiквiднicтю, нeaдeквaтнi ди мeнeджepiв в тиx чи iншиx cитуaцiяx — вce цe ^изводить до нeeфeктивнocтi зacтocувaння iнcтpумeнтapiю у^авлшня та poзгopтaння кpизи лiквiднocтi банку. ^штивно впливae i низький piвeнь тpaнcпapeнтнocтi дiяльнocтi бaнкiв, що значно oбмeжуe зacтocувaння peгулятopoм oпepaтивниx пoпepeджувaль-ниx зaxoдiв щодо пoлiпшeння х^нього фiнaнcoвoгo cтaну та пiдвищуe мopaльний pизик банюв-кoнтpaгeнтiв.
Coцiaльнo-пoлiтичнa ^стаб^н^ть значно пoгipшуe eкoнoмiчний poзвитoк в ^arni, ocкiльки знижуeтьcя piвeнь iнвecтицiйнoï пpивaбливocтi, а цe, у cвoю чepгу, пpизвoдить до вiдтoку iнoзeм-ного кaпiтaлу, який e важливим джepeлoм пoпoвнeння лiквiднocтi бaнкiв. Нecтiйкicть полпично-го peжиму нeгaтивнo впливae на eкoнoмiчний cтaн дepжaви в цшому, ocкiльки пocтiйнa змiнa влади зi cвoeю iдeoлoгieю та cтpaтeгiями poзвитку пpизвoдить, пepш за в^, до нecтaбiльнocтi зaкoнoдaвcтвa, ocoбливo cтocoвнo податкового мexaнiзму та кoнтpoлю за дiяльнicтю пiдпpиeмcтв, opгaнiзaцiй, фiнaнcoвo-кpeдитниx установ. Bce цe пpизвoдить до зaгocтpeння eкoнoмiчнoï кpизи та знижeння piвня дiлoвoï aктивнocтi в eкoнoмiцi. Економчш кpизи пoгipшують плaтocпpoмoжнicть клieнтiв банюв, що пpизвoдить до вiдтoку гpoшoвиx кoштiв та знижeння якocтi бaнкiвcькиx ^e-дитниx пopтфeлiв чepeз нeпoвepнeння позичальниками oтpимaниx кpeдитiв. Пepeлiчeнi факт^и знижують лiквiднicть бaнкiв.
9S
У випадку значного дефщиту державного бюджету, кра!на змушена залучати фшансов1 ресур-си на внутршшх та зовшшшх ринках з метою виконання бюджету. У данш ситуаци держава виступае конкурентом банюв у боротьб1 за вшьш фшансов1 ресурси.
Важливо вщзначити, що вс деструктивш фактори лшвщносп банку пов'язаш м1ж собою таким чином, що в тш чи шшш ситуаци 1'хшй негативний вплив може реал1зуватися як самостшний фактор виникнення кризи, або ж як наслщок впливу шших фактор1в. Урахування мехашзму впли-ву зазначених фактор1в на лшвщшсть банку е обов'язковою умовою д1агностики загрози кризи та прийняття подальших заход1в щодо профшактики та 11 подолання.
ВИСНОВКИ
Таким чином, грунтовний анал1з юнуючих шдход1в до визначення фактор1в лшвщносп банку показав, що на даний час не юнуе единого тдходу до !х формування. Ураховуючи переваги \ недолши зазначених систематизацш фактор1в лшвщносп, а також, зважаючи на те, що на лшвщшсть банку можуть впливати як конструктивш так { деструктивш фактори, запропонова-но власний шдхщ до класифшацн фактор1в, що обумовлюють виникнення та розвиток кризи лшвщносп банку. За розробленим тдходом, фактори розподшяються одночасно за джерелами виникнення та за об'ектами впливу, що надасть можливють оперативно! д1агностики загрози кризи та адекватного вибору шструмент1в подолання негативного впливу внутршшх фактор1в та пристосування до дп зовшшшх деструктивних фактор1в.
СПИСОК ВИКОРИСТАНО1 Л1ТЕРАТУРИ
1. Батракова Л.Г. Экономический анализ деятельности коммерческого банка: учебник / Л.Г. Батракова. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Логос, 2005. — 368 с.
2. Беляков А.В. Банковские риски: проблемы учёта, управления и регулирования: методическая разработка / А.В. Беляков. — М.: БДЦ-пресс, 2004. — 256 с.
3. Буевич С.Ю. Анализ финансовых результатов банковской деятельности: учебное пособие / С.Ю. Буевич, О.Г. Ковалев. — 2-е изд. — М.: КНОРУС, 2005. — 160 с.
4. Вальравен К.Д. Управление рисками в коммерческом банке: учебное пособие / К.Д. Вальра-вен. — изд. 2-е. — М.: Институт экономического развития Мирового банка, 1997. — 319 с.
5. Вожжов С.П. О влиянии случайных отклонений финансовых потоков на ликвидность банков / С.П. Вожжов // Проблеми { перспективи розвитку банювсько! системи Украши. — Вип. 21. — С. 103-111.
6. Градшь А. Пщвищення р1вня лшвщност комерцшного банку шляхом управлшня залишка-ми грошових кошт1в на рахунках кл1ент1в / А. Градшь // Банювська справа. — 2002. — №1. — С. 17-21.
7. Жарковская Е.П. Банковское дело: учебник / Е.П. Жарковская. — 4-е изд., испр. и доп. — М.: Омега-Л, 2006. — 452 с. — (Высшее финансовое образование).
8. Крилова В. Складов1 процесу управлшня лшвщшстю банку / В. Крилова, Р. Набок // Вюник Нацюнального банку Украши. — 2008. — № 6. — С. 24-29.
9. Олшник Д.М. Лшвщшсть комерцшного банку: управлшня та регулювання: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.04.01 «Фшанси, грошовий об1г { кредит» / Олш-ник Дмитро Михайлович. — Ки1в, 2002. — 16 с.
10. Тавасиев А.М. Банковское дело: учебник / А.М. Тавасиев, Н.Д. Эриашвили; ред. А.М. Тава-сиев; Междун. банковское объединение. — М.: ЮНИТИ-ДАНА: Единство, 2002. — 527 с.
11. Фаррахов И.Т. Оценка величины риска ликвидности банковских портфелей: методическое пособие / И.Т. Фаррахов. — М.: ИНЭК, 2006. — 15 с.
12. Х1мич Н.О. Управлшня лшвщшстю комерцшних банюв Украши в умовах нестабшьност фшансових ринюв / Н.О. Х1мич // Регюнальна економша, 2008. — № 3. — С. 76-83.
Стаття надшшла до редакцп 14 листопада 2012 року
99
