CC BY
24УДК 339.747
Чирак I.M.,
acпipaнт, ТНЕУ
CBITОBИЙ ДОCBIД ВИКОРИСТАННЯ IHCTPyMEHTIB МОНЕTAPHOÏ ПОЛITИКИ B ПЕРЮД ФIHАHCОBИХ КРИЗ
Дocлiдженo пpaктикy викopиcтaння iнcтpyментiв гpoшoвo-кpeднтнoï пoлiтики центpaльними банками poзвинyтиx ^arn y nep^H пocилення фiнaнcoвoï неcтaбiльнocтi. Пpoaнaлiзoвaнo ефектившсгь викopиcтaння тpaдицiйниx mcrpy-мен-пв мoнeтapнoï пoлiтнкн з нacтaнням фiнaнcoвoï ^изи, пpнчннн зниження ïx дieвocтi та нeoбxiднocтi внкopнcтaння нeтpaднцiйннx aнтнкpнзoвнx зaxoдiв i нoвнx iнcтpyмeнтiв.
Ключовi слова: ¡^^rapEa пoлiтнкa, фiнaнcoвa ^иза, тpaдицiйнi i нeтpaднцiйнi зaxoдн мoнeтapнoï пoлiтики, npy-денцшш CTa^ap-ra, onepaqií peфiнaнcyвaння, викуп пpoблeмннx актив1в, onepaqií звopoтнoгo РЕПО.
BCTyn
На пpoтязi тpивaлoгo пepioдy чacy ввaжaлocя, щo гoлoвними цiлями мoнeтapнoï пoлiтики e cпpияння виpiшeнню двox взaeмoпoв'язaниx завдань: забезпечення eкoнoмiчнoгo зpocтaння i зай-нятост! та зниження iнфляцiï i забезпечення цiнoвoï cтaбiльнocтi. Пpoтe cвiтoвa фшанотва кpизa змycилa цeнтpaльнi банки пepeглянyти цiлi, фyнкцiï та iнcтpyмeнти cвoeï гpoшoвo-кpeдитнoï тики, яка в oCT^m дecятиpiччя, пo cyтi, бyлa пpoциклiчнoю. В пepioди eкoнoмiчнoгo зpocтaння вiдбyвaлocя poзшиpeння oбcягiв кpeдитyвaння i зpocтaння цiн на активи, щo пocилювaлo cxильнicть фiнaнcoвиx cиcтeм дo фopмyвaння бyльбaшoк. З настанням peцeciï вiдбyлocя кpeдитнe cтиcнeння i зниження цш на активи, щo пpивeлo дo тpicкaння бyльбaшoк. Toмy бшьшють цeнтpaльниx бaнкiв пepeйшли дo пpoвeдeння кoнтpциклiчнoï гpoшoвo-кpeдитнoï пoлiтики, яка пepeдбaчae нaгpoмaд-ження peзepвiв пiд чac eкoнoмiчнoгo зpocтaння з метою ïx викopиcтaння y випaдкy зaгocтpeння ф^антов^ диcбaлaнciв.
Пoдoлaння нacлiдкiв cвiтoвoï фiнaнcoвoï кpизи зyмoвлюe пiдвищeння нayкoвoгo iнтepecy дo тeopeтичниx та пpaктичниx аотекпв викopиcтaння iнcтpyмeнтiв мoнeтapнoï пoлiтики цeнтpaль-ними банками пpoвiдниx кpaïн cвiтy i oцiнки ïx eфeктивнocтi тд чac кpизи. Пpoблeмaм дocлiд-ження дieвocтi викopиcтaння oкpeмиx мoнeтapниx iнcтpyмeнтiв в yмoвax пocилeння фiнaнcoвoï нecтaбiльнocтi i в кpизoвиx cитyaцiяx удавят™ нayкoвi poзpoбки тaкi вiдoмi зapyбiжнi та втиз-нянi вчeнi i ^а^ики, як Г. Азapeнкoвa, С. А^^юши^ Б. Бepнaнкe, О. Блaншap, С. Бyкoвинcький, А. Вeбep, А. Вoжжoв, Р. Гpицeнкo, В. ^зюк, Т. Кpичeвcькa, В. Кopнeeв, В. Мщенш, С.Науменш-ва, Ж.-К. Tpiшe, А. Улюкаев та iншi.
ПОCTАHОBКА ЗАBДАHHЯ
Вoднoчac y нayкoвiй лiтepaтypi нeдocтaтньo виcвiтлeнo ocoбливocтi здiйcнeння aнтикpизoвиx зaxoдiв та зacтоcyвaння мoнeтapниx iнcтpyмeнтiв в кpaïнax, eкoнoмiки якиx в бшьшш мipi зале-жать вщ cтaнy фiнaнcoвoгo pинкy aбo бангав^юго ceктopy. Метою дaнoï cтaттi е вивчення дocвi-дУ викopиcтaння iнcтpyмeнтiв мoнeтapнoï пoлiтики цeнтpaльними банками пpoвiдниx кpaïн, з'я-cyвaння пpичин зниження ïx eфeктивнocтi та нeoбxiднocтi викopиcтaння нeтpaдицiйниx анти^и-зoвиx зaxoдiв i нoвиx iнcтpyмeнтiв.
PEЗУЛЬTАTИ
Як зacвiдчилa пpaктикa, цeнтpaльнi банки бiльшocтi RpaiH були не гoтовими дo швидшго го-шиpeння глoбaльнoï фiнaнcoвoï ^изи. Сepeд гoлoвниx пpичин тaкoï crnya^ï дocлiдники чacтiшe вcьoгo видiляють наступи:
• надто м'який xapaктep гpoшoвo-кpeдитнoï пoлiтики в eкoнoмiкax нaймoгyтнiшиx Rparn cвiтy, який пpизвiв дo нaгpoмaджeння нaдлишкoвoï лiквiднoстi i дo фopмyвaння глoбaльниx фiнaнcoвиx диcбaлaнciв;
• пocилeння впливу глoбaльниx фiнaнcoвиx диcбaлaнciв на нацюнальш eкoнoмiки в peзyльтaтi пpиcкopeння фiнaнcoвoï глoбaлiзaцiï та iнтeгpaцiï фiнaнcoвиx pинкiв пpи збepeжeннi cтpyктypнoï cemem^n pинкiв;
• вiдcyтнiсть кoopдинaцiï мoнeтapнoï i бюджeтнo-пoдaткoвoï пoлiтики та наявшсть пoдiлy pe-гyлятивниx та нaглядoвиx фyнкцiй мiж цeнтpaльними банками i ypядaми та yпpaвлiнням фшан-товж pинкiв, щo не дoзвoляe ефективш кoнтpoлювaти фiнaнcoвy cиcтeмy i пepeдбaчaти cклaднi cитyaцiï на фiнaнcoвoмy pинкy;
• низька якicть кoнтpoлю за ^огамними pизикaми i вiдcyтнiсть ri^oro cпiвpoбiтництвa мiж нaцioнaльними opгaнaми нагляду (А. Вeбep, пpeзидeнт Бyндecбaнкy).
69
Проте ФРС США не визнае причиною настання кризи м'яку монетарну полынку, яку вона проводила до середини 2007 р. (до початку кризи), \ на фош яко! вщбувалося зростання цш на активи { нерухомють та р1зке !х падшня при настанш кризи. Необхщшсть проведення тако! пол> тики, на !х переконання, була породжена слабкою макроеконом!чною кон'юнктурою докризового перюду, а зростання цш на активи пояснюеться структурними вразливостями фшансово! систе-ми. Причинами настання кризи з погляду ФРС США е [1]:
• вщставання розвитку ризик-менеджменту вщ динамши фшансових шновацш та завищена дов1ра швестор!в до оцшок рейтингових агентств;
• надлишковий леверидж (багато ф1рм { домогосподарств взяли на себе бшьше борпв, шж вони могли обслуговувати);
• надлишкова складшсть { р!зновидшсть похщних фшансових шструменпв та недостатнш розвиток шфраструктури для ктрингу { урегулювання розрахунюв за ними;
• неефектившсть системи банювського регулювання, яка не змогла змусити велик фшансов! оргашзацп належним чином посилити !х внутршш системи ризик-менеджменту або обмежити ризиков1 методи роботи;
• наявшсть у фшансовш систем! «надто великих для банкрутства» оргашзацш, яю генерують велик ризики для фшансово! стабшьносп економши.
Реагування центральних банюв на поширення фшансово! кризи розпочалося з використання традицшних антикризових заход1в, яю виявилися в даних умовах малоефективними через наявш для них недолши:
• неринковий характер надання центральним банком додатково! лшвщност фшансовим шсти-тутам та непрозоре цшоутворення ресуршв центрального банку, видшених на тдтримку фшансо-вих шститупв, порвало ринкову конкуренщю 1 посилило конфлшт штерешв м1ж платниками податюв { власниками фшансових шститупв;
• обмежешсть власними ресурсами центрального банку не дозволила подолати дефщит лшвщносп банювсько! системи, а штервенцп порвали взаемну дов1ру м1ж учасниками м1жбан-ювського ринку;
• додатков! гарантп на банювсью вклади шдтримували схильшсть учасниюв фшансового ринку до проведення ризикованих стратегш { дозволили залишатися на ринку потенцшним банкрутам;
• надання державних (бюджетних) гарантш на емгаю банювських боргових шструменпв вик-ривило ринкове щноутворення цшних папер1в внаслщок «скидання» швесторами цшних папер1в, як не мали под1бних гарантш.
Для послаблення впливу глобально! кризи на нащональт економши { фшансов! системи у значнш кшькосп кра!н свггу центральш банки почали виступати в рол! посередниюв м1ж фшансами сус-пшьного сектору 1 фшансовими шститутами (в першу чергу, банками), взявши на себе функщю ринюв грошей { кашталу — розмщення фшансових ресуршв. Проте таю змши скептично оцшю-ються окремими вченими, як вважають, що роль посередника е виправданою лише в умовах кризи, а у середньостроковш перспектив! под!бш ди можуть привести до серйозних негативних наслщюв, а саме [2]: посилення втручання уряд1в в операцшну д!яльшсть центральних банюв шдвищуе !х залежшсть вщ фшанив суспшьного сектору; зростання процентних витрат центральних банюв на операцп, що обумовлеш здшсненням грошово-кредитно! полггики { нав1ть до збитковосп !х д1яль-носп; тдвищення ризикованосп актив1в центральних банюв; загострення протир1ч м1ж процентною политикою центральних банюв, яка переслщуе прюритетш цЫ грошово-кредитно! пол1тики, { процентною политикою мшютерства фшанив, яка передбачае зниження витрат на управлшня дер-жавним боргом; виникнення проблем при проведенш анти1нфляц1йно! пол1тики на початках еконо-м1чного пожвавлення, оскшьки для боротьби з 1нфляц1ею необхщно стерил1зувати надлишкову л1кв1дн1сть, спрямовану у фшансову систему для подолання наслщюв кризи.
Неможлив1сть протид1яти поширенню фшансово! кризи традицшними антикризовими заходами змусило центральш банки б!льшост! великих економш сп!льно з нац!ональними урядами роз-робляти ! реал!зовувати нетрадицшш заходи монетарно! пол!тики (в!дм!нн! вщ пол!тики, яку реал!-зовували центральш банки протягом 20 попередн!х роюв). За базовою класиф!кац!ею вони подшя-ються на дв! групи. До першо! в!дносяться заходи з надання внутршньо! ! зовн!шньо! л!кв!дност!, кредитування ! к!льк!сн! послаблення, а до друго! — заходи впливу на структуру балансових ра-хунк!в приватного сектору ! ринковий показник, що таргетуеться центральним банком.
За умов, коли короткостроков! процентн! ставки практично не здшснювали вплив на економ!ч-ну активн!сть приватного сектору ! домашн!х господарств, центральн! банки намагалися зупини-
70
ти падшня сукупного попиту через «пол1тику балансових рахунюв». Проте це призвело до р1зно-го нарощування державного боргу, який ошв на банювських рахунках i депозитах центрального банку, значних ризиюв, яю взяли на себе центральнi банки та втрати !х операцшно! незалежносп у проведеннi грошово-кредитно! полiтики через входження держави у каштал банюв.
В США i Великiй Британи, економiки яких в бiльшiй мiрi залежать вiд фiнансового ринку, були реалiзованi масштабнi програми пiдтримки саме даного сектору. Економши кра!н еврозони бiльше залежать вiд стану банювського сектору, нiж вiд фондових та швестицшних фiнансових посередникiв, тому в цих крашах реалiзовувались заходи, спрямоваш на полегшення доступу банкiв до додатково! лiквiдностi.
Реакцiя ФРС США на кризу у перюд li гостро! фази здiйснювалася за трьома основними на-прямками:
1) пом'якшення ряду програм для надання короткострокових креди^в головним iнститутам фшансово! системи (депозитарним шститутам, первинним дилерам, пайовим фондам грошового ринку) для вщновлення функщонування ключових сегментiв фiнансового ринку (ринок мiжбанкiв-ського кредитування, ринок комерцшних паперiв i ринок щнних паперiв, що забезпеченi активами) i покращення умов для кредитування тдприемств та домогосподарств;
2) поеднання стандартних i «нестандартних» iнструментiв монетарно! пол^ики з метою шдви-щення лiквiдностi банювсько! системи, покращення кон'юнктури iпотечного ринку та iнших ринюв приватного кредитування, впливу на пониження довгострокових ставок кредиту (знижено щльо-ву ставку на федеральнi фонди в дiапазонi вiд 0 до 0,25% i здiйснено великомасштабнi покупки казначейських щнних паперiв, цiнних паперiв iпотечних агентств, що забезпеченi шотечними кредитами, i боргових зобов'язань шотечних агентств (програми «кшьюсного пом'якшення»);
3) посилення взаемоди з банками з метою змщнення процедури щентифшаци ризиюв, бiльш виважено! оцiнки наслiдкiв запроваджень нових фiнансових iнструментiв i !х функцiонування у кризових умовах.
У вереснi 2008 р. в США розпочалася реалiзацiя плану Г. Полсона — «Програма викупу про-блемних активiв» (The Troubled Asset Relief Program, TARP). З метою тдтримання щн на активи, якi лежать в основi виданих кредитiв i складних структурних фiнансових продуктiв, за перюд осшь 2008 р. - березень 2009 р. здшснювалася реалiзацiя трьох комплексних програм, якими гарантувалась дохщшсть облiгацiй, що були випущенi рашше пiд пакети кредитiв на кутвлю автомобiлiв, кредитних карток, кредитiв на осв^у i малому бiзнесу на загальну суму 200 млрд. дол. Фшансування даних та шших програм здшснювалося за рахунок ресурсiв Мшютерства фiнансiв, а !х вiдображення в баланс ФРС суттево змiнило склад пасивних i активних статей [3]. Лише обсяг двох статей — «кредитш аукщони» та «iншi займи» за другу половину 2008 р. збшьшив-ся майже на 600 млрд. дол. За першу половину 2009 р. ФРС заполучила у фшансових посеред-ниюв щнних паперiв, що забезпечеш закладними, майже на 694 млрд. дол. з метою забезпечення подальшого зниження процентних ставок на ринку шотечного кредитування. Всього за перюд з початку кризи до кшця 2009 р. для шдтримки нащональних фiнансових iнститутiв i стимулюван-ня сукупного попиту ФРС надала, витратила i гарантувала ресурсiв на суму 11,6 трлн. дол.
Для запоб^ання повторення кризи i лiквiдацil структурних слабкостей фiнансовоl системи влада США здiйснила коректування концептуальних принципiв дiяльностi ФРС. Для подолання наявних упущень ФРС в обласп системних ризикiв, якi зробили фшансову систему такою вразли-вою, було прийнято Закон про реформування Волл-стргг i захист споживачiв (Закон Додда-Фран-ка) [4], яким запроваджено масштабш змiни у фiнансовому регулюваннi:
• посилено контроль за дiяльнiстю системоутворюючих фiнансових iнститутiв через запро-вадження бiльш жорстких пруденцiйних стандартiв щодо розмiру капiталу, левериджу, вимог до рiвня лiквiдностi, кредитних обмежень;
• покладено вiдповiдальнiсть за виявлення зростання ризикiв фiнансових систем i прийняття заходiв для !х зниження на створену Раду з нагляду за фшансовою стабшьшстю (FSOC);
• посилено сшвроб^ництво ФРС iз регуляторними органами i центральними банками iнших кра!н щодо пруденцiйних норм дiяльностi «глобально активних банюв».
Разом з тим, як зазначають окремi експерти, корекщя концептуальних принципiв не в повнш мiрi лiквiдувала вразливiсть фiнансовоl системи. Особливу стурбовашсть викликае сегмент по-хiдних фiнансових iнструментiв, а саме [5]:
• прийнял найбiльшими банювськими холдингами США ризики по деривативах майже у п'ять разiв перевищують обсяги свiтового ВВП, i дана дiяльнiсть залишаеться фактично неконтрольо-ваною, що веде до подальшого нарощування обсяпв спекулятивних операцiй i ризиюв;
71
• прийнят ризики по деривативах не розподшеш р1вном1рно м1ж вс1ма емтентами похщних фшансових шструменпв, а сконцентроваш в п'яти найбшьших банювських холдингах;
• не визначеш джерела покриття можливих виплат по деривативах у випадку попршення еко-ном1чно! кон'юнктури у США;
• немае вщповда на питання, чи можлив1 р1зк1 коректування кон'юнктури ринку дериватив1в, яю вестимуть до формування нових фшансових шоюв.
Для Великобританп особливо важливим е шдтримання стабшьност у фшансовому сектор^ де працюе 3,4% вщ загально! кшькост зайнятих, але його частка становить близько третини ВВП краши. Частка Великобританп в обсягах м1жнародних фшансових активах, що нею контролю-ються, е надзвичайно високою: 43% вартосп позаб1ржових дериватив1в, 34% — на ринку м1жна-родно! валютно! торпвл^ 46% — на ринку шоземних акцш i 70% — на вторинному ринку м1жна-родних облiгацiй [6].
На вщмшу вiд ФРС США, Банк Англп до середини 2007 р. здшснював доволi помiрковану грошово-кредитну полiтику i навiть пропонував перейти вiд операцiй коротко- i середньостроко-вого регулювання до операцш довгострокового фiнансування, якi повиннi сприяти досягненню цiльових показникiв зростання цш i мiнiмiзацiï кредитних ризикiв у банювському секторi краши. Проте, тсля банкрутства банку Northern Rock стала очевидною неефектившсть тако1 полiтики i для запобнання рецесп розпочалось проведення бшьш дiевих антикризових заходiв, в яких по-еднувалися використання шструменпв монетарно! полiтики i фiскального регулювання.
Для запобнання панiки та обвалу внутршнього ринку, Банк Англп за рахунок збiльшення державного боргу здшснив нацiоналiзацiю банку Northern Rock шляхом прямого викупу кредитного та шотечного портфелiв, а також надав фiнансовi гарантп на загальну суму близько 100 млрд. фунпв стерлшпв. З посиленням напруги у фшансовому секторi та рiзким спадом економiч-но! активностi в краïнi Банк Англп реалiзовуе програму купiвлi активiв (Assets Purchase Program) за рахунок збшьшення сво1х резервiв (з 20 млрд. фунпв стерлiнгiв у грудш 2006 р. до 144 млрд. фунпв стерлiнгiв у груднi 2009р.). За рахунок цих ресуршв у комерцшних банкiв були викупленi державш облiгацiï, комерцiйнi цiннi папери i корпоративш облiгацiï.
З наростанням явищ фiнансовоï кризи в Gвропi головна увага Свропейського центрального банку (СЦБ) вiдводилася механiзму активного управлiння лшвщшстю. З цiею метою значно по-силено вимоги до резидентiв еврозони, що номшоваш в iноземнiй валют^ i пiдвищено увагу до проведення довгострокових операцiй рефiнансування. Основним джерелом поповнення резервно!' бази СЦБ стали ресурси банкiв, що входять в зону евро i ресурси резиденпв, якi не входять в зону евро. Саме за рахунок цього на кшець 2008 р. валюта консолщованого балансу центрального банку еврозони виросла на 35 %. Хоча це значно менше, шж у ФРС США i Банку Англп, але, враховуючи, що стратепчною метою дiяльнiстю центрального банку еврозони е забезпечення цшово! стабшьност^ таке зростання валюти було дуже значним. Воно вплинуло на збшьшення сукупного боргу вшх краш зони евро, що змусило СЦБ скуповувати державш облнацп, насампе-ред, Португалп, 1рландп, Ггалп, Грецп та 1спанп, не беручи до уваги ix високу кредиторську за-боргованiсть.
Для недопущения подальшого зниження кредитно! активностi, причинами яко! були зростання процентних ставок i збшьшення спреду мiж ставками за забезпеченими i незабезпеченими кредитами, СЦБ здшснював адаптащю операцшного меxанiзму i надавав додатковий обсяг лшвщносп для стабiлiзацiï ставок мiжбанкiвського ринку та 1х наближення до офщшно! ставки. Було змiнено шдхщ до розподiлу лiквiдностi за допомогою основних операцiй рефiнансування (банкiвському сектору на початок мюяця лiквiднiсть надавалася з надлишком, поступово обсяги ресуршв зменшувалися з тим, щоб до кшця мiсяця лiквiднiсть при усередненш зводилася до нуля). А для зниження напруги на грошовому ринку запроваджено проведення додаткових довгострокових операцш рефшансування з термшом погашення три, а пiзнiше i шести мюящв, що суттево пiдвищило середнш термiн 1х погашення. Запроваджувалися i заходи з надання доларово! лшвщность
Наявнi в розпорядженнi СЦБ шструменти грошово-кредитно! полiтики дозволили йому в цшому впоратися iз функцiею кредитора останньо! iнстанцiï i вирiшити проблему забезпечення банюв-сько! системи лшвщшстю. Однак, стимулювання економiки традицiйними методами без достат-ньо! оцiнки нових факторiв виявилося проблематичним. Вжитих заxодiв було явно недостатньо внаслiдок посилення напруги на фiнансовиx ринках, викликаних банкрутством Lehman Brothers i виникненням кризи довiри до банкiвського сектору, що негативно вплинуло на розвиток економ>
72
ки: зpocтaння ВВП в eвpoзoнi в 2008 p. знизилocя дo 0,5% у пopiвняннi з 2,9% у 2007 p., а в 2009 p. cклaлo лише 1,7%. Зpocтaння щн в чepвнi-липнi 2008 p. на 4% у пopiвняннi з aнaлoгiчним œpio-дoм минyлoгo poкy cтaлo вiд'eмним у 2009 p.: -0,1% в чepвнi i -0,6% в липш. ^му СЦБ вiдpeaгy-вав на дану cитyaцiю aгpecивним зниженням гoлoвниx ^o^^ra^ cтaвoк, тpaнcфopмaцieю ме-xaнiзмy у^авлшня лiквiднicтю i пepexoдoм дo гол^ики кpeдитнoгo пoм'якшeння:
• з жoвтня 2008 p. пo тpaвeнь 2009 p. знижеш ставки peфiнaнcyвaння з 3,75% дo 1%;
• у вepecнi 2008 p. пpoвeдeнo стещальну oпepaцiю peфiнaнcyвaння з тepмiнoм гагатеим 38 днiв i зaдoвoлeнo заявки на 120 млpд. eвpo iз зaгaльнoï ïx cyми 141 млpд. eвpo, а з 15 жoвтня 2008 p. зaдoвoльнялиcя вci заявки за фштовашю cтaвкoю;
• з 15 жoвтня 2008 p. вiдбyлocя звуження кopидopy пpoцeнтниx cтaвoк дo 100 бaзиcниx пyнктiв (ставки на ^едши i дeпoзитнi oпepaцiï ^^фаль^го банку були вcтaнoвлeнi на 50 баз^н^ пyнктiв вище i нижче ocнoвнoï ставки peфiнaнcyвaння).
Щoтижнeвe надання oбcягiв лiквiднocтi чepeз oпepaцiï ocнoвнoгo peфiнaнcyвaння впpoдoвж 2009 p. дoзвoлилo cтaбiлiзyвaти cитyaцiю у фiнaнcoвoмy cernern!, пpo щo cвiдчить зменшення пpoцeнтниx cтaвoк на гpoшoвoмy pинкy. У вepecнi 2009 p. пpoцeнтнi ставки EURIBOR (cepeдня ставка пpoпoзицiï pecyp^ на мiжбaнкiвcькoмy pинкy) cтaнoвили: 0,48% — cтpoкoм на 1 мюяць; 0,8% — на 3 мюящ; 1,08% — на 6 мюящв; 1,3% — на 12 мюящв, щo, вiдпoвiднo, на 45, 46, 38, 32 бaзиcниx пункти менше, шж бyлo у чepвнi [7].
З метою стимулювання кpeдитyвaння poзшиpeнo пepeлiк aктивiв, якi ^иймалжя в якocтi забезпечення, i зaпpoвaджeнo пpoцeдypy ayкцioнiв з фатоватою cтaвкoю на oпepaцiï peфiнaнcyвaн-ня з пpoдoвжeним тepмiнoм пoгaшeння. Ц зaxoди пocпpияли зpocтaнню частки дoвгocтpoкoвиx oпepaцiй в зaгaльнoмy oбcязi oпepaцiй peфiнaнcyвaння, пiдвищeнню бaнкiвcькoï лiквiднocтi i зpo-били зaтpeбyвaними oпepaцiï з poзмiщeння вiльнoï гoтiвки на oднoдeнниx дeпoзитax цeнтpaльнo-ro банку.
Зд^отеш зaxoди в пeвнiй мipi пocпpияли cтaбiлiзaцiï фiнaнcoвoï cитyaцiï, але не вплинули на збiльшeння кpeдитyвaння нeфiнaнcoвoгo ceктopy. Бiльшe TOro, дo тpaвня 2009 p. oбcяги ^едму-вання дoмoгocпoдapcтв cкopoчyвaлиcя, а темпи зpocтaння кopпopaтивниx зaпoзичeнь за пiвpoкy знизилиcя у два paзи (дo 4,4% у piчнoмy poзpaxyнкy). Вpaxoвyючи нeдocтaтню eфeктивнicть ви-кopиcтoвyвaниx iнcтpyмeнтiв гpoшoвo-кpeдитнoï пoлiтики, СЦБ з тpaвня 2009 p. гочав зacтocoвy-вати таю нeтpaдицiйнi зaxoди мoнeтapнoï пoлiтики, як викуп забезпеченж iпoтeчниx oблiгaцiй виcoкoï кpeдитнoï якocтi (липень 2010 p. - липень 2011 p. — на cyмy 60 млpд. eвpo) i poзшиpив пpoгpaмy кpeдитyвaння кoмepцiйниx бaнкiв за cиcтeмoю ayкцioнiв з фштовашю cтaвкoю (1%) iз збшьшенням тepмiнy нaдaниx кpeдитiв дo 12 мюящв. Ocoбливo важливу poль у стабшзаци rpo-шoвoгo pинкy шляxoм yпpaвлiння лiквiднicтю вiдiгpaв ayкцioн 29 тpaвня 2009 p. з oпepaцiй дoвгo-cтpoкoвoгo peфiнaнcyвaння cтpoкoм на 1 pi^ За фiкcoвaнoю пpoцeнтнoю cтaвкoю (1%) на ньoмy буго зaдoвoлeнo пoпит 1121 yчacникa на загальну cyмy 442,2 млpд. eвpo [7].
З певними ocoбливocтями здiйcнювaлиcя aнтикpизoвi зaxoди в oкpeмиx кpaïнax eвpoзoни, на-пpиклaд, в Шмеччиш. На вiдмiнy вiд мoнeтapнoï влади США, Вeликoбpитaнiï та шшж кpaïн eвpoзoни, нiмeцькa влада в^азу ж poзпoчaлa здiйcнювaти aнтикpизoвi зaxoди. В cepeдинi 2008 p. була надана дoпoмoгa у 26,5 млpд. eвpo iпoтeчнoмy банку Hypo Real Estate Group (шго збитки сташвили 50 млpд. eвpo), на яку вш змiг oтpимaти cтaбiлiзaцiйний ^едит у Бyндecбaнкy для пoкpиття збитюв на cyмy 20 млpд. eвpo. З метою нeдoпyщeння бaнкiвcькoï пашки poзшиpeнo гapaнтiï вкладникам нiмeцькиx банюв: cyмapний oбcяг гapaнтiй на вклади, щo кoмпeнcyютьcя ypядoм, збiльшeнo дo 1 тpлн. eвpo, щo на 100 % пoкpивaлo дeпoзитнi вклади наделеим.
Були пpийнятi зaxoди щoдo poзшиpeння дocтyпy дo бaнкiвcькoï лiквiднocтi для пiдпpиeмcтв peaльнoгo ceктopy еш^м^и. Бyндecбaнк i Бундестаг видiлили 82 млpд. eвpo для кpeдитyвaння мaлиx i cepeднix пiдпpиeмcтв, на вщшвлення пoтeнцiaлy дoмaшнix гocпoдapcтв, на фшажуван-ня iнфpacтpyктypниx пpoeктiв i збшьшення пepioдy виплат дoпoмoги пo бeзpoбiттю дo шести мicяцiв. В грудш 2009 p. бyлo cтвopeнo стабшзацшний фoнд у poзмipi 480 млpд. eвpo для фшан-cyвaння бiзнecy за paxyнoк кoштiв фeдepaльнoгo бюджету i бюдже^в oкpeмиx земель. Пpoвeдeнi зaxoди були здiйcнeнi вчacнo i в^видтая ефективними, пpo щo cвiдчить знaчнo вищий piвeнь cтaбiльнocтi нiмeцькoï фiнaнcoвoï cиcтeми i peaльнoгo cercropy eкoнoмiки у пopiвняннi з шшими кpaïнaми.
Таким чинoм, для пoдoлaння нacлiдкiв глoбaльнoï фiнaнcoвoï кpизи цешральш банки бaгaтьox кpaïн cвiтy були змушеш шукати нoвi iнcтpyмeнти кoнтpциклiчнoï гpoшoвo-кpeдитнoï пoлiтики. З цieю метою ^^фальш банки paзoм з ypядaми пoчaли poзpoбляти i peaлiзoвyвaти нeтpaдицiйнi зaxoди, в paмкax якиx вoни стали викoнyвaти фyнкцiю poзмiщeння фiнaнcoвиx pecypciв.
73
Надання переваг СЦБ управлшню лшвщшстю, а Федеральною резервною системою США — процентнш полiтицi в процес антициклiчного регулювання, не довели в повнш мiрi свое! ефек-тивностi. Криза 2007-2009 рр. шдтвердила, що навiть кардинальна змiна процентних ставок i вливання значних обсяпв лiквiдностi, що породжують у банюв надлишковi резерви, не гаранту-ють нарощування кредитування реального сектору економши.
Для припинення падiння вартостi активiв i недопущення повного паралiчу фшансово1 системи монетарнi влади забезпечували ïï лiквiднiстю будь-якою цiною i будь-якими заходами, як тради-цiйними, так i нетрадицшними. Намагаючись уникнути масових банкрутств, влада замiстила по-гаш активи, що списувалися з баланшв, бюджетними ресурсами. Проте нi грошово-кредитш, нi бюджетнi заходи не виявилися достатньо ефективними для стимулювання економши, що пара-лiзована надмiрним борговим тягарем.
З середини 2009 р. в розвинутих крашах велике занепокоення почала викликати та обставина, що збшьшення лшвщносп стае фактором зростаючо! ринково! волатильностi, посилення спекулятивно! активност та пiдвищення фiнансовоï нестабшьносп. На збiльшення спекулятивно! спря-мованосп свiтовоï економiки у пiслякризовий перюд вказують i оцiнки експертiв, зпдно з якими корпоративнi запозичення в США зi спекулятивним рейтингом у 2010 р. становили 11%, у 2012 р. вони можуть досягти 27%, а у 2013 р. — наблизитись до 50% [8, с. 4]. Це актуалiзуе проблему виходу iз програм стимулювання нарощування банювсько1 лшвщносп, адже при покращенш еко-номiчноï кон'юнктури значш обсяги надлишкових резервiв банкiв стають фактором ризику. Перед монетарною владою постають питання про шструменти для ефективного вилучення надлиш-ково! лшвщносп з економiки i визначення часу для початку виходу iз програм стимулювання. Надто раннiй виxiд може загальмувати процес економiчного вiдновлення, а затримка призвести до виходу з-тд контролю iнфляцiйного зростання. 1нструментами вилучення надлишково! лiквiдностi можуть бути тдвищення процентiв на залишках раxункiв комерцшних банюв в центральному банку, проведення операцш РЕПО, прямий продаж цшних паперiв, вiдкриття строко-вих банювських депозитiв.
Ведучи пiдготовку до фази виходу iз кризи, ФРС розроблено програму припинення ди анти-кризових iнструментiв. Основна роль для шдтримання максимально! зайнятосп i цшово! стабшь-ностi вiдводиться такому засобу монетарного стримування, як погашення або продаж цшних па-перiв зi свого портфеля. Це дозволило знизити розмiр балансу ФРС i величину резервiв у банкiвськiй системi.
В якосп антиiнфляцiйного iнструменту в умовах надлишково! банкiвськоï лiквiдностi головна увага придшяеться iнструментам, якi пов'язують пасиви ФРС, не змшюючи ïx загальний обсяг. Серед таких шструменпв перевага надаеться: операцiям зворотного РЕПО i депозитнш програмi, через якi здшснюеться замiщення банкiвськиx резервiв зобов'язаннями ФРС; допуску до операцш РЕПО пайових фондiв грошового ринку; використанню цшних паперiв шотечних агентств, як забезпеченi iпотечними кредитами; виплатi шдвищеного процентного доходу на залишки банюв у федеральних резервних банках з метою тдвищення довгострокових процентних ставок.
У кризовий i шслякризовий перюди загострився ще один бiльш серйозний виклик — попршення стану державних фшаншв провiдниx кра1н свiту внаслщок скорочення податкових надходжень i збшьшення витрат на пом'якшення впливу кризи на економшу та стабшзащю фшансово1 системи. В довготривалiй перспективi зростання державного боргу призведе до зростаючого впливу на процентш ставки i гальмування економiчного зростання, а рiзкi фiнансовi потрясiння в крашах Свропи можуть привести до глибокого економiчного спаду, що негативно вщобразиться на вщнов-леннi свiтовоï економши в цiлому [9].
ВИСНОВКИ
Таким чином, в результап вжитих антикризових заxодiв не вiдбулося суттевого покращення стану державних фiнансiв, проте було послаблено ефектившсть монетарно! полпики центральних банкiв i спроможшсть грошового ринку до саморегулювання та попршено дiю трансмiсiйно-го мехашзму. Усунення наслiдкiв кризи за рахунок значних сум бюджетних кош^в, стабшзацш-них фондiв розширення внутрiшнix i зовшшшх коштiв сприяло переростанню у багатьох крашах банювсько! кризи у боргову кризу.
В цшому, ефектившсть монетарно! политики в перюди економiчниx спадiв е низькою внаслi-док ïï циклiчноï асиметрй'. Виxiд iз рецесй' шляхом накачування економiки лшвщшстю вестиме до надування «бульбашок», а наступне ïx трюкання породжуватиме нову фшансову кризу i черго-ву рецесда. Одночасно можна стверджувати, що у посткризовий перюд в значнш кшькосп кра1н
74
вщбуваються процеси формування нових монетарных режим1в, яю зор1ентован1 на забезпечення щново!, фшансово! та макроеконом1чно! стабшьность При цьому значна увага придшяеться удос-коналенню механ1зм1в координаци монетарно!, бюджетно-податково! i загально! фшансово! пол> тики держави.
СПИСОК ВИКОРИСТАНО1 Л1ТЕРАТУРИ
1. Global Imbalances: Links to Economic and Financial Stability. Remarks by Bernanke B.S. Chairman Board of Governors of the Federal Reserve System at the Banque de France, Financial Stability Review Launch Event Paris. — France. — 2011. — February 18.
2. Nier E.W. Financial Stability Frameworks and the Role of Central Banks: Lessons from the Crisis / E.W. Nier // IMF Working Paper. — 2009. — No 70.
3. Stella P. The Federal Reserve System Balance Sheet: What Happened and Why it Maters? / P. Stella // IMF Working Paper. — 2009. — No 120.
4. Brief Summary of the Dodd-Frank Wall Street Reform and Consumer Protection Act. — [Елект-ронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.banking.senate.gov/public/_files/070110 _Dodd_ Frank _Wall_Street_Reform_comprehensive_summary_Final.pdf.
5. Жигаев А.Ю. Некоторые актуальные вопросы взаимосвязи финансовой стабильности и денежно-кредитной политики (на примере Федеральной резервной системы США) / А.Ю. Жигаев // Деньги и кредит. — 2012. — №2. — С. 31-32.
6. International Financial Market in the UK / International Financial Services London. — London, May 2008. — 24 p.
7. European Central Bank // Monthly Bulletin. September — 2009. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: www.ecb.europa.eu/pub/pdf/mobu/mb200909en.pdf.
8. Азаренкова Г. Основш тенденци розвитку фондового ринку в посткризовий перюд / Г. Аза-ренкова, I. Шкодша. // Вюник НБУ. — 2012. — №2. — С. 4.
9. Governor Tarullo D.K. International response to European debt problems. Before the Subcommittee on International Monetary Policy and Trade and Subcomittee on Domestic Monetary Policy and Technology, Committee on Financial Services, U.S. House of Representatives / Governor Tarullo D.K. — Washington, D C., 2010. — May 20.
Стаття надшшла до редакци 4 червня 2013 року
75
